Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 184/683/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про видачу і продовження обмежувального припису.
Надіслано для оприлюднення: 14.04.2021. Зареєстровано: 14.04.2021. Забезпечено надання загального доступу: 15.04.2021.
Дата набрання законної сили: 14.09.2021
Номер судового провадження: 2-о/184/31/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 184/683/21
		Номер провадження 2-о/184/31/21 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		12 квітня 2021 рокум. Покров
		Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області в складі: 
		       головуючого судді  Томаш В.І., 
		за участю секретаря судового засідання  Бринзи Л.І.,
		розглянувши вм.Покров вокремому провадженніцивільну справуза заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 «про видачу обмежувального припису», -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Заявниця звернулася до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно ОСОБА_2 та просить суд встановити обмежувальний припис відносно кривдника строком на 6 місяців та заборонити ОСОБА_2 наближатися ближче ніж на 100 метрів до місця проживання чи перебування, навчання, роботи, інших місць частого відвідування ОСОБА_1 ; заборонити особисто та через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому ОСОБА_2 , переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; заборонити ОСОБА_2 вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_1 або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.
		В судове засідання заявник не з`явилась, однак надала заяву, в якій просить вимоги заяви задовольнити, розгляд справи проводити у її відсутності.
		Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, однак надав заяву про розгляд справи в його відсутності та заперечення щодо вимог заявниці.
		У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
		Дослідивши та оцінивши всі докази в сукупності, суд прийшов до наступного висновку.
		Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст.13 ЦПК України) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства
		Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 з 12 червня 2019 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народилась донька ОСОБА_3 . Після народження доньки під час спільного проживання з ОСОБА_2 останній постійно підіймав на заявницю руку, висловлювався нецензурною лайкою, завдавав їй тілесних ушкоджень, внаслідок чого вона декілька разів викликала працівників поліції, які фіксували вказані обставини. Спільна дитина також є постраждалою від домашнього насильства, оскільки ОСОБА_2 протиправні дії вчинювались при дитині, яка чула моральні образи, фізичні удари з його боку та починала плакати. Постійні побиття з боку ОСОБА_2 стали підставою розриву їхніх сімейних відносин, що зумовили її з дитиною переїхати жити до своєї матері. Проте він все рівно не залишає її у спокої: періодично переслідує, у телефонному режимі та через соціальні мережі погрожує розправою. Під час вчинення фізичного та морального насилля щодо неї заявниця зверталась за допомогою до поліції. ОСОБА_2 двічі було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 та ч.2 ст.173-2 КУпАП. 18.02.2021р. вона звернулась до органів поліції із заявою про вчинення щодо неї кримінального правопорушення - нанесення ним їй легких тілесних ушкоджень, а також вчинення домашнього насилля щодо неї. В той же день вона отримала висновок СМЕ №96 щодо її побиття. На даний час триває кримінальне розслідування по факту її побиття. 03.02.2021р. було винесено постанову, згідно якої ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП. 26.02.2021р. повторно було винесено постанову, згідно якої ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП. 
		Вирішуючи дану заяву, суд виходить з наступного.
		Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.24Закону України«Про запобіганнята протидіюдомашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника.
		Згідно з п. 7 ч. 1 ст.1Закону України«Про запобіганнята протидіюдомашньому насильству» обмежувальний припис стосовно кривдника - це встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов`язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.
		У ч.2 ст.26 Закону України «Про запобіганню та протидію домашньому насильству» визначено, що обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків:
		-заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;
		-усунення перешкод у користуванні майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;
		-обмеження спілкування з постраждалою дитиною;
		-заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою;
		-заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватись з нею;
		-заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.
		Відповідно до ч. 3 ст. 26 цього Законурішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
		Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 1 даного Закону оцінка ризиків - це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.
		Таким чином, відповідно до вищевказаного Закону, видача обмежувального припису є заходом впливу на кривдника, який може вживатися лише в інтересах постраждалих осіб та у разі настання певних факторів та ризиків.
		Під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві.
		Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Згідно ч. 2 статті 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України, відповідно до ст. 81 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
		Відповідно до ст.89ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів.
		ОСОБА_2 не визнав обставини, викладені у заяві про видачу обмежувального припису та заперечує щодо необхідності видачі обмежувального припису щодо нього, однак у суду не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності встановлених обставин.
		Суд дає критичну оцінку доводам ОСОБА_2 , викладених в запереченнях, оскільки вони є голослівними, безпідставними та недоведеними і спростовуються наданими заявницею доказами, матеріалами справи в їх сукупності. Те, що ОСОБА_2 працює, характеризується позитивно та приймає участь в утриманні своєї малолітньої дитини не є підставою для відмови у видачі обмежувального припису, а є його обов`язком як батька малолітньої дитини.
		Суд прийшов до висновку, що заяву слід задовольнити частково, а саме: заборонити ОСОБА_2 наближатися ближче ніж на 50 метрів до місця проживання чи перебування, навчання, роботи, інших місць частого відвідування  ОСОБА_1 ; заборонити особисто та через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому ОСОБА_2 , переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з  ОСОБА_1 строком на три місяці. В іншій частині заяви відмовити за необґрунтованістю вимог заявниці.
		КеруючисьЗаконом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», ст. ст.350-1 - 350-6,350-8,354 ЦПК України, суд, - 
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Заяву ОСОБА_1 ,заінтересована особа: ОСОБА_2 «провидачу обмежувальногоприпису» - задовольнити частково.
		Видати обмежувальний припис стосовно  ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .
		Встановити наступні заходи тимчасового обмеження прав  ОСОБА_2  та покласти на нього наступні обов`язки:
		-заборонити наближатися ближче ніж на 50 метрів до місця проживання чи перебування, навчання, роботи, інших місць частого відвідування  ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 ;
		-заборонити особисто та через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому ОСОБА_2 , переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з ОСОБА_1 .
		В іншій частині заяви відмовити.
		Встановити строк дії обмежувального припису - 3 (три) місяці, який рахувати з дня ухвалення рішення суду.
		Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню.
		Судові витрати, пов`язані з розглядом справи, віднести на рахунок держави.
		Про видачу обмежувального припису не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомити Відділ поліції №2 Нікопольського РУП у Дніпропетровській області для взяття  ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , на профілактичний облік, а також відповідні органи виконавчої влади за місцем проживання заявника.
		На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Орджонікідзевський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		 
		Суддя Орджонікідзевського  міського суду  В. І. Томаш

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...