Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 6/138 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи про банкрутство, з них:; банкрутство юридичної особи.
Надіслано судом: 23.06.2021. Зареєстровано: 24.06.2021. Забезпечено надання загального доступу: 25.06.2021.
Дата набрання законної сили: 17.06.2021
Номер судового провадження: 6/5008/138/2001

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УКРАЇНА
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області
		88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а 
		e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua
		веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua
		УХвала
		 
		"17" червня 2021 р. м. УжгородСправа № 6/138 
		 
		Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.
		за участю секретаря судового засідання Мешко Р.В.
		розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства „Закарпаттяобленерго від 23.03.2021 №154-25/1893 про відмову від кредиторських вимог та виключення їх зі складу реєстру вимог кредиторів державного підприємства Агропромисловий комбінат Ужгородський
		 
		у справі №6/138
		за заявою приватного підприємства Астурія Кліо, м. Київ 
		до державного підприємства Агропромисловий комбінат Ужгородський, с. Розівка Ужгородського району.
		 
		За участю представників: 
		від ініціюючий кредитора - не з`явився 
		від кредитора ПП "Антрея" - не з`явився 
		за участю сектору з питань банкрутства - Чубірко Ангеліна Василівна, довіреність № 8-15/520-21 від 19 лютого 2021 року 
		ліквідатор - Ракущинець Андрій Андрашович, арбітражний керуючий 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Постановою Господарського суду Закарпатської області від 27.08.2018 року державне підприємство „Агропромисловий комбінат „Ужгородський визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру в межах строку, передбаченого ч.1 ст.37 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом. Призначено ліквідатором арбітражного керуючого Ракутцинець Андрія Андрашовича. 
		На офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет 29.08.18 було здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури №53790 та надано кредиторам граничний строк на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
		Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.02.2019, справу №6/138 передано на розгляд судді Ремецькі О.Ф.
		Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 18.04.2002 року по справі №6/138 ПАТ Закарпаттяобленерго було визнано кредитором з майновими вимогами до боржника на загальну суму 322056,90 грн.
		24.03.2021 року від Приватного акціонерного товариства „Закарпаттяобленерго, яке є правонаступником Публічного акціонерного товариства „Закарпаттяобленерго, подано заяву від 23.03.2021 №154-25/1893 про відмову від кредиторських вимог та виключення їх зі складу реєстру вимог кредиторів державного підприємства Агропромисловий комбінат Ужгородський.
		Ухвалою суду від 25.03.2021 року розгляд заяви призначено на 14.04.2021 року.
		Ухвалою суду від 14.04.2021 року розгляд заяви відкладено на 11.05.2021 року.
		Станом на день слухання справи ліквідатором подано звіт ліквідатора про вжиті заходи та письмові заперечення по суті заяви кредитора ПАТ Закарпаттяобленерго.
		Заявником подано суду на виконання вимог ухвали суду виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як доказ стосовно повноважень генерального директора ПрАТ Закарпаттяобленерго.
		Ухвалою суду від 11.05.2021 року було відкладено розгляд заяви на 17.06.2021 року.
		Ліквідатор в засіданні суду повністю заперечує щодо поданої заяви ПАТ „Закарпаттяобленерго від 23.03.2021 №154-25/1893 про відмову від кредиторських вимог та виключення їх зі складу реєстру вимог кредиторів державного підприємства Агропромисловий комбінат Ужгородський.
		У поданих письмових запереченнях ліквідатор вказує на те, що кредитор не вправі відмовитися від вимог, які погашені повністю або частково. Таким чином, виходячи із системного тлумачення ст. 1 та ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства, задоволення вимог кредиторів  це виконання боржником тим чи іншим способом грошових зобов`язань перед кредитором. Кодексом України з процедур банкрутства не передбачено права кредитора на відмову від грошових вимог та виключення з реєстру вимог кредиторів. Відмова кредитора ПАТ «Закарпаттяобленерго» від майже повністю погашених вимог покладає на інших кредиторів  учасників провадження по справі додаткові витрати щодо сплати грошової винагороди арбітражного керуючого. 
		Заявник свого повноважного представника у засідання суду не направив.
		Дослідивши заяву приватного акціонерного товариства „Закарпаттяобленерго від про відмову від кредиторських вимог та виключення їх зі складу реєстру вимог кредиторів державного підприємства Агропромисловий комбінат Ужгородський, судом зазначається наступне.
		Статтею 1 КУзПБ визначено поняття погашених вимог кредиторів  це задоволені вимоги кредиторів, а також зобов`язання, щодо яких досягнуто згоди про припинення, у тому числі заміну або припинення зобов`язання в інший спосіб.
		Кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства. При цьому:1) у першу чергу задовольняються: вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати працюючим та звільненим працівникам банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв`язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов`язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, які направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідна допомога, належна працівникам у зв`язку з припиненням трудових відносин, та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі; вимоги щодо виплати заборгованості із компенсації збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України; вимоги кредиторів за договорами страхування; витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді; витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їхніх коштів;2) у другу чергу задовольняються: вимоги із зобов`язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов`язань із сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб`єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників);3) у третю чергу задовольняються: вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів); вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом;4) у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою;5) у п`яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства; 6) у шосту чергу задовольняються інші вимоги.
		Вимоги кожної наступної черги задовольняються у міру надходження на рахунок коштів від продажу майна банкрута після повного задоволення вимог попередньої черги, крім випадків, установлених цим Кодексом. У разі недостатності коштів, одержаних від продажу майна банкрута, для повного задоволення всіх вимог однієї черги вимоги задовольняються пропорційно до суми вимог, що належить кожному кредитору однієї черги (ч. 4 ст. 64 КУзПБ).
		Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України, господарське зобов`язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов`язання; у разі поєднання управненої та зобов`язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
		Виходячи з вище наведеного, грошові вимоги кредитора ПАТ «Закарпаттяобленерго» у розмірі 325690,04 грн. є частково задоволеними, погашеними, а зобов`язання боржника ДП «Агропромисловий комбінат Ужгородський» сплатити кредитору ПАТ «Закарпаттяобленерго» суму заборгованості є частково припиненим у зв`язку з його частковим виконанням, а відтак, кредитор не може відмовитися від зобов`язання, яке вже є частково виконаним.
		Стаття 1 Кодексу України з процедур банкрутства, зазначає, кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
		Згідно статті 47 Кодексу України з процедур банкрутства у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна. За результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються: розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів, тощо. Після розгляду грошових вимог конкурсних кредиторів ведення такого реєстру та внесення до нього змін покладається на розпорядника майном (керуючого санацією, ліквідатора). Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленому цим Кодексом, такі кредитори є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів; за результатами розгляду заяв кредиторів, поданих після закінчення строку, встановленого для їх подання, господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
		У Кодексі України з процедур банкрутства передбачено наступні випадки відмови кредиторів: Відмова кредитора від задоволення визнаної в установленому порядку вимоги (ч. 4 ст. 64 КУзПБ); Відмова кредитора від забезпечення (стосується кредитора вимоги якого забезпечені заставою (ч. 2 ст. 45КУзПБ).
		Право відмови кредитора від кредиторських вимог ат виключення з реєстру вимог кредиторів не передбачено Кодексом України з процедур банкрутства. 
		Так, ст. 60 КУзПБ передбачено функції господарського суду в ліквідаційній процедурі. Однак, даною статтею чи будь-якою іншою статтею кодексу не передбачено можливості для суду здійснювати розгляд заяви кредитора про відмову від кредиторських вимог чи примати рішення про виключення кредитора з реєстру вимог кредиторів.
		Кодекс України з процедур банкрутства, який набув чинності 21.10.2019, взагалі не передбачає внесення змін до реєстру вимог кредиторів, з огляду на те, що суд не затверджує реєстр вимог кредиторів, а тільки розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, за наслідками розгляду судом яких, розпорядник майна вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов`язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги.
		Саме ліквідатор веде реєстр вимог кредиторів; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов`язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство. Ведення реєстру вимог кредиторів, згідно ч.1 ст.61 Кодексу України з процедур банкрутства належить до компетенції ліквідатора, який, у відповідності до ст.65 Кодексу, подається суду з даними про розміри погашених вимог кредиторів після завершення всіх розрахунків з кредиторами разом зі звітом та ліквідаційний балансом.
		Відповідно до ч. 1-2 ст. 30 КУзПБ, арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень. Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі. У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в застав (.2 ст. 30 КУзПБ).
		Ліквідатор у своїх заперечення посилається на постанову Верховного суду від 30 січня 2019 року у справі №910/32824/15 та постанову від 01 серпня 2018 року у справі №912/1783/16 де зазначено: «у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватися за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам. При цьому, законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг ліквідатора в залежність від майнового стану кожного кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів арбітражного керуючого у справі про банкрутство.
		Не виявлення ліквідатором боржника в процедурі ліквідації майна боржника, інших його активів чи грошових коштів, жодним чином не має впливати на оплату його послуг.
		Ініціюючи провадження у справі про банкрутство кредитори, як споживачі послуг арбітражного керуючого, котрі очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що надавши на свій ризик згоду на участь у справі про банкрутство, однак не знайшовши майна, як джерела своїх доходів і покриття видатків, арбітражний керуючий правомірно очікує покриття забезпечення процедури, яке у такому випадку покладає тягар на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника».
		Враховуючи викладене вище, дослідивши подані докази, суд вважає за доцільне, відмовити у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства „Закарпаттяобленерго. 
		 
		Керуючись Кодексом України з процедур банкрутства, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Закарпатської області -
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		1. У задоволенні заяви приватного акціонерного товариства „Закарпаттяобленерго від 23.03.2021 №154-25/1893 про відмову від кредиторських вимог та виключення їх зі складу реєстру вимог кредиторів державного підприємства Агропромисловий комбінат Ужгородський- відмовити.
		 
		2. Копію ухвали направити учасникам провадження у справі.
		 
		Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено Господарським процесуальним кодексом України, Кодексом України з процедур банкрутства та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України. 
		Повний текст ухвали складено 23.06.2021
		 
		Суддя О.Ф. Ремецькі

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...