Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 265/6842/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди; Спори про відшкодування шкоди завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Надіслано судом: 22.03.2021. Зареєстровано: 23.03.2021. Забезпечено надання загального доступу: 24.03.2021.
Дата набрання законної сили: 17.03.2021
Номер судового провадження: 22-ц/804/334/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                                                                22-ц/804/334/21 
		                                                                                265/6842/18 
		                                               
		Єдиний унікальний номер 265/6842/18
		                                                                        Номер провадження 22-ц/804/334/21
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		І м е н е м    У к р а ї  н и
		 
		17 березня 2021 року Донецький апеляційний суд  у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		                                головуючої Биліни Т.І.,
		                                суддів  Лопатіної М.Ю., Мальцевої Є.Є.,
		                                за участю секретаря Сидельнікової А.В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 08 травня 2019 року у складі суду Костромітіної О.О., повний текст якого виготовлено 08 травня 2019 року, у справі за позовом Маріупольської міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок незаконного вилову риби, -
		 
		в с т а н о в и в :
		 
		Описова частина
		Короткий зміст позовних вимог
		14 серпня 2018 року Маріупольська міська рада звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок незаконного вилову риби. 
		Позовна заява мотивована тим, що постановою Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 23 січня 2018 року відповідача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП та покладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 340грн з конфіскацією знарядь вчинення правопорушення та незаконно добутих водних живих ресурсів, а саме риби - піленгас 41 штуку. Питання щодо відшкодування шкоди, завданої рибному господарству України не вирішено. Із матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що 01 грудня 2017 року о 15:30 годині ОСОБА_1 знаходячись на узбережжі річки Кальміус у Лівобережному районі міста Маріуполя, в порушення ст.ст.27,34 ЗУ «Про тваринний світ» та п.3.15 «Правил любительського і спортивного рибальства», затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України №19, здійснював вилов риби забороненим засобом - сіткою «павук». Діями відповідача, незаконним виловом риби пеленгас у кількості 41 штука, було завдано шкоду у загальній сумі 27 880 гривень. Просили стягнути з відповідача 27 880 гривень в рахунок відшкодування шкоди, спричиненої державі внаслідок незаконного вилову риби, а також судовий збір.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		Заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 08 травня 2019 року позов Маріупольської міської ради задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Маріупольської міської ради у відшкодування шкоди, завданої внаслідок незаконного вилову риби 27 880 гривень. Вирішено питання щодо судового збору.
		Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з доведеності позивачем, розміру спричиненої шкоди в сумі 27 880 грн, завданої незаконним виловом риби пеленгас у кількості 41 штука, здобутої забороненими знаряддями лову - сіткою «павук», на узбережжі річки Кальміус у Лівобережному районі міста Маріуполя. 
		Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 05 жовтня 2020 року ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні клопотання про поновлення строку для подачі заяви про перегляд заочного рішення від 08 травня 2019 року. Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 08 травня 2019 року залишено без задоволення. 
		Короткий зміст вимог апеляційної скарги та доводи
		Не погодившись з даним рішенням, позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову Маріупольської міської ради відмовити.
		Апеляційна скарга мотивована тим, що про розгляд справи у суді першої інстанції повідомлений належним чином не був, тому не мав змоги здійснити захист своїх порушених прав. Не згоден з розміром відшкодування шкоди в сумі 27 880грн, та стягненням судового збору, оскільки він є інвалідом ІІ групи, отримує незначну пенсію. Притягнення до відповідальності людини, яка хворіє на психічні розлади протизаконно, так як він не може повною мірою відповідати за свої дії. Довідкою №02-22/541/20 від 09.07.2020 року, виданою КНП «Психіатрична лікарня м. Маріуполя» підтверджено факт його знаходження на обліку у психіатра з діагнозом - помірно розумова відсталість з порушенням поведінки. Він дійсно здійснював вилов риби у Лівобережному районі м. Маріуполя Донецької області, але їх кількість - 8 рибин, які йому потрібні з метою прокормитися, а не для продажу. 
		Доводи і заперечення інших учасників справи
		Відповідач ОСОБА_1 та його представник Афоніна В.С., діюча на підставі наказу  Маріупольського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги  за №1638 від 17.07.2020 року, в суді апеляційної інстанції підтримали доводи апеляційної скарги, просили їх задовольнити. 
		Представник позивача в  суд апеляційної інстанції не з`явився, надіслав заяву про розгляд справи у його відсутність, заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив її залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
		Зважаючи на положення ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.
		МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
		Позиція апеляційного суду
		Заслухавши суддю-доповідача, відповідача та його представника, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, апеляційний суд  вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.  
		Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.
		Вказаним вимогам оскаржуване рішення в повній мірі не відповідає, обставини судом першої інстанції встановлено не повно, висновки зроблено без дотримання вимог законів, які регулюють спірні відносини.
		Відповідно ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції
		Постановою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 23 січня 2018 року, яка набрала чинності 13 лютого 2018 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в сумі 340 гривень, на користь держави, із конфіскацією знаряддя лову та незаконно здобутих водних живих ресурсів.
		Зазначеною постановою не було вирішено, питання про відшкодування ОСОБА_1   спричиненої державі шкоди.
		Внаслідок вказаного, позивач, керуючись Додатком № 3 «Такси для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення громадянами України, іноземцями та особами без громадянства водних біоресурсів у виключній (морській) економічній зоні України, а також анадромних видів риб, що утворюються у річках України за межами цієї зони», затверджених Постановою КМУ від 21.11.2011 № 1209, визначив її розмір в сумі 27 880грн.
		Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції, та застосовані норми права
		Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		Статтею 55 Конституції України передбачено, що права та свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Згідно із ч.1 ст.56 ЦПК України у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах.
		Згідно із ч. 3 ст. 40 КУпАП питання про відшкодування майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, може вирішуватися в порядку цивільного судочинства.
		За загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Згідно із ч. 4, 5 ст. 68, ч. 1 ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забруднення навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
		Відповідно до ч.1 ст.37 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» водні біоресурси, що знаходяться у внутрішніх водних об`єктах, територіальному морі, у виключній (морській) економічній зоні України, на континентальному шельфі, є об`єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника на ці ресурси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України та законами України.
		Аналогічні положення закріплено ст.ст.3,5 Закону України «Про тваринний світ», ст. 39 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».
		Пунктом 3.15 Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України № 19 від 15 лютого 1999 року, визначено, що забороняється лов водних живих ресурсів, зокрема: із застосуванням вибухових і отруйних речовин, електроструму, колючих знарядь лову, вогнепальної та пневматичної зброї (за винятком гарпунних рушниць для підводного полювання), промислових та інших знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань, а також способом багріння, спорудження гаток, запруд та спускання води з рибогосподарських водойм; без наявності відповідних документів, що дають право на здійснення лову в окремих водоймах.
		Відповідно до ст.63 Закону України «Про тваринний світ», ч.4, ч.5 ст.68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
		Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, зазначеним в заочному рішенні, стосовно обґрунтованості позовних вимог щодо відшкодування шкоди спричиненої неправомірними діями відповідача.
		В той же час, заочним рішенням, крім стягнення шкоди, завданої внаслідок незаконного вилову риби у сумі 27880грн, було вирішено питання про стягнення з відповідача на користь позивача судового збору в сумі 1762грн. 
		Відмовляючи в задоволенні  клопотання про перегляд заочного рішення, суд першої інстанції не звернув уваги, що відповідач крім обґрунтування його неналежного повідомлення про розгляд цивільної справи, внаслідок невірного зазначення позивачем його адреси проживання( АДРЕСА_1 ), надав суду докази, що він є інвалідом ІІ групи, тобто є особою, яка на підставі п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору. 
		Згідно ч.1 ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
		З огляду на вказане  доводи апеляційної скарги, щодо незаконного стягнення з відповідача судового збору є обґрунтованими, а тому рішення в цій частині необхідно скасувати та постановити нове, в якому роз`яснити позивачу, що понесені судові витрати при подачі позову, він може компенсувати за рахунок держави, пропорційно розміру задоволених вимог в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Як  було встановлено під час розгляду скарги в суді апеляційної інстанції, відповідач, згідно довідки до акту  огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12ААБ №063298 від 01.07.2019 року, виданої  Міжрайонною психіатричною медико-соціальною експертною комісією м.Маріуполя є інвалідом ІІ групи, отримує пенсію в сумі 1769,00грн, розмір якої відповідає прожитковому мінімуму для осіб, що втратили працездатність.
		Згідно довідки  КНП «Психіатрична лікарня м.Маріуполь», ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає: АДРЕСА_2 , перебуває на обліку у лікаря психіатра з діагнозом: Помірно виражена розумова відсталість з порушенням поведінки.
		Вказані обставини підтверджують довід відповідача, що вилов риби він здійснював з метою прокормитися, а не для продажу, а тому розмір шкоди в сумі 27 880грн, який він повинен відшкодувати для нього завеликий.  
		Відповідно положень ч.4 ст.1193 ЦК України, суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням злочину.
		З аналізу наведеного, колегія суддів дійшла висновків, що розмір відшкодування шкоди необхідно зменшити з суми 27 880грн до суми в розмірі 2500грн, оскільки відповідач дійсно знаходиться у скрутному матеріальному стані, є інвалідом ІІ групи внаслідок Помірно вираженої розумової відсталості з порушенням поведінки, який не вчиняв злочину, передбаченого кримінальним Законом України.
		Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
		Згідно зі статями 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		За вказаних обставин доводи відповідача про незаконність судового рішення є обґрунтованими. 
		Вказані висновки в повній мірі відповідають позиції Верховного Суду, яка знайшла відображення в постанові від 15.07.2020 року у справі за №335/5035/16-ц.
		Стаття 1193 ЦК України є загальною нормою, якою встановлюються підстави звільнення від відповідальності за завдання позадоговірної шкоди та підстави зменшення відповідальності порівняно із загальним розміром відшкодування шкоди в повному обсязі.
		Оскільки відносини, які склалися між сторонами не є договірними, а є деліктними, та полягають у вилові риби забороненим способом, тому правила ст. 1193 ЦК України щодо можливості зменшення розміру відшкодування шкоди на них поширюються.
		Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції  правильно визначившись з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, не повно та не всебічно дослідив наявні у справі докази і не дав їм належної оцінки, не правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив не законне й необґрунтоване рішення, яке не відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
		Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд. та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINAv. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСІІЛ, від 18 липня 2006 року).
		У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Кузнєцов та інші проти Російської Федерації» зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.
		Враховуючи наведене, рішення суду першої інстанції повинно бути скасовано в частині стягнення з відповідача судового збору та змінено в частині визначеної судом розміру спричиненої шкоди.
		Згідно ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення є: неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
		Повний текст постанови виготовлено 22 березня 2021 року.
		Керуючись ст.ст. 374, 376,381, 382 ЦПК України, апеляційний суд,
		 
		п о с т а н о в и в :
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
		Заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 08 травня 2019 року  змінити в частині розміру шкоди та скасувати в частині стягнення судового збору.
		Позовні вимоги Маріупольської міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок незаконного вилову риби  задовольнити частково. 
		Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Маріупольської міської ради, код ЄДРПОУ 37989721, юридична адреса: 87500, Донецька область, місто Маріуполь, проспект Миру, 70, шкоду, завдану внаслідок незаконного вилову риби, у сумі 2500 (дві тисячі п`ятсот) гривень, яку перерахувати на р/р № 33116331005051, код КДБ: 24062100, отримувач: Маріуп.УК/м.Маріуполь/24062100, ЄДРПОУ 37989721, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998. 
		Судовий збір, понесений Маріупольською міською радою при подачі позову, компенсувати за рахунок держави, пропорційно розміру задоволених вимог в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України. 
		Постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду за наявності передбачених ст.389 ЦПК України підстав протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту.
		Касаційна скарга подається безпосередньо до  суду касаційної інстанції.
		 
		 
		 
		Головуючий:        Т.І. Биліна
		 
		Судді:         М.Ю. Лопатіна
		 
		                                                                                                              Є.Є.Мальцева

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...