Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 626/1751/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них.
Надіслано судом: 04.06.2021. Зареєстровано: 05.06.2021. Забезпечено надання загального доступу: 07.06.2021.
Дата набрання законної сили: 31.05.2021
Номер судового провадження: 22-ц/818/2453/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		__________________________________________________________________
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		31 травня 2021 року м. Харків
		 
		Справа № 626/1751/20
		Провадження № 22-ц/818/2453/21
		 
		Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		головуючого        Кругової С.С.,
		суддів        Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.,
		секретаря        Кучер Ю.Ю.,
		 
		Учасники справи:
		Позивач:  ОСОБА_1 (помер),
		Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю«Хайлон ойл сервіс і інжиніринг юкрейн»,
		Особа,що звернуласяз апеляційноюскаргою:  ОСОБА_2 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в режимі відеоконференції
		 
		апеляційнускаргу ОСОБА_2 , яка не була залучена до участі у розгляді справи, на ухвалу Красноградського районного суду Харківської області від 1 лютого 2021 року (суддя першої інстанції Рибальченко І.Г.),
		 
		у цивільнійсправі за позовом про скасування наказу про звільнення та відновлення на роботі, з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,- 
		 
		в с т а н о в и в :
		 
		У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив скасувати наказ ТОВ «Хайлон ойл сервіс і інжирінг юкрейн» №54-К від 12 червня 2020 року про звільнення позивача з роботи з 15 червня 2020 року у зв`язку із закінченням строку трудового договору за п.2 ст.36 КЗпП України та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з 15 червня 2020 року до моменту поновлення на роботі.
		 
		Ухвалою Красноградського районного суду Харківської області від 1 лютого 2021 року провадження закрито.
		 
		Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивач ОСОБА_1 помер, предметом позову є не стягнення суми заробітної плати чи інших виплати пов`язаних з виконанням ОСОБА_1 трудових обов`язків, які належали позивачу, але не були ним одержана за життя, а заявлені позивачем вимоги є особистими немайновими вимогами та нерозривно пов`язані з особою позивача (спадкодавця). Отже, спірні трудові правовідносини не допускають правонаступництва, відсутні підстави на заміну позивача в передбаченому ч.1 ст.55ЦПК України порядку, шляхом залучення до участі у справі його правонаступника, тому наявні передбачені п. 7 ч.1 ст.255ЦПК України підстави для закриття провадження у справі.
		 
		Не погоджуючисьзвказаноюухвалою судупершоїінстанції  ОСОБА_2 , яка не була залучена до участі у розгляді справи, звернулася з апеляційною скаргою, у якій просила скасувати її та направити матеріали справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
		 
		Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала суду постановлена з неповнотою судового розгляду, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, істотним порушенням вимог процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права.
		 
		В обґрунтування скарги зазначала, що у позивача ОСОБА_1 за життя знаходилась на утриманні неповнолітня донька ОСОБА_3 , законним представником якої наразі є ОСОБА_2 , дружина позивача. Вказує, що представником позивача ОСОБА_4 заявлялись клопотання про зупинення провадження у справі до залучення правонаступника позивача та відкладення розгляду справи для надання заперечень на клопотання відповідача про закриття провадження, проте вони були проігноровані судом та їм не було надано належну правову оцінку. Звертає увагу, що заявляючи клопотання про закриття провадження представник відповідача не надав свідоцтва про смерть позивача.
		 
		На підтвердження своїх доводів посилалася на постанови ВС у справі №2а-3490/10/1870 від 14.06.2016, №359/10023/16-ц та положення ст.180, 251 ЦПК України і ст.1227 ЦК України, зазначаючи, що оскільки однією з вимог в даній справі є стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, які передаються членам сім`ї померлого, то справа повинна була бути зупинена, адже правовідносини передбачають правонаступництво.
		 
		Також вказує, що відповідно до вимог п.6 ч.1 ст.248 ЦК України смерть довірителя не є безумовною підставою для припинення повноважень його представника, оскільки представник у такому разі зберігає свої повноваження за довіреністю для ведення невідкладних справ або таких дій, невиконання яких може призвести до виникнення збитків.
		 
		У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача просив відмовити у її задоволенні, залишивши ухвалу суду без змін, оскільки скарга є необґрунтованою, незаконною з викладеними обставинами, що суперечать нормам законодавства. Вказує, що на момент постановлення оскаржуваної ухвали у справі були відсутні документи (докази) про правонаступника позивача, тому підстави для його залучення відсутні. Вважає, що дані правовідносини не допускають правонаступництва, оскільки тісно пов`язані з особою позивача, а тому відсутні підстави для залучення правонаступника або заміни позивача.
		 
		Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		 
		Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши та дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
		 
		Відповідно до ч. 1.ст. 352 ЦПК Україниучасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
		 
		Оскільки суд, закриваючи провадження у справі, дійшов висновку, що предмет позову та заявлені позивачем вимоги нерозривно пов`язані з його особою, тому вказані правовідносини не допускають правонаступництва, судова колегія вважає, що оскаржуваною ухвалою суд вирішив питання про права ОСОБА_2 , представник якої в межах розгляду даної справи після смерті позивача зверталась з клопотанням про зупинення провадження у справі для визначення та залучення правонаступників позивача, оскільки у останнього залишилась неповнолітня донька ОСОБА_3 законним представником якої є ОСОБА_2 . 
		З огляду на це, апеляційна скарга підлягає розгляду по суті.
		 
		Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову було скасування наказу про звільнення позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно свідоцтва про смерть, серія НОМЕР_1 від 08 грудня 2020 року, актовий запис № 119 від 08 грудня 2020 року, та похідна від неї вимога про стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.
		 
		Відтак, правовідносини виникли між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ТОВ «Хайлон ойл сервіс і інжирінг юкрейн» з приводу трудових відносин працівника та роботодавця, які тісно пов`язані з особою ОСОБА_1 .
		 
		Щодо доводів апеляційної скарги про наявність підстав для правонаступництва прав за позивачем судова колегія зазначає наступне.
		 
		Устатті 1218 ЦК Українивизначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
		 
		Згідно ст.1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема:
		особисті немайнові права;
		право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами;
		право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;
		права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом;
		права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбаченістаттею 608цього Кодексу.
		 
		Відповідно достатті 1227 цього Кодексусуми заробітноїплати,пенсії,стипендії,аліменти,допомоги узв`язкуз тимчасовоюнепрацездатністю,відшкодувань узв`язкуз каліцтвомабо іншимушкодженням здоров`я,інших соціальнихвиплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.
		 
		Статтею 1230 ЦК України встановлено, що до спадкоємця переходить право на відшкодування збитків, завданих спадкодавцеві у договірних зобов`язаннях. До спадкоємця переходить право на стягнення неустойки (штрафу, пені) у зв`язку з невиконанням боржником спадкодавця своїх договірних обов`язків, яка була присуджена судом спадкодавцеві за його життя. До спадкоємця переходить право на відшкодування моральної шкоди, яке було присуджено судом спадкодавцеві за його життя.
		 
		Відповідно до пункту 13постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування»у разі смерті особи, якій були заподіяні збитки в результаті невиконання договору, до складу спадщини входить право на відшкодування як реальних збитків, так і упущеної вигоди (стаття 22 ЦК). До спадкоємців переходить і право вибору способу відшкодування.
		 
		Так, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно доЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина перша та третястатті 13 ЦПК України).
		 
		Посилання ОСОБА_2 на те, що вона є правонаступником та законним представником доньки, яка знаходилась на утриманні позивача, не впливає на правильність висновків суду першої інстанції про наявність правових підстав для закриття провадження у справі, оскільки вони стосуються реалізації права на отримання ненарахованих позивачу та невиплачених останньому сум, беручи до уваги те, що за життя ОСОБА_1 у справі не було ухвалено судових рішень про їх стягнення. 
		 
		Крім того, вказані вимоги про стягнення сум, а саме середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, є прямо похідними від вимоги про скасування наказу про його звільнення, що є нерозривно пов`язаною з його особою, оскільки стосуються трудових прав позивача як працівника товариства та які не можуть бути делеговані особам поза межами цих правовідносин, зокрема, членам сім`ї.
		 
		Отже, аналіз норм ЦК України свідчить про те, що законодавець не забороняє спадкування вже нарахованих, але невиплачених сум, або тих, які чітко визначені законом, тоді як у даному випадку виплата коштів залежить від вирішення немайнової вимоги позову про скасування наказу про звільнення і поновлення на роботі, а в залежності від вирішення цього питання буде вирішено питання про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. 
		 
		Щодо посилань на судову практику слід зазначити, що фактичні обставини у цих справах, викладених у постановах Верховного Суду, на які посилається ОСОБА_2 в апеляційній скарзі, є відмінними від фактичних обставин у даній справі, тому не можуть бути застосовані судом.
		 
		Інші доводи апеляційної скарги не мають правового значення для вирішення справи.
		 
		Тобто, виходячи з наведеного, судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для застосування положень ст.255 ЦПК України. 
		 
		Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а лише спираються на власне тлумачення обставин справи та норм права і зводяться до переоцінки доказів. Суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального та процесуального права до даних правовідносин та правильно кваліфікував їх.
		 
		Частиною першою статті 375ЦПКУкраїни передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. 
		 
		На підставі наведеного, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.
		 
		Керуючись, ст. ст. 294, 315, 352, 362, 367, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 390, 391 ЦПК України суд, -
		 
		п о с т а н о в и в :
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , яка не була залучена до участі у розгляді справи, - залишити без задоволення.
		 
		Ухвалу Красноградського районного суду Харківської області від 1 лютого 2021 року  залишити без змін.
		 
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
		 
		 
		 
		 
		 
		Головуючий                            С.С. Кругова
		 
		 
		 
		Судді                                    Н.П. Пилипчук
		 
		 
		 
		                                   О.Ю. Тичкова
		повний текст постанови 
		складено 4 червня 2021 року

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...