Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 820/5745/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; грошового обігу та розрахунків, з них; за участю органів доходів і зборів.
Надіслано для оприлюднення: 25.03.2021. Зареєстровано: 28.03.2021. Забезпечено надання загального доступу: 30.03.2021.
Дата набрання законної сили: 25.03.2021
Номер судового провадження: К/9901/50955/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		25 березня 2021 року 
		м. Київ
		справа № 820/5745/17
		адміністративне провадження № К/9901/50955/18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Юрченко В.П.,
		суддів: Васильєвої І.А.,  Пасічник С.С., 
		розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного Управління Державної фіскальної служби у Харківській області на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2018 (колегія суддів: Н.С. Бартош, Я.М. Макаренко, О.М. Мінаєва) у справі №820/5745/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ПЛАТІЖНИЙ ЦЕНТР» до Головного Управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ТОВ «Фінансова компанія «Платіжний центр», звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення № 0010381410 від 09.11.2017 ГУ ДФС у Харківській області.    
		          В обґрунтування позовних вимог зазначає, що спірне податкове повідомлення-рішення є незаконним, оскільки надання фінансових послуг по переказу коштів, під час якої  не здійснюється продаж товарів (робіт, послуг) не є розрахунковою операцією. Здійснення переказу коштів відбувається через програмно-технічний комплекс самообслуговування (ПКТС), який не є місцем проведення розрахунків у розумінні положень Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а є лише пунктом приймання платежів, а тому застосування санкцій, передбачених абзацом 3 пункту 1 статті 17 зазначеного Закону є протиправним.
		          Рішенням  Харківського окружного адміністративного суду від  23.01.2018 (суддя - Супрун Ю.О. ) у задоволені позову відмовлено, у зв`язку із тим, що під час здійснення операцій комерційних агентів банків та небанківських фінансових установ з приймання готівки для подальшого її переказу з використанням ПТКС (за винятком ПТКС, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів) мають застосовуватися РРО, незастосування якого є порушенням порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв. 
		Натомість суд апеляційної інстанції постановою від 18.04.2018 рішення суду першої інстанції скасував, позов задовольнив. Скасував податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області № 0010381410 від 09.11.2017.
		Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що операція з переказу коштів не є розрахунковою, отже відсутні підстави для застосування штрафних санкцій за невикористання РРО при здійснені розрахункових операцій.
		Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати, залишити в силі рішення суду першої інстанції. В обґрунтування доводів касаційної скарги податковий орган зазначає, що позивач отримуючи готівкові кошти від клієнта фактично здійснює розрахункову операцію, яка має проведена через РРО.
		В письмовому відзиві на вказану касаційну скаргу, який надійшов до Верховного Суду позивач просив її залишити без змін, а оскаржуване нею рішення - без задоволення. 
		Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.
		Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що згідно з наказом ГУ ДФС у Харківській області від 11.10.2017 № 5558 та направлень від 11.10.2017 № 7937 та № 7938 проведена фактична перевірка позивача щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
		За результатами перевірки складено акт від 20.10.2017, в якому перевіряючими зафіксовані порушення підприємством позивача п.п. 1, 2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР від 6.07.1995 (далі - Закон № 265/95-ВР).
		На підставі висновків акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0010381410 від 09.11.2017, яким застосовано штрафну санкцію за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування РРО у розмірі 1,00 грн.
		Передумовою виникнення порушення на думку податкового органу стало приймання готівки у розмірі 20 грн. для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування, всупереч ст. 3 Закону № 265/95-ВР, не була проведена через реєстратор розрахункових операцій, а також ТОВ «ФК «ПЛАТІЖНИЙ ЦЕНТР» видано квитанцію на переказ коштів № 3233253524, форма і зміст якої не відповідає вимогам, встановленим Положенням про форму та зміст розрахункових документів, що затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 21.0.1.2016 № 13, та не може вважатись розрахунковим документом.
		Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач його оскаржив до суду, який його задовольнив, з чим не погоджується Верховний Суд, з огляду на наступне. 
		В спірному податковому повідомленні рішенні зазначено порушення позивачем п.п.1,3 ст.3 Закону №265/95-ВР, відповідно до яких:  суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; застосовувати   реєстратори   розрахункових  операцій,  що включені  до   Державного   реєстру   реєстраторів   розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.
		За порушення вимог цього Закону до позивача застосовано фінансові санкції (вчинене вперше - 1 грн.) відповідно до п.1 ст.17, в зв`язку з  встановленим в ході перевірки фактом не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції. 
		В статті 2 Закону №265/95-ВР визначено такі терміни: - реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу. До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп`ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо;
		- розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
		Підпунктом 1.32-2 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» № 2346-III від 5.04.2001 визначено, що програмно-технічний комплекс самообслуговування - пристрій, що дає змогу користувачеві здійснювати операції з ініціювання переказу коштів, а також виконувати інші операції відповідно до функціональних можливостей цього пристрою без безпосередньої участі оператора (касира).
		          Також, статтею 9 Закону № 265/95-BP, встановлено пільги щодо незастосування РРО. Відповідно до пункту 2 вказаної статті реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при виконанні банківських операцій, крім операцій комерційних агентів банків та небанківських фінансових установ з приймання готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування, за винятком програмно-технічних комплексів самообслуговування, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів.
		          Тобто, пільги, встановлені статтею 9 Закону №265/95-BP, поширюються на випадки виконання банківських операцій та операції з використанням ПТКС, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів. Комерційні агенти банків та небанківські фінансові установи, здійснюючи операції з приймання готівки для подальшого її переказу з використанням ПТКС, мають використовувати РРО.
		Постановою КМУ від 2.03.2016 № 149 затверджено Вимоги щодо реалізації фіскальних функцій РРО, що застосовуються під час здійснення операцій з приймання та переказу готівкових коштів через ПТКС, відповідно до абзацу 2 частини 1 яких, - для реєстрації операцій з приймання та переказу готівкових коштів через платіжні комплекси застосовуються вбудовані електронні контрольно-касові реєстратори (далі - вбудований реєстратор), реалізація фіскальних функцій якими здійснюється відповідно до вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року № 199, з урахуванням особливостей, визначених цими вимогами.
		  Як вже зазначалось, позивач є небанківською фінансовою установою, та має ліцензію НБУ на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків, а тому останній у своїй діяльності дійсно має використовувати фіскалізовані ПТКС, на що правильно вказав суд першої інстанції.
		Аналогічні правова позиція викладена в постановах ВС від 30.07.2019 по справі № 826/715/18, від 12.06.2018 по справі №826/11931/17., а також від 25.02.2021 по справі №826/14713/18.
		З таких підстав доводи позивача, що його притягнуто до відповідальності за непроведення саме розрахункової операції через РРО з фіскальним режимом роботи, в той час, як жодна розрахункова операція ним не здійснювалась, з чим погодився суд апеляційної інстанції, не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства. Як вже зазначалось, відповідно до ст.ст. 2, 3, 9  Закону № 265/95, реєстратор розрахункових операцій повинен застосовуватись при здійснені операції з приймання готівки для подальшого переказу.
		          Враховуючи викладене, Суд вважає правильними висновки суду першої інстанції про правомірність податкового повідомлення-рішення від № 0010381410 від 09.11.2017, яке помилково було скасовано судом апеляційної інстанції.
		Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
		Підсумовуючи неведене, Верховний Суд скасовує постанову суду апеляційної інстанції, залишаючи в силі рішення суду першої інстанції. 
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 352, 355 Кодексу адміністративного судочинства України, 
		 
		ПОСТАНОВИВ:  
		 
		Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області задовольнити.
		Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2018 скасувати, залишити в силі рішення Харківського окружного адміністративного суду від  23.01.2018.
		          Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.  
		 
		СуддіВ.П. Юрченко І.А. Васильєва   С.С. Пасічник

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...