Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 912/2007/18 : Господарські справи (до 01.01.2019); Справи про банкрутство; Банкрутство.
Надіслано для оприлюднення: 08.06.2021. Зареєстровано: 09.06.2021. Забезпечено надання загального доступу: 09.06.2021.
Дата набрання законної сили: 26.05.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		26 травня 2021 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  912/2007/18 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Ткаченко Н.Г.
		за участі секретаря: Купрейчук С.П.,
		за участі:- арбітражного керуючого Карасюка О.В. (посв. № 1894 від 01.02.2018); представника АТ "Державний ощадний банк України" - Колісник О.В. (дов. № 19/3-02/304 від 24.12.2020); представника ОСОБА_1 - Квашук О.М. (дов. № 141 від 28.09.2016) 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 
		на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.02.2021
		у справі 
		за заявою Фізичної особи-підприємця Кодаченка Григорія Васильовича 
		до Приватного підприємства "Спецзовнішкомплект"
		про визнання банкрутом, -
		ВСТАНОВИВ: 
		 
		Встановлені судом апеляційної інстанції обставини справи
		1. Постановою Господарського суду Кіровоградської області від 19.11.2020р. ПП "Спецзовнішкомплект" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Карасюка О.В.
		 
		2. До Господарського суду Кіровоградської області 16.12.2019р. від ліквідатора ПП "Спецзовнішкомплект" арбітражного керуючого Карасюка О.В. надійшла заява № 02-01/05-84 від 11.12.2019р. про покладення субсидіарної відповідальності по зобов`язанням боржника з вимогами:
		       - відкрити провадження за заявою про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ПП "Спецзовнішкомплект" у зв`язку із доведенням до банкрутства на керівника та засновників (учасників) боржника;
		           - покласти субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями ПП "Спецзовнішкомплект" у розмірі 146 292 495,75 грн. у зв`язку з доведенням ПП "Спецзовнішкомплект" до банкрутства на ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ;
		                    - стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь ПП "Спецзовнішкомплект" грошові кошти в розмірі 146 292 495,75 грн. у якості субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ПП "Спецзовнішкомплект". 
		 
		3. Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 21.12.2019р. заяву ліквідатора ПП "Спецзовнішкомплект" арбітражного керуючого Карасюка О.В. від 11.12.2019р. № 02-01/05-84 про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ПП "Спецзовнішкомплект" у зв`язку із доведенням до банкрутства на керівників та засновників (учасників) боржника прийнято та призначено її розгляд в судовому засіданні на 21.01.2020р., залучено до участі у справі в частині розгляду вказаної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . 
		 
		4. Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 21.01.2020р. закрито провадження у справі № 912/2007/18 за заявою ліквідатора ПП "Спецзовнішкомплект" арбітражного керуючого Карасюка О.В. № 02-01/05-84 від 11.12.2019р. про покладення субсидіарної відповідальності відносно фізичної особи ОСОБА_4 .
		5. До Господарського суду Кіровоградської області засобами електронного зв`язку надійшло повідомлення арбітражного керуючого Карасюка О.В. № 02-01/05-171 від 10.11.2020р. про застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді тимчасового зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого.
		5.1. Вказана інформація внесена до Єдиного державного реєстру арбітражних керуючих України, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру арбітражних керуючих України станом на 10.11.2020р.       Таким чином, на час проведення судового засідання для розгляду заяви ліквідатора № 02-01/05-84 від 11.12.2019р. право арбітражного керуючого Карасюка О.В. на здійснення діяльності арбітражного керуючого було тимчасово зупинено. 
		6. У подальшому Окружним адміністративним судом      м. Києва постановлена ухвала від 19.11.2020р. (оприлюднена 20.11.2020р.), якою задоволено заяву арбітражного керуючого Карасюка О.В. про забезпечення адміністративного позову та зупинено дію наказу Міністерства юстиції України № 3887/5 від 09.11.2020р. про застосування до арбітражного керуючого Карасюка О.В. дисциплінарного стягнення у вигляді тимчасового зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого до набрання законної сили рішенням адміністративного суду про скасування наказу. 
		 
		Короткий зміст та мотиви рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		 
		7. Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 19.11.2020р. відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_2 від 06.11.2020р. про приєднання письмових доказів до матеріалів справи в частині вимог про поновлення процесуального строку. Відмовлено у задоволенні заяви ліквідатора ПП "Спецзовнішкомплект" арбітражного керуючого            Карасюка О.В.            № 02-01/05-84 від 11.12.2019р. про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням до банкрутства на керівників та засновників (учасників) боржника. Відмовлено у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 від 16.11.2020р. Стягнуто з ПП "Спецзовнішкомплект" на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 49 887,00 грн.
		7.1. Відмовляючи у задоволенні заяви ліквідатора ПП "Спецзовнішкомплект" арбітражного керуючого            Карасюка О.В. суд першої інстанції виходив з того, що заява ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням до банкрутства на керівників та засновників (учасників) боржника подана передчасно. При цьому, суд послався на ту обставину, що за звітами арбітражного керуючого Карасюка О.В. ліквідатором не здійснено заходів щодо продажу майна банкрута, включеного до ліквідаційної маси. Крім цього, господарським судом в межах справи про банкрутство не завершено розгляд спорів про визнання недійсними договорів у справах      № 55/2-08/1199 та № 55/2-08/1200.
		8. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 08.02.2021 апеляційну скаргу ліквідатора Приватного підприємства "Спецзовнішкомплект" арбітражного керуючого Карасюка Олександра Володимировича -            задоволено. 
		Ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 19.11.2020р. у справі № 912/2007/18 -скасовано. Справу № 912/2007/18            передано для розгляду до Господарського суду Кіровоградської області. 
		8.1. Постанова суду другої інстанції мотивована тим, що розгляд в            судовому засіданні 19.11.2020р. заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на керівників та засновників (учасників) банкрута без участі ліквідатора, яким подана відповідна заява і який не мав можливості приймати участі в судовому засіданні свідчить про порушення судом основних засад господарського судочинства. При цьому, суд не взяв до уваги, що заява ліквідатора про порушення субсидіарної відповідальності на третіх осіб подається ліквідатором з метою стягнення з винних осіб грошових коштів та включення їх до ліквідаційної маси для задоволення вимог кредиторів. Таким чином, арбітражний керуючий - ліквідатор, звертаючись до суду із відповідною заявою діє не тільки в інтересах боржника, а і в інтересах його кредиторів. 
		Крім того, суд другої інстанції зазначив, що за змістом оскаржуваної ухвали господарського суду подана ліквідатором заява            № 02-01/05-84 від 11.12.2019р. фактично залишена судом першої інстанції без розгляду.
		При цьому, за встановленими судом другої інстанції обставинами справи, місцевим господарським судом не було з`ясовано: суму вимог кредиторів заявлених у справі про банкрутство; факт наявності майнових активів у боржника на час винесення постанови про визнання ПП "Спецзовнішкомплект" банкрутом; обсяг ліквідаційної маси, сформованої ліквідатором в процесі здійснення ліквідаційної процедури; наявність доказів, які свідчать про виявлення ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неплатоспроможності, незаконних дій керівників та засновників (учасників) підприємства; наявність підстав для покладення субсидіарної відповідальності на вказаних у заяві осіб.
		Підсумовуючи наведене, апеляційний господарський суд дійшов до висновку про відсутність правових підстав у місцевого господарського суду для прийняття рішення про відмову у задоволенні заяви ліквідатора ПП "Спецзовнішкомплект" арбітражного керуючого Карасюка О.В. про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку із доведенням до банкрутства на керівників та засновників (учасників) боржника, як такої, що подана передчасно.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги 
		 
		9. ОСОБА_1 звернулось до касаційного господарського суду зі скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.02.2021 у цій справі, просить її скасувати та залишити в силі ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 19.11.2020.
		 
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		 
		10. Обґрунтовуючи наявність підстав для касаційного оскарження (п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України), скаржник переконує, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права (ч. 2 ст. 61 КУзПБ) без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: від 12.09.2019 у справі № 914/3812/15, від 09.10.2019 у справі № 910/21232/16, від 30.10.2019 у справі № 906/904/16, від 02.02.2020 у справі № 923/1494/15, від 12.02.2020 у справі № 922/2391/16, від 10.06.2020 у справі №911/3513/16.
		 
		Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
		 
		11. Ліквідатором Карасюком О.В. подано відзив на касаційну скаргу з проханням залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного господарського суду без змін
		 
		Провадження у Верховному Суді
		 
		12. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи                                      № 904/3214/18 визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого,           Огородніка К.М., Ткаченко Н.Г., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 23.03.2021.
		 
		13. Ухвалою Верховного Суду від 05.04.2021 відкрито касаційне провадження у справі № 912/2007/18 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.02.2021 у даній справі. 
		Призначено до розгляду касаційну скаргу   ОСОБА_1 на 26 травня 2021 року о 12 : 00 год. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м.Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань № 330.
		 
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ 
		 
		14. Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти них, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржувану постанову апеляційного господарського суду без змін, виходячи з такого.
		 
		15. Відповідно статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
		Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
		 
		16. Предметом судового розгляду у цій справі є заява ліквідатора ПП "Спецзовнішкомплект" арбітражного керуючого Карасюка О.В. надійшла заява № 02-01/05-84 від 11.12.2019р. про покладення субсидіарної відповідальності по зобов`язанням боржника у зв`язку з доведенням ПП "Спецзовнішкомплект" до банкрутства на ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 .
		                                                                                                                        
		17. Аналіз змісту доводів касаційної скарги ОСОБА_1 свідчить, що останні зводяться до незгоди скаржника із висновками апеляційного господарського суду щодо відсутності підстав у місцевого господарського суду вважати передчасним звернення ліквідатора до суду про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на керівників та засновників (учасників) боржника.
		 
		18. Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону про банкрутство, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		 
		19. Згідно з ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших спорів, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. 
		20. Відповідно до ч. 3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є: верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласність і відкритість судового процесу, змагальність сторін.
		21. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		 
		22. Захищене статтею 6 Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) право на справедливий судовий розгляд передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх. Європейський суд з прав людини розглядає реалізацію принципу змагальності крізь призму забезпечення рівності прав учасників судового розгляду, тобто за цієї позиції сторони (позивач та відповідач) діють на одному рівні, під контролем відносно пасивного суду.
		 
		23. Принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу. Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.
		24. Одним із складників справедливого судового розгляду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції є право на змагальне провадження; кожна сторона, в принципі, має отримати нагоду не лише бути поінформованою про будь-які докази, які потрібні для того, щоб виграти справу, але також має знати про всі докази чи подання, які представлені або зроблені в цілях впливу на думку суду, і коментувати їх та вимагати рівності щодо подання своїх доказів.
		 
		25. Суд має пересвідчитися, чи провадження в цілому, включаючи спосіб збирання доказів, було справедливим, як того вимагає пункт 1 статті 6 Конвенції.
		 
		26. Обов`язок суду мотивувати судове рішення також спрямований на втілення принципу верховенства права, а саме підтримання довіри громадян до суду. Вмотивованість судового рішення демонструє сторонам те, що вони були почуті, забезпечує публічний контроль за здійсненням правосуддя (рішення ЄСПЛ "Серявін та інші проти України"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищою інстанцією. Зрештою, вимога щодо вмотивованості судового рішення є важливим елементом "належної" (справедливої) судової процедури, як вона трактується ЄСПЛ.
		 
		27. Поряд з тим, матеріали справи та зміст ухвали господарського суду Кіровоградської області свідчить, що під час розгляду цієї справи місцевим господарським судом не дотримано принципу рівності сторін з огляду на таке.
		 
		28. Згідно з ч. 1 ст. 61 КУзПБ з дня свого призначення ліквідатор виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута.
		 
		29. Апеляційним господарським судом було встановлено та не спростовано скаржником  під час розгляду справи, що на час проведення судового засідання для розгляду заяви ліквідатора № 02-01/05-84 від 11.12.2019р. право арбітражного керуючого Карасюка О.В. на здійснення діяльності арбітражного керуючого було тимчасово зупинено. 
		 
		30. Згідно з ч. 4 ст. 29 Кодексу України з процедур банкрутства (надалі - КУзПБ) у разі тимчасового зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого на строк понад 30 днів господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, призначає іншого арбітражного керуючого в порядку, встановленому цим Кодексом. До призначення у справі про банкрутство іншого арбітражного керуючого арбітражний керуючий, право на здійснення діяльності якого тимчасово зупинено, не має права здійснювати будь-які повноваження, визначені законодавством, крім вжиття заходів до забезпечення захисту та збереження майна боржника (банкрута), за винятком випадків, коли вжиття таких заходів неможливе з поважних причин, та передачі документів іншому арбітражному керуючому.
		Господарський суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість має сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України).
		 
		31. Як встановлено судом другої інстанції, арбітражний керуючий Карасюк О.В. не приймав участі в судовому засіданні 19.11.2020р., оскільки тимчасове зупинення права на здійснення повноважень арбітражного керуючого позбавляло останнього можливості виконувати визначені законодавством повноваження ліквідатора, зокрема, представляти інтереси боржника в господарському суді. 
		 
		32. Водночас, місцевий господарський суд залишив поза увагою, що ліквідатор, звертаючись до суду із відповідною заявою діє в інтересах боржника та його кредиторів, а заява ліквідатора про порушення субсидіарної відповідальності на третіх осіб подається ліквідатором з метою стягнення з винних осіб грошових коштів та включення їх до ліквідаційної маси для задоволення вимог кредиторів. 
		 
		33. Апеляційний господарський суд встановив, що питання щодо призначення у справі іншого ліквідатора господарським судом не вирішувалось, відтак, з`ясувавши ці обставини, дійшов обґрунтованого висновку щодо незаконності проведення судового засідання 19.11.2020р, оскільки право заявити вимоги до третіх осіб, які несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника в зв`язку із доведенням його до банкрутства згідно з ч. 2 ст. 61 КУзПБ має лише ліквідатор.
		 
		34. Слід погодитись, також, із висновками апеляційного господарського суду щодо відсутності у місцевого господарського суду правових підстав для прийняття рішення про відмову  у задоволенні заяви ліквідатора ПП "Спецзовнішкомплект" арбітражного керуючого Карасюка О.В. про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку із доведенням до банкрутства на керівників та засновників (учасників) боржника, у цьому випадку,  як таку, що подана передчасно.
		 
		35. Обґрунтовуючи прийняте рішення про відмову у задоволенні заяви ліквідатора, господарський суд вказав на те, що заява про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на керівників та засновників (учасників) боржника подана до суду передчасно. 
		 
		36. Водночас, господарський суд першої інстанції, зробивши процесуальний висновок про відмову у задоволенні заяви ліквідатора, зазначив, що не вважає за необхідне та доцільне надавати правову оцінку аргументам, викладеним в такій заяві та її запереченням.
		 
		37. Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		 
		38. Слід відзначити, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.
		 
		39. Всебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
		 
		40. З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.
		 
		41. За змістом ухвали місцевого господарського суду, подана ліквідатором заява №02-01/05-84 від 11.12.2019р. фактично залишена судом першої інстанції без розгляду, позаяк судом не було з`ясовано: суму вимог кредиторів заявлених у справі про банкрутство; факт наявності майнових активів у боржника на час винесення постанови про визнання ПП "Спецзовнішкомплект" банкрутом; обсяг ліквідаційної маси, сформованої ліквідатором в процесі здійснення ліквідаційної процедури; наявність доказів, які свідчать про виявлення ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неплатоспроможності, незаконних дій керівників та засновників (учасників) підприємства; наявність підстав для покладення субсидіарної відповідальності на вказаних у заяві осіб.
		 
		42. Отже, не надання судом оцінки аргументам, викладеним в поданій до суду та прийнятій до розгляду заяві ліквідатора, водночас з прийняттям рішення про відмову у задоволенні заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням до банкрутства на керівників та засновників (учасників) боржника, не узгоджується з нормами господарського процесуального законодавства, закріпленими в ГПК України та КУзПБ. 
		 
		43. Не знайшли свого підтвердження посилання скаржника про те, що суд апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови вийшов за межі своїх повноважень. Також, підлягають відхиленню аргументи касаційної скарги щодо безумовної обставини передчасності подання заяви ліквідатором про покладення субсидіарної відповідальності, з огляду на п.п. 37-42 цієї постанови.
		 
		44. Щодо доводів касаційної скарги про неврахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у зазначених скаржником постановах Верховного Суду, то Верховний Суд зазначає таке.
		 
		45. Касаційне провадження у цій справі відкрито, зокрема на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, за змістом якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
		 
		46. Отже відповідно до положень цих норм касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
		Вирішуючи питання визначення подібності правовідносин, Верховний Суд звертається до правових висновків, викладених у судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду та об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. 
		 
		47. Так, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.03.2020 у справі № 910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет).
		 
		48. Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2018 №910/17999/16; пункт 38 постанови від 25.04.2018 №925/3/17, пункт 40 постанови від 25.04.2018 №910/24257/16). Такі ж висновки були викладені і в постановах Верховного Суду України від 21.12.2016 у справі №910/8956/15 та 13.09.2017 у справі №923/682/16.
		 
		49. При цьому під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (пункт 6.30. постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №910/719/19, пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №922/2383/16; пункт 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/5394/15-г; постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі №2-3007/11; постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №757/31606/15-ц).
		 
		50. Отже для касаційного перегляду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є подібність правовідносин у справі, в якій Верховних Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається.
		 
		51. Таким чином, Верховний Суд відхиляє як помилкові доводи скаржника про те, що оскаржувана постанова у цій справі прийнята без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у зазначених постановах Верховного Суду, оскільки зміст правовідносин, їх предмет, підстави та правове регулювання, а також встановлені фактичні обставини, що формують зміст правовідносин у зазначених справах і у справі, яка переглядається, є різними; у кожній із зазначених справ суди виходили з обставин та умов конкретних правовідносин і фактично-доказової бази, з урахуванням наданих сторонами доказів, що виключає подібність спірних правовідносин у вказаних справах.
		 
		52. Доводи касаційної скарги про порушення судом другої інстанції п. 6 ч. 1 ст. 275 ГПК України підлягають відхиленню, оскільки не впливають на правильність вирішення спору, а з формальних підстав не може бути скасовано законне і обґрунтоване судове рішення апеляційного суду.
		 
		53. Верховний Суд наголошує, що функція правосуддя полягає не лише у забезпеченні сторонам можливості користуватися принципами диспозитивності, змагальності, іншими принципами правосуддя, а й, у свою чергу, обмежена принципами процесуальної економії та правової визначеності, проявом яких є неможливість скасування прийнятих судових рішень виключно з формальних підстав.
		 
		54. Відхиляючи доводи скаржника суд враховує висновки в рішенні ЄСПЛ у справі "Проніна проти України" в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. 
		 
		55. Верховний Суд також зважає, що як неодноразово вказував ЄСПЛ, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Руїз Торія проти Іспанії"). Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Шевельов проти України").
		 
		56. Доводи наведені в касаційній скарзі не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи в суді касаційної інстанції в якості підстав для скасування рішень судів попередніх інстанцій.
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		57. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
		 
		58. Згідно з статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
		 
		59. Ураховуючи наведені положення законодавства та обставини, установлені господарськими судами, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд вважає, що постанову апеляційного господарського суду прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування немає.
		Щодо судових витрат
		 
		60. Зважаючи на висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду про залишення касаційної скарги без задоволення, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи, покладаються на скаржника.
		Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,-
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		 
		2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.02.2021 у справі №912/2007/18 залишити без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                            С.В. Жуков
		Судді                                                                                                        К.М. Огороднік
		                                                                                                    Н.Г. Ткаченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...