Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/6548/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу забезпечення функціонування органів прокуратури, адвокатури, нотаріату та юстиції (крім категорій 107000000), зокрема у сфері.
Надіслано для оприлюднення: 16.03.2021. Зареєстровано: 18.03.2021. Забезпечено надання загального доступу: 18.03.2021.
Дата набрання законної сили: 16.03.2021
Номер судового провадження: К/9901/5133/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		16 березня 2021 року 
		Київ
		справа №826/6548/18
		адміністративне провадження №К/9901/5133/19
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого судді Шевцової   Н.   В.,
		суддів: Смоковича   М.   І., Радишевської   О.   Р.
		за участю 
		секретаря судового засідання Савенкова   Є.   О.
		учасників справи:
		позивача ОСОБА_1 
		представника відповідача Литовченко   В.   П.
		розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу №   826/6548/18
		за позовом арбітражного керуючого ОСОБА_1 
		до   Міністерства юстиції України
		про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії
		за касаційною скаргою арбітражного керуючого ОСОБА_1 
		на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 листопада 2018   року, ухвалене в складі головуючої судді Кузьменко   А.   І.,
		та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2019   року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого судді Ключковича   В.   Ю., суддів Беспалова О.   О., Сорочка Є.   О.,
		УСТАНОВИВ:
		І. Короткий зміст позовних вимог
		1.          У квітні 2018 року арбітражний керуючий ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач, Мін`юст), в якому просив:
		1.1.          визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України «Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1 » від 10 квітня 2018 року №1097/5;
		1.2.          зобов`язати Міністерство юстиції України вилучити із державного реєстру арбітражних керуючих запис про припинення повноважень арбітражного керуючого ОСОБА_1 .
		2.          На обґрунтування позовних вимог позивач спростовував факт вчинення порушення, що стало підставою для застосування до нього дисциплінарного стягнення, крім того зазначав, що відповідачем пропущено строк притягнення його до дисциплінарної відповідальності, а також допущено низку інших процедурних порушень, зокрема, відповідач прийняв рішення про анулювання свідоцтва арбітражного керуючого за відсутності власного рішення відповідача про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
		3.          Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував та зазначив, що актом перевірки №02/18 зафіксовані грубі порушення вимог абзаців 7, 15 частини 2 статті 41, частини 4 статті 42, частини 3 статті 98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», пункту 9 частини 2 статті 129, частини 1 статті 129-1 Конституції України, частини 1 статті 18 Господарського процесуального кодексу України, що призвело до грубого порушення прав та законних інтересів боржника та кредиторів, які є підставою для внесення державним органом з питань банкрутства до Дисциплінарної комісії подання про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення, а саме:
		-          не перераховано кошти за продаж майна банкрута, що є предметом іпотеки, на користь забезпеченого кредитора;
		-          включено до ліквідаційної маси майно банкрута, що є предметом іпотеки;
		-          здійснено продаж майна банкрута, що є предметом іпотеки, без згоди кредитора, вимоги якого воно забезпечує;
		-          не виконано вимог судового рішення.
		4.          Крім того, за доводами відповідача, днем виявлення проступку є день складення акта перевірки діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), а днем прийняття рішення про застосування дисциплінарного стягнення є день оформлення протоколу про таке його застосування відповідною Комісією. Відповідач також указав, що Міністерство юстиції України не приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення, а лише виконує рішення Дисциплінарної комісії про накладення дисциплінарного стягнення.
		ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
		5.           ОСОБА_1 здійснював діяльність арбітражного керуючого на підставі свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №   606 від 02   квітня 2013   року.
		6.          На підставі посвідчення від 05 січня 2018 року №01/5/18 Головним територіальним управлінням юстиції у Київській області у період з 17 січня 2018   року по 19 січня 2018 року на підставі скарги представника за довіреністю Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» Калітіної   О.   В. від 18   жовтня 2017 року вих. 681   -   юд проведено позапланову невиїзну перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 , за результатами якої складено довідку про результати перевірки діяльності арбітражного керуючого від 19 січня 2018 року №01/18 та Акт позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 30 січня 2018 року №02/18 (далі - Акт №02/18).
		7.          Не погоджуючись з висновками, викладеними комісією у довідці про результати перевірки діяльності арбітражного керуючого від 19 січня 2018 року №01/18, позивачем було надано письмові заперечення на довідку разом із копіями постанови Київського апеляційного господарського суду від 31 травня 2016 року у справі №Б8/078-12, постанови Вищого господарського суду України від 20 липня 2016   року у справі №Б8/078-12, постанови Київського апеляційного господарського суду від 27 грудня 2017 року у справі №Б8/078-12 та копією касаційної скарги останнього на постанову Київського апеляційного господарського суду від 27 грудня 2017 року у справі №Б8/078-12.
		8.          У резолютивній частині Акта №02/18 зазначено, що за результатами перевірки виявлено порушення, які є підставою для внесення державним органом з питань банкрутства до Дисциплінарної комісії подання щодо застосування до арбітражного керуючого дисциплінарних стягнень, а саме:
		- під час виконання повноважень ліквідатора у справі №   Б8/078-12 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Трудівник» арбітражним керуючим ОСОБА_1 у встановленому порядку не перераховано кошти за продаж майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Трудівник», що є предметом іпотеки, на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», що є порушенням абзацу 15 частини 2 статті 41, частини 4 статті 42, частини 3 статті 98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції №4212-VI від 22 грудня 2011 року, що призвело до грубого порушення прав та законних інтересів кредиторів боржника;
		- під час виконання повноважень ліквідатора у справі №   Б8/078-12 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Трудівник» арбітражним керуючим ОСОБА_1 всупереч вимог абзацу 1 частини 4 статті 42 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції №4212-VI від 22 грудня 2011 року включено до ліквідаційної маси майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Трудівник», що є предметом іпотеки, що є грубим порушенням абзацу 7 частини 2 статті 41, частини 3 статті 98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції №4212-VI від 22 грудня 2011 року, що призвело до грубого порушення прав та законних інтересів кредиторів боржника;
		- під час виконання повноважень ліквідатора у справі №   Б8/078-12 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Трудівник» арбітражним керуючим ОСОБА_1 здійснено продаж майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Трудівник», що є предметом іпотеки, без отримання згоди Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», що є порушенням абзацу 2 частини 4 статті 42, частини 3 статті 98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції №4212-VI від 22 грудня 2011 року, що призвело до грубого порушення прав та законних інтересів кредиторів боржника;
		- під час виконання повноважень ліквідатора у справі №   Б8/078-12 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Трудівник» арбітражним керуючим ОСОБА_1 не виконано вимог ухвали господарського суду Київської області від 22 березня 2017 року у справі №Б8/078-12 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Трудівник», що є порушенням частини 3 статті 98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції №4212-VI від 22 грудня 2011 року, пункту 9 частини 2 статті 129, частини 1 статті 129-1 Конституції України, частини 1 статті 18 Господарського процесуального кодексу України, що призвело до грубого порушення прав та законних інтересів кредиторів боржника.
		9.          Указані порушення, як зазначено у Акті №02/18, позбавляють боржника та кредиторів боржника законного права на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом №475/97-ВР від 17 липня 1997 року, призводить до збільшення строків процедури, у тому числі строків погашення кредиторської заборгованості, що грубо порушує права та законні інтереси боржника та кредиторів.
		10.             Листом - пропозицією від 01 лютого 2018 року №3308-5-1/5 Головним територіальним управлінням юстиції у Київській області на адресу Департаменту з питань судової роботи та банкрутства Міністерства юстиції України було направлено матеріали позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 .
		11.          Директором Департаменту з питань нотаріату та банкрутства 14 лютого 2018   року внесено Подання № 1075 до Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення.
		12.          Копія вказаного подання №1075 від 14 лютого 2018 року направлена листом за вих. №191/1610-32-18/9.3.1 від 16 лютого 2018 року на адресу позивача.
		13.          Листом від 13 березня 2018 року за вих. №351/9.3.1/ін-18 Міністерство юстиції України (Департамент з питань судової роботи та банкрутства) повідомило арбітражного керуючого ОСОБА_1 про чергове засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), яке відбудеться 27 березня 2018 року о 10-й годині, до порядку денного якого включено питання щодо розгляду подання структурного підрозділу Міністерства юстиції України, який забезпечує організацію роботи Комісії, про притягнення арбітражного керуючого ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.
		14.          До порядку денного засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 27 березня 2018 року було включено питання щодо розгляду подання № 1075 від 14 лютого 2018 року про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення на підставі листа Головного територіального управління юстиції у Київській області від 01 лютого 2018 року № 3308-5-1/5, що підтверджується копією Витягу з протоколу № 69/03/18.
		15.          За результатами засідання комісією прийнято рішення (більшістю голосів):
		15.1.          за результатами заслуховування пояснень арбітражного керуючого та вивчення матеріалів перевірки застосувати до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на підставі подання №1075 від 14 лютого 2018 року;
		15.2.          внести подання до Міністерства юстиції України про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора);
		15.3.          рекомендувати Департаменту з питань судової роботи та банкрутства Міністерства юстиції України на підставі подання Комісії про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення: а)   підготувати проект наказу про анулювання свідоцтва №606 від 02 квітня 2013   року про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1 ; б)   внести запис до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючого санацією, ліквідатора) України про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
		16.          27 березня 2018 року Дисциплінарною комісією арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) складено подання №   807 до Міністерства юстиції України про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), відповідно до якого Дисциплінарна комісія направила дане подання для складання проекту наказу Міністерства юстиції України про анулювання свідоцтва №606 від 02 квітня 2013   року про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1 .
		17.          Листом від 05 квітня 2018 року №481/9.3.1/-18 Департамент з питань судової роботи та банкрутства Міністерства юстиції України повідомив арбітражного керуючого ОСОБА_1 про результати засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих, яке відбулось 27 березня 2018   року.
		18.          Наказом Міністерства юстиції України від 10 квітня 2018 року № 1097/5, свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 606 від 02 квітня 2013   року, видане ОСОБА_1 , - анульовано. Департаменту з питань судової роботи та банкрутства наказано забезпечити внесення запису про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.
		ІІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		19.          Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 листопада 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2019 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
		20.          Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем не оскаржується рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 27   березня 2018 року, оформлене протоколом №69/03/18, яким Дисциплінарна комісія вирішила застосувати до Арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на підставі подання №1075 від 14 лютого 2018 року.
		21.          Також суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що Міністерство юстиції України як державний орган з питань банкрутства не приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення, а лише виконує рішення Дисциплінарної комісії про накладення дисциплінарного стягнення, тобто Міністерство юстиції України не приймає рішення про накладення або не накладення дисциплінарного стягнення на арбітражних керуючих.
		22.          За висновками судів попередніх інстанцій, строки накладення дисциплінарного стягнення також відповідачем не порушено, оскільки стягнення було застосовано на підставі рішення комісії, яке прийнято в межах двомісячного строку.
		ІV. Касаційне оскарження
		23.          Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, позивач подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яку зареєстровано 22 лютого 2019 року.
		24.          У касаційній скарзі позивач зазначає, що судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень і прийняття нового рішення про задоволення позову в повному обсязі.
		25.          На обґрунтування вимог касаційної скарги позивач указує, що судами попередніх інстанцій допущено помилкове тлумачення положень статей 107, 108, 112 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», оскільки структурний підрозділ, яким є Дисциплінарна комісія не може самостійно приймати рішення про накладення дисциплінарного стягнення. На підтвердження своїх доводів позивач посилається на правову позицію Верховного Суду від 18   січня 2019 року в справі №   820/6626/16.
		26.          Крім того, позивач зазначає, що відповідачем було порушено строк накладення дисциплінарного стягнення.
		27.          Касаційна скарга позивача містить клопотання про розгляд справи за його особистої участі.
		28.          Ухвалою Верховного Суду від 28 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження та витребувано з Окружного адміністративного суду міста Києва матеріали справи №   826/6548/18 (суддя-доповідач Бевзенко   В.   М., судді Данилевич   Н.   А., Шарапа   В.   М.).
		29.          14 березня 2019 року справа №826/6548/18  надійшла до Верховного Суду.
		30.          18 березня 2019 року у Верховному Суді зареєстровано відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач спростовує доводи касаційної скарги, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
		31.          Відзив на касаційну скаргу містить клопотання про розгляд справи за участю представника відповідача.
		32.          07 травня 2020 року розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду №   757/0/78-20 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Бевзенка   В.   М.
		33.          Протоколом повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 07   травня 2020 року визначено склад суду: головуючого суддю Шевцову   Н.   В., суддів Радишевську   О.   Р., Смоковича   М.   І.
		V. Релевантні джерела права та акти їхнього застосування
		34.          Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
		35.          За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		36.          Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		37.          Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		38.          Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14 травня 1992 року №2343-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №2343-XII) установлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів.
		39.          Арбітражний керуючий, як визначено у вказаному Законі, - це фізична особа, призначена господарським судом у встановленому порядку в справі про банкрутство як розпорядник майна, керуючий санацією або ліквідатор з числа осіб, які отримали відповідне свідоцтво і внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.
		40.          Відповідно до статті 107 Закону №2343-XII арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори) несуть за свої дії та заподіяну третім особам шкоду цивільно-правову, адміністративну, дисциплінарну та кримінальну відповідальність у порядку та обсягах, встановлених законом. Арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори) несуть дисциплінарну відповідальність в порядку, встановленому цим Законом.
		41.          Державний орган з питань банкрутства за поданням Дисциплінарної комісії накладає на арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) дисциплінарні стягнення (частина третя статті 107 Закону №   2343-XII).
		42.          Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство юстиції України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року №   228, Міністерство юстиції України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, зокрема, з питань банкрутства.
		43.          Рішення щодо накладення дисциплінарного стягнення приймається протягом двох місяців з дня виявлення проступку, але не пізніше одного року з дня його вчинення (частина четверта статті 107 Закону № 2343-XII).
		44.          Відповідно до частини першої статті 108 Закону №2343-XII дисциплінарна комісія утворюється у встановленому державним органом з питань банкрутства порядку для здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), перевірки організації їх роботи, дотримання ними вимог законодавства з питань банкрутства та правил професійної етики.
		45.          Дисциплінарна комісія розглядає заяви, скарги та подання на арбітражних керуючих; організовує перевірку оприлюднених фактів, що принижують честь і гідність арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів); надає консультації і рекомендації, а також готує методичні розробки з питань професійної етики арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) та застосування прогресивних практик; приймає рішення про застосування до арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) дисциплінарних стягнень (частина четверта статті 108 Закону №2343-XII).
		46.          Рішення дисциплінарної комісії оформлюються протоколом, що підписується усіма присутніми на засіданні членами комісії (частина шоста статті 108 Закону № 2343-XII).
		47.          Нормами частини першої статті 109 означеного Закону визначено, що дисциплінарними стягненнями, які накладаються на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), є:
		1) попередження;
		2) позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
		48.          Під час визначення виду дисциплінарного стягнення враховується ступінь вини арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), тяжкість вчиненого ним проступку, а також чи застосовувалися раніше до арбітражного керуючого дисциплінарні стягнення (частина друга статті 109 Закону № 2343-XII).
		49.          Рішення щодо накладення дисциплінарного стягнення приймається протягом двох місяців з дня виявлення проступку, але не пізніше одного року з дня його вчинення (частина третя статті 109 Закону № 2343-XII).
		50.          Про накладення на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) дисциплінарного стягнення робиться запис в Єдиному реєстрі арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України (частина четверта статті 109 Закону № 2343-XII).
		51.          За змістом частини п`ятої статті 113 Закону № 2343-XII рішення державного органу з питань банкрутства про позбавлення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) може бути оскаржено арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дію.
		52.          На виконання статті 106 Закону № 2343-XII розроблено Порядок контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затверджений наказом Міністерства юстиції України від 27 червня 2013 року №   1284/5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03 липня 2015   року за №   1113/23645 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок №   1284/5).
		53.          Під час визначення виду дисциплінарного стягнення Дисциплінарною комісією враховуються ступінь вини арбітражного керуючого, обставини вчинення порушення, тяжкість вчиненого ним проступку, а також факти притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності в минулому (пункт 7.6 Порядку № 1284/5).
		54.          Рішення щодо накладення дисциплінарного стягнення може бути прийняте Дисциплінарною комісією протягом двох місяців з дня виявлення проступку, але не пізніше одного року з дня його вчинення (пункт 7.5 Порядку №      1284/5).
		55.          Пунктом 26 Положення про Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 11 січня 2013 року № 81/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 січня 2013 року за № 112/22644 (далі - Положення №   81/5), передбачено, що протоколи засідання Комісії у триденний строк, крім випадку, передбаченого пунктом 27 цього Положення, направляються до структурного підрозділу для забезпечення виконання її рішень.
		56.          Пунктом 27 Положення №   81/5 передбачено, що у разі прийняття Комісією рішення про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого протокол її засідання та її подання про застосування до арбітражного керуючого такого виду дисциплінарного стягнення у триденний строк направляються до структурного підрозділу для анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та виключення з Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України відомостей про арбітражного керуючого, стосовно якого Комісією прийнято рішення.
		57.          Відповідно до пункту 5 частини першої статті 112 Закону № 2343-XII підставою для припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), зокрема, є накладення дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора);
		58.          У разі припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) він виключається з Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України, а його свідоцтво анулюється (частина друга статті 112 Закону № 2343-XII).
		VІ. Позиція Верховного Суду
		59.          Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		60.          Згідно з частиною другою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		61.          Вирішуючи питання про обґрунтованість касаційної скарги, суд касаційної інстанції виходить з такого.
		62.          У цій справі судами попередніх інстанцій установлено, що наказом Міністерства юстиції України від 10 квітня 2018 року №1097/5 на підставі подання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від 23 березня 2018 року № 807, з урахуванням протоколу засідання цієї комісії від 23   березня 2018 року № 69/03/18, анульовано свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого від 02 квітня 2013 року №   606, видане позивачу.
		63.          Проте за приписами частини другої статті 112 Закону № 2343-XII анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності здійснюється у разі припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), а однією з підстав для припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), є накладення дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
		64.          Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що повноваження приймати рішення про застосування дисциплінарних стягнень до арбітражних керуючих за наявності підстав належить Дисциплінарній комісії. При цьому, Дисциплінарна комісія вносить державному органу з питань банкрутства відповідне подання.
		65.          Однак на підставі частини третьої статті 107 Закону № 2343-XII органом, уповноваженим накладати дисциплінарні стягнення на арбітражних керуючих, є виключно державний орган з питань банкрутства, яким, згідно з чинним законодавством України, є Міністерство юстиції України.
		66.          Верховний Суд наголошує, що за такого правового регулювання рішення Комісії про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарних стягнень реалізується шляхом винесення наказу про накладення дисциплінарного стягнення за відповідним поданням Комісії єдиним уповноваженим на це державним органом з питань банкрутства - Міністерством юстиції України.
		67.          Верховний Суд зазначає, що Дисциплінарна комісія встановлює наявність в діях арбітражного керуючого дисциплінарного проступку та приймає рішення про можливість та доцільність застосування певного виду дисциплінарного стягнення.
		68.          Однак, в силу приписів статті 107 Закону № 2343-XII безпосереднього дисциплінарні стягнення накладаються Державним органом з питань банкрутства - Міністерством юстиції України за поданням Дисциплінарної комісії.
		69.          При цьому, з огляду на положення частини четвертої статті 107 Закону №   2343-XII, таке рішення має бути прийнято протягом двох місяців з дня виявлення проступку, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
		70.          У цій справі судами попередніх інстанцій встановлено, що Міністерство юстиції України дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого на ОСОБА_1 не накладало, відповідний наказ Мін`юст не видавав.
		71.          Натомість, на підставі подання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та з урахуванням протоколу засідання цієї комісії Міністерство юстиції України видало спірний наказ від 10 квітня 2018 року №1097/5, яким анульовано Свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від 02 квітня 2013 року №   606, видане позивачу.
		72.          Верховний Суд зауважує, що анулювання свідоцтва не є видом дисциплінарного стягнення, яке може бути накладене на арбітражного керуючого, згідно зі статтею 109 Закону № 2343-XII.
		73.          Свідоцтво може бути анульовано лише у разі припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), зокрема, внаслідок накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
		74.          За цих обставин Верховний Суд дійшов висновку про те, що анулювання свідоцтва без накладення стягнення, яке може бути підставою для такого анулювання, суперечить приписам частини другої статті 112 Закону № 2343-XII та свідчить про протиправність такого наказу.
		75.          Вказані порушення є достатніми для висновку про те, що прийняття цього наказу відбулося з порушенням вказаних вимог Закону №2343-XII, що є підставою для визнання його протиправним та скасування судом.
		76.          Крім цього, Верховний Суд вважає обґрунтованими доводи касаційної скарги щодо не дотримання відповідачем встановленого законом строку притягнення його до відповідальності в спірних правовідносинах та вказує на таке.
		77.          Відповідно до пункту 7.5 Порядку № 1284/5, рішення щодо накладення дисциплінарного стягнення може бути прийняте Дисциплінарною комісією протягом двох місяців з дня виявлення проступку, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
		78.          Аналогічні положення містить частина четверта статті 107 Закону №2343-XII.
		79.          Наведене свідчить, що дієслово «накладати» законодавець використовує виключно для позначення меж адміністративної функції Міністерства юстиції України, а не будь-яких інших суб`єктів дисциплінарного провадження відносно арбітражного керуючого.
		80.          Таким чином, присічний та обмежувальний строк у два місяці з дня виявлення факту скоєння дисциплінарного проступку стосується саме правовідносин з приводу реалізації Міністерством юстиції України управлінської функції по накладенню дисциплінарних стягнень на арбітражних керуючих.
		81.          Тобто притягнення до відповідальності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) обмежено певними строками. Рішення щодо накладення дисциплінарного стягнення приймається протягом двох місяців з дня виявлення проступку, але не пізніше одного року з дня його вчинення. Встановлення вказаних строків є забезпеченням, в першу чергу, принципу правової визначеності, який є одним із елементів верховенства права.
		82.          Суди попередніх інстанцій встановили, що 30 січня 2018 року Головним територіальним управлінням юстиції у Київській області складено акт позапланової перевірки діяльності арбітражного керуючого №02/18, за висновком якого вчинення викладеного в акті порушення є підставою для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.
		83.          23 березня 2018 року відбулося засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), оформлене відповідним протоколом, на якому одним з питань розглянуто пропозицію територіального управління юстиції та прийнято рішення застосувати до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
		84.          Дисциплінарною комісією арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) внесено на адресу Міністерства юстиції України подання про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), тобто прийнято рішення про застосування дисциплінарного стягнення до позивача та оформлене протоколом №   69/03/18.
		85.          Проте це рішення Комісії про накладення дисциплінарного стягнення шляхом видання Міністерством юстиції України відповідного наказу про накладення такого дисциплінарного стягнення не було реалізоване, відповідний наказ не видано.
		86.          Водночас спірним у цій справі наказом Міністерства юстиції України від 10   квітня 2018 року № 1097/5 на підставі цього подання та з урахуванням відповідного протоколу засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) одразу прийнято рішення про анулювання виданого йому свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
		87.          Верховний Суд констатує, що днем виявленням проступку є день складення акта перевірки (30 січня 2018 року). Таким чином, двомісячний строк застосування до позивача дисциплінарного стягнення сплинув 30 березня 2018   року.
		88.          Проте, як зазначалося вище, стягнення на позивача до цього часу накладене не було. Натомість, відповідачем видано спірний наказ. Доказів того, що позивач перешкоджав своєчасному розгляду питання про притягнення його до відповідальності відповідачем не надано.
		89.          За цих обставин та наведеного правового регулювання Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування спірного наказу про анулювання виданого позивачу свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
		90.          Такі висновки Верховного Суду узгоджуються з правовими висновками Верховного Суду, висловленим в постановах від 11 березня 2020 року в справі №   818/696/17 (№ К/9901/17504/18), від 07 квітня 2020 року в справі №   826/6746/18 (№ К/9901/7600/19), від 23 квітня 2020 року в справі №   2040/6204/18 (К/9901/14090/19), від 23 липня 2020 року в справі №   806/928/17 (К/9901/15364/18) та інших.
		91.          За цих обставин Верховний Суд вважає безпідставними висновки судів про відсутність підстав для задоволення цього позову.
		92.          Посилання Міністерства юстиції України під час судового розгляду на постанову Верховного Суду від 21 грудня 2018 року у справі № 814/483/16 є помилковим, оскільки спірні правовідносини у межах розгляду цієї справи є відмінними від обставин, які підлягали оцінці у межах розгляду справи №   814/483/16, зокрема, у справі, на яку посилається скаржник, арбітражного керуючого вже було двічі притягнутого до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження.
		93.          Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19   серпня 2020 року в справі №   280/1425/19, від 30 квітня 2020 року в справі №   460/1007/19, від 19 січня 2021 року в справі №   540/2204/19 та ін.
		94.          З урахуванням факту протиправності наказу Міністерства юстиції України Верховний Суд доходить висновку про обґрунтованість вимоги позивача про зобов`язання Міністерства юстиції України вилучити із державного реєстру арбітражних керуючих запис про припинення повноважень арбітражного керуючого ОСОБА_1 .
		95.          Водночас Верховний Суд зауважує, що зобов`язання відповідача вилучити з Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України запис про анулювання виданого позивачу свідоцтва про право на зайняття діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) узгоджуються з положеннями статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту), відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
		96.          Таким чином, доводи касаційної скарги спростовують висновки судів попередніх інстанцій та приймаються Судом як належні.
		97.          Отже, відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суди першої та апеляційної інстанцій повно встановили обставини справи, але допустили неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних рішень.
		98.          Статтею 351 Кодексу адміністративного судочинства України визначено підстави для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.
		99.          Відповідно до частини першої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		100.          Таким чином, відповідно до повноважень, наданих статтею 349 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд вважає необхідним скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити цей адміністративний позов.
		Керуючись статтями 3, 250, 341, 344, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		1.     Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
		2.    Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 листопада 2018      року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2019   року в справі №    826/6548/18 скасувати та ухвалити нову постанову.
		3.    Адміністративний позов арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії задовольнити.
		4.    Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України "Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1 " від 10 квітня 2018 року №1097/5.
		5.    Зобов`язати Міністерство юстиції України вилучити із державного реєстру арбітражних керуючих запис про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) ОСОБА_1.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. 
		Повний текст постанови складено 16 березня 2021 року.
		Головуючий суддя:                                                             Н.     В.    Шевцова
		 
		Судді:                                                                                          М.     І.     Смокович
		 
		                                                                                          О.     Р.     Радишевська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...