Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 922/1351/19 : Господарські справи (до 01.01.2019); Захисту права власності; визнання незаконним акта, що порушує право власності.
Надіслано судом: 05.04.2021. Зареєстровано: 05.04.2021. Забезпечено надання загального доступу: 06.04.2021.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 
		Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022, 
		тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41 
		_______________________________________________________________________
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"23" березня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/1351/19
		Господарський суд Харківської області у складі:
		судді Шатернікова М.І. 
		при секретарі судового засідання Цірук О.М.
		 
		розглянувши в порядку загального позовного провадження справу 
		за позовом Заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 2 Харківської області (61002, м. Харків, вул. Сумська, 76)
		до 1. Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н. Конституції, 7; код 04059243);
		2. Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради, (61003, м. Харків, м-н. Конституції, 16; код 14095412)
		3. Фізичної особи - підприємця Курцеба Тетяни Василівни, ( АДРЕСА_1 ; ідент. номер НОМЕР_1 )
		про визнання незаконним та скасування рішення, визнання договору купівлі-продажу недійсним
		 
		за участю представників:
		прокурора - Ткаченко К.О., посвідчення № 057315 від 09.10.2020;
		першого відповідача - Мартинова А.М., довіреність № 08-21/184/2-21 від 11.01.2021, посвідчення № 208;
		другого відповідача - не з`явився;
		третього відповідача - Мовчан С.А., ордер серії ПТ № 135497 від 30.05.2019, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 445 від 24.11.2005 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Заступник керівника Харківської місцевої прокуратури № 2 Харківської області 06.05.2019 р. звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Харківська міська рада, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та до фізичної особи - підприємця Курцеба Тетяни Василівни, згідно якого просить суд визнати незаконним та скасувати п. 67 додатку Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 20.09.2017 № 757/17; визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових будівель від 28.11.2017 №5522-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та ФО-П Курцебою Тетяною Василівною, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Саутенко Н.В. і зареєстрований в реєстрі за №4362. Також, прокурор просить суд судові витрати покласти на відповідачів. 
		Ухвалою господарського суду Харківської області від 10 травня 2019 року прийнято позов до розгляду, відкрито провадження у справі № 922/1351/19, розгляд якої вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження.
		Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.12.2019 провадження у вищевказаній справі було зупинено до розгляду Великою палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18.
		24.02.2021 року на адресу суду Харківською місцевою прокуратурою № 2 подано клопотання (вх. 4581) про поновлення провадження у справі № 922/1351/19, у зв`язку з усуненням обставин, що викликали таке зупинення, а саме Великою палатою Верховного Суду розглянуто справу № 912/2385/18 та задоволено касаційну скаргу заступника прокурора Дніпропетровської області. 
		Ухвалою-повідомленням господарського суду Харківської області від 26.02.2021 викликано учасників справи до суду "09" березня 2021 р. об 11:00 з метою поновлення провадження у справі та продовження розгляду справи по суті. 
		Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.03.2021 було поновлено провадження у справі № 922/1351/19 та призначено проведення судового засідання у справі на "09" березня 2021 р. о 11:00.
		У судовому засіданні 09.03.2021 р. було відмовлено у задоволенні другого відповідача про зупинення провадження по справі до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 922/3014/19, оскільки заявником не надано доказів прийняття до розгляду справи № 922/3014/19 та не доведено пов`язаність вказаних справ; постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні до 23.03.2021 р. об 11:00, в порядку ч. 2 ст. 216 ГПК України.
		Присутній в судовому засіданні 23.03.2021 р. прокурор повністю підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити з підстав, викладених у заявах по суті справи. 
		Перший відповідач у судовому засіданні та у наданих заявах по суті спору заперечує проти заявленого позову, просить відмовити у задоволенні позовних вимог прокурора.
		Другий відповідач явку свого повноважного представника у судове засідання 23.03.2021 р. не забезпечив, у попередніх засіданнях та у відзиві на позов просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що Харківською міською радою було дотримано спосіб прийняття оскаржуваного рішення, оскільки рішення прийнято на черговій сесії ради, дана сесія є правомочною, вказане питання було включено в порядок денний сесії, проводилась доповідь і обговорення проекту рішення, голосування, і за його результатами більшістю голосів присутніх депутатів, рішення було прийнято. 
		Крім того, на думку першого та другого відповідачів в позовній заяві не зазначено чим саме та чиї права порушені при укладені спірного договору купівлі-продажу, як і не доведено належними та допустимими доказами порушення спірним правочином інтересів держави і суспільства, його моральних засад, які були б співрозмірні із наслідком таких порушень, який прокурор просить застосувати. 
		Представник третього відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечує у повному обсязі, наголошуючи, що доцільність, порядок та умови відчуження об`єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою, тобто органами місцевого самоврядування на пленарних засіданнях та орган приватизації у відповідності до наданих йому повноважень вправі самостійно обрати такий спосіб приватизації як викуп за відсутності будь-яких додаткових умов як то проведення поліпшень майна на більш ніж 25% його вартості. За таких підстав, третій відповідач зазначає, що Харківською міською радою дотримано спосіб прийняття оскаржуваного рішення, натомість прокуратурою не доведено та не підтверджено належними та допустимими доказами той факт, що п. 67 додатку № 1 до вказаного рішення прийнято з порушенням вимог законодавства України, з перевищенням компетенції та порушило права інших осіб. Крім цього, відповідач наголошує, зо станом на цей час майно не існує у вигляді окремого об`єкту цивільних прав, оскільки його було поділено, а належними відповідачами повинні бути особи, які володіють об`єктами, що утворились внаслідок поділу спірного об`єкту.
		23 березня 2021 року у судовому засіданні, відповідно до статті 240 ГПК України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		Розглянувши матеріали справи, заслухавши вступне слово прокурора та відповідачів, з`ясувавши обставини справи та дослідивши подані суду докази, перевіривши відповідність доводів сторін фактичним обставинам справи, судом встановлено такі обставини.
		Як зазначає прокурор, під час здійснення Харківською місцевою прокуратурою № 2 процесуального керівництва по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017221080000002 від 04.01.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 365-2 КК України, а саме в ході досудового розслідування на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 06.02.2019 (справа №639/687/19) в Управлінні комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради (другий відповідач) було вилучено ряд приватизаційних справ та, зокрема, було встановлено, що 23 серпня 2017 між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (орендодавець, другий відповідач по справі) та фізичною особою  підприємцем Курцебою Тетяною Василівною (орендар, третій відповідач по справі) укладено договір оренди нежитлових приміщень № 1373, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення 1-го поверху № 78-:-82, загальною площею 186,2 кв.м., розташовані в будинку літ. «А-5» за адресою: м. Харків, вул. Гарібальді, 2. яке належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова, розташоване за адресою: м. Харків, вул. Гарібальді, 2, літ. «А-5», які відображаються на балансі "Жилкомсервіс". Право на оренду цього майна отримано Орендарем на підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 21.08.2017р. № 542 „Про передачу в оренду нежитлових приміщень. Майно передається в оренду з метою використання  для розміщення суб`єкта господарювання, який надає побутові послуги населенню (пункт 1.2. договору). 
		За умовою пункту 3.1 договору вартість об`єкту визначається на підставі висновку про вартість "майна" і складає 266090,00 грн.
		Розділ 5 договору визначає перелік прав орендаря, за якими останній має право, в тому числі здійснювати капітальний ремонт, при наявності письмової згоди орендодавця (пункт 5.2), за письмовою згодою орендодавця вносити зміни до складу орендованого майна, провадити невід`ємні поліпшення, які необхідні для здійснення господарської діяльності, що зумовлює підвищення його вартості (пункт 5.3), у разі належного виконання умов договору оренди та у разі продажу орендованих нежитлових приміщень має переважне право перед іншими особами на його викуп (пункт 5.6).
		Пунктом 10.1 договору встановлено, що цей договір діє з 23 серпня 2017 року до 23 липня 2020року. 
		30 серпня 2017 року фізична особа  підприємець Курцеба Т.В. звернулась до Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради з листом (вх. №12589), у якому просила дозволити приватизацію орендованих приміщень шляхом викупу. При цьому, як наголошує прокурор, до вказаного листа не було долучено жодних документів, які б надавали право на таку приватизацію.
		Рішенням 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 20.09.2017 № 757/17, вирішено провести відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Харкова шляхом викупу, зокрема п. 67 вирішено провести відчуження фізичній особі  підприємцю Курцеба Т.В. об`єкта комунальної власності територіальної громади м. Харкова - нежитлові приміщення 1-го поверху, загальною площею 186,2 кв.м., розташовані в будинку літ. «А-5» за адресою: м. Харків, вул. Гарібальді, 2, шляхом викупу. 
		З метою здійснення заходів щодо приватизації об`єкта нерухомого майна ФО-П Курцеба Т.В. звернулась до Управління комунального майна із заявою про приватизацію від 25.09.2017 №3481, відповідно до якої спосіб приватизації, визначений органом приватизації є викуп.
		Одночасно, 25.09.2017 ФО-П Курцеба Т.В. звернулась до Управління комунального майна з листом (вх. №14060), щодо здійснення експертної оцінки приміщень ТОВ "Ріелті-Брокерідж" для приватизації вказаного майна.
		Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради здійснено запит до директора ТОВ "Ріелті-Брокерідж" Саніна Є.В. (лист від 27.09.2017 №14722) з пропозицією провести оцінку вказаних нежитлових приміщень, на підставі договору з ФО-П Курцебою Т.В.
		У відповідності до звіту ТОВ "Ріелті-Брокерідж" про незалежну оцінку нерухомого майна №04/10-02/2017 від 12.10.2017, вартість нежитлових приміщень №№78-:-82, загальною площею 186,2 кв.м., в літ. «А-5», що розташовані за адресою: м.Харків, вул. Гарібальді, 2 станом на 30.09.2017 без ПДВ складає 223 500 грн.
		28 листопада 2017 року, на підставі рішення 13 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 21.06.2017 №691/17 Про Програму приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2017-2022 рр. та рішення 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 20.09.2017 №757/17 Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова, між територіальною громадою м. Харкова в особі Харківської міської ради в особі Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та фізичною особою  підприємцем Курцебою Т.В. (покупець) укладено договір № 5522-В-С купівлі-продажу нежитлових приміщень, орендованих фізичною особою  підприємцем Курцебою Тетяною Василівною, за умовами якого продавець зобов`язався передати у власність, а покупець зобов`язується прийняти нежитлові приміщення 1-го поверху № 78-:-82 в житловому будинку літ. «А-5» загальною площею 186,2 кв.м, за адресою: місто Харків, вулиця Гарібальді, будинок 2 (два), орендовані фізичною особою  підприємцем Курцебою Тетяною Василівною згідно з договором оренди № 1373 від 23.08.2017. Договір посвідчений нотаріально та зареєстрований у реєстрі під номером 4362.
		Звертаючись до господарського суду з позовом, прокурор вказав на порушення Харківською міською радою вимог законодавства у сфері приватизації при прийнятті рішення 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання «Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова» від 20.09.2017 № 757/17 в частині пункту 67 щодо незаконного обрання способу приватизації (відчуження) спірних нежитлових приміщень шляхом викупу фізичною особою  підприємцем Курцебі Т.В, як їх орендарем. Прокурор зазначав, що фізичною особою  підприємцем Курцебою Т.В не було здійснено жодних поліпшень спірного нежитлового приміщення, які неможливо відокремити від орендованого нерухомого майна без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 % ринкової вартості майна, при цьому на момент укладання договору оренди № 1373 від 23.08.2017 вартість майна складала 266 090 грн., а на момент укладання договору купівлі-продажу № 5522-В-С від 28.11.2017 вартість цього ж майна склала 223500 грн. (без ПДВ), що свідчить про нездійснення орендарем невід`ємних поліпшень орендованого майна, у зв`язку з чим вважає, що нежитлове приміщення за адресою: місто Харків вулиця Гарібальді, будинок 2 могло бути відчужене Харківською міською радою лише шляхом продажу його на аукціоні або за конкурсом, а не шляхом викупу, що є підставою для визнання незаконним та скасування оспорюваного рішення Харківської міської ради в частині пункту 67, оскільки Харківська міська рада незаконно обрала спосіб приватизації оспорюваного майна шляхом викупу орендарем. 
		Крім того, прокурор вважає, що укладений на підставі оспорюваного рішення Харківської міської ради договір купівлі-продажу від 28 листопада 2017 року № 5522-В-С не є таким, що відповідає вимогам законодавства та інтересам держави і суспільства, що є підставою для визнання цього договору недійсним 
		Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає наступне.
		Щодо підставності (процесуальної дієздатності) прокурора на звернення до суду з даним позовом до суду.
		Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абзаци перший - третій частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру").
		Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу.
		Відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26.06.2019р. у справі № 587/430/16-ц, від 15.01.2020р. у справі №698/119/18. 
		Тобто, суд самостійно перевіряє, чи справді відсутній орган, що мав би для захисту інтересів держави звернутися до суду з таким позовом як заявив прокурор. Процедура, передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту. Іншими словами, прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта лише тоді, коли той має повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але не здійснює чи неналежно їх здійснює.
		Предметом позову у даній справі є вимога про незаконність та скасування пункту 67 додатку до рішення 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 20.09.2017 № 757/17, визнання недійсним договору купівлі-продажу спірних нежитлових приміщень.
		При цьому, з вказаних позовних вимог вбачається, що в даному випадку спір виник щодо нежитлових приміщень, які є комунальною власністю та належали територіальній громаді м.Харкова.
		Особою, що здійснює правомочності власника майна, належного територіальній громаді міста Харкова, є Харківська міська рада.
		З огляду на що, у випадку здійснення захисту інтересів держави (місцевої громади), які пов`язані із захистом права власності територіальних громад, в суді прокурором, саме міська рада має виступати органом, в інтересах, якого має бути здійснено представництво прокурором інтересів держави.
		Так, звертаючись до суду з відповідним позовом, прокурор одним із співвідповідачів вказав Харківську міську раду, оскільки рішення саме цього органу оспорюється прокурором, із зазначенням того, що вказане рішення прийнято із порушенням чинного законодавства. Цим прокурор обґрунтовував відсутність органу, уповноваженого державою здійснювати функції захисту її інтересів саме у спірних правовідносинах, тобто, навів підставу для представництва інтересів держави.
		Таким чином, суд погоджується з позицією прокурора щодо того, що захист інтересів держави в особі територіальної громади м. Харкова має здійснювати Харківська міська рада, проте, саме цей орган місцевого самоврядування вчинив дії у вигляді прийняття рішення та підписання договору, які прокурор вважає незаконними та такими, що порушують інтереси держави в особі територіальної громади м. Харкова, з огляду на що, прокурором цілком правомірно заявлено відповідний позов, а Харківську міську раду визначено одним із відповідачів у цій справі, тому іншого органу місцевого самоврядування, який би міг здійснити захист інтересів держави в особі територіальної громади м. Харкова, виходячи із спірних правовідносин, не існує.
		З огляду на що, безпосередність звернення прокуратури без зазначення компетентного органу, який здійснює функції держави в спірних відносинах, цілком правомірно обґрунтовується перевищенням Харківською міською радою, як органом місцевого самоврядування, що здійснює правомочності власника майна, належного територіальній громаді міста, встановлених законом меж її владних повноважень, а також необхідністю захисту інтересів держави в частині забезпечення права місцевої громади розпоряджатися землею, яка їй належить, що власне і стало підставою для звернення прокурора з цим позовом.
		З урахуванням викладеного, суд вважає, що в даному випадку прокурор належним чином підтвердив підстави для представництва інтересів держави у цій справі та звернувся до суду як самостійний позивач.
		Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26.08.2020р. у справі №908/684/19, від 17.06.2020р. у справі №545/275/19, від 25.08.2020р. у справі №707/2825/18. 
		Одночасно, суд визнає правомірним визначення відповідачами саме сторін оскаржуваного правочину. 
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно з частиною 3 статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
		Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.
		Підставами для визнання акту недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акту недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акту прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.
		Відповідно до статті 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.
		Згідно зі статтею 172 Цивільного кодексу України територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їх компетенції, встановленої законом.
		Частиною 1 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.
		Згідно з частиною 5 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування й оренду.
		Відповідно до частини 4 статті 3 Закону України "Про приватизацію державного майна" (в редакції чинній, на момент прийняття оскаржуваного рішення органу місцевого самоврядування) відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями цього Закону, інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування.
		Відповідно до статті 1 Закону України "Про приватизацію державного майна" (в редакції чинній, на момент прийняття оскаржуваного рішення органу місцевого самоврядування) приватизація державного майна (далі - приватизація) - платне відчуження майна, що перебуває у державній власності, у тому числі разом із земельною ділянкою державної власності, на якій розташований об`єкт, що підлягає приватизації, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів для здійснення структурної перебудови національної економіки.
		Статтею 15 вказаного Закону визначені способи приватизації, зокрема, шляхом: продажу об`єктів приватизації на аукціоні (у тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни); продажу об`єктів приватизації за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону (далі - конкурс); продажу акцій (часток, паїв), що належать державі у господарських товариствах, на аукціоні, за конкурсом, на фондових біржах та іншими способами, що передбачають загальнодоступність та конкуренцію покупців; продажу на конкурсній основі єдиного майнового комплексу державного підприємства, що приватизується, або контрольного пакета акцій акціонерного товариства при поданні покупцем документів, передбачених частиною першою статті 12 цього Закону; викупу об`єктів приватизації, продажу акцій на міжнародних фондових ринках, у тому числі у вигляді депозитарних розписок; іншими способами, які встановлюються спеціальними законами, що регулюють особливості приватизації об`єктів окремих галузей.
		Згідно із статтею 16-2 Закону України Закону України "Про приватизацію державного майна" (в редакції чинній, на момент прийняття оскаржуваного рішення органу місцевого самоврядування) викуп акцій (часток, паїв), що належать державі в статутному капіталі господарських товариств, інших господарських організацій та підприємств, заснованих на базі об`єднання майна різних форм власності, здійснюється відповідно до законодавства з питань приватизації та з урахуванням установчих документів таких товариств. Викуп об`єктів малої приватизації здійснюється відповідно до Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) ".
		Статтею 4 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (в редакції чинній, на момент прийняття оскаржуваного рішення органу місцевого самоврядування) установлено, що продавцями об`єктів малої приватизації, що перебувають у державній та комунальній власності, є відповідно: Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва; органи приватизації, створені місцевими радами.
		Статтею 3 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено способи приватизації об`єктів малої приватизації. Приватизація об`єктів малої приватизації здійснюється шляхом: викупу; продажу на аукціоні (в тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни); продажу за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону (далі - конкурс). Шляхом продажу за конкурсом може здійснюватися приватизація окремих єдиних майнових комплексів групи А та окремих об`єктів групи Ж.
		Частиною 6 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що доцільність, порядок та умови відчуження об`єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою. Доходи від відчуження об`єктів права комунальної власності зараховуються до відповідних місцевих бюджетів і спрямовуються на фінансування заходів, передбачених бюджетами розвитку.
		Таким чином, орган місцевого самоврядування, її виконавчий комітет, міський голова (в межах їх компетенції) у спірних правовідносинах реалізують права власника майна, що перебуває у комунальній власності, щодо володіння, користування та розпорядження таким майном на підставі та у порядку, визначеному чинним законодавством України.
		21.06.2017 Харківською міською радою на 13 сесії 7 скликання прийнято рішення № 691/17 Про програму приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2017-2022 рр. (надалі- Програма).
		Відповідно до пункту 1.1 додатку до рішення 12 сесії Харківської міської ради 6 скликання Про програму приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2017-2022 рр. програма розроблена відповідно до Конституції України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Законів України Про місцеве самоврядування в Україні, Про приватизацію державного майна, Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) та інших законодавчих актів, що регулюють питання власності.
		Основними принципами індивідуальної приватизації та відчуження є: досягнення максимального економічного ефекту від продажу об`єкта комунальної власності; вибір способу приватизації об`єкта; виявлення перешкод в приватизації; індивідуальний підхід при підготовці об`єкта до приватизіції та прийняття рішень про приватизацію; визначення економічної доцільності приватизації об`єкта (пункт 2.2. Програми).
		Відповідно до пункту 3.3 Програми, приватизацію об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова здійснюється способами, що визначаються законодавством України і цією Програмою.
		Згідно з пунктами 3.4 Програми, викуп, як один з видів приватизації, застосовується щодо об`єктів комунальної власності, якщо право покупця на викуп об`єкта передбачено законодавчими та нормативними актами, а також щодо тих, які не продано на аукціоні, за конкурсом.
		Таким чином, порядок та процедура приватизації комунального майна на момент прийняття оскаржуваного прокурором рішення Харківської міської ради від 20.09.2017 р. № 757/17 "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади" визначалась Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", який на час звернення прокуратури з позовом втратив чинність на підставі пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", який набрав чинності 07.03.2018р., та Програмою приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2017-2022 роки, затвердженою рішенням 13 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 21.06.2017 р. №691/17.
		20.09.2017 р. Харківською міською радою 7 скликання прийнято рішення № 757/17 Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова, згідно з яким з метою найбільш ефективного використання нежитлового фонду м.Харкова та поповнення бюджету міста Харкова, на підставі Законів України Про приватизацію державного майна, Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію), "Про особливості приватизації об`єктів незавершеного будівництва", статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, Програми приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2017-2022 роки, затвердженої рішенням 13 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 21.06.2017р. №691/17, керуючись статтею 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, Харківська міська рада вирішила провести відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова шляхом викупу (згідно з додатком). 
		У пункті 67 додатку до вказаного рішення визначено спірне майно, яке передано ФОП Курцебі Т.В. - нежитлові приміщення 1-го поверху, загальною площею 186,2 кв.м., розташовані в будинку літ. «А-5» за адресою: м. Харків, вул. Гарібальді, 2, шляхом викупу. 
		Згідно із статтею 11 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) викуп застосовується щодо об`єктів малої приватизації, які не продано на аукціоні, за конкурсом, а також у разі, якщо право покупця на викуп об`єкта передбачено законодавчими актами. Покупець, який став власником об`єкта і не скористався на момент його приватизації правом викупу будівлі (споруди, нежитлового приміщення) у межах займаної таким об`єктом площі, має право викупити відповідну будівлю (споруду, нежитлове приміщення), якщо це не заборонено законодавчими актами. Порядок викупу об`єкта встановлюється Фондом державного майна України.
		Статтею 13 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" продаж об`єктів малої приватизації на аукціоні полягає у передачі права власності покупцю, який запропонував у ході торгів найвищу ціну.
		В статті 14 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" визначено, що продаж об`єктів малої приватизації за конкурсом полягає у передачі права власності покупцю, який запропонував найвищу ціну та взяв зобов`язання виконати умови конкурсу.
		З наведених норм права випливає, що основною метою приватизації, у тому числі комунального майна є досягнення максимального економічного ефекту від продажу об`єкта комунальної власності, тобто отримання найвищої ціни за об`єкти, що підлягають приватизації та залучення коштів для здійснення структурної перебудови економіки територіальної громади.
		Відповідно до пункту 3.3 Програми, продаж об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова здійснюється способами, що визначаються законодавством України і цією Програмою.
		Згідно з пунктом 3.4 Програми, викуп, як один з видів приватизації, застосовується щодо об`єктів комунальної власності, якщо право покупця на викуп об`єкта передбачено законодавчими та нормативними актами, а також щодо тих, які не продано на аукціоні, за конкурсом.
		Частиною 1 статті 18-2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" встановлено, що приватизація об`єктів групи А здійснюється з урахуванням таких особливостей:
		1) у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) орендар одержує право на викуп такого майна, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання для цілей оренди майна;
		2) продаж нежитлових приміщень, будівель та споруд, які згідно із законодавством можуть бути об`єктами приватизації, незалежно від підпорядкування здійснюється державними органами приватизації відповідно до законодавства з питань приватизації;
		3) майно, що залишилося після задоволення вимог кредиторів державного підприємства, визнаного банкрутом за рішенням господарського суду (якщо господарський суд прийняв постанову про його ліквідацію), передається ліквідаційною комісією відповідному державному органу приватизації для подальшої приватизації за актом приймання-передачі в порядку, встановленому Фондом державного майна України. Продаж зазначеного майна здійснюється виключно на аукціонах;
		4) державний орган приватизації з власної ініціативи приймає рішення про приватизацію об`єктів групи А, які утворюються на базі державного майна підприємств, що реструктуризуються, нежитлових приміщень, об`єктів, щодо яких скасовано заборону на приватизацію в установленому законом порядку, та інших неприватизованих об`єктів групи А.
		Порядок викупу встановлений Фондом державного майна України. На час виникнення спірних правовідносин (прийняття спірного рішення 20.09.2017 року) діяв Порядок продажу об`єктів малої приватизації шляхом викупу, на аукціоні (в тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни), за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону, затверджений Фондом державного майна України від 02 квітня 2012 року № 439 (надалі - Порядок № 439).
		Згідно з пунктом 8.1 Порядку № 439, викуп об`єктів малої приватизації застосовується відповідно до пункту 3.3 розділу III та пункту 7.15 розділу VII цього Порядку щодо об`єктів малої приватизації, які не продані на аукціоні, за конкурсом, а також якщо право покупця на викуп об`єкта передбачено чинним законодавством України.
		Відповідно до пункту 8.2 Порядку № 439, ціна продажу об`єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, установлюється на підставі результатів його оцінки.
		Оцінка майна, яке підлягає приватизації, провадиться відповідно до Методики оцінки майна, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2003 року № 1891 (надалі - Методика № 1891).
		Згідно з абзацом 5 пункту 73 Методики № 1891 (у редакції, чинній на час прийняття радою оспорюваного рішення), порядок оцінки орендованого нерухомого майна (майна, що надавалося у концесію), що містить невід`ємні поліпшення, здійснені за час його оренди (концесії), під час приватизації, встановлюється Фондом державного майна. Порядком також визначається процедура ідентифікації невід`ємних поліпшень, здійснених за рахунок коштів орендаря (концесіонера).
		Наказом Фонду державного майна України від 27 лютого 2004 року № 377 затверджено Порядок оцінки орендованого нерухомого майна, що містить невід`ємні поліпшення, здійснені за час його оренди, під час приватизації (надалі - Порядок № 377).
		Пункт 2.2 Порядку № 377 визначає перелік підтверджувальних документів про здійснення орендарем поліпшень, що подаються ним до органу приватизації.
		З наведеного випливає, що Харківська міська рада має право прийняти рішення про продаж об`єктів нерухомого майна, що перебувають у власності територіальної громади, а уповноважений нею орган приватизації, а саме Управління, має право укласти відповідний договір купівлі-продажу. При цьому такий продаж має бути проведений шляхом аукціону або за конкурсом. У виключних випадках такий продаж може бути проведений шляхом викупу, а саме в даному випадку продаж шляхом викупу орендарем об`єкта, який перебуває у нього в оренді, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 % ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання для цілей оренди майна.
		Таким чином, викуп орендарем орендованого ним приміщення у спірних правовідносинах, в силу приписів статті 18-2 з урахуванням статті 11 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та Програми приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2017-2022 роки, затвердженої рішенням 13 сесії Харківської міської ради 7 скликання № 691, від 21.06.2017 може бути лише за умови, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання для цілей оренди майна.
		Аналогічна права позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 22.01.2021р. у справі №922/623/20, яка у відповідності до приписів частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України враховується судом апеляційної інстанції при розгляді даної справи.
		Так, згідно звіту про оцінку майна - спірних нежитлових приміщень, складеного ТОВ "Ріелті-Брокерідж", для визначення вартості об`єкта оцінки для приватизації шляхом викупу, вартість вказаного майна складає 223500,00 грн. без ПДВ (т.1 а.с.39-41).
		Проте, матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що орендарем - фізичною особою -підприємцем Курцебою Т.В. здійснювались будь-які невід`ємні поліпшення орендованого нею приміщень за договором оренди від 23.08.2017 р. № 1373 в період перебування нерухомого майна в оренді, натомість орендар одночасно з укладенням договору оренди звернувся з вимогою про приватизацію спірного майна.
		Отже, за наведених обставин, суд прийшов до висновку про те, що Харківська міська рада незаконно обрала спосіб приватизації оспорюваного майна шляхом викупу орендарем, а обраний спосіб приватизації не тільки є незаконним а й суперечить інтересам держави та територіальної громади, в зв`язку з тим, що він фактично свідчить про умисне не проведення конкурсного продажу цих об`єктів (аукціон або конкурс), що виключає можливість отримати за об`єкт приватизації більше ринкової вартості, адже на аукціон або конкурс такий об`єкт виставляється з початковою вартістю, що дорівнює ринкової та в ході їх проведення ціна продажу може збільшитись.
		Крім того, суд зазначає, що Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та орендар були обізнані про порушення процедури приватизації шляхом викупу орендарем, а не шляхом аукціону чи конкурсу, адже в договорі купівлі-продажу наявні посилання на Програму приватизації, у якій зазначено, що викуп застосовується щодо об`єктів комунальної власності, якщо право покупця на викуп об`єкта передбачено законодавчими нормами, а також щодо тих, які не продано на аукціоні, за конкурсом.
		При цьому необґрунтованим є посилання відповідачів про право міської ради самостійно обирати будь-який спосіб приватизації на рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2000 року № 14-рп/2000 у справі № 1-16/2000 за конституційним зверненням товариства покупців членів трудового колективу перукарні № 163 "Черемшина" щодо офіційного тлумачення окремих положень статті 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (справа про визначення способу малої приватизації), оскільки Конституційний Суд України в цьому рішенні роз`яснив, що право органів, які здійснюють функції розпорядження державною власністю, самостійно визначати спосіб приватизації обмежується випадками, передбаченими законом.
		Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.06.2020р. у справі № 922/2593/19, від 17.06.2020р. у справі № 922/1958/19, від 23.06.2020р. у справі № 922/1970/19, від 07.07.2020р. у справі № 922/2932/19, від 08.07.2020р. у справі №922/1969/19.
		При цьому, суд зауважує, що невірне обрання способу приватизації є порушенням, допущеним не лише Харківською міською радою та Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, але й набувачем майнафізичною особою підприємцем Курцебою Т.В. 
		Так, відсутність поліпшень орендованого майна, як одна з необхідних умов для не застосування конкурсної процедури його приватизації, є подією (юридичним фактом), на яку має вплив виключно така особа, як орендар (покупець, набувач). 
		Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 18-2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" приватизація об`єктів групи А здійснюється з урахуванням таких особливостей: у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) орендар одержує право на викуп такого майна, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання для цілей оренди майна.
		Отже, Закон пов`язує виникнення в орендаря права на викуп майна, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення.
		Судом встановлено відсутність проведених поліпшень на момент звернення, а отже і відсутність права на викуп, фізичною особою  підприємцем Курцебою Т.В., який одразу з укладенням договору оренди звернувся із листом до другого відповідача, у якому просив дозволити приватизацію спірних нежитлових приміщень. 
		Згідно з частиною 10 статті 51 Закону України "Про місцеве самоврядування" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
		Відповідно до частини 1 статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
		Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що пункт 67 додатку до рішення 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 20.09.2017 р. № 757/17 прийнято з порушенням вимог Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Закону України "Про приватизацію державного майна", Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та Програми приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2017-2022 роки, затвердженою рішенням 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 20.09.2017р. № 757/17, а відтак є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки спрямований не на досягнення мети, визначеної у цих Законах і Програмі, зокрема, досягнення максимальної ефективності приватизації об`єктів, і тим самим порушує права територіальної громади на отримання максимального економічного ефекту від продажу об`єкта комунальної власності.
		Щодо позовних вимог прокурора про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 28.11.2017р. № 5522-В-С, орендованих фізичною особою підприємцем Курцебою Т.В., укладеного у тому числі на підставі пункту 67 додатку до рішення 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 20.09.2017р. №757/17 "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова", суд зазначає наступне.
		Згідно з частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу.
		Частинами 1 - 3, 5 статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
		Відповідно до частини 3 статті 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
		Згідно з частиною 1 статті 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.
		У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
		Оскільки договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 28.11.2017р. № 5522-В-С, укладений на виконання рішення Харківської міської ради 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 20.09.2017р. №757/17 "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова", яке прийнято 1-им відповідачем по відношенню до фізичною особою - підприємця Курцеби Т.В. з порушенням спеціального законодавства щодо приватизації нежитлових приміщень, тому зміст цього договору є таким, що суперечить ст.ст. 1, 29 Закону України "Про приватизацію державного майна", ст.ст. 11, 18-2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) ", що, в свою чергу, свідчить по його недійсність.
		Враховуючи вищевикладене, договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 28.11.2017р. № 5522-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та фізичною особою підприємцем Курцебою Т.В., посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Саутенко Н.В. і зареєстрований в реєстрі за № 4362 підлягає визнанню недійсними, оскільки укладений з порушенням вимог статей 203, 215, 228 Цивільного кодексу України, а відтак позовні вимоги прокурора є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
		Щодо посилань третього відповідача на практику Європейського суду з прав людини у застосуванні статті 1 Першого протоколу до Конвенції щодо втручання держави у право на мирне володіння майном, судова колегія зазначає наступне.
		Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує захист права володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання справедливого балансу в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими зазначене майно було набуте у власність.
		Критерій законності означає втручання держави у право власності особи, яке повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акту, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм.
		Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення "суспільного", "публічного" інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися "значною свободою (полем) розсуду". Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад, чи сфер людської діяльності.
		Верховним Судом у постанові від 20.02.2020р. у справі № 297/616/17 наголошено, що вищезазначені висновки ЄСПЛ потрібно застосовувати не безумовно, а з урахуванням фактичних обставин справи, оскільки цей суд рекомендував оцінювати дії не тільки органів держави-відповідача, але і самого скаржника. Адже певні випадки порушень, на які особа посилається як на підставу для застосування статті 1 Першого Протоколу, можуть бути пов`язані з протиправною поведінкою самого набувача майна.
		Приймаючи до уваги встановлення факту невірного обрання способу приватизації, що є порушенням, допущеним не лише Харківською міською радою та Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, але й набувачем майнафізичною особоюпідприємцем Курцебою Т.В., суд дійшов висновку про те, що часткове скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання спірного договору купівлі-продажу недійсним є пропорційним втручанням з боку держави, а отже є законним в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції.
		Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
		Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 Господарського процесуального кодексу України).
		В пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини Справа "Проніна проти України" (Заява №63566/00) Суд нагадує, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. "Руїз Торія проти Іспанії" (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.94 р., Серія A, N 303-A, параграф 29). 
		На підставі вищевикладеного, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог прокурора, які покладені в основу підстави позову, а відтак суд задовольняє позовні вимоги прокурора у повному обсязі.
		Судові витрати зі сплати позивачем при поданні позову судового збору, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Керуючись статтями 1-5, 10-13, 20, 41-46, 73-80, 86, 123, 129, 194-196, 201, 208-210, 216-220, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Харківської області 
		 
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		1. Позов задовольнити повністю.
		2. Визнати незаконним та скасувати п. 67 додатку 1 до рішення 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 20.09.2017 № 757/17. 
		3. Визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових будівель від 28.11.2017 №5522-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та ФО-П Курцебою Тетяною Василівною, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Саутенко Н.В. і зареєстрований в реєстрі за №4362.
		4. Стягнути з Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н. Конституції, 7; код 04059243) на користь Прокуратури Харківської області (61050, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 02910108) витраті зі сплати судового збору в розмірі 1280,67 грн.
		5. Стягнути з Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради, (61003, м. Харків, м-н. Конституції, 16; код 14095412) на користь Прокуратури Харківської області (61050, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 02910108) витраті зі сплати судового збору в розмірі 1280,67 грн.
		6. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Курцеба Тетяни Василівни, ( АДРЕСА_1 ; ідент. номер НОМЕР_1 ) на користь Прокуратури Харківської області (61050, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 02910108) витраті зі сплати судового збору в розмірі 1280,67 грн.
		7. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).
		Відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення та з урахуванням п.17.5 розділу ХІ Перехідних положень ГПК України та п. 4 розділ Х Прикінцеві положення ГПК України.
		 
		Повне рішення складено "02" квітня 2021 р. 
		 
		 
		СуддяМ.І. Шатерніков

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...