Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-а-12385/09/1670 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 04.06.2010. Забезпечено надання загального доступу: 15.07.2010.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 
		61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус) 
		 
			 
				 
				   
					 
				
				УХВАЛА 
				ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
				 
				16 лютого 2010 р. Справа № 2-а-12385/09/1670 
				 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі 
				Головуючого судді: Зеленського В.В. 
				Суддів: Дюкарєвої С.В. , Катунова В.В. 
				за участю секретаря судового засідання Скороходової-Серопян Е.С. 
				розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.02.2009р. по справі№2-а-12385/09/1670 
				за позовом ОСОБА_1 <Список ><Текст > 
				до Апеляційного суду Полтавської області <Текст > 
				третя особа Державна судова адміністрація України  <за участю > <Текст > 
				про вчинити певні дії, 
				ВСТАНОВИЛА: 
				16.12.2008 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Апеляційного суду Полтавської області, третя особа Державна Судова Адміністрація України, в якому просив: 
				- зобов'язати апеляційний суд Полтавської області з 21 березня 2008 року проводити виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання з підвищенням його в розмірі 25 відсотків прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність у відповідності з вимогами ст. 12 Закону України « Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту». 
				13.02.2009 року постановою Полтавського окружного адміністративного суду адміністративний позов задоволено. 
				Зобов'язано апеляційний суд Полтавської області здійснити перерахунок щомісячного грошового утримання ОСОБА_1 з підвищенням його на 25 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 21.03.2008 р. та провести відповідні виплати. 
				Не погодившись з рішенням суду, Державною судовою адміністрацією України подано апеляційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2009 р. по справі № 2а-12385/09/1670, та прийняти нову постанову суду, якою відмовити в задоволені позовної заяви. 
				В обґрунтування вимог апеляційної скарги третя особа посилається на прийняття оскаржуваної постанову з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 158, 159, 161, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 125 Закону України «Про судоустрій України», ст. 37 Закону України «Про статус суддів». 
				Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. 
				Судом першої інстанції встановлено, що позивач є суддею апеляційного суду Полтавської області з березня 2002 року та працює на цій посаді по цей час. 
				Наказом голови апеляційного суду Полтавської області від 19.06.2008 року № 9-03/87 у відповідності до вимог ст. 44 Закону України «Про статус суддів» з 21 березня 2008 року позивачу призначено щомісячне грошове утримання у розмірі 80% його заробітку, як такому, що має стаж роботи, що дає право на отримання щомісячного грошового утримання судді, 20 років. 
				У своєму зверненні до апеляційного суду Полтавської області ОСОБА_1 звертав увагу відповідача на таку обставину, що призначене йому грошове утримання було розраховано без врахування вимог Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та просив призначити йому щомісячне довічне грошове утримання з підвищенням на 150 % мінімальної пенсії за віком як учаснику бойових дій (даний розмір підвищення було встановлено цим же Законом до 01.07.2006 року). 
				Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що підпунктом 4.13. пункту 4 Положення про порядок призначення та виплати щомісячного грошового утримання працюючим суддям та щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 25.08.2005 р. № 94, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.11.2005 р. за № 1314/11594, суддям - ветеранам війни щомісячне грошове утримання підвищується відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального статусу». 
				Колегія суддів погоджується з рішення суду першої інстанції з огляду на наступне. 
				У відповідності до ч. 1 ст. 43 Закону України «Про статус суддів» кожен суддя, за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення від виконання обов'язків за власним бажанням або у зв'язку із закінченням строку повноважень. Судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 % заробітної плати працюючого судді на відповідній посаді судді. 
				Виходячи з положень п. 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 р. № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів», в редакції постанов КМУ від 16.01.2008 р. № 19 та від 21.05.2008 р. № 487, судді, які мають право на відставку та продовжують працювати на посаді судді, одержують заробітну плату та щомісячне грошове утримання у розмірі 100 % щомісячного грошового утримання, належного їм у разі виходу у відставку. 
				Відповідно до постанови КМУ від 11.06.2008 р. № 545 (набрала чинності 01.03.2008 р.), було доповнено п.3-1 вищевказаної постанови другим абзацом наступного змісту: до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби. 
				Згідно пп. 2.7 п. 2 Положення про порядок призначення та виплати щомісячного грошового утримання працюючим суддям та щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 25.08.005 р. № 94, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 01.11.2005 р. за № 1314/11594, призначення щомісячного грошового утримання судді проводиться наказом голови суду на підставі отриманого від Державної судової адміністрації України погодження. 
				Колегія суддів зазначає, що наказом голови апеляційного суду Полтавської області від 19.06.2008 року № 9-03/87 у відповідності до вимог ст. 44 Закону України «Про статус суддів» з 21 березня 2008 року позивачу призначено щомісячне грошове утримання у розмірі 80% його заробітку, як такому, що має стаж роботи, що дає право на отримання щомісячного грошового утримання судді, 20 років. 
				З матеріалів справи вбачається, що позивач в період з 12.08.1986 по 08.07.1988 проходив строкову військову службу у Республіці Афганістан та є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії АБ № 295186 від 27.02.1996 р. 
				Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам бойових дій пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються в розмірі 25 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. 
				У зверненні до апеляційного суду Полтавської області ОСОБА_1 зауважив, що призначене йому грошове утримання було розраховано без врахування вимог Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» просив призначити йому щомісячне довічне грошове утримання з підвищенням на 150 % мінімальної пенсії за віком як учаснику бойових дій (даний розмір підвищення було встановлено цим же Законом до 01.07.2006 року). 
				Проте, підвищення до щомісячного грошового утримання позивачу у вищевказаному розмірі не було здійснено відповідачем, оскільки Державна судова адміністрація України не дала погодження на таке підвищення. 
				На звернення апеляційного суду Полтавської області Державна судова адміністрації України (лист від 25.07.2008 р. № КО-698/08) роз'яснила, що суддям, які продовжують працювати на посаді судді, виплачується щомісячне грошове утримання лише відповідно положень постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 р. № 865 "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів».  
				Щомісячне довічне грошове утримання судді - це спрямована на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня особлива форма соціального забезпечення суддів, яка виражається у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошової виплаті, що забезпечує їх належне матеріальне утримання. 
				Умови та порядок виплати щомісячного довічного грошового утримання визначені ст. 43 Закону України «Про статус суддів» та постановою Кабінету Міністрів України «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» від 03.09.2005 р. № 865. 
				У ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» зазначено, що час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю та стажу державної служби. 
				У відповідності до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 р. № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової-допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до вислуги років зараховується, зокрема, дійсна військова служба у Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР та інші види служби і періоди роботи, які відповідно до законодавства колишнього СРСР зараховувалися до вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям, а також особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ. Вислуга років (у тому числі на пільгових умовах) у цьому випадку обчислюється у порядку, встановленому законодавством колишнього СРСР, якщо цією постановою не передбачено більш пільгових умов зарахування до вислуги років часу служби для призначення пенсій військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ. У п. З цієї постанови передбачено, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним у її п. 1, зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці - участь у бойових діях у воєнний час. 
				Відповідно до ч. 4 ст. 12.Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам бойових дій пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються в розмірі 25 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. 
				Підпунктом 4.13. пункту 4 Положення про порядок призначення та виплати щомісячного грошового утримання працюючим суддям та щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 25.08.2005 р. № 94, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.11.2005 р. за № 1314/11594, суддям - ветеранам війни щомісячне грошове утримання підвищується відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального статусу». 
				Згідно ч. 2 ст. 2 цього ж Закону права та пільги для ветеранів війни і членів їх сімей, встановлені раніше законодавством України і законодавством колишнього СРСР, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни. 
				Щомісячне довічне грошове утримання суддів не є пенсією, оскільки згідно з Постановою Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України «Про статус суддів» (абз. 3 п. 1) фінансується і виплачується за рахунок державного бюджету ( а за рахунок Пенсійного фонду України) в суді за останнім місцем роботи або, за їх вибором, у суді за місцем їх проживання. 
				Водночас, як зазначено у рішенні Конституційного Суду України від 18.06.2007 р. № 4-рп/2007 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст. 36, пунктів 20, 33, 49, 50 ст. 71, ст. 97, 98, 104, 105 Закону «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про гарантії незалежності суддів), щомісячне довічне грошове утримання, як і пенсія, є особливою формою соціального забезпечення суддів. 
				Враховуючи можливість пільгового обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його стажу роботи, який дає право на призначення та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді, суд виходить із того, що визначальною підставою у цьому випадку є наявність законодавчого врегулювання, яке передбачає включення зазначеного періоду (строку) до стажу роботи працівників певних категорій для реалізації цими особами права на призначення різних видів пенсій, щомісячного грошового утримання чи інших соціальних виплат. Основними актами, на підставі яких здійснюється таке регулювання, зокрема, є Закон «Про військовий обов'язок і військову службу» та постанова Кабінету Міністрів України «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» від 03.09.2005 р. № 865. 
				Можливість пільгового обчислення періоду проходження військової служби пов'язується не з категорією працівників, що реалізують право на щомісячне грошеве утримання, а зі спеціальним статусом, якого ці особи набули в результаті проходження військової служби в певний, визначений у законодавчому порядку час. 
				Виходячи з вищезазначеного колегія суддів дійшла висновку, що до актів правового регулювання умов та порядку призначення суддям щомісячного довічного грошового утримання належать і ті правові акти, які передбачають пільгове (кратне) обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу роботи, що дає право на призначення й отримання різних видів пенсій та соціального забезпечення. 
				Згідно наказу апеляційного суду Полтавської області від 19.06.2008 р. позивачу було призначено щомісячне грошове утримання з 21.03.2008 р., тому і право на отримання підвищення 25% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на підставі ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту» у позивача виникло з 21.03.2008 р. 
				Отже, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваної постанови суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права. 
				Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують. 
				Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ст. 198, 200, п.1 ч.1 ст.205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, - 
				У Х В А Л И Л А: 
				 Апеляційну скаргу Державної судової адміністрації України залишити без задоволення. 
				Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.02.2009р. по справі№2-а-12385/09/1670 залишити без змін. 
				Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України. 
				 
				Головуючий суддя <підпис > Зеленський В.В. 
				 
				 
				Судді <підпис > 
				<підпис > Дюкарєва С.В.  
					 
						Катунов В.В.  
							 
								<Список > <Текст > 
							
							 Повний текст ухвали виготовлений 22.02.2010 р.

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...