Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 431/4781/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них.
Надіслано судом: 24.05.2021. Зареєстровано: 24.05.2021. Забезпечено надання загального доступу: 25.05.2021.
Дата набрання законної сили: 17.05.2021
Номер судового провадження: 22-ц/810/312/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                                                                                            Головуючий суду 1 інстанції - Колядов В.Ю.   
		                             Доповідач - Луганська В.М. 
		 
		Справа № 431/4781/20
		Провадження № 22-ц/810/312/21
		 
		 
		 
		 
		ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		 
		17 травня 2021 року                                                        м. Сєвєродонецьк
		 
		Луганський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		головуючого Луганської В.М.
		суддів: Гаврилюка В.К., Карташова О.Ю.
		за участю секретаря: Вовчанської С.І.
		учасники справи:
		позивач- ОСОБА_1 
		відповідач Старобільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Луганського апеляційного суду в м. Сєвєродонецьку
		апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 
		на рішення Старобільського районного суду Луганської області від 12 лютого 2021 року, ухвалене судом у складі судді Колядова В.Ю.,
		за позовом ОСОБА_1 до Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання права власності на спадкове майно та стягнення грошових коштів,
		 
		в с т а н о в и в:
		У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеними вимогами, в обґрунтування яких вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		Після смерті матері залишилася недоотримана за її життя пенсія, яка має увійти до складу спадщини.
		Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 06 лютого 2020 року, спадщина складається з суми недоотриманої пенсії у розмірі 66119,61 грн. 
		Матір позивача ОСОБА_3 перебувала на обліку у Старобільському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Луганської області та отримувала пенсію за віком з 01 серпня 2014 року.
		З 01 лютого 2015 року по 02 серпня 2019 року їй не було здійснено виплату пенсії за віком. Відповідачем нотаріусу надано інформацію про загальну суму пенсії спадкодавця за останні три роки, а перераховано - за два з половиною роки, а саме з 18 лютого 2017 року до 31 серпня 2019 року. 
		Позивач зазначив, що до складу спадщини увійшла не вся сума пенсії, на яку мала право спадкодавець за життя, а лише за останні три роки - в сумі 66119,51 грн.
		04 серпня 2020 року позивачу на підставі разового доручення № 909340149792/17/17 перераховано виплату пенсії за період з 01 лютого 2017 року по 01 серпня 2019 року, тобто за 2 роки 6 місяців.
		Позивач вважає, що ненадання відповідачем нотаріусу всієї суми заборгованості з пенсійних виплат ОСОБА_3 , а саме з 01.02.2015 року є порушенням прав позивача щодо прийняття всього спадкового майна після смерті матері, на яке вона мала право за життя і по день смерті.
		Матері позивача було припинено виплату пенсії відповідачем з 01 лютого 2015 року.
		Недорахована пенсія складає 33059,76 грн. за період з 01 лютого 2015 року по 01 серпня 2016 року, за 1 рік 6 місяців (18 місяців).
		У зв`язку з викладеним, позивач просив суд визнати за ним право власності на заборгованість з пенсійних виплат ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку спадкування у розмірі 33059,76 грн, стягнути з відповідача вказану суму та здійснити розподіл судових витрат. 
		 
		Рішенням Старобільського районного суду Луганської області від 12 лютого 2021 року позовні вимоги було задоволено частково.
		Визнано за ОСОБА_1 право власності на заборгованість з пенсійних виплат ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку спадкування на частину недоотриманої суми у розмірі 10237, 27 грн.
		Стягнуто із Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області на користь ОСОБА_1 залишок недоотриманої пенсії у розмірі 10237,27 грн, яка залишилась після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в порядку спадкування за законом. В іншій частині відмовлено за необґрунтованістю.
		 
		Не погодившись з вказаним рішенням ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить суд апеляційної інстанції рішення Старобільського районного суду Луганської області від 12 лютого 2021 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
		Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла матір позивача ОСОБА_3 , яка за життя перебувала на обліку у Старобільському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Луганської області та отримувала пенсію за віком з 01 серпня 2014 року. З 01 лютого 2015 року і до дня її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідачем не здійснено виплату пенсії за віком, чим порушено ст. 46 Конституції України. Зазначає, що відповідно до ст. 1227 ЦПК України, сума пенсії, яка належала спадкодавцеві, але не була ним одержана за життя, передається членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини та не обмежується строком на її отримання. 
		Вважає необґрунтованим застосування судом першої інстанції положення ст. 46 Закону № 1058-ІV, якою встановлено порядок виплати пенсії за минулий час, з вини пенсіонера, оскільки суд першої інстанції не взяв до уваги відсутність вини померлої матері позивача щодо недотримання пенсії та відсутність пояснень відповідача з питань обґрунтування підстав припинення виплати пенсії ОСОБА_3 , у зв`язку з чим неправомірно застосовано трирічний строк обмеження виплати пенсії відповідачем. 
		Скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що суд першої інстанції не врахував практику Верховного суду щодо припинення виплати пенсії внутрішньо переміщеній особі, зокрема рішення Верховного Суду від 03.05.2018 № 805/402/18. 
		Суд не звернув належної уваги на наявну судову практику щодо безпідставності припинення пенсійних виплат внутрішньо переміщеним особам, не звернув увагу на відсутність обґрунтувань відповідача щодо припинення пенсійних виплат та безпідставного обмеження спадкового майна трирічним строком.
		Старобільським районним судом Луганської області розглянуто справу №431/4870/20 за позовом ОСОБА_1 до відповідача та 22 лютого 2021 року постановлено судове рішення про стягнення залишку суми недоотриманої пенсії у порядку спадкування у розмірі 10237, 27 грн.
		 
		В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином, його представник ОСОБА_4 в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала, посилаючись на доводи, викладені в апеляційній скарзі.
		 
		В судове засідання представник відповідача Старобільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області не з`явився, про дату час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
		Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
		Враховуючи положення ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи, які повідомлені про місце та час судового засідання у визначеному законом порядку.
		 
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.
		 
		Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві.
		 
		Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. 
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.
		Рішення суду вказаним вимогам не відповідає, виходячи з наступного.
		 
		Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем у встановленому законом порядку успадковано належні спадкодавцю суми недоотриманої пенсії, після смерті матері ОСОБА_3 в розмірі 66119,51 грн за останні три роки. Дата звернення спадкоємця до органу Пенсійного фонду України з вимогою про виплату нарахованої за життя спадкодавця пенсії не впливає на розмір виплат та не надає органам Пенсійного фонду України права на обмеження цих виплат. Оскільки позивачем на підставі разового доручення № 909340149792/17/17 Старобільським об`єднаним управлінням ПФУ Луганської області вже виплачена частина недоотриманої пенсії у розмірі 55882,24 грн, залишок несплаченої суми складає 10237,27 грн, яка підлягає стягненню на користь позивача.
		Відмовляючи у задоволенні позову в частині визнання за позивачем права власності на набуті в порядку спадкування за законом грошові кошти недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю ОСОБА_3 за період часу з 01 лютого 2015 року до 01 серпня 2016 року у розмірі 33059,76 грн, суд першої інстанції виходив з того, що свідоцтво про право на спадщину за законом від 06 лютого 2020 року видане ОСОБА_1 не є предметом спору у даній справі, крім того, ніким не оспорено та є чинним. 
		Колегія суддів вважає, що такі висновки суду не в повній мірі відповідають вимогам закону та встановленим по справі обставинам справи, виходячи з наступного.
		 
		Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
		При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
		Відповідно до ч. 1, 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
		Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
		Згідно статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.
		Згідно статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
		Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
		Не входять до складу спадщини права та обов`язки , що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу (ст. 1219 ЦК України).
		Статтею 1227 ЦК України передбачено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
		Системний аналіз положень статей 1219 ЦК України та статті 1227 ЦК України, при застосуванні до встановлених у цій справі обставин, дає підстави для висновку, що потрібно розрізняти: право на пенсію як об`єкта цивільних прав), яке нерозривно пов`язане із особою і яке, відповідно не входить до складу спадщини та припиняється зі смертю особи, яка мала таке право; та право на суми пенсії, які нараховані   за життя спадкодавцю, тобто належали йому, але не отриманні ним  за життя, які передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини (стаття 1227 ЦК України).
		У постанові Верховного Суду від 16 грудня 2020 року по справі № 428/12730/19 вказано, що при вирішенні спорів про право на спадщину на належні спадкодавцю за життя суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, визначальним є те, чи були такі виплати нараховані спадкодавцеві за життя, оскільки лише за умови, що такі суми були нараховані за життя, проте не отримані спадкодавцем, вони можуть увійти до складу спадщини.
		Подібний за змістом висновок висловлено Верховним Судом у постановах від 26 лютого 2020 року у справі № 243/2404/19-ц, від 14 квітня 2020 року у справі № 431/6232/16-ц, від 09 грудня 2020 року у справі № 243/9613/19-ц.
		Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .
		Позивач є спадкоємцем померлої, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
		06 лютого 2020 року державним нотаріусом Новопсковської державної нотаріальної контори Луганської області, ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину за законом, відповідно до якого спадщина складається з суми недоотриманої пенсії у розмірі 66119,51 грн, що підтверджується листом Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області № 16546/03-01 від 23 жовтня 2019 року.
		Згідно разового доручення № 909340149792/17/17 Старобільським об`єднанням управління пенсійного фонду України Луганської області позивачу виплачена частина недоотриманою пенсії, яка залишилася після померлої матері у розмірі 55 882, 24 грн.
		ОСОБА_3 перебувала на обліку в Старобільському об`єднаному управлінні пенсійного Фонду з 01.08.2014 року.
		Листом Старобільського об`єднаного управління пенсійного фонду України Луганської області від 06.10.2020 року позивача повідомлено, що йому була виплачена частина недоотриманою пенсії, яка залишилася після померлої матері згідно ч.1 ст.46 Закону «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». 
		Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві зазначив, що його мати перебувала на обліку у Старобільському обєднаному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області як отримувач пенсії за віком з 01 серпня 2014 року. Відповідач у період з 01 лютого 2015 року і до дня смерті не здійснював виплату пенсії.
		В судовому засіданні представник позивача суду пояснила, що відповідачем з 01 лютого 2015 року виплата пенсії була припинена. При житті померла ОСОБА_3 дії відповідача стосовно припинення виплати пенсії не оскаржувала.
		Судом встановлено, що нарахування пенсії ОСОБА_3 припинено з 01 лютого 2015 року.
		Право позивача на спадщину у вигляді недоотриманої пенсії з 01 лютого 2015 року по 01 серпня 2016 року у встановленому законом порядку не підтверджене, документи на спадщину у вигляді недоотриманої спадкодавцем пенсії за вказаний період у позивача відсутні.
		Встановивши, що нарахування пенсії ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 припинилось з лютого 2015 року та за життяостанньою у встановленому законом порядку не було оскаржено дії компетентного органу Пенсійного фонду України щодо не нарахування та невиплати з 01 лютого 2015 року пенсії, то суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що ненарахована пенсія не увійшла до складу спадщини, оскільки відповідно до вимог цивільного законодавства до складу спадкового майна входить лише нарахована пенсія.
		Слід зазначити, що спадкування є формою правонаступництва, що реалізується спадкоємцем у межах обсягу спадкової маси та не включає в себе процесуальні права та обов`язки спадкодавця, які ним не реалізовані за життя. 
		Отже, у цій справі позивач, пред`явив позовну вимогу про визнання права власності на суму пенсії на виплату яких мала право ОСОБА_3 , але не отримала за життя, що не відповідає способу захисту її прав як спадкоємця.
		Враховуючи викладене, суд першої інстанції в порушення вимог закону неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи.
		Відповідно до вимог ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		В порушення вимог ст.13 ЦПК України суд вийшов за межі заявлених вимог та стягнув з відповідача на користь позивача суму недоотриманої пенсії у розмірі 10237, 27 грн, яка позивачем не заявлялася, оскільки як вбачається із позовної заяви, позивач просив суд стягнути недоотриману пенсію з 01 лютого по 01 серпня 2016 року.
		Враховуючи викладене, відповідно до пунктів1, 3, 4 ч.1 ст.376 ЦПК України рішення Старобільського районного суду Луганської області від 12 лютого підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні заявлених вимог позивача.
		Разом з тим, не заслуговують доводи апеляційної скарги про те, що відсутня вина померлої матері позивача щодо неотримання пенсії та необґрунтованості припинення відповідачем виплати пенсії померлій ОСОБА_3 з посиланням на рішення Верховного Суду від 03 травня 2018 року у справі №805/402/18, оскільки як встановлено судом, виплату пенсії померлій ОСОБА_3 відповідачем припинено з лютого 2015 року. Ця обставина не заперечувалася представником позивача. При цьому, ОСОБА_3 за час свого життя у встановленому законом порядку не оскаржила дії компетентного органу Пенсійного фонду України щодо не нарахування та невиплати їй пенсії, тобто за життя не виявила інтересу та волі на те, щоб відновити нарахування пенсії за віком і у цій справі правовідносини відмінні від правовідносин у справі №805/402/18. Ненарахована пенсія не увійшла до складу спадщини, право на яку має позивач, у зв`язку з тим, що відповідно до вимог цивільного законодавства до складу спадкового майна входить лише нарахована пенсія. Право на нарахування пенсії та її виплату згідно із статтею 1219 ЦК України до складу спадщини не входить. Позивач як спадкоємець не має права на те майно, яке за життя спадкодавця не було йому нараховано.
		Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що померлій ОСОБА_3 відповідачем було нараховано пенсію з 01 лютого 2015 року 01 серпня 2016 року.
		Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Проте фактичного перерозподілу сум відшкодування майнової шкоди не відбулося, тому підстав для розподілу судових витрат, понесених скаржником у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції не має.
		Керуючись ст. ст. 259, 367, 374,376, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд,
		 
		п о с т а н о в и в:
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1  задовольнити частково.
		 
		Рішення Старобільського районного суду Луганської області від 12 лютого 2021 року скасувати, ухвалити нове судове рішення.
		 
		У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання права власності на спадкове майно та стягнення грошових коштів відмовити.
		 
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
		Дата складання повного тексту постанови 21 травня 2021 року.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Головуючий
		 
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...