Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 466/5746/16-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Інші справи та матеріали.
Надіслано судом: 06.04.2021. Зареєстровано: 07.04.2021. Оприлюднено: 08.04.2021.
Дата набрання законної сили: 01.04.2021
Номер судового провадження: 11-кп/811/142/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 466/5746/16-к            Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1 
		Провадження № 11-кп/811/142/21     Доповідач: ОСОБА_2 
		 
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		01 квітня 2021 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах
		Львівського апеляційного суду в складі:
		головуючої ОСОБА_2 
		суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 
		при секретарі ОСОБА_5 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 захисника засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 14 січня 2021 року щодо ОСОБА_7 , - 
		 
		 за участю прокурора ОСОБА_8 
		захисника ОСОБА_6 
		засудженого ОСОБА_7 
		 
		встановила:
		 
		   ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 14 січня 2021 року подання Франківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області. Скасовано засудженому ОСОБА_7 звільнення від відбування покарання і направлено його відбувати покарання в місця позбавлення волі згідно вироку Шевченківського районного суду м. Львова від 18 січня 2018 р., яким ОСОБА_7 визнаний винним у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, та засуджений до покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі без конфіскації майна.
		   Згідно ухвали, вироком Шевченківського районного суду м. Львова від 18 січня 2018 р. (справа №466/5746/16-к) ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна. На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_7 від відбуття призначеного йому покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки. Відповідно до п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України покладено на засудженого ОСОБА_7 обов`язки, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи. Згідно з вимогами п.п.2, 4 ч.2 ст.76 КК України зобов`язано ОСОБА_7 не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації та виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
		Франківський районний відділ філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області звернувся до суду з поданням про скасування звільнення ОСОБА_7 від подальшого відбування покарання з випробуванням, посилаючись на те, що засуджений з 04 квітня 2019 р. перебуває на обліку у Франківському районному відділі Державної установи «Центр пробації» у Львівській області, за цей час він систематично притягався до адміністративної відповідальності, зокрема: 13 квітня 2019 р.  за ч.1 ст.178 КУпАП, 25 травня 2019 р.  за ч.1 ст.182 КУпАП, 02 липня 2020 р.  за ч.1 ст.173-2 КУпАП, 08 вересня 2020 р.  за ч.1 ст.175-1 КУпАП. У зв`язку з цим засудженому було винесено застереження у виді письмового попередження про скасування звільнення від відбування з покарання і направлення для відбуття призначеного покарання. Як зазначено суб`єктом звернення із поданням, систематичне вчинення адміністративних правопорушень ОСОБА_7 свідчить про небажання засудженого стати на шлях виправлення, а отже, ухилення від відбування покарання з випробуванням.
		Мотивуючи своє рішення, суддя суду першої інстанції, зокрема, вказав, що судом встановлено, що вчинення засудженим ОСОБА_7 під час відбування іспитового строку адміністративних правопорушень з урахуванням положень ч.3 ст.166 КВК України мало систематичний характер і свідчить про його стійке небажання стати на шлях виправлення.
		За час відбуття іспитового строку ОСОБА_7 неодноразово письмово попереджався представниками органів пробації про те, що у разі подальшого невиконання покладених на нього судом обов`язків або систематичного вчинення правопорушень, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення орган з питань пробації може направити до суду матеріали про скасування звільнення від відбування покарання і направити засудженого для відбування призначеного судом покарання (матеріали особової справи засудженого, а.с.42, 69, 176). Також засудженим надавалися особисті підписки про роз`яснення йому органом пробації його обов`язків, зокрема й наслідків систематичного вчинення під час іспитового строку адміністративних правопорушень, які тягнуть накладення адміністративних стягнень (матеріали особової справи засудженого, а.с.17, 100).
		Незважаючи на це, ОСОБА_7 , будучи обізнаним і попередженим про можливі наслідки, не утримався від протиправних дій та, як встановлено, систематично вчиняв адміністративні правопорушення.
		Крім цього, судом прийнято до уваги те, що відносно засудженого ОСОБА_7 ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 13 лютого 2019 р. було відмовлено у задоволенні подання Залізничного районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області щодо скасування звільнення від відбування покарання засудженого, який допустив неявки на реєстрацію до органу пробації (матеріали особової справи засудженого, а.с.74, 75). Засуджений наданим шансом довести в подальшому своє сумлінне ставлення до виконання обов`язків, покладених на нього судом і законодавством, не скористався. На переконання суду, систематичне вчинення ОСОБА_7 під час відбування іспитового строку адміністративних правопорушень свідчить про ігнорування засудженим визначених правил відбуття покарання і поведінки осіб, засуджених із застосуванням ст.75 КК України.
		Представлені в судовому засіданні засудженим ОСОБА_7 довідка про працевлаштування у ЛКП «ТФ «Львівспецкомунтранс» з 21 вересня 2020 р. та нейтральна характеристика з місця праці підстав, якими обґрунтовано звернення з поданням органу пробації, не спростовують.
		На дану ухвалу адвокат ОСОБА_6 захисник засудженого ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати, провадження по ній закрити. Відмовити у задоволенні подання Франківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області про скасування іспитового строку та направлення засудженого для відбування призначеного покарання стосовно  ОСОБА_7 .
		В обґрунтуванняапеляційної скаргизазначає,що з висновком суду засуджений категорично не згідний. Вважає, що причини притягнення його до адміністративної відповідальності не є настільки поважними аби відправляти його до місць позбавлення волі, також усі адміністративні справи розглядалися без права на захист, характеристика з місця праці має позитивний характер, відмічається постійно у інспектора, Франківський районний суд м. Львова мав приділити більше уваги особі засудженого та надати йому право скористатися правничою допомогою, оскільки Ухвала винесена без права на захист, тому ухвала суду не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню.
		Із матеріалів особової справи вбачається, що засуджений ОСОБА_7 , за час іспитового строку по час звернення із поданням до суду, регулярно з`являвся до реєстрації, постійно відмічається у днях реєстрації.
		Вказує, що за час відбуття іспитового строку засуджений постійно з`являвся до реєстрації, нових злочинів не скоював, до адміністративної відповідальності притягався.
		Щодо наявних у матеріалах особової справи характеристик на засудженого, в яких вказано, що останній веде аморальний спосіб життя, постійно порушує громадський спокій та правила співжиття - дані характеристики є дуже сумнівними з наступних причин: по-перше, вказані в них факти не підтверджуються жодними доказами - протоколами про адміністративні правопорушення, зверненнями сусідів до правоохоронних органів, по-друге, вони надані як витягом з бази даних осіб в яких вказані відповідна інформація про притягнення до адміністративної відповідальності.    Вважає, що усі матеріали особової справи ОСОБА_7 , є сумнівними.    Також ОСОБА_7 , за час іспитового строку одружився, змінив місце проживання, зробив ремонт у квартирі, має постійне місце праці, разом з дружиною планують збільшувати сім`ю та народжувати дітей, це дає явні ознаки що особа стала на шлях виправлення.
		Наголошує, що з матеріалів справи не вбачається що з особою ОСОБА_9 проводили систематичну бесіду та роз`яснювальну бесіду.
		   Заслухавши доповідь судді, виступ захисника та засудженого, які підтримали апеляційну скаргу та просили таку задоволити, думку прокурора, яка заперечила доводи апеляційної скарги та просила залишити ухвалу суду без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
		   Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» згідно з ч.2 ст. 78 КК України суд за поданням органу, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням, може прийняти рішення про скасування звільнення та про направлення засудженого для відбування призначеного покарання в разі невиконання покладених на нього обов`язків, визначених ст. 76 КК України, або систематичного (три і більше разів) вчинення правопорушень, що потягли адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.
		   Згідно ч.2 ст. 78 КК України, якщо засуджений із застосуванням положень ст. ст. 75, 76 КК України не виконує покладені на нього обов`язки і це свідчить про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
		   При цьому суд у кожному випадку невиконання засудженим покладених на нього судом одного чи кількох обов`язків повинен з`ясувати причини їх невиконання.
		   Так, суд першої інстанції, скасовуючи ОСОБА_7 звільнення від відбування покарання з випробуванням, призначеного вироком суду, і направляючи його в місця позбавлення волі для відбування покарання, вказав, що вчинення засудженим ОСОБА_7 під час відбування іспитового строку адміністративних правопорушень з урахуванням положень ч.3 ст.166 КВК України мало систематичний характер і свідчить про його стійке небажання стати на шлях виправлення.
		Встановлено, що за час відбуття іспитового строку ОСОБА_7 неодноразово письмово попереджався представниками органів пробації про те, що у разі подальшого невиконання покладених на нього судом обов`язків або систематичного вчинення правопорушень, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення орган з питань пробації може направити до суду матеріали про скасування звільнення від відбування покарання і направити засудженого для відбування призначеного судом покарання (матеріали особової справи засудженого, а.с.42, 69, 176). Також засудженим надавалися особисті підписки про роз`яснення йому органом пробації його обов`язків, зокрема й наслідків систематичного вчинення під час іспитового строку адміністративних правопорушень, які тягнуть накладення адміністративних стягнень (матеріали особової справи засудженого, а.с.17, 100).
		Разом з тим, ОСОБА_7 , будучи обізнаним і попередженим про можливі наслідки, не утримався від протиправних дій та, як встановлено, систематично вчиняв адміністративні правопорушення.
		Крім цього, судом першої інстанції, підставно прийнято до уваги те, що відносно засудженого ОСОБА_7 ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 13 лютого 2019 р. було відмовлено у задоволенні подання Залізничного районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області щодо скасування звільнення від відбування покарання засудженого, який допустив неявки на реєстрацію до органу пробації (матеріали особової справи засудженого, а.с.74, 75). Засуджений наданим шансом довести в подальшому своє сумлінне ставлення до виконання обов`язків, покладених на нього судом і законодавством, не скористався. На переконання суду, систематичне вчинення ОСОБА_7 під час відбування іспитового строку адміністративних правопорушень свідчить про ігнорування засудженим визначених правил відбуття покарання і поведінки осіб, засуджених із застосуванням ст.75 КК України.
		Представлені в судовому засіданні засудженим ОСОБА_7 довідка про працевлаштування у ЛКП «ТФ «Львівспецкомунтранс» з 21 вересня 2020 р. та нейтральна характеристика з місця праці підстав, якими обґрунтовано звернення з поданням органу пробації, не спростовують, з чим погоджується і апеляційний суд.
		   На переконання колегії суддів, згадані обставини є достатнім обґрунтуванням такого висновку та судом першої інстанції з`ясовані дійсні причини поведінки засудженого, вчинення ним під час відбування іспитового строку адміністративних правопорушень, що з урахуванням положень ч.3 ст.166 КВК України мало систематичний характер і свідчить про його стійке небажання стати на шлях виправлення.
		   Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку у відповідності до вимог ч.2 ст. 78 КК України про систематичне невиконання ОСОБА_7 покладених на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, без поважних причин.
		   Покликання апелянта на те, що усі матеріали особової справи ОСОБА_7 , є сумнівними, то такі є безпідставними, оскільки такі дані були на розгляді в суді першої інстанції та враховані ним, що підтверджується винесеною ухвалою.
		   Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б тягнули за собою скасування чи зміну судового рішення, перешкоджали чи могли перешкодити ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, не встановлено.
		   З врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду є законною та обґрунтованою, таку слід залишити без зміни, а апеляційну скаргу без задоволення.
		 Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,
		 
		 
		 
		постановила:
		 
		апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 залишити без задоволення, ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 14 січня 2021 року, про задоволення подання Франківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області та скасовано засудженому ОСОБА_7 звільнення від відбування покарання і направлено його відбувати покарання в місця позбавлення волі згідно вироку Шевченківського районного суду м. Львова від 18 січня 2018 р.  залишити без змін.
		Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
		 
		Судді:
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...