Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а-668/10 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 03.06.2010. Забезпечено надання загального доступу: 25.02.2011.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		     
		          Справа № 2а-668/10 
		ПОСТАНОВА  
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ  
		       21 травня 2010 року              Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська 
		у складі: головуючого - судді Мороз В.П. 
		при секретарі  Соболевої Н.С.  
		Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора УДПС БДПС ВДАІ для обслуговування в м. Дніпропетровську молодшого сержанта міліції Ярошенко Олександра Миколайовича про скасування постанови, - 
		ВСТАНОВИВ:  
		У квітні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення. В обґрунтування позову, посилався на те, що 04.04.2010р., рухаючись на автомобілі НОМЕР_1, по пр. Правди в м. Дніпропетровську, був зупинений інспектором УДПС БДПС ВДАІ для обслуговування в м. Дніпропетровську молодшим сержантом міліції Ярошенко О.М., яким було складено протокол про адміністративне правопорушення № АЕ 115290 від 04.04.2010 та винесено постанову про адміністративне правопорушення серії АН 592462 від 04.04.2010р., за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122, ч. 1 ст. 126 КУпАП, згідно якої позивач проїхав регульований пішохідний перехід на заборонений червоний сигнал світлофору та не мав при собі договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності. У звязку з чим на позивача було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у доход держави в сумі 450 грн. З урахуванням викладеного, просив суд постанову про накладення адміністративного стягнення скасувати та провадження по справі закрити.  
		У судовому засіданні позивач позов підтримав, наполягав на його задоволенні.  
		відповідач у судове засідання не зявився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, причину неявки суду не повідомив. 
		Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного. 
		Судом встановлено, що позивач 15.04.2010р., рухаючись на автомобілі «Деу Снес», д/н НОМЕР_2, по вул. Воронежська в м. Дніпропетрвоську, був зупинений ІДПС БДПС ДАІ ГУМВС України в м. Дніпропетровську молодшим сержантом міліції Білим О.О., яким було складено протокол про адміністративне правопорушення № АЕ 351046 та винесено постанову про адміністративне правопорушення серії АЕ 219042 від 15.04.2010р., за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, згідно якої позивач повертаючи праворуч не надав дорогу пішоходам, тим самим допустив порушення п. 16.2 ПДР України. У звязку з чим на позивача було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у доход держави в сумі 510 грн.  
		Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд доходить висновку про наступне. 
		Так, відповідно до ч.2 ст. 122 КУпАП порушення правил руху пішохідними доріжками тягне за собою накладання штрафу від двадцяти пяти до тридцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.  
		Згідно з ч.1 ст. 126 КУпАП керування транспортними засобами водіями, які не мають при собі або не пред'явили чи не передали для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, талона до нього, реєстраційних та інших документів, що підтверджують право користування чи розпорядження транспортним засобом, а у випадках, передбачених законодавством, належно оформленого дорожнього (маршрутного) листа або документів на вантаж, що перевозиться, ліцензійної картки на транспортний засіб, а так само поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), тягне за собою накладення штрафу від двадцяти п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.  
		Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України у справах про протиправність рішень, дій, бездіяльності субєктів владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.  
		Відповідно до ст. 252 КУпАП , орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.  
		Відповідач у судове засідання не зявився, матеріали справи про адміністративне правопорушення для дослідження у судовому засіданні не надав, правомірність оскаржуваної постанови не доказував, суд на підставі ч. 2 ст. 71 КАС України не вважає обґрунтованість зазначеної постанови про адміністративне правопорушення такою, що знайшла належне підтвердження, що є підставою для задоволення позову у цій частині. 
		Вирішуючи питання щодо закриття справи про адміністративне правопорушення відносно позивача ОСОБА_1, суд доходить висновку, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають. 
		У відповідності до ст. 284 КпАП України по справі про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: про накладення адміністративного штрафу; про застосування заходів впливу, передбачених ст. 24-1 КпАП України; про закриття справи. В даному випадку суд не є органом, що виніс оскаржувану постанову по справі про адміністративне правопорушення, тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.   
		Оскільки у справах даної категорії позивачі від судових витрат звільнені, питання щодо їх розподілу в порядку ст. 94 КАС України судом не вирішується. 
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 71, 94, 158  163 КАС України, - 
		 ПОСТАНОВИВ:      
		Позов  задовольнити частково. 
		Постанову серії АН 592462 від 04.04.2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122, ч.1 ст. 126 КУпАП  скасувати. 
		В решті позову  відмовити.  
		 Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня її проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частин постанови  з дня складання постанови у повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження, і поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги або шляхом подання апеляційної скарги у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.  
		 Суддя:   В.П. Мороз

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...