Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 175/3714/18 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 17.06.2021. Забезпечено надання загального доступу: 17.06.2021.
Дата набрання законної сили: 16.06.2021
Номер судового провадження: 61-9710ск21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		Ухвала
		 
		16 червня 2021 року
		м. Київ
		 
		справа № 175/3714/18
		провадження № 61-9710ск21
		 
		Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Грушицького А. І., розглянувши касаційну ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 02 березня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 травня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , адвоката Калюжного Дениса Юрійовича, Держави Україна в особі судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Озерянської Жанни Миколаївни, судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Озерянської Жанни Миколаївни, Держави Україна в особі судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Бойка Олександра Михайловича, судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Бойка Олександра Михайловича, третя особа - Президент України, як гарант Конституції та законів України, про стягнення страхового відшкодування та збитків, спричинених внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, невиконання умов договору адвокатом, порушення конституційного права Державою Україна в особі суддів та суду, 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		14 червня 2021 року ОСОБА_1 засобами електронного зв`язку з використання електронного цифрового підпису звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 02 березня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 травня 2021 року у зазначеній вище справі.
		 
		Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки постанову Дніпровського апеляційного суду прийнято 12 травня 2021 року, а касаційну скаргу подано 14 червня 2021 року, тобто поза межами строку, передбаченого процесуальним законом.
		 
		Касаційна скарга містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з посиланням на те, що оскаржувану постанову заявник не отримував.
		 
		На переконання заявника, зазначене є достатньою підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення.
		 
		Згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень постанову Дніпровського апеляційного суду прийнято 12 травня 2021 року та оприлюднено 17 травня 2021 року.
		 
		Згідно із частиною першою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		Положеннями частини другої статті 390 ЦПК України передбачено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
		 
		Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
		 
		Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
		 
		Разом з тим, право суду на поновлення строку не є безмежним.
		 
		У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд.
		 
		Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.
		 
		Із практики Європейського Суду з прав людини випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
		 
		Поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.
		 
		Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у прецедентній практиці Європейського суду з прав людини.
		 
		Так, у параграфі 41 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
		 
		Аналогічні висновки викладені Європейським судом з прав людини у справах «Науменко проти України» від 09 листопада 2004 року, «Полтораченко проти України» від 18 січня 2005 року та «Тімотієвич проти України» від 08 листопада 2005 року.
		 
		Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, пропущеного на значний термін, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність.
		 
		Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 272 ЦПК України за заявою учасника справи копія повного судового рішення вручається йому під розписку безпосередньо в суді. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
		 
		Верховний Суд зазначає, що на стадії відкриття касаційного провадження Верховний Суд не має можливості перевірити наявність чи відсутність доказів на підтвердження надсилання/вручення судом апеляційної інстанції копії рішення заявнику, оскільки за правилом частини сьомої статті 394 ЦПК України питання про витребування матеріалів справи вирішується під час відкриття касаційного провадження.
		 
		У зв`язку з наведеним вище, заявнику слід направити на адресу суду заяву про поновлення строку на касаційне оскарження із наведеними причинами пропуску такого строку та доказами на їх підтвердження в оригіналах чи належним чином завірені їх копії, з приводу недотримання апеляційним судом вимог, встановлених статтею 272 ЦПК України, щодо порядку видачі або направлення копій судових рішень, або навести інші підстави з відповідними доказами.
		 
		Відповідно до частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
		 
		Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
		 
		Крім того, касаційна скарга не може бути прийнята, оскільки у порушення пунктів 4, 6 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі не сформульовано клопотання відносно судових рішень, що оскаржується, оскільки заявник просить скасувати ухвалу Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 02 березня 2021 року та частково постанову від 12 травня 2021 року, проте згідно відомостей які містяться у Єдиному державному реєстрі судових рішень за результатами розгляду позову у вказаній справі було прийнято рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 02 березня 2021 року, за результатами перегляду якого було прийнято постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 травня 2021 року. 
		 
		Крім того, у Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутня ухвала Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 02 березня 2021 року.
		 
		Враховуючи викладене, заявнику необхідно уточнити касаційну скаргу, а саме сформулювати клопотання відносно оскаржуваних судових рішень, надіслати, підписану заявником, уточнену касаційну скаргу на адресу Верховного Суду з доданими до неї матеріалами відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
		 
		Крім того, подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки в порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору.
		 
		До касаційної скарги додано клопотання, в якому заявник просить звільнити його від сплати судового збору.
		 
		Згідно із частинами першою, третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. 
		 
		Відповідно до положень пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», частини першої статті 136 ЦПК України, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
		 
		Пунктом 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови що предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
		 
		За правилами частини другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» та частини третьої статті 136 ЦПК України суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цих статей.
		 
		Згідно з частинами першою, п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		 
		Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (§ 44 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; § 63, 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).
		 
		Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (§ 111 рішення Європейського суду з прав людини від 20 лютого 2014 року у справі «Shishkov v. Russia»).
		 
		Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
		 
		Перевіривши доводи заявника та з урахуванням обставин справи, передбачені законом підстави для звільнення від сплати судового збору відсутні, а тому в  задоволенні заявленого клопотання слід відмовити.
		 
		Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		 
		Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року «Про судовий збір», який набрав чинності 01 листопада 2011 року. При цьому з 15 грудня 2017 року набули чинності зміни до вказаного Закону України щодо сплати судового збору на підставі Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII.
		 
		Зважаючи на те, що позовну заяву пред`явлено у 2018 році, судовий збір підлягає сплаті за ставками, встановленими законом станом на 01 січня 2018 року.
		 
		Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми. 
		 
		Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
		 
		Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2018 року становив 1 762 грн (стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік»).
		 
		Підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»  передбачено, що ставка судового збору за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		 
		Таким чином, розмір судового збору за подання цієї касаційної скарги становить 17 620 грн (200 % х 8 810 грн).
		 
		Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
		 
		На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду документ, що підтверджує його сплату або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
		 
		Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
		 
		Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення цих недоліків.
		 
		Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Касаційну скаргу  ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 02 березня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 травня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , адвоката Калюжного Дениса Юрійовича, Держави Україна в особі судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Озерянської Жанни Миколаївни, судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Озерянської Жанни Миколаївни, Держави Україна в особі судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Бойка Олександра Михайловича, судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Бойка Олександра Михайловича, третя особа - Президент України, як гарант Конституції та законів України, про стягнення страхового відшкодування та збитків, спричинених внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, невиконання умов договору адвокатом, порушення конституційного права Державою Україна в особі суддів та суду залишити без руху.
		 
		Надати для усунення зазначених вище недоліків строк - десять днів з дня вручення цієї ухвали.
		 
		У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали щодо подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження у відкритті касаційного провадження буде відмовлено. 
		 
		У разі невиконання у встановлений строк іншої вимоги цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.
		 
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя  А. І. Грушицький

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...