Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 160/15864/20 : не визначено.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 29.05.2021. Забезпечено надання загального доступу: 31.05.2021.
Дата набрання законної сили: 25.05.2021
Номер судового провадження: 11-177апп21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		У Х В А Л А
		 
		 
		25 травня 2021 року
		м. Київ
		Справа № 160/15864/20
		Провадження № 11-177апп21
		 
		Велика Палата Верховного Суду у складі:
		судді-доповідача Прокопенка О. Б., 
		суддів Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Катеринчук Л. Й., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Пророка В. В., Рогач Л. І., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.
		перевіривши наявність підстав для прийняття до розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд гарантування) про визнання дій та бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення коштів та моральної шкоди,
		УСТАНОВИЛА:
		У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Фонду гарантування, в якому просив:
		- визнати незаконними дії, протиправними бездіяльність відповідача щодо невнесення його до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування та такими, що порушують норми статті 24 (дискримінація) та статті 41 (гарантія права власності) Конституції України;
		- визнати право ОСОБА_1 на отримання гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду гарантування суму (гарантовану суму відшкодування) згідно з договорами банківського вкладу (депозиту) від 12 лютого 2015 року № 080807 в розмірі 5000 доларів США (129 592,62 грн. еквівалент суми за курсом Національного банку України на день початку процедури виведення Фондом гарантування банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації);
		- зобов`язати Фонд гарантування на підставі додаткової (уточнюючої) інформації про вкладників, які мають право на відшкодування (лист від 20 січня 2016 року № 27), внести до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування, виплати відшкодування у розмірі 129 592,62 грн. за рахунок коштів Фонду гарантування ОСОБА_1 за договором банківського вкладу (депозиту) Класичний від 12 лютого 2015 року № 080807 укладеного між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним банком «Акціонерний банк «Златобанк» (далі - Банк);
		- стягнути з Фонду гарантування на користь ОСОБА_1 відсотки з урахуванням встановленого індексу інфляції (інфляційне збільшення) у розмірі 73 371,34 грн.;
		- стягнути з Фонду гарантування на користь ОСОБА_1 відсотки з урахуванням трьох відсотків річних від простроченої суми у розмірі 21 783,23 грн.;
		- стягнути з Фонду гарантування моральну шкоду в сумі 500 000 грн.
		Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 2 грудня 2020 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовлено. Позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви.
		Оскільки позивачем вимоги ухвали суду від 2 грудня 2020 року про залишення позовної заяви без руху не було виконано, то ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2020 року позовну заяву повернуто особі, яка її подала.
		Не погодившись з такою ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Третього апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.
		Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2021 року апеляційну скаргу скаржника залишено без руху і надано десятиденний строк з дати отримання цієї ухвали для усунення недоліків шляхом подання документу про сплату судового збору у розмірі 2102 грн.
		Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2021 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору  відмовлено, апеляційну скаргу - повернуто, оскільки у встановлений строк скаржник не усунув недоліки апеляційної скарги, залишеної без руху. При цьому суд апеляційної інстанції послався на висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року в справі № 817/777/16 та ухвалі Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16 березня 2020 року в справі № 140/3043/19.
		Не погодившись із таким судовим рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2021 року, а справу № 160/15864/20 направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
		Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 29 квітня 2021 року на підставі статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) передав цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
		За змістом частини четвертої статті 346 КАС суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати.
		Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду в ухвалі від 29 квітня 2021 року про передачу справи до Великої Палати Верховного Суду виходив з того, що предметом спору у цій справі є невключення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування та зобов`язання відповідача внести зміни та доповнення до переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування шляхом внесення відомостей щодо рахунку, що належить позивачу.
		Відповідно до частини третьої статті 22 Закону України Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів» (далі - Закон № 1023-XII) споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.
		У касаційній скарзі скаржник зазначив, що він у спірних правовідносинах є споживачем фінансових послуг, а отже на підставі частини третьої статті 22 Закону № 1023-XIIзвільняється від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням його прав.
		Таким чином, для вирішення цього спору слід встановити, чи розповсюджується на спірні правовідносини дія частини третьої статті 22 Закону № 1023-XII.
		Відкриваючи касаційне провадження у цій справі, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що позивач на підставі закону звільнений від сплати судового збору за подання цієї касаційної скарги як споживач фінансових послуг, виконавцем яких є Банк.
		Проте, під час підготовки до розгляду справи по суті спору, встановлено наявність неоднакового застосування Верховним Судом частини третьої статті 22 Закону № 1023-XIIв аналогічних правовідносинах.
		Так, Касаційний адміністративний суд у складіВерховного Суду в ухвалі від 16 березня 2020 року у справі № 140/3043/19 зазначив, що дія частини третьої статті 22 Закону № 1023-XII не поширюється на спори, які виникають між вкладниками банку та Фондом гарантування під час здійснення останнім владних управлінських функцій (виконання окремої владної функції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а саме організації виплат відшкодувань за вкладами на підставі пункту 4 частини другої статті 4 Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI«Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон 
		№ 4452-VI). Окремо суд зазначив, що цей висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 15 травня 2019 року у справі № 817/777/16.
		Натомість, у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 9 квітня 2020 року у справі № 826/14519/18 викладений правовий висновок щодо застосування норм права викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справах № 817/649/16, №  17/777/16 та постановах Верховного Суду від 8 серпня 2019 року у справі № 817/649/16, від 10 вересня (№ 640/1374/19) та 30 вересня (№ 640/1677/19), про те, що дія частини третьої статті 22 Закону № 1023-XII поширюється на спори, які виникають між вкладниками банку та Фондом гарантування під час здійснення останнім владних управлінських функцій, а саме організації виплат відшкодувань за вкладами на підставі пункту 4 частини другої статті 4 Закону 4452-VI.
		Таким чином, в абсолютно ідентичних правовідносинах Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду по-різному застосував норму частини третьої статті 22 Закону № 1023-XII пославшись при цьому на постанову Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року в справі № 817/777/16.
		Оскільки колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду висловила намір відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухвалених рішеннях Верховного Суду, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про наявність правових підстав для прийняття цієї справи до розгляду.
		Згідно з пунктом 3 частини першої статті 345 КАС суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі перегляду ухвал судів першої та апеляційної інстанцій.
		З огляду на те, що предметом касаційного оскарження є ухвала суду апеляційної інстанції, справа підлягає розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами без виклику учасників справи.
		Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне поінформувати учасників справи про розгляд їх справи шляхом надіслання копій цієї ухвали.
		Ураховуючи викладене та керуючись статтями 345, 346 КАС, Велика Палата Верховного Суду
		УХВАЛИЛА:
		1. Прийняти до розгляду справу за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання дій та бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення коштів та моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2021 року.
		2. Призначити справу до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку письмового провадження без виклику учасників справи на 7 липня 2021 року у приміщенні Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 8.
		3. Копії цієї ухвали надіслати учасникам справи № 160/15864/20.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач О. Б. ПрокопенкоСудді:Т. О. АнцуповаГ. Р. Крет В. В. БританчукЛ. М. Лобойко Ю. Л. ВласовК. М. Пільков І. В. Григор`єва В. В. Пророк М. І. ГрицівЛ. І. Рогач Д. А. ГудимаВ. М. Сімоненко В. І. ДанішевськаІ. В. Ткач Ж. М. ЄленінаС. П. Штелик Л. Й. Катеринчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...