Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 380/6818/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо.
Надіслано судом: 25.05.2021. Зареєстровано: 26.05.2021. Забезпечено надання загального доступу: 27.05.2021.

Номер судового провадження: П/380/6997/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		14 травня 2021 року справа №380/6818/20
		зал судових засідань №7
		Львівський окружний адміністративний суд,
		у складі:
		головуючої-судді Братичак У.В.,
		секретар судового засідання Середа О-В.І.,
		за участю сторін: 
		представника позивача Др.-Інж.Томас Пауль Вюнше., 
		представника відповідача Рибака Н.Я., 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в порядку загального позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Верболіз до Галицької митниці Держмитслужби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державна казначейська служба України про визнання протиправними дій і бездіяльності, відшкодування шкоди, -
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		Товариство з обмеженою відповідальністю Верболіз (місцезнаходження: вул.Шкільна, 1А, с.Володимирці, Жидачівський район, Львівська область, 81784; ЄДРПОУ: 35056429) звернулось із позовною заявою до Галицької митниці Держмитслужби (місцезнаходження: вул.Костюшка, 1, м.Львів, 79000; код ЄДРПОУ 43348711), в якій просить:
		-визнати протиправними дії, бездіяльність митниці щодо неприйняття заяви з проханням згідно п. 21 ст. 356 МКУ випустити товар за МД UA209120/2017/108947 до одержання результатів відповідних досліджень, залишення без відповіді і результату звернення у клопотанні до Львівської митниці ДФС щодо запобігання порушення Митного кодексу України, що призвели до порушення інтересу ТзОВ Верболіз;
		-захистити інтереси ТзОВ Верболіз прийнявши рішення, яким стягнути з Галицької митниці Держмитслужби кошти на відшкодування шкоди, завданих матеріальних збитків в розмірі 343013,19 грн., які є наслідком протиправної дії, бездіяльності митниці, а саме не випуску товару згідно п. 21 ст. 356 МКУ.
		Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що ТзОВ «Верболіз» за договором міжнародної купівлі-продажу товарів №12/05/17 від 12.05.2017 постачало в порядку та на умовах, визначених цим договором контрагенту-покупцю фірмі «Сleanenergy е.К.» (Німеччина) партію товару - соняшник частково очищений в кількості 19,6 т. Під час оформлення товару в режимі експорту до митного поста «Стрий» Львівської митниці ДФС (правонаступником якої є відповідач) митним брокером товариства фірмою ONIX Logistik 30.06.2017 року було подано митну декларацію UА209120/2017/108947 для оформлення в режимі експорту товару: «насіння соняшнику сире, частково очищене для технічного використання (не для сівби), призначене для виробництва біопалива, 19600 кг, за кодом товару 1206009900». Від митниці 30.06.2017 було отримано повідомлення зі змістом «представити вантаж в зону митного контролю для взяття проб (зразків) для проведення досліджень з метою встановлення характеристик визначальних для класифікації товару згідно УКТ ЗКД». Митне оформлення товару відбулося, після численних звернень та скарг, згідно МД-2 UА209120/2017/109795 лише 12.07.2017, тобто, на тринадцятий день після подання митної декларації. Товар перебував в зоні митного контролю в період з 30.06.2017 року по 12.07.2017 року, в тому числі в період найбільш інтенсивної спеки 10.07.2017, 11.07.2017 року, що вплинуло на якість та технічні характеристики такого товару. В подальшому, контрагентом-покупцем фірмою «Сleanenergy е.К.» повідомлено товариство, що до Німеччини прибув товар з недоліками. Фірма «Сleanenergy е.К.» вимагає відшкодування збитків, які виникли в наслідок отримання зіпсованого товару. Позивач стверджує, що товар втратив якість під час простою транспортного засобу з товаром в ЗМК м/п Стрий. З наведеного позивач робить висновок про наявність правових підстав для постановлення судового рішення про визнання протиправними дій і бездіяльності, відшкодування шкоди. 
		21.09.2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнаються з таких підстав. 30.06.2017 року до митного оформлення було подано ЕМД №UА209120/2017/108947 на товар «Насіння соняшнику сире, частково очищене, для технічного використання...». За результатами спрацювання системи АСАУР було згенеровано ризики 905-3 «Взяття проб (зразків) товарів для проведення досліджень (аналізу, експертизи) з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД». За результатами отриманого висновку Львівського відділу з питань експертиз та досліджень ДПМЕ ДФС №142008600-0238 від 11.07.2017 відбулося зміна опису товару до МД №UА209120/2017/108947 та здійснене митне оформлення 12.07.2017. Законодавством України з питань державної митної справи визначені умови подання тимчасових митних декларацій в рамках процедур митного контролю та оформлення, умови визначення ставок митних платежів, для нарахування сум митних платежів за тимчасовою митною декларацією та вимоги щодо надання відмови у митному оформленні. Натомість, декларантом позивача, тимчасова митна декларація до митного оформлення не подавалася, як наслідок, випуск товарів до одержання результатів відповідних досліджень (аналізу, експертиз) за митною декларацією ЕК 10 АА UА209120/2017/108947 був неможливий. Позивач вказує, що псування товару відбулося внаслідок простою транспортного засобу з товаром в ЗМК м/п «Стрий», але доказів на підтвердження зазначеної обставини, матеріали справи не містять. Відповідач звертає увагу, що транспортний засіб було завантажено товаром 27.06.2017, що підтверджується актом погрузки ТзОВ «Верболіз». Відповідач припускає, що товар міг бути зіпсованим як до завантаження транспортного засобу, так в період з 27.06.2020 до 30.06.2017 року, або ж в проміжок часу між випуском товару з митної території України до дати його поставки контрагенту позивача. На думку відповідача, жодного доказу, що псування товару мало місце в період з 03.07.2017 по 12.07.2017 позивачем до суду не надано. Все це, на думку відповідача, є підставами для відмови в задоволенні позовних вимог.
		Представником позивача 23.11.2020 року подано до суду відповідь на відзив, в якій, серед іншого, зазначено, що у висновку експертизи товару міститься інформація такого змісту «Результати досліджень зразка відповідають вимогам до насіння соняшникового, згідно ДСТУ 7011:2009 «Соняшник. Технічні умови». Таким чином, товар, що прибув до ЗНК м/п «Стрий» був належної якості.
		Третя особа про свою позицію суд не повідомила, про дату, час та місце слухання справи повідомлена належним чином.
		Ухвалою судді від 31.08.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.
		Ухвалою суду від 26.10.2020 відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду.
		Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримував, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та у відповіді на відзив.
		Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на обставини викладені у відзиві на позов.
		Розглянувши надані документи, заслухавши представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд встановив наступне.
		12.05.2017 року між ТзОВ «Верболіз» (продавець) та фірмою «Сleanenergy е.К.», Німеччина (покупець) договір міжнародної купівлі-продажу товарів №12/05/17 предметом якого є продаж товару  соняшнику частково очищеного врожаю 2016 року в кількості 110000 кг.
		Відповідно до п.3 договору якість товару повинна відповідати таким вимогам: вологість не більше 9%; смітна домішка не більше 3%; властивий запах та вигляд товару.
		Як передбачено в п.6 договору претензії можуть бути заявлені щодо якості  у разі невідповідності якості товарів передбаченим цим договором вимогам.
		На виконання умов міжнародного договору купівлі-продажу №12/05/17 від 12.05.2017 року товариством завантажено партію товару 19600 кг., що підтверджується актом погрузки від 27.06.2017 року.
		На адресу покупця виписано рахунок-фактуру №27/06/17 від 27.06.2017 року на товар соняшник частково очищений вагою 19600 кг., ціною 0,25 євро за 1 кг., всього на 4900 євро.
		27.06.2017 року Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів дозволено вивіз з України товару  соняшник частково очищений вагою 19600 кг., про що міститься штемпель на міжнародній товарно-транспортній накладній №0029249 від 27.06.2017 року.
		З метою декларування товару в режимі експорт, 30.06.2017 року митним брокером товариства було до м/п «Стрий» Львівської митниці ДФС подано ЕМД UA209120/2017/108947 на товар «насіння соняшнику сире частково очищене, для технічного використання (не для сівби)», код товару - 1206009900.
		За результатами спрацювання системи АСАУР було згенеровано ризики 905-3 «Взяття проб (зразків) товарів для проведення досліджень (аналізу, експертизи) з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД».
		В період проведення експертизи зразків товару, з 30.06.2017 року по 12.07.2017 року транспортний засіб, в якому знаходився товар перебував в ЗМК м/п «Стрий». 
		За результатами висновку Львівського відділу з питань експертиз та досліджень ДПМЕ ДФС №142008600-0238 від 11.07.2017 відбулося зміна опису товару до МД №UА209120/2017/108947 та здійснене митне оформлення 12.07.2017.
		Позивач звертає увагу суду, що при відібранні зразків для проведення експертизи митним органом не було встановлено недоліків товару.
		Не було встановлено таких недоліків і під час проведення експертизи, доказом чого є висновок №142008600-0238 від 11.07.2017 року складений Львівським відділом з питань експертизи та досліджень Департаменту податкових та митних експертиз ДФС за запитом про проведення дослідження митного поста «Стрий» Львівської митниці ДФС №6/13-70-68/59 від 30.06.2017 року.
		У висновку зазначено, що вологість зразка, сміттєва домішка та запах зразків товару відповідають вимогам до насіння соняшникового, згідно ДСТУ 7011:2009 «Соняшник. Технічні умови».
		Також митний пост «Стрий» направив на адресу Львівської митниці ДФС запит від 12.07.2017 №7/13-70-68/38 через складний випадок класифікації товару за МД №UА209120/2017/108947, в результаті чого змінено назву товару.
		03.07.2020 року на адресу товариства від фірми «Сleanenergy е.К.», Німеччина, надійшов лист-вимога про відшкодування 10507,54 євро за поставлений в 2017 році з недоліками товар  соняшник частково очищений вагою 19600 кг. Сума заявлених збитків складає 10507,54 євро, що в гривневому еквіваленті становить 343013,19 грн. 
		Товариство вважає, що псування товару відбулось через перебування транспортного засобу в період з 30.06.2017 по 12.07.2017 в зоні митного контролю митного поста «Стрий» Львівської митниці ДФС, в тому числі в дні з високою температурою повітря 10.07.2017 та 11.07.2017 року, а тому заявлені збитки підлягають відшкодуванню товариству за рахунок відповідача. 
		При вирішенні спору по суті суд враховує наступне.
		Відповідно до ч.3 ст.3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		Як передбачає ч.2 ст.2 Митного кодексу України (тут і надалі в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
		Частиною 1 ст.255 Митного кодексу України визначено, що митне оформлення завершується протягом чотирьох робочих годин з моменту пред`явлення органу доходів і зборів товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню (якщо згідно з цим Кодексом товари, транспортні засоби комерційного призначення підлягають пред`явленню), подання митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та всіх необхідних документів і відомостей, передбачених статтями 257 та 335 цього Кодексу.
		Частиною 2 ст.255 Митного кодексу України встановлений вичерпний та виключний перелік підстав, за якими строк, зазначений у частині першій цієї статті, може бути перевищений на час виконання відповідних формальностей , а саме у разі:
		1) виконання митних формальностей поза місцем розташування органу доходів і зборів відповідно до ст.247 цього Кодексу;
		2) підтвердженого письмово бажання декларанта або уповноваженої ним особи подати відповідно до цього Кодексу додаткові документи чи відомості про зовнішньоекономічну операцію або характеристики товару;
		3) проведення досліджень (аналізу, експертизи) проб і зразків товарів, якщо товари не випускаються відповідно до частини двадцять першої статті 356 цього Кодексу;
		4) виявлення порушень митних правил, якщо товари не випускаються відповідно до частини п`ятої цієї статті;
		5) зупинення митного оформлення відповідно до Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції»;
		6) подання додаткових документів відповідно до частини третьої статті 53 цього Кодексу в межах передбаченого нею строку, перебіг якого припиняється з моменту отримання митницею (митним постом) таких документів чи письмової відмови декларанта або уповноваженої ним особи у їх наданні;
		7) призупинення митного оформлення відповідно до статей 399 і 400 цього Кодексу.
		При цьому, відповідно до вимог ст.338 Митного кодексу України огляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення, пред`явлених органу доходів і зборів (у тому числі для перерахунку та зважування), проводиться в можливо короткий строк після прийняття рішення про його проведення.
		Порядок проведення огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення визначається Порядком проведення огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2012 року № 1316 (далі - Порядок №1316).
		Відповідно до вимог п.п 1.1 розділу II Порядку №1316 якщо за результатами застосування системи управління ризиками виникла необхідність огляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, посадова особа митного органу, яка виявила таку необхідність, особисто інформує керівника підрозділу митного оформлення або особу, яка виконує його обов`язки, для прийняття рішення про проведення огляду не пізніше 10 хвилин з моменту виявлення необхідності проведення огляду.
		Відповідно до вимог п.1.3 розділу III Порядку №1316 посадові особи митних органів здійснюють огляд не пізніше закінчення робочого дня (зміни).
		Відповідно до вимог п.1.6 розділу III Порядку №1316 час проведення огляду не повинен перевищувати часових нормативів, визначених Митним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами з питань державної митної справи.
		Відповідно Постанови Кабінету Міністрів №467 від 23.05.2012 року у разі не виявлення порушень митних правил під час проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення з підстави, передбаченої цим пунктом, такий огляд (переогляд) проводиться у строк, установлений частиною першою статті 255 Митного кодексу України, тобто протягом чотирьох годин.
		Судом встановлено, що протягом чотирьох робочих годин, з моменту пред`явлення 30.06.2017 року органу доходів і зборів позивачем ЕМД UA209120/2017/108947 та інших документів щодо митного оформлення ввезеного товару на транспортному засобі НОМЕР_1 / НОМЕР_2 його огляд (переогляд) здійснено не було та транспортний засіб НОМЕР_1 / НОМЕР_2 із ввезеним товаром не був випущений із зони митного контролю митного поста «Стрий» Львівської митниці ДФС, тобто митницею не дотримано строку проведення огляду, встановленого ч.1 ст.255 Митного кодексу України.
		Згідно з штемпелем на міжнародній товарно-транспортній накладній №0029249 від 27.06.2017 року товар було відпущено з зони митного контролю Львівської митниці ДФС 12.07.2017 року.
		Відповідач вважає, що в даній справі наявна підстава встановлена ч.2 ст.255 Митного кодексу України, яка надає право органу доходів і зборів перевищити встановлений ч.1 ст.255 Митного кодексу України строк на митне оформлення товарів, передбаченою п.3 ч.2 ст.255 Митного кодексу України, а саме проведення досліджень (аналізу, експертизи) проб і зразків товарів, якщо товари не випускаються відповідно до частини двадцять першої статті 356 цього Кодексу.
		Суд не може погодитись з такою позицією, оскільки частиною 2 ст.255 Митного кодексу України встановлені виключні та вичерпні підстави, за якими може бути перевищений 4-годиний час виконання відповідних формальностей.
		Що стосується пункту 3 ч.2 ст.255 Митного кодексу України, то він надає право перевищити 4-годиний час виконання відповідних митних формальностей, в разі проведення саме дослідження (аналіз, експертизу) проб і зразків товарів, якщо товари не випускаються відповідно до ч.21 ст.356 Митного кодексу України. 
		З висновку №142008600-0238 від 11.07.2017 року складеного Львівським відділом з питань експертизи та досліджень Департаменту податкових та митних експертиз ДФС за запитом про проведення дослідження митного поста «Стрий» Львівської митниці ДФС №6/13-70-68/59 від 30.06.2017 року судом встановлено, що проби за актом про взяття проб (зразків) товарів від 30.06.217 року №006 надійшли для дослідження лише 03.07.2017 та 06.07.2017 року. У висновку не зазначено яким чином доставлено проби нарочно чи засобами поштового зв`язку.
		Взяття проб (зразків) товарів регламентовано ст.356 Митного кодексу України.
		Відповідно до вимог ч.1 ст.356 Митного кодексу України взяття проб (зразків) товарів здійснюється посадовими особами органу доходів і зборів в рамках процедур митного контролю та митного оформлення з метою встановлення характеристик, визначальних для: 
		класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД; 
		перевірки задекларованої митної вартості товарів; 
		встановлення країни походження товарів; встановлення належності товарів до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, сильнодіючих чи отруйних речовин; 
		встановлення належності товарів до предметів, що мають художню, історичну чи археологічну цінність; 
		встановлення належності товарів до таких, що виготовлені з використанням об`єктів права інтелектуальної власності, що охороняються відповідно до закону.
		Частиною 2 ст.236 Митного кодексу України встановлено, що взяття проб (зразків) товарів проводиться уповноваженими посадовими особами органу доходів і зборів на підставі вмотивованого письмового рішення керівника цього органу доходів і зборів або особи, яка виконує його обов`язки.
		Згідно до вимог ч.17,18,19 ст.356 Митного кодексу України про взяття проб (зразків) товарів складається акт за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. На кожну взяту пробу (зразок) накладається окреме митне забезпечення.
		Декларанти повинні бути ознайомлені з результатами проведеного дослідження (аналізу, експертизи) проб та зразків товарів і отримати від органу доходів і зборів, яким призначено таке дослідження (аналіз, експертизу), примірники цих результатів не пізніше наступного робочого дня після проведення дослідження (аналізу, експертизи) спеціалізованим органом з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, чи його відокремленим підрозділом або після отримання органом доходів і зборів примірників результатів такого дослідження (аналізу, експертизи) від інших державних органів. Ненадання примірників результатів досліджень у зазначений термін є порушенням службових обов`язків посадовими особами органу доходів і зборів.
		Стаття 357 Митного кодексу України регламентує питання операцій з взятими пробами (зразками) товарів. Згідно з ч.1 статті взяті проби (зразки) під митним забезпеченням разом з актом про їх взяття доставляються поштою або посадовою особою органу доходів та зборів до спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, чи до його відокремленого підрозділу або до іншої експертної установи (організації) для проведення досліджень (аналізів, експертиз).
		Частиною 3 ст.357 Митного кодексу України встановлено, що призначення дослідження (аналізу, експертизи) в інших установах (організаціях) допускається лише у разі неможливості проведення дослідження (аналізу, експертизи) спеціалізованим органом з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, чи його відокремленим підрозділом або за заявою декларанта чи уповноваженої ним особи для підтвердження чи спростування результатів проведеного дослідження (аналізу, експертизи).
		Частиною 4 ст.357 Митного кодексу України встановлені строки проведення дослідження 10 днів після їх надходження до органу з питань експертиз та досліджень, строк може бути продовжений, але не більше ніж на 20 днів.
		Згідно до вимог ч.8,12 ст.357 Митного кодексу України за результатами проведених досліджень (аналізів, експертиз) експерт готує висновок за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. У разі необґрунтованості висновку або виникнення сумнівів у його правильності може бути призначено повторне дослідження (аналіз, експертиза), проведення якого доручається іншому експерту.
		Вищезазначені норми Митного кодексу України чітко регламентують вимоги до дій суб`єкта владних повноважень щодо взяття зразків (проб) товарів, які знаходяться під митним оформленням, а саме:
		- прийняття вмотивованого письмового рішення керівника цього органу доходів і зборів або особи, яка виконує його обов`язки про взяття проб (зразків) товарів; накладення на кожну взяту пробу (зразок) окремого митного забезпечення;
		- складання акту про взяття проб (зразків) товарів за встановленою формою; 
		- направлення акту та проб (зразків) лише до спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, чи до його відокремленого підрозділу або до іншої експертної установи (організації);
		- таке направлення повинно бути здійснено посадовою особою органу доходів та зборів особисто або поштою.
		Судом встановлено, що Львівською митницею ДФС не доведено дотримання вказаних вимог законодавства в частині складання актів про взяття проб (зразків), накладення на партії товару окремого митного забезпечення. 
		Суд також встановив, що позивачу не було надано вмотивованого письмового рішення керівника органу доходів і зборів або особи, яка виконує його обов`язки про взяття проб (зразків) товарів.
		В свою чергу, частиною 2 ст.236 Митного кодексу України встановлено, що взяття проб (зразків) товарів проводиться уповноваженими посадовими особами органу доходів і зборів на підставі вмотивованого письмового рішення керівника цього органу доходів і зборів або особи, яка виконує його обов`язки. 
		Таким чином, таке рішення повинно бути в наявності, воно повинно бути прийнято митним органом, мотивовано, та підписано відповідною посадовою особою і воно повинно бути доведено до позивача.
		Згідно до вимог ч.21 ст.356 Митного кодексу України за бажанням декларанта за умови забезпечення сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму, товари, проби (зразки) яких взяті для проведення дослідження (аналізу, експертизи), випускаються органом доходів і зборів до одержання результатів відповідних досліджень (аналізів, експертиз), якщо вони не підпадають під дію встановлених законодавством України заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України.
		Заява декларанта від 03.07.2017 року з цього питання митницею була залишена без розгляду та без реагування, як наслідок товар залишився в транспортному засобі в зоні митного контролю митного поста «Стрий» ще на 9 днів.
		Відсутність реагування з боку відповідача стала підставою для звернення товариства до прокуратури Львівської області зі скаргою на бездіяльність відповідача.
		З урахуванням встановлених фактичних обставин справи, суд зазначає, що позивач був фактично позбавлений можливості випустити товар на підставі ч.21 ст.356 МК України про що він просив в заяві від 03.07.2017 року; йому не надавалось ні рішення керівника про взяття зразків, ні актів про накладення на проби (зразки) митного забезпечення, ні інших обов`язкових документів та матеріалів, що не спростовано відповідачем, шляхом пред`явлення до суду копій цих документів з доказами ознайомлення з ними позивача.
		На переконання суду протиправні дії та бездіяльність відповідача призвела до затримки вантажу, що переміщувався на адресу фірми «Сleanenergy е.К.», Німеччина за митною декларацією №UА209120/2017/108947 від 30.06.2017 року, у зв`язку з чим позивач зазнав матеріальних збитків. Оскільки саме вказані дії Львівської митниці ДФС (правонаступником якої є відповідач) тягнуть за собою юридичні наслідки для позивача, суд вважає, що позовні вимоги належить задовольнити.
		При цьому, суд зазначає, що відповідно до вимог ст.56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
		Як встановлено судом, у зв`язку із незаконними діями відповідача ТзОВ «Верболіз» зазнало матеріальних збитків, а саме: вимушено було сплатити штрафні санкції контрагенту у зв`язку із неналежною якістю доставленого товару. 
		Так, у зв`язку із затримкою транспортного засобу НОМЕР_1 / НОМЕР_2 із вантажем, що переміщувався на адресу фірми «Сleanenergy е.К.», Німеччина, позивач вимушений був сплатити штрафні санкції, оскільки тривале перебування товару в транспортному засобі в період з 30.06.2017 року по 12.07.2017 року відобразилось на якості товару. 
		Твердження відповідача про прибуття товару до митниці у пошкодженому вигляді суд до уваги не приймає, оскільки експертизою встановлено відповідність товару ДСТУ 7011:2009 «Соняшник. Технічні умови». Відсутні докази й того, що товар перевірявся митним органом перед випуском із зони митного контролю, а тому твердження відповідача є лише припущеннями.
		Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що фірма «Сleanenergy е.К.», Німеччина надіслала на адресу ТзОВ «Верболіз» лист вимогу про сплату 10507,54 євро. Сторонами не заперечується, що суми збитків були сплачені.
		Як встановлено судом, зазначені матеріальні збитки у позивача виникли у зв`язку із протиправними діями та бездіяльністю Львівської митниці ДФС, що призвело до псування товару, який переміщувався на адресу контрагента-покупця.
		Відповідно до вимог статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків.
		Згідно до частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
		Відповідно до вимог ст.1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній чи юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
		Відповідно до статті 25 Бюджетного кодексу України Казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду. Відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної здійснюється державою у порядку, визначеному законом.
		Згідно до вимог ст.546 Митного кодексу України митниця є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, і підпорядковується йому. Митниця є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
		Відповідно до частини 2 статті 30 Митного кодексу України шкода, заподіяна особам та їх майну неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю митних органів, організацій або їх посадових осіб чи інших працівників при виконанні ними своїх службових (трудових) обов`язків, відшкодовується цими органами, організаціями у порядку, визначеному законом.
		Відповідна правова позиція в частині застосування приписів МК України в даних правовідносинах викладена в постанові Верховного Суду від 25 лютого 2021 року в справі №815/1557/17 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/95176967), якою підтримано позицію викладену в постанові Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року.
		Відповідно до ч.5 ст.21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. 
		Таким чином, на підставі наведеного, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення Державного бюджету України матеріальної шкоди у розмірі 343013,19 грн.(гривневий еквівалент збитків в розмірі 10507,54 євро) також є обґрунтованою та підлягає задоволенню. 
		Окремо суд звертає увагу, що у митного органу не було правових підстав для взяття проб (зразків) товарів в даному випадку, оскільки в справі відсутні всі з перелічених в ч.1 ст.356 МК України підстави для взяття проб (зразків) товарів, яке здійснюється з метою встановлення характеристик, визначальних для:
		1) класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД  у митного органу не було обґрунтованих сумнівів в достовірності класифікації товару згідно з УКТ ЗЕД, за результатами проведеної експертизи не змінився код згідно з УКТ ЗЕД, а змінився лише тестовий опис товару.
		2) перевірки задекларованої митної вартості товарів - митний орган не перевіряв задекларовану вартість товару та не ставив під сумнів її числове значення.
		3) встановлення країни походження товарів - країна походження товарів митним органом не перевірялась, сумніви в походженні товару у митного органу відсутні.
		4) встановлення належності товарів до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, сильнодіючих чи отруйних речовин  даний пункт не може бути застосований до насіння соняшнику.
		5) встановлення належності товарів до предметів, що мають художню, історичну чи археологічну цінність - даний пункт не може бути застосований до насіння соняшнику.
		6) встановлення належності товарів до таких, що виготовлені з використанням об`єктів права інтелектуальної власності, що охороняються відповідно до закону - даний пункт не може бути застосований до насіння соняшнику.
		З урахуванням викладеного дії Галицької митниці Держмитслужби щодо взяття проб і зразків товару згідно запитів від 30.06.2017 №6/13-70-68/59 та від 12.07.2017 №7/13-70- 68/38, що експортувався за вантажною митною декларацією UА20912/2017/108947 від 30.06.2017 вчинені не в порядок та не в спосіб передбачений ч.1 ст.356 МК України, а тому не відповідають ознакам правомірності.
		Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Відповідно до положень ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Суд, вирішуючи даний спір, також відзначає, що відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, висловленій, зокрема, у пар. 45 рішення в справі «Бочаров проти України», пар. 53 рішення в справі «Федорченко та Лозенко проти України», пар. 43 рішення в справі «Кобець проти України», при оцінці доказів і вирішенні спору суду слід керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Тобто, встановлюючи істину в справі слід базуватися передусім на доказах, які належно, достовірно й достатньо підтверджують ті чи інші обставини таким чином, щоб не залишалося щодо них жодного обґрунтованого сумніву.
		У відповідності до ч.2 ст.73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		В свою чергу, відповідно до ч.2 ст.74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України.
		Враховуючи викладене, позовні вимоги належить задовольнити.
		В судовому засіданні 14.05.2021 року проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
		Щодо судового збору, то згідно ч.1 ст.139 КАС України такий відшкодовується позивачу в повному обсязі.
		Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -
		в и р і ш и в:
		 
		позов задовольнити повністю.
		Визнати протиправними дії Галицької митниці Держмитслужби щодо взяття проб і зразків товару згідно запитів від 30.06.2017 №6/13-70-68/59 та від 12.07.2017 №7/13-70-68/38, що експортувався за вантажною митною декларацією UA20912/2017/108947 від 30.06.2017.
		Визнати протиправною бездіяльність Галицької митниці Держмитслужби щодо неприйняття заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Верболіз від 03.07.2017 про здійснення митного оформлення товару за вантажною митною декларацією UA20912/2017/108947 від 30.06.2017 до одержання результатів відповідних досліджень.
		Стягнути з державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Галицької митниці Держмитслужби (місцезнаходження: вул.Костюшка, 1, м.Львів, 79000; код ЄДРПОУ 43348711) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Верболіз (місцезнаходження: вул.Шкільна, 1А, с.Володимирці, Жидачівський район, Львівська область, 81784; ЄДРПОУ: 35056429) матеріальну шкоду у розмірі 343 013 (триста сорок три тисячі тринадцять) грн 19 коп.
		Стягнути з Галицької митниці Держмитслужби (місцезнаходження: вул.Костюшка, 1, м.Львів, 79000; код ЄДРПОУ 43348711) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Верболіз (місцезнаходження: вул.Шкільна, 1А, с.Володимирці, Жидачівський район, Львівська область, 81784; ЄДРПОУ: 35056429) судовий збір в сумі 2102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
		 
		Повний текст рішення виготовлено 24.05.2021
		 
		 
		Суддя Братичак Уляна Володимирівна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...