Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 480/5095/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них.
Надіслано судом: 29.03.2021. Зареєстровано: 30.03.2021. Забезпечено надання загального доступу: 01.04.2021.
Дата набрання законної сили: 27.04.2021
Номер судового провадження: 2-а/818/5219/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     
		                       СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		                                                       Р І Ш Е Н Н Я 
		                                             І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		15 березня 2021 р.                                                                   Справа № 480/5095/20
		Сумський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого судді - Шевченко І.Г.,
		за участю секретаря судового засідання - Мельник О.П.,
		представника відповідача - Тихонової О.М.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом   ОСОБА_1  до  Сумської обласної прокуратури  про визнання протиправними та скасування пунктів наказів та стягнення премії,-
		                                                  В С Т А Н О В И В:
		ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовною заявою до Сумської обласної прокуратури (згідно наказу Генерального прокурора від 03.09.2020 № 410 юридичну особу "Прокуратура Сумської області" перейменовано у "Сумську обласну прокуратуру" без зміни ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та згідно наказу Генерального прокурора від 08.09.2020 № 414 днем початку роботи обласних прокуратур визначено 11.09.2020, далі - відповідач, Сумська обласна прокуратура), в якій просив:
		1) визнати протиправним та скасувати пункт п. 19 останньої частини наказу прокурора Сумської області ОСОБА_13 №91 к від 27.04.2020 "Про преміювання" про не виплату премії заступнику керівника Роменської місцевої прокуратури ОСОБА_1 ;
		2) стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 14 280,50грн. премії, що складає 75% до місячної заробітної плати заступника керівника Роменської місцевої прокуратури за квітень 2020 року;
		3) визнати протиправним та скасувати пункт п.1 останньої частини наказу прокурора Сумської області ОСОБА_13 №146к від 22.06.2020 "Про преміювання" про не виплату премії заступнику керівника Роменської місцевої прокуратури ОСОБА_1 ;
		4) стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 14 588,20 грн. премії, що складає 75% до місячної заробітної плати заступника керівника Роменської місцевої прокуратури за червень 2020 року.
		Свої вимоги мотивував тим, що наказами прокурора Сумської області "Про преміювання" від 27.04.2020 № 91к та від 22.06.2020 № 146к передбачено не виплачувати премію заступнику керівника Роменської місцевої прокуратури ОСОБА_1 за квітень та червень 2020 року відповідно.
		Так, наказом від 27.04.2020 визначено не виплачувати премію позивачу за квітень 2020 року на підставі рапорту заступника прокурора Сумської області ОСОБА_2 та рапорту керівника Роменської місцевої прокуратури ОСОБА_3 щодо несвоєчасного та неналежного виконання службових обов`язків позивачем.
		Однак, всупереч Положення про преміювання працівників органів прокуратури, Національної академії прокуратури України та членів Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів та членів Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів , затвердженого наказом Генерального прокурора України від 09.08.2017 №234 (далі - Положення про преміювання №234), рапорт заступника прокурора Сумської області ОСОБА_2 та рапорт керівника Роменської місцевої прокуратури ОСОБА_3 датовані після 17 квітня 2020 року, а саме 22 та 23 квітням 2020 року, тобто, подані із порушенням строку, вказаному у Положенні. Відповідно із порушенням строку вказані у Положенні, вказані рапорти не були погодженні прокурором області та не передані до кадрового підрозділу. Також, вказані два рапорти є невмотивовані, підписані не уповноваженою на те посадовою особою - не першим заступником чи заступником прокурора області, які згідно із розподілом обов`язків, відповідальні за організацію бухгалтерської служби, а першим заступником прокурора області ОСОБА_4 .
		Наказом від 22.06.2020 визначено не виплачувати премію позивачу за червень 2020 року на підставі рапорту начальника управління 04/21 прокуратури області ОСОБА_5 , погодженого заступником прокурора області ОСОБА_2 та довідки про результати перевірки стану дотримання Правил внутрішнього службового розпорядку в Лебединському відділі Роменської місцевої прокуратури, в т.ч. за несвоєчасне та неналежне виконання службових обов`язків позивачем.
		Однак, при цьому, у самому оскаржуваному наказі від 22.06.2020 відсутнє посилання як на підставу його винесення на рапорт начальника управління 04/21 прокуратури області ОСОБА_5 та на вказану довідку про результати перевірки стану дотримання Правил внутрішнього службового розпорядку в Лебединському відділі Роменської місцевої прокуратури. Безпосередньо у самому наказі йдеться про рапорти першого заступника та заступника прокурора області, керівників місцевих прокуратури.
		Також, зазначені вище особи, які подали рапорти про позбавлення премії, не є уповноваженими на вчинення вказаних дій згідно Положення №234, а саме не першим заступником чи заступником прокурора області, які згідно із розподілом обов`язків, відповідальні за організацію бухгалтерської служби, так як ці обов`язки на той час були покладені на першого заступника прокурора області ОСОБА_4 .
		Додатково відмітив, що Правила внутрішнього службового розпорядку прокурорів прокуратури Сумської області, погоджені профспілковим комітетом прокуратури Сумської області 17.01.2017 та затверджені наказом прокурора Сумської області №3 від 18.01.2017, не погодженні первинним профспілковим органом, до якого входять працівники Роменської місцевої прокуратури, оскільки працівники Роменської місцевої прокуратури та, зокрема і позивач, не є членами профспілкового комітету прокуратури Сумської області.
		Крім того, щодо оскаржуваних наказів в частині невиплати премії позивачу за несвоєчасне та неналежне виконання службових обов`язків, ОСОБА_1 у позові наголосив, що Законом України "Про прокуратуру" за неналежне виконання прокурором службових обов`язків встановлено саме дисциплінарну відповідальність, а не позбавлення премії. При цьому, вирішувати питання про неналежне виконання прокурором службових обов`язків, у відповідності до положень ст. 44, 45 Закону України "Про прокуратуру", може виключно Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів як орган, який уповноважений на розгляд питання про вчинення прокурором дисциплінарного проступку.
		Відтак, вважає накази від 27.04.2020 №91к та від 22.06.2020 №146к в частині не виплати йому премії незаконними та такими, що підлягають скасуванню.
		Ухвалою суду від 17.08.2020 вказану позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати  розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (т.1, а.с.36).
		Відповідач, не погодившись з позовними вимогами та вважаючи їх безпідставними і необґрунтованими, подав відзив на позовну заяву (т.1, а.с.40-48), в якому просив відмовити у задоволенні позову. Так, вказав, що преміювання працівників органів прокуратури є правом керівника, яке він реалізує на власний розсуд з урахуванням особистого вкладу працівника в загальні результати роботи в межах затвердженого фонду оплати праці. Розмір премій установлюється для кожної особи в індивідуальному порядку, виходячи з рівня виконання нею службових обов`язків та дотримання трудової дисципліни.
		У разі неналежного виконання працівниками службових обов`язків, що зумовлює невиплату премії або її виплату в меншому розмірі, керівники самостійних структурних підрозділів регіональних прокуратур та керівники місцевих прокуратур складають рапорти з обґрунтуванням підстав та відсотка, на який пропонується зменшити розмір премії.
		Щодо підстав позбавлення премії позивача за квітень 2020 року оскаржуваним наказом від 27.04.2020 вказав, що на виконання пункту 1 розділу IV Порядку організації діяльності прокурорів і слідчих органів прокуратури у кримінальному провадженні, затвердженому Наказом Генеральної прокуратури України №51 від 28.03.2019, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 04.04.2019 за № 363/33334, нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування забезпечують керівники місцевих прокуратур, їх перші заступники згідно з розподілом обов`язків.
		При цьому розподілом обов`язків між оперативними працівниками Роменської місцевої прокуратури, затвердженим наказом керівника місцевої прокуратури від 20.11.2019 № 40 (пункт 1.3.) визначено, що заступник керівника цієї прокуратури ОСОБА_1 відповідає за забезпечення єдиної системи організації належного нагляду за додержанням законів Лебединським відділенням поліції Сумського районного відділу поліції ГУНП в Сумській області, підтримання державного обвинувачення, оскарження незаконних судових рішень, здійснення інших повноважень з цих питань, керівництво роботою прокурорів Лебединського відділу Роменської місцевої прокуратури, які здійснюють нагляд за додержанням законів відділом поліції, спрямування їх діяльності на ефективне виконання покладених на прокуратуру завдань і функцій (аналогічні обов`язки передбачені у наказі керівника Роменської місцевої прокуратури від 08.05.2020 № 28).
		Водночас, проведеною у березні поточного року прокуратурою області перевіркою на основних напрямках діяльності, у тому числі з питань організації нагляду за додержанням законів під час досудового розслідування кримінальних правопорушень органами Національної поліції та підтримання державного обвинувачення, у Роменській місцевій прокуратурі виявлено численні порушення та недоліки.
		Результати перевірки обговорено на оперативній нараді у прокурора області від 16.04.2020 № 16, за наслідками якого констатовано погіршення ефективності роботи та у зв`язку з чим заступником прокурора області ОСОБА_2 , який на той час відповідав цей напрямок прокурорського нагляду, надано прокурору області рапорт, у якому запропоновано, поряд з іншим, застосувати до заступника керівника Роменської місцевої прокуратури ОСОБА_1 заходи матеріального впливу у вигляді зменшення розміру преміальних виплат за наслідками роботи у квітні 2020 року на 100 %.
		Крім того, керівником Роменської місцевої прокуратури до прокуратури області направлено рапорт за № 33-2205вих-20 від 22.04.2020 з обґрунтуванням підстав та відсотка про зменшення премії за квітень 2020 року заступнику керівника Роменської місцевої прокуратури Лук`яненку Ю.В. Вказаний рапорт був погоджений з прокурором Сумської області 22.04.2020.
		Також вважає, що позивач не звернув уваги на істотні порушення кримінального процесуального закону, зокрема, при наявній невідповідності ухваленого судом першої інстанції вироку від 13.11.2019 у справі № 580/1920/18  вимогам ст. ст. 370, 374 КПК України, прокурор ОСОБА_1 , який брав участь у розгляді кримінального провадження, не відреагував внесенням апеляційної скарги на допущені судом порушення. 
		Щодо підстав позбавлення премії позивача за червень 2020 року оскаржуваним наказом від 22.06.2020 вказав, що у травні поточного року на виконання доручення Офісу Генерального прокурора було вивчено закриті кримінальні провадження від 31.03.2018 за ч.5 ст. 185 КК України та від 18.05.2018 за ч. 1 ст. 172, ч. 2 ст. 366, ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 292 КК України та встановлено, що попри проведення у них ряду слідчих (розшукових) дій, всупереч вимогам ст.ст. 2, 9 КПК України, достатніх заходів до з`ясування обставин кримінальних правопорушень не вжито, що залишилося поза увагою процесуального керівника та заступника керівника Роменської місцевої прокуратури ОСОБА_1
		У зв`язку з викладеним, начальником управління нагляду у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури області ОСОБА_5 , погодженим із заступником прокурора області ОСОБА_2 ініційовано застосування до заступника керівника Роменської місцевої прокуратури ОСОБА_1 заходів матеріального впливу та зменшення на 100 % розміру преміальних виплат за наслідками роботи за червень 2020 року. 
		Крім того, 29.05.2020 перевіркою стану дотримання Правил внутрішнього службового розпорядку, що затверджені наказом прокурора Сумської області за № 3 від 18.01.2017, в Лебединському відділі Роменської місцевої прокуратури встановлена відсутність на робочому місці ОСОБА_1 без поважних причин з 9 год. 00 хв. до 9 год. 20 хв., що свідчить про порушення останнім розділу II Правил внутрішнього службового розпорядку.
		Відповідно до п. 6 розділу І Положення №234 у разі порушення працівником трудової дисципліни премія виплачується в меншому розмірі або не виплачується взагалі.
		Враховуючи вказане порушення, від ОСОБА_1 29.05.2020 отримані пояснення, начальником відділу роботи з кадрами прокуратури області складено довідку про результати перевірки стану дотримання Правил внутрішнього службового розпорядку в Лебединському відділі Роменської місцевої прокуратури та запропоновано застосувати до останнього заходи матеріального впливу у вигляді зменшення розміру премії за червень 2020 року на 30%.
		Додатково щодо оскаржуваних наказів представник відповідача вказав, що відповідно до наказу прокурора області "Про розподіл обов`язків між керівництвом прокуратури Сумської області" від 03.03.2020 № 38 у квітні та травні 2020 року відповідальність щодо організації роботи з питань нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування, підтриманням державного обвинувачення покладалась на заступника прокурора області ОСОБА_2 . Забезпечення реалізації функцій на вказаному напрямі роботи в прокуратурі області покладено на управління нагляду у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності. Тому ініціювання заступником прокурора області ОСОБА_2 , керівником Роменської місцевої прокуратури, управлінням нагляду у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності, відділом роботи з кадрами зменшення розміру преміальних виплат заступнику керівника Роменської місцевої прокуратури ОСОБА_1 за квітень та червень 2020 року було здійснено обґрунтовано та в межах їх компетенції.
		Також, щодо посилань позивача про відсутність факту притягнення його до дисциплінарної відповідальності, представник відповідача додатково у відзиві  вказав, що рішення керівника прокуратури області щодо преміювання працівників є його правом, а не обов`язком, а невиплата премії чи виплата премії у меншому розмірі не є притягненням працівника до будь-якого виду відповідальності, оскільки сама виплата премії є одним з методів  забезпечення трудової та службової дисципліни, спрямованих на стимулювання до ефективної праці, сумлінного виконання трудових чи службових обов`язків, неухильного підпорядкування правилам внутрішнього розпорядку. А вирішення питання стосовно виплати премії у меншому розмірі або невиплати взагалі у разі несвоєчасного або неякісного виконання завдань, погіршення ефективності роботи і порушення трудової дисципліни на підставі п.6 Положення відноситься до дискреційних повноважень прокурора області.
		Ухвалою суду від 28.12.2020 ухвалено перейти із спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 21.01.2021 (т.2, а.с.135-136), що було відкладено на 17.02.2021 у зв`язку з необхідністю витребування додаткових доказів у відповідача (т.2, а.с.166), які разом з поясненнями відповідачем були надані 15.02.2021(т.2, а.с.173-242).
		Так, у поясненні представник відповідача зазначив стосовно правомірності виїзду 29.05.2020 начальника відділу роботи з кадрами прокуратури Сумської області до Лебединського відділу Роменської місцевої прокуратури з метою перевірки дотримання Правил внутрішнього службового розпорядку. Вказана перевірка була проведена за дорученням прокурора області позапланово. Відповідно до п. 8.4 Регламенту прокуратури Сумської області, затвердженого наказом прокурора Сумської області від 22.02.2019 № 28, визначено, що позапланові виїзди з метою проведення перевірок у місцевих прокуратурах чи піднаглядних їм органах та установах здійснюються тільки за рішенням (дорученням) прокурора області або за рапортом першого заступника чи заступника прокурора області, який погоджено прокурором області.
		Пунктом 3.6 Положення про відділ роботи з кадрами прокуратури Сумської області, затвердженого наказом прокурора Сумської області від 03.10.2018 № 142, серед основних завдань та функцій відділу визначено організацію роботи щодо застосування системи заохочень, преміювання та встановлення надбавок.
		До повноважень начальника відділу роботи з кадрами прокуратури області входить організація і контроль виконання наказів і доручень керівництва прокуратури області з кадрових питань (абз. 4 п. 4.1 Положення про відділ роботи з кадрами прокуратури Сумської області) та організація та за дорученням керівництва прокуратури області особисте здійснення виїздів до підпорядкованих прокуратур для проведення перевірок і надання практичної допомоги в організації кадрової роботи, забезпечення реалізації виїздів та усунення виявлених недоліків (абз. 11 п. 4.1 Положення про відділ роботи з кадрами прокуратури області з кадрових питань).
		Так, згідно пункту 4.1 розділу 4 Положення про відділ роботи з кадрами серед повноважень начальника відділу закріплено забезпечення виконання інших завдань та службових доручень керівництва прокуратури області. Перевірка 29.05.2020 дотримання Правил внутрішнього службового розпорядку в Лебединському відділі Роменської місцевої прокуратури начальником відділу роботи з кадрами здійснена на виконання безпосереднього усного доручення прокурора області, що не суперечить повноваженням начальника відділу відповідно до вимог пункту 4.1 розділу 4 Положення про відділ.
		З приводу наявності у керівників структурних підрозділів повноважень щодо написання документів щодо ініціювання питання зменшення розміру премії або не виплачувати взагалі слід зазначити, що підстави і порядок преміювання прокурорів органів прокуратури визначає Положення № 234, пунктом 6 розділу І якого визначено, що у разі несвоєчасного або неякісного виконання завдань, погіршення ефективності роботи і порушення трудової дисципліни премія виплачується в меншому розмірі або не виплачується взагалі.
		У разі неналежного виконання працівниками службових обов`язків та (або) порушення службової дисципліни, що зумовлює невиплату премії або її виплату в меншому розмірі, керівники самостійних структурних підрозділів регіональних прокуратур та керівники місцевих прокуратур ініціюють невиплату премії або зменшення її розміру з відповідним обґрунтуванням підстав (п.3 розділу II Положення).
		Тому вважає, що відділ роботи з кадрами та управління нагляду у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності, на час виникнення спірних відносин були уповноваженими структурними підрозділами здійснювати обґрунтування підстав та відсотка, на який пропонується зменшити розмір премії, у разі неналежного виконання працівниками службових обов`язків та (або) порушення службової дисципліни.
		Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання від 17.02.2021, підготовче провадження було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 15.03.2021 (т.2, а.с.247-249).
		В судове засідання позивач не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надіслав клопотання про проведення засідання 15.03.2021 без його участі за наявними у справі матеріалами, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити (т.2, а.с.1).
		Відтак, враховуючи вказане та норми ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважав можливим здійснювати розгляд справи у відсутності позивача.
		Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві та поясненнях.
		Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
		У судовому засіданні встановлено, що позивач проходить публічну службу на посаді заступника керівника Роменської місцевої прокуратури.
		Під час проходження публічної служби позивачем, 22 квітня 2020 року заступником прокурора області ОСОБА_2 прокурору Сумської області був поданий рапорт, у якому зазначалось про недоліки роботи заступника керівника Роменської місцевої прокуратури ОСОБА_1 , та яким пропонувалось зменшити йому розмір премії за квітень 2020 року на 100% (т.1, а.с.29-31). З цим рапортом позивача ознайомлено 23.04.2020 (т.1, а.с.49-52).
		Також за результатами оперативної наради (т.1, а.с.85-93)  заступником прокурора області ОСОБА_2 прокурору Сумської області за допущені порушення вимог кримінального процесуального законодавства та недоліки при здійсненні процесуального керівництва у кримінальних провадженнях  пропонувалось зменшити розмір премії позивачу за квітень 2020 року на 100% (т.1, а.с.84). З цим рапортом позивача ознайомлено також 23.04.2020 (т.1, а.с.84).
		Так, згідно рапорту заступника прокурора Сумської області Плескача від 22.04.2020 до прокурора Сумської області ОСОБА_13  (т.1 а.с.28, 84) ОСОБА_2 повідомляв, що на оперативній нараді у прокурора області 16.04.2020 за участі (в режимі відеоконференції) керівника Роменської місцевої прокуратури ОСОБА_3, його першого заступника ОСОБА_6 , заступників ОСОБА_7 та ОСОБА_1 , начальників Липоводолинського, Лебединського і Недригайлівського відділів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , а також прокурорів цієї місцевої прокуратури ОСОБА_11 та ОСОБА_12 обговорено порушення та недоліки, виявлені проведеною працівниками прокуратури області у березні поточного року перевіркою з питань організації нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування кримінальних правопорушень органами Національної поліції України та підтримання обвинувачення у вказаній місцевій прокуратурі. За допущені порушення вимог кримінального процесуального законодавства та недоліки при здійсненні процесуального керівництва у кримінальних провадженнях запропоновано застосувати заходи матеріального впливу та зменшити розмір преміальних виплат за наслідками роботи в квітні 2020 року, крім інших, до заступника керівника Роменської місцевої прокуратури ОСОБА_1 у розмірі 100%.
		Згідно рапорту заступника прокурора Сумської області Плескача від 22.04.2020 до прокурора Сумської області ОСОБА_13  (т.1, а.с.29-31,50-52) ОСОБА_2 повідомляв, що при явній невідповідності ухваленого вироку Лебединського районного суду від 13.11.2019 вимогам ст. 370, 374 КПК України, прокурор ОСОБА_1 , який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, не відреагував внесенням апеляційної скарги на допущені судом порушення та запропоновано за невиконання вимог ст.ст. 2, 7 КПК України та Порядку організації діяльності прокурорів і слідчих органів прокуратури у кримінальному провадженні, затвердженому наказом ГПУ № 51 від 28.03.2019 застосувати заходи матеріального впливу та зменшити розмір преміальних виплат за наслідками роботи в квітні 2020 року до заступника керівника Роменської місцевої прокуратури ОСОБА_1 у розмірі 100%.
		Крім іншого на ім`я прокурора Сумської області був поданий рапорт керівника Роменської місцевої прокуратури від 22.04.2020 за №33-2205вих-20, (т.1, а.с.32-33, 94-96), в якому ОСОБА_3 запропоновано заступника керівника ОСОБА_1 зменшити розмір преміальних виплат за квітень поточного року у розмірі 80% у зв`язку з недоліками, виявленими за результатами перевірки у Роменській місцевій прокуратурі стану організації роботи на основних напрямках прокурорської діяльності, проведеної групою прокурорів прокуратури Сумської області в період з 10 по 20 березня 2020 року, несумлінним ставлення прокурорів Роменської місцевої прокуратури до виконання службових обов`язків при реалізації повноважень на основних напрямках прокурорської діяльності за період січня - квітня 2020 року, порушеннями, що допускаються ними у сфері протидії злочинності, при здійсненні процесуального керівництва у кримінальних провадженнях, участі у кримінальному провадженні в суді, при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян, представництва інтересів держави в судах та при виконанні судових рішень, здійсненні нагляду за додержанням законів при веденні оперативно-розшукової діяльності, діяльності у сфері захисту прав і свобод дітей, міжнародного співробітництва, у сфері запобігання та протидії адміністративно караним корупційним та пов`язаним з корупцією правопорушенням, внесенні відомостей до програмних комплексів ЄРДР та ІАС "ОСОП", а також у зв`язку з неповним використанням прокурорами місцевої прокуратури повноважень, визначених ч. 2 ст. 36 КПК України. З даним рапортом позивач ознайомлений 22.04.2020 (т.1, а.с.96).
		На підставі вказаних рапортів наказом прокурора Сумської області ОСОБА_13 від 27.04.2020 за №91к "Про преміювання", зокрема, пунктом 19 визначено не виплачувати премію першому заступнику керівника Роменської місцевої прокуратури ОСОБА_1 за квітень 2020 року(т.1 а.с.16-17, 97-99).
		Також, наказом прокурора Сумської області ОСОБА_13 від 22.06.2020 за №146к "Про преміювання", зокрема, останньою частиною наказу, визначено не виплачувати премію першому заступнику керівника Роменської місцевої прокуратури ОСОБА_1 за червень 2020 року (т.1, а.с.22-24, 103-104,). При цьому, підставою для прийняття вказаного наказу було зазначено рапорти першого заступника та заступника прокурора області, керівників місцевих прокуратур.
		Як на підставу прийняття вказаного наказу відповідачем надано рапорт начальника управління 04/21 прокуратури області ОСОБА_5 , погоджений заступником прокурора Сумської області ОСОБА_2 від 22.05.2020 до прокурора Сумської області ОСОБА_13 (т.1, а.с.18-19, 100-101), в якому ОСОБА_5 повідомляв, що попри проведення у кримінальних провадженнях №12018200090000134 від 31.03.2018 та №12018200000000108 від 18.05.2018 ряду слідчих (розшукових) дій, достатніх заходів до з`ясування обставин кримінальних правопорушень не вжито, жодній особі про підозру не повідомлено. Вказані істотні порушення кримінального процесуального закону в зазначених провадженнях залишились без належного реагування з боку заступника керівника Роменської місцевої прокуратури ОСОБА_1 , у зв`язку з чим, у зв`язку з  відсутністю належного контролю за діяльністю процесуального керівника з боку заступника керівника згаданої місцевої прокуратури, запропоновано за невиконання вимог ст.ст. 2, 9 КПК України застосувати заходи матеріального впливу та зменшити розмір преміальних виплат за наслідками роботи в червні 2020 року до заступника керівника Роменської місцевої прокуратури ОСОБА_1 у розмірі 100%. 
		Крім іншого, відповідачем надано довідку про результати перевірки стану дотримання Правил внутрішнього службового розпорядку в Лебединському відділі Роменської місцевої прокуратури, складеної начальником відділу роботи з кадрами прокуратури Сумської області ОСОБА_14 29.05.2020 (т.1, а.с.105,107), якою встановлено , що позивач на робоче місце прибув о 9год 20хв, однак, про свою відсутність на робочому місці ОСОБА_1 керівника прокуратури не повідомляв, у той час, як згідно Правил внутрішнього службового розпорядку прокурорів прокуратури Сумської області, затверджених наказом прокурора Сумської області №3 від 18.01.2017, прокурори можуть перебувати у робочий час за межами приміщення відповідного органу прокуратури області із службових питань з відома безпосереднього керівника.
		Надаючи правову оцінку правим відносинам, що склались в даному випадку між сторонами, суд виходить з наступного.
		На виконання частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
		Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також система прокуратури України, визначаються Законом України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VІІ (далі - Закон України «Про прокуратуру»), відповідно до ст. 81 якого заробітна плата прокурора регулюється цим законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами та складається з посадового окладу, премій та надбавок за вислугу років, виконання обов`язків на адміністративній посаді, а також інших виплат, передбачених законодавством. 
		Преміювання прокурорів здійснюється в порядку, затвердженому Генеральним прокурором, за результатами оцінювання якості їх роботи за календарний рік у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці (ч.ч.1,2 статті 81 Закону).
		За правилами частини другої статті 8 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року №108/95-ВР умови розміру оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України.
		31 травня 2012 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» (тут і далі - Постанова №505), якою керівникам органів прокуратури у межах затвердженого фонду оплати праці надано право, зокрема  здійснювати преміювання працівників відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи і з нагоди державних, професійних свят та ювілейних дат у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці. Конкретні умови, порядок та розміри преміювання працівників визначаються у положенні про преміювання (підпункт 2 пункту 2).
		У свою чергу підстави і порядок преміювання прокурорів, слідчих, працівників, що виконують функції з обслуговування, службовців, робітників органів прокуратури, визначаються Положенням про преміювання працівників органів прокуратури, Національної академії прокуратури України та членів Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, затвердженим Наказом Генеральної прокуратури України №234 від 09.08.2017, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.08.2017 за № 1028/30896 (далі - Положення про преміювання).
		Пунктом 2 розділу І вказаного Положення встановлено, що преміювання працівників Генеральної прокуратури України, регіональних, місцевих прокуратур, Національної академії прокуратури України та членів Комісії здійснюється щомісяця пропорційно до відпрацьованого часу в межах фонду преміювання, затвердженого в кошторисах, та економії фонду оплати праці.
		На виконання пункту 4 розділу І Положення, розмір премій визначається відповідно до об`єктивної оцінки роботи працівника, члена Комісії та їх особистого внеску в загальні результати роботи у відсотках до посадового окладу або місячної заробітної плати працівника (крім доплат за виконання обов`язків тимчасово відсутніх працівників та за виконання обов`язків тимчасово відсутнього керівника) і члена Комісії.
		При цьому, згідно з пунктом 6 розділу І, у разі несвоєчасного або неякісного виконання завдань, погіршення ефективності роботи і порушення трудової дисципліни премія виплачується в меншому розмірі або не виплачується взагалі.
		Також, підстави для невиплати премії встановлені і в пункті 7 розділу І, відповідно до якого, премія не виплачується працівникам: 
		за місяць, у якому накладено дисциплінарне стягнення; за час відпусток, тимчасової непрацездатності та в інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться, виходячи з розміру середньої заробітної плати; 
		на час відсторонення від посади в порядку, передбаченому статтями 154 - 158 Кримінального процесуального кодексу України; 
		на час відсторонення від виконання службових повноважень у порядку, передбаченому Законом України "Про запобігання корупції"; 
		при звільненні з роботи в місяці, за який здійснюється преміювання, за винятком виходу на пенсію, звільнення за станом здоров`я, відрядження для роботи у Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії прокурорів, Національній академії прокуратури України чи в інших органах у визначених законом випадках, у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці, скороченням чисельності або штату працівників, у порядку переведення на інше місце роботи, а також у разі застосування заборони, передбаченої Законом України "Про очищення влади".
		Загальні критерії оцінки роботи працівників визначені пунктом 10 розділу І Положення. До таких критеріїв належать: 
		сумлінне виконання службових обов`язків;
		своєчасне та якісне виконання завдань і доручень керівників органів прокуратури, Національної академії прокуратури України, голови Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів;
		дотримання трудової дисципліни.
		Отже, зміст вказаних норм, дає підстави для висновку, що премія є частиною заробітної плати прокурора і підлягає виплаті щомісяця у встановленому розмірі та порядку, з урахуванням критеріїв оцінки роботи. Якщо за наслідками оцінки з`ясовується несвоєчасне / неякісне виконання завдань, зокрема, несумлінне виконання службових обов`язків, а також погіршення ефективності роботи або порушення трудової дисципліни, уповноважена особа може зменшити розмір премії чи прийняти рішення про її невиплату взагалі. 
		При цьому з наведеного правового регулювання слідує, що преміювання працівників прокуратури є правом керівника, а не його обов`язком. Розмір премій установлюється для кожної особи в індивідуальному порядку, відповідно до об`єктивної оцінки її роботи та особистого вкладу в загальні результати роботи, тобто виходячи з рівня виконання працівником службових обов`язків, завдань і доручень та дотримання трудової дисципліни, а також у межах затвердженого фонду оплати праці. У разі несвоєчасного виконання завдань, погіршення якості роботи і порушення трудової дисципліни премія виплачується в меншому розмірі або не виплачується взагалі.
		Відтак, доводи позивача про те, що за неналежне виконання службових обов`язків чинним законодавством передбачено виключно накладення дисциплінарного стягнення, а не позбавлення премії, а перелік підстав для невиплати премії, визначений пунктом 7 розділу І Положення про преміювання, є вичерпним, суд не приймає до уваги, оскільки пунктом 7 розділу І згаданого Положення встановлюються безумовні випадки коли премія не виплачується, у той же час, пункт 6 розділу І Положення про преміювання встановлює випадки, коли премія може бути як зменшена частково, так і взагалі не виплачуватись.
		Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеної у постанові від 22 жовтня 2020 року у справі №825/1788/16, в якому судом зазначено, що твердження позивача про відсутність факту неналежного ним виконання службових обов`язків, який би став підставою для позбавлення його премії, що, у тому числі не підтверджено відповідним службовим розслідуванням, правильно відхилені судами, оскільки вони спростовуються вимогами чинного законодавства.
		Також, суд не приймає до уваги і доводи позивача щодо порушення відповідачем встановленого порядку преміювання, зокрема в частині вимог про скасування наказу від 27.04.2020 за №91к, оскільки матеріалами справи підтверджено, що вмотивовані рапорти заступника прокурора області з пропозицією невиплати премії, подавалися в межах компетенції, був погоджений з прокурором Сумської області та доведений до відома позивача що узгоджується з приписами пункту 3 розділу ІІ Положення про преміювання.
		Посилання позивача на те, що рапорт може бути поданий лише першим заступником чи заступником прокурора області, які згідно розподілу обов`язків відповідальні за організацію бухгалтерської служби не приймається до уваги, враховуючи наступне.
		Дійсно відповідно до п.2 Розділу ІІ Положення про преміювання щомісяця, до 17 числа, перший заступник або заступник Генерального прокурора, перші заступники або заступники керівників регіональних прокуратур, перший проректор чи проректор Національної академії прокуратури України, які згідно з розподілом обов`язків відповідають за організацію бухгалтерських служб, погоджують відповідно з Генеральним прокурором, керівниками регіональних прокуратур, ректором Національної академії прокуратури України середньовизначений розмір виплати, який спрямовується на преміювання працівників. 
		Тобто вказаною нормою передбачено подання рапорту першими заступниками чи заступниками прокурора області саме щодо ПРЕМІЮВАННЯ.
		У той же час, відповідно до п.3 Розділу ІІ Положення про преміювання у разі неналежного виконання працівниками, членами Комісії службових обов`язків, що зумовлює невиплату премії або її виплату в меншому розмірі, перший заступник та заступники Генерального прокурора, керівники самостійних структурних підрозділів Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, Національної академії прокуратури України, а також голова Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, керівники місцевих прокуратур складають рапорти з обґрунтуванням підстав та відсотка, на який пропонується зменшити розмір премії.
		Рапорт про невиплату премії або її виплату в меншому розмірі погоджується з відповідними заступниками Генерального прокурора, керівниками регіональних прокуратур, ректором Національної академії прокуратури України і до 18 числа кожного місяця передається до кадрового підрозділу.
		Мотивовані пропозиції про невиплату премії або її виплату в меншому розмірі доводяться до відома працівників відповідної прокуратури, Національної академії прокуратури України, членів Комісії.
		Тобто, у разі неналежного виконання працівниками службових обов`язків, що зумовлює невиплату премії або її виплату в меншому розмірі, повноваження для написання рапорту покладено, у тому числі на керівників самостійних структурних підрозділів, керівників  місцевих прокуратур з обґрунтуванням підстав та відсотка, на який пропонується зменшити розмір премії.
		Як встановлено судом, підставою для прийняття, зокрема, оскаржуваного наказу від 27.04.2020 №91к стали мотивовані рапорт керівника Роменської місцевої прокуратури,  що узгоджується з зазначеними вище приписами, а також рапорти заступника прокурора області ОСОБА_2 . 
		При цьому, зі змісту рапортів заступника прокуратури області убачається, що мотивуючи пропозицію стосовно невиплати премії, заступник прокурора області, посилаючись у тому числі на результати оперативної наради від 16.04.2020 (т.1, а.с.85-93), зазначає про погіршення ефективності роботи у тому числі заступника керівника Роменської місцевої прокуратури в частині організації нагляду за додержанням законів під час досудового розслідування кримінальних правопорушень органами Національної поліції та підтримання державного обвинувачення та зокрема, про те, що позивач не відреагував внесенням апеляційної скарги на допущені судом першої інстанції порушення під винесення вироку від 13.11.2019 (т.1, а.с.56-75), у той час, коли вирок суду у даній справі був скасований судом апеляційної інстанції у зв`язку з його невідповідністю статтям 370, 374 Кримінального процесуального кодексу України (т.1, а.с.76-83).
		Відповідно до пункту 1 розділу IV Порядку організації діяльності прокурорів і слідчих органів прокуратури у кримінальному провадженні, затвердженому Наказом Генеральної прокуратури України №51 від 28.03.2019, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 04.04.2019 за № 363/33334 (далі - Порядок №51), нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування забезпечують керівники місцевих прокуратур, їх перші заступники згідно з розподілом обов`язків, а також у місцевих прокуратурах нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування слідчими органів Національної поліції забезпечують прокурори місцевих прокуратур.
		Згідно з пунктом 1 розділу V вказаного Порядку, діяльність прокурорів у судовому провадженні відповідно до компетенції організовують керівники прокуратур усіх рівнів, їх перші заступники та заступники, керівники самостійних структурних підрозділів Генеральної прокуратури України, прокуратур регіонального рівня, їх заступники та підпорядковані прокурори, а також прокурори, яких визначено керівниками групи прокурорів у кримінальному провадженні.
		Також відповідно до п.14 розділу  V Порядку №51 керівники прокуратур регіонального рівня, місцевих прокуратур та військових прокуратур гарнізонів, їх перші заступники та заступники надсилають до уповноважених структурних підрозділів, визначених у підпунктах 2, 3 пункту 1 розділу IV цього Порядку, прокуратури вищого рівня: висновок із правовою позицією щодо законності ухваленого судом першої та апеляційної інстанцій рішення і наявності підстав для його перегляду - не пізніше наступної доби після його погодження.
		При цьому розподілом обов`язків між оперативними працівниками Роменської місцевої прокуратури, затвердженим наказом керівника місцевої прокуратури від 20.11.2019 № 40 (пункт 1.3. (т.1, а.с.120-125) визначено, що заступник керівника цієї прокуратури ОСОБА_1 відповідає за забезпечення єдиної системи організації належного нагляду за додержанням законів Лебединським відділенням поліції Сумського районного відділу поліції ГУНП в Сумській області, підтримання державного обвинувачення, оскарження незаконних судових рішень, здійснення інших повноважень з цих питань, керівництво роботою прокурорів Лебединського відділу Роменської місцевої прокуратури, які здійснюють нагляд за додержанням законів відділом поліції, спрямування їх діяльності на ефективне виконання покладених на прокуратуру завдань і функцій (аналогічні обов`язки передбачені у наказі керівника Роменської місцевої прокуратури від 08.05.2020 № 28 (т.1, а.с.126-131).
		Отже, на виконання згаданих норм, позивач, як заступник керівника місцевої прокуратури, зобов`язаний був забезпечити дотримання законів під час проведення досудових розслідувань кримінальних правопорушень  Лебединським відділенням Сумського районного відділу поліції ГУНП в Сумській області, а також забезпечити оскарження в апеляційному порядку вироку Лебединського районного суду від 13.11.2019, чого зроблено позивачем не було, що у свою чергу є підставою, передбаченої пунктом 6 розділу І Положення про преміювання для невиплати премії.
		При цьому, відповідно до наказу прокурора області "Про розподіл обов`язків між керівництвом прокуратури Сумської області" від 03.03.2020 № 38 (т.1, а.с.117-119) у квітні 2020 року відповідальність щодо організації роботи з питань нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування, підтриманням державного обвинувачення покладалась на заступника прокурора області ОСОБА_2 . 
		Відтак, ініціювання заступником прокурора області ОСОБА_2 , керівником Роменської місцевої прокуратури, в рапорті якого також зазначалось про порушення при здійсненні процесуального керівництва у кримінальних провадженнях (т.1, а.с.94-95), за квітень 2020 року було здійснено обґрунтовано та в межах їх компетенції. 
		Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відповідність оскаржуваного наказу від 27.04.2020 №91к критеріям, встановленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим, позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.  При цьому подання рапортів після 18 числа, але до винесення спірного наказу, та які були враховані під час його видання, не спростовує зазначений висновок суду, та не може бути окремою підставою для  визнання оскаржуваного наказу, протиправним.
		 
		Водночас, задовольняючи позовні вимоги про скасування в частині наказу від 22.06.2020 №146к, суд виходить з наступного.
		В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначає, що підставою для прийняття наказу від 22.06.2020 №146к в оскаржуваній частині є рапорт начальника управління нагляду у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури області ОСОБА_5 , погодженого із заступником прокурора області ОСОБА_2 (т.1, а.с.18-19), а також довідка про результати перевірки 29.05.2020 стану дотримання Правил внутрішнього службового розпорядку в Лебединському відділі Роменської місцевої прокуратури, складеної начальником відділу роботи з кадрами прокуратури Сумської області ОСОБА_14 01.06.2020 (т.1, а.с.20-21).
		Однак, суд не може погодитись з даними доводами відповідача, оскільки, як вбачається з оскаржуваного наказу (т.1, а.с.22-24) підставою для його прийняття зазначені рапорти першого заступника та заступника прокурора області, керівників місцевих прокуратур, а не рапорт начальника управління та довідка начальником відділу роботи з кадрами прокуратури Сумської області. 
		Враховуючи, що дані рапорт та довідка не зазначені як підстава для прийняття оскаржуваного наказу, суд не приймає посилання відповідача на рапорт начальника управління нагляду у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури області ОСОБА_5 та довідку начальника відділу роботи з кадрами ОСОБА_14 як на підставу для прийняття оскаржуваного наказу, оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
		Частинами 1 та 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
		Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР та вона набула чинності для України 11 вересня 1997 року.
		Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
		Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
		У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
		Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" від 01 липня 2003 року вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
		Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
		Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.
		При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
		Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.
		Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.
		У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування. Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок… і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
		Враховуючи, що підставою для прийняття оскаржуваного наказу зазначено саме рапорти першого заступника та заступника прокурора області, керівника місцевих прокуратур, однак, таких рапортів суду надано не було, а в самому наказі в оскаржуваній частині відсутні підстави та мотиви, які стали підставою для позбавлення позивача премії на 100% суд, приходить до висновку, що наказ від 22.06.2020 в оскаржуваній частині не може бути таким, що прийнято обґрунтовано та таким, що відповідає вимога ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, а відтак позовні вимоги про визнання його в оскаржуваній частині протиправним та скасування є  та такими, що підлягають задоволенню.
		 
		У той же час, щодо позовних вимог про стягнення на користь позивача 14588,20грн. премії, що складає 75% до місячної заробітної плати за червень 2020р. суд зазначає наступне.
		На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.
		Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
		Також, суд звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
		При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
		Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
		Вказані висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 12.09.2019 справа № 0640/4248/18.
		Враховуючи, що в судовому засіданні було встановлено протиправність наказу від 22.06.2020 №№146к в оскаржуваній частині щодо невиплати позивачу премії 100%, а п. 1 наказу №146к від 22.06.2020 відповідачем визначено розмір виплати премії за червень 2020 року прокурорам прокуратури Сумської області у розмірі 75 відсотків до місячної заробітної плати, за виключенням працівників, розмір премії яким встановлено іншими пунктами наказу (т.1, а.с.22), суд, враховуючи вимоги ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, для повного та ефективного захисту прав позивача, вважає необхідним вийти за межі позовних вимог та зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу премію за червень 2020 року, що складає 75% до місячної заробітної плати.
		Однак, приймаючи до уваги, що відповідно до п.2 розділу І Положення про преміювання встановлено, що преміювання працівників регіональних, місцевих прокуратур здійснюється пропорційно до відпрацьованого часу, а нарахування та виплата премії за червень 2020р. нерозривно пов`язано із обізнаністю роботодавця із часом обліку робочого часу за спірний період, що є дискреційними повноваженнями відповідача, визначення розміру недоотриманих за вказаний строк виплат є виключною компетенцію відповідача, а тому суд не повинен та не уповноважений втручатися у дискреційні повноваження щодо виконання відповідачем обов`язку з визначення суми ненарахованої премії. У свою чергу станом на момент розгляду справи відповідач заперечує саме наявність у позивача права на нарахування та виплату премії за червень 2020р., та у суду відсутні підстави вважати, що відповідачем не буде здійснено нарахування та виплату позивачу премії на підставі судового рішення, а відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення конкретного розміру премії за червень 2020р., є передчасними та задоволенню не підлягають. 
		Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297, п.15.5 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		                                                       В И Р І Ш И В:
		Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Сумської обласної прокуратури (40000, м.Суми, вул.Герасима Кондратьєва, буд.33, код ЄДРПОУ 03527891) про визнання протиправними та скасування пунктів наказів та стягнення премії - задовольнити частково.
		Визнати протиправним та скасувати пункт 1 останньої частини наказу прокурора Сумської області ОСОБА_13 №146к від 22.06.2020 «Про преміювання» щодо невиплати премії заступнику керівника Роменської місцевої прокуратури Лук`яненку Юрію Вікторовичу.
		Зобов`язати Сумську обласну прокуратуру нарахувати та виплату заступнику керівника Роменської місцевої прокуратури Лук`яненку Юрію Вікторовичу премію за червень 2020 року, що складає 75% до місячної заробітної плати.
		У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.   
		Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. 
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		Повний текст судового рішення складено 26.03.2021.
		 
		 
		Суддя                                                                   І.Г. Шевченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...