Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/17622/19 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; страхування.
Надіслано для оприлюднення: 08.04.2021. Зареєстровано: 11.04.2021. Забезпечено надання загального доступу: 12.04.2021.
Дата набрання законної сили: 20.07.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		м. Київ
		25.03.2021Справа №  910/17622/19
		За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільногірське скло" 
		до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" 
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Склянний Альянс" 
		про стягнення грошових коштів
		Суддя Котков О.В.    
		          Секретар судового засідання Кошляк М.І.         
		Представники учасників справи: 
		від позивача Гринько М.М. (адвокат);
		від відповідача Пилипець А.Ю. (адвокат);
		від третьої особи не з`явилися.
		 
		В судовому засіданні 25.03.2021 року, відповідно до положень ст. 233, 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення, повідомлено представників позивача та відповідача, що повне рішення буде складено 08.04.2021 року.
		 
		СУТЬ СПОРУ:
		12 грудня 2019 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільногірське скло" (позивач) надійшла позовна заява № 48 від 09.12.2019 року до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" (відповідач) про стягнення страхового відшкодування за договором добровільного страхування майна № 005051/0211/0000074 від 19.03.2019 року. 
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем неправомірно та необґрунтовано було прийнято рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування за договором добровільного страхування майна № 005051/0211/0000074 від 19.03.2019 року.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.01.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи № 910/17622/19 здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 11.02.2020 року та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Склянний Альянс".
		В підготовчому засіданні 11.02.2020 року судом оголошувалася перерва.
		В підготовчому засіданні 03.03.2020 року судом оголошувалася перерва.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2020 року у справі № 910/17622/19 призначено судову пожежно-технічну експертизу, проведення якої доручено Харківському науково - дослідному інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса та зупинено провадження у справі на час проведення судової пожежно-технічної експертизи.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2020 року поновлено провадження у справі № 910/17622/19, погоджено проведення судової пожежно-технічної експертизи у справі                           № 910/17622/19 у строк, що перевищує 90 календарних днів та зупинено провадження у справі.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2020 року поновлено провадження у справі № 910/17622/19, задоволено клопотання № 6731 від 13.04.2020 року "Про надання додаткових матеріалів, необхідних для складання висновку експерта" провідного судового експерта Губаревої В.М. Харківського науково - дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса та зупинено провадження у справі.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2020 року поновлено провадження у справі № 910/17622/19, задоволено додаткове клопотання від 15.06.2020 року "Про надання додаткових матеріалів, необхідних для складання висновку експертів № 6730/6731/9747/9748" судових експертів Губаревої В.М. та Шебалкова І.Л. Харківського науково - дослідного інституту судових експертиз            ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса та зупинено провадження у справі.
		15.01.2021 року через відділ діловодства суду Харківським науково - дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріус супровідним листом № 6730/6731/9747/9748 від 23.12.2020 року були повернуті матеріали справи № 910/17622/19 разом з висновком експертів                   № 6730/6731/9747/9748 від 23.12.2020 року.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2021 року поновлено провадження у справі № 910/17622/19, підготовче засідання призначено на 09.02.2021 року.
		В підготовчому засіданні 09.02.2021 року судом оголошувалася перерва.
		Крім того, в підготовчому засіданні 09.02.2021 року судом було розглянуте та відхилене клопотання б/н від 08.02.2021 року «Про виклик експертів та свідка» Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка". Відхиляючи зазначене клопотання в частині виклику свідча, суд виходив з того, що відповідно до частини першої статті 89 Господарського процесуального кодексу України свідок викликається судом для допиту у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти. Проте, відповідачем не надавались суду заява відповідного свідка, за таких обставин, клопотання відповідача про виклик свідків було подано з порушенням встановленого процесуальним законом порядку.
		Відмовляючи в задоволенні клопотання відповідача про виклик експертів суд виходив з того, що ч. 5 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України передбачено право суду за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку.
		Згідно зі ст. 104 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
		Подане відповідачем клопотання про виклик експертів не містить обгрунтованих підстав і причин необхідності виклику експертів в судове засідання, оскільки у висновку експертів надано вмотивовану відповідь на поставлені судом питання, суд не вважає доведеною необхідність виклику експертів для роз`яснення висновку, у зв`язку з чим подане клопотання задоволенню не підлягає.
		В підготовчому засіданні 25.02.2021 року судом було розглянуте та відхилене клопотання б/н від 08.02.2021 року «Про призначення повторної судової пожежно-технічної експертизи» Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка". Відхиляючи зазначене клопотання, суд виходив з того, що наданий Харківським науково - дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса висновок № 6730/6731/9747/9748 від 23.12.2020 року, складений за результатами проведення судової пожежно-технічної експертизи є повним та ясним, експертом надані відповіді на поставлені судом питання, сумнівів у його правильності не виникає.  
		За ч. 4 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.
		Так, в підготовчому засіданні 25.02.2021 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження, яка занесена до протоколу судового засідання, та призначено справу                № 910/17622/19 до судового розгляду по суті на 09.03.2021 року.
		В судовому засіданні 09.03.2021 року судом оголошувалася перерва.
		В судовому засіданні 25.03.2021 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов. Представник відповідача проти задоволення позову заперечив та просив відмовити в задоволені позову в повному обсязі.
		Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, - 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		19.03.2019 року між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Уніка" (страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вільногірське скло" (страхувальник, вигодонабувач) укладено договір добровільного страхування майна № 005051/0211/0000074 (надалі - договір), предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов`язані з володінням та (або) користуванням та (або) розпорядженням майном (надалі - "застраховане майно"), що застраховано за цим договором (надалі - "майновий збиток").
		Договір страхування укладено відповідно до Правил добровільного страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ (із змінами та доповненнями) та Правил добровільного страхування майна (крім залізничного, наземного, повітряного, водного транспорту, вантажів та багажу) (із змінами та доповненнями (надалі - Правила), ліцензій серії АЕ № 293975 та АЕ № 293995 від 07.08.2014 року.
		Перелік майна наведений у додатку 1 до договору добровільного страхування майна                            № 005051/0211/0000074 від 19.03.2019 року.
		Згідно з п. 4 договору, адреса за якою знаходиться застраховане майно: 51700, Дніпропетровська обл., м. Вольногірськ, вул. Промислова, 31.
		Відповідно до п. 5 договору, страховим випадком є факт понесення збитків страхувальником (вигодонабувачем) внаслідок пошкодження, знищення чи втрати застрахованого майна в результаті настання подій (страхових ризиків), зазначених нижче: пожежа, в т.ч. підпал (п. 5.1. договору) та інші ризики (пп. 5.2.-5.10., п. 5.14. договору).
		За умовами п.п. 6.2.1 договору (додаток № 1) застраховане майно - рухоме майно устаткування, згідно додатку 1: секційні машини АЛ 1110-2-1 (інв. № 0000433, вартість - 3 013 717,39 грн.), АЛ 1110-2-1 (інв. № 0000434, вартість - 2 410 836,03 грн.), АЛ 118-2-2 №1 (інв. № 0000566, вартість -               2 987 954,29 грн.), АЛ 118-2-2 № 2 (інв. № 0000567, вартість - 2 684 619,59 грн.), АЛ 1110-2-2 №2 (інв. № 0001015, вартість - 2 593 455,05 грн.).
		В п. 8 договору визначено, що строк дії договору з 00 годин 23.03.2019 року по 24 годину 22.03.2020 року.
		На момент укладання договору страхування застраховане майно знаходилось у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю "Склянний Альянс" на підставі договору оренди № 04/18- 49 від 01.04.2018 року.
		02.06.2019 року приблизно о 13 год. 00 хв. у цеху № 2 за адресою: м. Вільногірськ, вул. Промислова, 31 відбулось загоряння склоформуючої машини № 10, внаслідок чого секційна машина АЛ 1110-2-2 №2 (інвентарний номер 0001015) була знищена.
		04.06.2019 року відповідач, у зв`язку з настанням страхового випадку, на місце пожежі направив аварійного комісара Голего М. В., який оглянув пошкоджену секційну машину і склав акт огляду акт огляду від 04.06.2019 року.
		У акті огляду від 04.06.2019 року було встановлено:
		"стеклоформующая машина АL 1110-2-2 сер. №028 имеет повреждения в следствии пожара. Температурным воздействием и открытым огнем полностью уничтожены пульты управления секциями (всего 20 пультов). Полностью выгорели все шланги подачи воздуха и рабочих жидкостей к секциям машины. Пневмосистемы, включая шланги выгорели полностью. Механизм сервоотставителей и механизмы открытия-закрытия форм подверглись температурному воздействию. Кабели питания и коммутации, управления машиной выгорели полностью. Механизм каплераспределителя, фидера, ножниц, включая сервопривод и провода выгорели полностью. Стеклоформующая машина имеет повреждения не предусматривающие ее дальнейшую эксплуатацию. Необходима замена повредженных элементов. Предположительно, выгорание произошло в следствие заклинивания ножниц каплеобразующего устройства из-за попадания стороннего предмета с горячим стеклом. Предоставлено виде осо штатной системы видеонаблюдения, возникновения и развития пожара".
		Позивач вказує, що після пожежі під час огляду пошкодженої машини аварійний комісар в акті огляду від 04.06.2019 року зазначив найменування пошкодженої склоформуючої секційної машини за даними шильдику на її корпусі: "стеклоформующая машина AL1110-2-2 сер. № 028".
		Отже, "секционная машина инв. № 0001015 АL 110-2-2 №2, стеклоформующая машина АL 110-2-2 сер. № 028" та "склоформуюча машина № 10" це є одне і теж пошкоджене в результаті пожежі обладнання, що було застраховане за умовами договору страхування.
		04.06.2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою на виплату страхового відшкодування.
		Листом № 4761 від 09.08.2019 року відповідач відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування, з підстав того, що заявлена подія не є страховим випадком та підпадає під виключення згідно з умовами договору та Правил.
		27.11.2019 року позивач повторно направив відповідачу заяву на виплату страхового відшкодування у сумі вартості пошкодженої секційної машини АL 1110-2-2 №2 (інвентарний номер 0001015) - 2 593 455,05 грн.
		Втім, відповідач виплату страхового відшкодування не здійснив.
		В свою чергу, відповідач зазначає, що з метою встановлення всіх фактичних обставин справи відповідачем було направлено відповідні запити до Вільногірського МВ НП України в Дніпропетровській області (вих. № 3375 від 03.06.2019 року) та до Вільногірського МВ ДСНС України в Дніпропетровській області (вих. № 3376 від 03.06.2019 року).
		Відповідач вказує, що з отриманих відповідей слідує, що причиною пожежі, яка сталася в цеху № 2, за адресою: м. Вільногірськ, вул. Промислова, 31 в склоформуючій машині № 10 є потрапляння чужорідного предмету в рухомі механізми автоматичних ножиць для різки скломас, відбулось їх руйнування та як наслідок, неконтрольований потік гарячих скломас призвів до виникнення пожежі, що підтверджується актом про пожежу № 6 від 02.06.2019 року, листом № 570/19 від 03.07.2019 року, виданих Вільногірським міським відділом ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області.
		Крім того, у висновку Вільногірського ВП ЖвВП ГУНП в Дніпропетровській області зазначено, що у звіті про причину виникнення пожежі, яка сталася 02.06.2019 року в цеху № 2 ТОВ "Скляний альянс" за адресою: вул. Промислова, 31, встановлено, що в осередку пожежі, а саме в склоформуючій машині № 10 цеху № 2 ТОВ "Скляний альянс", внаслідок потрапляння чужорідного предмету в рухомі механізми автоматичних ножиць для різки скломас, відбулось їх руйнування та, як наслідок, неконтрольований потік гарячих скломас, який призвів до виникнення пожежі.
		Разом з цим, у звіті про причину нанесення збитку, заподіяного власнику склоформуючої машини № 1268 від 10.07.2019 року, складеного аварійним комісаром Голегою М.В. встановлено, що в процесі роботи склоформуючої машини АL 1110-2-1 (інвентарний номер 0000433), трапилося руйнування рухомих частин краплеутворюючого пристрою або попадання в рухомі частини чужорідних деталей. Зі складу та принципу дії механізмів краплеутворюючого пристрою, зрозуміло, що при попаданні сторонніх предметів відбудеться заклинювання механізмів. З огляду на технічні параметри (діаметри отворів, хід плунжера і т.п.), при подібного роду відмови пристрою неминуче почнеться неконтрольоване витікання гарячої скломаси.
		За вказаних обставин, ПАТ "СК "Уніка" було прийняло рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування за заявленою позивачем подією.
		Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.
		Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.
		Згідно з приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
		Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
		Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
		Згідно з ч. 1 статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
		За приписами ч. 2 ст. 8 та ч. 2 ст. 9 Закону України "Про страхування" страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі. Страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.
		Положеннями ст. 26 Закону України "Про страхування" визначено, що підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є:
		1. навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на дії, пов`язані з виконанням ними громадянського чи службового обов`язку, в стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або захисту майна, життя, здоров`я, честі, гідності та ділової репутації. Кваліфікація дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, встановлюється відповідно до чинного законодавства України;
		2. вчинення страхувальником - фізичною особою або іншою особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку;
		3. подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку;
		4. отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні;
		5. несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків;
		6. інші випадки, передбачені законом.
		Умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить закону.
		Рішення про відмову у страховій виплаті приймається страховиком у строк не більший передбаченого правилами страхування та повідомляється страхувальнику в письмовій формі з обгрунтуванням причин відмови.
		Відповідно до п. 5.5.2.12. Правил, не підлягають відшкодуванню збитки отримані внаслідок механічної та будь-якої іншої внутрішньої поломки (застосовується щодо машин та обладнання, що є застрахованим майном, та (або) частиною застрахованого майна, що потребує певного температурного режиму та псується внаслідок виходу з ладу таких машин та обладнання.
		Спірні правовідносини склались між сторонами з приводу невизнання відповідачем пожежі, яка сталась 02.06.2019 року приблизно о 13 год. 00 хв. у цеху № 2, що знаходиться за адресою: м. Вільногірськ, вул. Промислова, 31, страховим випадком та відмови здійснити на користь позивача страхову виплату.
		У відповідності до ст. 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.
		Згідно із ст. 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
		Так, з метою встановлення причин виникнення пожежі 02.06.2019 року за адресою:                          м. Вільногірськ, вул. Промислова, 31, внаслідок якої склоформуюча машина № 10, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Вільногірське скло" була пошкоджена і, як наслідок, причин обґрунтованості для виплати страхового відшкодування, повного та вичерпного з`ясування обставин, що мають істотне значення для справи, встановлення правомірності заявлених позовних вимог, всебічного, повного та об`єктивного розгляду спору, ухвалою суду від 17.03.2020 року призначено судову автотехнічну експертизу, проведення якої доручено Харківському науково - дослідному інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса. 
		На вирішення експертів поставити наступні питання:
		- Де знаходився осередок пожежі (місце виникнення початкового горіння), що сталася 02.06.2019 року приблизно о 13 год. 00 хв. у цеху № 2, що знаходиться за адресою: м. Вільногірськ, вул. Промислова, 31, внаслідок чого секційна машина інв. № 0001015 АL 110-2-2 №2, склоформуюча машина АL 110-2-2 сер. № 028, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Вільногірське скло", була пошкоджена?
		- Яка причина виникнення пожежі, що сталася 02.06.2019 року приблизно о 13 год. 00 хв. у цеху № 2, що знаходиться за адресою: м. Вільногірськ, вул. Промислова, 31?
		- Чи був причиною пожежі що сталася 02.06.2019 року приблизно о 13 год. 00 хв. у цеху № 2, що знаходиться за адресою: м. Вільногірськ, вул. Промислова, 31 прорив та (або) виток розплавлених матеріалів або розплавів та (або їхнього застигання? )
		- Чи відповідав стан об`єкта - цех № 2, що знаходиться за адресою: м. Вільногірськ,                        вул. Промислова, 31, вимогам Правил пожежної безпеки?
		- Які порушення вимог діючих нормативних актів з питань пожежної безпеки стали безпосередньою причиною пожежі у цеху № 2, що знаходиться за адресою: м. Вільногірськ,                     вул. Промислова, 31, яка сталась 02.06.2019 року?
		- Якщо такі невідповідності у дотриманні правил пожежної безпеки були допущені, то в чому саме вони полягали?
		- Чи є причинний зв`язок між недотриманням вимог правил пожежної безпеки відповідальними особами цеху № 2, що знаходиться за адресою: м. Вільногірськ, вул. Промислова, 31, або іншими особами і, безпосередньо, технічною причиною виникнення пожежі, яка сталась у цеху № 2, що знаходиться за адресою: м. Вільногірськ, вул. Промислова, 31, 02.06.2019 року?
		- Який розмір матеріального збитку, завданого власнику секційної машини інв. № 0001015 АL 110-2-2 №2, скло формуючої машини АL 110-2-2 сер. № 028, у зв`язку з її знищенням в результаті пожежі у цеху № 2, що знаходиться за адресою: м. Вільногірськ, вул. Промислова, 31, внаслідок пожежі, яка сталась 02.06.2019 року, станом на момент пожежі 02.06.2019 року?
		У висновку експерта за результатами проведення судової пожежно-технічної експертизи                  № 6730/6731/9747/9748 від 23.12.2020 року встановлено наступне:
		- На пожежі, яка сталася 02.06.2019 року в приміщенні цеху № 2, що знаходиться за адресою:       м. Вільногірськ, вул. Промислова. 31 осередок співпадає з зоною горіння і розташований в середній правій частині склоформуючої секційної машини, а саме ймовірно в зоні 2-ї чорнової секції. Встановити технічну причину пожежі, яка трапилася 02.06.2019 року в приміщенні цеху № 2 ТОВ «Скляний альянс» за адресою: м. Вільногірськ, вул. Промислова, 31, не надається за можливе, з причин викладених в дослідницькій частині. Потрапляння розплавленої скломаси у вигляді суцільного потоку, відноситься до обставин, які сприяли настанню досліджуваної події - пожежі, і не є причиною її виникнення;
		- Встановити чи відповідав стан досліджуваного об`єкта - цех № 2, що знаходиться за адресою: м. Вільногірськ, вул. Промислова, 31, вимогам Правил пожежної безпеки не уявляється можливим, з причин викладених в дослідницькій частині висновку. Аналізом динамічного ланцюга розвитку події, яка трапилась 02.06.2019 року в приміщенні цеху № 2, що знаходиться за адресою: м. Вільногірськ, вул. Промислова, 31, та проведеними експертними дослідженнями, встановлено, що технічна причина пожежі не пов`язана з порушеннями діючих нормативних актів з питань пожежної безпеки. Дослідження питання: «Якщо такі невідповідності у дотримані Правил пожежної безпеки буди допущені, то в чому саме вони полягали?», експертом не проводилося у зв`язку з позбавленням логічного сенсу;
		- В об`ємі наданих для дослідження матеріалів, відсутня будь-яка інформація щодо наявності з технічної точки зору, причинного зв`язку між недотриманням вимог правил пожежної безпеки відповідальними особами цеху № 2, що знаходиться за адресою: м. Вільногірськ, вул. Промислова, 31, або іншими особами і безпосередньо технічною причиною виникнення пожежі, яка сталась у цеху             № 2, що знаходиться за адресою: м. Вільногірськ, вул. Промислова, 31, 02.06.2019 року;
		- Розмір матеріального збитку, завданого власнику секційної машини інв. № 0001015 AL 110-2-2 № 2, склоформуючої машини AL 110-2-2 cep. № 028, у зв`язку з її знищенням в результаті пожежі, станом на 02.06.2019 року, складає: 5  768 330,78 грн. (без урахування ПДВ).
		Крім того, суд враховує, що у Висновку № 6730/6731/9747/9748 від 23.12.2020 року встановлено, що: осередкова зона досліджуваної пожежі (зона з максимальними термічними руйнуваннями та пошкодженнями) співпадає із зоною горіння, й найбільш ймовірно розташована в середній частині склоформуючої секційної машини AL 110-2-2 № 028; на час виникнення досліджуваної події (пожежі) - склоформуюча машина була технічно справна і працювала; осередок досліджуваної пожежі співпадає з зоною горіння і розташований в середній правій частині склоформуючої секційної машини, а саме ймовірно в зоні 2-ї чорнової секції; джерело запалювання в досліджуваному випадку відноситься до групи: «Тепло отримане від більше розігрітого або розжареного предмета», а саме - скломаса, що має потужний (достатній для запалювання будь-якої горючої речовини) енергетичний потенціал; поширення полум`я відбувалось по горючим матеріалам, які оточують осередок (осередкову зону) пожежі, з подальшим займанням горючих матеріалів на вертикальних поверхнях поруч за рахунок конвективної складової горіння; за результатами експертних досліджень був встановлений механізм взаємодії горючої речовини та джерела запалювання - потрапляння у вигляді суцільного руху з напливами скломаси (замість сформованих окремих крапель, які рухаються з визначеною відстанню (частотою)) по каплепрійомному лотку до краплерозподільника склоформуючої машини, який в подальшому скерував суцільний потік до чорнових форм відповідно до схеми синхронізації; в об`ємі наданих для дослідження матеріалів відсутня будь-яка інформація щодо невідповідності стану досліджуваного об`єкта цеху № 2, що знаходиться за адресою: м. Вільногірськ, вул. Промислова, 31, вимогам Правил пожежної безпеки. 
		Згідно із ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
		У відповідності до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
		Із матеріалів Висновку вбачається, що він обґрунтований, містить докладний опис проведених досліджень, чіткі висновки з поставлених перед експертами питань, містить підписи судових експертів про їх попередження щодо кримінальної відповідальності за надання завідомо неправдивого висновку та за відмову від надання висновку за ст. 384, 385 Кримінального кодексу України, а будь-яких обставин, які б дозволяли стверджувати про необґрунтованість, неправильність Висновку чи суперечливість його іншим матеріалам справи учасниками справи не наведено, судом не встановлено.
		Відтак, наданий Харківським науково - дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса Висновок є належним та допустимим в розумінні ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказом у справі.
		Надавши правову кваліфікацію вказаним обставинам, наданим доказам та оцінивши пояснення сторін, суд вважає, що наявні правові підстави вважати, що пожежа, яка сталась 02.06.2019 року в приміщенні цеху № 2, що знаходиться за адресою: м. Вільногірськ, вул. Промислова. 31 в результаті якої була знищена секційна машина інв. № 0001015 AL 110-2-2 № 2, склоформуючої машини AL 110-2-2 cep. № 028, була страховим випадком.
		Згідно з п. 6.4.1. Умов страхування страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування у порядку та у строк передбачений договором страхування. 
		За умовами п. 8.6. Умов страхування виплата страхового відшкодування її одержувачу, здійснюється страховиком на підставі заяви про виплату страхового відшкодування і страхового акту протягом 10 (десяти) робочих днів з дати прийняття рішення про виплату страхового відшкодування (оформлення страхового акту) шляхом, зазначеним її одержувачем у заяві про виплату страхового відшкодування. 
		Пунктом 9.4. Умов страхування визначено, що незважаючи на вартість, що бралась за основу для визначення страхової суми при укладенні договору, якщо пошкоджене або втрачене застраховане майно належить до категорії рухомого майна, то страхове відшкодування не може перевищувати розмір його дійсної вартості на момент настання страхового випадку щодо випадків знищення або втрати застрахованого майна внаслідок страхового випадку.
		Як вже зазначалося судом вище, у додатку № 1 до договору № 005051/0211/0000074 від 19.03.2019 року визначено, що вартість застрахованого майна - секційної машини АЛ 1110-2-2 №2 (інв. № 0001015) становить 2 593 455,05 грн. 
		Отже, згідно Висновку експертизи розмір збитку, завданого у результаті страхового випадку, є більшим (5  768 330,78 грн.) ніж дійсна вартість, яка була у пошкодженого майна на той самий час               (2 593 455,05 грн.).
		Слід зазначити, що саме у розмірі 2 593 455,05 грн. позивач просить здійснити виплату страхового відшкодування, це попри те, що згідно Висновку експертизи розмір матеріального збитку, завданого власнику секційної машини інв. № 0001015 AL 110-2-2 № 2, склоформуючої машини AL 110-2-2 cep. № 028, у зв`язку з її знищенням в результаті пожежі, станом на 02.06.2019 року, складає 5  768 330,78 грн.
		Отже, заявлений до стягнення розмір страхового відшкодування у сумі 2 593 455,05 грн. не перевищує розміру збитку, внаслідок знищення застрахованого майна, який становить 5  768 330,78 грн.
		Відповідно до ст. 25 Закону України "Про страхування", здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
		Згідно з ч. 3 ст. 19 Закону України "Про страхування" та ч. 3 ст. 988 Цивільного кодексу України, страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
		Враховуючи обставини встановлені судом, на переконання суду, пожежа, яка сталася 02.06.2019 року приблизно о 13 год. 00 хв. у цеху № 2, що знаходиться за адресою: м. Вільногірськ,                          вул. Промислова, 31, є страховим випадком та відповідно до умов договору підпадає під регулювання розділу 5 договору та обставини щодо підтвердження матеріалами справи суми вартості знищеного майна, господарський суд дійшов висновку, що відповідачем неправомірно було відмовлено позивачу у виплаті страхового відшкодування.
		Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.
		Принцип змагальності господарського судочинства закріплений у ст. 2, 13 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Верховний Суд звертається до власних висновків у постановах від 02.10.2018 року у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 року у справі               № 917/1307/18, від 18.11.2018 року у справі № 902/761/18.
		За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.
		Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).
		Згідно з ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставин, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
		Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи в цілому, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
		Приймаючи до уваги встановлені судом факти та обставини, що були наведені вище, суд дійшов висновку, що викладені відповідачем заперечення на позов не спростовують зазначених позивачем в позові доводів за встановлених вище судом фактів та обставин.
		З приводу висвітлення всіх доводів відповідача суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
		У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 року Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.
		Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, у даній справі, складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з проведенням експертизи.
		Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача (п. 1 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
		Судові витрати позивача по сплаті судового збору у розмірі 38 901,83 грн. та по проведенню судової пожежно-технічної експертизи у розмірі 40  860,00 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
		Щодо витрат на професійну правничу допомогу адвоката суд зазначає наступне.
		У відповідності до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
		Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
		За приписами частини третьої статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
		Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
		Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
		До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
		Згідно з положеннями статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
		За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
		Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;                    4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 року у справі                       № 755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
		При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
		У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.
		Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 16.07.2020 року у справі № 909/452/19, 02.11.2020 року у справі № 922/3548/19 та 18.11.2019 року у справі                            № 923/1121/17.
		Так, розмір понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката становить 167  006,00 грн. 
		В обґрунтування понесення цих витрат позивач надав наступні докази:
		- копію договору № 01/2019/04-МГ про надання правничої допомоги від 02.10.2019 року, укладеного між ТОВ "Вільногірське скло" та Адвокатським об`єднанням «Агері Лекс»;
		- копію додатку № 1 від 02.10.2019 року (розрахунок вартості правничої допомоги);
		- копію акту приймання-передачі наданих послуг від 03.03.2021 року;
		- копію платіжного доручення № 709 від 03.03.2021 року на суму 167  006,00 грн.
		Представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільногірське скло" у даній справі здійснювалося адвокатом Гринько М.М.
		На підтвердження наявності у Гринько М.М. статусу адвоката надано копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 0643 від 15.03.1996 року та копію посвідчення адвоката                 № 0643 від 15.03.1996 року.
		Відповідачем заяв про неспіврозмірність заявлених вимог або зменшення їх розміру, до суду подано не було.
		Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що позивач надав належні та допустимі докази на доведення понесених ним витрат на правову допомогу, пов`язаних з розглядом даної справи. Тому з огляду на повне задоволення позову та зважаючи на приписи ст. 129 Господарського процесуального кодексу України щодо порядку розподілу судових витрат між сторонами, відшкодуванню за рахунок відповідача підлягають витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 167  006,00 грн.
		Щодо клопотання № 48/10 від 03.03.2021 року «Про повернення судового збору» Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільногірське скло".
		Відповідно до ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
		Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
		Пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
		Розглянувши клопотання № 48/10 від 03.03.2021 року «Про повернення судового збору», дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Вільногірське скло" з Державного бюджету України 38 901,83 грн. судового збору сплаченого платіжним дорученням № 21659 від 09.12.2019 року.
		Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
		 
		ВИРІШИВ:
		1. Позов задовольнити повністю.
		2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" (ідентифікаційний код 20033533, адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 70-А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільногірське скло" (ідентифікаційний код 30809384, адреса: 51700, Дніпропетровська обл., м. Вільногірськ, вул. Промислова, 31) грошові кошти: страхового відшкодування за договором добровільного страхування майна № 005051/0211/0000074 від 19.03.2019 року - 2  593  455,05 грн. (два мільйони п`ятсот дев`яносто три тисячі чотириста п`ятдесят п`ять гривень 05 копійок), витрат по проведенню судової пожежно-технічної експертизи - 40  860,00 грн. (сорок тисяч вісімсот шістдесят гривень), витрати на професійну правничу допомогу адвоката - 167  006,00 грн. (сто шістдесят сім тисяч шість гривень) та судовий збір - 38 901,83 грн. (тридцять вісім тисяч дев`ятсот одна гривня 83 копійки). 
		3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Вільногірське скло" (ідентифікаційний код 30809384, адреса: 51700, Дніпропетровська обл., м. Вільногірськ, вул. Промислова, 31) з Державного бюджету України 38 901,83 грн. (тридцять вісім тисяч дев`ятсот одна гривня 83 копійки) судового збору сплаченого платіжним дорученням № 21659 від 09.12.2019 року.
		4. Видати накази після набрання рішенням законної сили. 
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. 
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Повне рішення складено 08.04.2021р.
		 
		 
		 Суддя                                                                  О.В. Котков

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...