Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 808/2717/16 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на доходи фізичних осіб.
Надіслано для оприлюднення: 15.04.2021. Зареєстровано: 16.04.2021. Забезпечено надання загального доступу: 16.04.2021.
Дата набрання законної сили: 13.04.2021
Номер судового провадження: К/9901/5124/17

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		13 квітня 2021 року 
		м. Київ
		справа № 808/2717/16
		адміністративне провадження № К/9901/5124/17
		 
		Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача - Хохуляка В.В., 
		суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
		розглянув в попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Респект-Реал» до Запорізької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Запорізької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21.06.2017 (суддя - Прудивус А.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2017 (головуючий суддя - Іванов С.М., судді: Панченко О.М., Чередниченко В.Є.) у справі № 808/2717/16.
		 
		встановив:
		Товариство з обмеженою відповідальністю «Респект-Реал» (далі - ТОВ «Респект-Реал») звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Запорізької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - Запорізька ОДПІ) від 01.07.2016 № 0000431304. 
		 
		Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 21.06.2017, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2017, позов задоволено.
		 
		Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія суддів апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем було в повній мірі доведено правомірність нарахування податку з доходів фізичних осіб за ставкою 5% від суми отриманого позивачем у 2013 році загального прибутку та обґрунтовано факт повноти сплати до бюджету суми податку на доходи з фізичних осіб, а також достовірність відомостей у податкового розрахунку сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) за ІІ квартал 2013 року.
		 
		Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанції, Запорізька ОДПІ оскаржила їх у касаційному порядку.
		 
		У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21.06.2017, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2017 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.
		 
		В обґрунтування своїх доводів Запорізька ОДПІ зазначає, що позивачем було невірно визначено ставку податку бази оподаткування доходу, нарахованого та виплаченого, що  відповідно до підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України підпадає  під визначення доходу як інші доходи. При цьому, підтверджуючих документів щодо джерела виплати дивідендів підприємством не надано під час проведення планової виїзної документальної перевірки та під час проведення документальної позапланової перевірки з питань, що стали предметом оскарження.
		 
		Крім цього, відповідач просить замінити Запорізьку об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області на процесуального правонаступника Головне управління Державної податкової служби у Запорізькій області.
		 
		У відзиві на касаційну скаргу ТОВ «Респект-Реал» зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
		Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, заслухавши пояснення представників сторін, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
		 
		Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, контролюючим органом проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Респект-Реал» з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку з доходів фізичних осіб за період з 01.01.2013 по 31.12.2015.
		 
		За результатами проведеної перевірки відповідачем було складено акт від 21.06.2016 № 6/08/26-13-04/35215412, в якому відображено висновок про порушення позивачем підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164, пункту 167.1 статті 167, підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України, в результаті чого не утримано та не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб у розмірі                       447144,62 грн. (399704,20 грн. (загальна сума неперерахованого податку на доходи фізичних осіб за результатами перевірки) + 47440,42 грн. (сума, що підлягала утриманню за ставкою 5% від виплачених дивідендів у розмірі 948808,56 грн.) = 447144,62 грн.); підпункту «б» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, пунктів 3.2-3.5 Порядку, а саме подання податкового розрахунку сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) з недостовірними відомостями за ІІ квартал 2013 року.
		 
		На підставі названого акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.07.2016 № 0000431304, згідно з яким позивачу нараховано суму грошового зобов`язання з податків та зборів, зокрема по податку на доходи фізичних осіб, пені на суму 558930,78 грн., у тому числі за податковим зобов`язанням - 447144,62 грн. та за штрафними санкціями - 111786,16 грн.
		 
		За результатами адміністративного оскарження зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін.
		 
		Судами з`ясовано, що згідно з реєстраційною заявою від 02.08.2012 № б/н                               ТОВ «Респект-Реал» обліковується на спрощеній системі оподаткування, а саме на умовах сплати єдиного податку (IV група платника податку). Ставка податку у                    2014 році склала 4%.
		 
		24.10.2013 за результатами 9 місяців 2013 року ТОВ «Респект-Реал» у встановленому законом порядку подано до контролюючого органу Фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва форми № 1-м, в якому відображено баланс на кінець звітного періоду, а саме станом на 01.10.2013. Зокрема, у рядку 350 «Нерозподілений прибуток» позивач зазначив показник «-249 000,00 грн.», у рядку 150 «Чистий прибуток (збиток) - «-271 800,00 грн.». При цьому, загальна сума задекларованого позивачем доходу за 9 місяців 2013 року склала 963671,04 грн., що підтверджується даними податкової декларації від 28.10.2013 № 9068439112.
		 
		Також, позивачем було складено Фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва форми № 1-м за 2013 рік, в якому відображено баланс на кінець звітного періоду, а саме станом на 01.01.2014. Зокрема, у рядку 350 «Нерозподілений прибуток» позивач зазначив показник « 4492,50 грн.», у рядку 150 «Чистий прибуток (збиток) -                « 752000,00 грн.».
		 
		При цьому, загальна сума задекларованого позивачем доходу за 2013 рік склала 1854945,20 грн., що підтверджується даними податкової декларації від 10.02.2014                                № 9090243104.
		 
		13.03.2014 було проведено збори учасників ТОВ «Респект-Реал», на яких, зокрема вирішувались питання щодо затвердження результатів фінансово-господарської діяльності позивача за 2013 рік, щодо направлення частини чистого прибутку за                2013 рік в резервний капітал, щодо направлення частини прибутку за 2013 рік та частини резервного фонду на дивіденди та виплату дивідендів учасникам позивача. За результатами зборів було складено та підписано Протокол від 13.02.2014 № б/н.
		 
		Так у п. 3.2 Протоколу учасники позивача вирішили направити в резервний фонд товариства 5% чистого прибутку за 2013 рік (за даними Фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва форми № 1-м за 2013 рік), що складає                              37603,04 грн. Крім того, учасниками позивача було прийнято рішення щодо направлення нерозподіленого прибутку у сумі 4454872,94 грн. та частини резервного фонду у сумі 234350,80 грн. на виплату дивідендів учасникам позивача.
		 
		13.02.2014 позивачем було видано Наказ № 2 «Про виплату дивідендів ТОВ «Респект-Реал», яким затверджено розмір річних дивідендів за 2013 рік у розмірі                     4689223,74 грн. з розподілом між учасниками пропорційно їх часткам у статутному капіталі товариства станом на 13.02.2014.
		 
		На виконання Наказу від 13.02.2014 № 2 «Про виплату дивідендів ТОВ «Респект-Реал» позивач виплатив своїм учасникам суму дохід у вигляді дивідендів у розмірі 4454762,55 грн. (4689223,74 грн. (сума нарахованого доходу у вигляді дивідендів) - 234461,19 грн. (сума утриманого та перерахованого до бюджету податку на доходи фізичних осіб за ставкою 5%) = 4454762,55 грн.).
		 
		За доводами контролюючого органу загальна сума доходу у податковій декларації платника єдиного податку - юридичної особи за 2013 рік (від 10.022014 №9090243104) не включає прибуток, з якого було здійснено виплату дивідендів, у зв`язку з чим фактично здійснити виплату дивідендів у І кварталі 2014 року за підсумками 2013 року не було можливим.
		 
		Відповідно до підпункту 14.1.49 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України дивіденди це платіж, що здійснюється юридичною особою емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв`язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.
		 
		Відповідно до статті 10 Закону України «Про господарські товариства» визначено, що  учасники товариства мають право брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди).  Право  на  отримання  частки  прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників  мають  особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів.
		 
		Згідно зі статтею 15 Закону України «Про господарські товариства» прибуток товариства утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. З балансового прибутку товариства сплачуються проценти по кредитах банків та по облігаціях, а також вносяться передбачені  законодавством України податки та інші платежі до бюджету. Чистий прибуток, одержаний після зазначених розрахунків та сплати дивідендів, залишається у повному  розпорядженні  товариства, яке відповідно до установчих документів визначає напрями його використання.
		 
		Із наведених вище положень законодавства вбачається, що дивіденди є складовою загального прибутку підприємства. У свою чергу, чистий прибуток утворюється виключно після виплати учасникам господарського товариства дивідендів.
		 
		Підпунктом 164.2.8 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України визначено, що до складу загального (річного) оподатковуваного доходу включається дохід у вигляді дивідендів (крім дивідендів, визначених у підпункті 165.1.18 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України).
		 
		За приписами пункту 167.1 статті 167 Податкового кодексу України ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.
		 
		При цьому, ставка податку становить 5 відсотків бази оподаткування щодо доходу, нарахованого як доходи у вигляді дивідендів (пункт 167.2 статті 167 Податкового кодексу України).
		 
		Так, відповідно до підпункту б пункту 176.2 статті 176 вказаного нормативно-правового акту особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.
		 
		Судами також встановлено, що позивачем у встановленому законом порядку подавались фінансові звіти суб`єкта малого підприємництва форми № 1-м за                                          9 місяців 2013 року та за 2013 рік відповідно. Так, згідно з Фінансовим звітом суб`єкта малого підприємництва форми № 1-м за 9 місяців 2013 року сума нерозподіленого позивачем прибутку станом на 01.10.2013 склала - 249000,00 грн., сума чистого прибутку (збитку) - 271800,00 грн. У свою чергу, відповідно до Фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва форми № 1-м за 2013 рік сума нерозподіленого позивачем прибутку склала 4492,50 грн., сума чистого прибутку склала 752000,00 грн. 
		 
		Позивач на виконання Протоколу від 13.02.2014 № б/н у досліджуваному періоді виплатив своїм учасникам суму доходу у вигляді дивідендів у розмірі                4454762,55 грн. Проводки по нарахуванню дивідендів за рахунок прибутку здійсненні позивачем у відповідності до правил бухгалтерського обліку. За рахунок отриманого прибутку позивач утримав та перерахував до бюджету податок на доходи фізичних осіб у розмірі 234461,19 грн. (5% від суми отриманого позивачем у 2013 року загального прибутку). Наявність у позивача джерел виплати дивідендів підтверджується даними його фінансової звітності станом на 31.12.2013.
		 
		Отже, оскільки ставка податку на доходи з фізичних осіб щодо дивідендів у відповідності до пункту 167.2 статті 167 Податкового кодексу України становить саме 5% бази оподаткування щодо доходу, є вірним висновок судів попередніх інстанцій, що позивач у перевіряємому періоді, виходячи із загальної суми виплачених у                     2013 році дивідендів, правомірно перерахував до бюджету податок на доходи з фізичних осіб у загальному розмірі 234461,19 грн. У свою чергу, твердження відповідача про те, що фактично виплачена позивачем сума доходу є не дивідендами, а підпадає під категорію додаткового блага, а тому має оподатковуватись за ставками 15 та, відповідно, 17% не знайшло свого нормативного обґрунтування та документального підтвердження.
		 
		Також, оцінюючи спірні правовідносини судами враховано, що джерелом виплати дивідендів може бути саме нерозподілений прибуток підприємства як елемент власного капіталу, що належить власникам, а не чистий прибуток, як стверджує відповідач. Відтак, позивач обґрунтовано  перерахував до бюджету податок на доходи фізичних осіб за 2013 рік у розмірі 234461,19 грн. та, відповідно відобразив достовірні відомості у податковому розрахунку сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) за ІІ квартал 2013 року. Доказів зворотнього представником відповідача не надано.  
		 
		З урахуванням викладених вище обставин, суди попередніх інстанцій  цілком обґрунтовано не погодились з висновками відповідача щодо неутримання та неперерахування позивачем до бюджету податку на доходи фізичних осіб у розмірі 447144,62 грн. та щодо подання податкового розрахунку сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) з недостовірними відомостями за ІІ квартал  2013 року.
		 
		Таким чином, Верховний Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про безпідставність прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а відтак про задоволення даних позовних вимог. 
		 
		З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
		 
		Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		 
		постановив:
		Замінити Запорізьку об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області на процесуального правонаступника Головне управління Державної податкової служби у Запорізькій області.
		 
		Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області залишити без задоволення.
		 
		Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21.06.2017 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2017 у справі № 808/2717/16 залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
		 
		СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева   Р.Ф. Ханова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...