Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/23215/15 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
Надіслано для оприлюднення: 03.06.2021. Зареєстровано: 04.06.2021. Забезпечено надання загального доступу: 04.06.2021.
Дата набрання законної сили: 03.06.2021
Номер судового провадження: К/9901/6947/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		03 червня 2021 року 
		м. Київ
		справа №826/23215/15
		адміністративне провадження №К/9901/6947/19
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Олендера І.Я.,
		суддів: Гончарової І.А.,  Ханової  Р.Ф., 
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Підприємства з 100% іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Глаксосмітклайн Хелскер Юкрейн Т.О.В.» на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2019 року (судді: Ключкович В.Ю. (головуючий), Губська О.А., Сорочко Є.О.) у справі №826/23215/15 за позовом Підприємства з 100% іноземними інвестиціями у формі ТОВ «Глаксосмітклайн Хелскер Юкрейн Т.О.В.» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, 
		У С Т А Н О В И В:
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		1. Підприємство з 100% іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Глаксосмітклайн Хелскер Юкрейн Т.О.В.» (далі - позивач, Підприємство) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.05.2015 №0000441502 та №0000451502. 
		2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення контролюючим органом прийнято безпідставно, оскільки висновки акту перевірки про допущені Підприємством порушення вимог податкового законодавства є не обґрунтованими, базуються на припущеннях, натомість Підприємство має в наявності всі первинні документи, які підтверджують здійснення господарських операцій з контрагентами та свідчать про відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача. 
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій 
		3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2018 року адміністративний позов задоволено частково. 
		Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 12.05.2015 №0000441502 та №0000451502 в частині заниження позивачем податкових зобов`язань на суму 56 571,34 грн та застосування на вказану суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу). В задоволенні решти позовних вимог Підприємства відмовлено.
		4. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2019 року рішення суду першої скасовано, ухвалено нову постанову, якою позов задоволено частково.
		Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення від 12.05.2015 №0000441502 та №0000451502 в частині заниження позивачем податкових зобов`язань на суму 56 571, 34 грн, 127 507, 71 грн та 85 825, 33 грн та застосування на вказану суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу). У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
		5. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог Підприємства в частині 54495 грн по маркетингових операціях, суди дійшли висновку, що позивач не мав взаємовідносин по реалізації продукції з підприємствами - контрагентами (ТОВ «Фармація Київ», ТОВ «Аптека Гаєвського», ТОВ «Система аптек Гастро», ТОВ «Аптекар», ПП «Аптека Аронія», ТОВ «Сальве -Львів», ТОВ Мед-Сервіс Інвест»), вони не є покупцями, доходів Підприємство не отримало, включені суми не використовувались в оподаткованих операціях в податкових періодах, а отже позивачем безпідставно віднесено до податкового кредиту суми ПДВ по маркетингових операціях з зазначеними контрагентами.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		6. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2019 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог Підприємства.
		7. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
		СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, з приводу правомірності якого виник спір у цій справі, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 20.04.2015 № 3192/26-53-15-02-24588162, оформленого за результатами проведеної документальної позапланової перевірки Підприємства щодо правомірності бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов`язань з ПДВ наступних звітних (податкових) періодів за грудень 2014 року.
		Під час вказаної перевірки встановлено порушення позивачем вимог:
		1) п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, що полягало у заниженні податкових зобов`язань за грудень 2014 року на суму 56 571,34 грн внаслідок продажу товарів за ціною, нижчою від ціни їх придбання;
		2) п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, що полягало у завищенні податкового кредиту за грудень 2014 року на загальну суму 54 495 грн внаслідок включення до його складу сум ПДВ, сплачених при придбанні маркетингових послуг у аптек, з якими позивач не мав відносин по реалізації продукції;
		3) порушення п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, що полягало у завищенні податкового кредиту за грудень 2014 року на загальну суму 85 825,33 грн внаслідок включення до складу податкового кредиту сум ПДВ за нереальними господарськими операціями з придбання послуг у ТОВ «Аутсорсингова компанія «Фарм рост»;
		4) порушення п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, що полягало у завищенні податкового кредиту за грудень 2014 року на загальну суму 127507,71 грн внаслідок включення до складу сум ПДВ, сплачених при придбанні послуг бухгалтерського і податкового обліку та маркетингових послуг у ТОВ «Глаксосміткляйн Фармасьютікалс Україна», реальність надання яких документально не підтверджена.
		На підставі висновків акуту перевірки 12.05.2015 контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення:
		- № 0000451502, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі в рахунок зменшення податкових зобов`язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 208 118 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в сумі 104 059 грн;
		- № 0000441502, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 324 399 грн.
		Висновки фахівців контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства внаслідок включення до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених при придбанні маркетингових послуг у аптек, з якими позивач не мав відносин по реалізації продукції (ТОВ «Фармація Київ», ТОВ «Аптека Гаєвського», ТОВ «Система аптек Гастро», ТОВ «Аптекар», ПП «Аптека Аронія», ТОВ «Сальве -Львів», ТОВ Мед-Сервіс Інвест») вмотивовано тим, що позивач здійснює реалізацію раніше імпортованих лікарських засобів виключно оптовим покупцям, перелік яких не змінюється на протязі декількох податкових періодів, а отже витрати на придбання послуг з маркетингових досліджень та забезпечення рекомендаційного запасу товарів, забезпечення наявності погоджувального асортименту продукції замовника не є виправданими, адже до видів господарської діяльності позивача не входить роздрібна торгівля. Тобто позивачем до податкового кредиту відносено суми ПДВ по господарюючих суб`єктах (аптеки) з якими не встановлено операцій з придбання, зберігання та реалізації товарно-матеріальних цінностей.
		Судами встановлено, що позивачем було укладено договори про надання маркетингових послуг (викладка продукції, розміщення інформаційних матеріалів, забезпечення товарного запасу) з ТОВ «Фармація Київ», ТОВ «Аптека Гаєвського», ТОВ «Система аптек Гастро», ТОВ «Аптекар», ПП «Аптека Аронія», ТОВ «Сальве -Львів», ТОВ Мед-Сервіс Інвест». 
		Вказані аптеки продають продукцію, ексклюзивним імпортером якої є Підприємство. При цьому позивач реалізує продукцію не напряму вказаним аптекам, а через оптових дистриб`юторів: ТОВ «Фра-М», ТОВ «БаДМ», ТОВ «Вента ЛТД», СП «Оптіма-Фарм ЛТД», з якими укладені договори про поставку та дистрибуцію. 
		На підтвердження реальності надання маркетингових послуг вказаними аптеками позивачем надано акти виконаних робіт, звіти щодо забезпечення рекомендованого товарного запасу та відомості перевірки стандартів викладки товару.
		ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		9. У доводах касаційної скарги позивач цитує норми матеріального права, вказує що суд апеляційної інстанції безпідставно не взяв до уваги первинних документів, які підтверджують факт придбання маркетингових послуг в господарюючих суб`єктів (аптек), також помилково дійшов висновку про відсутність господарської мети в зазначених операціях. Зазначає, що акти приймання - передачі, звіти та банківські виписки є ключовими критеріями реальності господарських операцій, що підтверджують факт руху активів та зміни у власному капіталі позивача та надають право останньому на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту. 
		Аналогічні доводи позивач зазначав і в апеляційній скарзі.
		10. Контролюючим органом відзиву на касаційну скаргу позивача надано не було.
		ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
		11. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
		11.1. Підпункт 14.1.108 пункту 14.1 статті 14.
		Маркетингові послуги (маркетинг) - послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків. До маркетингових послуг належать, у тому числі: послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги).
		11.2. Пункт    44.1 статті    44.
		Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством. 
		Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. 
		11.3. Пункт 198.1 статті 198.
		Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
		11.4. Пункт 198.3 статті 198.
		Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
		Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
		11.5. Пункт 198.6 статті 198.
		Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
		У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
		12. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»:
		12.1. Стаття 1.
		12.1.1. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. 
		12.1.2. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
		12.2. Частина 1 статті 9.
		Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. 
		12.3. Частина 2 статті 9.
		Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		13. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
		14. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції. 
		15. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування витрат та податкового кредиту з ПДВ. 
		16. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. 
		17. Маркетингові послуги, як і послуги з мерчандайзинга (просування товарів) належать до безтоварних операцій і за своєю суттю є витратами на збут. Для формування податкового кредиту за операціями з отримання таких послуг необхідною умовою, яка надає таке право суб`єкту господарювання є доведення безпосереднього зв`язку таких операцій з господарською діяльністю платника податків та підтвердження їх (операцій) належними первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, які б засвідчували факт здійснення господарської операції.
		Підтвердженням зв`язку маркетингових послуг, послуги з мерчандайзинга з господарською діяльністю суб`єкта господарювання можуть бути договір про надання відповідних послуг, із зазначенням конкретних видів послуг, строків їх виконання, місця виконання, мету їх надання, план заходів щодо розповсюдження певного виду продукції, тощо. У підтвердження фактичного отримання маркетингових послуг можуть бути надані акт приймання-передачі послуг або інший документ, що підтверджує фактичне надання таких послуг, звіт про проведення (надання) маркетингових послуг, послуг з мерчандайзинга, у якому мають бути викладені результати відповідних видів послуг, тощо. Розділ акта приймання-передачі послуг, у якому викладено суть господарської операції, має за змістом відповідати даним договору на надання маркетингових послуг і даним звіту про надані маркетингові послуги, послуги з мерчандайзинга. Крім того, в актах виконаних робіт має бути конкретний перелік наданих послуг, місце і дата їх надання, а також зазначено, у чому виражено їх результат.
		З огляду на вищенаведене, з метою віднесення до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених в ціні маркетингових послуг, такі послуги мають бути фактично надані, підтверджуватись первинними документами, складеними за результатом їх надання, бути безпосередньо пов`язаними з господарською діяльністю та свідчити про наявність господарської мети (економічного ефекту).
		18. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є підтвердження обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що відповідно до вимог ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній на час вирішення спору), обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень.
		У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків сформував податковий кредит, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту ч.    1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
		19. Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, Підприємство повинно мати відповідні оформлені первинні документи, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо господарської мети таких операцій, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що є підставою для формування платником податкового обліку.
		Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
		20. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ).
		21. Вирішуючи спір та відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень в частині 54495 грн по маркетингових операціях з контрагентами ТОВ «Фармація Київ», ТОВ «Аптека Гаєвського», ТОВ «Система аптек Гастро», ТОВ «Аптекар», ПП «Аптека Аронія», ТОВ «Сальве -Львів», ТОВ Мед-Сервіс Інвест», суд апеляційної інстанції, враховуючи встановлені контролюючим органом під час проведення перевірки обставини щодо відсутності взаємовідносин з придбання, зберігання та реалізації товарно-матеріальних цінностей з вказаними господарюючими суб`єктами, відсутності доходів від вказаних суб`єктів, що свідчить про не підтвердження безпосереднього зв`язку отриманих послуг з господарською діяльністю позивача,, а відповідно і неправомірність формування Підприємством податкового кредиту за такими операціями, надав належну оцінку зібраним у справі доказам у їх сукупності з дотриманням норм ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час прийняття рішення) та дійшов обґрунтованого висновку про недостовірність задекларованих позивачем даних податкового обліку, що, відповідно, виключає право позивача формувати податковий кредит за такими операціями.
		Суд апеляційної інстанції правильно вказав, що договори про надання маркетингових послуг (викладка продукції, розміщення інформаційних матеріалів, забезпечення товарного запасу) були укладені з аптеками (ТОВ «Фармація Київ», ТОВ «Аптека Гаєвського», ТОВ «Система аптек Гастро», ТОВ «Аптекар», ПП «Аптека Аронія», ТОВ «Сальве -Львів», ТОВ Мед-Сервіс Інвест») з якими позивач фактично не має жодних правовідносин на поставку (продаж) товару. Вказані аптеки продають продукцію, ексклюзивним імпортером якої є Підприємство, проте позивач реалізує продукцію не напряму вказаним аптекам, а через оптових дистриб`юторів: ТОВ «Фра-М», ТОВ «БаДМ», ТОВ «Вента ЛТД», СП «Оптіма-Фарм ЛТД», з якими укладені договори про поставку та дистрибуцію. 
		Крім того, до видів господарської діяльності позивача роздрібна торгівля не входить, а відтак позивач не зобов`язаний і не знаходить роздрібних покупців та не контролює аптеки по товарам (їх наявність, місце викладки, тощо) при реалізації вже проданих лікарських засобів по яким вже перейшло право власності на товари до інших покупців, а саме дистриб`юторів, які в подальшому і реалізовували товар у роздріб.
		Таким чином, позивач не мав взаємовідносин по реалізації продукції з вищезгаданими підприємствами, вони не були покупцями безпосередньо у позивача, доходів Підприємство від вказаних контрагентів також не отримало, а отже включені суми ПДВ до податкового кредиту не використовувались в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
		Крім того, твердження позивача, що послуги з забезпечення викладки продукції та розміщення інформаційних матеріалів, послуги по дотриманню рекомендації щодо забезпечення рекомендованого товарного запасу по договорами з ТОВ «Фармація Київ», ТОВ «Аптека Гаєвського», ТОВ «Система аптек Гастро», ТОВ «Аптекар», ПП «Аптека Аронія», ТОВ «Сальве -Львів», ТОВ Мед-Сервіс Інвест» безпосередньо призвели до отримання ним прибутку не підтверджено жодним належним, допустимим та достовірним доказом. Наданий позивачем додаток 2 до пояснень ділової мети (т.4 а.с. 172), на який позивач посилається в касаційній скарзі, таким доказом не є, оскільки містить загальну інформацію щодо обсягів реалізації у 2013 - 2014 роках, причому  саме за посередництвом дистриб`юторів, та з якого не вбачається, що спірні договори про надання маркетингових послуг сприяли отриманню прибутку позивачем.
		Отже, з встановлених обставин справи, не вбачається наявності господарської мети в укладенні позивачем договорів про надання маркетингових послуг з ТОВ «Фармація Київ», ТОВ «Аптека Гаєвського», ТОВ «Система аптек Гастро», ТОВ «Аптекар», ПП «Аптека Аронія», ТОВ «Сальве -Львів», ТОВ Мед-Сервіс Інвест».
		Вказані обставини касаційна скарга не спростовує.
		22. Таким чином, враховуючи встановлені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що позивачем безпідставно сформовано податковий кредит за операціями з контрагентами ТОВ «Фармація Київ», ТОВ «Аптека Гаєвського», ТОВ «Система аптек Гастро», ТОВ «Аптекар», ПП «Аптека Аронія», ТОВ «Сальве -Львів», ТОВ Мед-Сервіс Інвест».
		23. Щодо решти спірних правовідносин рішення суду апеляційної інстанції за касаційною скаргою Підприємства не переглядається з огляду на те, що касаційна вимоги позивача були задоволені та оскаржувані податкові повідомлення - рішення по таких правовідносинах визнані протиправними та скасовані.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		24. Судом апеляційної інстанції в повній мірі встановлено фактичні обставини справи та досліджено господарські операції позивача з вищезазначеними контрагентами, за якими Підприємством було сформовано податковий кредит, надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених як позивачем так і контролюючим органом, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно.
		25. Враховуючи встановлені обставини справи, а також правове регулювання спірних правовідносин, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що позивачем з огляду на приписи процесуального закону (ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України) належними та допустимими доказами не підтверджено свої заперечення проти наданих контролюючим доказів, що включені суми ПДВ не використовувались в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку, а отже позивачем безпідставно віднесено до податкового кредиту суми ПДВ по маркетингових операціях з зазначеними вище контрагентами.
		26. Відповідно до п. 1 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
		27. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ).
		Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу Підприємства з 100% іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Глаксосмітклайн Хелскер Юкрейн Т.О.В." залишити без задоволення.
		 
		Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2019 року у справі 826/23215/15 залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
		 
		 
		 
		СуддіІ.Я.Олендер І.А. Гончарова   Р.Ф. Ханова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...