Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 274/4944/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них; завданої майну фізичних або юридичних осіб.
Надіслано судом: 23.06.2021. Зареєстровано: 24.06.2021. Забезпечено надання загального доступу: 25.06.2021.
Дата набрання законної сили: 15.03.2022
Результат оскарження 29.06.2022 Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ: залишено без змін ухвалу суду апеляційної інстанції
Номер судового провадження: 2/0274/421/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 274/4944/20 Провадження № 2/0274/421/21 
		 УХВАЛА
		 
		   22.06.2021 м.Бердичів
		 
		Суддя Бердичівськогоміськрайонного суду Житомирської області Большакова Т.Б. (далі Суд), за участі секретаря судового засідання Лободи В.Л., розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Бердичівтеплоенерго» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
		                  В С Т А Н О В И В:
		В липні 2020року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому, з урахуванням уточнень від 29.03.2021, просив зобов`язати Комунальне підприємство «Бердичівтеплоенерго» здійснити перерахунок коштів в сумі 25937,99 грн. з рахунку Комунального підприємства «Бердичівтеплоенерго» на його поточний рахунок в Ощадбанку НОМЕР_1 які були йому незаконно перераховані; стягнути з Комунального підприємства «Бердичівтеплоенерго» на його користь 25937,99 грн в рахунок відшкодування матеріальної компенсації за умисно заподіяну йому матеріальну шкоду; стягнути з відповідача 25937,99 грн моральної шкоди, посилаючись на незаконність надання відповідачем до структурного підрозділу з питань соціального захисту інформації про суму заборгованості з оплати послуг, що призвело до перерахунку коштів лише одному із надавачів комунальних послуг без врахування пільги, наданої йому як інваліду війни.
		Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області суду від 04.09.2020 прийнято позовнузаяву ОСОБА_1 та призначенопідготовче судовезасідання на 28.09.2020.
		В судовому засіданні 28.09.2020 оголошено перерву до 19.10.2020 у зв`язку із задоволенням клопотання позивача про витребування доказів, яку було продовжено до 11.11.2020 за клопотанням ОСОБА_2 від 02.10.2020 (виникла необхідність лікування у лікарні).
		Ухвалою суду від 11.11.2020 відкладено підготовче судове засідання на 30.11.2020 у зв`язку з неявкою в судове засідання позивача.
		Надаючи позивачу час для збільшення позовних вимог та ознайомлення з матеріалами справи, підготовче судове засідання було відкладено на 27.01.2021.
		Ухвалою суду від 27.01.2021, враховуючи клопотання позивача про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням на лікуванні, підготовче судове засідання було відкладено на 15.02.2021.
		Станом на 15.02.2021 у суду були відсутні відомості про вручення позивачу повідомлення про дату, час та місце розгляду справи, що стало підставою відкладення підготовчого судового засідання на 30.03.2021.
		Підготовче судовезасідання 30.03.2021 відкладено на 21.04.2021 для надання позивачу часу підготувати та подати запити та для ознайомлення відповідача з уточненим позовом.
		20.04.2021 на адресу суду надійшла чергова заява позивача про, зокрема, відкладення розгляду справи у зв`язку з проходженням курсу лікування у стаціонарному відділенні лікарні. Копії медичних документів про знаходження на лікуванні будуть надані до суду після прохоженя лікування.
		Ухвалою суду від 21.04.2021 закрито підготовче провадження у цій справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.05.2021 о 14 год 10 хв. 
		У зв`язку з першою неявкою позивача в судове засідання без поважних причин, розгляд справи було відкладено на 22.06.2021 о 14 год 10 хв, однак позивач і у вказане судове засідання не з`явився. 
		Представник відповідача в заяві від 22.06.2021 просить справу розлядати без її участі; позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні.
		Так, в судові засідання, призначені на 25.05.2021 та 22.06.2021 позивач не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки не повідомив, будь-яких заяв чи клопотань від останнього до суду не надходило.
		У відповідності до ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне.
		Основними засадами цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи; неприпустимість зловживання процесуальними правами.
		Згідно зі ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані, зокрема сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
		Відповідно до ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: вчинення дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
		Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.
		У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що реалізуючи пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
		У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
		Частинами 1, 2, 5 статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цьогоКодексусудове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
		Відповідно до пункту 3 частини 1статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
		Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
		Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
		Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
		Наведені правові висновки викладені у постанові Верховного Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21.09.2020 року по справі № 658/1141/18, постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2018 року у справі№ 756/8612/16-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 569/347/16-ц, від 28 лютого 2019 року у справі № 752/9188/13-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, від 06 червня 2019 року у справі № 760/3301/13-ц, від 20 червня 2019 року у справі № 522/7428/15, від 26 вересня 2019 року у справі№ 295/19734/13-ц, від 07 жовтня 2019 року у справі № 612/403/16-ц, від 27 березня 2020 року у справі № 522/22303/14-ц.
		Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
		Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
		За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду.
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст.257, 258, 260, 354 ЦПК України, суд
		                          П О С Т А Н О В И В:
		Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Бердичівтеплоенерго» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди залишити без розгляду.
		Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
		Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		Суддя Т.Б.Большакова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...