Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/31053/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; забезпечення прав на свободу об’єднання у політичні партії та громадські організації.
Надіслано для оприлюднення: 16.06.2021. Зареєстровано: 18.06.2021. Забезпечено надання загального доступу: 23.06.2021.
Дата набрання законної сили: 21.10.2021
Результат оскарження 21.10.2021 Шостий апеляційний адміністративний суд: залишено постанову суду без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		03 червня 2021 року                               м. Київ                                        № 640/31053/20
		 
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: 
		головуючого судді - Шевченко Н.М., 
		за участі секретаря судового засідання - Поліщук О. М., 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської обласної ради, Лічильної комісії Київської обласної ради, третя особа - ОСОБА_2 , про визнання протиправними дій та скасування рішень,
		за участі учасників справи:
		представника позивача - Гребелюк Л. М.,
		представника відповідача: Подласи Ю. С.,
		представника третьої особи - Томіної О. В.
		 
		У С Т А Н О В И В :
		 
		ОСОБА_1 (позивач, ОСОБА_1 ) звернувся із позовною заявою до Київської обласної ради (відповідач 1, Київоблрада), Лічильної комісії Київської обласної ради (відповідач 2, Лічильна комісія), третя особа - ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ), в якому просить суд:
		-          визнати протиправними дії Лічильної комісії при організації обрання (голосування) голови Київської обласної ради VIIІ скликання 27.11.2020 в частині порушення таємниці голосування;
		          -          визнати протиправним та скасувати рішення Лічильної комісії Київської обласної ради VIIІ скликання, оформлене протоколом № 4 від 27.11.2020 «Про засідання лічильної комісії Київської обласної ради VIIІ скликання»;
		          -          визнати протиправним та скасувати рішення Київської обласної ради VIIІ скликання № 006-01-VIIІ від 27.11.2020 про внесення змін до рішення Київської обласної ради № 004-01- VIIІ від 25.11.2020 «Про затвердження форми бюлетенів для таємного голосування щодо обрання голови Київської обласної ради VIIІ скликання, першого заступника та заступника голови Київської обласної ради VIIІ скликання»;
		          -          визнати протиправним та скасувати рішення Лічильної комісії Київської обласної ради VIIІ скликання, оформлене протоколом № 5 від 27.11.2020 «Про засідання лічильної комісії Київської обласної ради VIIІ скликання»;
		          -          визнати протиправним та скасувати рішення Київської обласної ради VIIІ скликання № 007-01- VIIІ від 27.11.2020 «Про обрання голови Київської обласної ради VIIІ скликання»;
		-          зобов`язати Київську обласну раду VIII скликання провести повторне обрання голови Київської обласної ради VIII скликання.
		Позовні вимоги обґрунтовані допущенням зі сторони відповідачів порушень при організації обрання голови Київської обласної ради VIIІ скликання 27.11.2020, які полягали у вирішенні питання про зміну форми бюлетеня всупереч діючого регламенту, встановленням відмінного від регламентованого способу голосування, яким порушено таємницю голосування.
		Київоблрадою подано відзив, у якому заперечує проти позовних вимог, наводячи пояснення щодо їх безпідставності та необґрунтованості. 
		Посилаючись на Європейську хартію місцевого самоврядування, відповідачем зазначено про певну міру свободи розсуду при визначенні форми бюлетеня, яка, до того ж, не була регламентована діючим регламентом, оскільки останній передбачає вимоги лише до бюлетеня під час первинного голосування, а не повторного.
		Наголошуючи на прогалині у нормуванні поняття «таємниця голосування», зазначає про відсутність порушень будь-яких норм при організації голосування, при цьому, зауважуючи на свободі вибору кожного депутата у способі вкидання такого. Додатково зазначено, що відповідно до ч. 6 ст. 7 КАС України, застосування аналогії права або закону не допускається при визначенні меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
		Окремо наголошується щодо допустимості доказів (відеозаписів), наданих позивачем, зокрема, звертається увага на відсутності позначення дати, часу та місця зйомки, неможливості встановити записуючий пристрій, а також зазначено про небезперервність запису, з огляду на що, наявні підстави для висновку про можливе монтування. Додатково, із посиланням на ч. 2 ст. 99 КАС України зазначено про відсутність ЕЦП на копії відеозапису.
		Стосовно відсутності порушеного права, увага звертається на забезпеченні як пасивного виборчого права, в межах якого ОСОБА_1 заявив про відвід до початку процедури голосування, так і активного виборчого права, від якого депутати фракції «За майбутнє», поміж інших, ОСОБА_1 , добровільно відмовились.
		Ухвалою суду від 03.06.2021, за заявою позивача, провадження у справі закрито в частині вимог про:
		-          визнання протиправним та скасування рішення Лічильної комісії Київської обласної ради VIII скликання, оформлене протоколом № 4 від 27.11.2020 «Про засідання лічильної комісії Київської обласної ради VIII скликання» в частині рішення: (1) про припинення повноваження голови лічильної комісії ОСОБА_3 та обрання головою лічильної комісії ОСОБА_4 ; (2) про збереження секретарем лічильної комісії ОСОБА_5 ;
		-          зобов`язання Київської обласної ради VIII скликання провести повторне обрання голови Київської обласної ради VIII скликання.
		Щодо решти позовних вимог, у судовому засіданні представник позивача підтримала їх у повному обсязі, представники відповідача та третьої особи проти задоволення позову заперечували.
		Вивчивши подані документи і матеріали, заслухавши представників учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд зазначає наступне.
		ОСОБА_1 у період виникнення спірних правовідносин був депутатом Київської обласної ради VIII скликання, про що зазначено в тимчасовому посвідченні № 45 (том 1, а. с. 18).
		25.11.2020 відбулось пленарне засідання першої сесії Київської обласної ради VIII скликання, у порядок денний включено питання про обрання голови Київоблради.
		На посаду голови балотувались ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Як зазначено в позовній заяві, 25.11.2020 жоден з кандидатів не отримав більшості голосів, засідання перенесено на 27.11.2020.
		На засіданні 27.11.2020 лічильною комісією прийнято ряд рішень, оформлених протоколами № 4 та № 5.
		За змістом протоколу № 4 від 27.11.2020 «Про засідання лічильної комісії Київської обласної ради VIIІ скликання», лічильною комісією вирішено: 
		-          припинити повноваження голови лічильної комісії ОСОБА_3 та обрати головою комісії ОСОБА_4 , 
		          -          зберегти секретарем лічильної комісії ОСОБА_5 , 
		          -          затвердити форму бюлетеня для таємного голосування по виборах голови Київської обласної ради, першого заступника голови Київської обласної ради, заступника голови Київської обласної Київської області восьмого скликання (додаються). Бюлетені виготовляються у кількості 84 штуки (з виборів кожного виду) на папері білого кольору і захищаються підписами голови та секретаря лічильної комісії; 
		-          для проведення таємного голосування встановити в кімнаті, що розташовується зліва від президії спеціально обладнану кабіну для голосування. Скриньку для опускання бюлетенів за результатами голосування встановити на трибуні для виступу, що розташована у президії. У зв`язку з поширенням COVID-19 та на виконання протиепідемічних заходів, з метою запобігання поширення коронавірусу серед депутатів Київської обласної ради, видача бюлетенів для таємного голосування здійснюється головою лічильної комісії у президії на підставі списку зареєстрованих депутатів у порядку черговості за відповідними складами фракцій у наступній послідовності: депутати від політичної партії «Всеукраїнське об`єднання «Батьківщина», депутати від політичної партії « Слуга Народу », депутати від політичної партії « Опозиційна платформа  За життя », депутати від політичної партії « Європейська солідарність », депутати від політичної партії «За майбутнє». Про одержання бюлетеня депутат розписується у списку. В бюлетені для таємного голосування депутат робить у квадраті напроти прізвища кандидата, за якого він голосує, позначку «+» або іншу, яка дає однозначну відповідь про волевиявлення голосуючого. У разі, коли депутат не підтримає жодного кандидата, він робить відповідну позначку у квадраті напроти слів «Не підтримую кандидата».
		У додатку протоколу № 4 від 27.11.2020 міститься зразок бюлетеня, в якому передбачено місце лише для одного кандидата.
		Рішенням Київської обласної ради VIIІ скликання № 006-01-VIIІ від 27.11.2020 про внесення змін до рішення Київської обласної ради № 004-01- VIIІ від 25.11.2020 «Про затвердження форми бюлетенів для таємного голосування щодо обрання голови Київської обласної ради VIIІ скликання, першого заступника та заступника голови Київської обласної ради VIIІ скликання» вирішено викласти форми бюлетенів для таємного голосування у згаданій редакції.
		Протоколом № 5 засідання лічильної комісії Київської обласної ради VIIІ скликання від 27.11.2020 вирішено:
		-          погасити невикористані бюлетені для таємного голосування по виборам голови Київської обласної ради, кандидатом у яких є ОСОБА_1 у зв`язку із заявою ОСОБА_1 про самовідвід;
		-          про те, що за результатами таємного голосування по виборам голови Київської обласної ради VIIІ скликання кількість голосів депутатів, поданих «За» кандидата на посаду голови Київської обласної ради ОСОБА_2 становить 44, що є підставою вважати обраним головою Київської обласної ради VIIІ скликання ОСОБА_6 .
		Рішенням Київської обласної ради VIIІ скликання № 007-01- VIIІ від 27.11.2020 «Про обрання голови Київської обласної ради VIIІ скликання», головою Київської обласної ради VIIІ скликання обрано ОСОБА_2 .
		Згадане рішення прийняте відкритим поіменним голосуванням, про що свідчить відомість із підписами депутатів Київської обласної ради VIIІ скликання.
		Не погоджуючись із діями і рішеннями Київоблради та Лічильної комісії Київоблради, ОСОБА_1 звернувся із позовом. Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
		Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування (ст. 38 Конституції України).
		Частинами 1- 2 ст. 7 КАС України встановлено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
		Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені  Конституцією  та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Спеціальними нормативно-правовими актами, якими регулюються спірні правовідносини є Закон України «Про місцеве самоврядування» (Закону № 280) та Регламент Київської обласної ради VII скликання, затверджений рішенням Київської обласної ради № 532-27-VII від 17.05.2019 (Регламент).
		Закон № 280 відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
		Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону № 280 сільська, селищна, міська, районна в місті (у разі її створення), районна, обласна рада складається з депутатів, які обираються жителями відповідного села, селища, міста, району в місті, району, області на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.
		До Київської обласної ради VIIІ скликання обрано 84 депутати.
		Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 46 Закону № 280 сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.
		Першу сесію новообраної районної у місті, районної, обласної ради скликає відповідна територіальна виборча комісія не пізніш як через два тижні після реєстрації новообраних депутатів ради у кількості, яка забезпечує повноважність складу ради відповідно до статті 45 цього Закону. Перше пленарне засідання першої сесії відкриває голова зазначеної територіальної виборчої комісії, який інформує раду про підсумки виборів депутатів. З моменту визнання повноважень депутатів ради нового скликання рада обирає тимчасову президію з числа депутатів ради в кількості не більше п`яти осіб - представників партій (блоків), які набрали найбільшу кількість голосів на виборах. Члени тимчасової президії почергово головують на пленарних засіданнях ради до обрання голови ради. З часу обрання голови ради він веде пленарні засідання ради відповідно до вимог цього Закону та регламенту ради.
		Порядок проведення першої сесії ради, порядок обрання голови та заступника (заступників) голови районної у місті, районної, обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, скликання чергової та позачергової сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності". До прийняття регламенту ради чергового скликання застосовується регламент ради, що діяв у попередньому скликанні (ч. 15 ст. 46 Закону № 280).
		Голова районної, обласної, районної у місті (у разі її створення) ради обирається відповідною радою шляхом таємного голосування з числа її депутатів на строк повноважень ради (ч. 1 ст. 55 Закону № 280).
		Оскільки оскаржувані дії та рішення вчинені та прийняті на першій сесії Київської обласної ради VIIІ скликання до затвердження регламенту, станом на 27.11.2020 чинним був Регламент Київської обласної ради VII скликання.
		Порядок прийняття рішень регламентований статтею 25 Регламенту.
		За змістом ч. 1 ст. 25 Регламенту рішення Ради з будь-якого питання приймаються на її пленарному засіданні після їх обговорення.
		Відповідно до ч. 10 ст. 25 Регламенту рішення Ради приймаються відкритим або таємним голосуванням.
		Відкрите голосування здійснюється за допомогою електронної системи голосування або шляхом підняття руки.
		За пропозицією будь-кого з депутатів, підтриманою однією третьою від загального складу депутатів Ради, може проводитися поіменне голосування.
		Таємне голосування проводиться при обранні голови Ради, його заступників та в інших випадках, передбачених законодавством України, а також за окремим рішенням Ради.
		Частиною 11 ст. 25 Регламенту встановлено, що при відкритому голосуванні шляхом підняття руки після підрахунку голосів лічильною комісією, головуючий на засіданні або голова лічильної комісії оголошують результати голосування - скільки депутатів «за», «проти» або «утримався» і повідомляють прийнято проект (пропозицію) чи відхилено.
		При поіменному голосуванні кожен депутат за пред`явленням лічильній комісії свого посвідчення особисто у списку депутатів проти свого прізвища робить запис «за», «проти» або «утримався» та ставить власноручний підпис.
		Лічильна комісія підраховує голоси, складає протокол лічильної комісії та подає дані про результати поіменного голосування головуючому на засіданні, а списки голосування - у Секретаріат сесії. Підсумки голосування заносяться до протоколу сесії.
		У випадку використання електронної системи голосування, результати голосування висвітлюються на інформаційному табло електронної системи та повідомляються головуючим на пленарному засіданні.
		Згідно з ч. 12 ст.25 Регламенту таємне голосування проводиться у випадках передбачених законом, цим Регламентом. 
		Таємне голосування проводиться шляхом подачі бюлетенів. До бюлетеня по виборах посадових осіб Ради включаються всі висунуті кандидатури, які дали згоду балотуватися. Вони зазначаються в бюлетені в алфавітному порядку.
		Самовідвід кандидатів приймається Радою без голосування.
		Зразок бюлетеня затверджується Радою.
		Бюлетені виготовляються під контролем лічильної комісії в кількості, що дорівнює фактичній кількості депутатів. Перед початком голосування лічильна комісія перевіряє наявність та готовність кабін для таємного голосування, опечатує скриньки, повідомляє депутатам порядок і місце голосування.
		Бюлетені видаються депутатам членами лічильної комісії згідно зі списком депутатів за пред`явленням депутатського посвідчення або іншого документа, який засвідчує особу. Отримання бюлетеня засвідчується особистим підписом депутата.
		Кожному депутату видається один бюлетень.
		Депутат голосує особисто.
		Відповідно до ст. 4 Регламенту у своїй діяльності Рада, її органи та посадові особи керуються Конституцією України, Європейською хартією місцевого самоврядування від 15.10.1985 (ратифікованою Законом України № 452/97 від 15.07.1997), Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про статус депутатів місцевих рад», «Про службу в органах місцевого самоврядування», іншими законодавчими та нормативними актами, рішеннями Ради та цим Регламентом.
		Європейська хартія місцевого самоврядування від 15.10.1985 ратифікована та в подальшому набрала чинності для України 01.01.1998.
		За змістом ст. 1 Європейської хартії місцевого самоврядування сторони зобов`язуються вважати для себе обов`язковими, у порядку та обсязі, передбачених у статті 12 цієї Хартії, нижченаведені статті.
		Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 Європейської хартії місцевого самоврядування головні повноваження і функції органів місцевого самоврядування визначаються конституцією або законом. Однак це положення не перешкоджає наділенню органів місцевого самоврядування повноваженнями і функціями для спеціальних цілей відповідно до закону. Органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене зі сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу.
		Згаданими положеннями передбачена міра дискреційних повноважень органів місцевого самоврядування, проте, така свобода розсуду, у розумінні наведених норм, передбачається для усунення прогалин регулятивних документів і не може суперечити приписам таких.
		Надаючи оцінку рішенню лічильної комісії, викладеному в протоколі № 4 та рішенню Київської обласної ради VIIІ скликання № 006-01-VIIІ від 27.11.2020, які стосуються затвердження форми бюлетеня для виборів, зокрема, голови Київської обласної ради VIIІ скликання, слід зазначити наступне.
		Системний аналіз норм Закону № 280 та ч. 12 ст. 25 Регламенту дозволяє дійти до висновку, що форма (зразок) бюлетеня, хоч і затверджується Радою, проте: (1) бюлетень обов`язково має бути в одному екземплярі на кожного депутата, (2) із зазначенням всіх висунутих кандидатур в алфавітному порядку та (3) має видаватись згідно зі списком депутатів.
		У відзиві відповідач наполягає на тому, що Регламентом встановлене правило лише для первинних виборів, водночас, для повторних жодних застережень не зазначено, натомість, Лічильна комісія та Київоблрада керувались наданою свободою розсуду у вирішенні неврегульованих питань.
		За висновком суду, подібна логіка органу місцевого самоврядування ґрунтується на надмірному формалізмі при тлумаченні спеціальних норм та має на меті відступлення від будь-якого правила, затвердженого регламентом та законом.
		Більш того, ч. 12 ст. 25 Регламенту не розділяє поняття первинних та повторних виборів, окрім як за послідовністю та підставами їх проведення, натомість, первинні та повторні вибори, а також повторне голосування, передбачені згаданою частиною, за відсутності інших спеціальних норм, мають проводитись відповідно до правил, встановлених ч. 12 ст. 25 Регламенту.
		Крім того, визначаючи у протоколі № 4 форму проведення виборів, Лічильна комісія мотивує зміну порядку видачі бюлетенів для таємного голосування виконанням протиепідемічних заходів, у зв`язку з поширенням COVID-19.
		Зі змісту наданих позивачем доказів убачається, що зала засідання депутатів 27.11.2020 була вщент заповнена людьми, зокрема, представниками засобів масової інформації.
		При цьому, ані в оскаржуваному протоколі № 4, ані в судовому засіданні представник відповідача не змогла надати пояснень, яким чином таке відступлення від положень Регламенту сприяло запобіганню поширення COVID-19 під час проведення виборів голови Київської обласної ради VIIІ скликання.
		Таким чином, прийняття рішення про затвердження форми бюлетеня (1) із зазначенням кожного кандидата на окремому бюлетені, (2) видача кожному депутату більше одного бюлетеня, яка хоч і не відбулась, але передбачалась за змістом оскаржуваних рішень, а також (3) зміна порядку видачі бюлетенів, - є прямим порушенням норм Регламенту, які не допускають свободи розсуду, з огляду на що Лічильна комісія, вирішуючи про форму бюлетенів для повторних виборів 27.11.2020 та Київоблрада, затверджуючи згадані зразки бюлетенів, діяли не у спосіб, передбачений законом та прямо суперечачи йому.
		Щодо порушення таємниці голосування слід додатково звернути увагу на електронні докази, надані позивачем на флеш накопичувачі.
		У відзиві наголошується щодо допустимості доказів (відеозаписів), зокрема, звертається увага на відсутності позначення дати, часу та місця зйомки, неможливості встановити записуючий пристрій, а також зазначено про небезперервність запису, з огляду на що, наявні підстави для висновку про можливе монтування. Додатково, із посиланням на ч. 2 ст. 99 КАС України акцентовано на відсутності ЕЦП на копії відеозапису.
		Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 99 КАС України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).
		Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги". Законом може бути визначено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.
		Питання щодо визначення понять «оригінал» та «копія» електронного доказу досліджувалось Верховним Судом у складі Касаційного кримінального суду в постанові від 10.09.2020 за № 751/6069/19.
		Так, за змістом ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.
		У разі надсилання електронного документа кільком адресатам або його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа (ч. 2 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).
		Таким чином, записані на флеш накопичувач відеозаписи є примірником (оригіналом) електронного доказу, до якого не застосовується вимога його скріплення ЕЦП (КЕП).
		При цьому, суд критично сприймає посилання на неможливість встановити пристрій, або відсутність позначок дати, часу та місця зйомки, оскільки такі формальні вимоги до відеозапису, як електронного доказу, КАС України та жоден інший нормативно-правовий акт не передбачає.
		Слід також звернути увагу, що в судовому засіданні представник позивача не зміг надати пояснення щодо можливого монтування відео, а саме, в яких позначках часу хронологія не співпадає. Дослідивши відеозаписи судом також не встановлено переривань або інших ознак монтування, які б ставили під сумнів зафіксовану аудіовізуальну інформацію.
		Резюмуючи викладене, надані позивачем електронні докази (відеозаписи) є оригіналами, які слід вважати допустимими та належними.
		На трьох з п`яти відеозаписах зафіксована процедура голосування за обрання голови Київської обласної ради VIIІ скликання з трьох різних ракурсів.
		Із досліджених матеріалів убачається, що кожен з депутатів по черзі підходив до президії, отримував бюлетень, після чого направлявся до кімнати для голосування. Виходячи з кімнати депутати опускали бюлетені у прозору скриньку, яка розташована на трибуні для виступу таким чином, що всі присутні у залі мали змогу побачити, який саме вибір зроблено тим чи іншим депутатом.
		Згадані обставини не заперечуються відповідачем, проте, останній зазначає про відсутність визначення «таємне голосування» в Законі № 280 та Регламенті, натомість, оскільки жодного впливу на депутатів не вчинялось, вибори голови Київської обласної ради VIIІ скликання відбулись у належний спосіб.
		Суд погоджується із доводами відповідача стосовно неможливості застосувати аналогію права чи закону, оскільки за змістом ч. 6 ст. 7 КАС України аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування
		Дійсно, згадані нормативно-правові акти не визначають поняття «таємне голосування», водночас, воно є видом голосування, при якому (1) зберігається анонімність, яка (2) виключає контроль за волевиявленням. Згадане слід віднести до загальних засад виборчого права, дія яких без застосування аналогії права поширюється на вибори голови, першого заступника та заступника органу місцевого самоврядування.
		Зі змісту наданих позивачем відеозаписів убачається, що будь-яка особа, яка знаходилась на пленарному засіданні або спостерігала за ним, шляхом перегляду трансляції присутніх засобів інформації, мала змогу до оголошення результатів дізнатись про те, хто з депутатів зробив той чи інший вибір, що стало можливим через визначений Лічильною комісією спосіб голосування, зокрема, встановлення прозорої скриньки на трибуні для виступу.
		При цьому, у порушення прямого припису ч. 12 ст. 25 Регламенту, при організації таємного голосування не встановлено відповідних кабін.
		Стосовно контролю за волевиявленням, суд критично сприймає доводи відповідача стосовно відсутності ознак такого.
		За висновком суду, саме по собі порушення анонімності голосування безумовно тягне за собою порушення таємниці голосування, що надає можливість для контролю за волевиявленням, нівелюючи сутність таємного голосування вцілому. 
		При цьому, для встановлення порушення таємниці голосування не потрібно доводити факт впливу на волевиявлення, оскільки згадане слід віднести до складу відповідного адміністративного або кримінального правопорушення та виходить поза межі предметної юрисдикції адміністративного судочинства.
		Таким чином, Лічильна комісія, будучи колегіальним органом, основним завданням якого є організація, перевірка дотримання регламенту та проведення голосування допустила вчинення дій, які призвели до порушення таємниці голосування.
		При цьому реалізація таких нормативних положень має бути здійснена у такий спосіб, щоб це дозволяло встановити дійсне волевиявлення виборців (депутатів), адже в іншому випадку, навіть за формального дотримання законодавчих вимог, створюється лише видимість реалізації гарантованого права депутатів обирати та бути обраними на відповідні посади в органах місцевого самоврядування.
		З огляду на викладене вище, на Лічильну комісію покладається обов`язок вчинити всі можливі дії задля забезпечення законності під час виборів, при цьому, за встановлених судом обставин неможливо дійти до висновку, що вибори голови Київської обласної ради VIII скликання 27.11.2020 відбулись у спосіб, передбачений законом та Регламентом.
		При цьому, частиною 1 ст. 55 Закону № 280, та п. 10 Регламенту передбачено, що вибори голови Ради проводиться шляхом таємного голосування. Жодного відступлення від такого правила згадані нормативно-правові акти не містять.
		Зважаючи, що рішення Київської обласної ради VIIІ скликання № 007-01- VIIІ від 27.11.2020 «Про обрання голови Київської обласної ради VIIІ скликання» прийнято відкритим поіменним голосуванням, тобто, в непередбаченому порядку, в даному випадку також порушено встановлений законом спосіб, що виключає правомірність прийняття такого акту.
		Відповідно до ч. 1  ст. 77 КАС України  кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених  статтею 78 цього Кодексу.
		Частиною 2  ст. 77 КАС України  передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Резюмуючи викладене, Протокол № 4, в частині рішення про встановлення форми бюлетеня та визначення способу голосування, а також рішення Київської обласної ради VIIІ скликання № 006-01-VIIІ від 27.11.2020 є протиправними, оскільки прямо суперечать діючому, на дату їх прийняття, Регламенту та Закону № 280. Дії Лічильної комісії при організації виборів голови Київської обласної ради VIIІ скликання слід визнати такими, що вчинені не у спосіб, передбачений чинними нормативно-правовими актами, натомість, протиправними є результати таких виборів, про що вирішено повідомити у протоколі № 5. Аналогічний висновок стосується рішення Київської обласної ради VIIІ скликання № 007-01-VIIІ від 27.11.2020, яке, фактично, дублює результати таємного голосування, але прийнято шляхом відкритого поіменного голосування.
		З урахуванням викладеного, позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити в повному обсязі.
		Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Зважаючи на закриття провадження в частині позовних вимог, по суті розглянуто п`ять вимог немайнового характеру, за які сплачено 4204,00 грн судового збору.
		Оскільки Лічильна комісія, відповідно до ст. 19 Регламенту, обирається для організації голосувань Ради і визначення їх результатів, виділення бюджетних асигнувань на її діяльність не передбачено, всі судові витрати підлягають стягненню з Київської обласної ради.
		Керуючись статтями 9, 77, 90, 139, 241- 247, 250, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України,
		В И Р І Ш И В :
		 
		1.          Адміністративний позов ОСОБА_1 до Київської обласної ради, Лічильної комісії Київської обласної ради, третя особа - ОСОБА_2 , про визнання протиправними дій та скасування рішень задовольнити.
		2.          Визнати протиправними дії Лічильної комісії при організації обрання (голосування) голови Київської обласної ради VIIІ скликання 27.11.2020 в частині порушення таємниці голосування.
		          3.          Визнати протиправним та скасувати рішення Лічильної комісії Київської обласної ради VIIІ скликання, оформлене протоколом № 4 від 27.11.2020 «Про засідання лічильної комісії Київської обласної ради VIIІ скликання» в частині вирішення питань:
		-          про форму бюлетеня для таємного голосування на виборах голови Київської обласної ради, першого заступника голови Київської обласної ради, заступника голови Київської обласної ради восьмого скликання;
		          -          про процедуру проведення таємного голосування.
		4.          Визнати протиправним та скасувати рішення Київської обласної ради VIIІ скликання № 006-01-VIIІ від 27.11.2020 про внесення змін до рішення Київської обласної ради № 004-01- VIIІ від 25.11.2020 «Про затвердження форми бюлетенів для таємного голосування щодо обрання голови Київської обласної ради VIIІ скликання, першого заступника та заступника голови Київської обласної ради VIIІ скликання».
		          5.          Визнати протиправним та скасувати рішення Лічильної комісії Київської обласної ради VIIІ скликання, оформлене протоколом № 5 від 27.11.2020 «Про засідання лічильної комісії Київської обласної ради VIIІ скликання».
		          6.          Визнати протиправним та скасувати рішення Київської обласної ради VIIІ скликання № 007-01- VIIІ від 27.11.2020 «Про обрання голови Київської обласної ради VIIІ скликання».
		          7.          Стягнути витрати зі сплати судового збору на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Київської обласної ради у розмірі 4204,00 (чотири тисячі двісті чотири) гривні.
		 
		Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).
		Відповідач 1: Київська обласна рада (пл. Лесі Українки, 1, м. Київ, 01196, код ЄДРПОУ: 24572267).
		Відповідач 2: Лічильна комісія Київської обласної ради (пл. Лесі Українки, 1, м. Київ, 01196, код ЄДРПОУ: відсутній).
		Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідачів: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ).
		 
		Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України та може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.
		 
		Суддя                                                                                                          Н.М. Шевченко 
		 
		Повний текст рішення складено 16.06.2021.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...