Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/6758/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 02.06.2021. Зареєстровано: 03.06.2021. Забезпечено надання загального доступу: 03.06.2021.
Дата набрання законної сили: 01.06.2021
Номер судового провадження: К/9901/28421/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		01 червня 2021 року 
		м. Київ
		справа № 640/6758/20
		адміністративне провадження № К/9901/28421/20
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Стеценка С.Г.,
		суддів: Стрелець Т.Г.,  Тацій Л.В., 
		розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу №640/6758/20
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Довіра Аутдор»
		до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, Комунального підприємства «Земград» Дніпровської міської ради
		третя особа Департамент торгівлі та реклами Дніпровської міської ради
		про визнання протиправним та скасування рішення в частині, визнання протиправними дій
		за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Довіра Аутдор» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.05.2020 (головуючий суддя Іщук І.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2020 (колегія у складі: головуючого судді Степанюка А.Г., суддів Губської Л.В., Епель О.В.,), -
		В С Т А Н О В И В:
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		1. У березні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Довіра Аутдор» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Виконавчого комітету Дніпровської міської, Комунального підприємства «Земград» Дніпровської міської ради, третя особа - Департамент торгівлі та реклами Дніпровської міської ради, в якому товариство просило:
		- визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Дніпровської міської ради «Про демонтаж рекламних засобів» від 07.02.2020 №157 в частині переліку рекламних засобів №№ 61-118 додатку до рішення;
		- визнати протиправними дії Комунального підприємства «Земград» Дніпровської міської ради щодо проведення демонтажу 58 рекламних конструкцій TOB «Довіра Аутдор» у місті Дніпрі за адресами:
		- вул. Осіння, 7 (пункт 61 додатку до рішення);
		- вул. Богдана Хмельницького (меблевий комбінат) (пункт 62 додатку до рішення);
		- вул. Янтарна (АЗС «Сентоза») (пункт 63 додатку до рішення);
		- вул. Каруни - вул. Трамвайна (пункт 64 додатку до рішення);
		- вул. Янтарна, 53 (пункт 65 додатку до рішення);
		- вул. Осіння, 7 (пункт 66 додатку до рішення);
		- вул. Осіння (автомагазин) (пункт 67 додатку до рішення);
		- вул. Янтарна (автосалон «Опель») (пункт 68 додатку до рішення);
		- вул. Аеропортівська (пункт 69 додатку до рішення);
		- Автодорога (М 04) до м. Київ (Полтава) нова траса, за поворотом «Дачі» (пункт 70 додатку до рішення);
		- Автодорога (М 04) до м. Київ (Полтава) нова траса, біля садового товариства «Топольок» (пункт 71 додатку до рішення);
		- Автодорога (М 04) до м. Київ (Полтава) нова траса, за поворотом «Дачі» (пункт 72 додатку до рішення);
		- Автодорога (М 04) до м. Київ (Полтава) нова траса, за санаторієм «Лісовий» (пункт 73 додатку до рішення);
		- Автодорога (М 04) до м. Київ (Полтава) нова траса, навпроти оз. Карпенкове (пункт 74 додатку до рішення);
		- Автодорога (М 04) до м. Київ (Полтава) нова траса, за поворотом «Дачі» (пункт 75 додатку до рішення);
		- Автодорога (М 04) до м. Київ (Полтава) нова траса, за поворотом «Дачі» (пункт 76 додатку до рішення);
		- Автодорога (М 04) до м. Київ (Полтава) нова траса, навпроти вул. Водопровідної, буд. 61 (пункт 77 додатку до рішення);
		- Автодорога (М 04) до м. Київ (Полтава) нова траса, навпроти оз. Карпенкове (пункт 78 додатку до рішення);
		- Автодорога (М 04) до м. Київ (Полтава) нова траса, біля оз. Сага (пункт 79 додатку до рішення);
		- Донецьке шосе, в напрямку виїзду із міста (пункт 80 додатку до рішення);
		- Лівобережний - Донецьке шосе (пункт 81 додатку до рішення);
		- вул. Янтарна, 71 (пункт 82 додатку до рішення);
		- вул. Маршала Малиновського, в районі буд. 108 (пункт 83 додатку до рішення);
		- вул. Набережна Заводська, в районі Стану 550 (пункт 84 додатку до рішення);
		- вул. Калинова, ринок «Образцовий» (пункт 85 додатку до рішення);
		- Донецьке шосе, в`їзд у місто (пункт 86 додатку до рішення);
		- вул. 20-річчя Перемоги, 6 А (пункт 87 додатку до рішення);
		- вул. Бориса Кротова, в районі буд. 40 (пункт 88 додатку до рішення);
		- вул. Калинова, опора № 97 (пункт 89 додатку до рішення);
		- вул. Метробудівська, 19 (пункт 90 додатку до рішення);
		- вул. Святослава Хороброго (вул. Чкалова) - вул. Виконкомівська (пункт 91 додатку до рішення);
		- Запорізьке шосе, навпроти автосалону «Нісан» (пункт 92 додатку до рішення);
		- просп. Богдана Хмельницького (вул. Героїв Сталінграда), в районі опори № 126) (пункт 93 додатку до рішення);
		- вул. Маршала Малиновського, 78 (пункт 94 додатку до рішення);
		- Донецьке шосе - вул. Передова (пункт 95 додатку до рішення);
		- вул. Космічна, в районі пологового будинку (пункт 96 додатку до рішення);
		- вул. Космічна, в районі салону меблів (пункт 97 додатку до рішення);
		- просп. Олександра Поля (просп. Кірова), 131 (пункт 98 додатку до рішення);
		- вул. Набережна Заводська, навпроти магазину «Технохід» (пункт 99 додатку до рішення);
		- вул. Старокодацька, буд. 17 (пункт 100 додатку до рішення);
		- вул. Набережна Перемоги, буд. 10 Ж (пункт 101 додатку до рішення);
		- просп. Мануйлівський (просп. Воронцова) - вул. Брандиса (пункт 102 додатку до рішення);
		- Запорізьке шосе - просп. Праці (пункт 103 додатку до рішення);
		- вул. Набережна Заводська, ж/м «Червоний Камінь» (розподільча смуга) (пункт 104 додатку , до рішення);
		- вул. Юрія Кондратюка (вул. Комунарівська), 5 (пункт 105 додатку до рішення);
		- просп. Петра Калнишевського (вул. Косіора), 62 (пункт 106 додатку до рішення);
		- Донецьке шосе, з`їзд з моста на ж/м «Ломівський» (ж/м «Фрунзен- ський») (пункт 107 додатку до рішення);
		- вул. Набережна Перемоги, навпроти буд. 1 Б (пункт 108 додатку до рішення);
		- вул. Шинна, 10 (автозупинка) (пункт 109 додатку до рішення);
		- вул. Яснополянська, Картодром (пункт 110 додатку до рішення);
		- вул. Криворізька - просп. Металургів (пункт 111 додатку до рішення);
		- вул. Будівельників, 18 (пункт 112 додатку до рішення);
		- вул. Бориса Кротова, 23, на розподільчій смузі (пункт 113 додатку до рішення);
		- Криворізьке шосе (навпроти АЗС «Авіас») - виїзд з міста (пункт 114 додатку до рішення);
		- вул. Криворізька - Шаховий проїзд, 62 (пункт 115 додатку до рішення);
		- вул. Енергетична- вул. Макарова (пункт 116 додатку до рішення);
		- просп. Олександра Поля (просп. Кірова) (низ) на розподільчій смузі (пункт 117 додатку до рішення);
		- просп. Олександра Поля (просп. Кірова) - просп. Пушкіна (пункт 118 додатку до рішення).
		2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачами за відсутності на те правових підстав та з порушенням встановленого чинним законодавством порядку демонтовано рекламні засоби в місті Дніпрі, якими позивач користувався на підставі дозволів на розміщення зовнішньої реклами. Так, у зв`язку із отриманням від Комунального підприємства «Земград» Дніпровської міської ради (далі - відповідач 2) "Попередження про усунення порушень порядку розміщення зовнішньої реклами", Виконавчий комітет Дніпровської міської ради (далі - відповідач 1) передчасно, з порушенням процедур та безпідставно прийняв рішення "Про демонтаж рекламних засобів" №157, не дочекавшись спливу строку, встановленого відповідачем 2, та 10.02.2020 проінформував позивача про факт проведеного демонтажу, а також виставив рахунок на суму 243 600 грн. в якості компенсації за проведений демонтаж, у зв`язку з чим були порушені права позивача та фактично знищений весь бізнес.     
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.05.2020, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2020, у задоволенні позову відмовлено повністю. 
		4. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивачем не надано доказів, що попередження від 03.01.2020 №4/2-05 останній отримав лише 06.02.2020, а відтак доводи про те, що рішення про демонтаж рекламних засобів прийнято передчасно, є необґрунтованими. Крім того, зазначив, що строк дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами завершився у період з 15.02.2019 по 01.02.2020, у той час як матеріали справи не містять доказів звернення ТОВ «Довіра Аутдор» із заявами про продовження строку їх дії, а тому проведення демонтажу рекламних засобів відповідало вимогам чинного законодавства. Крім того, на час розгляду даної справи судом першої інстанції оскаржуване рішення Виконкому Дніпровської міськради від 07.02.2020 №157 в частині було виконано, демонтаж рекламних засобів було проведено, а відтак його скасування жодним чином не зумовить відновлення прав, які ТОВ «Довіра Аутдор» вважає порушеними.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		5. 30.10.2020 на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ «Довіра Аутдор» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.05.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2020, в якій скаржник просить скасувати вказані рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
		6. В обґрунтування своїх вимог, скаржник зазначив про те, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог:
		-          не звернув увагу на зухвалі дії представника Відповідача 2 та Третьої особи в частині не направлення на адресу позивача копії відзиву;
		-          припустився грубих процесуальних порушень, покладаючи в основу рішення непідтверджені належними доказами твердження Відповідача 2 та Третьої особи; а саме, що копії документів, доданих до відзиву на позовну заяву, в тому числі попередження від 03.02.2020 №44/2-05, не містять обов`язкових реквізитів належного засвідчення копій доказів - назви посади, ПІП особи, яка посвідчила ці копії та дати такого посвідчення.
		-          неповно з`ясував обставини справи: поза увагою суду залишився той факт, що позивач, який знаходиться у м. Києві, отримав попередження про необхідність фарбування рекламних конструкцій, які знаходяться у м. Дніпро, ввечері 06.02.2020, а вже наступного дня 07.02.2020 Відповідач 1 прийняв рішення № 157 «Про демонтаж рекламних засобів» і Відповідач 2 одразу в той самий день приступив до демонтажу рекламних засобів, що належать позивачу. Таким чином, позивач взагалі був позбавлений права та фізичної можливості самостійно демонтувати свої рекламні засоби, як це передбачено нормативно- правовими актами в цій сфері;
		-          неправильно застосував норми матеріального права: погоджуючись з незаконними діями Відповідачів та Третьої особи, проігнорував п. 46 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067; п. 10.4 Порядку розміщення зовнішньої реклами в місті Дніпрі, затвердженого рішенням виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 16.02.2004 № 325; п. 2.1, 2.2, 2.5 Положення про порядок демонтажу та зберігання рекламних засобів в місті Дніпрі, затвердженого рішенням виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 31.08.2011 № 1148.
		Суд апеляційної інстанції, обґрунтовуючи неправомірні дії Відповідачів та Третьої особи, та залишаючи в силі рішення суду 1-ї інстанції:
		-          встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів;
		-          безпідставно відступив від висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду;
		-          постановив рішення, яке суперечить вже існуючому рішенню суду апеляційної інстанції у подібних правовідносинах за участю того самого Позивача;
		-          також неправильно застосував норми матеріального права і хибно з`ясував обставини справи.
		ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		7.     30.10.2020 в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказану касаційну скаргу.
		8. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.10.2020 визначено колегію суддів для розгляду касаційної скарги у складі судді-доповідача: Стеценка С.Г., суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.
		9. Ухвалою Верховного Суду від 05.11.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «Довіра Аутдор» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.05.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2020 у справі №640/6758/20.
		10. Ухвалою Верховного Суду від 31.05.2021 закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи пункту 3 частини першої статті 345 КАС України, постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 01.06.2021.
		СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		11. ТОВ «Довіра Аутдор» здійснює свою діяльність щодо розміщення об`єктів зовнішньої реклами, зокрема, у місті Дніпрі на підставі відповідних дозволів               (т. 1 а.с. 44-100).
		12. Листом КП «Земград» від 03.01.2020 №4/2-05 ТОВ «Довіра Аутдор» попереджено про усунення порушень порядку розміщення зовнішньої реклами, а саме повідомлено, що рекламні засоби, які розміщуються за адресами: вул. Маршала Малиновського, в районі буд. № 108 (дозвіл № 1392/29); вул. Набережна Заводська, в районі Стану 550 (дозвіл № 1392/34); Запорізьке шосе, навпроти автосалону «Нісан» (дозвіл № 1392/50); вул. Маршала Малиновського, 78 (дозвіл № 1392/52); вул. Космічна, в районі пологового будинку (дозвіл № 1392/54);                                  просп. Мануйлівський (просп. Воронцова) - вул. Брандиса (дозвіл № 1392/60); вул. Юрія Кондратюка (вул. Комунарівська), 5 (дозвіл № 1392/63); просп. Петра Калнишевського (вул. Косіора), 62 (дозвіл № 1392/64); Донецьке шосе, з`їзд з мосту на ж/м «Ломівський» (ж/м «Фрунзенський») (дозвіл № 1392/65), терміново потребують фарбування, відновлення технічного та естетичного стану, і наголошено на необхідності здійснення обстежень інших рекламних засобів, які належать Позивачу, та, у разі необхідності, провести відповідні дії щодо усунення порушення вищевказаних норм Порядку. Про вжиті заходи із виконання вимог цього попередження необхідно повідомити КП «Земград» протягом п`яти календарних днів з моменту отримання вказаного попередження (т. 1 а.с. 16).
		13. Судом першої інстанції з пояснень Позивача встановлено, що, як наполягає останній, він отримав лист Відповідача-2 від 03.01.2020 №4/2-05 06.02.2020.
		14. Крім того, матеріали справи свідчать, що 03.02.2020 КП «Земград» на адресу        ТОВ «Довіра Аутдор» направлено попередження про усунення порушень порядку розміщення зовнішньої реклами №44/2-05, в якому перелічені наведені у позовній заяві адреси розміщення об`єктів зовнішньої реклами та зазначено, що строк дії дозволів закінчився у період з 15.02.2019 по 01.02.2020. У зв`язку з викладеним вказано про необхідність демонтажу рекламних засобів у строки, визначені договором про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів від 01.06.2017 №1392 (т. 1 а.с. 195-199).
		15. 07.02.2020 Виконкомом Дніпровської міськради прийнято рішення №157 «Про демонтаж рекламних засобів», яким доручено КП «Земград» вжити заходів щодо демонтажу рекламних засобів (спеціальних конструкцій), розташованих із порушеннями порядку розміщення зовнішньої реклами, згідно з переліком                   (т. 1 а.с. 20-33).
		16. Листом від 10.02.2020 №47/2-05 КП «Земград» проінформувало ТОВ «Довіра Аутдор» про проведення примусового демонтажу з 07.02.2020 по 08.02.2020 окремо розташованих рекламних конструкцій у місті Дніпрі, за адресами: вул. Осіння, 7;        вул. Богдана Хмельницького (меблевий комбінат); вул. Янтарна (АЗС «Сентоза»); вул.Каруни - вул. Трамвайна; вул. Янтарна, 53; вул. Осіння, 7; вул. Осіння (автомагазин); вул. Янтарна (автосалон «Опель»); вул. Аеропортівська; Автодорога (М 04) до м. Київ (Полтава) нова траса, за поворотом «Дачі»; Автодорога (М 04) до м.Київ (Полтава) нова траса, біля садового товариства «Топольок»; Автодорога            (М 04) до м. Київ (Полтава) нова траса, за поворотом «Дачі»; Автодорога (М 04) до м.Київ (Полтава) нова траса, за санаторієм «Лісовий»; Автодорога (М 04) до м. Київ (Полтава) нова траса, навпроти оз. Карпенкове; Автодорога (М 04) до м. Київ (Полтава) нова траса, за поворотом «Дачі»; Автодорога (М 04) до м. Київ (Полтава) нова траса, за поворотом «Дачі»; Автодорога (М 04) до м. Київ (Полтава) нова траса, навпроти вул. Водопровідної, буд. 61; Автодорога (М 04) до м. Київ (Полтава) нова траса, навпроти оз. Карпенкове; Автодорога (М 04) до м. Київ (Полтава) нова траса, біля оз. Сага; Донецьке шосе, в напрямку виїзду із міста, 21 .Лівобережний - Донецьке шосе; вул. Янтарна, 71; вул. Маршала Малиновського, в районі буд. 108; вул. Набережна Заводська, в районі Стану 550; вул. Калинова, ринок «Образцовий»; Донецьке шосе, в`їзд у місто; вул. 20-річчя Перемоги, 6 А; вул. Бориса Кротова, в районі буд. 40; вул.Калинова, опора № 97; вул. Метробудівська, 19; вул. Святослава Xopofporo (вул.Чкалова) - вул. Виконкомівська, 32; Запорізьке шосе, навпроти автосалону «Нісан»; просп. Богдана Хмельницького (вул. Героїв Сталінграда), в районі опори №126); вул. Маршала Малиновського, 78; Донецьке шосе - вул. Передова; вул. Космічна, в районі пологового будинку; вул. Космічна,» районі салону меблів; просп. Олександра Поля (просп. Кірова), 131; вул. Набережна Заводська, навпроти магазину «Технохід»; вул. Старокодацька, буд. 17; вул. Набережна Перемоги, буд. 10 Ж; просп. Мануйлівський (просп. Воронцова) - вул. Брандиса, 43; Запорізьке шосе - просп. Праці; вул. Набережна Заводська, ж/м «Червоний Камінь» (розподільча смуга); вул. Юрія Кондратюка (вул. Комунарів-ська), 5; просп. Петра Калнишевського (вул. Косіора), 62; Донецьке шосе, з`їзд з моста на ж/м «Ломівський»                            (ж/м «Фрунзенський»). Крім того, в указаному листі зазначено, що станом на 10.02.2020 позивачу необхідно здійснити оплату витрат Відповідача-2, пов`язаних із демонтажем рекламних засобів у розмірі 243 600,00 грн. (т. 1 а.с. 34-35).
		17. Не погоджуючись з рішення Виконавчого комітету Дніпровської міської ради «Про демонтаж рекламних засобів» від 07.02.2020 №157 в частині переліку рекламних засобів №№ 61-118 додатку до рішення, а також з діями Комунального підприємства «Земград» Дніпровської міської ради щодо проведення демонтажу       58 рекламних конструкцій TOB «Довіра Аутдор», позивач звернувся до суду з цим позовом.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		18. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про рекламу" зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг; рекламні засоби - засоби, що використовуються для доведення реклами до її споживача.
		19. Положеннями ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу» передбачено, що розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів.
		20. Згідно із ч. 1 та ч. 3 ст. 16 Закону України «Про рекламу» розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
		21. Типові правила розміщення зовнішньої реклами затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067 (Типові правила № 2067) регулюють відносини, що виникають у зв`язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах, та визначають порядок надання дозволів на розміщення такої реклами.
		22. Дозвіл - це документ установленої форми, виданий розповсюджувачу зовнішньої реклами на підставі рішення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, який дає право на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці (п. 2 Типових правил № 2067).
		23. Положеннями пункту 3 Типових правил № 2067 передбачено, що зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.
		24. Пунктом 6 Типових правил № 2067 встановлено, що до повноважень робочого органу належать, зокрема: розгляд заяв розповсюджувачів зовнішньої реклами на надання дозволу, внесення змін у дозвіл, переоформлення дозволу та продовження строку його дії; прийняття рішення про встановлення пріоритету заявника на місце розташування рекламного засобу, продовження строку, на який встановлено зазначений пріоритет, або про відмову в установленні такого пріоритету; підготовка проекту рішення виконавчого органу ради щодо надання дозволу чи про відмову у його наданні; видача дозволу на підставі рішення виконавчого органу ради.
		25. Пунктом 23 Типових правил № 2067 встановлено, що дозвіл надається строком на п`ять років, якщо менший строк не зазначено у заяві.
		26. Розміщення зовнішньої реклами у м. Дніпрі регулюється Порядком розміщення зовнішньої реклами в місті Дніпрі, затвердженого рішенням виконавчого комітету міської ради від 16.02.2004 №325 (далі - Порядок №325) зі змінами та доповненнями.
		27. Пунктом 2.1. Порядку №325 передбачено, що функції робочого органу з регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами у місті Дніпрі здійснює робочий орган, яким визначено Департамент торгівлі та реклами Дніпровської міської ради.
		28. Згідно п. 4.3 Порядку №325 строк дії дозволу продовжується на підставі заяви, яка подається робочому органу розповсюджувачем зовнішньої реклами у довільній формі не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії дозволу. Продовження строку дії дозволу фіксується в журналі реєстрації з внесенням відповідних змін у дозвіл.
		29. Разом з тим, за правилами пункту 8.1.12 Порядку № 325 після закінчення строку дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами, якщо дозвіл на новий строк не продовжено, розповсюджувач зовнішньої реклами повинен, зокрема, здійснити демонтаж рекламного засобу з укладанням акта демонтажу.
		30. Відповідно до п. 8.1.15 Порядку №325 розміщення зовнішньої реклами без дозволів, у разі закінчення терміну дії дозволів або їх скасування, вважається самовільним, рекламні засоби підлягають демонтажу в порядку, встановленому виконавчим комітетом міської ради.
		31. Положеннями п. 2.4 Порядку №325 передбачено, що комунальною установою, від імені якої відповідно до законодавства реалізується господарська компетенція органів місцевого самоврядування у сфері розміщення зовнішньої реклами у місті Дніпрі, є Комунальне підприємство «Земград» Дніпровської міської ради.
		32. Зі змісту підпунктів 9 і 10 пункту 2.5 Порядку №325 вбачається, що до повноважень КП «Земград» належить, зокрема, здійснення перевірок дотримання розповсюджувачами зовнішньої реклами вимог щодо технічного та естетичного стану рекламних засобів, а також належного станітарно-технічного стану місць розташування рекламних засобів; направлення попереджень розповсюджувачам зовнішньої реклами з вимогою про усунення виявлених порушень у визначений строк, у тому числі шляхом демонтажу рекламних засобів.
		33. Відповідно до п. 10.4 Порядку №325 у разі порушення порядку розповсюдження та розміщення зовнішньої реклами КП «Земград» може звертатися до розповсюджувача зовнішньої реклами з вимогою щодо усунення порушень у визначений строк. У разі невиконання цієї вимоги та в залежності від правопорушення КП «Земград» передає матеріали до робочого органу для подальшого подання інформації територіальному органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів в Дніпропетровській області у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та/або КП «Земград» може вжити інші заходи, передбачені чинним законодавством та цим Порядком.
		34. Аналогічна правова норма міститься й п. 46 Типових правил № 2067, відповідно до якої разі порушення порядку розповсюдження та розміщення реклами уповноважена особа органу, який здійснює контроль за додержанням цих Правил, звертається до розповсюджувача зовнішньої реклами з вимогою усунення порушень у визначений строк.
		35. Відповідно до п. 2.1 Положення про порядок демонтажу та зберігання рекламних засобів в місті Дніпрі, затвердженого рішенням виконавчого органу Дніпропетровської міської ради від 31.08.2011 №1148 (далі - Положення №1148), розповсюджувач зовнішньої реклами повинен усунути порушення порядку розміщення зовнішньої реклами або демонтувати рекламний засіб самостійно (за власний рахунок, власними силами) у термін, визначений у попередженні, виданому Комунальним підприємством «Земград» Дніпровської міської ради.
		Попередження про усунення порушення порядку розміщення зовнішньої реклами вважається виданим належним чином у разі його видачі будь-яким шляхом з нижчезазначених:
		- вручення розповсюджувачу зовнішньої реклами (його представнику) особисто;
		- надсилання поштою рекомендованим листом з повідомленням за повідомленою розповсюджувачем зовнішньої реклами поштовою адресою, а у разі, якщо поштова адреса невідома, за адресою місцезнаходження (місця проживання) розповсюджувача зовнішньої реклами, зазначеною у наявних в КП «Земград» документах (договорі про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів, копії виписки або витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань). У разі відсутності розповсюджувача зовнішньої реклами за такою адресою або неотримання ним кореспонденції, що надійшла, з інших причин вважається, що попередження видано розповсюджувачу належним чином;
		- направлення факсом  у випадках, передбачених у пунктах 1.4.2, 1.4.3 цього Положення.
		Попередження реєструються КП «Земград» у відповідному журналі.
		36. Так, матеріали справи свідчать, що оскаржуваному рішенню №157 «Про демонтаж рекламних засобів» передували два попередження, складені відносно позивача:
		- від 03.01.2020 №4/2-05 про усунення порушень порядку розміщення зовнішньої реклами, а саме повідомлено, що рекламні засоби терміново потребують фарбування, відновлення технічного та естетичного стану, і наголошено на необхідності здійснення обстежень інших рекламних засобів, які належать Позивачу, та, у разі необхідності, провести відповідні дії щодо усунення порушення вищевказаних норм Порядку;
		- від 03.02.2020 №44/2-05, в якому зазначено, що строк дії дозволів закінчився у період з 15.02.2019 по 01.02.2020, у зв`язку з чим вказано про необхідність демонтажу рекламних засобів у строки, визначені договором про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів від 01.06.2017 №1392.
		37. Що стосується попередження від 03.01.2020, яке зареєстровано за №4/2-05         (т. 1 а.с. 16), колегія суддів звертає увагу на наступне.
		38. Цим попередженням, як було встановлено раніше, повідомлено позивача, що рекламні засоби, які розміщуються за адресами: вул. Маршала Малиновського, в районі буд. № 108 (дозвіл № 1392/29); вул. Набережна Заводська, в районі Стану 550 (дозвіл № 1392/34); Запорізьке шосе, навпроти автосалону «Нісан» (дозвіл №1392/50); вул. Маршала Малиновського, 78 (дозвіл № 1392/52); вул. Космічна, в районі пологового будинку (дозвіл № 1392/54); просп. Мануйлівський (просп.Воронцова) - вул. Брандиса (дозвіл № 1392/60); вул. Юрія Кондратюка (вул.Комунарівська), 5 (дозвіл № 1392/63); просп. Петра Калнишевського (вул.Косіора), 62 (дозвіл № 1392/64); Донецьке шосе, з`їзд з мосту на ж/м «Ломівський» (ж/м «Фрунзенський») (дозвіл № 1392/65), терміново потребують фарбування, відновлення технічного та естетичного стану, і наголошено на необхідності здійснення обстежень інших рекламних засобів, які належать Позивачу, та, у разі необхідності, провести відповідні дії щодо усунення порушення вищевказаних норм Порядку. Про вжиті заходи із виконання вимог цього попередження необхідно повідомити КП «Земград» протягом п`яти календарних днів з моменту отримання вказаного попередження.
		39. Скаржник наголошує, що позивач, який знаходиться у м. Києві, отримав попередження про необхідність фарбування рекламних конструкцій, які знаходяться у м. Дніпро, ввечері 06.02.2020, тобто до 11.02.2020 мав час для усунення виявлених порушень або для демонтажу рекламних засобів власними силами, при цьому відповідач-1 вже наступного дня 07.02.2020, тобто передчасно, прийняв рішення №157 "Про демонтаж рекламних засобів", а відповідач-2, одразу в той самий день приступив до демонтажу рекламних засобів, що належать позивачу.
		40. Суди попередніх інстанцій прийшли до висновку, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження отримання попередження від 03.01.2020 №4/2-05 саме 06.02.2020, оскільки із наданої копії конверта неможливо встановити, що саме в ньому було направлено письмове попередження відповідача-2 від 03.01.2020 №4/2-05.
		41. При цьому, судами попередніх інстанцій не встановлено дійсну дату отримання позивачем попередження від 03.01.2020 №4/2-05, не витребувано у відповідачів доказів направлення такого попередження та доказів отримання позивачем відправлення, в якому міститься попередження. Тобто судами не надано вцілому оцінку вказаній обставині, хоча це має визначальне значення для вирішення справи, оскільки неможливо з`ясувати чи у позивача був встановлений законодавством п`ятиденний строк для усунення порушень або демонтажу рекламних засобів за власний рахунок, власними силами чи ні.
		42. Що стосується попередження від 03.02.2020 №44/2-05, в якому зазначено, що строк дії дозволів, які дають право на розміщення зовнішньої реклами, закінчився у період з 15.02.2019 по 01.02.2020, у зв`язку з чим вказано про необхідність демонтажу рекламних засобів, колегія суддів зазначає наступне.
		43. Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судами попередніх інстанцій, між КП «Земград» та ТОВ «Довіра Аутдор» укладено Договір про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів від 01.06.2017 №1392 (далі - Договір; т. 1 а.с. 183-192).
		44. Згідно п. 1.3 указаного договору строк тимчасового користування місцем розташування рекламного засобу відповідає строку дії дозволу.
		45. Матеріали справи свідчать, що строк дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами від 15.02.2010 №1343/25 закінчився 15.02.2019 (т. 1 а.с. 243), інших дозволів - 01.02.2020 (т. 1 а.с. 201-242, 244-257), що підтверджується відтиском печатки, датою та підписом уповноважених осіб на зворотній стороні даних дозволів.
		46. У зв`язку з вказаним, суди встановили, що відповідачем прийнято попередження від 03.02.2020 №44/2-05 про усунення порушень порядку розміщення зовнішньої реклами за адресами, де вони у подальшому були демонтовані. І в указаному попередженні зверталася увага, що в силу п. 3.10 Договору розповсюджувач зобов`язаний протягом п`яти днів провести демонтаж рекламного засобу.
		47. Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що вищезазначене попередження ТОВ «Довіра Аутдор» отримало 06.02.2020.
		48. При цьому, позивач наголошує, що ним ніколи не отримувалось вказане повідомлення і дізнався він про його існування лише після прийняття рішення судом першої інстанції після ознайомлення з матеріалами справи 02.06.2020.
		49. В свою чергу, суди попередніх інстанцій мотивуючи свої рішення в частині встановлення дати отримання позивачем попередження від 03.02.2020 №44/2-05, посилались, як на докази, на додані до відзиву КП «Земград» і Департаменту торгівлі та реклами копії документів.
		50. Однак, колегія суддів погоджується з доводами скаржника про те, що вказані копії документів не є доказами в розумінні ст. 94 КАС України, з огляду на наступне.
		51. Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
		Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. 
		Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
		52. Колегія суддів звертає увагу, що в контексті встановленого законодавством порядку засвідчення копій документів, слід зазначити, що правила засвідчення копій документів визначені Національним стандартом України «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003», затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55, пунктом 5.27 якого передбачено, що відмітку про засвідчення копії  документа  складають  зі слів "Згідно з  оригіналом",  назви  посади,  особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
		53. Відповідно до п. 8 розділу 10 Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 1000/5, копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.
		Напис про засвідчення копії складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії.
		Напис про засвідчення копії скріплюється відбитком печатки відповідного структурного підрозділу установи або печатки «Для копій».
		У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчуються відбитком печатки установи.
		На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка «Копія».
		54. Аналіз вищевказаних норм дає підстави прийти до висновку, що належним чином засвідченими копіями документів вважаються ті, які містять обов`язкові реквізити такого засвідчення, а саме слова «Згідно з оригіналом», назву посади, особистий підпис особи, яка засвідчує копію, її ініціали (ініціал імені) та прізвище, дату засвідчення копії.
		55. При цьому, колегія суддів звертає увагу, що копії документів, доданих до відзиву на позовну заяву, в тому числі попередження від 03.02.2020 №44/2-05, не містять обов`язкових реквізитів належного засвідчення копій доказів - назви посади, прізвище та ініціали особи, яка посвідчила ці копії та дати такого посвідчення.
		56. Вказане дає підстави вважати, що копії оригіналів документів, які покладено в основу доказування обставин, на які посилались суди, не є посвідченими в установленому порядку та не можуть розцінюватись судом як належний та допустимий доказ.
		57. Подібного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 08.05.2019 у справі №160/7887/18.
		58. Згідно з ч. 6 ст. 94 КАС України якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
		59. В свою чергу, судами попередніх інстанцій не витребовувались у відповідачів та третьої особи оригіналів таких документів, зокрема попередження від 03.02.2020 №44/2-05, що унеможливлює з`ясування факту його існування. Хоча позивач окремо звертав увагу на недопустимості цих доказів.
		60. Крім вказаного, колегія суддів зазначає, що навіть якби брати до уваги надану до відзиву копію попередження від 03.02.2020 №44/2-05, то строк усунення недоліків в такому попередженні не встановлений, що не дає можливості з`ясувати кінцеву дату, визначену для усунення позивачем недоліків розміщення зовнішньої реклами.
		61. Таким чином, судами попередніх інстанцій не досліджено вказані обставини та не надано їм належної оцінки, хоча це має визначальне значення для правильного вирішення справи.
		62. При цьому, колегія суддів вважає невірним висновки судів попередніх інстанцій про те, що позивача можна було позбавляти права на самостійний демонтаж належних йому рекламних конструкцій з посиланням на п. 2.2 Положення №1148, з огляду на наступне.
		63. Так, Положенням №1148 передбачено два варіанти здійснення демонтажу рекламних засобів: 1) з попередженням власника на підставі рішення виконком; 2) без попередження власника на підставі акта огляду технічного стану рекламного засобу.
		64. Відповідно до п. 2.2 Положення №1148 демонтаж рекламного засобу може здійснюватись без попереднього надання розповсюджувачу зовнішньої реклами попередження про усунення порушення порядку розміщення зовнішньої реклами. Без надання цього попередження можуть бути демонтовані такі рекламні засоби:
		- рекламні засоби, які не мають власника, або такі, власника яких встановити неможливо (відсутнє маркування):
		- рекламні засоби, які внаслідок їх неналежного виготовлення або експлуатації перебувають у аварійному стані, створюють загрозу життю і здоров`ю людей або можуть заподіяти шкоду майну третіх осіб;
		- рекламні засоби, які заважають проведенню робіт з усунення аварійних ситуацій;
		- рекламні засоби, які розташовано без отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами;
		- рекламні засоби, які не демонтовано розповсюджувачем зовнішньої реклами, у разі дострокового розірвання договору про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів.
		65. В свою чергу, колегія суддів зазначає, що в оскаржуваному рішенні Виконавчого комітету Дніпровської міської ради «Про демонтаж рекламних засобів» від 07.02.2020 №157 рекламні засоби позивача вказані як «Самовільно розташований рекламний засіб». При цьому самовільно розташовані рекламні засоби не входять до переліку рекламних засобів, які визначені у п. 2.2 Положення №1148, в разі розміщення яких здійснюється примусовий демонтаж без попередження.
		66. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли передчасних висновків щодо відсутності підстав для задоволення позову.
		67. Судами не досліджено обставини, на які в даному рішенні звернув увагу Верховний Суд та які мають визначальне значення для вирішення спору. Зазначені недоліки не можуть бути усунені в межах касаційного провадження.
		68. За змістом ч. 1 та 2 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права та не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		69. Без дослідження та з`ясування наведених вище обставин, ухвалені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій не можна вважати законними та обґрунтованими, відповідно до вимог ст. 242 КАС України.
		70. Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
		71. До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом   перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.
		72. У справі «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03, Рішення від 03 квітня 2008 року, пункт 40) Європейський суд з прав людини звернув увагу, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.
		73. Крім того, колегія суддів вважає обгрунтованими доводи скаржника про те, що судами попередніх інстанцій не було враховано, що відзив Відповідача-2 та Третьої особи позивачу не направлявся та, відповідно, не був отриманий останнім, чим порушено його передбачене ч. 2 ст. 261 КАС України право на подання відповіді на відзив протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, з огляду на наступне.
		74. Відповідно до ч. 2 ст. 261 КАС України позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.
		75. Так, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.03.2020 прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №640/6758/20.
		Запропоновано відповідачу протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати відзив на позовну заяву, копію відзиву одночасно надіслати позивачу.
		У разі подання до суду відзиву на позов, запропоновано позивачу надати відповідь на відзив у п`ятиденний строк з моменту отримання відзиву, копію відповіді на відзив одночасно надіслати відповідачу.
		76. Згідно з ч.ч. 4,5 ст. 162 КАС України до відзиву додаються, зокрема, документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.
		77. Статтею 163 КАС України передбачено, що у відповіді на відзив позивач викладає свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх визнання або відхилення. Відповідь на відзив подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання відповіді на відзив, який дасть змогу позивачу підготувати свої пояснення, міркування та аргументи та відповідні докази, іншим учасникам справи - отримати відповідь на відзив завчасно до початку розгляду справи по суті, а відповідачу - надати учасникам справи заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті.
		78. Відповідно до п. 12 ч. 2 ст. 180 КАС України у підготовчому засіданні суд встановлює строки для подання відповіді на відзив та заперечення.
		79. Положеннями частини першої статті 182 КАС України передбачено, що у строк, встановлений судом, позивач має право подати відповідь на відзив, а відповідач - заперечення.
		80. Таким чином, колегія суддів звертає увагу, що позивач має право надати суду відповідь на відзив, в якій викладає свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх визнання або відхилення. В разі неотримання відзиву на позов, позивач позбавлений такого права.
		81. Не надання судом можливості позивачу подати відповідь на відзив відповідача є порушенням норм частини другої статті 180 КАС України.
		82. Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.02.2020 у справі №820/1961/18.
		83. Так, апеляційний суд звернув увагу, що матеріали справи підтверджено, що відзив на позов було направлено на адресу ТОВ «Довіра Аутдор» - 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 23, 27.04.2020 поштовим відправленням за №4910109716619, вагою 0,544 кг (т. 1 а.с. 148). 
		84. Однак, колегія суддів не погоджується з такими мотивами суду, оскільки в матеріалах справи міститься лише квитанція та накладна від 27.04.2020 №4910109716619 (том 1, а.с. 148). При цьому в матеріалах справи відсутній опис вкладення в цінний лист, яким представник Відповідача-2 та третьої особи направляв на адресу позивача копію відзиву на позовну заяву.
		85. В свою чергу, відповідно до пункту 61 Правил надання послуг поштового зв`язку у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
		86. Таким чином, належним доказом надіслання документів може бути опис вкладення разом з розрахунковим документом; щодо розрахункового документа, виданого поштовим відділенням, то він є лише доказом надання (оплати) послуг поштового зв`язку, проте він не дає можливості суду перевірити вміст поштового відправлення і не містить повної адреси одержувача.
		87. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 13.03.2018 у справі №820/3003/17.
		88. Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
		89. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
		90. Відповідно до  статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
		91. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A.     303-A; пункт 29).и повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах «Beyeler v. Italy» № 33202/96, «Oneryildiz v. Turkey» № 48939/99, «Moskal v.          Poland» № 10373/05).
		92. З урахуванням вказаного, ухвалені у справі судові рішення не можуть бути визнані законними і обґрунтованими, оскільки суди не встановили фактичні обставини, від яких залежить правильне вирішення справи, не перевірили доводи сторін і надані на їх підтвердження докази, допустили порушення норм процесуального права (суд першої інстанції не надав позивачу можливість надати відповідь на відзив відповідача 2 та третьої особи, а суд апеляційної інстанції не виправив зазначені порушення).
		93. Усунути ці недоліки розгляду справи на стадії касаційного перегляду з урахуванням повноважень суду касаційної інстанції неможливо.
		94. Одночасно, колегія суддів звертає увагу, що судом першої та апеляційної інстанцій порушено норми процесуального права, зокрема, згідно з якими суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення і витребування доказів з власної ініціативи (відомості, що мають значення для справи). Під час ухвалення рішення суд вирішує чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги й заперечення, і якими доказами вони підтверджуються.
		95. Отже, суди попередніх інстанцій не виконали обов`язку щодо вжиття всіх передбачених законом заходів, необхідних для з`ясування обставин справи.
		96. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
		97. Розглянувши доводи касаційної скарги позивача, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши правильність застосування норм процесуального права, Верховний Суд вважає, що суди першої й апеляційної інстанцій порушили норми процесуального права, що призвело до порушення гарантованих та передбачених процесуальним законодавством прав скаржника.
		98. Встановлені Верховним Судом порушення процесуального права, які допустили суди попередніх інстанцій, свідчать про необхідність скасування рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
		99. Під час розгляду цієї справи суду першої інстанції необхідно врахувати висновки, зроблені у цій постанові, забезпечити рівні права учасників процесу у наданні ними доказів для всебічного і повного дослідження та вивчення всіх обставин справи, необхідних для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Довіра Аутдор» задовольнити частково.
		Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.05.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2020 скасувати.
		Справу №640/6758/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Довіра Аутдор» до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, Комунального підприємства «Земград» Дніпровської міської ради, третя особа - Департамент торгівлі та реклами Дніпровської міської ради, про визнання протиправним та скасування рішення в частині, визнання протиправними дій направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.
		 
		 
		 
		 
		СуддіС.Г. Стеценко Т.Г. Стрелець   Л.В. Тацій

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...