Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 904/7061/20 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; перевезення, транспортного експедирування; залізницею.
Надіслано для оприлюднення: 05.03.2021. Зареєстровано: 07.03.2021. Забезпечено надання загального доступу: 09.03.2021.
Дата набрання законної сили: 03.09.2021
Результат оскарження 03.09.2021 Центральний апеляційний господарський суд: залишено рішення місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 
		ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
		E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
		 
		 
		 
		 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		05.03.2021м. ДніпроСправа № 904/7061/20
		 
		Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,
		розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, справу
		 
		за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" (м. Київ) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (м. Дніпро) 
		до Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область) 
		про стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу у загальному розмірі 142 049 грн. 16 коп. 
		 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		 
		Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - відповідач) плату за користування вагонами та збору за зберігання вантажу у загальному розмірі 142 049 грн. 16 коп. 
		Ціна позову складається з наступних сум:
		- 31 026 грн. 84 коп. - плата за користування вагонами; 
		- 111 022 грн. 32 коп. - збір за зберігання вантажу. 
		Також позивач просить суд стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 130 грн. 74 коп.
		Позовні вимоги обґрунтовані наступним.
		Взаємовідносини позивача з відповідачем щодо подачі та забирання вагонів регулюються Статутом залізниць України та договором № ПР/М-17-2/14-744/НЮдч від 14.12.2017 "Про експлуатацію залізничної під`їзної колії Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Терни Рядова "Придніпровська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця". Відповідно до накладних, вантаж та порожні власні вагони, відповідно, були прийняті позивачем до перевезення на адресу одержувача - відповідача. На шляху прямування, відповідно до вимог пунктів 9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України 25.02.1999 № 113, дані вагони було затримано на підставі наказу № 541 від 27.06.2020, № 542 від 27.06.2020, № 546 від 29.06.2020, № 548 від 30.06.2020 та № 550 від 30.06.2020 через зайнятість колії станції призначення Терни, у зв`язку з неприйняттям вантажу одержувачем - Приватним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на свою під`їзну колію. За весь час затримки вагонів з вини вантажовласника було нараховано плату за користування вагонами за відомостями форми ГУ-46 №№ 29069252, 30069257, 01079359, 02079368, 03079369, 03079437, 03079453, 04079362, 04079443, 04079444, 04079448, 04079364, 04079363, 29069421, в сумі 31 026 грн. 84 коп. та збір за зберігання вантажу за накопичувальною карткою форми ФДУ-92 №№ 02079123, 02079124, 03079126 в сумі 111 022 грн. 32 коп., які у добровільному порядку відповідачем не сплачені. При цьому, відомості плати форми ГУ-46 та накопичувальну картку форми ФДУ-92 відповідач підписав із запереченнями, згідно з якими він не визнає своєї вини в затримці спірних вагонів. Як вказує позивач, акти загальної форми ГУ-23 №№ 2194, 2195, 2196, 2203, 2206, 2207, 2210, 2214, 2215, 2216, 2234, 2235, 2236, 2242, 2243, які були складені про несвоєчасне забирання відповідачем вантажу, що надійшов на його адресу, з колії станції Терни за весь період затримки вагонів на станціях підходу до станції призначення, підтверджують наявність вини відповідача у зайнятості колій станції призначення, що унеможливлювало доставку залізницею вантажу до станції Терни. 
		Ухвалою суду від 04.01.2021 позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін за наявними у справі матеріалами. 
		Від відповідача засобами електронного зв`язку надійшов відзив на позовну заяву (вх. суду № 3643/21 від 25.01.2021), в якому він просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на таке:
		- концентрат залізорудний, глина бентонітова та порожні вагони, які прямували на адресу одержувача (ПрАТ "Північний ГЗК") за залізничними накладними, вказаними у позовній заяві, були затримані на шляху прямування, а саме, на станції Савро, згідно наказу № 548 від 30.06.2020, на станції Жовті Води I, згідно наказів №№ 541 від 27.06.2020, № 542 від 27.06.2020, на станції Кривий Ріг - Західний згідно наказу № 546 від 29.06.2020 та на станції Грекувата згідно наказу № 550 від 30.06.2020. По факту затримки вагонів на підходах до станції Терни було складено: за наказом № 541 - акти форми ГУ-23а № 26, 27, Повідомлення № 286, акт форми ГУ-23 № 27; за наказом № 542 - акт форми ГУ-23а № 27, 28, Повідомлення № 287, акт форми ГУ-23 №28; за наказом № 546 - акт форми ГУ-23а № 123, 127, Повідомлення № 291, акт форми ГУ-23 №123; за наказом № 548 - акт форми ГУ-23а № 90, 91, Повідомлення № 293, акт форми ГУ-23 №91; за наказом № 550 - акт форми ГУ-23а № 27, 29, Повідомлення № 2895, акт форми ГУ-23 №55. Відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46 та накопичувальні картки форми ФДУ-92, складені для нарахування плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу за вказаними актами, були підписані відповідачем із запереченнями, а саме: "З нарахованою сумою за відомістю плати не згодні. Вагони затримані на шляху прямування з причин, які не залежать від ПрАТ "Північний ГЗК". По акту форми ГУ-23а № 91 (станція Савро); №№ 27, 28 (станція Жовті Води I), № 127 (станція Кривий Ріг - Західний) та № 29 (станція Грекувата) вагони прийняті до перевезення понад добову заявку на навантаження на станції примикання - Терни були вільні колії". Таким чином, відповідач був готовий прийняти раніше спірні вагони, які були затримані залізницею на підходах до станції Терни;
		- позивачем в обґрунтування свого твердження не надано жодних доказів зайнятості всіх колій станції Терни, передбачених пунктом 6 договору про експлуатацію, а також, не доведено факт зайнятості колій на станції Терни з вини відповідача, так як Акти загальної форми, що додані до позовної заяви, враховуючи періоди їх затримки, не доводять, що всі колії станції Терни у зазначені періоди були зайняті з вини відповідача, тобто не доведено вини вантажовласника у неможливості прийняти вагони, зокрема, під час дії наказу № 541 (станом на 27.06.2020 о 09:30 год.) на станції Терни з вини відповідача не було забрано лише 43 порожні вагони (Акти загальної форми ГУ-23 № 2196), тому починаючи з 27.06.2020 з 09:30 год. відповідач був готовий прийняти на свої під`їзні колії спірні вагони, затримані згідно з наказом № 541, а позивач не довів належним чином вину відповідача у затримці вагонів;
		- на час видачі наказу № 542 (станом на 27.06.2020 о 17:30 год.) на станції Терни з вини відповідача не було забрано лише 51 порожній вагон (Акт загальної форми ГУ-23 № 2203), тому починаючи з 27.06.2020 з 17:30 год. відповідач був готовий прийняти на свої під`їзні колії спірні вагони, затримані згідно з наказом № 542, а позивач не довів належним чином вину відповідача у затримці вагонів;
		- під час дії наказу № 546 (станом на 29.06.2020 о 22:35 год.) на станції Терни з вини відповідача не було забрано лише 6 порожніх вагонів та 17 з глиною (Акти загальної форми ГУ-23 №№ 2043, 2242), тому починаючи з 29.06.2020 з 22:35 год. відповідач був готовий прийняти на свої під`їзні колії спірні вагони, затримані згідно з наказом № 546, а позивач не довів належним чином вину відповідача у затримці вагонів;
		- на час видачі наказу № 548 (станом на 30.06.2020 об 11:23 год.) на станції Терни з вини відповідача не було забрано лише 43 порожні вагони та 17 з глиною (Акти загальної форми ГУ-23 №№ 2043, 2234, 2242), тому починаючи з 30.06.2020 з 11:23 год. відповідач був готовий прийняти на свої під`їзні колії спірні вагони, затримані згідно з наказом № 548, а позивач не довів належним чином вину відповідача у затримці вагонів;
		- під час дії наказу № 550 (станом на 30.06.2020 о 12:05 год.) на станції Терни з вини відповідача не було забрано лише 43 порожні вагони та 17 з глиною (Акти загальної форми ГУ-23 №№ 2043, 2234, 2242), тому починаючи з 30.06.2020 з 12:05 год. відповідач був готовий прийняти на свої під`їзні колії спірні вагони, затримані згідно з наказом № 550, а позивач не довів належним чином вину відповідача у затримці вагонів.
		Слід відзначити, що ухвалою суду від 04.01.2021, з урахуванням вимог частини 4 статті 166 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано позивачу, у 5-ти денний строк з дня отримання відзиву на позов подати суду, а також усім учасникам справи відповідь на відзив з урахуванням вимог частин третьої  шостої статті 165 та статті 166 ГПК України.
		Станом на 05.03.2021 строк на подання відповіді на відзив на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг, закінчився. 
		Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від позивача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено. 
		Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. 
		Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України). 
		Суд вважає, що позивач не скористався своїм правом на надання відповіді на відзив на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами. 
		Враховуючи предмет та підстави позову у даній справи, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки в усіх учасників справи було достатньо часу для подання як заяв по суті справи так і доказів, на підтвердження своїх вимог і заперечень.
		Судом також враховано, що всіма учасниками судового процесу висловлена своя правова позиція у даному спорі. 
		Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
		Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
		При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).
		Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
		Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами.
		Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
		Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
		Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, а також доводи, викладені у відзиві на позовну заяву, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Предметом доказування у даній справі є: обставини укладання договору надання послуг залізничного перевезення; факт надання послуг; наявність перевізних документів - залізничних накладних; наявність наказу про затримку вагонів; наявність актів форми ГУ-23а, ГУ-23, накопичувальних карток форми ФДУ-92; правомірність здійснення розрахунків заявлених до стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу.
		Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.
		Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		Так, 14.12.2017 між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі - залізниця, позивач) та Приватним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - власник колії, відповідач) укладено договір про експлуатацію залізничної під`їзної колії Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Терни і Рядова регіональної філії Придніпровська залізниця ПАТ "Укрзалізниця" № ПР/М-17-2/14-744/НЮдч (далі - договір, а.с73-75), відповідно до пункту 1 якого, згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України і на умовах договору експлуатується під`їзна колія, яка належить власнику колії, яка примикає до станції Терни  стрілками №№ 2, 4, 6 у парній горловині станції та до Рядова - стрілкою № 8 до колії № VI станції Рядова. Під`їзна колія обслуговується локомотивом власника колії. Межею під`їзної колії є знаки "Межа під`їзної колії", які встановлено по станції Терни біля:
		- маневрового світлофору М10, розташованого на відстані 61,5 м від вістряка стрілки №2 станції Терни; 
		- маневрового світлофору М8, розташованого на відстані 86,2 м від граничного стовпчика стрілки № 4 станції Терни; 
		- маневрового світлофору М6, розташованого на відстані 147,2 м від граничного стовпчика стрілки № 6 станції Терни; по станції Рядова біля вхідного світлофору - Чк, розташованого на відстані 500 м від вістряка стрілки № 8 станції Рядова.
		Розгорнута довжина під`їзної колії складає 268 700 погонних метрів (пункт 2 договору).
		Рух поїздів на під`їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під`їзній колії та Інструкції по сигналізації на залізницях України (пункт 4 договору). 
		Відповідно до пункту 5 договору здавання вагонів для під`їзної колії зі станції Терни, Рядова здійснюється: 
		- порожні хопери - через інтервал часу 2,0 години;
		- порожні напіввагони для навантаження концентрату залізорудного, обкотишів - через інтервал часу 2,5 години;
		- вагони з небезпечними вантажами класу "1ВМ" - не пізніше, ніж через 2 години з моменту їх прибуття на станцію примикання;
		- інші вагони - за повідомленнями, які передає прийомоздавальник вантажу та багажу станції, нарочним прийомоздавальнику власника колії не пізніше, ніж за 2 години до фактичного здавання вагонів, із реєстрацією у Книзі повідомлень форми ГУ-2. У разі здавання вагонів залізницею власнику колії за його згодою раніше встановленого інтервалу, передача вагонів здійснюється поза інтервалом.
		Згідно з пунктом 6 договору вагони, що прибули на станцію Терни регіональної філії "Придніпровська залізниця" для ПрАТ "ПівнГЗК", подаються локомотивом залізниці на одну з колій №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 13 станції Терни, за вказівкою чергового по залізничній станції, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії. Вагони, що прибули на станцію Рядова регіональної філії "Придніпровська залізниця" для ПрАТ "ПівнГЗК", подаються локомотивом залізниці на одну з колій №№ 3А, 3Б, І, ІІ, 4, 5, VI, 7, 8, 9, 10 станції Рядова, за вказівкою чергового по залізничній станції, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії. 
		Про готовність вагонів до забирання власник колії повідомляє залізницю. Повідомлення передає начальник зміни цеху зовнішнього транспорту (диспетчер зміни, черговий по станції) або диспетчер виробничого відділу УЗТ по телефону відповідальному працівнику станції примикання залізниці не пізніше, ніж за 2 години до пред`явлення вагонів до здачі залізниці, з наступним наданням письмового повідомлення за формою, встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113 (пункт 8 договору).
		Час перебування вагонів на під`їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці (пункт 11 договору). 
		Для під`їзної колії встановлюється загальний термін перебування усіх вагонів - 15,0 год. (пункт 12 договору).
		Відстань для нарахування збору за подачу, забирання вагонів встановлюється 0 км в обидва кінці (пункт 13 договору).
		Відповідно до пункту 14 договору власник колії сплачує залізниці:
		- за користування вагонами - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами за ставками, наведеними у розділі V Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ним послуги (Тарифного керівництва № 1);
		- за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з причин, залежних від власника колії, після закінчення терміну безоплатного зберігання, сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з правилами зберігання вантажів;
		- інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, які виконує залізниця для власника колії - згідно з діючими нормативними документами.
		Збори і плати вносяться на підставі статті 62 Статуту залізниць України у національній валюті України, на умовах попередньої оплати на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання філії "ЄРЦ". 
		Пунктом 15 договору встановлено, що власник копії несе відповідальність за схоронність вагонного парку відповідно до статті 124 Статуту залізниць України, розділу ІV "Порядок розрахунку розмірів збитків за пошкодження вантажних вагонів" Правил користування вагонами і контейнерами. 
		Вагони з під`їзної колії повертаються очищеними від вантажу, із знятими реквізитами кріплення після розвантаження, промитими у випадках, передбачених Правилами перевезення вантажів навалом і насипом, згідно зі статтею 35 Статуту залізниць України. 
		У пункті 19 договору сторони погодили, що договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками сторін, і діє з 23.12.2017 до 23.12.2022 включно. 
		Доказів припинення, зміни, визнання недійсним або розірвання вказаного договору сторонами суду не надано.
		21.12.2017 сторони підписали протокол розбіжностей, відповідно до якого вони погодили внести зміни до преамбули договору та зазначити: "(далі - Власник колії) в особі Генерального директора Ватралика Е.М., який діє на підставі наказу від 19.12.2017 № 242-в".
		Також, 08.04.2019 сторони підписали Додаткову угоду № 1 до спірного договору, за умовами якої, у зв`язку із зміною найменування Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", в договорі останнє замінено на "Акціонерне товариство "Українська залізниця".
		На виконання вказаного договору, в червні 2020 року за накладними, наявними в матеріалах справи, залізницею прийнято порожні власні вагони для перевезення на адресу Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (а.с.78-112, 117-181 в томі 1).
		Згідно із зазначеними накладними, станція та залізниця призначення  Терни Придніпровської залізниці.
		Даний вантаж було затримано на шляху прямування за наказами: № 541 від 27.06.2020, № 542 від 27.06.2020, № 546 від 29.06.2020, № 548 від 30.06.2020 та № 550 від 30.06.2020, через зайнятість колій станції призначення Терни з вини ПрАТ "Північний ГЗК", у зв`язку з несвоєчасним забиранням вантажу одержувачем на свою під`їзну колію. Факти затримки вагонів на коліях станції призначення з вини одержувача засвідчені в актах загальної форми ГУ-23.
		За цим фактом станціями затримки Савро, Грекувата, Жовті Води І, Кривий Ріг - Західний у порядку передбаченому пунктами 9,10 Правил користування вагонами та контейнерами, складено акти про затримку вагонів форми ГУ-23а: № 27 від 27.06.2020, № 26 від 27.06.2020, № 28 від 28.06.2020, № 27 від 28.06.2020, № 127 від 29.06.2020, № 123 від 01.07.2020, № 91 від 30.06.2020, № 90 від 01.07.2020, № 27 від 01.07.2020; № 29 від 30.06.2020 та акти загальної форми ГУ-23: № 27, 28 від 27.06.2020, №123 від 29.06.2020, №№ 91, 55 від 30.06.2020 та станцією призначення Терни вручено представнику комбінату повідомлення про затримку цих вагонів. Накази на початок і кінець затримок надавались враховуючи наявність (відсутність) затримок в просуванні вагонів, які слідують на адресу підприємства, з метою уникнення заторів на шляху прямування.
		При цьому, станцією затримки може бути будь-яка станція на шляху прямування поїзда.
		Відповідно до пункту 8 Правил користування вагонами і контейнерами у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери. 
		Так, на станціях призначення, відповідно до пункту 8 Правил користування вагонами та контейнерами сторонами складені акти загальної форми ГУ-23 на віднесення на відповідальність вантажовласника - Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат": №№ 2194, 2195, 2196, 2203, 2206, 2207 від 27.06.2020, №№ 2210, 2214, 2215, 2216 від 28.06.2020, №№ 2234, 2235, 2236 від 30.06.2020, №№ 2242, 2243 від 29.06.2020 стосовно зайнятості колій призначення вагонами у період, який охоплює період з моменту прибуття спірних вагонів на станцію підходу Терни і до закінчення їх затримки (а.с.62-72 у томі 1).
		Зазначені акти складені після закінчення затримки вагонів, в них відповідно до пункту 8 Правил користування вагонами та контейнерами вказано час початку та закінчення затримки вагонів, їх номери, акти засвідчені підписами представників як залізниці так і вантажоотримувача, які підписавши їх погодились з даними, зазначеними в цих актах, у тому числі, щодо періоду затримки вагонів.
		За весь час затримки вагонів з вини вантажовласника було нараховано плату за користування вагонами за відомостями форми ГУ-46 №№ 29069252, 30069257, 01079359, 02079368, 03079369, 03079437, 03079453, 04079362, 04079443, 04079444, 04079448, 04079364, 04079363, 29069421, в сумі 31 026 грн. 84 коп. та збір за зберігання вантажу за накопичувальними картками форми ФДУ-92 №№ 02079123, 02079124, 03079126 в сумі 111 022 грн. 32 коп., які у добровільному порядку відповідачем не сплачені. 
		При цьому, відомості плати форми ГУ-46 та накопичувальну картку форми ФДУ-92 відповідач підписав із запереченнями, згідно з якими він не визнає своєї вини в затримці спірних вагонів. 
		Слід відзначити, що заперечення, зазначені на накопичувальній картці, не підпадають під жоден з випадків звільнення вантажовласника від плати за користування вагонами, передбачених пунктом 16 Правил користування вагонами та контейнерами.
		Письмові заперечення представників відповідача, викладені ними при підписанні відомостей плати та накопичувальної картки, не свідчать, самі по собі, без підтвердження належними та допустимими доказами викладених в цих запереченнях обставин або про недоведеність позивачем позовних вимог.
		Як вказує позивач, акти загальної форми ГУ-23 №№ 2194, 2195, 2196, 2203, 2206, 2207 від 27.06.2020, №№ 2210, 2214, 2215, 2216 від 28.06.2020, №№ 2234, 2235, 2236 від 30.06.2020, №№ 2242, 2243 від 29.06.2020 , які були складені про несвоєчасне забирання відповідачем вантажу, що надійшов на його адресу, з колії станції Терни за весь період затримки вагонів на станціях підходу до станції призначення, підтверджують наявність вини відповідача у зайнятості колій станції призначення, що унеможливлювало доставку залізницею вантажу до станції Терни. 
		Причиною виникнення спору є несплата відповідачем зазначених сум плати за користування спірними вагонами та збору за зберігання вантажу.
		Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на таке. 
		Спірні правовідносини стосуються перевезення вантажів залізницею, а відтак, підпадають під правове регулювання Глави 64 Цивільного кодексу України, Глави 32 Господарського кодексу України, Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998, та інших нормативних актів, прийнятих у відповідності до них та які регулюють спірні правовідносини.
		Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями статті 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
		Відповідно до положень частини 5 статті 307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями частини 2 статті 908 та статтею 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.
		Взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під`їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під`їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів) (стаття 71 Статуту залізниць України). 
		Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (частина 3 статті 909 Цивільного кодексу України).
		Відповідно до підпункту 8 пункту 6 розділу 1 Статуту залізниць України (далі - Статут), накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
		При цьому, Статут залізниць України визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (стаття 2 Статуту). 
		На підставі цього Статуту затверджені Міністерством транспорту Правила перевезень вантажів, які є обов`язковими для всіх юридичних осіб (стаття 5 Статуту).
		Правилами перевезень вантажів, а саме пунктом 1.1. "Правил оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644, а також статтею 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). 
		Накладна згідно з вказаними Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису). Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.
		Судом встановлено, що наявні в матеріалах справи накладні містять, зокрема, дані про вантаж, відстань перевезення, дати відправлення, прибуття, видачі вантажу, тарифу тощо.
		Згідно зі статтею 6 Статуту залізниці України вантаж - матеріальні цінності, які перевозяться залізничним транспортом у спеціально призначеному для цього вантажному рухомому складі.
		Слід відзначити, що порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов`язана доставити на станцію призначення у цілісності та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов`язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, обов`язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці чи на станціях підходу, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом № 1, а також інші права та обов`язки, які має одержувач відносно вантажу, що прибув на його адресу.
		Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.06.2018 у справі № 904/7360/17.
		Одержувач зобов`язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом (стаття 46 Статуту залізниць України).
		За приписами статті 119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під`їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
		Плата за користування вагонами не є мірою відповідальності, яка може застосовуватись лише за наявності вини у сторони у зобов`язанні.
		Про затримку вагонів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ (пункт 9 Правил користування вагонами і контейнерами). 
		Згідно з пунктом 8 Правил зберігання вантажів збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо). Термін безоплатного зберігання обчислюється: якщо на станції призначення вивантаження здійснюється засобами: залізниці - з 24-ої години дати вивантаження вантажів; одержувача - з 24-ої години дати подавання вагонів під вивантаження; при переадресуванні - після двох годин з моменту повідомлення про прибуття вантажу; при затримці - з моменту затримки.
		Збір за зберігання вантажу розраховується згідно з пунктом 8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (з подальшими змінами).
		Відповідно до наведеного пункту Правил зберігання вантажів збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).
		Так, відповідно до підпункту 2.1. пункту 2 розділу ІІІ Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги (затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009 № 317) збір за зберігання власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях (з одиниці) справляється в розмірі 5 грн. 90 коп. за добу. У всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округляється до повної.
		Згідно з абзацом 3 пункту 2.6. Правил розрахунків за перевезення вантажів (затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644) усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.
		Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника (пункт 6 Правил користування вагонами і контейнерами). 
		Відповідно до пунктів 9, 10 Правил користування вагонами і контейнерами про затримку вагонів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв`язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником) (пункти 9, 10 Правил).
		Облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам`яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23 (пункт 3 Правил користування вагонами і контейнерами). 
		Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година. Причини, які є підставою для нарахування плати за користування вагонами в разі затримки їх на підходах до припортових станцій призначення, зазначаються в актах про затримку вагонів (пункт 12 Правил користування вагонами і контейнерами).
		Розмір плати за користування вагонами в залежності від часу користування встановлюється згідно з чинним законодавством (пункт 14 Правил користування вагонами і контейнерами). 
		Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надані належні та допустимі докази на підтвердження того, що затримка вагонів на станції підходу до станції призначення відбулась через неможливість приймання їх станцією призначення з причин скупчення на ній вагонів, що прибули на адресу відповідача, у зв`язку з неприйняттям вагонів вантажовласником (відповідачем) - Приватним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу, які складені відповідно до встановлених законодавством вимог.
		Матеріалами справи підтверджується, що станціями призначення та затримки оформлені відповідні документи, у тому числі акти форми ГУ-23а, ГУ-23, на підставі яких за час знаходження спірних вагонів на станції затримки відповідно до наказів № 541 від 27.06.2020, № 542 від 27.06.2020, № 546 від 29.06.2020, № 548 від 30.06.2020 та № 550 від 30.06.2020 згідно із Тарифним керівництвом № 1 розрахована плата за користування спірними вагонами за відомостями форми ГУ-46 №№ 29069252, 30069257, 01079359, 02079368, 03079369, 03079437, 03079453, 04079362, 04079443, 04079444, 04079448, 04079364, 04079363, 29069421, в сумі 31 026 грн. 84 коп. та збір за зберігання вантажу за накопичувальними картками форми ФДУ-92 №№02079123, 02079124, 03079126 в сумі 111 022 грн. 32 коп.
		Дослідивши розрахунки плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу, здійснені позивачем та додані до позовної заяви (а.с. 13-23 у томі 1), суд прийшов до висновку, що вони є такими, що виконані у відповідності до норм чинного законодавства та обставин справи, є обґрунтованими та арифметично вірними.
		З приводу заперечень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, суд вважає за необхідне зазначити слідуюче. 
		Заперечення відповідача в частині відсутності його вини у затримці спірних вагонів спростовуються наступним.
		Згідно з частиною 2 статті 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.
		Відповідно до пункту 5 договору здавання вагонів, для під`їзної колії зі станцій Терни, Рядова здійснюється: порожні хопери - через інтервал часу 2,0 години; порожні напіввагони для навантаження концентрату залізорудного, обкотишів - через інтервал часу 2,5 години; вагони з небезпечними вантажами класу "1ВМ" - не пізніше, ніж через 2 години з моменту-їх прибуття на станцію примикання; інші вагони - за повідомленнями, які передає прийомоздавальник вантажу та багажу станції, нарочним прийомоздавальнику власника колії не пізніше, ніж за 2 години до фактичного здавання вагонів, із реєстрацією у Книзі повідомлень, форми ГУ-2. У разі здавання вагонів залізницею власнику колії за його згодою раніше встановленого інтервалу передача вагонів здійснюється поза інтервалом.
		Вагони, що прибули на станцію Терни регіональної філії "Придніпровська залізниця" для Приватного акціонерного товариства "Північного гірничо-збагачувального комбінату", подаються локомотивом залізниці на одну з колій №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 13 станції Терни, за вказівкою чергового по залізничній станції, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії. Вагони, що прибули на станцію Рядова регіональної філії "Придніпровська залізниця" для Приватного акціонерного товариства "Північного гірничо-збагачувального комбінату", подаються локомотивом залізниці на одну з колій №№ 3А, 3Б, І, ІІ, 4, 5, VI, 7, 8, 9, 10 станції Рядова, за вказівкою чергового по залізничній станції, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії (пункт 6 договору).
		Про готовність вагонів до забирання власник колії повідомляє залізницю. Повідомлення передає начальник зміни цеху зовнішнього транспорту (диспетчер зміни, черговий по станції) або диспетчер виробничого відділу УЗТ по телефону відповідальному працівнику станції примикання залізниці не пізніше, ніж за 2 години до пред`явлення вагонів до здачі залізниці, з наступним наданням письмового повідомлення за формою, встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113 (пункт 8 договору).
		Слід звернути увагу, що зайнятість приймально-відправних колій на станції призначення згідно з технологічним процесом роботи станції планує проїзний диспетчер залізниці з урахуванням підводу під навантаження порожніх вагонів парку АТ "Укрзалізниці" і власних вагонів з вантажем на адресу підприємства, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів з відповідачем, обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції.
		Підпунктом 14.2.1 пункту 14.2 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язків України від 31.08.2005 № 507, визначено, що приймання поїздів на станцію має проводитись тільки на вільні колії, які призначені для цього технічно-розпорядчим актом станції.
		Наявність тимчасово вільних колій на станції - це виробничий процес роботи станції, передбачений нормами Статуту.
		Отже, на станції призначення, крім зайняття колій під технологічними операціями з вагонами, має бути забезпечено і наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів (також і поїздів відповідача).
		Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.11.2019 у справі № 904/5461/18, від 22.06.2018 у справі № 904/7535/17, від 15.06.2018 у справі 904/7360/17, від 17.10.2018 у справі № 904/6067/18.
		Відповідно до пункту 16.4. Правил технічної експлуатації залізниць України (затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996 № 411) черговий по станції зобов`язаний забезпечити наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів.
		Колії станції Терни зазвичай зайнято: вагонами, що прибули на адресу ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" та знаходились під обробкою; під накопичення вагонів; виставленими навантаженими маршрутами, під маневровими роботами.
		Згідно з вимогами статті 31 Статуту залізниць України, залізниця зобов`язана подавати під навантаження справні придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту... вагони. В Розділі II Єдиного технологічного процесу роботи під`їзної колії ПАТ "ПівнГЗК" і станцій примикання Терни і Рядова (далі - ЄТП) наведено перелік операцій, що виконуються при обробці поїзда після його прибуття та перед відправленням. Найдовшими за часом є операції з технічного та комерційного обслуговування вагонів.
		Відповідно до Технологічного процесу роботи станції Терни технічне обслуговування вагонів - це комплекс операцій з підтримання дієздатності або справності вантажного вагону у сформованих чи транзитних поїздах, а також порожнього вагону при підготовці до перевезень без його відчеплення від состава або групи вагонів.
		Згідно з абзацом 9 пункту 2.1 ЄТП технічний огляд вагонів на станціях Терни і Рядова виконують працівники пунктів технічного обслуговування. При технічному огляді виявляються вагони з несправностями і визначається їх придатність під навантаження.
		Комерційний огляд вагонів - система обслуговування вантажних вагонів і контейнерів, що перебувають у составах поїздів, а також порожніх вагонів та контейнерів до і після навантаження з оглядом вантажу, його збереженості, правильності розміщення та кріплення, усунення несправностей, які не потребують відчеплення вагонів від поїзда.
		Окрім технічного та комерційного огляду вагонів, обробка складу поїзду після прибуття на станцію Терни включає і ряд інших операцій: контрольну перевірку состава, одержання перевізних документів від локомотивної бригади і їх звірка з натурним листом, крейдову розмітку состава згідно документів, підготовку состава до розформування, відчеплення технічно несправних і непридатних під навантаження вагонів (пункт 2.1 ЄТП). Обробка состава поїзду при відправленні включає операції з контрольної перевірки состава з натури, технічного обслуговування і безвідчіпного ремонту, комерційного огляду і усунення несправностей, огляду випробування автогальм, вручення документів на вантаж локомотивній бригаді, вилучення гальмівних башмаків (пункт 2.2 ЄТП).
		Отже, підготовка залізницею на коліях станції порожніх власних вагонів під навантаження - звичайний виробничий процес роботи станції, передбачений нормами Статуту залізниць України, положеннями Договору та ЄТП, у той час як незабирання відповідачем вагонів, що простоювали на коліях станції призначення за актами форми ГУ-23, є порушенням вимог статей 46, 47 Статуту залізниць України, пунктів 33, 34 Правил видачі вантажів. 
		Наведене узгоджується з правовою позицією, яка викладена у постановах Верховного Суду від 22.06.2018 у справі № 904/7535/17, від 15.06.2018 у справі 904/7360/17, від 17.10.2018 у справі № 904/6067/18, в п. 5.18 постанови Верховного Суду від 04.11.2019 по справі № 904/5461/18.
		Підпунктом 4.1 пункту 4 Правил обслуговування під`їзних колій, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 875/5096, визначено порядок подачі та забирання вагонів: подача та забирання вагонів на під`їзні колії виконується за повідомленнями або через установлені інтервали часу.
		Виходячи з положень пунктів 8, 10 договору про експлуатацію, подавання вагонів на під`їзну колію і здавання вагонів з під`їзної колії на стацію Терни здійснюється за повідомленнями власника колії відповідальному працівнику залізниці, яке передається в телефонному режимі не пізніше ніж за 2 години до готовності прийняти або здати вагони залізниці. Таким чином, на підставі повідомлення про готовність прийняти (здати) вагони, певна колія, на яку планується приймання поїзду, заздалегідь резервується; це є гарантією того, що вантаж вчасно, без перешкод буде виставлено та відправлено (прийнято).
		Визначення можливості або неможливості доставити на станцію призначення затримані вагони у певний інтервал часу відноситься до технології роботи залізниці, для чого необхідні спеціальні знання диспетчера з руху поїздів. 
		Залізниця не мала можливості доставити спірні вагони на станцію призначення з огляду на знаходження на її коліях вагонів, що прибули на адресу відповідача раніше та своєчасно не забиралися ним на свою під`їзну колію. Дані факти засвідчено в складених на станції призначення актах загальної форми ф.ГУ-23, які відповідальними працівниками комбінату підписано без заперечень. 
		На час дії спірних наказів на коліях станції Терни вже було затримано вагони, які не забиралися відповідачем на під`їзну колію, що зафіксовано актами ф. ГУ-23 . При цьому, заявка відповідача доставити на його адресу в першу чергу затримані за спірними наказами вагони, з підтвердженням готовності їх прийняття на під`їзну колію, була відсутня.
		Наявність на станції призначення відповідача незабраних вагонів надає позивачу достатньо підстав вважати, що наступні поставлені вагони також будуть скупчуватися на коліях.
		До того ж, відповідно до пункту 5 договору здавання вагонів для під`їзної колії зі станцій Терни, Рядова здійснюється: порожні - через інтервал часу 2,0 години; порожні напіввагони для навантаження концентрату залізорудного, обкотишів - через інтервал часу 2,5 години; вагони з небезпечними вантажами класу 1ВМ - не пізніше, ніж через 2 години з моменту їх прибуття на станцію примикання; інші вагони - за повідомленнями, які передає прийомоздавальник у та багажу станції нарочним прийомоздавальнику Власника колії не пізніше, ніж за 2 до фактичного здавання вагонів із реєстрацією у Книзі повідомлень форми ГУ-2. У разі здавання вагонів залізницею Власнику колії за його згодою раніше встановленого інтервалу передача вагонів здійснюється поза інтервалом.
		Вагони на під`їзну колію ПрАТ "ПівнГЗК" передаються у кількості не більше 240 вісей (пункт 7 договору). 
		Згідно з пунктом 2 договору розгорнута довжина під`їзної колії складає 268700 погонних метрів.
		Вказане свідчить про наявну можливість відповідача прийняти значну кількість вагонів. Обслуговується під`їзна колія відповідача - локомотивом відповідача, тому відповідач для уникнення додаткових витрат на оплату за користування вагонами за час затримки їх на коліях станції Терни мав можливість своєчасно забирати порожні вагони, що надходили на його адресу на свою під`їзну колію, навіть якщо не здійснював з ними вантажні операції. 
		Слід відзначити, що завданням залізниці є доставляти вагони на адресу вантажоодержувача. Відповідальність за те, що на адресу відповідача прибувала одночасно така кількість вагонів, яку він не міг прийняти без затримки, полягає цілком на вантажоожержувача, оскільки саме відповідач організував надходження на його адресу надмірної кількості вагонів одночасно. Зі свого боку залізниця доставила відповідачу рівно стільки вагонів, скільки було відправлено на його адресу третіми особами за угодами без участі залізниці.
		Відповідно до частин 1 статей 74 та 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Отже, суд приходить до висновку, що позивачем доведено, що прийняті до перевезення позивачем спірні вагони були затримані на шляху прямування через скупчення на станції призначення вагонів вантажовласником і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, тобто з вини відповідача.
		При цьому, позивачем дотримано порядок дій та складено відповідні акти на засвідчення зазначених обставин відповідно до вимог чинного законодавства, а відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження вчасного вивільнення ним колій станції призначення від вантажу, що прибув на його адресу, а приймання потягів визначається диспетчером з урахуванням цілої низки поточних факторів, а не тільки наявністю вільних колій на станції.
		Приймаючи рішення у даній справі, судом також враховано, що пунктом 14 договору передбачено, що власник колії сплачує Залізниці плату за користування вагонами та плату за зберігання вантажів у вагонах у разі затримки їх з причин, залежних від власника колії, після закінчення терміну безоплатного зберігання незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї), згідно з Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України та Правилами зберігання вантажів.
		Крім того, у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.06.2018 у справі № 904/7360/17 та від 22.06.2018 у справі №904/7535/17 викладено правову позицію про наявність вини відповідача у затримці вагонів на станціях підходу і правомірність нарахування плати за користування вагонами та збору за зберігання вагонів, як вантажу. 
		Слід відзначити, що наявність вільних під`їзних колій на станції за обставин відсутності з боку відповідача доказів на підтвердження прийняття ним передбачених договором та вказаними нормативними документами заходів до забирання вагонів зі станції призначення, що прибули на його адресу, є свідченням саме його вини у такому скупченні внаслідок допущеної бездіяльності у забиранні вагонів зі станції призначення.
		Таким чином, відповідач не спростував доводів позивача, не надав доказів того, що мав можливість прийняти спірні вагони, а також не довів наявність обставин, що могли б бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог з огляду на положення статті 121 Статуту та пункту 16 Правил користування вагонами і контейнерами, згідно з якими вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами: якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під`їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких, згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи; у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником; у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред`явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам`ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).
		Суд також відзначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04.111950) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
		Відповідно до пункту 58 рішення Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, пункт 29).
		У рішенні Суду у справі "Трофимчук проти України" від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини також зазначено, що вимога щодо обґрунтованості рішень не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
		З урахуванням вказаного, суд відзначає, що інші доводи, міркування сторін, судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні даної справи не приймаються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.
		Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача плати за користування вагонами у розмірі 31 026 грн. 84 коп. та збору за зберігання вантажу у розмірі 111022 грн. 32 коп. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
		Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача; стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 2 130 грн. 74 коп.
		Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу у загальному розмірі 142 049 грн. 16 коп. - задовольнити у повному обсязі. 
		 
		Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (50079, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, Тернівський район; ідентифікаційний код 00191023) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вулиця Єжи Гедройця, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49600, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, будинок 108; ідентифікаційний код 40081237) 31 026 грн. 84 коп. - плати за користування вагонами, 111 022 грн. 32 коп. - збору за зберігання вантажу та 2 130 грн. 74 коп. - витрат по сплаті судового збору.
		 
		Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
		 
		Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. 
		 
		Повне рішення складено 05.03.2021. 
		 
		 
		Суддя Ю.В. Фещенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...