Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а-1550/09/2670 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 03.06.2010. Забезпечено надання загального доступу: 21.07.2010.
Дата набрання законної сили: 22.12.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 
		01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43  
			 
		
		 
		П О С Т А Н О В А 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 
		м. Київ 
		15 квітня 2010 року 15 год. 15 хв. № 2а-1550/09/2670 
		 
			 Окружний адміністративний суд міста Києва в особі судді Пилипенко О.Є., при секретарі Ісаковій Є.К. 
			За результатами розгляду у відкритому судовому засіданні адміністративної справи 
			 
			За позовом Комунального підприємства «Київський метрополітен» 
			 
			 
			До 1)Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 
			2)Головного управління транспорту, звязку та інформатизації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 
			 
			 
			Треті особи 1)Головне управління юстиції у м. Києві 
			2)Головне фінансове управління Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) 
			 
			 
			Про скасування розпорядження та зобовязання відшкодувати збитки 
			  
				 
			
			За участю представників сторін 
			від позивача: Ковтун Т.О. за дов. № 1594-Н від 31.12.2009 р., Мирошніченко Т.О. за дов. № 1581-Н від 31.12.2009 р. 
			від відповідача 1: Сагайдак О.П. за дов. № 001-97 від 05.02.2010 р. 
			від відповідача 2: Петрушко М.М. за дов. № 037 від 13.04.2010 р. 
			від третіх осіб: не з'явилися 
			 ВСТАНОВИВ: 
			 Комунальне підприємство «Київський метрополітен»звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) про визнання незаконним та скасування розпорядження від 28.01.2009 р. № 90 «Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів і вартості проїзних квитків у міському пасажирському транспорті, який працює у звичайному режимі руху». 
			В ході розгляду справи в якості відповідача 2 було залучено до участі у справі Головне управління транспорту, звязку та інформатизації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). 
			Під час слухання справи, позивач неодноразово подавав заяви про зміну позовних вимог, так в судовому засіданні 14.04.2010 р. позивач звернувся до суду з заявою про уточнення позовних вимог, в якій просив суд: 
			-визнати незаконним та скасувати п. 1 розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 12.11.2009 р. № 1277 «Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів і вартості проїзних квитків у міському пасажирському транспорті, який працює у звичайному режимі руху»в частині встановленого тарифу на перевезення пасажирів метрополітеном в розмірі 1 грн. 70 коп.; 
			-поновити дію п. 1 розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 30.10.2008 р. № 1490 «Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів і вартості проїзних квитків у міському пасажирському транспорті, який працює у звичайному режимі руху», зареєстрованого в Головному управлінні юстиції у місті Києві 03.11.2008 р. за № 26/272 в частині встановленого тарифу на перевезення пасажирів метрополітеном в розмірі 2 грн. 00 коп.; 
			-зобовязати Виконавчий орган Київської міської ради (Київську міську державну адміністрацію) протягом 5 днів, з дати набрання постановою суду законної сили, видати розпорядження про встановлення тарифу на перевезення пасажирів метрополітеном в розмірі 2 грн. 00 коп. та подати його на реєстрацію до Головного управління юстиції у місті Києві; 
			-зобовязати Виконавчий орган Київської міської ради (Київську міську державну адміністрацію) в найкоротший термін виконати вимоги ст. 14.1 Договору про надання послуг із перевезення громадським пасажирським транспортом (між Києвом та Метрополітеном) та ст. ст. 89, 102 Бюджетного кодексу України. 
			Представники позивача адміністративний позов підтримали, просили вимоги задовольнити, пояснили, що 12.11.2009 р. Виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) було винесено розпорядження № 1277 «Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів і вартості проїзних квитків у міському пасажирському транспорті, який працює у звичайному режимі руху». 
			Пунктом 1 даного розпорядження було встановлено тариф на перевезення у міському пасажирському транспорті метрополітені в розмірі 1 грн. 70 коп. Пунктом 5 даного розпорядження було визнано таким, що втратило чинність, розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 28.01.2009 р. № 90 «Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів і вартості проїзних квитків у міському транспорті, який працює у звичайному режимі руху» 
			Відповідно до ч. 4 ст. 14 Закону України «Про міський електричний транспорт»від 29.06.2004, № 1914-IV, розрахунки тарифів на проїзд здійснюються відповідно до Порядку формування тарифів на послуги міського електричного транспорту, який затверджується у межах повноважень. 
			Розрахунки тарифів на проїзд відповідно до Порядку формування тарифів на послуги міського електричного транспорту (затвердженого Наказом Міністерства транспорту та звязку України від 05.03.2007 р. № 191 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 27.03.2007 р. № 276/13543) не здійснювались та не погоджувались з Мінекономіки та Міністерством транспорту та звязку України. 
			Відповідно до п. 1 ст. 14 Закону України «Про міський електричний транспорт»державна політика у сфері міського електричного транспорту проводиться на засадах беззбиткової роботи перевізників. 
			Згідно з ч. 2 ст. 14 вищевказаного Закону у разі встановлення рівня тарифу, який не покриває витрат повязаних з перевезенням пасажирів, втрати перевізника компенсуються уповноваженим органом, яким затверджуються тарифи, за рахунок коштів відповідних бюджетів. 
			Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.10.2008 № 1490 «Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів і вартості проїзних квитків у міському пасажирському транспорті, який працює у звичайному режимі руху»був встановлений тариф в розмірі 2 грн., при такому тарифі збитки метрополітену від перевезень пасажирів стали зменшуватись. 
			Але, після прийняття виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) розпорядження № 90 від 28.01.2009 р. та розпорядження № 1277 від 12.11.2009 р. збитки метрополітену почали збільшуватись. 
			Встановлений пунктом 1 розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.11.2009 р. № 1277 «Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів і вартості проїзних квитків у міському пасажирському транспорті, який працює у звичайному режимі руху»тариф на перевезення пасажирів метрополітеном в розмірі 1 грн. 70 коп. не відповідає тим затратам, які несе метрополітен. 
			Представники відповідачів свою позицію щодо позову виклали в письмових поясненнях, крім того, в засіданні суду 14.04.2010 р. представники відповідачів позов частково визнали, крім вимоги про зобовязання Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в найкоротший термін виконати вимоги ст. 14.1 Договору про надання послуг із перевезення громадським пасажирським транспортом (між Києвом та Метрополітеном) та ст. ст. 89, 102 Бюджетного кодексу України. 
			Представник третьої особи 1 в наданих суду письмових поясненнях просив суд постановити рішення у відповідності до вимог законодавства. 
			Представник третьої особи 2 в судове засідання, причини своєї неявки суду не повідомив, письмових пояснень по суті адміністративного позову не надав. 
			 Проаналізувавши матеріали справи та пояснення учасників судового процесу, суд приходить до наступних висновків. 
			 Позивачем заявлено позовні вимоги про визнання незаконним та скасування п 1 розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.11.2009 р. № 1277 «Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів і вартості проїзних квитків у міському пасажирському транспорті, який працює у звичайному режимі руху»в частині встановлення тарифу на перевезення пасажирів метрополітеном в розмірі 1 грн. 70 коп., поновлення дії п. 1 розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.12.2008 р. № 1490 «Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів і вартості проїзних квитків у міському пасажирському транспорті, який працює у звичайному режимі руху»в частині встановлення тарифу на перевезення пасажирів метрополітеном в розмірі 2 грн. 00 коп., зобовязання Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) протягом 5 днів, з дати набрання Постановою законної сили, видати Розпорядження про встановлення тарифу на перевезення пасажирів метрополітеном в розмірі 2 грн. 00 коп. та зареєструвати його в Головному управлінні юстиції у місті Києві та зобовязання Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в найкоротший термін виконати вимоги статті 14.1 Договору про надання послуг із перевезення громадським пасажирським транспортом (між Києвом та Метрополітеном) та ст.ст. 89, 102 Бюджетного кодексу України. 
			Відповідно до ч. 1 ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин, має право на звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом. 
			Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. 
			Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. 
			Згідно з ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом. 
			Відповідно до ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. 
			Отже, згідно з вищевикладеними нормами права, позивач має право звернутись до адміністративного суду з позовом лише у разі, якщо він вважає, що рішення, дію чи бездіяльністю відповідача (субєкта владних повноважень) порушено його права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач. 
			Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступних підстав. 
			12.11.09 р. Виконавчим органом Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) було винесено розпорядження № 1277 «Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів і вартості проїзних квитків у міському пасажирському транспорті, який працює у звичайному режимі руху». 
			Пунктом 1 даного розпорядження було встановлено тариф на перевезення у міському пасажирському транспорті метрополітені в розмірі 1 грн. 70 коп. 
			Пунктом 5 даного розпорядження було визнано таким, що втратило чинність, розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 28.01.2009 № 90 «Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів і вартості проїзних квитків у міському транспорті, який працює у звичайному режимі руху» 
			Відповідно до ч. 4 ст. 14 Закону України «Про міський електричний транспорт»від 29.06.2004, № 1914-IV, розрахунки тарифів на проїзд здійснюються відповідно до Порядку формування тарифів на послуги міського електричного транспорту, який затверджується у межах повноважень. 
			Розрахунки тарифів на проїзд відповідно до Порядку формування тарифів на послуги міського електричного транспорту (затвердженого Наказом Міністерства транспорту та звязку України від 05.03.2007 р. № 191 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 27.03.2007 р. № 276/13543) не здійснювались та не погоджувались з Мінекономіки та Міністерством транспорту та звязку України. 
			Відповідно до п. 1 ст. 14 Закону України «Про міський електричний транспорт», державна політика у сфері міського електричного транспорту проводиться на засадах беззбиткової роботи перевізників. 
			Згідно з ч. 2 ст. 14 вищевказаного Закону у разі встановлення рівня тарифу, який не покриває витрат повязаних з перевезенням пасажирів, втрати перевізника компенсуються уповноваженим органом, яким затверджуються тарифи, за рахунок коштів відповідних бюджетів. 
			Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.10.2008 № 1490 «Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів і вартості проїзних квитків у міському пасажирському транспорті, який працює у звичайному режимі руху»був встановлений тариф в розмірі 2 грн., при такому тарифі збитки метрополітену від перевезень пасажирів стали зменшуватись. 
			Але, після прийняття виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) розпорядження № 90 від 28.01.2009 р. та розпорядження № 1277 від 12.11.2009 р. збитки метрополітену почали збільшуватись, що підтверджується наданими позивачем довідками. 
			Встановлений п. 1 розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 12.11.2009 р. № 1277 «Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів і вартості проїзних квитків у міському пасажирському транспорті, який працює у звичайному режимі руху» тариф на перевезення пасажирів метрополітеном в розмірі 1 грн. 70 коп. не відповідає тим затратам, які несе метрополітен. 
			Вимога позивача щодо зобовязання Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в найкоротший термін виконати вимоги статті 14.1 Договору про надання послуг із перевезення громадським пасажирським транспортом (між Києвом та Метрополітеном) та ст.ст. 89, 102 Бюджетного кодексу України не підлягає задоволенню виходячи з наступного. 
			Комунальне підприємство «Київський метрополітен»належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва на підставі Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.06.1998 р. № 464-р та Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 28.10.1998 р. № 2155 «Про зарахування майна державного підприємства у комунальну власність територіальної громади міста Києва»і підпорядковане виконавчому органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). 
			Відповідно до п. 4.2. Статуту КП «Київський метрополітен»у своїй діяльності підприємство керується Конституцією і законами України, постановами Верховної Ради України, указами та розпорядженнями президента України, постановами та розпорядженнями Кабінету Міністрів України, іншими законодавчими та нормативними актами, рішеннями Київради, розпорядженнями Київської міської державної адміністрації та цим Статутом. 
			Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про міський електричний транспорт», перевізник (позивач) зобовязаний здійснювати перевезення пільгових категорій громадян в повному обсязі та не вправі від них відмовлятися. 
			Відповідно до абз. 2, 3 п. 6.1.2 Статуту КП «Київський метрополітен», надання послуг з перевезень пасажирів здійснюється за регульованими Адміністрацією цінами і тарифами. Якщо регульовані ціни і тарифи не забезпечують нормального функціонування і розвиток Підприємства, Адміністрація компенсує витрати Підприємства за рахунок коштів відповідних бюджетів. 
			Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про міський електричний транспорт»державна політика у сфері міського електричного транспорту проводиться на засадах беззбитковості роботи перевізників. 
			Частина 4 статті 14 Закону України «Про міський електричний транспорт»від 29.06.2004, № 1914-ІV передбачає, що розрахунки тарифів на проїзд здійснюються відповідно до Порядку формування тарифів на послуги міського електричного транспорту, який затверджується у межах повноважень. 
			Розділом 4 Порядку формування тарифів на послуги міського електричного транспорту (метрополітену), який затверджено наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 5 березня 2007 р. N 191 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 березня 2007 р. за N 276/13543визначено, що розрахунок калькуляції для визначення розміру тарифу на разове перевезення одного пасажира здійснюється в розрахунку на рік. При цьому враховується загальна кількість перевезених пасажирів, включно з тими, які мають пільги на сплату за проїзд згідно із законодавством. Кількість пільгових пасажирів визначається за даними фактичного обліку. 
			Економічно обґрунтований тариф (Т) визначається за формулою  
			(С + П) - Ді 
			Т = -------------------грн./пас., 
			Vзаг 
			де С - повна собівартість перевезень усіх категорій пасажирів для відповідного підприємства, грн.; 
			П - плановий прибуток, грн.; 
			Ді - доходи від іншої операційної діяльності без урахування цільового фінансування, пов'язаного з операційною діяльністю, грн.; 
			Vзаг - загальний обсяг перевезень пасажирів, прогнозований підприємством, пас. 
			Перегляд рівня тарифів здійснюється у зв'язку із зміною умов виробничої діяльності та реалізації транспортних послуг, що не залежать від господарської діяльності підприємства. 
			Розрахунки тарифів на послуги міського електричного транспорту (метрополітену), підготовлені згідно з цим Порядком, за місяць до прийняття рішення щодо зміни таких тарифів погоджуються з Мінекономіки та Мінтрансзв'язку. 
			Метою коригування тарифів є забезпечення відшкодування економічно обґрунтованих планованих витрат, які формуються на підставі повної собівартості та запланованого прибутку. 
			Перегляду рівня тарифів на послуги міського електричного транспорту (метрополітенів) передує процедура його публічного обговорення. 
			Відповідачами в процесі розгляду справи не надано жодного доказу дотримання вимог чинного законодавства щодо порядку прийняття рішення про зміну тарифів послуги міського електричного транспорту (метрополітену), не надано суду доказів погодження розміру тарифів з Мінекономіки та Мінтрансзв'язку, відсутні також докази проведення процедури публічного обговорення, яка повинна передувати перегляду рівня тарифів на послуги міського електричного транспорту (метрополітенів). 
			Таким чином, суд прийшов до висновку, що спірне рішення прийняте відповідачами з порушенням норм чинного законодавства, а саме Закону України «Про міський електричний транспорт»та Порядку формування тарифів на послуги міського електричного транспорту (метрополітену), який затверджено наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 5 березня 2007 р. N 191 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 березня 2007 р. за N 276/13543. 
			Також слід зазначити, що суд позбавлений можливості здійснювати розрахунки тарифів на проїзд міським електричним транспортом, суд лише перевіряє, чи прийняте спірне рішення відповідачем 1. на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України). 
			Відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України «Про міський електричний транспорт»від 29.06.2004 р., № 1914-IV, у разі встановлення рівня тарифу, який не покриває витрат, повязаних з перевезенням пасажирів, втрати перевізника компенсуються уповноваженим органом, яким затверджуються тарифи, за рахунок коштів відповідних бюджетів. 
			17 жовтня 2008 року між Київською міською державною адміністрацією, що діє через Головне управління транспорту (далі Місто) та Комунальним підприємством «Київський метрополітен»(надалі Підприємство) було укладено Договір про надання послуг із перевезень громадським пасажирським транспортом (між Києвом та Метрополітеном) (далі Договір). 
			Відповідно до статті 3.1. Договору Місто зобовязується здійснювати оплату на користь Підприємства за надання послуг із перевезень громадським транспортом у відповідності до статті 14 цього Договору. 
			Відповідно до статті 14.1 Договору Місто сплатить Підприємству такі платежі у формі муніципальних платежів, які мають бути передбачені бюджетом Міста на відповідний рік, та докладе всіх зусиль, в межах дозволених законодавством України, для того щоб забезпечити, що тариф, який Підприємство може стягувати з пасажирів за надання послуг з перевезення є достатнім для того аби загальні збори та надходження Підприємства (а саме оплата пасажирами вартості проїзду та муніципальні платежі) дозволяли б Підприємству беззбитково виконувати його зобовязання з надання послуг з перевезення пасажирів відповідно до цього Договору. 
			Правовідносини між позивачем та відповідачем 2 виникають з договірних відносин, то позовна вимога про зобовязання Виконавчий орган Київської міської ради (Київську міську державну адміністрацію) в найкоротший термін виконати вимоги ст. 14.1 Договору про надання послуг із перевезення громадським пасажирським транспортом (між Києвом та Метрополітеном) та ст. ст. 89, 102 Бюджетного кодексу України має вирішуватись в окремому судовому провадження з належними доказами щодо невиконання відповідачем 2 умов адміністративного договору. 
			Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 
			Акт державного чи іншого органу це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, тому у адміністративного суду немає правових підстав для задоволення позову. 
			Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 
			На підставі викладеного та враховуючи ту обставину, що спірне розпорядження прийняте з порушенням вимог чинного законодавства, крім того, що відповідачами частково визнано позовні вимоги, що відповідно до ч. 3 ст. 112 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для задоволення позову, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги належить задовольнити частково, а саме необхідно: 
			-визнати незаконним та скасувати п 1 розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.11.2009 р. № 1277 «Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів і вартості проїзних квитків у міському пасажирському транспорті, який працює у звичайному режимі руху»в частині встановлення тарифу на перевезення пасажирів метрополітеном в розмірі 1 грн. 70 коп.; 
			-зобовязати Виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) виконати дії щодо поновлення дії п. 1 розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.12.2008 р. № 1490 «Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів і вартості проїзних квитків у міському пасажирському транспорті, який працює у звичайному режимі руху»в частині встановлення тарифу на перевезення пасажирів метрополітеном в розмірі 2 грн. 00 коп., шляхом прийняття відповідного розпорядження протягом 5 днів, з дати набрання Постановою законної сили, та зареєструвати його в Головному управлінні юстиції у місті Києві. В задоволенні решти позовних вимог належить відмовити 
			Частиною 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачається, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог. 
			Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 17, 94, 112, 158, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва  
			ПОСТАНОВИВ: 
			 1. Адміністративний позов задовольнити частково. 
			2. Визнати незаконним та скасувати п 1 розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.11.2009 р. № 1277 «Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів і вартості проїзних квитків у міському пасажирському транспорті, який працює у звичайному режимі руху»в частині встановлення тарифу на перевезення пасажирів метрополітеном в розмірі 1 грн. 70 коп. 
			3. Зобовязати Виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) виконати дії щодо поновлення дії п. 1 розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.12.2008 р. № 1490 «Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів і вартості проїзних квитків у міському пасажирському транспорті, який працює у звичайному режимі руху»в частині встановлення тарифу на перевезення пасажирів метрополітеном в розмірі 2 грн. 00 коп., шляхом прийняття відповідного розпорядження протягом 5 днів, з дати набрання Постановою суду законної сили, та зареєструвати це розпорядження в Головному управлінні юстиції у місті Києві. 
			4.Судові витрати у сумі 1 грн. 70 коп. присудити на користь Комунального підприємства «Київський метрополітен»за рахунок Державного бюджету України. 
			5. В задоволенні решти позовних вимог відмовити. 
			Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. 
			Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. 
			 
				 
				Суддя О.Є. Пилипенко 
				 Дата підписання повного тексту постанови: 16.04.2010 р.

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...