Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 756/1712/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них.
Надіслано для оприлюднення: 30.04.2021. Зареєстровано: 02.05.2021. Забезпечено надання загального доступу: 05.05.2021.
Дата набрання законної сили: 23.09.2021 (частково)
Результат оскарження 23.09.2021 Апеляційний суд міста Києва: скасовано рішення частково та ухвалено нове рішення
Номер судового провадження: 2/756/3242/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		30.04.2021 Справа № 756/1712/21
		 
		                Унікальний номер 756/1712/21
		Провадження номер 2/756/3242/21 
		 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		28 квітня 2021 року                                                                 м. Київ
		Оболонський районний суд м. Києва в складі:
		головуючого судді - Шролик І.С.,
		секретар судового засідання - Михнюк В.М.,
		за участю представника позивача - ОСОБА_1 
		представника відповідача - ОСОБА_2 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом  ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором позики,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		В лютому 2021 року позивач через свого представника звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив суд стягнути з ОСОБА_3 заборгованість за договором позики від 24 квітня 2012 року, станом на 01 лютого 2021 року у розмірі еквівалентному 29729 доларів США 57 центів, що підлягає сплаті в гривнях за офіційним курсом Національного банку України, встановленим для відповідної валюти на день платежу, витрати на правову допомогу та витрати по сплаті судового збору.
		В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що 24 квітня 2012 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладено нотаріальний договір позики грошових коштів на суму 1 069 063 грн. 06 коп., що в еквіваленті за курсом НБУ на день підписання договору становило 133 838 доларів США 66 центів зі строком повернення рівними частинами до 10 числа місяця починаючи з червня 2012 року, щомісячно в сумі еквівалентної 700 доларів США до 24 квітня 2028 року.
		Станом на 01 лютого 2020 року ОСОБА_4 не в повному обсязі виконує зобов`язання щодо стягнення боргу по договору позики щомісячно в сумі еквівалентній 700 доларів США у відповідності до пункту 4 Договору позики, в результаті чого утворилася заборгованість у розмірі еквівалентному 29729 доларів США 57 центів.
		З метою досудового врегулювання спору позивачем 15 грудня 2020 року на адресу відповідача направлялася претензія-вимога про сплату суму боргу у розмірі 28226 доларів США, на що останній відмовився її отримувати.
		Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від  08 лютого 2021 року головуючим суддею у даній справі визначено суддю Шролик І.С.
		Ухвалою Оболонського районного суду  від 19 лютого 2021 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду.
		15 березня 2021 року на адресу суду надійшов від представника відповідача - адвоката ОСОБА_4 відзив на позовну заяву, в якому ставить питання про відмову в його задоволенні, посилаючись на необґрунтованість та безпідставність позовних вимог. В мотивування відзиву вказує, що позивач неправильно оцінює юридичну складову предмету даного договору позики, яким валюта зобов`язання визначена українська гривня. В п. 1 договору не визначається, що позикодавець передає позичальнику долари США. В пункті 2 договору валютою виконання грошового зобов`язання також визначена українська гривня. Тобто, позикодавець визначає, що позичальник повинен повернути зазначену суму, яка як вказано визначена валютою грошового зобов`язання - гривня, але повернути заборгованість повинен за курсом НБУ на дату погашення в строк до 24.04.2028 року, якого позивач також зазначив в пункті 1 договору в розмірі 1 долар США =7,9877 грн.). Зазначений курс долара позивач визначив та підтвердив в пункті 4 договору, в якому вказав, що останній платіж до 24.04.2028 року відповідач має сплатити у розмірі 6698 грн. 96 коп. (6698,96 грн. : 838,66 дол. США = 7,9877 грн., за один доллар), так як у відповідності до п. 6 договору позики він є безпроцентним.
		В своєму відзиві відповідач зазначає в договорі позики не міститься право на дострокового розірвання договору. Позичальник з 07 березня 2014 року сплачував грошові суми вдвічі та тричі більші за щомісячний розмір сплати до 03.08.2015 року включно, що в свою чергу не заборонено договором позики. Станом на дату направлення претензії на 15.12.2020 року відсутня заборгованість за договором так як ОСОБА_4 належним чином повертав безпроцентну позику, строк дії якої на дату звернення до суду із вимогою не закінчився.
		Вважає, що посилання позивача на ст. 533 ЦК України є необґрунтованим так як частина ч. 2 даної статті передбачає, що зобов`язання про грошовий еквівалент в іноземній валюті, що підлягає сплаті у гривні за офіційним курсом НБУ має бути визначений у договорі. Відомості про те, що валютою грошового зобов`язання є іноземна валюта договір позики не містить.Також зазначив, що отримував претензію-вимогу і направив позивачу поштовим зв`язком в особі свого повіреного відповідь на неї, у зв`язку з тимчасовим перебуванням в інші країні.
		Представник позивача 22 березня 2021 року подав відповідь на відзив, в якому заначає, що 24 квітня 2012 року договір позики був укладений з відповідачем з підстав того, що сторони працювали в одній компаній, в якій позивач володів значною часткою корпоративних прав та обіймав посаду директора з мартетингу. У відповідача був іпотечний валютний кредит у ВАТ «БМ Банк» з 2008 року під іпотеку квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Поручителем за кредитним договром був позивач. Враховуючи гарні відносини з відповідачем, а також те, що умови валютного кредиту були вкрай невигідними відповідачу, оскільки основна часина виплати йшла на погашення відсотків за кредитом, а манша частина на погашення тіла кредиту, відповідач попросив у позивача перекредитуватися та закрити цей валютний кредит в банку та відповідно закрити іпотеку. Тому уклали договір позики. Сторонами було чітко визначено повернення позики в гривнях в сумі еквівалентної сумі заборгованості по курсу НБУ до долара США на дату погашення чергової частини, що відповідач і робив до 03 серпня 2015 року включно.
		13 квітня 2021 року представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив.
		Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені вимоги та просив суд позов задовольнити з підстав та мотивів викладених у позовній заяві.
		Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову з підстав викладених у відзиві та запереченнях.
		Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази в їх сукупності суд приходить до висновку про задоволення позовних виходячи з наступного.
		Судом встановлено, що 24 квітня 2012 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладено договір позики, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О., за умовами якого позикодавець передав, а позичальник прийняв у власність грошову суму у розмірі 1069063 грн. 06 коп., що в еквіваленті за курсом НБУ на день підписання договору становить 133 838 доларів США 66 центів (1 долар = 7,9877 грн.). 
		Відповідно до п. 2 договору позики позичальник зобов`язався повернути позикодавцеві за курсом НБУ на дату погашення в строк до 24 квітня 2028 року.
		Відповідно до п. 4 договору повернення позики здійснюється позичальником обов`язково щомісячно до 10-го числа місяця починаючи з червня 2012 року у сумі 5591 грн. 39 коп., що повинно складати 700 доларів США 00 центів за курсом НБУ на дату погашення заборгованості. Останній платіж у сумі 6698 грн. 96 коп., що повинно складати 838 доларів США 66 центів за курсом НБУ на дату погашення заборгованості.
		Між сторонами виник спір стосовно належного виконання відповідачем взятих на себе боргових зобов`язань.
		Ст. 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
		Відповідно до ч. 1 і ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
		За приписами ч. 1, ч. 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
		 Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики вважається укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
		Відповідно до  ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
		Статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня. При цьому Основний Закон не встановлює заборони щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.
		Відповідно до статті 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
		Тобто відповідно до чинного законодавства гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.
		Відповідно до правової позиції, висловленої Великою Палатою Верховного Суду у постанові в справі № 373/2054/16-ц / провадження № 14-446цс18 від 16 січня 2019 року, відповідно до ст.524 ЦК України зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні.
		Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.
		Статтею 533 ЦК України встановлено, що грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях.
		Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
		Заборони на виконання грошового зобов`язання у іноземній валюті, у якій воно зазначено у договорі, чинне законодавство не містить.
		У разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов`язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику.
		Тому як укладення, так і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті, зокрема позики, не суперечить чинному законодавству.
		Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті, при цьому з огляду на положення частини першої статті 1046 ЦК України, а також частини першої статті 1049 ЦК України належним виконанням зобов`язання з боку позичальника є повернення коштів у строки, у розмірі та саме у тій валюті, яка визначена договором позики, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України.
		Станом на день звернення позивача до суду із позовними вимогами, відповідач взяті на себе зобов`язання перед позивачем належним чином не виконав, таким чином з нього підлягає стягненню заборгованість за договором позики від 24 квітня 2012 року у розмірі у розмірі еквівалентному 29729 доларів США 57 центи, що підлягає сплаті в гривнях за офіційним курсом Національного банку України, встановленим для відповідної валюти на день платежу. 
		Представник відповідача не заперечував проти визначеного позивачем розміру заборгованості. Суд перевіривши його правильність, погоджується із розрахунком позивача. 
		Суд вважає неприйнятними твердження представника відповідача про визначення валюти позики в гривні, що спростовується умовами укладеного договору.
		 Вирішуючи питання про розподіл судових витрат до ст. 141 ЦПК України, суд враховує, що позивачем при поданні позовної заяви сплачений судовий збір в сумі 8471 грн. 80 коп., що підтверджується квитанцією від 04 лютого 2021 року (а.с.1).
		Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. 
		До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, у числі інших, витрати на професійну правничу допомогу (ч. 1,3 ст. 133 ЦПК України).
		Як передбачено ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
		В силу ч.ч. 1,2  ст. 15 ЦПК України  учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога).
		Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
		На підставі ст. 141 ЦК України, суд присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача документально підтверджені судові витрати, судовий збір в сумі 8471 грн. 80 коп. та витрати на правову допомогу в розмірі 8400 грн.
		Від відповідача та його представника заперечення щодо не співмірності заявлених вимог, чи зменшення їх розміру не надходило. На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 526, 638, 1046, 1047, 1049 ЦК України, ст.ст.2, 4, 5, 10, 12, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 83, 133, 141, 209-211, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 280, 281, 282, 354 ЦПК України, суд, -
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позовні вимоги  ОСОБА_3 до  ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити.
		Стягнути з  ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) заборгованість за договором позики від 24 квітня 2012 року, станом на 01 лютого 2021 року у розмірі еквівалентному 29 729 (двадцять дев`ять тисяч сімсот двадцять дев`ять) доларів США 57 центи, що підлягає сплаті в гривнях за офіційним курсом Національного банку України, встановленим для відповідної валюти на день платежу.
		Стягнути з  ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на правову допомогу у розмірі 8400 (вісім тисяч чотириста) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 8471 (вісім тисяч чотириста сімдесят одну) грн. 80 коп.
		Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Повний текст рішення складено 30 квітня 2021 року.
		 
		 
		 
		Суддя                                         І.С. Шролик

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...