Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 903/14/21 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; банківської діяльності; кредитування.
Надіслано для оприлюднення: 17.06.2021. Зареєстровано: 18.06.2021. Забезпечено надання загального доступу: 22.06.2021.
Дата набрання законної сили: 28.05.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		28 травня 2021 року Справа №903/14/21 
		 
		Північно-західний апеляційний господарський суд у складі:
		головуючий суддя Дужич С.П.,
		суддя Коломис В.В., 
		суддя Миханюк М.В. 
		 
		розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Кредобанк" на рішення Господарського суду Волинської області від 03 березня 2021 року, суддя Якушева І.О., у справі 
		за позовом Акціонерного товариства "Кредобанк" 
		до Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньвуд" 
		про стягнення 8 121,42 грн. 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		04 січня 2021 року, АТ "Кредобанк" звернулось до Господарського суду Волинської області з позовом до ТОВ "Волиньвуд" про стягнення 8 121,42 грн., з яких: 6 000,12 грн. - неповернута сума кредиту, 1 458,36 грн. - прострочені відсотки, 54,00 грн. - прострочена сума комісії за адміністрування кредиту, 35,00 грн. - відсотків, 573,94 грн. - пені.
		03 березня 2021 року, рішенням Господарського суду Волинської області у задоволенні позову АТ "Кредобанк" було відмовлено. 
		АТ "Кредобанк", у своїй апеляційній скарзі просить рішення скасувати та постановити нове, яким позов задоволити, вважаючи, що прийняті судом висновки не відповідають обставинам справи, а також порушено норми матеріального права, оскільки укладаючи договір, сторони погодили всі істотні умови та відповідач взяв на себе зобов`язання сплачувати відсотки за користування кредитом, які за своїм характером є встановленою договором платою за користування грошовими коштами.
		Так, згідно п.10.2. Правил надання комплексних банківських послуг юридичним особам та фізичним особам-підприємцям у ПАТ "Кредобанк", затверджених рішенням Правління ПАТ "Кредобанк" /протокол №927 від 25 червня 2018 року/ (чинного на момент укладення Договору), за несвоєчасну оплату грошових зобов`язань, що випливають з Договору послуг, клієнт, крім відшкодування збитків, сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не передбачене тарифами, Правилами, Договором послуг. 
		Помилковим вважає висновок суду першої інстації про відсутність доказів на підтвердження перерахування відповідачу кредитних коштів тому, що до позовної заяви долучалась виписка про рух коштів по рахунку з 25 січня по 07 жовтня 2020 року, яка, вважає, і є доказами використання та надання грошових коштів відповідачу, якими він скористався під час здійснення видаткових операцій понад залишок власних коштів на рахунках, в результаті чого і утворилась спірна заборгованість.
		Стосовно різних номерів укладеного з позивачем договору зазначає, що АТ "Кредобанк" укладено договір банківського рахунку (автоматичний овердрафт) №25765234131 від 25 липня 2018 року, якому з моменту першого використання коштів понад залишок в електронній системі банку присвоєно №0/2461410VІІ від 25 січня 2020 року (вказані кредитні договори є тотожними). 
		В той же час, наявність цього номеру не спростовує факту, що внаслідок невиконання взятих на себе зобов`язань, у відповідача виникла заборгованість, яка добровільно погашена не була і останньому направлялась повідомлення-вимога, у якій містився номер кредитного договору, призначений в електронній банківській системі, як зазначено раніше - №0/2461410VІІ від 25 січня 2020 року. 
		Також, апелянт зазначив про законність вимоги стосовно стягнення коштів, нарахованих за ч.2 ст. 625 ЦК України, оскільки у разі якщо кредитор звернувся до позичальника з вимогою достроково повернути кредитні кошти, то така вимога автоматично змінює умови, порядок та строк дії кредитного договору. (позиція Великої Палати Верховного суду України, справа №310/11534/13-ц).
		Щодо неможливості подання доказів до суду першої інстанції, повідомляє, що представником АТ "Кредобанк" для надання до суду апеляційної інстанції Правил надання комплексних банківських послуг юридичних особам та фізичним особам-підприємцям у ПАТ "Кредобанк", затверджених Рішенням Правління ПАТ "КРЕДОБАНК", Протоколом №927 від 25 червня 2018 року необхідним був додатковий час для здійснення запиту до Банку щодо надання копій таких документів у потрібній редакції для їх подальшого надання. Також, електронний варіант зазначених Правил міститься на офіційному сайті АТ "Кредобанк" і є загальнодоступною інформацією. А з наданої до суду першої інстанції анкети-заяви та інших документів, підписаних відповідачем, чітко вбачається, що відповідач висловив свою згоду на укладення договору.
		Відповідач не скористався своїм правом відзиву на апеляційну скаргу, проте його відсутність, відповідно ст. 165 ГПК України, не перешкоджає апеляційному перегляду справи.
		 
		06 квітня 2021 року, ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду було відкрито провадження за скаргою АТ "Кредобанк" та призначено розглядати її без виклику сторін в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами. 
		 
		Колегія суддів, заслухавши доповідь головуючого, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з`ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила, що:
		25 липня 2018 року, між ПАТ "Кредобанк" та ТОВ "Волиньвуд" було укладено договір №25765234131 банківського рахунку (юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців), за умовами якого банк відкриває клієнту поточні рахунки, в т.ч. карткові рахунки, здійснює розрахунково-касове обслуговування та надає інші послуги, передбачені Правилами надання комплексних банківських послуг юридичним особам та фізичним особам-підприємцям у ПАТ "Кредобанк" (надалі Правила), у тому числі з використанням системи дистанційного обслуговування "Клієнт-Інтернет- Банк" (надалі-Система), а клієнт приймає послуги банку на умовах, обсязі та в порядку, визначених чинним законодавством України, Правилами надання комплексних банківських послуг юридичних особам та фізичним особам-підприємцям у ПАТ "Кредобанк", Правилами користування банківськими платіжними картками, документацією Системи, цим договором та тарифами банку. (а.с.7)
		Договір підписано позивачем і відповідачем, скріплено їх печатками.
		Згідно з п.1.2. Договору №25765234131, банк відкриває поточні рахунки та надає клієнту послуги, передбачені цим договором, на підставі відповідних стандартних форм документів. Після акцепту банком погоджених клієнтом відповідних стандартних форм документів, вони стають невід`ємною частиною Договору.
		Відповідно до п.1.4. Договору №25765234131 цей договір набуває чинності з дати підписання його сторонами, але не раніше дня відкриття першого поточного рахунку клієнта в банку.
		Згідно п.1.6. Договору №25765234131, сторони підписанням даного договору підтверджують, що при погодженні ними стандартних форм документів, визначених Правилами (заява про відкриття рахунків тощо), сторонами будуть погоджені всі істотні договірні умови надання банком клієнту відповідних послуг.
		Відповідно до п.1.7. Договору №25765234131 шляхом підписання цього договору клієнт:
		- уповноважує та безвідклично доручає банку здійснювати, у відповідності до ст. 26 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", договірне списання коштів\банківських металів з усіх рахунків, що відкриті та\або будуть відкриті на ім`я клієнта в банку, в сумах, належних до сплати клієнтом банкові згідно з тарифами, стандартними формами документів, правилами та\або іншими договорами та\або з інших підстав, встановлених чинним законодавством;
		- підтверджує, що ознайомився з Правилами надання комплексних банківських послуг юридичних особам та фізичним особам-підприємцям у ПАТ "Кредобанк", Правилами користування банківськими платіжними картками, документацією Системи та тарифами банку;
		-надає згоду (дозвіл) банку, як володільцю баз персональних даних, вчиняти з персональним даними клієнта, відповідні дії (заходи), у тому числі розкривати банківську таємницю клієнта, з метою, в обсязі та в порядку визначеними Правилами та чинним законодавством України;
		-зобов`язується надавати/забезпечити надання документів і відомостей, необхідних для здійснення ідентифікації, верифікації, вивчення клієнта, уточнення інформації про клієнта (у тому числі встановлення ідентифікаційних даних кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), аналізу та виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, та інші передбачені законодавством документи та відомості, які витребує банк з метою виконання вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;
		- надавати банку відомості/ оформлені належним чином відповідні документи, що підтверджують зміну інформації, що надавалася клієнтом до банку, зокрема щодо кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), установчих документів, власників часток статутного капіталу чи прав голосу, місцезнаходження представників та їх повноважень, контактних та інших даних тощо, протягом 5 робочих днів з моменту внесення таких змін.
		27 липня 2018 року, згідно з інформаційним повідомленням про відкриття рахунку, ТОВ "Волиньвуд" було відкрито рахунок № НОМЕР_1 . (а.с.13).
		 21 серпня 2018 року, між сторонами у справі було підписано анкету-заяву на оформлення корпоративної БПК. (а.с.12)
		Підписавши договір, ТОВ "Волиньвуд" прийняло послуги банку на умовах, обсязі та в порядку, визначених чинним законодавством України, Правилами надання комплексних банківських послуг юридичним особам та фізичним особам-підприємцям та Правилами користування банківськими платіжними картками, документацією Системи, цим договором та Тарифами банку.
		12 лютого 2020 року, ТОВ "Волиньвуд" отримало від банку 6 000,12 грн. з призначенням платежу "віднесення простроченого кредиту за договором №О/246141/OVR від 25 січня 2020 року за призначенням" на підтвердження чого банком додано копія виписки про рух коштів по рахунку № НОМЕР_1 з 25 січня по 07 жовтня 2020 року.
		27 липня 2020 року, АТ "Кредобанк" звернулось до ТОВ "Волиньвуд" з повідомленням-вимогою №1415015 про дострокове погашення заборгованості у розмірі 6 957,80 грн. за Кредитним договором №О/246141OVR від 25 січня 2020 року. (а.с.18) 
		04 січня 2021 року, АТ "Кредобанк" звернулось до Господарського суду Волинської області з позовом до ТОВ "Волиньвуд" про стягнення 8 121,42 грн., з яких: 6 000,12 грн. - неповернута сума кредиту, 1 458,36 грн. - прострочені відсотки, 54 грн. - прострочена сума комісії за адміністрування кредиту, 35 грн. - відсотків, 573,94 грн. - пені, посилаючись на неналежне виконання відповідачем Договору банківського рахунку №25765234131 від 25 липня 2018 року. (а.с.1-4)
		03 березня 2021 року, рішенням Господарського суду Волинської області у задоволенні позову АТ "Кредобанк" було відмовлено. (а.с.94-97)
		 
		Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступне.
		Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.
		Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст. 16 ЦК України, договором або іншим законом.
		Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. 
		Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти
		За ст. 10561 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
		Відповідно до ч.1 ст. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
		Договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов`язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам (ч.1, 2 ст. 1067 ЦК України).
		За ст. 7 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", банки мають право відкривати своїм клієнтам, зокрема, поточні рахунки. 
		Клієнт зобов`язаний сплатити плату за виконання банком операцій за рахунком клієнта, якщо це встановлено договором (ч.4 ст. 1068 ЦК України).
		За змістом ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
		Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, останній має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст. ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
		Як встановлено з матеріалів справи, 25 липня 2018 року, між ПАТ "Кредобанк" та ТОВ "Волиньвуд" було укладено Договір №25765234131 банківського рахунку (юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців), за умовами якого банк відкриває клієнту поточні рахунки, в т.ч. карткові рахунки, здійснює розрахунково-касове обслуговування та надає інші послуги, передбачені Правилами надання комплексних банківських послуг юридичним особам та фізичним особам-підприємцям у ПАТ "Кредобанк", у тому числі використанням системи дистанційного обслуговування "Клієнт-Інтернет-Банк", а клієнт приймає послуги банку на умовах, обсязі та в порядку, визначених чинним законодавством України, Правилами, Правилами користування банківськими платіжними картками, документацією Системи, цим договором та тарифами банку. 
		На обґрунтування заявлених вимог АТ "Кредобанк" посилається на те, що у зв`язку з порушенням ТОВ "Волиньвуд" зобов`язань за Договором банківського рахунку №25765234131, останній не повернув надані йому 12 лютого 2020 року 6 000,12 грн. - кредитних коштів, тому банк звернувся до суду і просив стягнути з відповідача 8 121,42 грн. 
		Проте, банк на надав суду належних доказів, за якими у останнього була б можливість встановити підстави виникнення спірних правовідносин, істотні умови кредитної угоди, термін повернення кредитних коштів, ступінь виконання сторонами зобов`язань тощо.
		У апеляційній скарзі банк зазначає, що згідно Правил надання комплексних банківських послуг юридичних особам та фізичним особам-підприємцям у ПАТ "Кредобанк" (чинних на момент укладення Договору), а також за умовами Кредитного договору сторонами передбачено відповідальність у вигляді штрафу, пені і відсотків за користування кредитом.
		В той же час, до суду першої інстанції вищезазначених Правил надано не було. Посилаючись на те, що клієнт приймає послуги банку на умовах, обсязі та в порядку, визначених чинним законодавством України, Правилами надання банківських послуг, Правилами користування банківськими платіжними картками, документацією Системи, цим договором та Тарифами банку, позивач в позовній заяві не посилається на пункти та розділи цих Правил, не вказує про те, в якій редакції він застосовує ці Правила.
		Посилання банку на неможливість їх подання до суду першої інстанції через брак часу апеляційним судом відхиляється, оскільки розгляд спору тривав з 08 січня по 03 березня 2021 року і у банку було достатньо часу для надання усіх необхідних доказів, більше того, розгляд справи неодноразово відкладався.
		У такому випадку до застосування підлягає ч.3 ст. 269 ГПК України, згідно якої докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
		Також, матеріали справи не містять жодних доказів про те, з якою редакцією Правил надання комплексних банківських послуг ознайомився відповідач і яку редакцію цих Правил застосовує позивач, звертаючись з позовом до суду.
		Крім того, суд першої інстанції вірно вказав, що у призначенні платежу зазначено, що відноситься на прострочення кредит за договором №О/246141OVR від 25 січня 2020 року, а не за кредитним договором №25765234131 від 25 липня 2018 року за яким банк просить стягнути заборгованість. Також, у повідомленні-вимозі №1415015 від 27 липня 2020 року: банк вимагає сплатити заборгованість саме за Договором №О/246141OVR від 25 січня 2020 року.
		Проте, у позовній заяві, позивач не обґрунтував укладення Кредитного договору №О/246141OVR від 25 січня 2020 року, не надав доказів його існування, не навів істотних та інших умов, які були узгоджені сторонами, як-то строк, умови повернення, відсоткова ставка, наявність відповідальності сторін тощо.
		Зазначення у апеляційній скарзі про те, що з моменту першого використання коштів понад залишок в електронній системі банку Договір банківського рахунку (автоматичний овердрафт) №25765234131 від 25 липня 2018 року було присвоєно №0/2461410VІІ від 25 січня 2020 року і вказані кредитні договори є тотожними, судовою колегією оцінюються критично і відхиляються як такі, що не доведені належними доказами письмовими доказами у розумінні ст.ст. 73, 76-80 ГПК України.
		Більше того, у банку була можливість зазначити про вищевикладене при розгляді справи у суді першої інстанції для надання його доводам належної оцінки, але цього зроблено не було.
		У позовній заяві позивач посилається на те, що кредитним договором було передбачено відповідальність позичальника у вигляді сплати пені та штрафу.
		Проте, суд першої інстанції, враховуючи обсяг наданих позивачем доказів, дійшов вірного висновку, що у Договорі банківського рахунку №25765234131 від 25 липня 2018 року, за яким просить стягнути заборгованість позивач, відсутні умови про встановлення відповідальності відповідача у вигляді сплати неустойки (пені, штрафу) за порушення виконання зобов`язання, не визначено їх розміру.
		Так само, як договором не узгоджено обов`язку відповідача сплачувати відсотки за користування кредитом, комісію за адміністрування кредиту, не встановлено розміру процентів за користування кредитом.
		Більше того, надання кредиту позивач обґрунтовує не Договором банківського рахунку №25765234131 від 25 липня 2018 року, а Кредитним договором №О/246141OVR від 25 січня 2020 року, укладення якого не доведено.
		За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками господарського суду першої інстанції, що у суду відсутня можливість встановити реальність та розмір виконаних обов`язків з надання кредиту відповідачу, а також перевірити нарахування відсотків, штрафу, пені, здійснені банком у позовній заяві, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають у зв`язку з їх недоведенністю.
		Європейський суд з прав людини у справах "Серявін та інші проти України" і "Трофимчук проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент (довід). Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
		Тому, інші заперечення, викладені у апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час її розгляду, а тому відхиляються як необґрунтовані.
		Згідно ст.ст. 74, 77 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
		Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте у відповідності до норм ст. 236, 238 ГПК України із всебічним, повним та об`єктивним дослідженням матеріалів справи в їх сукупності та вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування та задоволення вимог апеляційної скарги.
		Судові витрати за подачу апеляційної скарги, на підставі ст.ст. 129, 282 ГПК України, у зв`язку з відмовою в їх задоволенні, покладаються на апелянта.
		Керуючись ст.ст. 129, 269-276, 281-284 ГПК України, суд,-
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Кредобанк" - залишити без задоволення.
		Рішення Господарського суду Волинської області від 03 березня 2021 року у справі №903/14/21 - залишити без змін. 
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не може бути оскаржена до суду касаційної інстанції на підставі п.2 ч.3 ст. 287 ГПК України.
		Матеріали справи №903/14/21 повернути Господарському суду Волинської області.
		 
		Головуючий суддя Дужич С.П. 
		 
		Суддя Коломис В.В. 
		 
		Суддя Миханюк М.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...