Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 14/363 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Обіг цінних паперів; Інший спір про обіг цінних паперів.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 31.05.2010. Забезпечено надання загального доступу: 01.06.2010.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ 
		ПОСТАНОВА          
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          
		 
			 
			20 травня 2010 р. № 14/363 
			Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
			 
			головуючого –суддіДерепи В.І.,  
			суддів :Грека Б.М., –(доповідача у справі),
			Подоляк О.А. 
			розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів "Регіональні інвестиційні технології" 
			на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 24.02.10 
			у справі№ 14/363 
			господарського судум. Києва 
			за позовомПАТ "Кредобанк" 
			доТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів "Регіональні інвестиційні технології" 
			простягнення заборгованості 
			за участю представників від: 
			позивача Івченко А.А. (дов. від 12.01.10) 
			відповідача Петльовський А.Л. (дов. від 07.04.10) 
			В С Т А Н О В И В :
			Відкрите акціонерне товариство "Кредобанк" звернулося до господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів "Регіональні інвестиційні технології" 1106726,25 грн., з яких 800654,79 грн. - заборгованість за договором купівлі-продажу цінних паперів № Д –231/07; Б/133-4/07 від 05.11.07, 114653,77 грн. інфляційних, 171401,32 грн. –пеня, 20016,37 грн. –3% річних від простроченої суми.
			Рішенням господарського суду м. Києва від 02.09.09 (суддя Нарольський М.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2010 р. (головуючий –Корсак В.А., судді –Авдеєв В.А., Тищенко А.І.), позов задоволено частково: стягнуто з ТОВ "Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів "Раціональні інвестиційні технології" на користь ВАТ "Кредобанк" з будь –якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 800654,79 грн. грн. основного боргу, 97128,61 грн. пені, 20005,40 грн. річних, 114493,63 грн. інфляційних нарахувань, 10322,82 грн. державного мита, 291,48 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовлено.
			Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.02.10 здійснено заміну позивача ВАТ "Кредобанк" на його правонаступника ПАТ "Кредобанк".
			В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та постановити нове, яким в задоволенні позову відмовити. У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а судові рішення –без змін.
			Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. 
			Як вбачається з матеріалів справи, і встановлено судом, 05.11.2007 р. між ВАТ "Кредобанк" (продавець) та ТОВ "Східно-Європейська Інвестиційно-Інноваційна компанія" (торговець), яке діяло від імені та за дорученням ТОВ "Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів "Раціональні інвестиційні технології", яке діяло від власного імені як компанія з управління активами Пайового венчурного інвестиційного фонду "АЛЬФА" недиверсифікованого виду закритого типу (покупець) було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № Д-231/07;Б/133-4/07 (надалі –договір), відповідно до умов якого продавець зобов’язався передати у власність покупця цінні папери, а саме - іменні цільові облігації ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "ПОЛІССЯ" серії "В", а покупець прийняти і оплатити вартість цінних паперів на умовах і в терміни, передбачені даним договором. 
			Відповідно до п. 2.1.1. договору покупець зобов’язався не пізніше 29.07.08 сплатити повну вартість цінних паперів, вказану у п. 1.2.11. договору шляхом перерахування коштів на рахунок продавця. Згідно з додатковою угодою № 1 сторони погодили, що загальна вартість цінних паперів за договором складає 800654,79 грн. Оскільки відповідач не виконав умови договору та не перерахував до 29.07.08 вартість цінних паперів, позивач надіслав відповідачу лист з вимогою термінової оплати вартості цінних паперів та сплати нарахованої за прострочення пені. Відповідач відповіді на вищезазначений лист не надав, вартість цінних паперів не сплатив. 
			Задовольняючи позов, місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що укладений договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст. ст. 173, 174 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
			Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму, а тому з відповідача підлягає стягненню вартість цінних паперів за договором.
			Крім того, на підставі п. 4.2. договору у випадку несплати або несвоєчасної оплати покупцем загальної вартості цінних паперів, покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, в зв’язку з чим судом було стягнуто 97128,61 грн. пені та відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України 20005,40 грн. 3% річних та 114493,63 грн. інфляційних нарахувань. 
			Також суд зазначив, що відповідач не довів належним чином, що Пайовий венчурний інвестиційний фонд "АЛЬФА" недиверсифікованого виду закритого типу повинен відповідати за зобов’язаннями відповідача при укладанні останнім договорів від власного імені із зазначенням компанії з управління активами Пайового венчурного інвестиційного фонду "АЛЬФА" недиверсифікованого виду закритого типу, адже Пайовий венчурний інвестиційний фонд "АЛЬФА" недиверсифікованого виду закритого типу не є юридичною особою, а за договором купівлі-продажу цінних паперів № Д-231/07;Б/133-4/07 від 05.11.07 покупцем є саме ТОВ "Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів "Раціональні інвестиційні технології",
			Проте, повністю погодитися з такими висновками суду неможливо, оскільки при вирішенні спору судом не було враховано, що при укладанні договору купівлі-продажу цінних паперів № Д-231/07;Б/133-4/07 від 05.11.07 відповідач діяв від власного імені як компанія з управління активами Пайового венчурного інвестиційного фонду "АЛЬФА" недиверсифікованого виду закритого типу.
			Відповідно до ст. 22 Закону України "Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)", пайовий інвестиційний фонд - це активи, що належать інвесторам на праві спільної часткової власності, перебувають в управлінні компанії з управління активами та обліковуються останньою окремо від результатів її господарської діяльності. 
			Згідно зі ст. 29 Закону України "Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)" управління активами інституту спільного інвестування здійснює компанія з управління активами. Компанією з управління активами є господарське товариство у формі акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю, що створюється відповідно до законодавства України.
			Відповідно до частин 6 та 7 ст. 23 Закону України "Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)" бухгалтерський та податковий облік операцій та результатів діяльності зі спільного інвестування, яка проводиться компанією з управління активами через пайовий інвестиційний фонд, здійснюється компанією з управління активами окремо від обліку операцій та результатів її господарської діяльності та обліку операцій та результатів діяльності інших пайових інвестиційних фондів, активи яких перебувають в її управлінні. 
			Укладаючи договори за рахунок активів пайового інвестиційного фонду, компанія з управління активами діє від свого імені, з обов'язковим зазначенням в таких договорах реквізитів такого пайового інвестиційного фонду. 
			Згідно з п.17 ч.1 ст. 3 вказаного закону діяльність із спільного інвестування - діяльність, яка провадиться в інтересах і за рахунок учасників (акціонерів) ІСІ шляхом емісії цінних паперів ІСІ з метою отримання прибутку від вкладення коштів, залучених від їх розміщення у цінні папери інших емітентів, корпоративні права, нерухомість та інші активи, дозволені законами України та нормативно-правовими актами Комісії.
			Тобто, укладаючи вищевказаний договір купівлі-продажу цінних паперів відповідач діяв від свого імені, але в інтересах Пайового венчурного інвестиційного фонду "АЛЬФА" недиверсифікованого виду та за рахунок активів його інвесторів.
			Відповідно до ч.2 ст. 52 Закону України "Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)" грошові кошти пайового інвестиційного фонду зараховуються на окремий рахунок компанії з управління активами у банку окремо від власних коштів компанії з управління активами, коштів інших пайових інвестиційних фондів та відповідно до умов договору про обслуговування ІСІ. 
			Системний аналіз норм Закону України "Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)" свідчить про те, що укладення договорів компанією з управління активами від свого імені, але за рахунок активів пайового інвестиційного фонду з зазначенням в таких договорах реквізитів пайового інвестиційного фонду, передбачає і виконання зобов’язань за такими договорами за рахунок активів відповідного пайового інвестиційного фонду.
			Постановляючи рішення про стягнення коштів з будь –якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, суд в порушення вимог ст. 43 ГПК України не дав правової оцінки доводам відповідача про те, що виконання рішення таким чином може призвести до безпідставного стягнення коштів за рахунок інвесторів інших інвестиційних пайових фондів, які знаходяться в управлінні відповідача.
			Крім того, виходячи з положень ст. 538 ЦК України, пунктів 2.1.1, 2.2.1 договору купівлі - продажу цінних паперів від 05.11.07 зобов’язання відповідача перерахувати кошти і зобов’язання позивача надати розпорядження зберігачу на списання цінних паперів зі свого рахунку на рахунок у цінних паперах, вказаний у розділі 9 договору, є зустрічними, то суд мав також перевірити доводи відповідача про те, що термін обігу безпроцентних цільових облігацій ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "Полісся" закінчився 30.11.09 і, відповідно, до ч.10 ст. 1 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" перехід прав власності на них після вказаної дати є незаконним, тобто позбавляє позивач можливості виконати зустрічне зобов’язання, а відповідача –набути права власності на майно, за яке з нього стягнуті кошти, а також з’ясувати чи існував у відповідача борг перед позивачем, враховуючи, що останнім облігації, які були предметом договору, не були списані на рахунок відповідача.
			Враховуючи викладене, постановлені у справі судові рішення не можна визнати законними і обґрунтованими, а тому вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд.
			При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене, більш ретельно з’ясувати права і обов’язки сторін у спірних правовідносинах відповідно до норм закону, що їх регулює, і в залежності від встановленого, постановити законне та обґрунтоване рішення.
			Виходячи з положень ст.ст. 6, 8, 150, 125, 129 Конституції України, постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 01.11.96 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", Рішення Конституційного Суду України від 11.03.10 № 8-рп/2010, та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів 
			П О С Т А Н О В И Л А :
			Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів "Раціональні інвестиційні технології" задовольнити частково. Рішення господарського суду м. Києва від 02.09.09 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.02.10 у справі за № 14/362 скасувати, а справу направити на новий розгляд до господарського суду м. Києва. Постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.
			 
				 
					 
						 Головуючий - суддя                              В. Дерепа
						 
							 Судді                                                                                                              Б. Грек
							 
								                     О. Подоляк

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...