Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 285/4196/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 24.03.2021. Зареєстровано: 26.03.2021. Забезпечено надання загального доступу: 26.03.2021.
Дата набрання законної сили: 24.03.2021
Номер судового провадження: К/9901/26188/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		24 березня 2021 року 
		м. Київ
		справа №285/4196/17
		адміністративне провадження №К/9901/26188/19
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Стеценка С.Г.,
		суддів: Стрелець Т.Г.,  Тацій Л.В., 
		розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 285/4196/17
		за позовом ОСОБА_1 
		до Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області Сичик Валентина Вячеславовича
		про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, протоколу про адміністративне правопорушення, припису та акту
		за касаційною скаргою ОСОБА_1 ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2019 року (колегія у складі: головуючого судді Іваненко Т.В., суддів Граб Л.С., Сторчака В.Ю.), -
		В С Т А Н О В И В:
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		1. У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області з позовом до Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області Сичик Валентина Вячеславовича, в якому, з урахуванням уточнень, просив: скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення № 89-ф від 12 жовтня 2017 року, протокол про адміністративне правопорушення від 28 вересня 2017 року, припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил №126/17-К від 28 вересня            2017 року та акт, складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт №1006/7/К15/109.
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		2. Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 13 травня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
		3. Не погоджуючись з указаним судовим рішенням позивач звернувся з апеляційною скаргою до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
		4. Встановивши невідповідність апеляційної скарги вимогам ст.296 КАС України, Сьомим апеляційним адміністративним судом відповідно до ухвали від 01 липня    2019 року залишено апеляційну скаргу ОСОБА_1 без руху. Запропоновано апелянту протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Роз`яснено особі, яка подала апеляційну скаргу, що у разі неусунення недоліків, зазначених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
		5. 11 липня 2019 року на адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування заяви вказано, що позивач пропустив строк на оскарження рішення у зв`язку з поганим станом здоров`я. На пітдвердження вказаного позивач надав довідку №11 від 08 липня 2019 року, видану Гульською амбулаторією загальної практики сімейної медицини, яка підтверджує, що ОСОБА_1 знаходиться на диспансерному обліку.
		6. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2019 року визнано неповажними наведені ОСОБА_1 підстави поновлення строку на апеляційне оскарження. Відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 13 травня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області Сичика Валентина В`ячеславовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, протоколу про адміністративне правопорушення, припису та акту.
		7. Приймаючи таке рішення апеляційний суд виходив з того, що перебування позивача на диспансерному обліку не є поважною причиною, яка б перешкоджала позивачу звернутися до суду з апеляційною скаргою раніше, ніж 12 червня 2019 року. Саме лише посилання позивача на те, що він перебуває на диспансерному обліку, не свідчить про поважність причин пропуску строків звернення до суду з апеляційною скаргою. У даному випадку не вбачається обставин, які об`єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання апеляційної скарги протягом установленого законодавством терміну. Інших доказів поважності причини пропуску строку звернення із апеляційною скаргою позивачем надано не було та матеріали справи не містять. Вказане свідчить про наявність передбачених                                         п.4 ч.1 ст.299 КАС України підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		8. У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 13 травня 2019 року та ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2019 року у справі № 285/4196/17, в якій просив скасувати вказані судові рішення та задовольнити позов.
		9. В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що відповідачем під час прийняття оскаржуваних рішень було допущено ряд порушень. Вказане свідчить про протиправність таких рішень. Суд апеляційної інстанції не надав оцінки порушенням відповідача, які останній допустив під час оформлення оскаржуваних рішень, а безпідставно відмовив у відкритті апеляційного провадження. Зазначає, що строк звернення до суду з апеляційною скаргою пропустив у зв`язку із станом здоров`я.
		ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		10.  12 вересня 2019 року в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказану касаційну скаргу.
		11. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 вересня 2019 року визначено колегію суддів для розгляду касаційної скарги у складі судді-доповідача: Стеценка С.Г., суддів Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.
		12. Ухвалою Верховного Суду від 20 вересня 2019 року вказану касаційну скаргу залишено без руху та встановлено десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом надання документа про оплату судового збору.
		13. Скаржником вимоги ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху виконано та усунуто зазначені в ній недоліки шляхом надання доказів на підтвердження звільнення від сплати судового збору.
		14. Ухвалою Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 13 травня 2019 року у справі № 285/4196/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області Сичик Валентина Вячеславовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, протоколу про адміністративне правопорушення, припису та акту. Відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 липня            2019 року  у справі №285/4196/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області Сичик Валентина Вячеславовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, протоколу про адміністративне правопорушення, припису та акту.
		15. Ухвалою Верховного Суду від 23 березня 2021 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи пункту 3 частини першої                        статті 345 КАС України, постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 24 березня 2021 року.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		16. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених                       ст. 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
		17. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
		1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
		2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. 
		18. При цьому, Суд звертає увагу, що предметом оскарження по даній справі є рішення відповідача про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
		19. Так, стаття 286 КАС України визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
		20. Згідно ч. 4 ст. 286 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
		21. За змістом ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
		22. Відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
		23. Отже, законодавством визначені процесуальні строки апеляційного оскарження судового рішення, після спливу яких вважається, що такий строк пропущений. 
		24. Норми ст. 286 КАС України є спеціальними, а відтак строк на апеляційне оскарження судового рішення становить десять днів з моменту його проголошення. При цьому, положеннями КАС України не передбачений   відлік строку на апеляційне оскарження з дати отримання особою постанови суду для термінових справ.
		25. Із матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області було прийнято 13 травня 2019 року, а апеляційну скаргу на вказане рішення позивач подав 12 червня 2019 року, тобто з пропуском строку, встановленого ч. 4 ст. 286 КАС України.
		26. У зв`язку з вказаним, ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2019 року залишено апеляційну скаргу ОСОБА_1 без руху та запропоновано апелянту протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
		27. На виконання вимог вказаної ухвали апеляційного суду  позивач звернувся із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якої зазначив, що пропустив строк на оскарження рішення у зв`язку з поганим станом здоров`я. На підтвердження вказаного позивач надав довідку №11 від 08 липня 2019 року, видану Гульською амбулаторією загальної практики сімейної медицини, яка вказує, що ОСОБА_1 знаходиться на диспансерному обліку.
		28. Однак, апеляційний суд дійшов висновку що саме лише посилання позивача на те, що він перебуває на диспансерному обліку, не свідчить про поважність причин пропуску строків звернення до суду з апеляційною скаргою; у даному випадку не вбачається обставин, які об`єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання апеляційної скарги протягом установленого законодавством терміну, у зв`язку з чим відмовив у відкритті апеляційного провадження.
		29. Колегія суддів Верхового Суду погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.
		30. Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
		31. Європейський Суд з прав людини (далі- ЄСПЛ) у своєму рішенні у справі "Варбанов проти Болгарії" (Varbanov v. Bulgaria), №31365/96, пункт 36, ECHR 2000-X) зазначив, "що право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та мати розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями".
		32. У своєму рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 ЄСПЛ у пункті 41 зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є обмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata.
		33. Отже, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана, з розумним інтервалом часу, сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
		34. У відповідності до змісту статті 121 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
		35. Зокрема, причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
		36. При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
		37. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин незалежних від позивача унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.
		38. Відмовляючи у поновленні строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем не доведено наявності обставин, що перешкоджали йому звернутись до суду в межах строку, визначеного                         статтею 121 КАС України, та становили об`єктивно непереборні перешкоди, які пов`язані з дійсними істотними труднощами у реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення
		39. Позивач, в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою, посилався на перебування його на диспансерному обліку, на підтвердження чого надав відповідну довідку.
		40. Однак колегія суддів Верховного Суду звертає увагу, що диспансерний облік - це динамічне спостереження хворих з хронічними захворюваннями, при якому пацієнт повинен регулярно відвідувати лікаря, який оцінює стан хворого на поточний період і при необхідності коригує терапію.
		41. Тобто перебування позивача на диспансерному обліку не може свідчити про існування обставин, які безпосередньо унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, а належним чином оформленого листка непрацездатності скаржником суду не надано.
		42. Про те, що перебування особи на диспансерному обліку не є поважною причиною порушення процесуальних строків звернення до суду, також зазначено в ухвалі Верховного Суду від 12 березня 2018 року у справі № 626/2222/16-а та постанові Верховного Суду від 26 березня 2020 року у справі №805/2688/18-а.
		43. Таким чином, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновком суду апеляційної інстанції, що надані скаржником докази поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження не підтверджують неможливість оскаржити рішення суду у строк, визначений КАС України.
		44. За таких обставин колегія суддів Верховного Суду вважає, що суд апеляційної інстанції, постановляючи ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою позивача, обґрунтовано дійшов висновку про те, що вказані в клопотанні про усунення недоліків апеляційної скарги причини пропуску строку на апеляційне оскарження не є поважними в контексті приписів КАС України та не можуть бути підставою для його поновлення.
		45. Доводи касаційної скарги про те, що предмет спору у цій справі свідчить про вагомість порушеного права, суд касаційної інстанції до уваги не приймає, оскільки такі твердження не вказують на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
		46. Касаційна скарга не містить належних та обґрунтованих доводів, які б спростовували наведені висновки судів. У ній також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки суду апеляційної інстанції та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведених аргументів.
		47. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		48. Таким чином, оскільки при ухваленні судового рішення суд апеляційної інстанції порушень норм процесуального права не допустив, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
		Керуючись статтями 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2019 року - залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
		 
		 
		 
		СуддіС.Г. Стеценко Т.Г. Стрелець   Л.В. Тацій

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...