Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 755/4466/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них.
Надіслано судом: 12.04.2021. Зареєстровано: 13.04.2021. Забезпечено надання загального доступу: 13.04.2021.

Номер судового провадження: 2/755/1003/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 755/4466/20
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"01" квітня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
		головуючого судді - Гаврилової О.В.,
		за участю секретаря - Передрій І.В.,
		учасники справи:
		позивач - не з`явився,
		представник позивача - адвокат Якименко М.М.
		відповідач - ОСОБА_1 ,
		представники відповідача ОСОБА_1 - адвокати Папазова Г.А., Шерстюк Ю.В., Шкабєрін А.В.
		представник відповідача Служби у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в м.Києві державної адміністрації та третьої особи Органу опіки та піклування Дніпровської районної в м.Києві державної адміністрації - Муханов А.І., 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду м.Києва, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Служби у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в м.Києві державної адміністрації, третя особа - Орган опіки та піклування Дніпровської районної в м.Києві державної адміністрації, про визнання інформації недостовірною та незаконними дій по наданню висновку, - 
		 
		в с т а н о в и в:
		До Дніпровського районного суду м. Києва звернувся ОСОБА_2 з позовом до ОСОБА_1 , Служби у справах дітей Дніпровської районної в м.Києві державної адміністрації про визнання інформації недостовірною та незаконними дій по наданню висновку і зобов`язання вчинити дії.
		Згідно заявлених вимог, позивач просив суд: 
		-визнати недостовірною наступну інформацію, поширену ОСОБА_1 26 лютого 2020 року на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, а саме що: ОСОБА_1  не чинить ніяких перешкод брати участь позивачу, як батьку, у вихованні доньки ОСОБА_3 ;  ОСОБА_2  застосовує до  ОСОБА_1  фізичну силу і нецензурно лається у присутності доньки - ОСОБА_3 ;  ОСОБА_1  забезпечує в 2020 році лікування і медичний догляд та медичні послуги для доньки в клініці  Ілайа Фемелі ;  ОСОБА_1  наявний достатній самостійний дохід не менше 15000 гри.; орендована ОСОБА_1  квартира АДРЕСА_1 , як згідно законодавства так і фактично по своїх умовах відповідає всім вимогам, які визначені законодавством і є належні для проживання малолітньої дитини - доньки ОСОБА_3 ; донька ОСОБА_3  відвідує дитячу школу творчого розвитку «Дім талантів», який має статус дошкільного освітнього закладу та використовуються там методики навчання чи виховання дітей такого віку як донька  ОСОБА_3 і наявність кваліфікації педагогів у працівників такої школи, зобов`язавши ОСОБА_1 у десятиденний строк після набрання рішенням законної сили спростувати вищевказану недостовірну інформацію шляхом подання Службі у справах дітей Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації власноручно підписаного письмового листа чи заяви, що інформація, яка була поширена нею 26 лютого 2020 року на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, - є недостовірною;
		-визнати незаконними та таким, що ґрунтуються на недостовірно повідомленій ОСОБА_1 26 лютого 2020 року на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації інформації і всупереч інтересам малолітньої доньки, підготовку і сам Висновок органу опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; 
		-зобов`язати Службу у справах дітей Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації розглянути подану 25 лютого 2020 року ОСОБА_2  заяву про зміну умов участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною, з прийняттям відповідного рішення комісією з питань захисту прав дитини Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, яке підлягатиме оформленню розпорядженням голови Дніпровської районної в місті Києві державною адміністрацією.
		Вимоги позову обґрунтовані тим, що з 22 лютого 2017 року ОСОБА_7 та ОСОБА_1 перебували в зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Дніпровського районного суду м.Києва від 06 лютого 2019 року. Від шлюбу мають малолітню доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач стверджує, що після розлучення ОСОБА_1 з`їхала і забрала дитину із законного місця проживання та реєстрації доньки ОСОБА_3 та в подальшому неодноразово вчиняла дії по перешкоджанню спілкування позивача з донькою. У зв`язку з цим, позивач звертався до Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації із заявою від 06 лютого 2019 року про усунення перешкод та визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з дитиною - донькою ОСОБА_3 . Розпорядженням голови Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 26 березня 2019 року №226 було нормативно визначено участь позивача як батька у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_3 . Однак, ОСОБА_1 вчиняла дії щодо унеможливлення та в супереч встановленого порядку та способу перешкоджання як бачитися з донькою так і приймати участь у її вихованні. 25 лютого 2020 року позивач був змушений звернутися до Служби у справах дітей Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації із заявою про зміну умов участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною. 26 лютого 2020 року на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Служби у справах дітей Дніпровської РДА у м.Києві, ОСОБА_1 стверджувала і повідомляла недостовірну інформацію, а саме: стверджувала, що вона не чинить ніяких перешкод брати участь позивачу як батьку у вихованні доньки ОСОБА_3 ; вказувала, що позивач застосовує до ОСОБА_1 фізичну силу і нецензурно лається в присутності доньки - ОСОБА_3 ; повідомляла, що забезпечує лікування і медичний догляд за донькою, зокрема, в клініці Ілайа Фемелі ; зазначала про наявність у неї саме самостійного достатнього доходу, зокрема, в розмірі приблизно 15 000,00 грн; повідомляла про те, що орендована нею квартира АДРЕСА_1 , як згідно законодавства так і фактично по своїх умовах відповідає всім вимогам, які визначені законодавством і вимагаються як достатніми для проживання малолітньої дитини - доньки ОСОБА_3 ; доводила до відома всіх присутніх, що донька відвідує дитячу школу творчого розвитку «Дім талантів», який має статус дошкільного освітнього закладу та правомірності використовуваних там методик навчання чи виховання дітей і кваліфікація як педагогів працівників так званого вказаного «дитячого садка». На думку позивача вищевказана інформація не відповідає дійсності та є неправдивою, що в свою чергу стало підставою для прийняття висновку про визначення місця проживання дітей, який в супереч положенням п. 72 Порядку проведення органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року №866, не відображає необхідну інформацію, не містить відомостей щодо ставлення батьків до виконання батьківських обов`язків, особистої прихильності дитини, з нього не вбачається, чи проводилась бесіда з батьками та дитиною, та інші обставини, що мають істотне значення, зокрема, наявність як законного життя для дитини, відповідного для проживання малолітньої, так й отримання і перевірка на правдивість і відповідність дійсності інформації, повідомленої батьками на комісії щодо їх участі у вихованні та розвитку дитини, а також про ті чи інші обставини, що мають враховуватися при визначенні місця проживання дитини. При цьому, на противагу невідповідним дійсності висловлюванням ОСОБА_1 , позивачем разом із поясненнями були надані документи і повідомлено про створення ним всіх необхідних умов для життя, здоров`я, виховання і розвитку доньки, за законним зареєстрованим місцем проживання останньої. У зв`язку з цим позивач вважає наявними підстави для скасування висновку про визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_3 , а не розгляд його заяви від 25 лютого
		2020 року про зміну умов участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною вважає незаконним і таким, що суперечить нормам ст. 158 СК України та положенням пункту
		73 Порядку, що обумовлює необхідність в судовому порядку зобов`язати Службу у справах дітей Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації розглянути цю заяву.
		Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 01 квітня 2020 року відкрито провадження в даній цивільній справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження до підготовчого засідання, також залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Орган опіки та піклування Дніпровської районної в м.Києві державної адміністрації. (т.1 а.с.57-60)
		27 квітня 2020 року до суду від представника відповідача Служби у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в м.Києві державної адміністрації - Муханова А.І. надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просить відмовити в задоволенні частини позовних вимог, а саме: «визнати незаконними та таким, що ґрунтуються на недостовірно повідомленій ОСОБА_1  26 лютого 2020 року на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації інформації і всупереч інтересам малолітньої доньки, підготовку і сам Висновок органу опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання малолітньої  ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1  та зобов`язати Службу у справах дітей Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації розглянути подану 25 лютого 2020 року ОСОБА_2  заяву про зміну умов участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною, з прийняттям відповідного рішення комісією з питань захисту прав дитини Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, яке підлягатиме оформленню розпорядженням голови Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації». У відзиві зазначено, що Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в м.Києві державної адміністрації вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав. У зв`язку з тим, що між батьками дитини виник спір щодо участі батька у вихованні дитини, питання було розглянуто на комісії з питань захисту прав дитини Дніпровської районної в м.Києві державної адміністрації та 26 березня 2019 року видано розпорядження про визначення способів участі батька у вихованні малолітньої дитини. У відзиві зазначено, що чинне законодавство не пов`язує місце проживання особи з місцем її реєстрації, право користування житлом у дитини виникає на підставі факту її народження. 03 липня
		2019 року ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області відкрито провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю ОСОБА_1 . Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в м.Києві державної адміністрації залучена судом як третя особа в справі.
		10 грудня 2019 року до Служби у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в м.Києві державної адміністрації надійшов лист Васильківського міськрайонного суду Київської області щодо надання висновку органу опіки та піклування для вирішення спору про визначення місця проживання дитини. Батьки дитини - сторони у справі були своєчасно проінформовані про день та час проведення засіданні Комісії з питань захисту прав дитини Дніпровської районної в м.Києві державної адміністрації. ОСОБА_1 були надані документи, передбачені Порядком, а спеціалістами Служби у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в м.Києві державної адміністрації разом із фахівцями Дніпровського районного у місті Києві центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді проведено обстеження житлово-побутових умов за вказаною адресою. В квартирі
		ОСОБА_1 створено належні умови для проживання дитини. Малолітня ОСОБА_3 має особисті речі, книжки та іграшки. ОСОБА_1 перебуває у відпустці по догляду за дитиною та створила всі необхідні умови для гармонійного розвитку доньки. З вересня 2019 року дитина відвідує дитячу школу розвитку «Дім талантів», приводить до дитячого садочку її мати. Між матір`ю та донькою існує тісний емоційний зв`язок. На засіданні комісії, яке відбулось 26 лютого 2020 року, були запрошені і з`явились ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Обом батькам дитини була надана можливість висловитися з приводу спору. Так, батько висловив бажання щодо збільшення йому часу спілкування з донькою та заперечив проти того, щоб дитина проживала із матір`ю. Мати дитини повідомила про те, що не чинила перешкод у спілкуванні батька з дитиною та просить визначити місце проживання доньки з нею. Приймаючи до уваги все зазначене, орган опіки та піклування, враховуючи рекомендації комісії, вважає за можливе визначити місце проживання дитини з матір`ю. Щодо розгляду заяви ОСОБА_2 про зміну умов участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною, комісією прийнято рішення розглянути його після винесення рішення по справі Васильківським міськрайонним судом Київської області. Вказані пропозиції були поставлені на голосування та рішення прийнято одноголосно. Відповідний висновок органу опіки та піклування був поданий до Васильківського міськрайонного суду Київської області для вирішення питання по суті. Розгляд вказаної справи триває. Будь-яких порушень рівноваги між інтересами дитини та інтересами батьків органом опіки та піклування при вирішенні зазначеного спору щодо визначенні місця проживання дитини, допущено не було. Діяльність органу опіки та піклування проводиться з дотриманням принципу забезпечення найкращих інтересів дитини. Таким чином, на думку, представника, при розв`язанні спору між батьками щодо визначення місця проживання дитини, будь-яких порушень норм процесуального або матеріального права ні службою ні органом опіки та піклування не допущено. Також у відзиві зазначено, що представники служби не можуть одноособово приймати рішення щодо визначення місця проживання дитини, а суд витребовує висновок від органу опіки та піклування. Спеціалісти служби збирають документи та подають їх на розгляд комісії з питань захисту прав дитини, що передбачено порядком. У розгляді питання про зміну участі батька у вихованні дитини відмовлено до вирішення питання по суті Васильківським міськрайонним судом Київської області щодо визначення місця проживання дитини. (т.1 а.с.73-77)
		Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 28 квітня 2020 року відмовлено в задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про передачу справи на розгляд іншому суду. (т.1 а.с.95-96)
		12 травня 2020 року до суду від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. У відзиві зазначено, що 03 липня 2019 року ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області відкрито провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю ОСОБА_1 . Копія відповідного позову та додатки до неї були надіслані на адресу Служби у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в м.Києві державної адміністрації. Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в м.Києві державної адміністрації залучена судом як третя особа в справі. 10 грудня 2019 року Васильківським міськрайонним судом Київської області до Служби у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в м.Києві державної адміністрації був направлений лист щодо надання висновку органу опіки та піклування для вирішення спору про визначення місця проживання дитини. З метою вирішення спору про визначення місця проживання дитини, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як батьки дитини, були своєчасно проінформовані про день та час проведення засіданні Комісії з питань захисту прав дитини Дніпровської районної в м.Києві державної адміністрації. Відповідач вважає безпідставним твердження позивача про те, що повідомлена нею інформація, щодо не перешкоджання нею спілкуванню батька з донькою, є недостовірною, оскільки з того часу, як вони проживають окремо, донька постійно спілкується з батьком, позивач зустрічається з донькою три рази на тиждень. Відповідач зазначає, що вона ніколи не перешкоджала колишньому чоловіку у спілкуванні з донькою і усіма силами сприяла та сприяє тому, щоб дитина через розлучення батьків не була позбавлена піклування батька. Позивач проводив час з донькою, відповідно до розпорядження та відповідач ніколи не відмовляла щодо спільного проведення дитиною часу з батьками. Сторони з дитиною разом їздили на відпочинок. Також відповідач стверджує, що позивач постійно вчиняв насильницькі дії по відношенню до неї в присутності дитини, що стало причиною розірвання шлюбу. Позивач постійно словесно ображав відповідача, принижував, висловлювався нецензурною лайкою, застосовував фізичне насильство, внаслідок чого відповідач була змушена звернутися до поліції. Крім того, позивач продовжує вчиняти психологічний тиск по відношенню до відповідача та дитини. 04 березня 2020 року позивач самовільно забрав доньку, яка знаходилась вдома з дідусем. До теперішнього часу не встановлено, де дитина і що з її здоров`ям. Розлучення дитини з матір`ю спричинило великий нервовий зрив як дитині так і відповідачеві. Також у відзиві зазначено про достовірність повідомленої відповідачем інформації про забезпечення нею лікування та медичного догляду за донькою, зокрема в клініці «Ілайя Фемелі», а також про наявність у неї достатнього доходу, зокрема, в розмірі 15000,00 грн. Відповідачем зазначено, що вона отримує сукупний дохід в сумі 25370,00 грн. Також у відзиві вказано, що донька відвідує школу творчого розвитку «Дім талантів», жодних нарікань з приводу відвідування донькою вказаної школи зі сторони позивача не було. Крім того, у відзиві зазначено про достовірність повідомленої відповідачем інформації щодо того, що нею створені належні умови проживання доньки, оскільки умови проживання були обстежені вповноваженими органами, які в актах відобразили належні умови проживання дитини з матір`ю. У відзиві вказано, що на засідання комісії з питань захисту прав дитини Дніпровської районної в м.Києві державної адміністрації 26 березня 2019 року були запрошені та з`явилися ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Сторонам була надана можливість висловитись з приводу спору та орган опіки та піклування зазначив за можливе визначити місце проживання дитини з матір`ю. Голова комісії повідомив, що висновок є дорадчим та не тягне за собою виникнення будь-яких прав та обов`язків у батьків щодо батьківських прав та визначення способів участі батька у вихованні доньки, а правові наслідки для батьків виникають виключно в результаті прийнятого судом рішення, в ході якого і відбудеться оцінка всіх доказів у сукупності, в тому числі й висновку. Також у відзиві зазначено, що при розв`язанні спору щодо визначення місця проживання дитини, будь-яких порушень норм процесуального або матеріального права службою та органом опіки та піклування не допущено. При цьому вимога про визнання незаконним висновку органу опіки та піклування про визначення місця проживання дитини не може бути самостійним способом захисту, такий висновок не є обов`язковим для суду та оцінюється судом як один із доказів, не є актом індивідуальної дії, який може бути визначний неправомірним або скасований судом. (т.1 а.с.103-109)
		Ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 18 серпня 2020 року, постановленою без видалення до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, відмовлено в задоволені клопотання представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Якименка М.М. про об`єднання справ в одне провадження (т.1 а.с.197-198, 201).
		Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 18 серпня 2020 року закрито підготовче провадження у даній цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті. (т.1 а.с.205-206)
		Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 01 квітня 2021 року прийнято відмову позивача  ОСОБА_2 , подану його представником - адвокатом Якименком Миколою Миколайовичем, від частини позовних вимог та закрито провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2  до ОСОБА_1 , Служби у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в м.Києві державної адміністрації, третя особа - Орган опіки та піклування Дніпровської районної в м.Києві державної адміністрації, про визнання інформації недостовірною та незаконними дії по наданню висновку і зобов`язання вчинити дії в частині позовних вимог щодо зобов`язання Служби у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації розглянути подану 25 лютого 2020 року ОСОБА_2  заяву про зміну умов участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною, з прийняттям відповідного рішення комісією з питань захисту прав дитини Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, яке підлягатиме оформленню розпорядженням голови Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, у зв`язку з відмовою позивача від позову в цій частині. (т.2 а.с.21, 39-42)
		Представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Якименко М.М. в судовому засіданні вимоги позовної заяви підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити, надав пояснення аналогічні доводам, викладеним у позовній заяві та додатково пояснив, що ОСОБА_1 проживала з дитиною в смарт квартирі, не придатній для нормального проживання з дитиною. Також відповідач вчиняла дії по перешкоджанню позивачу, як батькові, бачитись з донькою, не виконувала розпорядження Дніпровської районної в м.Києві державної адміністрації, якою були визначені часи участі позивача в спілкуванні з дитиною, тому позивач викликав поліцію, яка фіксувала ці випадки. У Васильківському міськрайонному суді Київської області розглядається спір між сторонами щодо визначення місця проживання дитини та судом було направлено лист до Дніпровської районної в м.Києві державної адміністрації з метою надання висновку. На засіданні комісії ОСОБА_1 було повідомлено недостовірну інформацію, в тому числі й щодо застосування позивачем до неї фізичного насильства. Жодних доказів на підтвердження цих обставин ОСОБА_1 не надала. В заяві про видачу обмежувального припису ОСОБА_1 стверджувала лише про психологічне насильство, яке при розгляді справи не підтвердилось. Зазначив, що медичну допомогу дитині здійснював виключно батько, ОСОБА_1 до лютого 2020 року не працювала, не мала заробітку. Вказав, що комісія, врахувавши недостовірну інформацію, надану ОСОБА_1 , склала висновок, який ґрунтувався на цій недостовірній інформації. При цьому у висновку не наведено нічого з усних та письмових пояснень позивача. Також пояснив, що за результатами виходу комісії за місце поживання матері з дитиною зафіксовано неналежний рівень забезпечення потреб дитини. Крім того, представник позивача стверджував, що на комісії до позивача було погане відношення, до нього ставились, як до злочинця. Вважає, що висновок не містить доводів та аргументів, а ґрунтується на недостовірній інформації. Також представником позивача в поясненнях наводились доводи щодо вимоги позовної заяви, за якою в подальшому було закрито провадження у справі.
		Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні просила в задоволенні позову відмовити та пояснила, що в словах представника позивача багато неправдивої інформації. Зазначила, що вона з дитиною з 22 липня 2018 року поживають окремо від позивача. З цього часу він по березень 2020 року три рази на тиждень бачився з донькою, святкував її дні народження, жодних перешкод позивач в цьому не чинила. Побачення з дитиною не відбулось лише внаслідок хвороби останньої, проте позивач написав з цього приводу заяву до поліції та в подальшому продовжував звертатись до поліції, якщо йому щось не подобалось. Крім того, відповідач завжди замовляла перепустки на проїзд позивача до охоронюваної території Комфорт Тауну. Також зазначила, що звернулась до суду з позовом про визначення місця проживання дитини. Позивач постійно принижував та ображав її, проте вважала принизливим повідомляти поліцію про фізичне насильство з його боку. Зазначила, що влаштувалась на роботу, до того ж їй матеріально допомагають батьки, отже правдиво повідомила на комісії про розмір свого доходу. Також надала детальні пояснення з приводу того, що вся повідомлена нею на комісії інформація є достовірною. При цьому відповідач підтвердила повідомлення нею на засіданні комісії інформації, викладеної в прохальній частині позовної заяви в даній справі, наголошуючи на достовірності цієї інформації. Зазначила, що 04 березня 2020 року позивач без дозволу забрав дитину і відповідачеві невідомо, де знаходиться донька, а також про стан її здоров`я, позивач переховується з дитиною та на контакт не виходить. 
		Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Шерстюк Ю.В. у судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову та додатково пояснив, що висновок органу опіки та піклування є дорадчим в справі про визначення місця проживання дитини та йому буде надана оцінка судом при розгляді вказаної справи. 
		Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Папазова Г.А. в судовому засіданні також просила відмовити в задоволенні позову та зазначила, що заявлені до її довірителя вимоги є безпідставними та штучними, надані на комісії пояснення не можуть визнаватися недостовірною інформацією. А сторона позивача може заперечувати проти висновку органу опіки та піклування при розгляді справи про визначення місця проживання дитини. Вказала, що в позові не зазначено, яким чином вказана в позовній заяві інформація порушує права позивача. На засіданні комісії надання пояснень було обов`язком ОСОБА_1 . При цьому позивач мав можливість надати відповідь на її пояснення. Також зазначила, що повідомлена відповідачем інформація не стосується особи позивача, а виключно - відповідача.
		Представник відповідача Служби у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в м.Києві державної адміністрації та третьої особи Органу опіки та піклування Дніпровської районної в м.Києві державної адміністрації - Муханов А.І. в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог, які заявлені до Служби у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в м.Києві державної адміністрації, як відповідача. Надав пояснення аналогічні доводам, викладеним у відзиві та додатково пояснив, що при наданні висновку враховувалась прихильність дитини. Не зважаючи на те, що дитина не опитувалась через вік, проте проводилось обстеження житлових умов та складався акт потреб дитини, де зазначалось про відносини дитини з матір`ю. Умови проживання для дитини були створені нормальні, також комісією враховувався вік дитини та її прихильність до матері. Що стосується інформації зазначеної в акті за зверненням про перевірку цільового витрачання аліментів, зазначив, що вказана в ньому інформація щодо незадовільності потреб дитини стосується недостатності розміру аліментів, що сплачував позивач, а не створення матір`ю умов утримання та проживання дитини. Також зазначив, що порядок проведення засідання комісії порушений не був, висновок відповідає вимогам закону та носить рекомендаційний характер. Вказав, що Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в м.Києві державної адміністрації є неналежним відповідачем щодо вимоги про визнання незаконним висновку. Крім того, представником в поясненнях наводились доводи щодо вимоги позовної заяви, за якою в подальшому було закрито провадження у справі.
		Суд, вислухавши пояснення сторін, допитавши свідка, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків. 
		Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебквали в зареєстрованому шлюбі з 22 лютого 2017 року (т.1 а.с.13), який було розірвано рішенням Дніпровського районного суду м.Києва від 06 лютого 2019 року (т.1 а.с.17). Сторони мають малолітню доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.1 а.с.14).
		Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
		Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
		Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
		Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
		Згідно положень частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Судом встановлено, що в провадженні Васильківського міськрайонного суду Київської області перебуває цивільна справа № 755/7000/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини.  
		В межах розгляду вказаної справи, 10 грудня 2019 року Васильківським міськрайонним судом Київської області зобов`язано Службу у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації надати висновок органу опіки та піклування щодо вирішення спору про визначення місця проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.1 а.с.184-185)
		Згідно положень частин 4-6 статті 19 СК України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
		26 лютого 2020 року відбулось засідання комісії з питань захисту прав дитини Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, до порядку денного якого, серед іншого, входило питання про надання висновку щодо розв`язання спору між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини.
		Як убачається з витягу з протоколу №4 засідання комісії з питань захисту прав дитини Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 26 лютого
		2020 року, на засіданні були присутні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , комісією були вислухані думки вказаних осіб щодо вищевказаного питання. За результатами проведеного засідання комісія в складі заступника голови комісії, секретаря комісії та
		8 членів комісії вирішила надати висновок до суду про можливість визначення місця проживання ОСОБА_3 , 2017 року народження, з матір`ю ОСОБА_8 (т.1 а.с.79-80)
		На підставі вказаного рішення комісії надано висновок органу опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дітей (протокол засідання комісії №4 від 26 лютого 2020 року), за вихідним номером 103/1814/41/3 від 05 березня 2020 року, в якому зазначено, що комісією встановлено, що батьки дитини ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі, який було розірвано в лютому 2019 року, хоча стосунки між ними припинилися набагато раніше. З моменту розлучення малолітня ОСОБА_3 постійно проживає з матір`ю, яка займається її вихованням та утриманням. На даний час мати з донькою мешкають в орендованій квартирі за адресою: АДРЕСА_2 . Спеціалістами служби у справах дітей та сім`ї спільно з фахівцями Дніпровського районного в м.Києві центру соціальних служб сім`ї, дітей та молоді проведено обстеження житлово-побутових умов за вказаною адресою. В квартирі створені належні умови для проживання дитини. Малолітня має особисті речі, книжки, іграшки. Мати дитини, ОСОБА_1 , перебуває у відпустці по догляду за дитиною, громадянка створила необхідні умови для гармонійного розвитку доньки. Дитина відвідує дитячу школу творчого розвитку «Дім талантів» починаючи з вересня 2019 року. До садочку дитину влаштувала мати, приводить та забирає також мати. На даний час між батьками дитини ОСОБА_1 та ОСОБА_2 існує спір щодо визначення місця проживання дитини, мати дитини звернулась до Васильківського міськрайонного суду Київської області із зазначеним питанням. На засіданні комісії батько дитини ОСОБА_2 наголосив, що він заперечує, щоб донька проживала з матір`ю, так як він постійно бажає спілкуватися та бачитися з донькою, брати участь у її вихованні та утриманні. Мати дитини ОСОБА_1 повідомила, що не заперечує щоб батько спілкувався з донькою, не чинить ніяких перешкод, та просить визначити місце проживання з нею, оскільки після розлучення батьків дитина постійно проживає з нею. Приймаючи до уваги зазначене вище, керуючись ст.161 СК України, враховуючи рекомендації комісії з питань захисту прав дитини Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, орган опіки та піклування вважає за можливе визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю ОСОБА_1 . (т.1 а.с.81-82) 
		Предметом спору в даній справі, серед іншого, є визнання недостовірною інформації, поширеної ОСОБА_1 26 лютого 2020 року на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, а саме що: ОСОБА_1 не чинить ніяких перешкод брати участь позивачу як батьку, у вихованні доньки ОСОБА_3 ; ОСОБА_2 застосовує до ОСОБА_1 фізичну силу і нецензурно лається у присутності доньки - ОСОБА_3 ; ОСОБА_1 забезпечує в 2020 році лікування і медичний догляд та медичні послуги для доньки в клініці Ілайа Фемелі ; у ОСОБА_1 наявний достатній самостійний дохід не менше 15000 гри.; орендована ОСОБА_1 квартира АДРЕСА_1 , як згідно законодавства так і фактично по своїх умовах відповідає всім вимогам, які визначені законодавством і є належні для проживання малолітньої дитини - доньки ОСОБА_3 ; донька ОСОБА_3 відвідує дитячу школу творчого розвитку «Дім талантів», який має статус дошкільного освітнього закладу та використовуються там методики навчання чи виховання дітей такого віку як донька ОСОБА_3 і наявність кваліфікації педагогів у працівників такої школи. 
		Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
		Частиною першою статті 201 ЦК України передбачено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація.
		Відповідно до статті 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
		Позови про захист гідності, честі чи ділової репутації має право пред`явити, зокрема, фізична особа в разі поширення про неї недостовірної інформації, що порушує її особисті немайнові права.
		Відповідно до частини першої статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
		Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.
		Відповідач ОСОБА_9 підтвердила в судовому засіданні, що викладена вище наведена в позовній заяві інформація була повідомлена нею на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації
		від 26 лютого 2020 року.
		Під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної істоти. З честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах суспільства, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло. Під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків.
		Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 30 березня 2020 року в справі № 523/9870/18-ц (провадження № 61-20095св19).
		Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		В п. 15 Постанови Пленуму Верховного суду України № 1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» роз`яснено, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позовних вимог про захист честі, гідності та ділової репутації є сукупність наступних обставин:
		а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. 
		Висновок про те, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є саме сукупність наведених у вказаній Постанові Пленуму обставин, викладено в постанові Верховний Суд від 10 червня 2020 року в справі № 404/3230/16-ц (провадження № 61-47450св18).   
		Разом з тим, суд не може погодитися з позицією сторони позивача стосовно того, що інформація, повідомлена відповідачем ОСОБА_1 26 лютого 2020 року на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, а саме що: ОСОБА_1 не чинить ніяких перешкод брати участь позивачу як батьку, у вихованні доньки ОСОБА_3 ; ОСОБА_1 забезпечує в 2020 році лікування і медичний догляд та медичні послуги для доньки в клініці Ілайа Фемелі ; у ОСОБА_1 наявний достатній самостійний дохід не менше 15000 гри.; орендована ОСОБА_1 квартира АДРЕСА_1 , як згідно законодавства так і фактично по своїх умовах відповідає всім вимогам, які визначені законодавством і є належні для проживання малолітньої дитини - доньки ОСОБА_3 ; донька ОСОБА_3 відвідує дитячу школу творчого розвитку «Дім талантів», який має статус дошкільного освітнього закладу та використовуються там методики навчання чи виховання дітей такого віку як донька ОСОБА_3 і наявність кваліфікації педагогів у працівників такої школи, є негативною, тобто такою, що принижує честь, гідність та/або ділову репутацію позивача.
		Крім того, вказана інформація не стосується особи позивача та не порушує його особисті немайнові права. 
		Також стосовно всієї повідомленої відповідачем ОСОБА_1 інформації, в тому числі й щодо застосування ОСОБА_2 до ОСОБА_1 фізичної сили і нецензурної лайки в присутності доньки - ОСОБА_3 , слід зазначити, що дана інформація була повідомлена на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, яка є вповноваженою за результатами оцінки всієї наданої батьками та отриманої в передбачений Порядком провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року N 866 спосіб інформації, вирішити питання щодо надання висновку до суду щодо спору між батьками.
		Оскільки інформація була повідомлена відповідачем ОСОБА_1 на засіданні вповноваженої комісії з питань захисту прав дитини, що проводилось через необхідність надання висновку органу опіки та піклування по суті спору між батьками щодо визначення місця проживання дитини, відсутні підстави вважати, що ці пояснення надавались з метою поширення недостовірної інформації чи приниження честі і гідності позивача.
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі
		№ 333/6816/17 (провадження № 14-87цс20) зазначено, що «ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача у цивільному процесі можливий за умови, що такі права, свободи чи інтереси справді порушені, а позивач використовує цивільне судочинство саме для такого захисту, а не з іншою метою. Не відповідатиме завданням цивільного судочинства звернення до суду з позовом, спрямованим на оцінювання доказів, зібраних в інших справах, на предмет їх належності та допустимості, або з метою створення підстав для звільнення від доказування в іншій справі (для встановлення у судовому рішенні обставин, які би не потрібно було надалі доказувати під час розгляду іншої справи)».
		       З огляду на викладене, суд при розгляді даної справи вважає неприпустимим надання оцінки показанням допитаної при розгляді даної справи свідка ОСОБА_10 , а також письмовим та електронним доказам, наданим сторонами позивача ОСОБА_11 та відповідача ОСОБА_8 на підтвердження та спростування позовних вимог, оскільки оцінка цим доказам має бути надана Васильківським міськрайонним судом Київської області при розв`язанні між сторонами спору про визначення місця проживання дитини - доньки сторін у справі.
		З цих же підстав суд приходить до висновку, що не відповідатиме завданням цивільного судочинства встановлення в даному рішенні достовірності або не достовірності повідомленої відповідачем ОСОБА_12 на засіданні комісії інформації, та відповідно обраний позивачем спосіб захисту не є ефективним, оскільки не спрямований саме на захист його честі та гідності.
		За таких обставин суд приходить до висновку про відмову в задоволенні вимоги позовної заяви про визнання інформації недостовірної та її спростування, оскільки майже вся повідомлена відповідачем на засіданні комісії з питань захисту прав дитини інформація не стосується особи позивача та не є негативною, висловлювання та пояснення на засіданні такої комісії своєї позиції не можуть вважатися приниженням честі та гідності, отже й окремим предметом судового захисту в розумінні статті 277 ЦК України, з урахуванням перебування в провадженні Васильківського міськрайонного суду Київської області цивільної справи щодо спору між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини.
		Щодо вимоги позову про визнання незаконним та таким, що ґрунтуються на недостовірно повідомленій ОСОБА_1 26 лютого 2020 року на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації інформації і всупереч інтересам малолітньої доньки, підготовку і сам Висновок органу опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд приходить до наступного висновку.
		Відповідно до частини першої статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
		Статтею 161 СК України передбачено, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає алкогольними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.
		Відповідно до частини першої статті 56 ЦК України, пункту 3 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866, органами опіки та піклування є районні, районні у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад, у тому числі об`єднаних територіальних громад, які відповідно до законодавства провадять діяльність з надання статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлення опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, із захисту особистих, майнових та житлових прав дітей.
		Відповідно до частини четвертої, п`ятої та шостої статті 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
		Механізм провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини визначає Порядок проведення органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 (далі - Порядок).
		Так, відповідно до пункту 72 Порядку для розв`язання спору, що виник між батьками, щодо визначення місця проживання дитини, один з батьків подає службі у справах дітей за місцем проживання дитини заяву, копію паспорта, довідку з місця реєстрації (проживання), копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності), копію свідоцтва про народження дитини, довідку з місця навчання, виховання дитини, довідку про сплату аліментів (у разі наявності). Під час розв`язання спорів між батьками щодо визначення місця проживання дитини служба у справах дітей має захищати інтереси дитини з урахуванням рівних прав та обов`язків матері та батька щодо дитини. Працівник служби у справах дітей проводить бесіду з батьками та відвідує їх за місцем проживання, про що складає акт обстеження житлово-побутових умов за формою згідно з додатком 9. Під час вирішення питання щодо визначення місця проживання дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, стан здоров`я дитини та інші обставини, що мають істотне значення. Місце проживання дитини не може бути визначене з тим із батьків, який не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або вживає наркотичні засоби, своєю поведінкою може зашкодити здоров`ю та розвитку дитини. Якщо встановлено, що жоден з батьків не може створити дитині належних умов для виховання та розвитку, служба у справах дітей подає клопотання голові районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради про позбавлення таких батьків батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав. Після обстеження житлово-побутових умов, проведення бесіди з батьками та дитиною служба у справах дітей складає висновок про визначення місця проживання дитини і подає його органу опіки та піклування для прийняття відповідного рішення.
		Позивачем не наведено в позовній заяві обставин щодо допущення відповідачем Службою у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в м.Києві державної адміністрації порушень при підготовці висновку та не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог, зокрема, що Службою у справах дітей при складанні висновку від 06 червня 2016 року не було дотримано вимог пункту 72 Порядку проведення органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866.
		Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).
		Частиною другою статті 16 ЦК України встановлені способи захисту цивільних прав та інтересів.
		Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить, як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
		Матеріали справи свідчать про те, що оскаржуваний висновок органу опіки та піклування Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації є документом, який подається для прийняття відповідного рішення суду, тобто він є доказом у цивільній справі, який підлягає оцінці в сукупності з іншими доказами та не може бути самостійним способом захисту.
		Отже, оскаржуваний висновок та дії по його підготовці безпосередньо не породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і не мають обов`язкового характеру, що є підставою для відмови в позові.
		Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі № 500/6325/17 (провадження № 11-548апп18) та постановах Верховного Суду від 15 травня 2019 року в справі № 640/12186/17-ц, від 05 вересня
		2019 року в справі № 158/427/18 та від 02 березня 2020 року в справі № 754/8604/16-ц.
		За таких обставин, з урахуванням вищевказаного, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Служби у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в м.Києві державної адміністрації, третя особа - Орган опіки та піклування Дніпровської районної в м.Києві державної адміністрації, про визнання інформації недостовірною та незаконними дій по наданню висновку в повному обсязі.
		Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України суд відносить судові витрати по сплаті судового збору за рахунок позивача.
		Згідно ч.8 ст. 141 ЦПК України витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
		Під час судових дебатів у справі представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Папазова Г.А. зробила відповідну заяву.
		Згідно вимог п.5 ч. 7 ст. 265 ЦПК України у разі необхідності в резолютивній частині також вказується про: призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дату, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру понесених нею судових витрат.
		За вказаних обставин, суд вважає за необхідне призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати понесені відповідачем та встановити відповідачу строк на подання доказів щодо їх розміру.
		Враховуючи наведене та керуючись статями 15, 16, 29, 56, 275, 277, 297 Цивільного кодексу України, статтями 19, 160, 161 Сімейного кодексу України, Порядком провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866, статтями 2-5, 8, 10, 12, 13, 76-83, 89, 141, 209, 258, 259, 263-265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
		 
		у х в а л и в :
		У задоволенні позову ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ), Служби у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в м.Києві державної адміністрації (місцезнаходження: м.Київ, Харківське шосе, буд.4-А), третя особа - Орган опіки та піклування Дніпровської районної в м.Києві державної адміністрації (місцезнаходження: м.Київ, бульвар Праці, буд.1/1), про визнання інформації недостовірною та незаконними дій по наданню висновку - відмовити.
		 
		Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на
		07 квітня 2021 року на 10 годину 00 хвилин, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва (м. Київ, вул. І.Сергієнка, буд.3, каб.43).
		Встановити відповідачу ОСОБА_1 строк для подання доказів щодо розміру понесених нею судових витрат - до 06 квітня 2021 року включно.
		 
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
		Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України. 
		У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Дніпровський районний суд м. Києва.
		 
		Повний текст рішення суду складено 09 квітня 2021 року.
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...