Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а-7912/11/2670 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів.
Надіслано судом: 13.05.2021. Зареєстровано: 14.05.2021. Забезпечено надання загального доступу: 14.05.2021.
Дата набрання законної сили: 13.05.2021
Номер судового провадження: Зі/9901/44/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		 
		13 травня 2021 року 
		Київ
		справа №2а-7912/11/2670
		адміністративне провадження №Зі/9901/44/21
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача - Уханенка С.А.,
		суддів - Данилевич Н.А., Кашпур О.В.  
		перевірив заяву ОСОБА_1 про виправлення описки в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 12 грудня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Державна виконавча служба України, за участю третіх осіб - Кабінет Міністрів України, ПАТ «Державний ощадний банк України» про визнання рішень, дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити дії,
		ВСТАНОВИВ:
		У серпні 2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Міністерства юстиції України, у якому просила:  визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадіслання їй, як стягувачу, постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби (далі - ДВС) Міністерства юстиції України Абісова А.В. від 20 грудня 2007 року про закінчення виконавчого провадження №529908 у 3-денний термін протягом трьох днів з дня винесення цієї постанови; визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадіслання їй, як стягувачу, постанови згідно зі статтею 85 Закону України «Про виконавче провадження» за скаргою від 31 січня 2008 року на постанову державного виконавця Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Абісова А.В. про закінчення виконавчого провадження №4529908; визнати протиправним неповідомлення відповідачем її та ОСОБА_2 у період з 17 серпня 2007 року по 01 червня 2009   року про скасування постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Кириченка В.Г. від 17 серпня 2007 року про відкриття виконавчого провадження №4529908 щодо примусового виконання рішення Європейського суду з прав людини № 25476/02, виданого 15 лютого 2007 року стягувач - ОСОБА_1 , боржник - Держава Україна; визнати  протиправною конвертацію, проведену Міністерством юстиції України на виконання рішення Європейського суду з прав людини від 15   лютого 2007 року; зобов`язати відповідача надіслати ОСОБА_2 , як представнику ОСОБА_1 , рекомендованим листом постанову про скасування постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Абісова А.В. від 20 грудня 2007 року про закінчення виконавчого провадження №4529908; зобов`язати відповідача надіслати рекомендованим листом з повідомленням про вручення ОСОБА_2 , як представнику ОСОБА_1 , завірений витяг з журналу вихідної кореспонденції Міністерства юстиції України про направлення йому      листа від 18   лютого 2008 року № П-7143-25/13 на скаргу ОСОБА_1 від 31 січня 2008 року на постанову від 20   грудня 2007 року про закінчення виконавчого провадження № 4529908; зобов`язати відповідача в п`ятиденний термін з дня набрання законної сили постанови суду у справі № 2а-16/09 надіслати стягувачу ОСОБА_1 рекомендованим листом постанову Департаменту ДВС Міністерства юстиції України про скасування постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Абісова А.В. від 30 серпня 2007 року про відкриття виконавчого провадження №   4529908; зобов`язати відповідача винести постанову про поновлення виконавчого провадження № 4529908  щодо виконання рішення Європейського суду з прав людини № 25476/02 ; вирішити питання розподілу судових витрат та постановити окрему ухвалу за наслідками розгляду справи.
		Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 серпня 2012 року, залишеною без змін  Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2013 року, у позові відмовлено.
		Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 грудня 2013 року   скасовано рішення судів першої та апеляційної інстанцій, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		02 січня 2021 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про виправлення описки в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 12 грудня 2013 року, мотивована тим, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 грудня 2013 року справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Проте, на її думку, в ухвалі від 12 грудня 2013 року допущено описку в резолютивній частині, в частині зазначення інстанції суду до якого направлено справу на новий розгляд, а саме: помилково вказано про направлення справи до апеляційної інстанції замість направлення до суду першої інстанції.
		Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11 лютого 2021 року витребувано матеріали адміністративної справи 2а-7912/11/2670 з суду першої інстанції, яка надійшла на адресу Верховного Суду 25 лютого 2021 року.   
		Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 09 березня 2021 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 12 грудня 2013 року з тих підстав, що твердження ОСОБА_1  про допущення Вищим адміністративним судом України описки в резолютивній частині, в частині зазначення інстанції суду до якого направлено справу на новий розгляд є помилковими, так як порушення норм процесуального права, були допущені судом апеляційної інстанції, що унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для вирішення справи. За таких обставин, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про скасування судового рішення апеляційної інстанції та направлення справи саме на новий апеляційний розгляд. 
		30 квітня 2021 року до Верховного Суду повторно надійшла заява ОСОБА_1 про виправлення описки в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 12 грудня 2013 року, мотивована тим, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 грудня 2013 року справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Проте, на її думку, в ухвалі від 12 грудня 2013 року допущено описку у мотивувальній та резолютивній частинах, в частині зазначення суду до якого направлено справу на новий розгляд, а саме: помилково вказано про направлення справи до апеляційної інстанції замість направлення до суду першої інстанції.
		Перевіряючи зміст та доводи заяви, Верховний Суд дійшов висновку, що її необхідно залишити без розгляду за таких обставин.
		Частиною першою статті 253 КАС України   передбачено, що суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
		З 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд як найвищий суд у системі судоустрою України, у зв`язку з чим відповідно до пункту 7 Розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII Вищий адміністративний суд України припинив свою процесуальну діяльність.
		ОСОБА_1 вже зверталася до Верховного Суду із заявою про виправлення описки в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 12 грудня 2013 року, постановленій у справі №2а-7912/11/2670.
		Відповідно до частини першої статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
		Частиною другою статті 45 КАС України з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) узгодження умов примирення, спрямованих на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
		Перевіряючи матеріали заяви, Верховним Судом встановлено, що у попередній заяві ОСОБА_1 просила виправити описку у резолютивній частині ухвали суду і це питання вже вирішене Верховним Судом шляхом постановлення відповідної ухвали у березні 2021 року.  Водночас, зміст повторної заяви свідчить про те, що заявник формально доповнивши вимоги щодо необхідності виправлення описки крім резолютивної, ще у мотивувальній частинах ухвали Вищого адміністративного суду України від 12 грудня 2013 року, фактично намагається вирішити питання, яке вже вирішене Верховним Судом.
		Така заява ОСОБА_1 має очевидно штучний характер і  дає підстави для висновку, що заявник вчиняє дії, які свідчать про зловживання нею процесуальними правами.
		За правилами частини третьої статті 45 КАС України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
		За таких обставин, заяву ОСОБА_1 про виправлення описки необхідно повернути без розгляду.
		Враховуючи викладене, керуючись частиною третьою статті 45, статтями 243 та 248 КАС України,
		У Х В А Л И В:
		1. Заяву ОСОБА_1 про виправлення описки в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 12 грудня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Державна виконавча служба України, за участю третіх осіб - Кабінет Міністрів України, ПАТ «Державний ощадний банк України» про визнання рішень, дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити дії повернути без розгляду.
		2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
		Суддя-доповідач:                                                                                           С.А. Уханенко
		Судді:                                                                                                              Н.А. Данилевич
		                                                                                                              О.В. Кашпур

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...