Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-190/10 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 09.06.2010. Забезпечено надання загального доступу: 21.09.2010.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		№ 2-190/10  
		Р І Ш Е Н Н Я 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		   27 травня 2010 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:   
		головуючого судді          Макаренко І.О.   
		при секретарі               Чилякові М.В.,   
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, Всеукраїнської громадської організації "Гільдія кінорежисерів "24/1" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Классік-Відео", Державного підприємства "Українська кіностудія анімаційних фільмів", Міністерства культури та туризму України, Державного департаменту інтелектуальної власності про визнання і захист авторського права, 
		в с т а н о в и в : 
		Позивачі звернулись до суду з позовом, в якому просять визнати за ними авторські права на об'єкти авторського права у вигляді анімаційних (мультиплікаційних) фільмів, що увійшли до збірки під назвою "Все про козаков"; визнати Міністерство культури та туризму України, Державний департамент інтелектуальної власності, ДП «Українська кіностудія анімаційних фільмів» та ТОВ «Классік-відео»  порушниками приватного права інтелектуальної власності на обєкти авторського права у вигляді мультиплікаційних (анімаційних) фільмів, створених у співавторстві, які увійшли до збірника мультиплікаційних фільмів під назвою «Все про козаков»; стягнути з Міністерства культури та туризму України на користь кожного з позивачів компенсацію за неправомірне використання обєкта права інтелектуальної власності в розмірі 100 мінімальних заробітних плат кожному співавтору мультиплікаційних фільмів з назвами «ІНФОРМАЦІЯ_1»; зобовязати Державний департамент інтелектуальної власності надати ВГО «Гільдія кінорежисерів 24/1» відомості про всіх осіб, яким було надано контрольні марки на розповсюдження мультиплікаційних фільмів з назвами «ІНФОРМАЦІЯ_1»; зобовязати Міністерство культури та туризму України надати ВГО «Гільдія кінорежисерів 24/1» довідку про всіх осіб, яким було надано прокатні посвідчення на мультиплікаційні фільми з назвами «ІНФОРМАЦІЯ_1»; стягнути з Міністерства культури та туризму України на користь кожного з позивачів компенсацію за неправомірне розпорядження обєктом приватного права інтелектуальної власності в розмірі 10 мінімальних заробітних плат кожному співавтору за кожне незаконне видане прокатне посвідчення; визнати порушниками прав ВГО «Гільдія кінорежисерів 24/1» у звязку з невиконанням вимог ч. 4 ст. 47 Закону України «Про авторське право та суміжні права»; за порушення виключних майнових прав позивачів стягнути з відповідачів грошові кошти в сумі 100 мінімальних заробітних плат; визнати ліцензійний договір від 10 березня 2005 р. на використання аудіовізуальних творів недійсним; стягнути з Державного підприємства "Українська кіностудія анімаційних фільмів" грошові кошти в розмірі 10 мінімальних заробітних плат кожному позивачу. 
		В судовому засіданні представник позивачів позов підтримав, посилаючись на обставини, викладені в ньому. В судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги, просить відновити порушені авторські права позивачів на підставі Закону України "Про авторське право і суміжні права"та Цивільного кодексу України.  
		Представник ТОВ "Классік-Відео" в судовому засіданні проти позову заперечував, так як вважає, що предметом позову є мультиплікаційні фільми, що входять до складу збірки мультиплікаційних фільмів під назвою "Все про козаков", що були створені в період, коли ще діяв Цивільний кодекс УРСР 1963 року, тому до відповідних правовідносин застосовується норми ЦК УРСР 1963 р. А відповідно до ст. 483 ЦК УРСР 1963 р. авторське право на мультиплікаційний фільм належить підприємству, яке здійснило його зйомку, тобто не позивачам, а Київській кіностудії науково-популярних фільмів. 
		Представник Державного підприємства "Українська кіностудія анімаційних фільмів" в судовому засіданні позов не визнав та просив відмовити в його задоволені, так як підприємство, що здійснило зйомку всіх мультиплікаційних фільмів "Все про козаков", є Київська кіностудія науково-популярних фільмів, а його правонаступником згідно зі        ст. 483 та ст. 496 ЦК УРСР 1963 р. є Державне підприємство "Українська кіностудія анімаційних фільмів".  
		Представник Міністерства культури та туризму в судовому засіданні позов         не визнав та просив відмовити в його задоволені, так як субєктами майнових авторських прав на всі мультиплікаційні фільми, що входять до збірки "Все про козаков" є            не позивачі, а Міністерство культури та туризму України та Державне підприємство "Українська кіностудія анімаційних фільмів"”. Також зазначив, що Міністерству належать майнові авторські права на мультиплікаційні фільми з моменту набрання чинності Указу Президента України "Про заходи щодо відзначення 100-річчя від дня народження ОСОБА_3" від 10.09.1994 р. № 511/94, згідно з яким всі фільми та фільмові матеріали кіностудії України, створені за рахунок бюджетних коштів, є загальнодержавною власністю України і можуть використовуватися лише за погодженням з Міністерством культури України. 
		Представник Державного департаменту інтелектуальної власності в судове засідання не зявився, про час, місце та дату слухання справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. 
		Розглянувши подані представниками сторін документи та матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, зясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд вважає в задоволенні позову відмовити повністю, виходячи з наступного.  
		Судом встановлено, що всі мультиплікаційні фільми, що входять до складу збірки під назвою "Все про козаков" були створені в період з 1967 р. по 1987 р. 
		Відповідно до ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ним чинності. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обовязків, що виникли з моменту набрання ним чинності. 
		Відповідно до ч. 1. ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони помякшують або скасовують відповідальність особи.  
		Відповідно до п. п. 2, 3 Рішення Конституційного суду України щодо офіційного тлумачення положення ч. 1 ст. 58 Конституції України від 09.02.1999 р. за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. 
		Виходячи із зазначеного, оскільки всі мультиплікаційні фільми були створені в період з 1967 р. по 1987 р., коли ще діяв Цивільний кодекс УРСР 1963 року, суд вважає, що до відповідних правовідносин, в т.ч. у визначенні субєкта авторського права, застосовується норми ЦК УРСР 1963 р.  
		Відповідно до ч. 1 ст. 483 ЦК УРСР 1963 р. авторське право на кінофільм, мультиплікаційний, або телевізійний фільм належить підприємству, яке здійснило його зйомку. 
		Судом було встановлено, що підприємство, яке здійснило зйомку мультиплікаційних фільмів, що входять до складу збірки "Все про козаков", є Творчо-виробниче об'єднання мультиплікаційних фільмів Київської кіностудії науково-популярних фільмів "Київнаукфільм". Суд вважає, що Творчо-виробниче об'єднання мультиплікаційних фільмів Київської кіностудії науково-популярних фільмів "Київнаукфільм" є первинним субєктом авторських прав, який визначається один раз  станом на момент створення фільму. 
		Відповідно до ст. 496 ЦК УРСР 1963 р. авторське право організації діє безстроково, а при її реорганізації авторське право передається до її правонаступників.  
		Судом було встановлено, що відповідно до Розпорядження Ради Міністрів Української РСР № 167-р від 18 квітня 1990 року та Наказу Міністерства культури УРСР від 25 червня 1990 року № 206 на базі Творчого об'єднання художньої мультиплікації  Київської кіностудії науково-популярних фільмів було створено Українську кіностудію мультиплікаційних фільмів. Відповідно до Листа Ради Міністрів Української РСР від 19 вересня 1990 р. Українську кіностудію мультиплікаційних фільмів було перейменовано на Українська кіностудія анімаційних фільмів  "Укранімафільм". 1 жовтня 1990 р. Міністерство культури УРСР затвердило Статут "Укранімафільм". Згідно п. 1.8. Статуту Державного підприємства "Українська кіностудія анімаційних фільмів" кіностудія є правонаступником Творчого об'єднання художньої мультиплікації Київської кіностудії науково-популярних фільмів "Київнаукфільм". 
		Відповідно до п. 4 Указу Президента України "Про заходи щодо відзначення         100-річчя від дня народження ОСОБА_3" від 10.09.1994 р. № 511/94 всі фільми та фільмові матеріали кіностудії України, створені за рахунок бюджетних коштів, є загальнодержавною власністю України  національною культурною спадщиною і можуть використовуватися лише за погодженням з Міністерством культури України.  
		Як вбачається з матеріалів справи між Міністерством культури і мистецтв України та Українською кіностудією анімаційних фільмів 15 жовтня 1997 р. було укладено Договір про спільну діяльність по реалізації фільмів, а 29 грудня 2001р. підписано Додаткову угоду № 1 до відповідного Договору. Згідно п. 1.1. Додаткової угоди № 1 до Договору про спільну діяльність по реалізації фільмів „Міністерство передає Студії права на використання фільмів, створених за рахунок бюджетних коштів Студією або її попередником  кіностудією "Київнаукфільм", правонаступницею якої вона виступає щодо створених "Київнаукфільмом" анімаційних фільмів.  
		Відповідно до п. 2.2. Договору про спільну діяльність по реалізації фільмів Студія здійснює надані їй Міністерством права шляхом укладання двосторонніх угод з третіми сторонами.  
		В результаті 21 квітня 2004р. між Державним підприємством „Українська кіностудія анімаційних фільмів” та ТОВ "Классік-відео" було підписано Договір № 2 про надання ліцензії на використання аудіовізуальних творів, відповідно до якого майнові авторські права на використання творів, в тому числі на мультиплікаційні фільми, що входять до складу збірки під назвою "Все про козаков" були передані ТОВ "Классік-відео". 
		Враховуючи викладене, Суд приходить до висновку, що а ні позивач ОСОБА_1, а ні позивач ОСОБА_2 не є субєктами авторських прав на мультиплікаційні фільми, що входять до збірки "Все про козаков", оскільки таке право спочатку належало Київської кіностудії науково-популярних фільмів "Київнаукфільм", правонаступником якої потім стало Державне підприємство "Українська кіностудія анімаційних фільмів", яке передало всі майнові авторські права на використання творів ТОВ "Классік-відео". 
		До того ж ч. 3 ст. 483 ЦК УРСР 1963 р. прямо встановлено "Авторові сценарію, композиторові, режисеру-постановнику, головному операторові, художнику-постановнику і авторам інших творів, які увійшли складовою частиною в кінофільм, належить авторське право кожному на свій твір, який може використовуватися автономно від фільму в цілому". Враховуючи це, не можна стверджувати, про порушення авторських прав ОСОБА_1 як композитора та ОСОБА_2 як оператора мультиплікаційних фільмів, що входять до збірки "Все про козаков", тому що відповідачем використовувалися відповідні мультфільми в цілому, а не їх окремі складові частини.  
		Позивачі в своїх позовних вимогах просять визнати за ними авторські права, а відповідачів визнати порушниками авторського права, посилаючись при цьому на Цивільний кодекс України, який набрав чинності 01 січня 2004 р., та на Закон України "Про авторське право та суміжні права", який набрав чинності 23 лютого 1994 року.  
		Враховуючи, що відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, суд приходить до висновку, що до правовідносин, які виникли в період з 1967 р. по 1987 р., не можуть бути застосовані положення Цивільного кодексу України та Закону України "Про авторське право та суміжні права". 
		Стосовно вимог позивачів щодо зобовязання надати довіку про всіх осіб яким було надано прокатні посвідчення та відомості про осіб яким було надано контрольні марки на розповсюдження мультиплікаційних фільмів «ІНФОРМАЦІЯ_1», то суд вважає, що ТОВ «Классік-Відео», надаючи дозвіл на виготовлення та видачу контрольних марок  діяв виключно в межах своїх повноважень та відповідно до Закону України «Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, компютерних програм , баз даних», а посвідчення видані з дотриманням Положень про державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів, тому не вбачає підстав у наданні таких відомостей. 
		Щодо вимоги позивачів про визнання ліцензійного договору недійсним, то в постанові Пленуму Верховного Суду України, від 06.11.2009, № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" зазначено, що в ідповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено. 
		   Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.      
		   Судом встановлено, що сторони по договору не порушували вимоги законодавства при вчиненні правочину, та Ліцензійний договір від 10.03.2005 р. був достатнім підтвердженням прав ТОВ «Классік-відео» на отримання відповідних контрольних марок для розповсюдження примірників мультиплікаційних фільмів під назвою «Все про козаков». Позивач в свою чергу не довів незаконність правочину та порушення авторських прав. 
		За таких обставин, беручи до уваги сукупність доказів у матеріалах справи, суд вважає позов таким, що задоволенню не підлягає.  
		На підставі викладеного, керуючись ст. 58 Конституції України, Постановою Пленуму Верховного Суду України, від 06.11.2009, № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними",  ст.ст. 483, 496 ЦК УРСР (в редакції 1963 р.), ст. 5 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 159, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, Суд 
		 в и р і ш и в: 
		В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2, Всеукраїнської громадської організації "Гільдія кінорежисерів "24/1" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Классік-Відео", Державного підприємства "Українська кіностудія анімаційних фільмів", Міністерства культури та туризму України, Державного департаменту інтелектуальної власності про визнання і захист авторського права  відмовити в повному обсязі. 
		     Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення. 
		      Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...