Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 10947/09/1570 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 01.06.2010. Забезпечено надання загального доступу: 26.07.2010.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 2а-10947/09/1570 
		 ПОСТАНОВА 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 13 травня 2010 року м.Одеса
		 
		Одеський окружний адміністративний суд у складі колегії:
		головуючого судді Аблова Є.В.;
		судді Тарасишиної О.М.,
		судді Колесниченка О.В., 
		при секретарі Паровенко І.П.,
		за участю сторін:
		представника позивача, який діє на підставі довіреності №33-8 від 12.01.2010 року  Руденко Л.В., 
		представника відповідача ДП «Центр державного земельного кадастру», який діє на підставі довіреності №52 від 13.01.2010 року  Осипової Т.В.,
		представника відповідача Головного управління Держкомзему в Одеській області, який діє на підставі довіреності №129 від 11.01.2010 року  Кочарян Д.М., 
		представника відповідача Головного управління Держкомзему в Одеській області - Громової А.В.,
		представника відповідача Відділу Держкомзему у м. Білгород-Дністровський Одеської області, який діє на підставі службового посвідчення № 047  Веренич І.А.,
		представників відповідача Затоківської селищної ради, які діють на підставі довіреності № 324/01-24-3 від 16.03.2010 року Каназірського Ю.Ф.,
		представника відповідача Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» в особі Одеської регіональної філії, який діє на підставі довіреності №52 від 13.01.2010 року  Осипової Т.В.,
		представника відповідача Сергіївської селищної ради, який діє на підставі довіреності №01-16/15 від 13.01.2010 року  Желєзко Ю.Ю.,
		представника третьої особи Білгород-Дністровської міської ради, який діє на підставі довіреності № 29/4087 від 25.12.2009 року  Гафійчука С.Д.,
		представника третьої особи Білгород-Дністровської районної ради, який діє на підставі довіреності від 17.02.2010 року  Каланжова В.І.,
		представника прокуратури Одеської області, який діє на підставі службового посвідчення № 35, виданого 16.03.10 р. - Вербовщука С.Г.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області до Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», Головного управління Держкомзему в Одеській області, Відділу Держкомзему у м. Білгород-Дністровський Одеської області, Затоківської селищної ради, Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» в особі Одеської регіональної філії, Сергіївської селищної ради, за участю третіх осіб на боці відповідачів, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору Одеської обласної ради, Білгород-Дністровської міської ради, Білгород-Дністровської районної ради, Відділу Держкомзему у Білгород-Дністровському районі Одеської області, за участю прокуратури Одеської області про визнання дій незаконними та скасування відомостей ,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 Білгород-Дністровська районна державна адміністрація Одеської області звернулась з позовом до Одеського окружного адміністративного суду до Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», Головного управління Держкомзему в Одеській області, Відділу Держкомзему у м. Білгород-Дністровський Одеської області, Затоківської селищної ради, Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» в особі Одеської регіональної філії, Сергіївської селищної ради, за участю третіх осіб на боці відповідачів, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору Одеської обласної ради, Білгород-Дністровської міської ради, Білгород-Дністровської районної ради, Відділу Держкомзему у Білгород-Дністровському районі Одеської області, за участю прокуратури Одеської області про визнання дій незаконними та скасування відомостей. 
		В позовній заяві позивач просив визнати незаконними дії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» в особі Одеської регіональної філії з обліку земельних ділянок згідно з індексно-кадастровими планами Затоківської селищної ради відповідно до виготовленого, непогодженого і не затвердженого належним чином проекту землеустрою щодо встановлення меж селища Затока.
		Скасувати відомості по обліку земельних ділянок згідно з індексно-кадастровими планами Затоківської селищної ради відповідно до виготовленого та непогодженого і не затвердженого належним чином проекту землеустрою щодо встановлення меж селища Затока по Державному підприємству «Центр державного земельного кадастру» в особі Одеської регіональної філії.
		Визнати незаконними дії Відділу Держкомзему у м. Білгород-Дністровський Одеської області по використанню непогодженого і не затвердженого належним чином проекту землеустрою щодо встановлення меж селища Затока та обліку земельних ділянок, водних обєктів з занесенням в довідку (форма 6-зем) станом на 01.01.2008 року, земельної ділянки  водного обєкту («Дідове болото», яка розташована у Лиманському районі (з боку Дністровського лиману) до селища Затока, м. Білгород-Дністровський, Одеської області.
		Скасувати відомості по обліку земельних ділянок, водних обєктів Відділу Держкомзему у м.Білгород-Дністровський Одеської області, занесених в довідку (форма 6 зем) станом на 01.01.2008 року, земельної ділянки  водного обєкту («Дідове болото», яка розташована у Лиманському районі (з боку Дністровського лиману) до смт. Затока, м. Білгород-Дністровський, Одеської області.
		Представник позивача неодноразово уточнював та доповнював позовні вимоги.
		03.03.2010 року представник позивача доповнив позовні вимоги та просив суд визнати, що адміністративно  територіальні одиниці селищ Затока та Сергіївка знаходяться на території Білгород  Дністровського району Одеської області.
		Визнати рішення виконавчого комітету Одеської обласної ради 9/7 квітня 1965 року за №241 про підпорядкування селища Затоки місту Білгород-Дністровський призводить до порушення земельного обліку та статистичної звітності по формі 6-зем, не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає приведенню у відповідність до вимог чинного законодавства Обласною радою.
		Визнати рішення виконавчого комітету Одеської обласної ради від 13.11.1975 року за №567 про підпорядкування селища Сергіївка місту Білгород-Дністровський призводить до порушення земельного обліку та статистичної звітності по формі 6-зем, не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає приведенню у відповідність до вимог чинного законодавства Обласною радою.
		Визнати протиправними дії Затоківської селищної ради щодо подання до Відділу земельних ресурсів у м.Білгород-Дністровському щорічних звітів за формою 6-зем за 1998-2009 роки як такі, що рахується за містом Білгород-Дністровський в кількості 813,1 га та без зазначення в них у п.100 данних про розташування 614,3 га земель Затоківської селищної ради за межами населенного пункту.
		Визнати протиправними дії Відділу Держкомзему у м.Білгород-Дністровський Одеської області щодо подання до Головного управління Держкомзему у Одеській області звітів с. Затока за формою 6-ЗЕМ за 1998-2009 роки як таких, що рахуються за містом Білгород-Дністровський в кількості 813,1 га та без зазначення у них у п.100 данних про розташування 614,3 га земель Затоківської селищної ради за межами населенного пункту.
		Визнати протиправними дії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» Одеської регіональної філії по обліку земельних ділянок селища Затока як таку, що рахується за містом Білгород  Дністровський в кількості 813,1 га без зазначення про находження 614,3 га земель Затоківської селищної ради за межами населеного пункту з включенням до системи Державного земельного кадастру за відсутністю правових документів. 
		Визнати відсутність у Затоківської селищної ради компетенції щодо розпорядження масивом земель державного фонду, загальною площею 614,3 га, який переданий до земель Затоківської селищної ради розпорядженням Ради Міністрів УРСР від 24.11.1966 року №1442-р, розташований на косі Кароліно-Бугаз за межами населенного пункту селища Затока, м. Білгород-Дністровського, Одеської області.
		Визнати наявність компетенції у Білгород-Дністровської районної державної адміністрації щодо розпорядження масивом земель, загальною площею 614,3 га, яка передана до земель Затоківської селищної ради та розташована за межами населеного пункту селища Затока, м. Білгород-Дністровського, Одеської області щодо передачі у власність та користування для цілей, зазначених у ч.3 ст. 122 Земельного кодексу України.
		Визнати протиправними дії Сергіївської селищної ради щодо подання до Відділу Держкомзему у м. Білгород-Дністровський Одеської області статистичних звітів земельної ділянки за формою 6-зем в розмірі 538,9 га за 1998-2009 роки як таку, що рахується за містом Білгород-Дністровський.
		Визнати протиправними дії Відділу Держкомзему у м. Білгород-Дністровський Одеської області щодо подання до Головного управління Держкомзему у Одеській області статистичних звітів земельної ділянки за формою 6-зем в розмірі 538,9 га 1998-2009 роки по Сергіївській селищній раді як таку, що рахується за містом Білгород-Дністровський.
		Визнати протиправними дії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» в особі Одеської регіональної філії по обліку земельних ділянок в розмірі 538,9 га Сергіївської селищної ради з включенням до системи Державного земельного кадастру за відсутністю правових документів, як таку, що рахується за містом Білгород-Дністровський.
		Зобовязати Відділ Держкомзему у м. Білгород-Дністровський Одеської області не приймати від Затоківської та Сергіївської селищних рад звітність за формою 6-зем, що рахується за містом Білгород-Дністровський.
		Заборонити Затоківській селищній раді приймати рішення щодо передачі у власність та користування земель державного фонду, що входять до складу єдиного масиву земель загальною площею 614,3 га яка розташована на косі Кароліно-Бугаз за межами населеного пункту селища Затока до розмежування земель. 
		В судовому засіданні 02.04.2010 року ухвалою суду закрито провадження у справі в частині позовних щодо визнання адміністративно  територіальних одиниць селищ Затоки та Сергіївка по знаходженню їх на території Білгород  Дністровського району Одеської області на підставі п.1 ч.1 ст.157 КАС України.
		Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, уточненнях та доповненнях до позовної заяви та наполягає на їх задоволені.
		Представники відповідачів позовні вимоги не визнали повністю з підстав, зазначених у запереченнях на позов.
		Представник третьої особи Одеської обласної ради позов визнав зазначивши, що відповідно до наявних в державному архіві Одеської області документів виконком Одеської обласної ради трудящих приймав рішення про передачу землі до єдиного державного земельного фонду, без включення зазначеної земельної ділянки в межі селища Затока. 
		Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши представника позивача, представників відповідачів, представників третіх осіб, представника прокуратури, суд дійшов наступних висновків:
		Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійснені ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
		Згідно з вимогами ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
		Відповідачі - Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру», Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру» в особі Одеської регіональної філії на підставі ст.ст.15,202,203 ЗК України, ст.7 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є місцевими підрозділами центрального органу виконавчої влади у сфері реєстрації прав власності на майно та у сфері земельних відносин, якому ст.125 ЗК України, ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» надані певні повноваження щодо оформлення (державна реєстрація) прав власності осіб на земельні ділянки, у тому числі й шляхом видачі відповідних документів, що посвідчують це право ведення автоматизованої системи ДЗК, а тому спори щодо оскарження його рішень, дій або бездіяльності з цього питання, відповідно до положень ст.55 Конституції України, п.1 ч.1 ст.17,ст.104 КАС України підвідомчі адміністративним судам та повинні розглядатись у порядку адміністративного судочинства.
		Відповідач - Головне управління Держкомзему України в Одеській області є правонаступником реорганізованого шляхом перетворення Одеського обласного головного управління земельних ресурсів, на підставі ст.15 ЗК України є місцевим підрозділом центрального органу державної виконавчої влади у земельних відносинах, якому ст.193-195 ЗК України надані повноваження щодо ведення державного земельного кадастру, земельно облікової документації, затвердження землевпорядної документації, а тому спори щодо оскарження його рішень, дій або бездіяльності з цього питання, відповідно до положень ст.55 Конституції України п.п.1 ч.1 ст.17, 104 КАС України підвідомчі адміністративним судам та повинні розглядатись у порядку адміністративного судочинства.
		Відповідач  Відділ Держкомзему у м. Білгород-Дністровський Одеської області є правонаступником реорганізованого шляхом перетворення Відділу земельних ресурсів у м.Білгород-Дністровському Одеської області та на підставі ст.15 ЗК України є місцевим підрозділом центрального органу державної виконавчої влади у земельних відносинах, якому ст.183-185 ЗК України, ст.30 Закону України «Про землеустрій» надані повноваження щодо ведення земельно-облікової документації та обліку земель в межах адміністративно-територіальної одиниці, затвердження землевпорядної документації, а тому спори щодо оскарження його рішень, дій або бездіяльності з цього питання, відповідно до положень ст.55 Конституції України п.п.1 ч.1 ст.17, 104 КАС України підвідомчі адміністративним судам та повинні розглядатись у порядку адміністративного судочинства.
		Відповідачі  Затоківська та Сергіївська селищні ради, згідно ст.140 Конституції України, ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» є представницьким органом місцевого самоврядування, яким ст.26,60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.12,118,123,143 ЗК України надані певні повноваження щодо розпорядження землями, що знаходяться в комунальній власності громади, а тому на підставі положень п.1 ч.1 ст.17, ст.104 КАС України ці позовні вимоги підвідомчі адміністративним судам та повинні розглядатись у порядку адміністративного судочинства. Крім того, відповідно до рішення Конституційного суду України № 10-рп/2010 від 01.04.2010 року по справі № 1-6/2010 положення пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно поширення компетенції адміністративних судів на «спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності» слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як субєктом владних повноважень, повязані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності. 
		Відповідно до положень п.3 ч.1 ст.17 КАС України судам адміністративної юрисдикції підвідомчі спори за зверненнями субєктів владних повноважень до інших субєктів владних повноважень щодо визначення компетенції (встановлення або відсутності компетенції) у спірних правовідносинах, а тому позовні вимоги позивача про визнання відсутності компетенції у Затоківської селищної ради та наявності у нього у позивача такої компетенції відносно зазначеного масиву земель підвідомчі адміністративним судам та повинні розглядатись за правилами адміністративного судочинства.
		Під час офіційного зясування обставин справи встановлена наступна хронологія подій та прийнятих рішень органами державної влади та місцевого самоврядування у спірних відносинах: 9/7 квітня 1965 року рішенням Виконавчого комітету Одеської обласної ради депутатів трудящих №241 село Затока Білгород-Дністровського району перетворено у селище міського типу Затока, утворено Затоківську селищну раду депутатів трудящих і підпорядковано її Білгород-Дністровській міській раді депутатів трудящих. 
		Відповідно до виписки №1 загальних зборів колгоспників колгоспу «імені Леніна» с. Роксоляни Біляївського району Одеської області від 25.01.66 року передано м. Білгород- Дністровському із землекористування колгоспу «імені Леніна» Біляївського району 229,3 га земель.
		Рішенням Виконавчого комітету Біляївської районної ради депутатів трудящих №41 від 11.02.66 року передано м.Білгород-Дністровському ділянку землі (урочищі коси Кароліно-Бугаз) загальною площею 609,3 га. із них: землі колгоспу «ім. Леніна» 229,1 га, землі організацій і установ 380,1 га.
		Рішенням Виконавчого комітету Одеської обласної ради депутатів трудящих №174 від 11.03.66 року передано в постійне користування Затоківській селищній раді Білгород-Дністровської міськради в держфонд під будівництво санаторного комплексу землі колгоспу «імені Леніна», підприємств та установ загальною площею 614, 3 га., які розташовані на косі Кароліно-Бугаз Біляївського району із них: землі колгоспу «імені Леніна» 234,2 га.; землі підприємств і установ 380,1 га. з виключенням цієї території з підпорядкування Біляївського району, підпорядкувавши землю Затоківській селищній раді м. Білгород-Дністровського. 
		Рада Міністрів Української РСР розпорядженням №1442-р від 24.11.66 року прийняла пропозицію Одеського облвиконкому про передачу 614,3 га земель на косі Кароліно-Бугаз, в тому числі 234,2 га із земель колгоспу «імені Леніна» Біляївського району смт.Затока Білгород-Дністровської міськради Одеської області.
		Рішенням Виконкому Білгород-Дністровської райради депутатів трудящих №126 від 05.04.68 року прийнятого на виконання рішення Одеського Облвиконкому №241 від 07.04.65 року м.Білгород-Дністровський передано частину земель, яка рахується по земельному обліку в держземфонді м.Білгород-Дністровський разом з територією селища Затока загальною площею 198,8 га., згідно проекту встановлення зовнішніх меж селища Затока. Рішенням Виконавчого комітету Одеської обласної ради трудящих № 9 від 06.01.69 року на виконання рішення Облвиконкому №241 від 07.04.65 року встановлено межі селища Затока з площею 198,8 га, виключивши цю площу з облікових даних Білгород-Дністровського району.
		Рішенням виконкому Одеської обласної ради депутатів трудящих №567 від 13.11.75 року утворено Сергієвську селищну раду депутатів трудящих з центром в селищі Сергіївка, віднесено село Сергіївку Шабівської сільської ради до категорій селища міського типу та Сергіївську селищну раду депутатів трудящих передано в адміністративне підпорядкування Білгород-Дністовській міській раді депутатів трудящих. 
		Відповідно до ст.142 Конституції України, ст.60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» матеріальною та фінансовою основою місцевого самоврядування, зокрема, є земля, яка знаходиться в комунальній власності до якої, згідно положень ч.2 ст.83 ЗК України 2001 року, відносяться земельні ділянки, що знаходяться в межах відповідного населеного пункту, або перебувають під обєктами нерухомого майна, що розташовані за межами населених пунктів та перебувають у власності цих громад.
		У відповідності до положень ст.19 ЗК УРСР 1990 року селищні ради у період 1990-2001 років приймали рішення щодо передачі земельних ділянок у користування для всіх потреб у межах селища та за межами населеного пункту в межах земель ради лише для будівництва шкіл та лікарень.
		Згідно п.п.«а-г» ч.1 ст.12 ЗК України 2001 року ця компетенція селищних рад, щодо розпорядження землями, збереглась лише в межах населених пунктів. 
		Разом з тим, згідно п.12 Розділу 15 Прикінцевих положень ЗК України 2001 року, який набрав чинності з 01.01.2002 року, повноваження селищних рад щодо розпорядження землями, які знаходяться за межами населеного пункту перейшли до компетенції місцевих державних адміністрацій, які мають право на розпорядження такими землями до проведення розмежування земель державної та комунальної власності відповідно до ч.3, ч.4 ст.122 ЗК України. 
		Згідно ст.ст.85,101 ЗК УРСР 1970 року, ст.64 ЗК УРСР 1990 року та ст.174 ЗК України 2001 року встановлені межі населених пунктів змінюються рішеннями відповідних обласних рад. 
		Згідно рішення Виконавчого комітету Одеської обласної ради депутатів трудящих від 06.01.1969 року №9 (а.с.128 т.2) та рішення Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради депутатів трудящих від 05.04.1968 року №126 (а.с.120 т.2) встановлено межі населеного пункту селища Затока у розмірі 198,8 га, які є одним суцільним масивом по ліву сторону від гирла Дністровського лиману та межі якого обмежує Чорне море, а з інших сторін землі Білгород-Дністровського району, Будакського та Дністровського лиманів. В подальшому це рішення було підтверджено рішенням Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради народних депутатів від 06.12.1986 року №876 (а.с.187 т.1), яким був затверджений акт інвентаризації земель селища Затока в розмірі 198,8 га. 
		Відповідно до ст.ст.85,101 ЗК УРСР 1970 року, ст.64 ЗК УРСР 1990 року та ст.173 ЗК України 2001 року до складу земель селищ відносяться лише землі, які знаходяться в межах населених пунктів.
		Відповідно до положень ст.176 ЗК України 2001 року, ст.14 Закону України «Про розмежування земель державної та комунальної власності» межі адміністративно-територіальних утворень та право комунальної власності на землю посвідчуються державними актами. 
		Згідно повідомлення Одеської обласної ради від 02.03.2010 року №30/Р-37-481/426 (а.с.140 т.2), в період часу з 1965 року по 2010 рік, цим регіональним органом місцевого самоврядування рішення про зміну встановлених меж населеного пункту Затока не приймалось та Затоківська селищна громада не отримувала державного акту, що посвідчує межі населеного пункту селища Затока в розмірі 813,1 га. Ці обставини також підтверджуються листами відповідачів Головного управління Держкомзему в Одеській області від 09.07.2009 року №2-7-13/3142 (а.с.21 т.1), Одеської регіональної філії Державного підприємства «Центр ДЗК» від 07.08.2009 року №06-02/6294 (а.с.22 т.1). 
		Суд не приймає до уваги надані представником Затоківської селищної ради письмові докази, які, на його думку, підтверджують включення масиву земель в розмірі 614,3 га до меж селища Затока в минулому, з огляду на наступне:
		Відповідно до рішення Виконавчого комітету Одеської обласної ради депутатів трудящих від 11.03.1966 року №174 Затоківській селищній раді передавались у постійне користування землі коси Кароліно-Бугаз загальною площею 614,3 га не в межі населеного пункту, а до держфонду земель. Відповідно до ч.1 ст.4 ЗК УРСР 1970 року та ч.1 ст.2 ЗК УРСР 1990 року до єдиного державного земельного фонду віднесені землі, окремо, населених пунктів та земель запасу. Відповідно до ст.16 ЗК УРСР 1970 року селищні ради розпоряджались землями лише в межах населеного пункту та були позбавлені права на розпорядження землями запасу єдиного державного земельного фонду, що підтверджується відповідними рішеннями Білгород-Дністровської міської ради народних депутатів та його виконавчого комітету щодо розпорядження землями запасу селища Затока в період з 1965 по 1977 рік (том 4 а.с.192-217).
		Розпорядженням Ради Міністрів Української РСР №1442-р від 24.11.66 року була лише прийнята пропозиція по рішенню Одеського облвиконкому № 174 від 11.03.66 р. про передачу 614,3 га земель на косі Кароліно-Бугаз, в тому числі 234,2 га із земель колгоспу «імені Леніна» Біляївського району смт.Затока Білгород-Дністровської міськради Одеської області в підпорядкування Затоківській селищній раді, як передбачено п. п. 1, 3 резолютивної частини зазначеного рішення.
		Рішеннями Виконавчого комітету Одеської обласної ради депутатів трудящих від 06.01.1969 року №9 (а.с.128 т.2) та Виконавчого комітету Білгород-Дністровської районної ради депутатів трудящих від 05.04.1968 року №126 встановлені межі населеного пункту селища Затока у розмірі 198,8 га. Згідно цих рішень частина земель єдиного державного земельного фонду в розмірі 614,3 га лише рахувалась за Затоківською селищною радою, що також підтверджується постановою Верховної ради України № 1082 ІV від 09.07.2003 року, яким затверджено межі міста Білгород-Дністровський загальною площею 1910,32 га., в які не ввійшли землі смт. Затока.
		Підтвердженнями того, що в межі населеного пункту селища Затока входило лише 198,8 га є листи Затоківської селищної ради від 05.02.1998 року №92-140 (а.с.135 т.2) та від червня 1993 року № 136 (а.с.151-152 т.2), в яких голова селищної ради зазначає та визнає, що в межі селища Затока входить лише 198,8 га землі.
		Згідно проекту відводу земель селища Затока (а.с.121 т.2), як додаток до рішення Виконавчого комітету Білгород-Дністровської районної ради депутатів трудящих від 05.04.1968 року №126, межі селища складали 198,8 га та обмежувались гирлом Дністровського лиману, Чорним морем, землями Будакських плавнів, Будакським та Дністровськими лиманами. Землі коси Кароліно-Бугаз, які розташовані за гирлом Дністровського лиману в розмірі 614,3 га до цих земель не увійшли. Аналогічний план земель селища Затока та його меж виготовлено посадовими особами Затоківської селищної ради для їх подальшого погодження із Білгород-Дністровською районною радою народних депутатів (а.с.137-138 т.2). 
		Акт передачі земель коси Кароліно-Бугаз від травня 1967 року (а.с.9 т.2) не підтверджує факт передачі земель саме Затоківській селищній раді, оскільки в ньому зазначено, що землі підлягають передачі виконкому Білгород-Дністровської міської ради. До того ж, цей документ не скріплений печатками тих державних установ, посадові особи яких брали участь у його складанні. На цьому документи міститься єдина печатка Затоківської сільської ради Білгород-Дністровського району. Документ датований 1967 роком, тоді як згідно рішення Виконавчого комітету Одеської обласної ради депутатів трудящих від 9/7 квітня 1965 року №241 (а.с.98 т.2) Затоківська сільська рада була перетворена на Затоківську селищну раду, в звязку із чим, у суду виникає ґрунтовні сумніви щодо легітимності цього документу. 
		Крім того, відповідно до ч.1 ст.72 КАС України до цих відносин не може бути застосоване рішення Вищого арбітражного суду України від 13.05.1996 року по справі №123/3 (а.с.104 т.2), оскільки воно прийнято за участю інших осіб, які не беруть участь у цій справі, не відносно субєкту владних повноважень, який є відповідачем по цій справі, а цим рішенням лише встановлено, що позивачі пропустили строк позовної давності з господарського спору і інших вимогам (спір не стосується встановлення компетенції). 
		Рішенням Затоківської селищної ради від 14.04.2009 року №1144 (а.с.110 т.1) були узгоджені межі селища із Кароліно-Бугазькою сільською радою Овідіопольського району Одеської області. На виконання цього рішення були виготовлені акт обстеження та погодження спільної межі від 28.04.2009 року (а.с.31 т.3), акт приймання - передачі межових знаків від 28.04.2009 року (а.с.32 т.3), опис спільних меж від 28.04.2009 року (а.с.33 т.3). Однак, вказані документи не можуть слугувати належними доказами встановлення нових меж селища Затока, оскільки відповідно до ст.174 ЗК України встановлення нових меж або зміна існуючих меж населених пунктів встановлюються рішеннями обласних рад. Відповідно до ч.2 ст.10 Закону України «Про розмежування земель державної та комунальної власності» підставою для проведення робіт по розмежуванню земель державної та комунальної власності за межами населених пунктів є розпорядження відповідної обласної державної адміністрації. Згідно ч.3 ст.10 цього ж Закону розмежування здійснюється за проектами. Здійснення робіт по встановленню меж земельних ділянок державної та комунальної власності в натурі (на місцевості) здійснюються згідно із затвердженим проектом розмежування земель. Згідно наданою інформації Одеською обласною радою від 02.03.2010 року №30/Р-37-481/426 (а.с.140 т.2), в період часу з 1965 року по 2010 рік, цим регіональним органом місцевого самоврядування рішення про зміну встановлених меж населеного пункту Затока не приймалось. Листом апарату Одеської обласної ради від 05.11.2009 року №Р-37-2768 (а.с.71 т.1) повідомляється, що у період часу з травня 1998 року по 05.11.2009 року матеріали по проекту землеустрою щодо встановлення меж селища Затока не розглядались. Відповідач - Головне управління Держкомзему в Одеській області листом від 09.07.2009 року №2-7-13/3124 (а.с.10 т.1) повідомляє, що проект встановлення меж селища Затока був виготовлений проектною організацією у 1999 році, але був відхилений рішенням Овідіопольської районної ради. Згідно листа Білгород-Дністровської районної ради від 09.01.2007 року №3-23/01 (а.с.15 т.1) цей орган не погоджував зміни меж селища Затока та в підтвердження цього зазначив про власне рішення від 25.01.1995 року №60-ХХІІ (а.с.13 т.1).
		Таким чином, проведення робіт зі встановлення меж селища Затока в натурі без погодження та затвердження проекту встановлення меж селища та розмежування земель державної та комунальної власності всіма субєктами цього процесу є передвчасним та з огляду на конституційні принцип, закладені у ч.2 ст.19 Конституції України є протиправними, в звязку із чим, на підставі положень ч.3 ст.70 КАС України суд не може прийняти ці докази, як належні, оскільки вони складені із суттєвими порушеннями закону. 
		Інших доказів, які б свідчили про передачу земельної ділянки площею 614,3 га в межі селища Затока, або тієї обставини, що вона законно знаходилась у межах селища Затока представниками Затоківської селищної ради не надано. 
		Таким чином, компетенція Затоківської селищної ради відповідно до положень ч.1 ст.12 ЗК України 2001 року та п.12 Розділу 15 Прикінцевих положень ЗК України 2001 року поширюється лише на встановлені раніше межі населеного пункту селище Затока в розмірі 198,8 га.
		Інша частина земель, яка була закріплена за цією радою рішенням Виконавчого комітету Одеської обласної ради народних депутатів трудящих від 11.03.1966 року №174 (а.с.131-132 т.2) в розмірі 614,3 га і розташована з правого боку гирла Дністровського лиману на косі Кароліно-Бугаз від мосту до села Кароліно-Бугаз Овідіопольського району Одеської області знаходиться за межами населеного пункту селища Затока, а тому, до моменту проведення розмежування земель державної та комунальної власності, відповідно до п.12 Розділу 15 Прикінцевих положень ЗК України 2001 року, розпорядження цими землями віднесено до компетенції Білгород-Дністровської районної державної адміністрації (щодо розпорядження землями для цілей, передбачених ч.3 ст.122 ЗК України) та Одеської обласної державної адміністрації (щодо розпорядження землями для усіх інших потреб  ч.4 ст.122 ЗК України). 
		Відповідно до п. «д» ч.1 ст.12, ст.193 ЗК України, п.20 Положення про порядок ведення державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.1993 року №15 на органи місцевого самоврядування покладений обовязок щодо щорічної подачі звітів з використання земель до органів земельних ресурсів. Відповідно до п.19 цього Положення звіти про кількість земель подаються щорічно. На підставі п.18 Положення Державним комітетом статистики України виданий наказ від 05.11.1998 року №377, яким затверджена Інструкція з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем).
		Згідно розділу ІІ цієї Інструкції до рядку №100 щорічного звіту заносяться дані про площу земель, які знаходяться за межами населених пунктів, а у рядку №102 щорічного звіту дані про площу земель, що входять до цієї адміністративно-територіальної одиниці.
		У наданих щорічних звітах Затоківської селищної ради до Відділу земельних ресурсів м. Білгород-Дністровського Одеської області за 1998-2009 роки (а.с.193-201,208-210 т.1, а.с.149-162,163-180 т.3) зазначено, що за межами населеного пункту взагалі немає земель цієї селищної ради, натомість замість встановленої площі селища у визначених межах в розмірі 198,8 га у рядку №102 щорічного звіту зазначається площа адміністративно-територіальної одиниці в розмірі 819,2 га. До цієї площі увійшли землі, що розташовані на косі Кароліно-Бугаз, загальною площею 614,3 га, які, як встановлено вище, знаходяться за межами населеного пункту селища Затока.
		Крім того, відповідно до рішення Білгород-Дністровської районної ради народних депутатів від 30.03.1995 року №128-ХХІІ (а.с.158 т.2) між Білгород-Дністровською районною радою народних депутатів та Білгород-Дністровською міською радою народних депутатів погоджені межі міста Білгород-Дністровський. Межі міста у напрямку селища Затока закінчуються перед землями Салганської та Шабівської сільських рад Білгород-Дністровського району та не мають спільних меж із селищем Затока. 
		Відповідно до ч.2 ст.83 ЗК України 2001 року до земель комунальної власності відносяться лише землі, що знаходяться в межах населеного пункту, а за його межами, лише під обєктами нерухомого майна, що перебувають у комунальній власності. З огляду на це, землі селища Затока не можуть входити до складу земель м. Білгород-Дністровського.
		Підтвердженням цього є постанова Верховної ради України від 09.07.2003 року №1082-ІV, згідно якої були встановлені межі населеного пункту м. Білгород-Дністровський у загальній площі 1910,32 га без включення до них земель селища Затока. 
		Таким чином, Затоківська селищна рада, у порушення вимог ч.2 ст.19 Конституції України, подала недостовірні данні у щорічних звітах за 1998-2009 року за формою 6-зем до Відділу земельних ресурсів м.Білгород-Дністровського Одеської області, в звязку із чим, на підставі положень ч.2 ст.162 КАС України такі дії повинні бути визнані судом протиправними.
		Відділ земельних ресурсів м.Білгород-Дністровського Одеської області, правонаступником якого є Відділ Держкомзему у м.Білгород-Дністровському Одеської області, у порушення вимог ст.15 ЗК України, згідно якої на нього покладені функції щодо здійснення контролю за поданням достовірних даних державної земельної звітності, прийняв від Затоківської селищної ради щорічні звіті за 1998-2009 роки за формою №6-зем із недостовірними даними, та у відповідності до п.20 Положення про порядок ведення державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.1993 року №15, подав до Одеського обласного управління земельних ресурсів щорічні звіти за 1998-2009 роки (а.с.202-207,211-216,217-221,222-226,227-231,232-236,237-239,240-242,243-245 т.1) із неправдивими даними, що є порушенням вимог ч.2 ст.19 Конституції України, та такі дії цього відповідача також слід визнати протиправними на підставі ч.2 ст.162 КАС України. Як пояснив представник Відділу Держкомзему у м.Білгород-Дністровському Одеської області в судовому засіданні 28.01.09 р. та 25.03.10 р., статистичні дані відділом сформовані лише на підставі рішення Білгород-Дністровської міської ради про затвердження звіту по м. Білгород-Дністровський без жодного рішення, яке могло б бути правовою підставою для включення до статистичної звітності форми 6-зем. 
		І порушення положень п.п.2,3,4,9 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом Держкомзему України №174 від 02.07.03 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.07.03 року за №641/7962 (далі-Тимчасовий порядок) Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру» в особі Одеської регіональної філії, без здійснення процедури перевірки та приймання обмінного файлу, порівняння його з технічною документацією, прийняли обмінний файл з даними, які не відповідають дійсності. При заповнені реєстраційної картки та внесених відомостей до бази даних автоматизованої системи ДЗК у реєстраційній картці безпідставно відобразили відомості про земельну ділянку у розмірі 614,3 га, розташованої за межами населеного пункту селища Затока, як такої, що входить в межі населеного пункту селища Затока. Крім того, в порушення п.9 Тимчасового порядку, службові особи Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» в особі Одеської регіональної філії внесли запис до книги реєстрації в графу №3 про те, що зазначена земельна ділянка входить у межі селища Затока. 
		У судовому засіданні 28.01.09 року та 25.03.10 року представник Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» та Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» в особі Одеської регіональної філії пояснила, що відомості до бази даних автоматизованої системи ДЗК були внесені у 2003 році невідомою їй посадовою особою ДЗК лише на підставі фотокопії плану (без підписів посадових осіб, печаток установ). Відповідно до пояснень цього ж представника фотокопію плану було передано до Одеської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» з Відділу земельних ресурсів у м. Білгород-Дністровський без супровідних листів. Представник Відділу земельних ресурсів у м. Білгород-Дністровський взагалі заперечував факт формування та направлення електронно- кадастрових планів та будь-яких інших документів на паперових та електронних носіях до ДП «Центр державного земельного кадастру» та його філії в Одеській області.
		Відповідно до п. 2.1. Тимчасового порядку субєкт господарювання, який має ліцензію на провадження господарської діяльності щодо проведення землевпорядних робіт формує та надає реєстратору обмінний файл разом з технічною документацією. Обмінний файл надається  
			реєстратору на гнучкому магнітному носії або компакт-диску (далі -  
				цифровому носії). 
			
			Цифрові носії повинні бути марковані. Маркування має відображати таку інформацію: кадастровий номер кварталу, до якого належить земельна ділянка (ділянки); порядковий номер носія та загальну кількість носіїв у комплекті; назву виконавця робіт, прізвище, ім'я та по батькові представника виконавця робіт; дату запису інформації на цифровий носій.  
				Згідно п. 2.2. Тимчасового порядку Підрозділ Центру ДЗК здійснює процедуру перевірки та приймання обмінного файлу, у тому числі, порівняння з технічною документацією. 
			
			У разі відповідності обмінного файлу відомостям, які наведено в технічній документації, та вимогам до структури, змісту та формату обміну даними, за результатами перевірки та  
				приймання реєстратором робиться відмітка на титульному аркуші  
					технічної документації про приймання обмінного файлу, після чого  
						заповнюється реєстраційна картка.
					
					Реєстраційна картка заповнюється на кожну земельну ділянку.
				
				Одеська регіональна філія Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» перевіряє структуру, формат, об'єм та склад земельно-кадастрових даних, що містить обмінний файл. Пунктом 2.3. Тимчасового порядку передбачено, що реєстраційна картка заповнюється реєстратором та містить підпис з зазначенням прізвища, ініціалів керівника виконавця робіт та печатку. Заповнена реєстраційна картка разом з технічною документацією  
					передаються виконавцем робіт до територіального органу земельних  
						ресурсів для проведення державної землевпорядної експертизи. 
					
					Виконання державної землевпорядної експертизи технічної документації територіальним органом земельних ресурсів можливо тільки за наявності відмітки про приймання обмінного файлу на титульному аркуші технічної документації. 
				
				Після проведення державної землевпорядної експертизи технічна документація разом з реєстраційною карткою (картками) та висновком державної землевпорядної експертизи передаються до територіального органу земельних ресурсів для підготовки відповідних рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо  
					надання або передачі земельної ділянки у власність або користування.
				
				Відповідно до п.3.2. цього ж Тимчасового порядку у реєстраційній картці (додатки 1,2,3) відображаються відомості про земельну ділянку, власників, користувачів та  
					орендарів (суборендарів) земельної ділянки та документ, що посвідчує право власності чи право постійного користування або оренди земельної ділянки:
				
				У рядку №1 відображається повна назва документа, що посвідчує право власності, право постійного користування, право оренди (суборенди) земельної ділянки. 
			
			У стовпцях 10, 11,12,13 відображається код адміністративно-територіальної одиниці, на якій розташована земельна ділянка, окремо за позиціями об'єктів 1-3 рівнів КОАТУУ  
				(КОАТУУ затверджений наказом Держкомстату України від 09.12.1997 року №78 «Про впровадження державних класифікаторів України: Класифікації послуг зовнішньо економічної діяльності; Класифікації основних фондів; Класифікатора об'єктів адміністративно-територіального устрою України»).
			
			У стовпцях 14, 15,16 відображається частина кадастрового номера земельної ділянки, що містить номер кадастрової зони, кадастрового кварталу та земельної ділянки.
		
		У стовпцях 17, 18 відображається місце розташування земельної ділянки: назва ради (населеного пункту) згідно КОАТУУ; тип та назва проїзду. 
		Згідно п.4.2. Тимчасового порядку Державна реєстрація державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі здійснюється шляхом внесення записів реєстрації до книги  
			реєстрації. 
		
		Підпунктом 9.1.3 вищевказаного порядку у графі 3 книги реєстрації зазначається місце розташування земельної ділянки.
		Таким чином, оскільки відповідачем - Одеською регіональною філією Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» безпідставно (за відсутності жодного із зазначених у Тимчасовому порядку підстав для здійснення таких дій) внесені до баз даних автоматизованої системи ДЗК відомості щодо включення земельної ділянки площею 614,3 га, яка розташована на косі Кароліно-Бугаз до меж селища Затока, а також протиправно продовжується рахуватись земельна ділянка площею 538,9 га в селищі Сергіївка, як землі міста Білгород-Дністровського Одеської області, що не відповідає постанові Верховної ради України від 09.07.2003 року №1082-ІV, такі дії цього відповідача слід визнати протиправними на підставі положень ч.2 ст.162 КАС України, та на підставі положень ст.11, ч.3 ст.162 КАС України суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог з метою захисту прав особи, яка звернулась за судовим захистом та зобовязати відповідачів  Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру», Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру» в особі Одеської регіональної філії вчинити певні дії у вигляді вилучення безпідставно включених відомостей до баз даних автоматизованої системи ДЗК відносно земель селищ Затока та Сергіївка. 
		Оскільки судом встановлено, що у поданих щорічних звітах за формою №6-зем Затоківська селищна рада включала неправдиві відомості до рядків №№100,102, чим порушувала закон, суд на підставі положень ч.2 ст.162 КАС України вважає за необхідне заборонити відповідачу  Відділу Держкомзему у м.Білгород-Дністровському Одеської області, у майбутньому, приймати від відповідача  Затоківської селищної ради щорічні звіти за формою №6-зем із зазначеними вище порушеннями державної статистичної звітності в сфері земельних відносин. 
		Відповідно до п.п. «а-г» ч.1 ст.12 ЗК України 2001 року селищні ради розпоряджаються землями, які знаходяться в межах відповідних населених пунктів. Суд встановивши відсутність компетенції Затоківської селищної ради щодо розпорядження масивом земель загальною площею 614,3 га, який знаходиться за межами населеного пункту селища Затока на косі Кароліно-Бугаз від гирла Дністровського лиману до села Кароліно-Бугаз Овідіопольського району Одеської області, з урахуванням того, що в матеріалах справи надані докази здійснення розпорядження відповідачем цими землями (а.с.224-284 т.3, а.с.172,176-179,180-182 т.4, а.с.10,19,25-26,33-34 т.5), а також те, що відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їхні посадові й службові особи повинні діяти у порядку та у спосіб, передбаченими Конституцією та законами України, суд вважає за необхідне заборонити субєкту владних повноважень  Затоківській селищній раді у подальшому вчиняти дії щодо розпорядження землями зазначеного масиву на підставі положень ч.2 ст.162 КАС України. 
		Рішенням Виконавчого комітету Одеської обласної ради депутатів трудящих від 13.11.1975 року №567 (а.с.88 т.3) село Сергіївка Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району віднесено до категорії селищ міського типу, утворено Сергіївську селищну раду депутатів трудящих та передано Сергіївську селищну раду депутатів трудящих в адміністративне підпорядкування Білгород-Дністровській міській раді депутатів трудящих.
		Згідно ст.ст.85,101 ЗК УРСР 1970 року, ст.64 ЗК УРСР 1990 року та ст.174 ЗК України 2001 року встановлені межі населених пунктів змінюються рішеннями відповідних обласних рад. 
		З пояснень представника відповідача  Сергіївської селищної ради витікає, що при утворені селища Сергіївка Одеською обласною радою депутатів трудящих та в подальшому, її правонаступниками, рішення щодо встановлення меж населеного пункту селища Сергіївка не приймалось.
		Відповідно до положень ст.11 ЗК УРСР 1970 року рішення щодо розпорядження землями селища Сергіївка в період з 1978 по 1989 роки приймала Білгород-Дністровська міська рада депутатів трудящих та її виконавчий комітет (а.с.89-121 т.3). 
		04.12.1995 року Одеською обласною державною адміністрацією винесено розпорядження №243/95 про встановлення меж населеного пункту селища Сергіїївка (а.с.211-212 т.3) у розмірі 631,0 га, в тому числі під забудовами 442,5 га.
		На підставі вказаного розпорядження Сергіївською селищною радою в період з 1998 року по 2009 рік подавалась державна звітність у формі щорічного звіту за формою №6-зем із зазначенням, що земельна ділянка площею 538,9 га входить до меж селища Сергіївка та, окрім того, входить до складу земель м.Білгород-Дністровського Одеської області.
		Але такі дії відповідача  Сергіївської селищної ради є протиправними з огляду на наступне.
		Як, зазначалось вище, відповідно до ст.ст.85,101 ЗК УРСР 1970 року, ст.64 ЗК УРСР 1990 року та ст.174 ЗК України 2001 року встановлені межі селищ змінюються рішеннями відповідних обласних рад. 
		Одеська обласна рада депутатів трудящих та її правонаступники такого рішення не приймали, що не заперечував в судовому засіданні представник Одеської обласної ради та Сергієвської селищної ради, а тому, ця обставина вважається встановленою на підставі ч.3 ст.72 КАС України.
		Відповідно до ч.2 ст.7 Закону України «Про Представника Президента України», який діяв на час прийняття розпорядження від 04.12.1995 року №243/95, Представник Президента України не має права вирішувати питання, віднесені до компетенції органів місцевого та регіонального самоврядування. 
		Таким чином, оскільки, як зазначено вище, вирішення питання щодо встановлення та зміни існуючих меж населених пунктів знаходилось у виключній компетенції обласних рад народних депутатів, розпорядженням Одеської обласної державної адміністрації це питання не могло бути вирішено. Тим паче, що згідно п.6 зазначеного розпорядження для затвердження зовнішніх меж селища Сергіївка потрібно було передати на вирішення Верховної ради України, що свідчить про те, що це рішення не мало бути остаточним, а потребувало подальшого затвердження компетентним органом державної влади або регіонального самоврядування. 
		Відповідно до п.«д» ч.1 ст.12, ст.193 ЗК України, п.20 Положення про порядок ведення державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.1993 року №15 на органи місцеве самоврядування покладений обовязок щодо щорічної подачі звітів з використання земель до органів земельних ресурсів. Відповідно до п.19 цього Положення звіти про кількість земель подаються щорічно. На підставі п.18 Положення Державним комітетом статистики України виданий наказ від 05.11.1998 року №377, яким затверджена Інструкція з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем).
		Згідно розділу ІІ цієї Інструкції до рядку №100 щорічного звіту заносяться дані про площу земель, які знаходяться за межами населених пунктів, а у рядку №102 щорічного звіту дані про площу земель, що входять до цієї адміністративно-територіальної одиниці.
		У наданих щорічних звітах Сергіївської селищної ради до Відділу земельних ресурсів м. Білгород-Дністровського Одеської області за 1998-2009 роки зазначено, що за межами населеного пункту взагалі немає земель цієї селищної ради, натомість у рядку №102 щорічного звіту зазначається площа адміністративно-територіальної одиниці в розмірі 631,0 га. І це зроблено при тому, що компетентним органом межі селища Сергіївка взагалі не встановлювались.
		Крім того, відповідно до рішення Білгород-Дністровської районної ради народних депутатів від 30.03.1995 року №128-ХХІІ (а.с.158 т.2) між Білгород-Дністровською районною радою народних депутатів та Білгород-Дністровською міською радою народних депутатів погоджені межі міста Білгород-Дністровський. Межі міста у напрямку селища Сергіївка закінчуються перед землями Салганської та Бритівської сільських рад Білгород-Дністровського району та не мають спільних меж із селищем Сергіївка. 
		Відповідно до ч.2 ст.83 ЗК України 2001 року до земель комунальної власності відносяться лише землі, що знаходяться в межах населеного пункту, а за його межами, лише під обєктами нерухомого майна, що перебувають у власності цієї громади.
		Підтвердженням цього є постанова Верховної Ради України від 09.07.2003 року №1082-ІV, згідно якої були встановлені межі населеного пункту м. Білгород-Дністровський у загальній площі 1910,32 га без включення до них земель селища Сергіївка. 
		Таким чином, землі селища Сергіївка, якби й були встановлені його зовнішні межі у визначеному законом порядку, не можуть входити до складу земель м. Білгород-Дністровського, а тому, Сергіївська селищна рада, в порушення вимог ч.2 ст.19 Конституції України, подала недостовірні данні у щорічних звітах за 1998-2009 року за формою 6-зем до Відділу земельних ресурсів м.Білгород-Дністровського Одеської області, в звязку із чим, на підставі положень ч.2 ст.162 КАС України такі дії повинні бути визнані судом протиправними.
		Відділ земельних ресурсів м.Білгород-Дністровського Одеської області, правонаступником якого є Відділ Держкомзему у м.Білгород-Дністровському Одеської області, у порушення вимог ст.15 ЗК України, згідно якої на нього покладені функції щодо здійснення контролю за поданням достовірних даних державної земельної звітності, прийняв від Сергіївської селищної ради щорічні звіті за 1998-2009 роки за формою №6-зем із недостовірними даними, та у відповідності до п.20 Положення про порядок ведення державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.1993 року №15, подав до Одеського обласного управління земельних ресурсів щорічні звіти за 1998-2009 роки (а.с.202-207,211-216,217-221,222-226,227-231,232-236,237-239,240-242,243-245 т.1) із неправдивими даними, що є порушенням вимог ч.2 ст.19 Конституції України та такі дії цього відповідача також слід визнати протиправними на підставі ч.2 ст.162 КАС України. 
		Оскільки судом встановлено, що у поданих щорічних звітах за формою №6-зем Сергіївська селищна рада включала неправдиві відомості до рядків №№100,102, чим порушувала закон, суд на підставі положень ч.2 ст.162 КАС України вважає за необхідне заборонити відповідачу  Відділу Держкомзему у м.Білгород-Дністровському Одеської області, у майбутньому, приймати від відповідача  Сергіївської селищної ради щорічні звіти за формою №6-зем із зазначеними вище порушеннями державної статистичної звітності в сфері земельних відносин, а саме: віднесення до меж селища Сергіївка земельної ділянки загальною площею 538,9 га та внесення даних про відношення цих земель до складу земель м.Білгород-Дністровського Одеської області. 
		Поряд з тим, суд вважає, що позовні вимоги щодо визнання протиправними та скасування рішень Виконавчого комітету Одеської обласної ради депутатів трудящих від 9/7 квітня 1965 року №241 та від 13.11.1975 року №567 щодо утворення Затоківської та Сергіївських селищних рад не підлягають задоволенню на підставі положень ч.1 ст.162 КАС України з огляду на те, що позивачем не надано, а судом під час офіційного зясування обставин справи не встановлено підстав для визнання цих актів індивідуальної дії протиправними та їхнього скасування, оскільки прийняття зазначених вище рішень, на той час, входило до компетенції цього органу регіонального самоврядування, не порушувало діючої на той час Конституцію СРСР, законодавства Української РСР та права органів державної влади, місцевого самоврядування, юридичних або фізичних осіб. 
		Суд також вважає за необхідне, на підставі положень ст.11, ч.3 ст.162 КАС України вийти за межі позовних вимог позивача та зобовязати відповідача  головне управління Держкомзему в Одеській області виключити з державної статистичної звітності за формою 6-зем данні про те, що землі селищ Затока та Сергіївна входять до складу земель міста Білгород-Дністровського, Одеської області та масиви земель загальною площею 614,3 га, який розташований на косі Кароліно-Бугаз входить в межі селища Затока, а масив земель загальною площею 538,9 га до меж селища Сергіївка. 
		Суд також вважає, що не підлягають задоволенню клопотання представників відповідача про пропущення позивачем строку на звернення до суду, передбаченого ст.99 КАС України та застосування до його позовних вимог, в звязку з цим, наслідків, передбачених ч.1 ст.100 КАС України, з огляду на наступне. 
		Відповідно до ст.99 КАС України встановлений строк на право звернення до суду із позовом про захист порушеного права в один рік. 
		Цей строк рахується із моменту, коли особі, яка звернулась за судовим захистом, стало відомо про порушене право, або повинно було стати відомо про це. 
		У разі пропущення цього строку без поважних причин, або неподання заяви про поновлення цього строку, до позовних вимог позивача судом застосовуються наслідки, передбачені ч.1 ст.100 КАС України.
		При подачі позову одним субєктом владних повноважень до іншого в порядку п.п.3 ч.1 ст.17 КАС України, щодо визначення наявності чи відсутності компетенції (спір про компетенцію) судом вирішується питання не про захист прав позивача у спірних публічних правовідносинах з боку субєкта владних повноважень, які сталися у минулому, а визначається компетенція цього органу на майбутнє (з часу набрання законної сили судового рішення).
		В цьому випадку, спір щодо компетенції підлягає вирішенню у судовому порядку відповідно до положень ст.16 Закону України «Про розмежування земель державної та комунальної власності», коли органи державної влади чи місцевого самоврядування не змогли прийти до згоди щодо визначення власної компетенції. 
		Оскільки суттю цих спорів не є захист порушених прав позивача у публічних правовідносинах, то до цих позовних вимог не можуть бути застосовані строки, визначені ст.99 КАС України. 
		Суд приходить до цього висновку також на підставі положень ст.9 КАС України, за аналогією з судовими рішеннями Конституційного Суду України (ст.150 Конституції України), компетенція якого не встановлює будь-яких обмежень звернення до суду у часі щодо розгляду питання про відповідність Конституції України будь-якого нормативно-правового акту, який визначає компетенцію органу державної влади, місцевого самоврядування чи посадової особи, оскільки його рішення, згідно положень ч.2 ст.152 Конституції України звернені виключно на майбутнє. 
		Таким чином, до позовних вимог Білгород-Дністровської районної державної адміністрації щодо про визнання наявності чи відсутності компетенції щодо розпорядження певним масивом земель не можуть бути застосовані наслідки, передбачені ч.1 ст.100 КАС України.
		Відносно позовних вимог про визнання протиправними дій Затоківської селищної ради, Сергіївської селищної ради, Відділу Держкомзему у м.Білгород-Дністровський, Головного управління Держкомзему в Одеській області, Одеської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» щодо подання недостовірної звітності, її прийняття до обліку та внесення змін до даних земельного кадастру та автоматизованої системи обліку, зобовязання відповідачів утриматись від вчинення певних дій у майбутньому, то вказані позовні вимоги були заявлені представником позивача 03.03.2010 року після надання представниками відповідачів звітів за формою №6-зем за 1998-2009 року, надання представниками відповідача даних про здійснення розпорядження землями за межами населеного пункту та залучення їх судом до матеріалів в якості письмових доказів в межах процесуального строку, визначеного ст.99 КАС України. 
		Представниками відповідачів не надано доказів того, що представникам позивача було відомо раніше про існування вказаних звітів або здійснення дій по внесенню змін до даних земельного кадастру або автоматизованої системи обліку та в їхньому розпорядженні перебували ці докази, що давало їм можливість раніше звернутись до суду з цими позовними вимогами, в звязку із чим, до цих позовних вимог у суду також немає підстав для застосування наслідків, передбачених ч.1 ст.100 КАС України. 
		Судові витрати розподілити за правилами ст.94 КАС України
		На підставі положень ст.ст.11,94,158-164 КАС України, суд,-
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 Позовні вимоги задовольнити частково.
		Визнати протиправними дії Затоківської селищної ради щодо подання до Відділу Держкомзему у м. Білгород-Дністровському звітів за формою 6-зем за 1998-2009 роки про наявність у її веденні земельної ділянки загальною площею 813,1 га як таку, що рахується за містом Білгород-Дністровський Одеської області та без зазначення у них у п.100 даних про розташування земельної ділянки загальною площею 614,3 га земель на косі Кароліно-Бугаз за межами населенного пункту.
		Визнати протиправними дії відділу Держкомзему у м.Білгород-Дністровський Одеської області щодо подання до Головного управління Держкомзему у Одеській області звітів за формою 6-зем за 1998-2009 роки про наявність у веденні Затоківської селищної ради земельної ділянки загальною площею 813,1 га як таку, що рахується за містом Білгород-Дністровський Одеської області та без зазначення у них у п.100 даних про розташування земельної ділянки загальною площею 614,3 га земель на косі Кароліно-Бугаз за межами населенного пункту.
		Визнати протиправними дії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» Одеської регіональної філії по обліку земельних ділянок селища Затока як таких, що рахується за містом Білгород  Дністровський в кількості 813,1 га без зазначення про знаходження 614,3 га земель Затоківської селищної ради за межами населеного пункту з включенням цієї інформації до баз даних автоматизованої системи Державного земельного кадастру за відсутністю правових підстав. 
		Зобовязати Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру» та Одеську регіональну філію Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» вчинити дії у вигляді вилучення безпідставно включених відомостей до баз даних автоматизованої системи ДЗК відносно масиву земель загальною площею 614,3 га, який розташований з правого боку гирла Дністровського лиману на косі Кароліно-Бугаз від мосту до села Кароліно-Бугаз Овідіопольського району Одеської області та знаходиться за межами населеного пункту селища Затока, м.Білгород-Дністровського, Одеської області та масиву земель загальною площею 538,9 га, який безпідставно включений до меж селища Сергіївка. 
		Визнати відсутність у Затоківської селищної ради компетенції щодо розпорядження масивом земель загальною площею 614,3 га, який розташований з правого боку гирла Дністровського лиману на косі Кароліно-Бугаз від мосту до села Кароліно-Бугаз Овідіопольського району Одеської області та знаходиться за межами населеного пункту селища Затока, м.Білгород-Дністровського, Одеської області.
		Визнати наявність компетенції у Білгород-Дністровської районної державної адміністрації щодо розпорядження масивом земель, загальною площею 614,3 га, переданий рішенням Виконавчого комітету Одеської обласної ради депутатів трудящихся № 174 від 11.03.66 р. та розташований з правого боку гирла Дністровського лиману на косі Кароліно-Бугаз від мосту до села Кароліно-Бугаз Овідіопольського району Одеської області та знаходиться за межами населеного пункту селища Затока м. Білгород-Дністровського, Одеської області щодо передачі земель у власність та користування для цілей, визначених ч.3 ст.122 Земельного кодексу України.
		Визнати протиправними дії Сергіївської селищної ради щодо подання до Відділу Держкомзему у м. Білгород-Дністровський Одеської області статистичних звітів за формою 6-зем за 1998-2009 роки про наявність у її веденні земельної ділянки загальною площею в розмірі 538,9 га як таку, що входить в межі селища Сергіївка та рахується за містом Білгород-Дністровський Одеської області.
		Визнати протиправними дії Відділу Держкомзему у м.Білгород-Дністровський Одеської області щодо подання до Головного управління Держкомзему у Одеській області статистичних звітів за формою 6-зем за 1998-2009 роки про наявність у веденні Сергіївської селищної ради земельної ділянки загальною площею в розмірі 538,9 га як таку, що входить в межі селища Сергіївка та рахується за містом Білгород-Дністровський Одеської області.
		Визнати протиправними дії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» в особі Одеської регіональної філії по обліку земельної ділянки в розмірі 538.9 га Сергіївської селищної ради з включенням до баз даних автоматизованої системи Державного земельного кадастру за відсутністю правових документів, як таку, що входить в межі селища Сергіївка та рахується за містом Білгород-Дністровський Одеської області за відсутністю правових підстав.
		Визнати наявність компетенції у Білгород-Дністровської районної державної адміністрації щодо розпорядження масивом земель, які знаходиться за межами населеного пункту селища Сергіївка м. Білгород-Дністровського, Одеської області щодо передачі земель у власність та користування для цілей, визначених ч.3 ст.122 Земельного кодексу України.
		Зобовязати Відділ Держкомзему у м. Білгород-Дністровський Одеської області в подальшому не приймати від Затоківської та Сергіївської селищних рад щорічну звітність за формою 6-зем відносно наявних у їх користуванні земельних ділянок, як такі що рахуються за містом Білгород-Дністровський Одеської області, а також по Затоківській селищній раді, що масив земель загальною площею 614,3 га на косі Кароліно-Бугаз входить в межі селища Затока, а по Сергіївській селищній раді, що масив земель загальною площею 538,9 га входить в межі селища Сергіївка.
		Зобовязати Головне управління Держкомзему в Одеській області виключити з державної статистичної звітності за формою 6-зем данні про те, що землі селищ Затока та Сергіївна входять до складу земель міста Білгород-Дністровського, Одеської області та масиви земель загальною площею 614,3 га, який розташований на косі Кароліно-Бугаз входить в межі селища Затока, а масив земель загальною площею 538,9 га до меж селища Сергіївка. 
		Заборонити Затоківській селищній раді приймати рішення щодо передачі у власність, користування, вилучення земель та здійснювати повноваження передбачені ст.12, ст.118, ст.123, ст.144, ст.151 Земельного кодексу України, відносно масиву земель загальною площею 614,3 га, який розташований з правого боку гирла Дністровського лиману на косі Кароліно-Бугаз від мосту до села Кароліно-Бугаз Овідіопольського району Одеської області та знаходиться за межами населеного пункту селища Затока, м.Білгород-Дністровського, Одеської області. 
		В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
		Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву не буде подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана в строк, встановлений ст.186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
		Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження до Одеського окружного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення постанови та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
		 Головуючий суддя Аблов Є.В.
		Суддя Тарасишина О.М.
		Суддя Колесниченко О.В.
		 
			 
				 
					 
						  
						13 травня 2010 року

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...