Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 301/331/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:.
Надіслано судом: 04.03.2021. Зареєстровано: 05.03.2021. Забезпечено надання загального доступу: 09.03.2021.
Дата набрання законної сили: 12.07.2021
Результат оскарження 12.07.2021 Закарпатський апеляційний суд: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: 2/297/256/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 301/331/21
		 
		У Х В А Л А 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		про відмову у відкритті провадження у справі
		 
		04 березня 2021 року                             м. Берегове
		 
		Суддя Берегівського районного суду Закарпатської області Михайлишин В. М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Іршавської районної державної адміністрації Закарпатської області, третя особа на стороні позивача Іршавська міська рада, треті особи на стороні відповідача Територіальне управління державної судової адміністрації України в Закарпатській області, Іршавський районний суд, про визнання незаконними (недійсними) розпорядження Іршавської РДА та змінених містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки,
		ВСТАНОВИВ:
		 
		16 лютого 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Іршавського районного суду Закарпатської області із позовною заявою до Іршавської районної державної адміністрації Закарпатської області, третя особа на стороні позивача Іршавська міська рада, треті особи на стороні відповідача Територіальне управління державної судової адміністрації України в Закарпатській області, Іршавський районний суд, про визнання незаконними (недійсними) розпорядження Іршавської РДА та змінених містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки.
		01 березня 2021 року на виконання вимог п. 2 ч. 1, ч. 4 ст. 31 ЦПК України, на підставі Розпорядження № 01/01.107 від 23.02.2021 року голови Іршавського районного суду Закарпатської області «Щодо передачі справи на розгляд іншого суду» надійшла вказана позовна заява до Берегівського районного суду Закарпатської області, як такого, що є найбільш територіально наближеним.
		Позов мотивований тим, що розпорядженням голови Іршавської РДА Закарпатської області № 163 від 10.06.2015 року надано дозвіл Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України в Закарпатській області на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування загальною площею 0,1078 га для обслуговування майна Іршавського районного суду на території АДРЕСА_1 . Зазначене розпорядження позивач вважає незаконним та таким, що винесене з перевищенням повноважень Іршавської РДА та таким, що суперечить чинним нормам в галузі земельного законодавства.
		Крім того, 19 квітня 2016 року начальником відділу містобудування та архітектури Іршавської РДА ОСОБА_2 було видано Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки у АДРЕСА_1 , для реконструкції адміністративної будівлі Іршавського районного суду під адміністративну будівлю суду, замовником яких було Територіальне управління державної судової адміністрації України в Закарпатській області.
		На думку позивача «змінені» містобудівні умови та обмеження є недійсними (незаконними), що підлягають визнанню в судовому порядку. Зазначеними незаконними документами порушено право користування нерухомим майном: адвокатським офісом та земельною ділянкою, яка перебуває у постійному користуванні позивача. 
		У зв`язку з цим позивач просить визнати пропущеним з поважної причини та поновити процесуальний строк звернення до суду з даним позовом. 
		Визнати недійсними та незаконними:
		1.Розпорядження голови Іршавської РДА Закарпатської області № 163 від 10.06.2015 року, яким надано дозвіл Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України в Закарпатській області на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування загальною площею 0,1078 га для обслуговування майна Іршавського районного суду на території АДРЕСА_1 та скасувати його.
		2.Змінені Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки у АДРЕСА_1 для реконструкції адміністративної будівлі Іршавського районного суду під адміністративну будівлю суду, замовником яких було Територіальне управління державної судової адміністрації України в Закарпатській області.
		Перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
		За приписами ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, не визнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, або ж з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
		Так, відповідно до позовної заяви, позивач просить визнати недійсним та незаконним Розпорядження голови Іршавської РДА Закарпатської області № 163 від 10.06.2015 року, яким надано дозвіл Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України в Закарпатській області на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування та скасувати його. Крім цього, визнати недійсними та незаконними Змінені Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки.
		Згідно частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		У розумінні п.п. 1, 2 частини 1 ст. 4 КАС України:
		1) адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір;
		2) публічно-правовий спір - спір, у якому:
		- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
		- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або
		- хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.
		Пунктом 7 частини 1 статті 4 КАС України, визначено, що суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
		Вичерпний перелік публічно-правових справ, на які не поширюється юрисдикція адміністративних судів, визначено в частині 2 статті 19 КАС України.
		Отже, основними критеріями відмежування справ підсудних адміністративним судам та судам загальної юрисдикції є суб`єктивний склад та характер спірних правовідносин.
		Тобто, обов`язковим учасником публічно-правового спору має бути суб`єкт владних повноважень, а предметом судового розгляду у адміністративному провадженні має бути публічно-правовий спір.
		Згідно п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
		Відповідно до Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення у межах Конституції України і законів держави. Конституція України передбачає, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.
		Органи місцевого самоврядування відповідно до Закону України«Про місцевесамоврядування вУкраїні» наділені значними повноваженнями у різних галузях, зокрема, у сфері бюджету та фінансів, соціально-економічного і культурного розвитку, у сфері управління комунальною власністю, в галузі житлово-комунального господарства, у сфері регулювання земельних відносин, соціального захисту населення тощо.
		Реалізуючи зазначені повноваження, органи місцевого самоврядування наділені правом приймати управлінські рішення. Нерідко внаслідок прийняття рішень, дій чи бездіяльності органів місцевого самоврядування порушуються права та охоронювані законом інтереси громадян, підприємств, установ і організацій.
		Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб органів місцевого самоврядування, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до ч. 1 ст.55Конституції України та ст.5Кодексу адміністративногосудочинства України в порядку адміністративного судочинства.
		Право на оскарження рішень органів державної влади мають особи, щодо яких застосовано відповідне рішення, а також особи, які є суб`єктами правовідносин, де застосовуються прийняті органами акти.
		Так, у земельних спорах, пов`язаних, насамперед, із розпорядженням землями держави, територіальних громад, передачі таких земельних ділянок у власність і користування громадянам та юридичним особам, особливо якщо ці спори поєднані зі спорами про право власності (право користування) третіх осіб на такі земельні ділянки підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
		Згідно ч. 2ст. 1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади.
		Місцева державна адміністрація  орган державної влади у вказаних правових відносинах згідно предмету даного позову є суб`єктом владних повноважень, який виконує владні управлінські функції (нормотворчу, координаційну, дозвільну, реєстраційну, розпорядчу).
		Крім того, Велика Палата Верховного Суду вже визначила питання предметної юрисдикції у подібних справах (зокрема, постанови від 21 березня 2018 року у справі № 536/233/16-ц, від 03 жовтня 2018 року у справі № 820/4149/17).
		Велика Палата Верховного Суду встановила, що рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Однак, отримання такого дозволу не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття такого права, оскільки сам по собі дозвіл не являється правовстановлюючим актом.
		Відтак - правовідносини, пов`язані з прийняттям та реалізацією такого рішення не підпадають під визначення приватноправових, оскільки не породжують особистих майнових прав та зобов`язань осіб.
		При прийнятті такого рішення орган державної влади виконує дозвільну функцію, що притаманна органу державної влади у публічно-правових відносинах.
		Тому спір як щодо рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, так і оскарження дій суб`єкта владних повноважень щодо надання чи відмови у наданні такого дозволу є публічно-правовим.
		За такихобставин,вказану справу слід розглядати в порядку адміністративного судочинства.
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляєу відкриттіпровадження усправі,якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
		На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що у відкритті провадження за позовною заявою ОСОБА_1 слід відмовити.
		Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 186, 258-260 ЦПК України, суд
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		У відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Іршавської районної державної адміністрації Закарпатської області, третя особа на стороні позивача Іршавська міська рада, треті особи на стороні відповідача Територіальне управління державної судової адміністрації України в Закарпатській області, Іршавський районний суд, про визнання незаконними (недійсними) розпорядження Іршавської РДА та змінених містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки  відмовити.
		Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. 
		Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. 
		Апеляційна скарга може бути подана до Закарпатського апеляційного суду через Берегівський районний суд Закарпатської області. 
		 
		 
		 
		Суддя  Михайлишин В. М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...