Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 6-23441св09 : не визначено.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 10.06.2010. Забезпечено надання загального доступу: 16.06.2010.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 Р І Ш Е Н Н Я 
		І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И 
		 
		19 травня 2010 року                  м. Київ 
		 Колегія суддів Судової палати у цивільних справах  
		Верховного Суду України в складі: 
		 
		головуючого  Сеніна Ю.Л., суддів: Левченка Є.Ф., Лихути Л.М.,              Охрімчук Л.І.,  Романюка Я.М., -  розглянувши в судовому засіданні справу за заявою прокурора Камінь-Каширського району Волинської області в інтересах держави в особі Головного управління Державного казначейства України у Волинській області до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про відшкодування шкоди, завданої злочином,  
		 в с т а н о в и л а: 
		 У липні 2008 року прокурор Камінь-Каширського району Волинської області в інтересах держави в особі Головного управління Державного казначейства України у Волинській області звернувся до суду із заявою до       ОСОБА_6, ОСОБА_7 про відшкодування шкоди, завданої злочином. 
		Зазначав, що ОСОБА_7 у період з 18 листопада 2003 року до 9 березня 2004 року, виконуючи обов`язки начальника Камінь-Каширського МРЕВ ВДАІ УМВС України у Волинській області, та в період з 9 березня 2004 року до 29 березня 2005 року, перебуваючи на посаді начальника Камінь-Каширського МРЕВ ВДАІ УМВС України у Волинській області, неналежно виконував свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, унаслідок чого було незаконно зареєстровано на території України 132 транспортні засоби іноземного виробництва без сплати мита та інших обов`язкових платежів; ОСОБА_6 протягом січня-липня 2004 року, працюючи на посаді інспектора по розшуку викраденого транспорту та в послідуючому виконуючи обов`язки начальника Камінь-Каширського МРЕВ ВДАІ УМВС України у Волинській області, неналежно виконував свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, унаслідок чого було незаконно зареєстровано на території України 63 транспортні засоби іноземного виробництва без сплати мита та інших обов`язкових платежів.  
		Постановою Камінь-Каширського районного суду Волинської області від       16 січня 2006 року ОСОБА_7 і ОСОБА_6 визнано винними у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України, проте від кримінальної відповідальності за цей злочин їх було звільнено з підстав, передбачених п. «б» ст. 1, ст. 6 Закону України від 31 травня 2005 року «Про амністію». 
		Посилаючись на те, що відповідачів було звільнено від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав і внаслідок їхніх протиправних діянь державі заподіяно матеріальної шкоди, прокурор Камінь-Каширського району Волинської області просив стягнути на користь держави на відшкодування шкоди, завданої злочином, з ОСОБА_7 15260726 грн. 24 коп. та з ОСОБА_6 7100244 грн. 80 коп. 
		Рішенням Камінь-Каширського районного суду Волинської області від       29 липня 2008 року заявлені вимоги прокурора Камінь-Каширського району Волинської області в інтересах держави в особі Головного управління Державного казначейства України у Волинській області задоволено. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави 15260726 грн. 24 коп. на відшкодування шкоди, завданої злочином. Стягнуто із ОСОБА_6 на користь держави 7100244 грн. 80 коп. на відшкодування шкоди, завданої злочином. 
		Рішенням апеляційного суду Волинської області від 30 липня 2009 року рішення Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 29 липня 2008 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким заявлені вимоги прокурора Камінь-Каширського району Волинської області в інтересах держави в особі Головного управління Державного казначейства України у Волинській області задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави 1526072 грн. на відшкодування шкоди, завданої злочином, 1700 грн. судового збору, 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Стягнуто із ОСОБА_6 на користь держави 710024 грн. на відшкодування шкоди, завданої злочином, 1700 грн. судового збору, 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. 
		У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати рішення апеляційного суду в частині вирішення питання про стягнення з нього судового збору й ухвалити нове рішення, яким звільнити його від сплати судового збору, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права. 
		Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. 
		Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про зменшення стягнутої з відповідачів на користь держави шкоди та покладаючи на них обов`язок сплатити судові витрати, апеляційний суд виходив із того, що протиправними діями ОСОБА_7 та ОСОБА_6 державі в особі Головного управління Державного казначейства України у Волинській області було завдано шкоди й обов`язок її відшкодувати слід покласти на відповідачів. 
		Згідно із ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. 
		З урахуванням вищевикладеного колегія суддів визнає, що висновки апеляційного суду про часткове задоволення заявлених вимог прокурора Камінь-Каширського району Волинської області в інтересах держави в особі Головного управління Державного казначейства України у Волинській області є обґрунтованими, рішення по суті ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права й підстав для його скасування, передбачених ч. 3 ст. 335 ЦПК України, не вбачається. 
		Проте рішення апеляційного суду в частині стягнення із ОСОБА_6 судового збору ухвалено з порушенням закону. 
		Судом установлено, що ОСОБА_6 народився й зареєстрований у          АДРЕСА_1, яке відноситься до зони гарантованого добровільного відселення на підставі додатку №1 до постанови Кабінету Міністрів УРСР від 23 липня 1991 року № 16 «Про організацію виконання постанов Верховної Ради УРСР про порядок введення в дію законів УРСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок «Чорнобильської катастрофи» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та віднесений до категорії 4 потерпілих унаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно працюють і проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю. 
		Відповідно ч. 5 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору, судовий збір при зверненні до суду сплачується у порядку і розмірах, установлених законодавством для державного мита. 
		Відповідно до п. 18 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від сплати державного мита звільняються громадяни, віднесені до категорії 4 потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно працюють і проживають або постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що за станом на 1 січня 1993 року вони прожили або відпрацювали в цій зоні не менше чотирьох років. 
		Апеляційний суд у порушення вимог ст.ст. 303, 316 ЦПК України зазначених вимог закону не врахував; у достатній мірі не перевірив доводів апеляційної скарги; у рішенні не зазначив конкретних обставин і фактів, що спростовують такі доводи, і необґрунтовано покладав на ОСОБА_6 обов`язок сплатити судовий збір на користь держави. 
		За таких обставин рішення апеляційного суду підлягає зміні в частині стягнення із ОСОБА_6 на користь держави 1700 грн. судового збору з підстав, передбачених ст. 341 ЦПК України. 
		Керуючись ст. 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України 
		 в и р і ш и л а: 
		 Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково. 
		Рішення апеляційного суду Волинської області від 30 липня 2009 року змінити, виключивши з резолютивної частини вказівку про стягнення з ОСОБА_6 на користь держави 1700 грн. судового збору.  
		У решті  рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін. 
		Ухвала оскарженню не підлягає. 
		 
		Головуючий                                                   Ю.Л. Сенін Судді:                    Є.Ф. Левченко                    Л.М. Лихута                    Л.І. Охрімчук 
		                    Я.М. Романюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...