Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 216/4652/17 : Окремі процесуальні питання; Заява про відвід судді.
Надіслано для оприлюднення: 11.03.2021. Зареєстровано: 12.03.2021. Забезпечено надання загального доступу: 15.03.2021.
Дата набрання законної сили: 10.03.2021
Номер судового провадження: 1-кс/210/438/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12017040720000999

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ
		ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		У Х В А Л А
		іменем України
		Справа № 216/4652/17 
		Провадження № 1-кс/210/438/21 
		"10" березня 2021 р.                                     
		Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
		Головуючого судді ОСОБА_1 
		при секретарі судового засідання ОСОБА_2 
		за участі:
		заявника- ОСОБА_3 , 
		представника заявника- ОСОБА_4 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву про відвід судді ОСОБА_5 , поданий ОСОБА_3 , у справі №216/4652/17 у кримінальному провадженні №12017040720000999 від 03 червня 2017 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.297 ч.3, 383 ч.2, 384 ч.2 КК України, та ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.297 ч.3, 384 ч.2 КК України,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		На розгляд судді надійшла заява ОСОБА_3 про відвід судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу ОСОБА_5 від розгляду кримінального провадження, де заявниця є обвинуваченою.
		В обґрунтування заяви зазначено, що причиною відводу є той факт, що суддя ОСОБА_5 в ході судового розгляду кримінального провадження проявляє (згідно його переконання) упередженість, порушує вимоги закону та права заявника, не розглядає клопотання, або розглядає їх не на користь заявниці, чим допускає порушення вимог КПК України (на думку заявника), незаконно допустила до участі у справі прокурора, тощо.
		В судове засідання були викликані учасники процесу та особа, якій було заявлено відвід  суддя ОСОБА_5 .
		Суддя ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилася.
		В судовому засіданні заявник та його представник ОСОБА_4 заяву підтримали. Надали додаткові пояснення, заявили клопотання про витребування матеріалів кримінального провадження, дисків фіксації судового засідання, тощо.
		Вважали, що в судових засіданнях за їх участю під головуванням судді ОСОБА_5 остання проявляє упереджене негативне ставлення до сторони захисту, намагається змусити заявницю змінити захисника, приймає рішення за клопотаннями не на користь сторони захисту, тощо.
		Вказане, на їх думку, свідчить про упередженість судді, і, отже, про наявність підстав для її відводу.
		Суддя, дослідивши матеріали, що були йому надані, у т.ч.  диски технічної фіксації ходу судового засідання (в обсязі, необхідному для вирішення заяви про відвід) та вислухавши пояснення учасників процесу, доходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні клопотання про відвід з наступних підстав:
		Відповідно до п.4 ч.1 ст.75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
		Згідно ч.5 ст.80 КПК України, відвід повинен бути вмотивованим.
		Таким чином, з аналізу вказаних вимог Закону вбачається, що заява про відвід може бути задоволена виключно у тому випадку, коли у заяві вмотивовано, тобто обґрунтовано, з наданням відповідних підстав чи доказів, заявлено про наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді.
		Разом з тим, з аналізу матеріалів, що були надані суду, та з пояснень опитаних учасників процесу вбачається, що фактичною причиною заявлення відводу є незгода заявника та його представника з тими чи іншими діями та рішеннями судді ОСОБА_5 при розгляді тих чи інших процесуальних питань в ході судового розгляду кримінального провадження, що, на думку заявника, свідчить про упередженість та небезсторонність судді.
		При цьому, суд зазначає, що питання про законність чи незаконність тих чи інших винесених суддею ОСОБА_5 рішень , на які посилається заявник і які вважає прийнятими стосовно нього з порушенням вимог Закону, судом не вирішується, оскільки дане питання не входить до компетенції як судді, що розглядає питання про відвід, так і судді районного суду  взагалі, а належать до компетенції судів апеляційної та касаційної інстанцій (за наявності до того передбачених законом відповідних підстав).
		Таким чином, фактично, предметом розгляду даної скарги є вирішення питання про те, чи є раніше винесені суддею рішення не на користь тієї чи іншої сторони чи вчинені (або не вчинені) процесуальні дії свідченням упередженості даного судді (суду).
		Вирішуючи вказане питання, суд зазначає, що трактування поняття « інших обставин, які викликають сумнів у його (судді  прим.) неупередженості» згідно п.4 ч.1 ст.75 КПК України, у КПК України відсутнє.
		За таких обставин, суд доходить до висновку про те, що питання, чи є раніше винесені суддею рішення не на користь тієї чи іншої сторони (учасника процесу) свідченням упередженості даного судді (суду) щодо даної сторони (учасника процесу) та чи свідчить прийняття таких рішень про упередженість судді  КПК України не врегульвано.
		Відповідно до ч.6 ст.9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначенічастиною першою статті 7цього Кодексу.
		Відповідно до загальних засад кримінального провадження, визначених п.2 ч.1 ст.7 КПК України, однією зі вказаних засад є законність.
		За таких обставин, враховуючи викладене, суд вважає за можливе застосувати для вирішення даного питання аналогію процесуального закону в частині та мірі, що не суперечить вимогам КПК України та загальним засадам кримінального провадження у відповідності до ч.3 ст.9 КПК України, згідно якого (зокрема) при здійсненні кримінального провадження не може застосовуватися закон, який суперечить цьому Кодексу.
		Суд зазначає, що інститут відводу притаманний та застосовується не тільки у кримінальному процесі, а і у цивільному, адміністративному та господарському. При цьому, як у ЦПК України, так і у КАС України та у ГПК України зазначене питання, яке є предметом розгляду у даній справі, визначено та вирішено на законодавчому рівні та вказане визначення не суперечить загальним засадам та принципам кримінального процесу, і, отже, може бути застосовано судом у відповідності до ч.3 ст.9 КПК України.
		Так, відповідно до ч.4 ст.36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах (…) не може бути підставою для відводу.
		Абсолютно аналогічні норми процесуального Закону викладені у ч.4 ст.36 КАС України та ч.4 ст.35 ГПК України.
		За таких обставин, враховуючи, що вказане питання врегульовано законодавцем України у процесуальних кодексах (за виключенням КПК України), суд доходить до висновку, що раніше винесені суддею рішення не на користь тієї чи іншої сторони (учасника процесу) не є свідченням упередженості даного судді (суду) щодо даної сторони (учасника процесу) та прийняття таких рішень не свідчить про упередженість судді (суду).
		Вирішуючи питання щодо обґрунтованості та вмотивованості позиції щодо упередженості судді ОСОБА_5 суд, окрім іншого, приймає до уваги наступне:
		Згідно ч.5 чт.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
		Відповідно дост. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практикиЄвропейського суду з прав людини», практикаЄвропейського суду з прав людиниє джерелом права в Україні.
		Згідно п.46 Рішення ЄСПЛ у справі «Бучинська проти України» (Заява № 35493/10), 30 квітня 2015 року  «… суд також зазначає, що твердження заявниці про упередженість та корумпованість органів дізнання і досудового слідства не підтверджено жодними доказами, окрім відмов цих органів притягнути до кримінальної відповідальності вищезазначених осіб, а отже вони є безпідставними».
		Системний логічний аналіз даного твердження дозволяє дійти висновку, що сама по собі лише відмова того чи іншого органу чи посадової особи державного органу, судді, суду, тощо задовольнити ті чи інші вимоги (клопотання) особи (заявника, скаржника, підозрюваного, обвинуваченого, тощо) не є доказом його упередженості.
		На підставі викладеного суд доходить до висновку, що дана заява про відвід судді Дзержинського районного суду м. Кривого ОСОБА_7 від розгляду вищевказаного кримінального провадження не є вмотивованою, і, отже, не відповідає вимогам ч.5 ст.80 КПК України, у зв`язку з чим вказана заява про відвід не може бути задоволена.
		На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 80 КПК України,
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		У задоволенні заяви про відвід судді ОСОБА_5 , поданий ОСОБА_3 , у справі №216/4652/17 у кримінальному провадженні №12017040720000999 від 03 червня 2017 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.297 ч.3, 383 ч.2, 384 ч.2 КК України, та ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.297 ч.3, 384 ч.2 КК України  відмовити.
		Ухвала оскарженнюне підлягає. 
		 
		Суддя:         ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...