Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 160/7600/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 01.06.2021. Зареєстровано: 02.06.2021. Забезпечено надання загального доступу: 03.06.2021.
Дата набрання законної сили: 18.05.2021
Номер судового провадження: 852/887/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		П О С Т А Н О В А
		і м е н е м У к р а ї н и
		 
		18 травня 2021 року м. Дніпросправа № 160/7600/20Суддя І інстанції  Верба І.О.
		 
		Третій апеляційний адміністративний суд 
		у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),
		 суддів: Мельника В.В., Сафронової С.В., 
		за участю секретаря судового засідання Трошиної А.С. 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Нікопольської міської ради
		на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року у справі за адміністративним позовом Червоногригорівської селищної ради до Нікопольської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Нікопольська районна державна адміністрація, про визнання протиправним та нечинним рішення, -
		 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Червоногригорівська селищна рада звернулася з вищевказаним позовом до суду, в якому просила визнати протиправним та нечинним рішення Нікопольської міської ради № 125-41/VI від 31.01.2014 «Про затвердження містобудівної документації м. Нікополя».
		В обґрунтування позовних вимог посилається на порушення процедури прийняття оскарженого рішення, оскільки вказане рішення було прийнято на позачерговій сесії ради, в той час як закон передбачає прийняття таких рішень на чергових сесіях (ст. 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Також вказує, що в супереч вимогам вказаної статті радою при прийнятті оскарженого рішення не було узгоджено його проекту з органом місцевого самоврядування, що представляють інтереси суміжних територіальних громад, зокрема із Чкаловською сільською радою. При прийнятті оскарженого рішення, в порушення статті 28, статті 29 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», в редакції станом на дату прийняття рішення, не отримано позитивного висновку державної екологічної експертизи, яка є обов`язковою відповідно до пункту другого частини першої статті 14 вказаного Закону України «Про екологічну експертизу», який діяв на дату прийняття рішення.
		Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року позовні вимоги було задоволено.
		Не погодившись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Нікопольська міська рада подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції надав невірну правову оцінку спірним правовідносинам, оскільки з позовної заяви не вбачається в чому є порушення прав та інтересів позивача, тобто позовні вимоги є абстрактними та надуманими. У зв`язку з незгодою з деякими містобудівними нормами та/або земельними питаннями, позивач може вирішувати такі спори в індивідуальних/конкретних випадках. Нікопольська районна рада повідомила про необхідність погодження проекту лише з Менжинською та Придніпровською сільськими радами, оскільки Чкаловська сільська рада фізично і географічно не може бути суміжником міста Нікополя, так як знаходиться на відстані, близько 15-ти кілометрів від нього. Експертний звіт щодо розгляду містобудівної документації «Проект внесення змін до генерального плану міста Нікополь Дніпропетровської області» від 13.12.2013 № 00-0355-13/МД, відповідає вимогам чинного на той час законодавства, зокрема містить висновки щодо вжиття заходів з охорони та оздоровлення навколишнього середовища (екологічним питанням та аспектам). Вказує, що прийняття оскарженого рішення на позачерговій, а не на черговій сесії взагалі не має наслідком визнання такого рішення недійсним. Вказує, що станом на дату прийняття оскарженого рішення у позивача заперечень щодо проекту не було. Також апелянт наголошує на тому, що позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду, передбачений ст. 122 КАС України, що є підставою для залишення позову без розгляду, оскільки рішення було прийнято у 2014 році, а позов пред`явлений до суду лише у 2020 році.
		У письмових відзивах на апеляційну скаргу позивач та третя особа просять відмовити у її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції.
		В судовому засіданні апеляційної інстанції представники Нікопольської міської ради підтримали вимоги апеляційної скарги з викладених у ній підстав, представник позивача просив відмовити у її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції. 
		Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного. 
		Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 26.05.2012 Головне управління будівництва та архітектури Дніпропетровської обласної державної адміністрації за вих. № 874/0/183-12 направило виконавчому комітету Нікопольської міської ради пропозиції щодо забезпечення державних інтересів при розробленні генерального плату міста Нікополь, враховуючи, що місто Нікополь віднесено до потужної промислової зони урбанізації з критичним рівнем виробничо-промислового освоєння, схемою планування території області рекомендовано обмеження розвитку ресурсних (особливо екологічно небезпечних) виробництв із стабілізацію антропогенних навантажень на ділянки території, що знаходяться у найбільш складних екологічних умовах, подальшого першочергового проведення комплексних природоохоронних заходів. З метою вирішення проблеми охорони навколишнього природного середовища проектом генерального плану міста врахувати рішення схеми щодо розміщення сміттєпереробного заводу (т.1 а.с.92). 
		15.11.2012 в газеті «Нікопольська правда» опубліковано повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті містобудівної документації «Проект внесення змін до генерального плану м. Нікополя», у якому, зокрема, зазначено:
		-проект складається із текстових та графічних матеріалів відповідно ДБН Б.1.1-15.2012:
		-графічні матеріали: план сучасного використання території; основне креслення (проектний план); схема планувальних обмежень; історико-архітектурний опорний план; інші креслення;
		-текстові матеріали: пояснювальна записка (книга);
		-з проектом генплану можна ознайомитися до 15.12.2012 (приміщення управління містобудування та архітектури);
		-громадські слухання з обговорення проекту генплану відбудуться 04.12.2012 в 14:00. 
		27.11.2012 Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області листом №7/13/0218-5664 повідомило про те, що в цілому «Проект внесення змін до генерального плану міста Нікополя» відповідає вимогам природоохоронного законодавства, державним нормативним документам в сфері охорони навколишнього природного середовища та ефективного ресурсокористування, за умови коригування зауважень та внесення пропозицій до проектних матеріалів (т.1 а.с.121-122).
		04.12.2012 складено протокол проведення громадських слухань «Проект внесення змін до генерального плану м. Нікополя» (т.1 а.с.80-82).
		25.12.2012 проведено спільне засідання керівників Нікопольського району та м. Нікополя з питання визначення та погодження території міста та району в Проекті внесення змін до генерального платну м. Нікополя, на якому поставлено питання про необхідність погодження матеріалів проекту з органами місцевого самоврядування, які представляють інтереси суміжних територіальних громад (т.1 а.с.83-84).
		19.03.2013 міському голові направлено відповіді на звернення та пропозиції, які були висловлені в результаті громадських слухань (т.1 а.с.96-97).
		20.03.2013 виконавчий комітет Нікопольської міської ради направив голові Придніпровської сільської ради та голові Менжинської сільської ради схему Проекту внесення змін до генерального плану м. Нікополя з новими та існуючими межами міста для погодження проекту внесення змін до генерального плану м. Нікополя (т.1 а.с.85-86).
		27.03.2013 наказом Міністерства культури України № 228 затверджено «Історико-архітектурний опорний план, межі і режими використання зон охорони пам`яток та історичних ареалів м. Нікополь Дніпропетровської області» (т.1 а.с.93-95, т.3 а.с.49-76).
		05.04.2013 у газеті «Південна зоря» № 40-41 (7212) опубліковано резолюцію громадських слухань «Проект внесення змін до генерального плану міста Нікополя» від 04.12.2012, згідно із якою за підсумками громадського обговорення вирішили: замовнику проекту спільно з розробником проекту врахувати пропозиції громадськості які відповідають законодавчим та нормативно-правовим актам, державним будівельним нормам та правилам; спільні рішення оприлюднити на веб-сайті та в газеті; рекомендувати проект для проведення експертизи (т.1 а.с.87).
		Менжинською сільською радою Нікопольського району Дніпропетровської області 14.05.2013 прийнято рішення № 331-30/VІ, яким погоджено «Проект внесення змін до генерального плану міста Нікополь Дніпропетровської області» (т.1 а.с.89). Вказане рішення в подальшому скасовано рішенням Менжинської сільської ради від 05.04.2016 № 66-8/VІІ, яке у свою чергу скасовано в судовому порядку постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2018 у справі №182/2428/16-а, залишеною без змін постановою суду касаційної інстанції від 24.07.2019 (т.1 а.с.136-140).
		Рішенням Придніпровської селищної ради від 16.05.2013 № 332-40/VІ узгоджено наданий виконавчим комітетом Нікопольської міської ради Проект внесення змін до генерального плату м. Нікополя (т.1 а.с.90, 165). Вказане рішення в подальшому скасовано рішенням Придніпровської сільської ради від 08.04.2016 № 59-7/VІІ, яке оскаржено у судовому порядку у справі № 182/2430/16-а та скасовано рішенням суду від 09.09.2020 (набрало законної сили 16.10.2020, ЄДРСР № 91542559).
		Включення до меж міста Нікополь територій суміжних громад наведено на схемі (т.1 а.с.91).
		13.12.2013 ДП «Укрдержбудекспертиза» затверджено експертний звіт № 00-0355-13/МД щодо розгляду містобудівної документації «Проект внесення змін до генерального плану м. Нікополь Дніпропетровської області», додатком до якого визначено:
		-проект внесення змін до генерального плану виконаний на основі діючого генерального плану м. Нікополь, розробленого у 1984 році інститутом «Горстройпроект»», м. Харків з урахуванням рішень «Схеми планування території Дніпропетровської області» (ДП УДНДІПМ «Діпромісто» ім. Ю.М. Білоконя, 2009), «Стратегічного плану економічного розвитку м. Нікополь» та інших проектів і програм, наданих управлінням архітектури та містобудування Нікопольської міської ради, іншими службами міста та області;
		-науково-дослідним інститутом пам`яткоохоронних досліджень розроблений історико-архітектурний опорний план;
		-згідно довідки міського відділу Держкомзему межа м. Нікополь офіційно не встановлена;
		-найбільше підприємство Нікополя - ВАТ «Нікопольський завод феросплавів», розташоване на півночі міста в 2,5 кілометрах від житлової забудови. Ці ж підприємства є й основними забруднювачами атмосферного повітря;
		-промислова зона Нікополя склалася переважно вздовж залізниці та під`їзних залізничних колій. Найбільша її ділянка - група підприємств «Південно-трубного заводу». Окремі дрібні підприємства розташовані в селищній забудові і потребують виносу з планувальних та санітарно-гігієнічних міркувань;
		-природоохоронні території представлені системою прибережно-захисних смуг Каховського водосховища та ставків. Екологічна мережа міста утворена системою зелених насаджень загального користування, міськими лісами, акваторіями та прибережними захисними смугами водних об`єктів.
		-проектом внесення змін до генерального плану передбачене збільшення площі всіх функціональних зон за рахунок переважно незабудованих територій в межах міста і земель суміжних Менжинської (126,8 га) і Придніпровської (441,2 га) сільських рад, більш ефективне використання територій в існуючих межах міста. Згідно пропозицій, проектна площа м. Нікополь зросте з 5361,7 га до 5929,7 га;
		-територіальний розвиток міста передбачений для розміщення майданчиків нового житлового будівництва, резервування ділянок для підприємств, що підлягають виносу і нових виробництв в галузях промисловості й переробки сільськогосподарської продукції, розширення міського кладовища, розміщення регіонального сміттєпереробного підприємства та інших комунальних потреб;
		У проекті внесення змін до генерального плану передбачений ряд заходів охорони та оздоровлення навколишнього середовища:
		територіально-планувальна організація міста з урахуванням діючих планувальних обмежень; організація санітарно-захисних зон від промислових підприємств, об`єктів транспорту та комунальних об`єктів; закриття кладовищ, що вичерпали свій територіальний ресурс;
		реабілітація міської території за рахунок винесення частини шкідливих підприємств з екологічним впливом за межі селищної зони, зокрема ЗАТ «Нікопольський ливарний завод», ЗАТ «Енергетик НКЗ», ВАТ «Нікопольський завод трубопровідної арматури», нафтобазу ВАТ «Дніпронафтопродукт» та інші;
		розширення мережі зелених насаджень загального користування та спеціального призначення, інтенсивне озеленення та упорядкування санітарно-захисних зон;
		подальша розробка проектів водоохоронних та прибережних захисних смуг Каховського водосховища;
		вдосконалення системи санітарного очищення, включаючи рекультивацію території полігону твердих побутових відходів (ТПВ) СД-28 та будівництво на кінець розрахункового строку регіонального підприємства промислової переробки ТПВ продуктивністю 42,00 тис.т/рік.
		Розпорядженням Нікопольського міського голови № 17-р від 27.01.2014 «Про скликання 41-ї (позачергової) сесії міської ради VI скликання» скликано сорок першу позачергову сесію міської ради 31.01.2014, винесено на розгляд сесії такі питання (т.1 а.с.14, 41):
		-про Програму соціально-економічного та культурного розвитку міста Нікополя на 2014 рік;
		-про бюджет міста на 2014 рік;
		-про урегулювання земельних відносин;
		-про затвердження змін № 1 до Статуту Комунального ясел-садка № 48 Дитячого психолого-лікувального-оздоровчого центру;
		-різне. 
		31.01.2014 Нікопольською міською радою прийнято оскаржуване рішення «Про затвердження містобудівної документації м. Нікополя» № 125-41/VI, яким міська рада від імені та в інтересах територіальної громади, з метою обґрунтування довгострокової стратегії планування, забудови та іншого використання території міста Нікополя, розглянувши містобудівну документацію «Проект внесення змін до генерального плану міста Нікополь Дніпропетровської області», розроблену ДП Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Діпромісто» ім. Ю.М.Білоконя, та «Історико-архітектурний опорний план, межі і режими використання зон охорони пам`яток та історичних ареалів м. Нікополь Дніпропетровської області», розроблену Науково-дослідним інститутом пам`яткоохоронних досліджень і затверджену Наказом Міністерства культури від 27.03.2013 № 228, враховуючи позитивний експертний звіт ДП «Укрдержбудекспертиза» від 13.12.2013 № 00-0355-13/МД щодо розгляду містобудівної документації «Проект внесення змін до генерального плану міста Нікополь Дніпропетровської області», керуючись статтями 8, 16, 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», статтею 12 Закону України «Про основи містобудування», статтею 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», вирішила (т.1 а.с.12-13, 40, 99): 
		-затвердити містобудівну документацію «Проект внесення змін до генерального плану міста Нікополь Дніпропетровської області» з розрахунковим періодом до 2036 року, заходи з реалізації генерального плану з внесеними змінами та зміни меж міста;
		-затвердити містобудівну документацію «Історико-архітектурний опорний план, межі і режими використання зон охорони пам`яток та історичних ареалів м. Нікополь Дніпропетровської області»;
		-зобов`язати структурні підрозділи виконавчого комітету Нікопольської міської ради, підприємства, їх об`єднання, установи та організації, незалежно від форм власності, які здійснюють проектування, роботи з будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту, здійснюють окремі види господарської діяльності у будівництві та землекористування, дотримуватись положень генерального плану міста Нікополя з внесеними змінами згідно діючого законодавства України;
		-контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію міської ради з питань містобудування, землекористування і охорони навколишнього середовища.
		Рішення Нікопольської міської ради «Про затвердження містобудівної документації м. Нікополя» від 31.01.2014 № 125-41/VI розміщено на веб-сайті міської ради (т.3 а.с.80).
		Затверджений Проект внесення змін до генерального плану міста Нікополь Дніпропетровської області складається із пояснювальної записки (1 том) та графічних матеріалів (11 креслень) (т.1 а.с.15-23, 44-52, 100-108, т.2 а.с.75-256). 
		У пояснювальній записці до Проекту внесення змін до генерального плану, зокрема, зазначено:
		-Передмова: 
		Проект внесення змін до генерального плану м. Нікополь розроблений на опорному плані та вихідній інформації за станом на 01.01.2012 (т.2 а.с.80);
		затверджений у чинному порядку проект є обов`язковим документом для всіх організацій та установ, які здійснюють будівництво на території міста;
		-розділ І «Коротка характеристика сучасного стану міста та аналіз реалізації генерального плану»:
		-розділ І підрозділ 1 «Місто Нікополь в генеральній схемі планування території України»: 
		-- територія Нікопольської міської ради межує з Менжинською, Придніпровською та Чкалівською сільськими радами Нікопольського району (т.2 а.с.81).
		-розділ І підрозділ 3 «Аналіз реалізації рішень генерального плану»: 
		генеральний план міста Нікополь розроблений у 1981 році Харківським державним проектним інститутом «Укрміськбудпроект» на розрахунковий строк 25-30 років з виділенням І черги будівництва до 1990 року (т.2 а.с.88);
		-розділ ІV «Архітектурно-планувальні рішення»:
		-розділ ІV підрозділ 1 «Існуючий стан планування та забудови міста»:
		-задачі проекту: необхідно передбачити територіальний розвиток міста для розміщення регіонального сміттєпереробного підприємства, резервування ділянок для підприємств міста, що підлягають виносу і нових виробництв в галузях промисловості і переробки сільськогосподарської продукції, розширення міського кладовища та інших комунальних потреб (т.2 а.с.43);
		-розділ ІV підрозділ 2 «Архітектурно-планувальна організація території»: 
		проектом внесення змін до генерального плану передбачене збільшення площі всіх перелічених функціональних зон за рахунок переважно незабудованих територій в межах міста і земель суміжних Менжинської (238,2 га) і Придніпровської (982,6 га) сільських рад (т.2 а.с.118);
		згідно з рішеннями «Схеми планування території Дніпропетровської області» на базі існуючого полігону ТПВ намічене розміщення регіонального сміттєпереробного заводу і, згідно завдання, включення його території в проектну межу міста (т.2 а.с.120);
		у перспективі, також згідно зі «Схемою планування території Дніпропетровської області», передбачене будівництво мостового переходу через Каховське водосховище у створі Марганець - Енергодар та очікується інтенсифікація руху по північній об`їзній дорозі і, як наслідок, підвищення ефективності використання прилеглих до неї ділянок з розміщенням об`єктів складського господарства, технічного автосервісу і переробних підприємств (т.2 а.с.120);
		таким чином, резервування для промислової зони територій в районі об`їзної дороги і включення їх в межі міста сприятиме урізноманітненню і розвитку галузей господарського комплексу міста (т.2 а.с.120);
		-розділ ІV підрозділ 3 «Охорона культурної спадщини»: 
		необхідно розробити два види науково-проектної документації: історико-архітектурний опорний план, межі історичних ареалів міста; зони охорони пам`яток архітектури та містобудування. Ці роботи не є розділами генерального плану, а окремими видами робіт і виконуються спеціалізованими інститутами за окремим договором на замовлення виконавчого комітету міської ради (т.2 а.с.121);
		-розділ ІV підрозділ 5 «Міські кладовища»: 
		відповідно нормативу ДБН 360-92** (0,24 га кладовищ традиційного захоронення на 1000 жителів) для населення міста на розрахунковий строк 130,0 тисяч осіб) потреба в кладовищах складає 31,2 га (т.2 а.с.127);
		з метою надання кладовищу в перспективі більш компактного і зручного в обслуговуванні вигляду пропонується резервування ділянки біля 15,0 га з західного боку АДРЕСА_1 за рахунок земель Менжинської сільської ради, що повністю задовольнить потребу в кладовищах на розрахунковий строк (т.2 а.с.127);
		ділянка розташована в санітарно-захисній зоні від феросплавного заводу на нормативній відстані (більше 300 м) від житлових будинків с. Менжинське (т.2 а.с.127);
		-розділ ІV підрозділ 7 «Існуюче та проектне використання території»:
		проектом внесення змін до генерального плату передбачено збільшення території міста на 568 га за рахунок земель суміжних Менжинської (126,8 га) і Придніпровської (441,2 га) сільських рад, зокрема, території Придніпровської селищної ради, що приєднується до міста: садові товариства 70,5 га, існуючі промислові, комунально-складські та сільськогосподарські підприємства 41,4 га, кладовища (існуючі) 24,2 га, кладовища (проектні та відвід) 23 га, дороги, вулиці, проїзди 54,7 га, зелені насадження спецпризначення 115,2 га, сільськогосподарські землі 112,2 га, разом 441,2 га (т.2 а.с.130);
		таким чином, проектна площа м. Нікополь на розрахунковий строк збільшиться на 9,6% і складе біля 5929,7 га. Площа земель, які включаються в межі Нікополя та її розподілення за функціональним призначенням на розрахунковий строк, потребують уточнення під час проведення додаткових робіт (встановлення в натурі межі міста та ін.) (т.2 а.с.131);
		-розділ VІ «Заходи з охорони навколишнього природнього середовища»:
		-розділ VІ підрозділ 1 «Еколого-містобудівне обґрунтування» (стан навколишнього середовища):
		інформація щодо стану навколишнього середовища показані на «Схемі планувальних обмежень», масштабу 1:5000. На схемі санітарно-захисні зони підприємств і об`єктів І-ІІІ класу шкідливості побудовані з урахуванням вітрового режиму. Інші СЗЗ (ІV-V кл. шкідливості) показані за нормативами;
		у відповідності зі статтею 13 Закону України «Про екологічну експертизу» та постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2001 № 142 генеральні плани не відносяться до об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку. Екологічна експертиза проводиться у складі «Порядку проведення експертизи містобудівної документації» відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 20.10.2000 № 1577, а також листа Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 02.09.2004 № 9163/21-10 (т.2 а.с.145);
		розділ VІ підрозділ 2 «Проектні пропозиції щодо поліпшення санітарно-епідеміологічного тану території» включає заходи по охороні атмосферного повітря, водного басейну, ґрунтів, фізичні фактори впливу на навколишнє середовище та ландшафтно-планувальні заходи (т.2 а.с.159-162):
		з метою зменшення навантаження від транзитного транспорту на вулично-магістральну мережу міста, поліпшення екологічної складової в місті та покращення умов безпеки руху в місті, даним проектом пропонується влаштувати об`їзну дорогу. Об`їзна дорога пройде від населеного пункту Кам`янське (на схід від міста) далі фактично по північній межі міста та вийде на існуючу автомобільну дорогу Н-23 в районі селища Олексіївка. Об`їзна дорога з`єднає між собою Криворізький, Запорізький та Дніпропетровський напрямок. Перетин об`їзної дороги з автомобільними дорогами державного значення передбачено в різних рівнях. Протяжність ділянки обходу становить приблизно 22 км. Проїзна частина має відповідати параметрам II технічної категорії (т.2 а.с.171);
		генеральним планом також пропонується будівництво обходу населених пунктів Ленінське, Мар`янське, через які проходить траса автомобільної дороги національного значення Н-23. Обійти дані населені пукти пропонується з північної сторони. Довжина ділянки обходу становитиме 14,6 км, що коротше майже на 7 км, в порівнянні з існуючою ділянкою. Дана дорога повинна мати проїзну частину, що відповідає параметрам II технічної категорії (т.2 а.с.171);
		-розділ ІХ «Інженерне обладнання території»:
		-розділ ІХ підрозділ 3 «Санітарне очищення»:
		вивіз і знешкодження твердих побутових відходів (ТПВ) здійснюється на полігоні ТОВ «Полігон СД-32» (оренда земельної ділянки згідно рішення Придніпровської сільської ради № 212-18/ХХІІІ). Полігон розташований на території Придніпровської сільської ради Нікопольського району, на відстані 0,50 км на захід від с. Кам`янське. Площа полігону 22,50 га, ступень заповнення 30%. Полігон частково має огорожу, існує дезбар`єр, під`їзну дорогу з твердим покриттям та контрольно-пропускний пункт. Санітарно-захисна зона 500 м дотримується (т.2 а.с.200);
		на перший час проектний об`єм твердих побутових відходів буде знешкоджуватись на існуючому полігоні ТПВ. В подальшому, для поліпшення екологічного стану міста та зважаючи на складність находження нових ділянок, придатних для складування твердих побутових відходів, пропонується будівництво підприємства промислової переробки відходів продуктивністю 42,00 тис. т/рік (для потреб міста).
		Червоногригорівською селищною радою Нікопольського району Дніпропетровської області 08.06.2017 прийнято рішення «Про добровільне об`єднання територіальних громад» № 271-21/VІІ, яким вирішено об`єднатися з територіальними громадами: селища Кам`янське, сіл Придніпровське та Мусіївка Придніпровської сільської ради; сіл Борисівка, Дмитрівка, Привільне Дмитрівської сільської ради; селища Червоногригорівка Червоногригорівської селищної ради і Червоногригорівську об`єднану територіальну громаду з центром у селищі Червоногригорівка (т.1 а.с.10, 38).
		Рішенням Червоногригорівської селищної ради Нікопольського району Дніпропетровської області від 28.11.2017 № 14-01-VІІ «Про реорганізацію Придніпровської сільської ради» вирішено розпочати процедуру реорганізації Придніпровської сільської ради (ЄДРПОУ 04340356) шляхом приєднання до Червоногригорівської селищної ради (ЄДРПОУ 04338434), Червоногригорівська селищна рада є правонаступником прав та обов`язків Придніпровської сільської ради з дня набуття повноважень Червоногригорівською селищною радою, обраною Червоногригорівською селищною об`єднаною територіальною громадою (т.1 а.с.11, 39). 
		12.05.2020 на виконання умов договору № 115 від 06.11.2019 ДП «НДПІ містобудування» направлено на погодження виконавчому комітету Нікопольської міської ради Проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж міста Нікополь Дніпропетровської області (т.1 а.с.134). 
		26.06.2020 рішенням Нікопольської міської ради № 43-67/VІІ погоджено проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж міста Нікополь Дніпропетровської області (т.1 а.с.135). 
		Листом від 13.08.2020 № 1036 ДН «Укрдержбудекспертиза» повідомила в.о. Нікопольського міського голови про проведення за договором експертизи містобудівної документації «Проект внесення змін до генерального плану міста Нікополь Дніпропетровської області», та те, що проведення окремої екологічної експертизи проекту містобудівної документації за договором № 00-0355-12/МД не передбачалось (т.1 а.с.119). 
		03.07.2020 рішенням Червоногригорівської селищної ради № 1415-29/VІІ відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж міста Нікополь (т.1 а.с.186).
		13.07.2020 рішенням №1347-54/VІІ Чкаловська сільська рада погодила межі міста Нікополь (т.1 а.с.182).
		Листом від 01.09.2020 № 189 Приміська сільська рада повідомили Нікопольську районну державну адміністрацію про повернення Проекту із землеустрою щодо встановлення (зміни) меж міста Нікополь на доопрацювання та усунення недоліків (т.1 а.с.183-184). 
		Позивачем надано інформацію щодо фактичних надходжень до місцевого бюджету від отримання податків за земельні ділянки та нерухоме майно на земельних ділянках, що розташовані на території, що включається до меж міста Нікополь, перелік земельних ділянок за кадастровими номерами (т.2 а.с.29-55).
		У постанові від 24.07.2019 справа № 182/2428/16-а Верховний Суд зазначив, що вважає правильним висновок суду апеляційної інстанції про те, що на підставі рішення виникли правовідносини, пов`язані із реалізацію суб`єктивного права Нікопольської міської ради як суб`єкта управління на розширення меж міста (пункт 36). 
		Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що селищна рада, яка представляє територіальну громаду та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, є особою, яка має зацікавленість, і у такому випадку норми міжнародного права гарантують забезпечення Державою право на доступ до суду з питань, що стосуються навколишнього середовища. Після погодження із усіма заінтересованими органами та особами, у тому числі усіма суміжними територіальними громадами, проект мав бути переданий у встановленому законом порядку для проведення державної екологічної експертизи. В той же час державна екологічна експертиза не була здійснена, результат заключної стадії експертизи - висновок екологічної експертизи не підготовлений, однак 31.01.2014 міською радою оскаржуваним рішенням був затверджений «Проект внесення змін до генерального плану міста Нікополь Дніпропетровської області», із порушенням у формі незастосування вищенаведених норм. Текстові матеріали Проекту не містять матеріали розгляду пропозицій громадськості. Історико-архітектурний опорний план розробляється у складі генерального плану населеного пункту та також потребує проведення державної екологічної експертизи у складі Проекту, чого зроблено також не було. Порушенням встановленого законом порядку прийняття рішення є прийняття його міською радою на позачергової сесії та не підтверджено і включення до порядку денного позачергової сесії міської ради питання щодо прийняття оскаржуваного рішення. Не врегулюваним залишилось питання планування територій у приміських зонах в частині щодо узгодження проекту із Чкаловською сільською радою.
		Колегія суддів апеляційного суду погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
		Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Суд першої інстанції вірно визначився з характером спірних правовідносин, які врегульовані законами України «Про місцеве самоврядування в України», «Про основи містобудування», «Про регулювання містобудівної діяльності».
		Відповідно до визначення понять наведених у частині першої статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі  Закон № 3038-VI, в редакції на дату прийняття оскаржуваного рішення): 
		-генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту;
		-містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій;
		-приміська зона - територія, що забезпечує просторовий та соціально-економічний розвиток міста; 
		-проектна документація - затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об`ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об`єктів будівництва.
		Відповідно до статті 4 Закону № 3038-VI об`єктами містобудування на місцевому рівні є планувальна організація території населеного пункту, його частини (групи земельних ділянок) зі спільною планувальною структурою, об`ємно-просторовим рішенням, інженерно-транспортною інфраструктурою, комплексом об`єктів будівництва, що визначаються відповідно до:
		-у населених пунктах - меж населених пунктів, їх функціональних зон (сельбищної, промислової тощо), житлових районів, мікрорайонів (кварталів), приміських зон відповідно до містобудівної документації на місцевому рівні;
		-за межами населених пунктів - меж приміських зон, а також функціональних зон відповідно до містобудівної документації на регіональному рівні.
		Вимоги містобудівної документації є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами містобудування (частина друга статті 5 Закону № 3038-VI). 
		Планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них (частина перша статті 16 Закону №3038-VI). 
		Відповідно до абзацу першого частини першої статті 17 Закону № 3038-VI генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. 
		На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід`ємною частиною генерального плану (абзац другий частини першої статті 17 Закону № 3038-VI).
		Послідовність виконання робіт з розроблення генерального плану населеного пункту та документації із землеустрою визначається будівельними нормами, державними стандартами і правилами та завданням на розроблення (внесення змін, оновлення) містобудівної документації, яке складається і затверджується її замовником за погодженням з розробником.
		123.Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів (частина друга статті 17 Закону № 3038-VI).
		Для населених пунктів, занесених до Списку історичних населених місць України, в межах визначених історичних ареалів у складі генерального плану населеного пункту визначаються режими регулювання забудови та розробляється історико-архітектурний опорний план, в якому зазначається інформація про об`єкти культурної спадщини (частина третя статті 17 Закону № 3038-VI).
		Склад, зміст та порядок розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування (частина четверта статті 17 Закону № 3038-VI).
		Виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації є замовниками, організовують розроблення, внесення змін та подання генерального плану населеного пункту на розгляд відповідної сільської, селищної, міської ради (частина п`ята статті 17 Закону № 3038-VI). 
		127.Рішення про розроблення генерального плану приймає відповідна сільська, селищна, міська рада (частина шоста статті 17 Закону № 3038-VI).
		Згідно із частиною сьомою статті 17 Закону № 3038-VI виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації в установлений строк: 
		1)подають пропозиції до проекту відповідного місцевого бюджету на наступний рік або про внесення змін до бюджету на поточний рік щодо потреби у розробленні містобудівної документації; 
		2)визначають в установленому законодавством порядку розробника генерального плану населеного пункту, встановлюють строки розроблення та джерела його фінансування; 
		3)звертаються до обласної державної адміністрації, Ради міністрів Автономної Республіки Крим (для міст обласного та республіканського Автономної Республіки Крим значення), центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування (для міст Києва та Севастополя), щодо визначення державних інтересів для їх урахування під час розроблення генерального плану населеного пункту; 
		4)повідомляють через місцеві засоби масової інформації про початок розроблення генерального плану населеного пункту та визначають порядок і строк внесення пропозицій до нього фізичними та юридичними особами; 
		5)забезпечують попередній розгляд матеріалів щодо розроблення генерального плану населеного пункту архітектурно-містобудівними радами відповідного рівня; 
		6)узгоджують проект генерального плану населеного пункту з органами місцевого самоврядування, що представляють інтереси суміжних територіальних громад, з метою врегулювання питань планування територій у приміських зонах. 
		Генеральні плани населених пунктів та зміни до них розглядаються і затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами на чергових сесіях протягом трьох місяців з дня їх подання (частина десята статті 17 Закону № 3038-VI).
		Загальна доступність матеріалів генерального плану населеного пункту забезпечується шляхом його розміщення на веб-сайті органу місцевого самоврядування та у місцевих періодичних друкованих засобах масової інформації, а також у загальнодоступному місці у приміщенні такого органу, крім частини, що становить державну таємницю та належить до інформації з обмеженим доступом відповідно до законодавства. Зазначена частина може включатися до складу генерального плану населеного пункту як окремий розділ (частина одинадцята статті 17 Закону № 3038-VI).
		Експертизі містобудівної документації на місцевому рівні підлягають виключно генеральні плани міст (частина дванадцята статті 17 Закону № 3038-VI).
		Відповідно до преамбули Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» №1264-XII (далі  Закон № 1264-XII, в редакції на дату прийняття оскаржуваного рішення) охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини - невід`ємна умова сталого економічного та соціального розвитку України
		З цією метою Україна здійснює на своїй території екологічну політику, спрямовану на збереження безпечного для існування живої і неживої природи навколишнього середовища, захисту життя і здоров`я населення від негативного впливу, зумовленого забрудненням навколишнього природного середовища, досягнення гармонійної взаємодії суспільства і природи, охорону, раціональне використання і відтворення природних ресурсів. 
		Закон № 1264-XII визначає правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь.
		Завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об`єктів, пов`язаних з історико-культурною спадщиною (стаття 1 Закону № 1264-XII).
		Відповідного до статті 3 Закону № 1264-XII основними принципами охорони навколишнього природного середовища є: 
		а) пріоритетність вимог екологічної безпеки, обов`язковість додержання екологічних стандартів, нормативів та лімітів використання природних ресурсів при здійсненні господарської, управлінської та іншої діяльності; 
		б) гарантування екологічно безпечного середовища для життя і здоров`я людей; 
		в) запобіжний характер заходів щодо охорони навколишнього природного середовища; 
		є) обов`язковість надання висновків державної екологічної експертизи (у редакції Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI).
		Згідно із пунктом «г» часини першої статті 10 Закону № 1264-XII екологічні права громадян забезпечуються здійсненням державного та громадського контролю за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища. 
		Діяльність, що перешкоджає здійсненню права громадян на безпечне навколишнє природне середовище та інших їх екологічних прав, підлягає припиненню в порядку, встановленому цим Законом та іншим законодавством України (частина друга статті 10 Закону № 1264-XII). 
		Відповідно до статті 11 Закону № 1264-XII Україна гарантує своїм громадянам реалізацію екологічних прав, наданих їм законодавством. Порушені права громадян у галузі охорони навколишнього природного середовища мають бути поновлені, а їх захист здійснюється в судовому порядку відповідно до законодавства України.
		Відповідно до частини першої статті 15 Закону № 1264-XII місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції: 
		а) забезпечують реалізацію екологічної політики України, екологічних прав громадян; 
		в) затверджують з урахуванням екологічних вимог проекти планіровки і забудови населених пунктів, їх генеральні плани та схеми промислових вузлів;
		ж) організують в разі необхідності проведення екологічної експертизи.
		Згідно із статтею 26 Закону № 1264-XII в Україні здійснюються державна, громадська та інші види екологічної експертизи. Порядок проведення екологічної експертизи визначається законодавством України. 
		Частиною першою статті 27 Закону № 1264-XII визначені об`єкти екологічної експертизи. Екологічній експертизі підлягають, згідно пункту «а» проекти схем розвитку і розміщення продуктивних сил, розвитку галузей економіки, генеральних планів населених пунктів, схем районної планіровки.
		Згідно із частиною першою статтею 28 Закону № 1264-XII державна екологічна експертиза проводиться відповідно до Закону України «Про екологічну експертизу» (в редакції Закону України від 16.10.2012 № 5456-VI).
		Згідно із частинами другою та третьої статті 29 Закону № 1264-XII позитивний висновок державної екологічної експертизи є підставою для відкриття фінансування всіх програм і проектів. Реалізація програм, проектів і рішень без позитивного висновку державної екологічної експертизи забороняється.
		Відповідно до статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2011 № 55 затверджено «Порядок проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні» (далі  Порядок №555). 
		Порядок № 555 визначає механізм проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні: генеральних планів населених пунктів, планів зонування та детальних планів територій (далі - містобудівна документація). 
		Проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів у проектах містобудівної документації здійснюється під час розроблення відповідних проектів містобудівної документації (пункт 2 Порядку № 555). 
		Згідно із пунктом 3 Порядку № 555 сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи (у разі делегування їм таких повноважень) відповідно до частини третьої статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забезпечують: 
		-оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення проектів містобудівної документації з прогнозованими правовими, економічними та екологічними наслідками; 
		-оприлюднення розроблених проектів містобудівної документації і доступ громадськості до зазначеної інформації; 
		-реєстрацію, розгляд та узагальнення пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації; 
		-узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками проектів містобудівної документації через погоджувальну комісію; 
		-оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації. 
		Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад оприлюднюють у двотижневий строк прийняті органами місцевого самоврядування рішення щодо розроблення проектів містобудівної документації шляхом опублікування таких рішень у засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення на офіційному веб-сайті відповідного органу місцевого самоврядування (абзац перший пункту 4 Порядку №555). 
		Оприлюднення розроблених в установленому законодавством порядку проектів містобудівної документації здійснюється не пізніш як у місячний строк з дня їх подання розробником до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради шляхом розміщення матеріалів (планшетів, макетів) у визначеному органом місцевого самоврядування місці та інформування громадян через розповсюдження брошур і повідомлень, засоби масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення інформації на офіційному веб-сайті відповідного органу місцевого самоврядування (абзац другий пункту 4 Порядку № 555). 
		Затвердження проектів містобудівної документації без проведення процедури розгляду пропозицій громадськості забороняється, а матеріали щодо розгляду таких пропозицій є невід`ємною складовою частиною зазначеної документації (пункт 17 Порядку № 555).
		Відповідно до статті 1 Закону України «Про екологічну експертизу» (далі  Закон № 45/95-ВР, введений в дію з 16.03.1995, втратив чинність 18.12.2017, в редакції станом на дату прийняття оскаржуваного рішення) екологічна експертиза в Україні - вид науково-практичної діяльності уповноважених державних органів, еколого-експертних формувань та об`єднань громадян, що ґрунтується на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінці передпроектних, проектних та інших матеріалів чи об`єктів, реалізація і дія яких може негативно впливати або впливає на стан навколишнього природного середовища, і спрямована на підготовку висновків про відповідність запланованої чи здійснюваної діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки. 
		Об`єктами екологічної експертизи є проекти законодавчих та інших нормативно-правових актів, документація по впровадженню нової техніки, технологій, матеріалів, речовин, продукції, генетично модифікованих організмів, реалізація яких може призвести до порушення екологічних нормативів, негативного впливу на стан навколишнього природного середовища (частина перша статті 7 Закону № 45/95-ВР). 
		До документації на об`єкти екологічної експертизи додаються обґрунтування щодо забезпечення екологічної безпеки запланованої чи здійснюваної діяльності з комплексною еколого-економічною оцінкою існуючого чи передбачуваного впливу на стан навколишнього природного середовища, оцінкою екологічного ризику та з альтернативними прогнозними варіантами зменшення цього впливу (частина перша статті 8 Закону № 45/95-ВР).
		Особи, які передають документацію на об`єкти екологічної експертизи, в разі необхідності організують і фінансують проведення додаткових досліджень, пошукових і експертних робіт, забезпечують гласність і враховують громадську думку щодо запланованої чи здійснюваної діяльності, гарантують достовірність попередньої оцінки впливу на навколишнє природне середовище, що відображається в Заяві про екологічні наслідки діяльності (частина друга статті 8 Закону № 45/95-ВР).
		Відповідно до статті 10 Закону № 45/95-ВР замовники екологічної експертизи об`єктів, що в процесі реалізації (будівництва, експлуатації тощо) можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, зобов`язані оголосити через засоби масової інформації про проведення екологічної експертизи у спеціальній Заяві про екологічні наслідки діяльності. Еколого-експертні органи чи формування після завершення екологічної експертизи повідомляють про її висновки через засоби масової інформації. 
		З метою врахування громадської думки суб`єкти екологічної експертизи проводять публічні слухання або відкриті засідання. Участь громадськості в процесі екологічної експертизи може здійснюватись шляхом виступів у засобах масової інформації, подання письмових зауважень, пропозицій і рекомендацій, включення представників громадськості до складу експертних комісій, груп по проведенню громадської екологічної експертизи. Підготовка висновків екологічної експертизи і прийняття рішень щодо подальшої реалізації (використання, застосування, експлуатації тощо) об`єкта екологічної експертизи здійснюються з урахуванням громадської думки (стаття 11 Закону № 45/95-ВР). 
		Відповідно до частини першої статті 12 Закону № 45/95-ВР в Україні здійснюються державна, громадська та інші екологічні експертизи. 
		Висновки державної екологічної експертизи є обов`язковими для виконання. Приймаючи рішення щодо подальшої реалізації об`єктів екологічної експертизи, висновки державної екологічної експертизи враховуються нарівні з іншими видами державних експертиз (частина друга статті 12 Закону № 45/95-ВР),
		Здійснення державної екологічної експертизи є обов`язковим для видів діяльності та об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку. Перелік видів діяльності та об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, і центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я (частина третя статті 13 Закону № 45/95-ВР). 
		Відповідно до пункту другого частини першої статті 14 Закону № 45/95-ВР державній екологічній експертизі підлягають проекти генеральних планів населених пунктів, схем районного планування (пункт із змінами, внесеними згідно із Законом України від 17.02.2011 № 3038-VI, набрав чинності з 12.03.2011). 
		Документація, що подається на об`єкти державної екологічної експертизи, повинна бути у встановленому порядку погоджена з заінтересованими органами та містити оцінку можливих соціальних наслідків (частина друга статті 15 Закону № 45/95-ВР). 
		Замовники державної екологічної експертизи зобов`язані підготувати Заяву про екологічні наслідки діяльності та матеріали, на яких вона ґрунтується (частина третя статті 15 Закону № 45/95-ВР).
		Процедура проведення екологічної експертизи передбачає вирішення еколого-експертними органами чи формуваннями завдань експертного дослідження і оцінку об`єктів екологічної експертизи, підготовку обґрунтованого об`єктивного еколого-експертного висновку (частина перша статті 33 Закону № 45/95-ВР). 
		Умови і підстави проведення державної екологічної експертизи визначені статтею 34 Закону № 45/95-ВР, згідно із частиною першою вказаної норми, державна екологічна експертиза проводиться у разі: 
		1)наявної або можливої потенційної небезпеки об`єктів екологічної експертизи для навколишнього природного середовища; 
		2)прийняття відповідного рішення Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад, судом та правоохоронними органами відповідно до законодавства; 
		3)обумовленості загальнодержавними екологічними інтересами. 
		Державна екологічна експертиза видів діяльності та об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, проводиться після оголошення замовником через засоби масової інформації Заяви про екологічні наслідки діяльності і подання еколого-експертним органам комплекту документів з обґрунтуванням оцінки впливу на навколишнє природне середовище (частина друга статті 34 Закону № 45/95-ВР).
		Відповідно до частини першої статті 39 Закону № 45/95-ВР висновки державної екологічної експертизи повинні містити оцінку екологічної допустимості і можливості прийняття рішень щодо об`єкта екологічної експертизи та враховувати соціально-економічні наслідки. 
		Позитивні висновки державної екологічної експертизи після затвердження їх центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, є підставою для відкриття фінансування проектів і програм чи діяльності (частина друга статті 39 Закону № 45/95-ВР).
		Реалізація проектів і програм чи діяльності без позитивних висновків державної екологічної експертизи забороняється (частина третя статті 39 Закону № 45/95-ВР).
		В разі негативної оцінки об`єктів державної екологічної експертизи замовник зобов`язаний забезпечити їх доопрацювання відповідно до вимог еколого-експертного висновку і своєчасну передачу матеріалів на додаткову державну екологічну експертизу (частина четверта статті 39 Закону № 45/95-ВР).
		Відповідно до статті 3 Європейської хартії місцевого самоврядування від 15.10.1995, ратифікованої Законом України № 452/97-ВР від 15.07.1997 (далі  Хартія) місцеве самоврядування означає право і спроможність органів місцевого самоврядування в межах закону здійснювати регулювання та управління суттєвою часткою публічних справ, під власну відповідальність, в інтересах місцевого населення.
		Статтею 5 Хартії визначається, що зміни територіальних кордонів органів місцевого самоврядування не можуть здійснюватися без попереднього з`ясування думки відповідних місцевих громад, можливо шляхом проведення референдуму, якщо це дозволяється законом.
		Будь-який адміністративний нагляд за органами місцевого самоврядування може здійснюватися тільки згідно з процедурами та у випадках, передбачених конституцією або законом (частина перша статті 8 Хартії).
		Будь-який адміністративний нагляд за діяльністю органів місцевого самоврядування, як правило, має на меті тільки забезпечення дотримання закону та конституційних принципів. Однак вищі інстанції можуть здійснювати адміністративний нагляд за належністю виконання завдань, доручених органам місцевого самоврядування (частина друга статті 8 Хартії).
		Адміністративний нагляд за органами місцевого самоврядування здійснюється таким чином, щоб забезпечити домірність заходів контролюючого органу важливості інтересів, які він має намір охороняти (частина третя статті 8 Хартії).
		Органи місцевого самоврядування мають право використовувати засоби правового захисту для забезпечення вільного здійснення своїх повноважень і поважання принципів місцевого самоврядування, які утілені в конституції чи національному законодавстві (стаття 11 Хартії). 
		Конвенція про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (Орхуська Конвенція), ратифікована Законом України № 832-XIV від 06.07.1999.
		Згідно із статтею 3 Орхуської конвенції кожна зі Сторін здійснює необхідні законодавчі, регулятивні та інші заходи, включаючи заходи щодо досягнення відповідності положень, які регламентують порядок виконання положень цієї Конвенції, стосовно інформації, участі громадськості та її доступу до правосуддя, а також відповідних заходів для забезпечення умов їх застосування, для створення і підтримки чіткої, прозорої та злагодженої структури для виконання положень цієї Конвенції.
		Статтею 6 Орхуської конвенції визначено, що зацікавлена громадськість адекватно, своєчасно та ефективно одержує інформацію залежно від обставин шляхом публічного повідомлення або в індивідуальному порядку на початковому етапі процедури прийняття рішень з питань, що стосуються навколишнього середовища, серед іншого, про:
		а) запропонований вид діяльності та заявку, за якою буде прийматися рішення; 
		б) характер можливих рішень або проект рішення; 
		в) державний орган, відповідальний за прийняття рішення; 
		г) передбачувану процедуру, включаючи те, яким чином і коли така інформація може бути надана. 
		Згідно із частиною третьою статті 6 Орхуської конвенції, процедури участі громадськості передбачають помірковані терміни для різних етапів, що забезпечують достатній час для інформування громадськості відповідно до пункту 2 і підготовки та ефективної участі громадськості у процесі прийняття рішень з питань, що стосуються навколишнього середовища.
		Кожна зі Сторін забезпечує участь громадськості вже на ранньому етапі, коли є всі можливості для розгляду різних варіантів і коли участь громадськості може бути найефективнішою (частина третя статті 6 Орхуської конвенції).
		Статтею 8 Орхуської конвенції визначено, що кожна зі Сторін докладає зусиль для сприяння ефективній участі громадськості на відповідному етапі, доки залишаються відкритими можливості вибору, в підготовці державними органами нормативних положень, які мають безпосередню виконавчу силу, та інших загальноприйнятих юридичних правил, обов`язкових для виконання, які можуть істотно впливати на навколишнє середовище. З цією метою вживаються такі заходи:
		а) визначаються терміни, достатні для забезпечення ефективної участі;
		б) проекти правил публікуються або доводяться до відома громадськості іншим чином;
		в) громадськості надається можливість висловлювати свої зауваження безпосередньо або через представницькі консультативні органи. Результати участі громадськості враховуються максимальним чином.
		Частиною третьою статтею 9 Орхуської конвенції встановлено, що крім процедур перегляду, передбачених вище пунктами 1 і 2, і без їх порушення, кожна зі Сторін забезпечує представникам громадськості, коли вони відповідають передбаченим законодавством критеріям, якщо такі є, доступ до адміністративних або судових процедур для оскарження дій або бездіяльності приватних осіб і громадських органів, які порушують положення національного законодавства, що стосується навколишнього середовища.
		Крім цього, і без порушення вищенаведеного пункту 1 процедури, згадані вище в пунктах 1, 2, 3, мають забезпечувати адекватні та ефективні засоби правового захисту, включаючи у разі потреби засоби правового захисту у формі судової заборони, і бути справедливими, неупередженими, своєчасними і не пов`язаними з непомірно великими витратами. Рішення, що приймаються відповідно до цієї Статті, надаються або реєструються у письмовій формі. Громадськість має доступ до рішень судів, а також, у міру можливостей, до рішень інших органів (частина четверта статі 9 Орхуської конвенції).
		Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в розумінні Орхуської конвенції селищна рада, яка представляє територіальну громаду та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, є особою, яка має зацікавленість, і у такому випадку норми міжнародного права гарантують забезпечення Державою право на доступ до суду з питань, що стосуються навколишнього середовища. 
		Позитивним обов`язком Держави є забезпечення додержання положення національного законодавства, що стосується навколишнього середовища та екологічних питань. 
		За таких обставин спростовуються доводи апеляційної скарги з приводу відсутності порушених прав позивача.
		З матеріалів справи вбачається, що «Проект внесення змін до генерального плану міста Нікополь Дніпропетровської області» не отримав висновок державної екологічної експертизи.
		При цьому пунктом «а» частини першої статті 27 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 № 1264-XII, із змінами, внесеними Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI, визначено об`єкти екологічної експертизи та встановлено, що екологічній експертизі підлягають проекти схем розвитку і розміщення продуктивних сил, розвитку галузей економіки, генеральних планів населених пунктів, схем районної планіровки.
		Згідно із частиною першою статтею 28 Закону № 1264-XII державна екологічна експертиза проводиться відповідно до Закону України «Про екологічну експертизу».
		У пункті другому частини першої статті 14 України «Про екологічну експертизу» від 09.02.1995 № 45/95-ВР, зазначено, що державній екологічній експертизі підлягають проекти генеральних планів населених пунктів, схем районного планування (пункт зі змінами, внесеними згідно із Законом України від 17.02.2011 № 3038-VI, набрав чинності з 12.03.2011). 
		Згідно із частиною першою статті 7 Закону № 45/95-ВР об`єктами екологічної експертизи є проекти законодавчих та інших нормативно-правових актів, документація по впровадженню нової техніки, технологій, матеріалів, речовин, продукції, генетично модифікованих організмів, реалізація яких може призвести до порушення екологічних нормативів, негативного впливу на стан навколишнього природного середовища. 
		При цьому суд першої інстанції вірно звернув увагу на той факт, що проектом, затвердженим оскаржуваним рішенням, передбачається, зокрема, на базі існуючого полігону ТПВ (полігон розташований на території Придніпровської сільської ради Нікопольського району) розміщення регіонального сміттєпереробного заводу та будівництво підприємства промислової переробки відходів продуктивністю 42,00 тис. т/рік (для потреб міста) і включення його території в проектну межу міста, резервування для промислової зони територій в районі об`їзної дороги, резервування ділянки біля 15,0 га для розширення кладовища.
		Відповідно до пункту «ж» частини першої статті 15 Закону № 1264-XII місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції організують в разі необхідності проведення екологічної експертизи.
		Документація, що подається на об`єкти державної екологічної експертизи, повинна бути у встановленому порядку погоджена з заінтересованими органами та містити оцінку можливих соціальних наслідків, згідно із частиною другою статті 15 Закону № 45/95-ВР.
		Враховуючи аналіз зазначених правових норм колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що після погодження із усіма заінтересованими органами та особами, у тому числі усіма суміжними територіальними громадами, проект мав бути переданий у встановленому законом порядку для проведення державної екологічної експертизи. Прийняття оскарженого рішення без проведення державної екологічної експертизи свідчить про порушення відповідачем вищевказаних правових норм, та умов Орхуської конвенції, зокрема статей 3, 6, 8
		Крім того, як вірно звернув увагу суд першої інстанції, згідно із частинами другою та третьої статті 29 Закону № 1264-XII позитивний висновок державної екологічної експертизи є підставою для відкриття фінансування всіх програм і проектів, а реалізація програм, проектів і рішень без позитивного висновку державної екологічної експертизи забороняється.
		Таким чином, подальші дії, направлені на реалізацію проекту без такої експертизи не відповідають вимогам закону. 
		Згідно із пунктом 17 Порядку № 555 затвердження проектів містобудівної документації без проведення процедури розгляду пропозицій громадськості забороняється, а матеріали щодо розгляду таких пропозицій є невід`ємною складовою частиною зазначеної документації.
		В той же час текстові матеріали Проекту не містять матеріали розгляду пропозицій громадськості. 
		Оскаржуваним рішенням затверджено містобудівну документацію «Історико-архітектурний опорний план, межі і режими використання зон охорони пам`яток та історичних ареалів м. Нікополь Дніпропетровської області».
		15.11.2012 в газеті «Нікопольська правда» опубліковано повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті містобудівної документації «Проект внесення змін до генерального плану м. Нікополя», у якому, зокрема, зазначено, що проект складається із текстових та графічних матеріалів, та у складі графічних матеріалів зазначено історико-архітектурний опорний план (т.1 а.с.77).
		Як вірно зазначив суд першої інстанції, на публічні обговорення історико-архітектурний опорний план виносився у складі проекту внесення змін до генерального плану м. Нікополя, проте в подальшому проект не містить таких матеріалів (т.а а.с.78). 
		Відповідно до частини третьої статті 17 Закону № 3038-VI історико-архітектурний опорний план розробляється у складі генерального плану населеного пункту та також потребує проведення державної екологічної експертизи у складі Проекту. 
		Відповідно до частини десятої статті 17 Закону № 3038-VI генеральні плани населених пунктів та зміни до них розглядаються і затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами на чергових сесіях протягом трьох місяців з дня їх подання.
		В той же час оскаржене рішення було прийнято на позачерговій сесії, при цьому доводи апеляційної скарги про прийняття рішення повноважним складом ради, не можуть свідчити про додержання вищевказаних вимог закону, у тому числі із забезпеченням права участі громадськості у прийнятті рішення, про що вірно зазначив суд першої інстанції. 
		Крім того як вірно звернув увагу суд першої інстанції порядок денний позачергової сесії міської ради не містив питання щодо прийняття оскаржуваного рішення. 
		Згідно із частиною сьомою статті 17 Закону № 3038-VI виконавчі органи міських рад у встановлений строк узгоджують проект генерального плану населеного пункту з органами місцевого самоврядування, що представляють інтереси суміжних територіальних громад, з метою врегулювання питань планування територій у приміських зонах. 
		В пояснювальній записці Проекту внесення змін до генерального плану міста, а саме в підрозділі 1 розділу І зазначено, що територія Нікопольської міської ради межує з Менжинською, Придніпровською та Чкаловською сільськими радами Нікопольського району.
		В той же час прийнятті оскарженого рішення не було врегулювано питання планування територій у приміських зонах із Чкаловською сільською радою.
		Сукупність допущених відповідачем порушень при прийнятті оскарженого рішення свідчить про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення. 
		Щодо пропуску звернення позивачем до суду колегія зазначає, що у спірних правовідносинах предметом оскарження є нормативно-правовий акт, який є чинним,, діючим і обов`язковий до застосування на час звернення суб`єкта правовідносин до суду із позовною заявою, а тому в даному випадку таке звернення не може бути розцінене як здійснене з порушенням строків визначених статтею 122 КАС України, оскільки вимога про порушення права триваючою дією чинного нормативно-правового акту, яка для суб`єкта правовідносин є реальною, актуальною, об`єктивно обґрунтованою хоча б на етапі звернення до суду про його оскарження, не може визнаватись такою, що подана з пропуском строків звернення за захистом порушеного права.
		Наведені в апеляційній скарзі доводи про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які привели до неправильного вирішення спору по суті не знайшли свого підтвердження, тому рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення. 
		Керуючись п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322 КАС України, суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Нікопольської міської ради  залишити без задоволення.
		Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року  залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі.
		В повному обсязі постанова складена 20 травня 2021 року.
		 
		 
		Головуючий - суддяД.В. Чепурнов 
		 
		 суддяВ.В. Мельник 
		 
		 суддяС.В. Сафронова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...