Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/1792/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них.
Надіслано судом: 16.03.2021. Зареєстровано: 18.03.2021. Оприлюднено: 18.03.2021.
Дата набрання законної сили: 16.03.2021
Номер судового провадження: К/9901/34947/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		16 березня 2021 року 
		Київ
		справа №826/1792/18
		адміністративне провадження №К/9901/34947/19
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого - Тацій Л.В., 
		суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г., -
		розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації (далі - Управління праці) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 липня 2019 року (постановлене судом у складі судді Кармазіна  О.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13  листопада 2019 року (ухвалену судом у складі: головуючого судді Кучми А.Ю., суддів: Аліменка  В.О., Бєлової Л.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,  -
		ВСТАНОВИВ:
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив:
		-    визнати дії в частині зупинення застосування пільги, як пенсіонеру МВС України, у вигляді 50-відсоткової знижки для ОСОБА_1 та членів його сім`ї плати за користування житлово-комунальними послугами та паливом - протиправними;
		-      зобов`язати поновити ОСОБА_1 пільгу у вигляді 50-відсоткової знижки по оплаті житлової площі, комунальних послуг, а також палива.
		Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачу, як пенсіонеру МВС вже була встановлена пільга з оплати за користування житлом, комунальні послуги та за паливо довічно, тому у відповідача відсутні правові підстави припиняти дію пільги у зв`язку із внесенням змін до чинного законодавства, так як умова отримання пільги повинна застосовуватися лише щодо осіб, які мають право на її отримання, а не до тих осіб, яким така пільга вже встановлена довічно.
		Короткий зміст рішень судів першої й апеляційної інстанцій
		Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 05 липня 2019 року позов задовольнив.
		Визнав протиправними дії Управління праці в частині зупинення застосування пільги, як пенсіонеру МВС України, у вигляді 50-відсоткової знижки для ОСОБА_1 та членів його сім`ї плати за користування житлово-комунальними послугами та паливом.
		Зобов`язав Управління праці поновити ОСОБА_1 пільгу у вигляді 50-відсоткової знижки по оплаті житлової площі, комунальних послуг, а також палива, що була надана згідно з частиною четвертою статті 22 Закону України «Про міліцію».
		Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 13 листопада 2019 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
		Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив із того, що  внесення змін до статті 22 Закону України «Про міліцію» та подальше визнання цього Закону таким, що втратив чинність, у зв`язку з набранням чинності Закону України «Про Національну поліцію», враховуючи чинність пункту 2 Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім`ї, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 2015 року № 389 (далі - Порядок №  389; щодо поширення дії цього Порядку на осіб, які мають права на пільги за соціальною ознакою згідно із Законом України «Про міліцію», з урахуванням постанови Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року), не може бути підставою для позбавлення позивача пільг щодо оплати за комунальні послуги в розмірі 50 відсотків.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		16 грудня 2019 року Управління праці звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить постановлені у цій справі судові рішення скасувати та прийняте нове - про відмову у задоволенні позову.
		У скарзі зазначає, що податкова соціальна пільга (у спірних правовідносинах - 50-відсоткова знижка плати за користування житлом та комунальними послугами, за паливо) застосовується виключно за умови, якщо середньомісячний сукупний дохід пільговика в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців нарахування не перевищує суму 1710 грн, з огляду на що, відповідач припинив нарахування пільги з 01 липня 2015 року, оскільки не було подано відповідних документів для визначення права на отримання таких пільг.
		Надалі, починаючи з 07 листопада 2015 року у зв`язку з набуттям чинності Законом України «Про Національну поліцію» втратив чинність Закон України «Про міліцію», відповідно до статті 22 якого позивач мав право на 50-відсоткову знижку по оплаті комунальних послуг.
		ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 грудня 2019 року визначено такий склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Стеценко С.Г., Стрелець Т.Г., скаргу передано судді-доповідачу.
		Верховний Суд ухвалою від 17 грудня 2019 року відкрив касаційне провадження.
		СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		З 02 серпня 1993 року по 14 серпня 2013 року позивач проходив службу в органах внутрішніх справ України.
		З 14 серпня 2013 року ОСОБА_1 є пенсіонером органів внутрішніх справ України.
		12 вересня 2013 року позивачу видана довідка № 89/449/12, відповідно до якої ОСОБА_1 та члени його сім`ї мають право відповідно до Закону України від 20  грудня 1990 року № 565-ХІІ «Про міліцію» на 50-відсоткову знижку по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива довічно.
		З 12 вересня 2013 року на підставі довідки № 89/449/12 від 12 вересня 2013 року, ОСОБА_1 був внесений до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги відповідно до Закону України «Про міліцію».
		Відповідно до частини четвертої статті 22 Закону України «Про міліцію» ОСОБА_1 користувався пільгами, а саме: «працівникам міліції та членам їх сімей надається 50-відсоткова знижка плати за користування житлом та комунальними послугами, за паливо в межах норм, встановлених законодавством».
		З 01 листопада 2015 року позивача виключено з Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги.
		07 грудня 2017 року позивач звернувся до відповідача з проханням відновити йому пільги, які було незаконно зняті з 01 липня 2015 року, однак листом № 01-12/10566 від 12 грудня 2017 року Управління праці повідомило ОСОБА_1 про те, що станом на 11 грудня 2017 року позивач не перебуває на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги.
		При цьому, у листі зазначено, що Законом України № 76-VIII від 28 грудня 2014 року «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» внесено зміни у статтю 22 Закону України «Про міліцію», які набули чинності з 01 липня 2015 року. Відповідно до внесених змін частинами четвертою та шостою статті 22 Закону України «Про міліцію» працівникам міліції, звільненим з військової служби за віком, хворобою або вислугою років передбачалась 50-відсоткова знижка плати за користування житлом та комунальними послугами за паливо в межах норм, встановлених законодавством, за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України». Розмір податкової соціальної пільги у 2015 році становив 1 710,00 грн. Повідомлення щодо припинення дії пільги з 01 липня 2015 року у зв`язку з тим, що недостатньо даних для розрахунку середньомісячного сукупного доходу сім`ї пільговика позивачу було надіслано в серпні 2015 року.
		Також, у листі зазначено, що ОСОБА_1 не було надано декларацію про доходи сім`ї пільговика, як того вимагає пункт 8 Порядку № 389 та повідомлено, що з 01  листопада 2015 року Закон України «Про міліцію» втратив чинність на підставі Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію», яким не передбачено отримання пільг на оплату житлово-комунальних послуг колишнім працівникам міліції, у тому числі і пенсіонерам, з огляду на що з 07 листопада 2015  року ОСОБА_1 було знято з обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги.
		Позивач вважаючи такі дії відповідача щодо зупинення застосування пільги, як пенсіонеру МВС України, у вигляді 50-відсоткової пільги за користування житлово-комунальними послугами та паливом протиправними та такими, що порушують його права, звернувся до суду з даним позовом.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у межах доводів касаційної скарги перевірив постановлені у цій справі судові рішення, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.
		Відповідно до частини четвертої статті 22 Закону України "Про міліцію", в редакції чинній на час призначення позивачу спірної пільги, працівникам міліції та членам їх сімей надається 50-відсоткова знижка по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива.
		Згідно з частиною шостою цієї ж статті за працівниками міліції, звільненими зі служби за віком, хворобою або вислугою років, зберігається право на пільги за цим Законом.
		На підставі підпунктів "а" та "в" підпункт 1 пункту 68 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" в статтю 22 Закону України "Про міліцію" внесено зміни: частину четверту доповнено словами "в межах норм, встановлених законодавством", а частину шосту доповнено словами "якщо середньомісячний сукупний доход сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України".
		Проте, зміни, внесені підпунктом "в" підпункту 1 пункту 68 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008.
		Пунктом 12 розділу ІІ Закону України  "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27 березня 2014  року частини шосту та сьому статті 22 Закону України "Про міліцію" викладено у такій редакції: "За працівниками міліції, звільненими зі служби за віком, хворобою або вислугою років, зберігається право на пільги згідно з цим Законом. Пільги, передбачені частинами четвертою, п`ятою цієї статті, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України".
		Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року внесені зміни в Закон України "Про міліцію" і частина сьома статті 22 викладена у новій редакції, згідно якої пільги, передбачені частинами четвертою, п`ятою та шостою цієї статті, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
		Відповідно до вказаного Закону від 28 грудня 2014 року Кабінетом Міністрів України 4  червня 2015 року прийнято Постанову №389, яка набрала чинності 1 липня 2015  року та якою затверджено Порядок надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім`ї.
		Вказаним Порядком визначено механізм реалізації права на отримання пільг з оплати послуг за користування житлом (квартирна плата, плата за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), комунальних послуг (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, вивезення побутових відходів), паливом, скрапленим газом, телефоном, а також послуг із встановлення квартирних телефонів (далі - пільги) залежно від середньомісячного сукупного доходу сім`ї осіб, які мають право на пільги згідно із законодавчими актами.
		Згідно з пунктом 2 цього Порядку дія останнього поширювалась на осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою згідно із Законом України "Про міліцію".
		Після набрання чинності Закону №76-VIII внесені зміни до Закону України «Про міліцію», за змістом яких право на отримання працівниками міліції та членами їх сімей, а також працівниками міліції, звільненими зі служби за віком, хворобою або вислугою років, 50-відсоткової знижки плати за користування житлом та комунальними послугами, за паливо збережено, за змістом  і колом осіб не звужено.
		При цьому, законодавцем встановлено умову, за наявності якої вказана пільга призначається, а саме, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу. На виконання зазначеної норми закону  Кабінетом Міністрів України затверджено механізм реалізації права на отримання зазначеного виду пільг, яким врегульовано в тому числі види доходів, які враховуються до складу сукупного доходу сім`ї пільговика.
		Відповідно до пункту 3 Порядку пільги, зазначені у пункті 1 надаються за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам за умови, що середньомісячний сукупний дохід сім`ї пільговика в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу.
		Згідно з п.п.169.4.1 п.169.4 ст.169 Податкового кодексу України, податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого  для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.
		Законом України  «Про Державний бюджет України на 2015 рік» встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб: з 1 січня 2015 року - 1218 гривень (стаття 7 Закону).
		Отже, з урахуванням вказаних вище норм, з 1 липня 2015 року податкова соціальна пільга (у спірних правовідносинах - 50-відсоткова знижка плати за користування житлом та комунальними послугами, за паливо) застосовується виключно за умови, якщо середньомісячний сукупний дохід сім`ї пільговика в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує суму 1710 гривень.
		Як встановлено судами, позивачем не підтверджено показник середньомісячного сукупного доходу його сім`ї (не більше 1710 грн), необхідного для визначення права на отримання спірної податкової соціальної пільги.
		Враховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про відсутність у позивача права на 50-відсоткову знижку плати за користування житлом та комунальними послугами за період з 01 липня до 06 листопада 2015 року.
		Постановою Кабінету Міністрів України №36 від 27 січня 2016 року до пункту 2 зазначеного Порядку було внесено зміни та слова "Про міліцію" (звільнені із служби за віком, хворобою або вислугою років працівники міліції, особи начальницького складу податкової міліції, особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби; діти (до досягнення повноліття) працівників міліції, осіб начальницького складу податкової міліції, рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби, загиблих або померлих у зв`язку з виконанням службових обов`язків, непрацездатні члени сімей, які перебували на їх утриманні), виключено.
		З 7 листопада 2015 року у зв`язку з набуттям чинності Законом України "Про Національну поліцію" втратив чинність Закон України "Про міліцію", відповідно до статті 22 якого позивач мав право на 50-відсоткову знижку по сплаті за користування житлом та комунальними послугами, за паливо.
		Згідно з абзацами 2 та 3 пункту 15 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів  їхніх сімей, інших осіб.
		Отже, Закон України "Про Національну поліцію" не містить норм, які б передбачали пільги, компенсації і гарантії не тільки для колишніх міліціонерів, а й для тих, які виходять на пенсію після вступу цього закону в силу.
		Крім того, Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини Рішення від 3  жовтня 1997 року №4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.
		Враховуючи те, що останнім в часі є Закон України "Про Національну поліцію", то пріоритетними в даному випадку є положення саме цього Закону.
		Таким чином, відповідач, зупиняючи застосування пільги позивачу, як пенсіонеру МВС України, у вигляді 50-відсоткової знижки на оплату житлово-комунальних послуг, діяв на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законодавством.
		Аналогічний підхід застосування зазначених норм права неодноразово висловлений Верховним Судом, зокрема у постанові від 27 вересня 2018 року у справі №  638/6025/16-а, від 20 грудня 2018 року у справі №  227/1458/16-а, від 03  жовтня 2019 року у справі №  415/5600/16-а.
		Суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права (стаття 351 КАС України).
		За вказаних обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.
		Враховуючи норми статті 139 КАС України та зважаючи на результат розгляду справи (відмова у задоволенні позову), судові витрати розподілу не підлягають.
		Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15   січня 2020 року №    460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями  341,  345,  349,  351,  355,  356,  359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації задовольнити.
		Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 липня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від  13 листопада 2019  року скасувати.
		Ухвалити нову постанову.
		У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                           Л.В. Тацій
		Судді          :                                                                                           С.Г. Стеценко
		                                                                                                                 Т.Г. Стрелець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...