Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 521/7502/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; дарування.
Надіслано для оприлюднення: 16.06.2021. Зареєстровано: 17.06.2021. Забезпечено надання загального доступу: 22.06.2021.

Номер судового провадження: 2/521/689/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа №521/7502/19
		Провадження № 2/521/689/21
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		07 червня 2021 року Малиновський районний суд м.Одеси у складі: 
		головуючого судді - Мазун І.А..
		за участю секретаря судового засідання - Коваль Т.А.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до  ОСОБА_2 , Першого Малиновського ВДВС м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області, Державного підприємства «СЕТАМ», Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Бутенко Наталії Павлівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3  про визнання недійсними результатів прилюдних торгів, свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів та скасування рішення про державну реєстрацію права власності  та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_4  до  ОСОБА_2 , Першого Малиновського ВДВС м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області, Державного підприємства «СЕТАМ», Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Бутенко Наталії Павлівни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3 , орган опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради  про визнання недійсними результатів електронних торгів,  - 
		В С Т А Н О В И В:
		До Малиновського районного суду м.Одеси звернулася ОСОБА_1 з позовом до  ОСОБА_2 , Першого Малиновського ВДВС м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області, Державного підприємства «СЕТАМ», Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Бутенко Наталії Павлівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3 про визнання недійсними результатів прилюдних торгів, свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів та скасування рішення про державну реєстрацію права власності.
		В обгрунтування своїх позовних вимог позивач зазначала, що їй на підставі договору дарування від 19.04.2002р., посвідченого Першою Одеською державною нотаріальною конторою, р/н 8-992, та договору дарування від 12.10.2005р., посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Рюміною О.О. р/н 8413, належав па праві власності житловий будинок АДРЕСА_1 .
		Заочним рішенням Малиновського районного суду м.Одеси від 12.05.2015р. по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення боргу стягнуто з відповідача суму в розмірі 10 000дол.США, що еквівалентно 167200 грн. та судовий збір в сумі 1672грн. Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 30.06.2015р. зазначене судове рішення було скасовано, а справу призначено до розгляду в загальному порядку. Рішенням Малиновського районного суду м.Одеси від 09.02.2016р. стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 суму в розмірі 10 000 дол.США, що еквівалентно 167200 грн. та судовий збір в сумі 1672 грн. Постановою Першого Малиновського ВДВС м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 15.07.2016р. відкрито виконавче провадження № 51796887 по виконанню виконавчих листів, виданих 05.07.2016р. Малиновським районним судом м.Одеси про стягнення з  ОСОБА_1  на користь  ОСОБА_3  суми в розмірі 10 000 дол.США, що еквівалентно 167200 грн. та судового збору в сумі 1672 грн. Постановою Першого  Малиновського ВДВС м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 18.07.2018р. було призначено суб`єкта оціночної діяльності - ТОВ «Приватна Експертна Служба» для визначення ринкової вартості належного позивачу будинку АДРЕСА_2 , яке 29.08.2018р. склало звіт про оцінку ринкової вартості цього будинку та визначило її в сумі 262300 грн. 07.02.2019р. Перший Малиновський ВДВС м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області направив заявку ДП «Сетам» про передачу житлового будинку для реалізації на прилюдних торгах. 28.02.2019р. були проведені електронні торги з реалізації зазначеного житлового будинку, переможцем яких став ОСОБА_2 , про що складено протокол №390453. 21.03.2019р. державним виконавцем складено акт про проведені електронні торги, в якому зафіксовано про переможця торгів: початкова ціна продажу була визначена в сумі 262300 грн., ціна продажу 404040 грн., з яких: 13115 грн. - гарантійний внесок та 7087 грн. - додаткова винагорода були перераховані на рахунок ДП «Сетам», 383838 грн. перераховані на рахунок Першого Малиновського ВДВС м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області та визначено, що даний акт є підставою для видачі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів. 04.04.2019р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Бутенко Н.П. на ім`я ОСОБА_2 видано свідоцтво, яке посвідчує, що ОСОБА_2 належить на праві власності майно, що складається з житлового будинку з надвірними спорудами вартістю 404040 грн., який розташований за адресою: АДРЕСА_3 загальною площею 29,5 кв.м., житловою площею 15,6 кв.м. та здійснено державну реєстрацію права власності на вказаний будинок.
		Позивач вважає проведені прилюдні торги мають бути визнані недійсними з наступних підстав.
		Як зазначає позивач, за нею на праві власності зареєстроване інше майно, а саме 47/100 частин житлового будинку з надвірними спорудами загальною площею 57,8 кв.м., житловою площею 34,6 кв.м. по АДРЕСА_4 ; житловий будинок загальною площею 71,7 кв.м., житловою площею 41,6 кв.м. по АДРЕСА_5 , а також земельні ділянки площею 9,02 га та 8,0522 га на території Бецилівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, однак державний виконавець не вчиняв жодних заходів щодо реалізації вказаного майна, а звернув стягнення на житловий будинок АДРЕСА_2 , в якому зареєстрована та проживає позивач, хоча на це майно могло бути звернуто стягнення в останню чергу. Як вважає позивач, оцінка переданого на реалізацію майна була заниженою, копія звіту про оцінку майна до неї не надходила. Крім того, у будинку зареєстрована та проживає малолітня дитина, однак, незважаючи на це, Перший Малиновський ВДВС м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області без висновку органу опіки та піклування звернув стягнення на цей будинок. В протоколі та акті про електронні торги відсутні відомості про розмір та кадастровий номер земельної ділянки, на якій розташований спірний будинок. Крім того, не було проведено опису будинку, оскільки в дійсності будинку такої площі, про яку зазначено в протоколі електронних торгів не існує, оскільки маються самочинні прибудови до нього, що на думку позивачка унеможливлювало його примусову реалізацію.
		Посилаючись на вищевикладене, позивач просила визнати недійсними результати прилюдних торгів з реалізації житлового будинку АДРЕСА_2 , організованих ДП «Сетам» за заявкою Першого Малиновського ВДВС м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області у виконавчому провадження №51796887, оформлених протоколом електронних торгів №390453 від 28.02.2019р. та актом про проведені електронні торги від 21.03.2019р., визнати недійсним свідоцтво про придбання житлового будинку АДРЕСА_2 , виданого 04.04.2019р. ОСОБА_2 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Бутенко Н.П., скасувати рішення приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Бутенко Н.П. (як державного реєстратора) від 04.04.2019р. індексний номер 46308347 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на житловий будинок АДРЕСА_2 та стягнути з відповідачів судові витрати.
		10.06.2019р. до суду надійшла позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору - ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , Першого Малиновського ВДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області, Державного підприємства «СЕТАМ», Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Бутенко Наталії Павлівни, треті особи - ОСОБА_3 , орган опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання недійсними результатів електронних торгів, визнання недійсним свідоцтва про придбання з електронних торгів житлового будинку, витребування житлового будинку та припинення реєстрації права власності на будинок, в якій вона просила суд визнати недійсними результати електронних торгів від 28.02.2019р., а саме - протокол електронних торгів від 28.02.2019р. і акт про електронні торги від 21.03.2019р.; визнати недійсним свідоцтво про придбання з електронних торгів житлового будинку АДРЕСА_2 , виданого 04.04.2019р. ОСОБА_2 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Бутенко Н.П.; витребувати проданий на електронних торгах житловий будинок АДРЕСА_2 від ОСОБА_2 на користь попереднього власника ОСОБА_1 та припинити реєстрацію права власності на житловий будинок АДРЕСА_2 на ім`я ОСОБА_2 . В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_4 посилася на ту обставину, що вона з 2016 року постійно проживає в спірному будинку АДРЕСА_1 в якості члена сім`ї власниці будинку ОСОБА_1 01.03.2016р. зареєструвала своє місце проживання та з цього часу в будинку проживає також ОСОБА_5 , який зареєстрований в будинку з 12.01.2018р. Крім того зазначала, що у неї народився син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який з моменту свого народження проживає у відповідному будинку. До того ж, нею був поданий окремий позов про визнання недійсними результатів електронних торгів та скасування рішення про державну реєстрацію права власності. (т.1 а.с.138)
		Ухвалою Малиновського районного суду м.Одеси від 16 грудня 2019 року відповідна позовна заява була залишена без руху. (т. 3 а.с. 25) 
		10.06.2019р. до суду звернулися треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Першого Малиновського ВДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області, Державного підприємства «СЕТАМ», Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Бутенко Наталії Павлівни, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3 про визнання недійсними результати електронних торгів з реалізації житлового будинку АДРЕСА_2 , організованих державним підприємством «СЕТАМ» за заявкою Першого Малиновського ВДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області у виконавчому провадженні № 51796887, оформлених протоколом електронних торгів № 3904533 від 28.02.2019р. та актом про проведені електронні торги від 21.03.2019р.; визнати недійсним свідоцтво про придбання житлового будинку АДРЕСА_2 , виданого 04.04.2019р. ОСОБА_2 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Бутенко Н.П.; визнати незавершений будівництвом житловий будинок АДРЕСА_2 , загальною площею 58,4 кв.мм. та житловою площею 25,9 кв.м. об`єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_1 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ; визнати за ОСОБА_7 право власності на 1/3 частину незавершеного будівництвом житлового будинку АДРЕСА_2 , загальною площею 58,4 кв.м. та житловою площею 25,9 кв.м.; визнати за ОСОБА_8 право власності на 1/3 частину незавершеного будівництвом житлового будинку АДРЕСА_2 , загальною площею 58,4 кв.м. та житловою площею 25,9 кв.м. (т.1 а.с.149)
		Ухвалою Малиновського районного суду м.Одеси від 17.09.2019р. залучено ОСОБА_4 в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Першого Малиновського ВДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області, Державного підприємства «СЕТАМ», Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Бутенко Наталії Павлівни, третя особа - ОСОБА_3 , про визнання недійсними результатів прилюдних торгів, свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів та скасування рішення про державну реєстрацію права власності. Прийнято до спільного розгляду позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору ОСОБА_4 про визнання недійсними результати електронних торгів та скасування рішення про державну реєстрацію права власності з позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Першого Малиновського ВДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області, Державного підприємства «СЕТАМ», Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Бутенко Наталії Павлівни, третя особа - ОСОБА_3 , про визнання недійсними результатів прилюдних торгів, свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів та скасування рішення про державну реєстрацію права власності. В задоволенні заяви ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про залучення їх в якості третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору відмовлено.(т.2 а.с.49)
		Ухвалою Малиновського районного суду м.Одеси від 03.02.2020р. провадження у справі за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору - ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , Першого Малиновського ВДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області, Державного підприємства «СЕТАМ», Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Бутенко Наталії Павлівни, треті особи - ОСОБА_3 , орган опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради в частині визнання недійсним свідоцтва про придбання з електронних торгів житлового будинку, витребування житлового будинку та припинення реєстрації права власності на будинок - закрито у зв`язку з відмовою ОСОБА_4 від цих позовних вимог.(т.3 а.с.67)
		Ухвалою Малиновського районного суду м.Одеси від 29.07.2020р. підготовче провадження закрито, справу призначено до розгляду по суті. (т.5 а.с.69)
		В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 , її представник ОСОБА_9 та ОСОБА_5 заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити.
		Представник ОСОБА_2 адвокат Павлишин А.І., представник ОСОБА_3 - ОСОБА_10 позовні вимоги не визнали, посилаючись на те, що прилюдні торги були проведені згідно вимог чинного законодавства, а тому вимоги є безпідставними, про що також надали свої відзиви.
		Представники Першого Малиновського ВДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області, Державного підприємства «СЕТАМ», Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Бутенко Н.П. та представник органу опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради в останнє судове засідання не з`явилися, сповіщені належним чином. В матеріалах справи наявні їх відзиви на позовну заяву. Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Бутенко Н.П. направила до суду заяву про слухання справи у її відсутності.
		Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін та їх представників, суд приходить до наступних висновків.
		Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		З урахуванням цих норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
		Предметом позову у цій справі є визнання недійсними результатів електронних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, визнання недійсним протоколу електронних торгів, скасування акту про проведені електронні торги, визнання недійсним свідоцтва про придбання майна та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно.
		Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 19.04.2002р., посвідченого Першою Одеською державною нотаріальною конторою, р/н 8-992, та договору дарування від 12.10.2005р., посвідченого приватним нотаріусом Одеською міською нотаріального округу Рюміною О.О. р/н 8413. належав па праві власності житловий будинок АДРЕСА_1 , який складається з одного кам`яного житлового будинку, зазначеного на плані літ.А житловою площею 15,6кв.м. та надвірних споруд: Б- літня кухня, В-сарай, Г-погріб, Е-вбиральня, №1- огородження, І-мостіння, розташованих на земельній ділянці 655 кв.м. (т.1 а.с.9-11, 34).
		Сторонами не заперечується, що заочним рішенням Малиновського районного суду м.Одеси від 12.05.2015р. по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення боргу стягнуто з відповідача суму в розмірі 10 000 дол.США, що еквівалентно 167200 грн. та судовий збір в сумі 1672 грн. 
		Ухвалою Малиновського районного суду м.Одеси від 30.06.2015р. зазначене судове рішення було скасовано, а справу призначено до розгляду в загальному порядку. 
		Рішенням Малиновського районного суду м.Одеси від 09.02.2016р. стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 суму в розмірі 10 000 дол.США, що еквівалентно 167200 грн. та судовий збір в сумі 1672 грн.
		На виконання зазначеного рішення суду 05.07.2016р. Малиновським районним судом м.Одеси було видано виконавчого листа. (т.1 а.с.199)
		Постановою Малиновського ВДВС м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 15.07.2016р. відкрито виконавче провадження №51796887 по виконанню виконавчих листів, виданих 05.07.2016р. Малиновським районним судом м.Одеси, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 суми в розмірі 10 000 дол.США, що еквівалентно 167200 грн. та судового збору в сумі 1672 грн. (т.1 а.с.201)
		Згідно акту державного виконавця  Малиновського ВДВС  Одеського міського управління юстиції від 05.09.2016р. виходом за адресою, вказаною у виконавчому документі встановлено, що на момент перевірки боржника не знайдено, вхідні ворота у будинку зачинені, на стук ніхто не відчинив. Залишено виклик до державного виконавця. (т.4 а.с.42) 
		В матеріалах справи наявний акт державного виконавця Малиновського ВДВС Одеського міського управління юстиції від 14.11.2016р., з якого вбачається, що виходом за адресою боржника, яка зазначена у виконавчому документі, з метою опису та арешту майна боржника, вхідні ворота будинку ніхто не відчинив, залишено виклик боржнику та що в подальшому розпочнеться примусове виконання, а саме опис будинку, який розташований за вказаною адресою. АДРЕСА_6 повідомили, що боржник ОСОБА_1 дійсно мешкає за цією адресою. З будинку вийшла власниця будинку з погрозами щодо не реалізації цього будинку на прилюдних торгах. (т.4 а.с.49)
		21.11.2016р. Малиновським ВДВС Одеського міського управління юстиції направлено запит в ОСОН «Ближні Мельниці» стосовно реєстрації та хто є мешканцями будинку АДРЕСА_1 та надання відповідної довідки, на що отримало довідку (виписку з будинкової книги про склад сім'ї та реєстрацію) від 23.11.2016р., з якої вбачається, що за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровано три особи - ОСОБА_1 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 . (т.4 а.с.47-48) 
		У відповіді від 01.02.2017р. на запит Малиновського ВДВС м. Одеси Одеського міського управління юстиції КП «БТІ» Одеської міської ради повідомило, що станом на 31.12.2012р. за ОСОБА_1  зареєстровано право власності  38/100 частин житлового будинку зі спорудами по  АДРЕСА_2 (реєстрація від 14.05.2002р.); 47/100 частин житлового будинку зі спорудами по  АДРЕСА_4  (реєстрація від 03.07.2002р.) та 62/100 частин по  АДРЕСА_3  ( дата прийняття рішення про реєстрацію 10.11.2005р.). (т.4 а.с.59) 
		В ході здійснення виконавчого провадження державним виконавцем було вжито заходів для виявлення джерел доходу позивача. Згідно відповідей на запити Державної фіскальної служби України № 1039684251 від 23.06.2018р. (т. 4 а.с. 11) та № 1039706062 від 25.06.2018р. (т. 4 а.с. 12), відповідей Пенсійного фонду України № 1033279060 від 26.01.2018р. (т. 4 а.с. 13) та № 1033274886 від 26.01.2018р. (т.4 а.с.14) джерел доходу боржника ОСОБА_1 , окрім пенсії в розмірі 1553,52 гривень - не виявлено.
		В ході розшуку майна, у боржника не було виявлено транспортних засобів, однак виявлено нерухоме майно. 
		Постановами Першого Малиновського ВДВС м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 03.07.2018р., 23.07.2018р. 23.08.2018р. було проведено арешт майна та арешт коштів боржника, однак з відповідей банківських установ вбачається, що ОСОБА_1 не є клієнтом банку, а якщо грошові кошти і є на рахунку то сума цих коштів є дуже незначною. (т.4 а.с.72,76,78,85,88,91) 
		Постановою Першого Малиновського ВДВС м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 16.07.2018р. про опис та арешт майна боржника описано та накладено арешт на будинок за адресою: АДРЕСА_3 житлова площа 15,6 кв.м., площа земельної ділянки 655 кв.м, проте матеріали справи не містять доказів оскарження боржником дій державного виконавця в рамках виконавчого провадження до проведення реалізації майна.  (т.4 а.с.29)
		Відповідно до ч. 3 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.
		Постановою Першого Малиновського ВДВС м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 18.07.2018р. було призначено суб`єкта оціночної діяльності - ТОВ «Приватна Експертна Служба» для визначення ринкової вартості належного позивачу будинку АДРЕСА_2 , яке 29.08.2018р. склало звіт про оцінку ринкової вартості цього будинку та визначило її в сумі 262300 грн. (т.1 а.с.28,202,208) 
		Частиною 5 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено порядок повідомлення сторонам виконавчого провадження про результати оцінки майна, яке передаватиметься на примусову реалізацію. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони. На протязі 10-ти днів з дня отримання відповідного повідомлення стороно, яка не згодна з результатом оцінки, вправі оскаржити їх. Оскарження результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.
		В матеріалах справи наявне повідомлення за підписом головного державного виконавця Першого Малиновського ВДВС м Одеси ГТУЮ в Одеській області від 16.01.2019 №51796887 зі змісту якого вбачається, що сторін виконавчого провадження - ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було повідомлено про результати визначення вартості майна, що передавалось на реалізацію та роз`яснено порядок оскарження результатів оцінки майна. (т.1 а.с.208)
		Постановою Першого Малиновського ВДВС м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 21.02.2019 р. об`єднано виконавчі провадження № 517968877 та № 584010017 у зведене виконавче провадження № 58457230. (т.1 а.с.27)
		07.02.2019р. Перший Малиновський ВДВС м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області направив заявку ДП «Сетам» про передачу житлового будинку для реалізації на прилюдних торгах. (т.1 а.с.204-205)
		Згідно з Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 (далі - Порядок) електронні торги - продаж майна за принципом аукціону засобами системи електронних торгів через Веб-сайт, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.
		Відповідно до пунктів 3, 4 розділу II Порядку виконавець у строк не пізніше п`яти робочих днів після ознайомлення із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім-шістнадцятим пункту 2 цього розділу.
		Державний виконавець направляє заявку на реалізацію арештованого майна начальнику відділу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, для підписання та передачі Організатору.
		Начальник відділу державної виконавчої служби після отримання проекту заявки та документів щодо передачі майна на реалізацію у строк до трьох робочих днів перевіряє ці документи на відповідність вимогам законодавства, наявність відомостей про місце зберігання й демонстрації майна та у разі виявлення порушень визначає їх перелік та встановлює строк для усунення порушень, який становить не більше трьох робочих днів, а у разі, якщо відповідно до законодавства реалізація майна неможлива, документи щодо передачі майна на реалізацію повертаються державному виконавцю, який їх подав, із зазначенням визначених законодавством підстав, що унеможливлюють реалізацію майна.
		У разі встановлення відповідності документів вимогам законодавства чи після приведення їх у відповідність до вимог законодавства начальник відділу державної виконавчої служби підписує (за допомогою електронного цифрового підпису або власноруч у випадку, передбаченому пунктом 4 розділу 1 цього Порядку) заявку на реалізацію арештованого майна та надсилає її Організатору разом із документами, передбаченими абзацами четвертим - тринадцятим пункту 3 розділу II цього Порядку, в електронному вигляді через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби для занесення інформації про проведення електронних торгів у Систему.
		Перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства Організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець).
		ДП «Сетам» розміщує інформацію в системі електронних торгів виключно на підставі документів, наданих відповідним органом державної виконавчої служби. Обов`язок організатора торгів перевіряти законність дій державного виконавця щодо передачі майна на реалізацію та достовірність інформації, зазначеної у заявці на реалізацію арештованого майна, у тому числі наявність рішень щодо заборони органу ДВС вчиняти дії по виконанню виконавчого провадження чинним законодавством не передбачений.
		Порушення, допущені державним виконавцем при здійсненні підготовчих дій з метою проведення електронних торгів, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» та Порядком, підлягають оскарженню в спосіб, передбачений Законом України «Про виконавче провадження».
		Дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення електронних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними.
		28.02.2019р. були проведені електронні торги з реалізації зазначеного житлового будинку, переможцем яких став ОСОБА_2 про що складено протокол №390453. (т.1 а.с.29-31)
		Постановами Малиновського ВДВС м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 19.03.2020р. стягнуто з ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі 27131,80 грн. та витрати на проведення виконавчих дій в сумі 269 грн. (т.4 а.с.112-114).
		В розпорядженні начальника відділу ДВС №51796887 від 19.03.2019р. зазначено, що необхідно перерахувати 271318 грн. на користь ОСОБА_3 ; 27131,80 грн. виконавчого збору, 200 грн. витрат виконавчого провадження. (т.4 а.с.120)
		21.03.2019р. державним виконавцем складено акт про проведені електронні торги, в якому зафіксовано про переможця торгів: початкова ціна продажу була визначена в сумі 262300 грн., ціна продажу 404040 грн., з яких: 13115 грн. - гарантійний внесок та 7087 грн. - додаткова винагорода були перераховані на рахунок ДП «Сетам», 383838 грн. перераховані на рахунок Першого Малиновського ВДВС м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області та визначено, що даний акт є підставою для видачі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів. (т.1 а.с.32)
		04.04.2019р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Бутенко Н.П. на ім`я ОСОБА_2 видано свідоцтво, яке посвідчує, що ОСОБА_2 належить на праві власності майно, що складається з житлового будинку з надвірними спорудами вартістю 404040 грн., який розташований за адресою: АДРЕСА_3 загальною площею 29,5 кв.м., житловою площею 15,6 кв.м. та здійснено державну реєстрацію права власності на вказаний будинок. (т.2 а.с.2,17)
		Постановами Першого Малиновського ВДВС м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 18.04.2019р. знято всі арешти та заборони на відчуження, накладені відділом ДВС (крім арешту, накладеного на виконання рішення суду про вжиття заходів для забезпечення позову) з житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , що належав ОСОБА_1 . Виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №521/1756/15-ц, виданого Малиновським районним судом м.Одеси 05.07.2016р., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 заборгованості за договором позики у розмірі 10 000 дол. США, що еквівалентно 167200 грн. та сплаченого судового збору у розмірі 1672 грн. закінчено на підставі п.9 ч.1 ст.39, ст..40 Закону України «Про виконавче провадження» (т.4 а.с.128,135)
		Частина 8 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» покладає на осіб, які беруть участь у виконавчому провадженні, до складу яких входить і боржник, обов`язок сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.
		Частиною 5 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.
		В той же час, в матеріалах виконавчого провадження стосовно позивача та в матеріалах судової справи відсутні будь-які відомості щодо того, чи скористався боржник передбаченим ч. 5 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» правом запропонувати інші види майна, на які вважає за необхідне реалізувати в першу чергу, як і відсутні відомості які б свідчили про те, що боржник повідомляв орган примусового виконання рішення про наявне в нього майно чи пропонував звернути стягнення на той чи інший вид наявного в нього майна.
		Крім того, пунктом 15 Перехідних положень Земельного кодексу України, діючого на момент примусової реалізації майна, встановлено, що до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2020 року, не допускається купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну (міни) відповідно до частини другої статті 37-1 цього Кодексу земельної ділянки на іншу земельну ділянку з однаковою нормативною грошовою оцінкою або різниця між нормативними грошовими оцінками яких становить не більше 10 відсотків та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб, а також крім зміни цільового призначення (використання) земельних ділянок з метою їх надання інвесторам - учасникам угод про розподіл продукції для здійснення діяльності за такими угодами.
		Угоди (у тому числі довіреності), укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами "а" та "б" цього пункту, в частині їх купівлі-продажу та іншим способом відчуження, а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв) на майбутнє є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення).
		Тобто, звернення стягнення на земельну ділянку позивача прямо заборонено законом.
		Крім того, суд зазначає, що згідно ухвали Малиновського районного суду м.Одеси від 17.10.2018р. у справі №521/12876/18 на все інше майно, яке було зазначено ОСОБА_1 та на яке не було звернуто стягнення, накладено арешт, що також підтверджується і інформаційною довідкою з державного реєстру речових прав від (т.1 а.с.169-170, т.2 а.с.9-12) 
		Враховуючи те, що позивач не виконував вимог Закону України «Про виконавче провадження» та в ході виконавчого провадження проігнорував можливість скористатись правами боржника, зокрема запропонувати звернути стягнення на інше майно, а законом встановлене право виконавця остаточно визначати черговість стягнення на майно боржника та неможливість звернути стягнення на інше майно, яке перебуває у власності позивача, суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів позивача про порушення черговості реалізації майна ОСОБА_1 в рамках цього судового процесу.
		Додатково суд зазначає, що надавши звіт про оцінку проданого з торгів домоволодіння, позивач не надала аналогічних звітів про оцінку іншого майна, що за нею зареєстроване. А тому, суд не будучи обізнаним про вартість такого майна не може прийти до висновку, чи його реалізація привела б до повного викання рішення суду про стягнення заборгованості, та чи достатньо його вартості для задоволення вимог стягувача та державної виконавчої служби.
		Також, ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.
		Відповідно до ч. 6 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно. Якщо строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться. 
		Суд зазначає, що початкова ціна продажу спірного будинку на торгах становила 262 300,00 гривень, а остаточно ціна продажу, в результаті активного торгу склала 404 040,00 гривень. Таким чином, ціна спірного будинку у розмірі 404 040 гривень склалась на підставі відкритих торгів, а отже, у суду відсутня необхідність в наданні висновку щодо обґрунтованості початкової ціни лоту.
		При цьому, суд критично відноситься до звіту про оцінку майна, що виконаний 18.09.2019р. Товариством з обмеженою відповідальністю «СВ Продакшн» (код ЄДРЮОФОПГФ: 35669800, місцезнаходження: м. Київ, вул. Костянтинівська, буд. 64, офіс 315) (т. 2 а.с.68-101). Відповідно до вказаного звіту, ринкова вартість житлового будинку загальною площею 58,4 кв.м. (житлова 25,9), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 становить 1 173 267 гривень.
		Так, у звіті оцінено житловий будинок загальною площею 58,4 кв.м. (житлова 25,9), при тому, що на торгах було реалізовано житловий будинок з надвірними спорудами загальною площею 29,5 кв.м., житловою площею 15,6 кв.м. Підставою для визначення площі будинку став технічний паспорт від 10.01.2019 р., який не зареєстрований належним чином, та відомості якого не відповідають відомостям Державного реєстру прав власності на нерухоме майно та їх обтяжень.
		Суд зазначає, що згідно ч.5 ст. 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом.
		Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зареєстрованих у Державному реєстрі прав, вчиняються на підставі відомостей про речові права, обтяження речових прав, що містяться в цьому реєстрі.
		Тому використання у звіті про оцінку інших даних, аніж ті, що відображені у Державному реєстрі прав, є неправомірним, окрім випадків, встановлених законом.
		Звіт про оцінку ТОВ «СВ Продакшн» не містить даних про те, чи аналогічні оцінюваному житлові будинки продавались з приватизованими земельними ділянками, чи без такої приватизації, як у спірному випадку, хоча площа земельних ділянок в оголошенні про продаж таких аналогів указана (т.2 а.с.83-84).
		Додатково, відповідно до наявного в матеріалах справи (т.3 а.с. 54) наказу Фонду державного майна України 16.12.2019р. № 1330 «Про зупинення доступу суб`єктам оціночної діяльності до єдиної бази даних звітів про оцінку» суб`єкту оціночної діяльності - Товариству з обмеженою відповідальністю «СВ Продакшн» (код ЄДРЮОФОПГФ: 35669800, місцезнаходження: м. Київ, вул. Костянтинівська, буд. 64, офіс 315), яке виконувало оцінку спірного будинку, було зупинено доступ до єдиної бази даних звітів про оцінку через порушення Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 17.05.2018 № 658, що ставить під сумнів достовірність наданого позивачем звіту про оцінку майна від 18.09.2019р. 
		Навіть допустивши належність вищевказаного звіту ТОВ «СВ Продакшн», та застосувавши встановлену ним ринкову ціну 1 метра квадратного загальної площі будинку у 798 доларів США, при курсі НБУ гривні до долару США 24,7645 гривень, до загальної площі проданого домоволодіння (29,5 кв.м.) суд не вбачає суттєвої різниці між ціною у 582 981 гривнею та 404 040 гривень, за умови примусового продажу домоволодіння з публічних торгів та відсутності відведеної у приватну власність земельної ділянки під таким домоволодінням.
		Відтак, наданий стороною позивача звіт про оцінку, не може слугувати підставою для визнання оскаржуваних торгів недійсними, а доводи позивача про порушення процедури оцінки та реалізацію її майна за ціною нижчою від ринковою не знайшли свого підтвердження.
		Згідно з положеннями Закону України «Про виконавче провадження», у разі реалізації майна боржника в рамках виконавчого провадження, оцінка здійснюється шляхом залучення виконавцем суб`єкта оціночної діяльності в рамках виконавчого провадження та майно оцінюється як таке, що реалізується примусово. 
		Також, нормами Закону України «Про виконавче провадження», серед іншого, сторонам виконавчого провадження надано право оскаржити результати такої оцінки саме в рамках виконавчого провадження.
		Всупереч вказаному матеріали виконавчого провадження та матеріали судової справи не містять відомостей про подання ОСОБА_1 , під час здійснення виконавчого провадження скарг на дії державних виконавців в рамках виконавчого провадження, чи визнання недійсними результатів визначення вартості житлового будинку АДРЕСА_2 , чи оскарження будь-яких інших дій виконавця до передачі майна на реалізацію та його подальшого примусового продажу, отже позивач на власний розсуд розпорядився наданими йому правами сторони виконавчого провадження.
		Питання законності дій/бездіяльності державних виконавців Першого Малиновського відділу ДВС м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області вже розглядалось Малиновським районним судом м. Одеси після проведення реалізації нерухомого майна
		Згідно наявної в матеріалах справи ухвали Малиновського районного суду м. Одеси від 08.08.2019р. по справі № 521/8691/19 (т. 2 а.с. 188-191) ОСОБА_1 було відмовлено у задоволенні скарги на дії/бездіяльність державних виконавців Першого Малиновського відділу ДВС м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області. Розглянувши вказану скаргу суд дійшов висновку, що при здійсненні виконавчого провадження та під час примусової реалізації будинку було дотримано норм законодавства, скаржником не надано жодного доказу щодо неправомірності дій державних виконавців, а посилання на порушення містять лише формальний характер та не є обґрунтованими.
		Постановою Одеського апеляційного суду від 07.07.2020р. у справі № 521/8691/19 було залишено чинною ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 08.08.2019 по справі № 521/8691/19. Розглянувши апеляційну скаргу суд апеляційної інстанції, вказав, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що скаржником не надано жодного доказу щодо неправомірності дій державних виконавців. Колегія суддів погодилась із висновком суду про те, що обставини, викладені в скарзі, містять лише формальні посилання та є неспроможними. (т.5 а.с.8-12)
		За таких обставин, твердження позивача про неправомірність дій державних виконавців не знаходять свого підтвердження.
		Стосовно тверджень позивача про відсутність кадастрового номеру земельної ділянки під реалізованим будинком та наявність самочинно збудованих об`єктів слід зазначити наступне.
		Як вбачається з матеріалів справи предметом примусової реалізації в рамках виконавчого провадження АСВП № 51796887 був житловий будинок з надвірними спорудами загальною площею 29,5 кв.м., житловою площею 15,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 .
		Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 18.07.2019 № 29-15-0.8-6303/2-19, який наявний в матеріалах справи (т.1 а.с.178), право власності чи право оренди щодо земельної ділянки під спірною нерухомістю не зареєстровано. Продаж лише будинку на земельній ділянці, що не зареєстрована не становить порушення порядку примусової реалізації майна та не може слугувати підставою для визнання торгів недійсними.
		Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
		Відповідно до ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
		Відповідно до ч. 4 ст. 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
		Факт того, що земельна ділянка під спірним будинком не зареєстрована за позивачем та факт самовільного здійснення позивачем прибудов до будинку, без отримання відповідних дозволів та без реєстрації у встановленому законом порядку права власності на вказані прибудови не зумовило виникнення нового об`єкту нерухомості, а відтак на нього неможливо звернути стягнення як на об`єкт нерухомості. В той же час, належним чином оформленим об`єктом нерухомості, який і було реалізовано на прилюдних торгах, є житловий будинок з надвірними спорудами загальною площею 29,5 кв.м., житловою площею 15,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , а отже зазначені доводи позивача не можуть бути підставою для визнання торгів недійсними.
		Зазначаючи про необхідність отримання державним виконавцем дозволу органу опіки та піклування на реалізацію будинку позивач та третя особа посилається те, що згідно відомостей, що містяться у домовій книзі в будинку за адресою: АДРЕСА_2 зареєстрований ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає у ньому разом зі своїми батьками та примусова реалізація вказаного майна порушує його житлові права.
		З матеріалів виконавчого провадження, які були надані до суду на виконання ухвали про витребування доказів, вбачається, що з метою встановлення осіб, які проживають в будинку, що передавався на реалізацію, державним виконавцем було вжито заходи для встановлення осіб, що мають право на користування спірним будинком. Зокрема, отримано довідку Відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області, згідно з якою ОСОБА_1 зареєстрована в будинку АДРЕСА_2 з 17.03.2006 (т. 4 а.с. 46), направлено до ОСОН «БЛИЖНІ МЛИНИ» запит № 20681/2 з вимогою надати інформацію про зареєстрованих в будинку АДРЕСА_2 та отримано відповідь, згідно з якою у вказаному будинку зареєстровано три повнолітні особи: ОСОБА_1 , 1956 року народження, ОСОБА_8 , 1988 року народження та ОСОБА_7 , 1977 року народження (т. 4 а.с. 47-48).
		Стосовно посилань позивача на витяг з будинкової книги (т. 1 а.с. 18-20, а.с. 60-63), як на підтвердження реєстрації малолітнього ОСОБА_6 у спірному будинку слід зазначити, що в ньому відсутні відомості щодо того, коли ця книга була розпочата та в якому уповноваженому органі будинкова книга зареєстрована, також відсутні відомості щодо сімейного стану зареєстрованих осіб.
		Суд окремо зауважує, що дата реєстрації малолітнього  ОСОБА_6 у спірному домоволодінні згідно відомостей, що містяться у домовій книзі є 20.10.2017 року. Датою реєстрації батька ОСОБА_6 ,  ОСОБА_5 у тому ж домоволодінні, є 12.01.2018 року, а датою відкриття виконавчого провадження зі стягнення боргу з ОСОБА_1  є  ІНФОРМАЦІЯ_2 . Таким чином, малолітній ОСОБА_6 був зареєстрований у спірному домоволодінні уже після відкриття виконавчого провадження та накладення арешту на спірне домоволодіння.
		Вирішуючи подібну справу Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 20.03.2019 по справі № 1612/2343/12 та у постанові від 30 березня 2016 року у справі № 6-232цс16 зазначив, що за правилом частини першої статті 224 ЦК України правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування (стаття 71 цього Кодексу), є нікчемним. Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що нікчемним є правочин у разі його вчинення без дозволу органу опіки та піклування у визначених законом випадках, зокрема, за статтею 71 ЦК України, відповідно до якої опікун не має права без дозволу органу опіки та піклування: 1) відмовитися від майнових прав підопічного; 2) видавати письмові зобов`язання від імені підопічного; 3) укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, в тому числі договори щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири; 4) укладати договори щодо іншого цінного майна. Піклувальник має право дати згоду на вчинення правочинів, передбачених частиною першою цієї статті, лише з дозволу органу опіки та піклування.
		Відповідно до статей 58, 59 ЦК України опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними. Піклування встановлюється над неповнолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, цивільна дієздатність яких обмежена.
		Згідно з частиною першою статті 242 ЦК України батьки (усиновлювачі) є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей.
		Зі змісту ч. 1 ст. 71 ЦК України та ч. 1 ст.224 ЦК України вбачається, що правочин є нікчемним, якщо його вчинено опікуном всупереч інтересів дитини без дозволу органів опіки та піклування. Згода органу опіки та піклування є обов`язковою лише у разі, якщо дитина є власником співвласником) житла, або має право користуватись приміщенням, що відчужується. 
		Згідно наявного в матеріалах справи свідоцтва про народження від 06.06.2016р. Серії НОМЕР_1 (т. 1 а.с. 144) батьками ОСОБА_6 є мати - ОСОБА_4 (племінниця позивача) та батько - ОСОБА_5 .
		Частиною першою статті 383 ЦК України та статтею 150 ЖК Української РСР закріплені положення, відповідно до яких громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб.
		Частиною першою статті 156 ЖК Української РСР передбачено, що члени сім`ї власника жилого будинку, які проживають разом із ним у будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. Аналогічну норму містить також стаття 405 ЦК України.
		Відповідно до частини четвертої статті 156 ЖК Української РСР до членів сім`ї власника відносяться особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу, а саме подружжя, їх діти і батьки. Членами сім`ї власника може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство. За змістом зазначених норм правом користування житлом, яке знаходиться у власності особи, мають члени сім`ї власника (подружжя, їх діти, батьки) та інші особи, які постійно проживають разом з власником квартири (будинку), ведуть з ним спільне господарство, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
		Позивач - ОСОБА_1 не є опікуном чи піклувальником малолітнього ОСОБА_6 , а тому вимога про обов`язкову згоду органу опіки та піклування на відчуження майна, яке належить не опікуну, а члену сім`ї не розповсюджується на позивача та належне їй майно.
		Також, згідно наявної в матеріалах справи відповіді Департаменту Освіти та науки Одеської міської ради № 01-19-4/1032/1040 від 16.03.2020, ОСОБА_4 - матір ОСОБА_6 працює в Одеській ЗОШ №23 І-ІІІ ступенів Одеської міської ради Одеської області та згідно справи мешкає за адресою: АДРЕСА_7 (т. 5 а.с. 25).
		Вирішуючи даний спір, суд також виходив з наступного.
		Згідно статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
		За змістом статей 48, 56, 57, 61 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на майно боржника, що полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.
		За загальним правилом реалізація арештованого майна здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною (частина перша статті 61 Закону України «Про виконавче провадження»).
		Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5, визначено, що електронні торги - це продаж майна за допомогою функціоналу центральної бази даних системи електронних торгів, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.
		Особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства (стаття 650 ЦК України).
		Згідно із частиною першою статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
		Частиною першою статті 656 ЦК України передбачено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
		З аналізу частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на електронних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Сторонами в договорі купівлі-продажу є продавець і покупець.
		Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару (частина перша статті 658 ЦК України).
		Набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, є державна виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів.
		Отже, відчуження майна з електронних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, а тому така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені частинами першою-третьою та шостою статті 203 ЦК України (частина перша статті 215 цього Кодексу).
		Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 21 листопада 2018 року у справі № 465/650/16-ц, провадження № 14-356цс18, та від 23 січня 2019 року у справі № 522/10127/14-ц, провадження N 14-428цс18, правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах полягає у продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. Ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів - це оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто правочин.
		Подібний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 910/856/17 (провадження № 12-128гс18).
		Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		Згідно з частиною другою статті 16, частиною першою статті 215 ЦК України одним зі способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням стороною (сторонами) вимог, установлених частинами першою-третьою, п`ятою, шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема у зв`язку з невідповідністю змісту правочину цьому Кодексу та іншим актам цивільного законодавства.
		Наведене узгоджується з нормами частини четвертої статті 656 ЦК України, за якою до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.
		Процедура реалізації майна на електронних торгах полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника електронних торгів, та складанні за результатами їх проведення акту про проведення електронних торгів, що передбачено приписами Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5, згідно з яким акт про проведені електронні торги є документом, підтверджуючим виникнення права власності на придбане майно у випадках, визначених законодавством.
		Таким чином, правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених Порядком.
		Тобто, вказаний акт є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а отже, за своєю правовою природою є договором.
		Системний аналіз ч. 1 ст. 650, ч. 1 ст. 655 та ч. 4 ст. 656 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що процедура набуття майна на електронних торгах є різновидом договору купівлі-продажу.
		Згідно з ч.1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
		Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару (ч. 1 ст. 658 ЦК України).
		Відповідно до ч. 4 ст. 656 ЦК України, до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.
		Частиною 1 ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
		Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
		Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, складання за результатами їх проведення акту проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином, який може визнаватися недійсним у судовому порядку.
		Ураховуючи те, що відчуження майна з електронних торгів належить до договорів купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, установлених частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України, зокрема, у зв`язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства (ч. 1 ст. 215 цього Кодексу).
		Дотримання нормативно встановлених правил призначення та проведення прилюдних торгів є обов`язковою умовою правомірності правочину.
		Вирішуючи спір про визнання електронних торгів недійсними, необхідно встановити чи мало місце порушення вимог порядку та інших норм законодавства під час проведення електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивача, який оспорює результати електронних торгів.
		Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України «Про виконавче провадження».
		Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року (який набрав чинності 5 жовтня 2016 року) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
		Відповідно до ч. 3, 4 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», у разі, якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна. Пунктом 1 Розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна передбачено, що реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до статті 57 Закону України «Про виконавче провадження».
		Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
		Відповідно до п. а, ч. 1 ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.
		Частиною 5 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено право сторін виконавчого провадження оскаржити результати оцінки майна.
		Отже в ході судового розгляду не було встановлено факту належного оскарження ОСОБА_1 результатів проведення оцінки спірного майна чи інших дій виконавця на стадії виконавчого провадження.
		Дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення електронних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними.
		Зазначену правову позицію викладено у постановах Верховного Суду України: від 24.10.2012 у справі № 6-116цс12, від 06.04.2016 року у справі № 6-342цс16.
		Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 02.05.2018р. у справі №910/10136/17, в якій зазначив, що погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо того, що дії державного виконавця щодо визначення вартості майна боржника у виконавчому провадженні є підготовчими діями з метою проведення прилюдних торгів, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів та мають самостійний спосіб та строки оскарження, а відтак не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними, якщо їх не оскаржено та не визнано незаконними в зазначений спосіб.
		Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
		Суд зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та приймаючи до уваги ратифікацію Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997р. Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» №3477-IV від 23.02.2006р., суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
		У п. 54 Рішення у справі Трофимчук проти України (заява №4241/03) від 28.10.2010р., остаточне 28 січня 2011 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що, «беручи до уваги свої висновки за статтею 11 Конвенції (див. вище пункти 42-45), Суд не бачить жодних ознак несправедливості або свавільності у відмові судів детально розглянути доводи заявниці про переслідування її роботодавцем, оскільки суди чітко зазначили, що ці доводи були повністю необґрунтованими. У зв`язку з цим Суд повторює, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (див. рішення у справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1)».
		Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
		Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначних саме приписами Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5.
		Торги визнаються недійсними лише в тих випадках, коли під час їх підготовки і проведення були допущені порушення, що могли вплинути на результати торгів.
		У постанові Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15 зроблено висновок, що головною умовою, яка повинна бути встановлена судами при розгляду справ про визнання торгів недійсними - це наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів повинно бути присутнє порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.
		Об`єктом захисту виступає порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року, справа № 922/3537/17, провадження № 12-127гс19).
		Позивач - ОСОБА_1 та третя особа з самостійними вимогами на предмет спору ОСОБА_4 не довели обставин, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог, оскільки не надали доказів на підтвердження наявності порушень процедури реалізації майна, які б могли вплинути на результати електронних торгів, тобто не довели порушення своїх прав і законних інтересів, а також інтересів малолітньої дитини.
		Суд окремо підкреслює, що згідно постанови Верховного Суду від 08.07.2020р. у справі № 214/5314/17 не підлягають захисту права особи, у разі зловживання особою своїм правом. Так, цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою-п`ятою цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом (стаття 13 ЦК України).
		Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої-п`ятої статті 13 цього Кодексу (частина третя статті 16 ЦК України).
		Тлумачення вказаних норм свідчить, що потрібно розмежовувати зловживання процесуальними правами та зловживання матеріальними (цивільними) правами. Вказані правові конструкції відрізняються як по суті, так і за правовими наслідки щодо їх застосування судом. При зловживанні процесуальними правами суд має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання, позов, чи застосувати інші заходи процесуального примусу. Натомість правовим наслідком зловживання матеріальними (цивільними) правами може бути, зокрема, відмова у захисті цивільного права та інтересу, тобто відмова в позові (постанова Верховного Суду від 03 червня 2020 року, справа N 318/89/18 (провадження № 61-128св19).
		Так, після 2 років розгляду справи та письмових заперечень, лише в судових дебатах представник позивача повідомив суду той факт, що позивачу було відомо про рішення суду про стягнення з неї заборгованості, та що позивач намагалась його відстрочити або шляхом бартерних операцій домовитись зі стягувачем про погашення боргу. Як наслідок такої усвідомленості, позивач, на думку суду, могла або добровільно його виконати, чого не вчинила, або ускладнити його виконання, зловживаючи своїми цивільними правами, надаючи можливість далеким родичам (племінниці) з малолітньою дитиною право на проживання у своєму майні, та ухиляючись від отримання поштової кореспонденції.
		Після всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про недоведеність та безпідставність позовних вимог, а тому, за даних обставин, у задоволенні позову ОСОБА_1 та третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_5 слід відмовити.
		Керуючись ст.15, 16, 203, 215, 224, 655, 656 Цивільного кодексу України, ст.ст.76-78, 83, 258-259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, - 
		В И Р І Ш И В:
		Позовні вимоги  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Першого Малиновського ВДВС м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області, Державного підприємства «СЕТАМ», Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Бутенко Наталії Павлівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3 про визнання недійсними результатів прилюдних торгів, свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів та скасування рішення про державну реєстрацію права власності - залишити без задоволення.
		Позовні вимоги  третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_4  до  ОСОБА_2 , Першого Малиновського ВДВС м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області, Державного підприємства «СЕТАМ», Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Бутенко Наталії Павлівни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3 , орган опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання недійсними результатів електронних торгів - залишити без задоволення.
		Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Повний текст рішення виготовлено 16 червня 2021 року.
		 
		ГОЛОВУЮЧИЙ                  І.А.МАЗУН

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...