Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 922/719/16 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи про банкрутство, з них:; майнові спори, стороною в яких є боржник, з них:; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна.
Надіслано судом: 25.06.2021. Зареєстровано: 25.06.2021. Забезпечено надання загального доступу: 29.06.2021.
Дата набрання законної сили: 28.02.2024
Результат оскарження 12.09.2024 Східний апеляційний господарський суд: закрито апеляційне провадження
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 
		Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022, 
		тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41 
		_______________________________________________________________________
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"14" червня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/719/16
		Господарський суд Харківської області у складі:
		судді Кононової О.В. 
		при секретарі судового засідання Зубко Ю.В.
		 
		розглянувши в порядку загального позовного провадження справу 
		за позовом Публічного АТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" (61072, м. Харків, пр-т Науки, б. 56, код 24473039) до 1. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ); 2. ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ); 3. ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ); 4. ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ) за участю 3- особи, яка не заявляє самостійних вимог не предмет спору на стороні позивача - Національного банку України (01601, м. Київ, вул. Інститутська, б. 9, код 00032106) про визнання права власності та витребування майна в межах справи № 922/719/16 про банкрутство ПАТ "Науково - технологічний інститут транскрипції, трансляції та реплікації"за участю :
		ліквідатора - Сорокін М.І.
		представника Національного банку України - Звада Р.В.
		представника ОСОБА_2 - Москаль Р.Б.
		представника ОСОБА_1 - Селиванов М.В.
		3-го відповідача особисто ОСОБА_3 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		В провадженні господарського суду Харківської області перебуває справа №922/719/16 про банкрутство ПАТ "Науково - технологічний інститут транскрипції, трансляції та реплікації".
		Постановою господарського суду Харківської області від 23.06.2016 публічне акціонерне товариство "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
		Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.12.2019, зокрема, задоволено клопотання голови комітету кредиторів АТ "НТІ ТТР" - ТОВ "Пірс" про призначення ліквідатора у справі (вх. № 30506 від 16.12.2019). Призначено ліквідатором АТ "НТІ ТТР" арбітражного керуючого Сорокіна М.І.
		Так, в межах ліквідаційної процедури ліквідатором було виявлено належне боржику наступне майно: 
		- нежитлові приміщення 3-го поверху № 95, 96, 97, 98, 99, 100, 104, 105, 106, 107 в літ. А-7, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_5 , загальною площею 180,9 кв. м. (далі - Нерухоме майно № 1);
		- нежитлові приміщення 6-го поверху № 187-а, 187-193, 195, 198, 198а, 199, 199а в літ. А-7, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_5 , загальною площею 213,2 кв.м. (далі - Нерухоме майно № 2);
		- нежитлова будівля літ. С-2, що складається з виробничих приміщень: 1-го поверху - загальною площею 901,6 кв.м; 2-го поверху - загальною площею 692,4 кв.м, підвалу - загальною площею 234,7 кв.м; нежитлові приміщення першого поверху №12,13,14,15 в літ. Б-2, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_6 (далі - Нерухоме майно № 3);
		- нежитлова будівля (будівля водно-кисневої станції) літ. Е-2, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_7 , загальною площею 473,3 кв.м. та нежитлову будівля літ. В-1 (далі - Нерухоме майно № 4), яке було предметом іпотеки Національного банку України за договорами іпотеки №5/2, №5/3 та №5/4 від 06.07.2009.
		26.10.2017 вказане нерухоме майно було реалізовано на аукціоні.
		26.12.2017 до суду надійшла заява Національного банку України про визнання недійсним результату аукціону з продажу майна банкрута (вх. №42743), в якій банк просив суд визнати недійсними результати аукціону з продажу майна ПАТ Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації, що відбувся 26.10.2017.
		Ухвалою суду від 24.04.2018 в задоволенні заяви Національного банку України про визнання результатів аукціону з продажу майна ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" було відмовлено. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.08.2018 апеляційну скаргу Національного банку задоволено, ухвалу господарського суду Харківської області від 24.04.2018 у справі №922/719/16 скасовано та постановлено нове рішення, яким заяву Національного банку про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" задоволено. Визнано недійсними результати других повторних відкритих торгів у формі аукціону з продажу майна ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації", що відбувся 26.10.2017.
		Постановою Касаційного господарського суду в складі Верховного суду від 27.11.2019 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.08.2018 у справі № 922/719/16 залишено без змін.
		11.01.2021 до канцелярії суду від ліквідатора ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" Сорокіна М.І. надійшла заява (вх. №335) про витребування майна із чужого незаконного володіння, в якій ліквідатор просить суд:
		- визнати за АТ "НТІ ТТР" (ідентифікаційний номер 24473039, адреса: м. Харків, пр-т. Науки, буд. 56) право власності на нежитлову будівлю в літ. "В-1", заг. площею 257,2 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_7 ;
		- витребувати у ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ), нежитлову будівлю в літ. "В- 1", заг. площею 257,2 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_7 ;
		- визнати за АТ "НТІ ТТР" (ідентифікаційний номер 24473039), адреса: м. Харків, пр-т. Науки, буд. 56) право власності на нежитлову будівлю (будівля водно - кисневої станції ) в літ. "Е-2", заг. площею 473,3 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_7 ;
		- витребувати у ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ), нежитлову будівлю (будівля водно  кисневої станції ) в літ. "Е- 2", заг. площею 473,3 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_7 ;
		- визнати за АТ "НТІ ТТР" (ідентифікаційний номер 24473039) , адреса: м. Харків, пр-т. Науки, буд. 56) право власності на нежитлові приміщення 3-го поверху № 95-102,102а,104-107 в літ. "А-7", заг. площею 180,9 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_7 ;
		- витребувати у ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ) нежитлові приміщення 3-го поверху № 95-102, 102а,104-107 в літ. "А-7", заг. площею 180,9 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_7 ;
		- визнати за АТ "НТІ ТТР" (ідентифікаційний номер 24473039) , адреса: м. Харків, пр-т. Науки, буд. 56) право власності на нежитлові приміщення 6-го поверху №187а, 187-193, 195, 198, 198а, 199, 199а, в літ. "А-7", заг. площею 213,2 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_7 ;
		- витребувати у ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) нежитлові приміщення 6-го поверху №187а, 187-193, 195, 198, 198а, 199, 199а, в літ. "А-7", заг. площею 213,2 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_7 ;
		- визнати за АТ "НТІ ТТР" (ідентифікаційний номер 24473039) , адреса: м. Харків, пр-т. Науки, буд. 56) право власності на нежитлову будівлю в літ. "БС-2", заг. площею 2132,5 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_6 ;
		- витребувати у ОСОБА_6 (ідентифікаційний номер НОМЕР_6 ) нежитлову будівлю в літ. "БС-2", заг. площею 2132,5 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_6 .
		Ухвалою суду від 12.02.2021 було прийнято позовну заяву ПАТ "Науково - технологічний інститут транскрипції, трансляції та реплікації" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Сорокіна М.І. (вх. № 335 від 11.01.2021) про витребування майна з чужого незаконного володіння до розгляду та відкрито провадження (вх. № 335) в межах справи №922/719/16. Ухвалено розглядати вказану заяву за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на "24" лютого 2021 р. о 10:40. Встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву: 15 днів з моменту отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив 5 днів з моменту отримання копії відзивів. Встановлено відповідачам строк для подання заперечень на відповідь на відзив 5 днів з моменту отримання копії відповіді на відзив.
		09.03.2021 до суду від ОСОБА_2 надійшов відзив на позов, в якому другий відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, стверджує він є добросовісним набувачем нежитлових приміщень, ним було придбано спірне майно у встановлений законом спосіб та на час його придбання не існувало перешкод та заборон на його купівлю. Також ОСОБА_2 просив суд застосувати до вимог позивача позовну давність та стягнути понесені судові витрати.
		12.03.2021 до канцелярії суду від Національного банку України надійшли письмові пояснення на позовну заяву Публічного АТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" про витребування майна, в яких банк підтримав заяву в повному обсязі та просив суд її задовольнити.
		24.02.2021 підготовче засідання було відкладено на 24.03.2021 у зв`язку з необхідністю належного повідомлення відповідачів про розгляд справи.
		19.03.2021 від ліквідатора до канцелярії суду надійшов відзив на відзив ОСОБА_2 , в якому заперечував проти доводів другого відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву.
		В судовому засіданні 24.03.2021 представник Національного банку України зазначив, що у відповідності до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна станом на 09.03.2021, право власності на об`єкти нерухомого майна, що є предметом судового розгляду в цій справі, а саме нежитлові приміщення 3-го поверху № 95-102, 102а, 104-107 в будівлі літ. "А-7" загальною площею 180,9 кв. м, за адресою: АДРЕСА_7 , реєстраційний номер 1396801863101, зареєстровано за власником ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_7 ).
		Ухвалою суду від 24.03.2021 було задоволено клопотання позивача (вх. №6730 від 24.03.2021) про заміну неналежного відповідача по справі. Замінено неналежного 1-го відповідача ОСОБА_5 на належного  ОСОБА_1 (код НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_1 ). Зобов`язано позивача направити залученому належному 1-му відповідачу ОСОБА_1 копію позовної заяви та доданих до неї документів. Докази направлення надати суду. Встановлено ОСОБА_1 строк для подання відзиву на позовну заяву: 15 днів з моменту отримання копії ухвали. Продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі № 922/719/16 за позовом (вх. № 335) ПАТ "Науково - технологічний інститут транскрипції, трансляції та реплікації" про витребування майна на 30 днів. Підготовче засідання у справі № 922/719/16 за позовом (вх. № 335) ПАТ "Науково - технологічний інститут транскрипції, трансляції та реплікації" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 про витребування майна відкладено на 21.04.2021. 
		31.03.2021 до суду від представника 2-го відповідача ОСОБА_2 надійшли письмові пояснення (вх. №7310), в яких відповідач наполягає на застосуванні до вимог ПАТ "Науково - технологічний інститут транскрипції, трансляції та реплікації" до ОСОБА_2 про витребування майна позовної давності та просить суд відмовити в задоволенні вимог. Надані пояснення були долучені судом до матеріалів справи.
		16.04.2021 до суду від Національного Банку України надійшли пояснення на відзив ОСОБА_2 , в якому представник банку просив суд відхилити доводи, викладені у відзиві ОСОБА_2 та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Надані пояснення були долучені судом до матеріалів справи. 
		20.04.2021 до суду від представника ОСОБА_1 надійшов відзив на заяву ПАТ "Науково - технологічний інститут транскрипції, трансляції та реплікації" (вх. № 2259), в якому представник боржника заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, зазначає, що ОСОБА_1 придбала спірне майно в порядку, встановленому для виконання судових рішень, зокрема, в порядку примусового виконання за виконавчим провадженням № 63344292 щодо виконання виконавчого напису нотаріуса № 4488 від 15.10.2020 про звернення стягнення на предмет іпотеки, тому таке витребування прямо суперечить нормі ч. 2 ст. 388 ЦК України, відповідно якої, майно не може бути витребувано у добросовісного набувача, якщо воно було продане в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
		В судовому засіданні 21.04.2021 було оголошено перерву в підготовчому засіданні до 28.04.2021 до 11:30 год., про що зазначено в протоколі судового засідання.
		В судовому засіданні 28.04.2021 без виходу до нарадчої кімнати судом було оголошено перерву в підготовчому засіданні до 12.05.2021.
		11.05.2021 до суду від позивача в особі ліквідатора Сорокіна М.І. надійшло клопотання (вх. № 10481), в якому він просить суд у зв`язку із зміною власника нежитлових приміщень "БС-2" загальною площею 2132,5 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_6 , попереднім власником яких був зареєстрований ОСОБА_6 , який є третім відповідачем по цій справі, - замінити третього відповідача ОСОБА_6 на належного відповідача - ОСОБА_3 .
		11.05.2021 ліквідатор надав до канцелярії суду уточнення до заяви про витребування майна із чужого незаконного володіння (вх. № 10482 від 11.05.2021), в якій у зв`язку із заміною відповідачів просить суд:
		- визнати за АТ "НТІ ТТР" (ідентифікаційний номер 24473039, адреса: м. Харків, пр-т. Науки, буд. 56) право власності на нежитлову будівлю в літ. "В-1", заг. площею 257,2 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_7 ;
		- витребувати у ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ), нежитлову будівлю в літ. "В- 1", заг. площею 257,2 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_7 ;
		- визнати за АТ "НТІ ТТР" (ідентифікаційний номер 24473039), адреса: м. Харків, пр-т. Науки, буд. 56) право власності на нежитлову будівлю (будівля водно - кисневої станції ) в літ. "Е-2", заг. площею 473,3 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_7 ;
		- витребувати у ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ), нежитлову будівлю (будівля водно  кисневої станції ) в літ. "Е- 2", заг. площею 473,3 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_7 ;
		- визнати за АТ "НТІ ТТР" (ідентифікаційний номер 24473039) , адреса: м. Харків, пр-т. Науки, буд. 56) право власності на нежитлові приміщення 3-го поверху № 95-102,102а,104-107 в літ. "А-7", заг. площею 180,9 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_7 ;
		- витребувати у ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_7 ) нежитлові приміщення 3-го поверху № 95-102, 102а,104-107 в літ. "А-7", заг. площею 180,9 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_7 ;
		- визнати за АТ "НТІ ТТР" (ідентифікаційний номер 24473039) , адреса: м. Харків, пр-т. Науки, буд. 56) право власності на нежитлові приміщення 6-го поверху №187а, 187-193, 195, 198, 198а, 199, 199а, в літ. "А-7", заг. площею 213,2 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_7 ;
		- витребувати у ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) нежитлові приміщення 6-го поверху №187а, 187-193, 195, 198, 198а, 199, 199а, в літ. "А-7", заг. площею 213,2 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_7 ;
		- визнати за АТ "НТІ ТТР" (ідентифікаційний номер 24473039) , адреса: м. Харків, пр-т. Науки, буд. 56) право власності на нежитлову будівлю в літ. "БС-2", заг. площею 2132,5 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_6 ;
		- витребувати у ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) нежитлову будівлю в літ. "БС-2", заг. площею 2132,5 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_6 .
		Ухвалою суду від 12.05.2021 було задоволено заяву позивача про заміну неналежного відповідача по справі. Замінено неналежного 3-го відповідача ОСОБА_6 на належного  ОСОБА_3 (код НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 ). Звернуто увагу ОСОБА_3 , що відповідно ч. 3 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із заміною неналежного відповідача, залученням співвідповідача такі особи мають право подати клопотання про розгляд справи спочатку не пізніше двох днів з дня вручення їм відповідної ухвали. 
		Крім того, ухвалою суду від 12.05.2021 були прийняті уточнення Публічного АТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" до заяви про витребування майна із чужого незаконного володіння (вх. №10482 від 11.05.2021), закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 13.05.2021.
		В судовому засіданні 13.05.2021 у зв`язку з неявкою залученого відповідача ОСОБА_3 та відсутності доказів його належного повідомлення про час та місце розгляду заяви, суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про відкладення розгляду справи по суті на 07.06.2021 із занесенням її до протоколу судового засідання.
		В судовому засіданні 07.06.2021 було оголошено перерву до 14.06.2021 із занесенням її до протоколу судового засідання.
		В судовому засіданні заслухано вступне слово позивача, який підтримав позовні вимоги в повному обсязі, з підстав, зазначених у позові, зазначивши, що 26.10.2017 в рамках справи про банкрутство Публічного АТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" були проведено відкриті торги у формі аукціону з продажу майна банкрута. Ухвалою суду від 09.11.2020 було задоволено скаргу Національного банку України на дії/бездіяльність ліквідатора ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" Сорокіна М.І. та зобов`язано його вжити заходів щодо повернення майна ПАТ "НТІ ТТР" реалізованого на других повторних відкритих торгах у формі аукціону, що відбувся 26.10.2017 та який постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.08.2018 був визнаний недійсним.
		В своїх поясненнях позивач зазначив, що майно витребування якого є предметом заяви вибуло з володіння боржника на підставі правочину, котрий було визнано судом недійсним. З урахуванням приписів ст.ст. 216 та 388 ЦК України, зважаючи на те, що аукціон на підставі якого відчужене майно було судовим рішенням визнано недійсним, зазначене є свідченням того, що майно за таким договором вибуло всупереч волі власника.
		Проти застосування строків позовної давності до вимог позивач заперечував, зазначивши, що у випадку якщо майно вибуло з володіння законного власника поза його волею, останній може розраховувати на повернення такого майна, незважаючи на добросовісність та відплатність його набуття сторонніми особами, і має право звернутися до суду з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння незважаючи на сплив загального строку позовної давності у три роки. 
		Крім того, позивач вказує, що на його думку строк позовної давності щодо вимоги про витребування майна наразі не сплинув, оскільки його перебіг розпочався лише 14.08.2021, зважаючи на те, що тільки постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.08.2018, апеляційну скаргу Національного банку України задоволено, ухвалу господарського суду Харківської області скасовано та постановлено нове рішення, яким було визнано недійсними результати других повторних торгів у формі аукціону. Тому саме з цієї дати за твердженням позивача він довідався про порушення свого права власності на спірне майно, оскільки до прийняття відповідного рішення Харківським апеляційним господарським судом від 14.08.2018 позивач вважав що майно боржника вибуло з його володіння у законний спосіб у відповідності до вимог чинного законодавства, яке регулює продаж майна в процедурі банкрутства. 
		Щодо правової позиції 2-го відповідача ОСОБА_1 про неможливість витребування майна, оскільки таке майно було продане у порядку встановленому для виконання судових рішень, позивач зазначив, що вважає, що майно вибуло з володіння банкрута на підставі правочину, який був визнаний судом недійсним, зазначена обставина є свідченням того, що воно вибуло всупереч волі власника, що є підставою для його витребування на підставі п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України.
		Представник Національного банку України в судовому засіданні зазначив, що вважає позовні вимоги про витребування майна законними, обґрунтованими, просив суд їх задовольнити.
		В обгрунтвання своєї позиції представник 3-ї особи зауважив, що захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК України.
		Представник банку стверджує, що в даному випадку підлягає врахування судом висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 17.12.2014 у справі № 6-140цс14 за яким захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача нього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ПК України. Власник майна може витребувати належне йому майно від будь-якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула майно з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними. В обгрунування такої позиції посилається на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 19.11.2019 у справі № 911/3680/17 у пункті 5.18 якої зазначено, що власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача.
		Також представник НБУ зазначив про неможливість застосування до спірних правовідносин з ОСОБА_1 положень ч. 2 ст. 388 ЦК України, оскільки боржник набув майно не в порядку, встановленому для виконання судових рішень, а на прилюдних торгах у порядку здійснення виконавчого провадження за виконавчим написом нотаріуса про звернення стягнення на нерухоме майно. 
		Крім того, представник банку зазначив про те, що наразі строк позовної давності щодо вимог про витребування майна не сплинув, оскільки на його думку перебіг строку позовної давності почався 14.08.2018, коли набрало законної сили судове рішення про визнання недійсними результатів других повторних відкритих торів у формі аукціону з продажу майна АТ "НТІ ТТР".
		Представник 1-го відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог щодо ОСОБА_1 заперечував в повному обсязі, зазначив, що ОСОБА_1 є добросовісним набувачем нежитлових приміщень 3-го поверху № 95- 102, 102а, 104-107 в будівлі літ. "А-7" загальною площею 180,9 кв.м., що знаходяться за адресою, АДРЕСА_7 . Придбала ОСОБА_1 вказані приміщення на підставі виконавчого напису нотаріуса N8 4488 від 15.10.2020, вчиненого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бєлінською К.В. про звернення стягнення на предмет іпотеки нежитлові приміщення 3-го поверху № 95-102, 102а, 104-107 в будівлі літ. "А-7" загальною площею 180,9 кв.м., що знаходяться за адресою АДРЕСА_7 , відкриття 19.10.2020 року виконавчого провадження № 63344292 (приватний виконавець Попляк В.В.). Представник 1-го відповідача також стверджував, що спірні нежитлові приміщення були продані в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження", а саме в порядку примусового виконання за виконавчим провадженням № 63344292. Враховуючи, що відповідно до ч. 2 ст. 388 ЦК України, майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень, представник відповідача зауважує, що спірне майно було продано саме у порядку, встановленому для виконання судових рішень, і не може бути витребувано.
		Крім того, представник 1-го відповідача просив суд застосувати до спірних правовідносин позовну давність.
		Представник 2-го відповідача в судовому засіданні також заперечував проти задоволення вимог щодо 2-го відповідача ОСОБА_2 , зазначивши, що 2-й відповідач набув право власності на нежитлові приміщення 6-го поверху №187а, 187-193, 195, 198, 198а, 199, 199а, в літ. "А-7", заг. площею 213,2 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_7 , на підставі договору купівлі-продажу від 18.12.2017, відповідно до п.2.1. якого було засвідчено та перевірено приватним нотаріусом, що нежитлові приміщення, які були предметом договору належали на праві власності продавцеві ОСОБА_7 (на підставі договору купівлі-продажу від 08.11.2017; право власності за ОСОБА_7 було зареєстроване 08.11.2017); на момент укладення договору нерухоме майно нікому не було продане, подароване чи відчужене у інший спосіб, не було предметом іпотеки, не перебувало у спорі і під забороною, і на нього не було будь-яких прав третіх осіб, і були відсутні інші обтяження та обмеження для придбання цього нерухомого майна. Тому, на думку представника 2-го відповідача застосування ст. 387 ЦК України до вказаних правовідносин, відповідно до якої власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним, - неможливе з огляду на те, що нежитлові приміщення були набуті ОСОБА_2 на законних підставах на підставі цивільно-правового договору.
		Також представник 2-го відповідача зауважив, що витребування майна з чужого незаконного володіння на підставі ст. 388 ЦК України не є можливим, оскільки спірне майно вибуло з володіння ПАТ "НТІ ТТН" як власника згідно його власної волі, а тому не може бути витребуване з цих підстав у добросовісного набувача та законного власника нерухомого майна . 
		Крім того, представник 2-го відповідача просив суд застосувати до спірних правовідносин позовну давність.
		Присутній особисто в судовому засіданні 3-й відповідач ОСОБА_3 зазначив, що підтримує правову позицію 1-го та 2-го відповідача, проти позовних вимог щодо нього заперечує в повному обсязі та просить суд застосувати позовну давність до спірних правовідносин. 
		Представник 4-го відповідача в жодне судове засідання не з`явився, про поважність причин неприбуття в судові засідання суд не повідомляв, відзиву або будь яких пояснень щодо своєї правової позиції стосовно предмету спору не надавав, клопотань щодо проведення судового засідання без його участі не заявляв.
		З матеріалів справи вбачається, що ухвали, які направлялись на адресу ОСОБА_4 він отримував. 
		Отже, судом вжито всі належні заходи для повідомлення 4-го відповідача про час та місце проведення судового засідання.
		Розглянувши матеріали справи та з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення учасників судового процесу, всебічно та повно дослідивши надані позивачем докази, суд встановив наступне. 
		Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.09.2016 затверджено реєстр вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" на загальну суму 1 004 093 090,68 грн., з яких заявлені вимоги конкурсних кредиторів на суму 594 668 305,73 грн. та вимоги, включені до 6 черги задоволення кредиторських вимог  409 408 249,00 грн.
		03.10.2016 до суду першої інстанції від Національного банку України надійшла заява з вимогами до Публічного акціонерного товариства "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" на загальну суму 55 472 564,65грн.
		Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.05.2017 частково задоволено заяву Національного Банку України з вимогами до боржника. Визнано та окремо включено до реєстру вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" вимоги Національного банку України в межах вартості предмету іпотеки за договорами іпотеки від 06.07.2009 №5/2, №5/3 та №5/4 в загальному розмірі 9505200,00 грн.
		Окремо внесено до реєстру вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" відомості щодо майна, яке є предметом іпотеки за договорами іпотеки від 06.07.2009 №5/2, №5/3 та №5/4, а саме:
		- нежитлові приміщення 3-го поверху № 95, 96, 97, 98, 99, 100, 104, 105, 106, 107 в літ. "А-7", які знаходяться за адресою: АДРЕСА_5 , загальною площею 180,9 кв.м.; нежитлові приміщення 6-го поверху № 187-а, 187-193, 195, 198, 198а, 199, 199а в літ. "А-7", які знаходяться за адресою: АДРЕСА_5 , загальною площею 213,2 кв.м.
		- нежитлова будівля літ. "С-2", що складається з виробничих приміщень: 1-го поверху - загальною площею 901,6 кв.м.; 2-го поверху - загальною площею 692,4 кв.м., підвалу - загальною площею 234,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_6 ; нежитлові приміщення першого поверху № 12,13,14,15 в літ. "Б-2", які знаходяться за адресою: АДРЕСА_6 .
		- нежитлова будівля (будівля водно-кисневої станції) літ. "Е-2", яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_7 , загальною площею 473,3 кв.м. та нежитлова будівля літ. "В-1", яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_7 .
		26.10.2017 відбувся аукціон з продажу вказаного майна банкрута АТ "НТІ ТТР" за участю ТОВ "Юридична фірма "Час "Ч" (учасник 1) та ОСОБА_8 (учасник 2); переможцем аукціону став ТОВ "Юридична фірма "Час "Ч"; ціна продажу склала 2 007 498,24 грн. без ПДВ.
		Згідно Додатку № 1 від 26.10.2017 до Протоколу проведення відкритих торгів у формі аукціону від 26.10.2017 №1, що є невід`ємною його частиною, об`єктом продажу на вказаному аукціоні виступало наступне майно:
		- нежитлова будівля (будівля водно-кисневої станції) літ. "Е-2", загальною площею 473,3 кв.м., та нежитлова будівля літ. "В-1", загальною площею 257,2 кв.м, за адресою: АДРЕСА_7 ;
		- нежитлові приміщення 3-го поверху № 95-102, 102а, 104-107 в літ. "А-7", загальною площею 180,9 кв.м., та нежитлові приміщення 6-го поверху № 187-а, 187-193, 195, 198, 198а, 199, 199а в літ. "А-7 ", загальною площею 213,2 кв.м., за адресою: АДРЕСА_5 ;
		- нежитлова будівля літ. "С-2 ", загальною площею 1828,7 кв.м., нежитлові приміщення першого поверху № 12-15 в літ. "Б-2 ", загальною площею 316,4 кв.м, за адресою: АДРЕСА_6 .
		За результатами проведення аукціону з продажу майна банкрута 26.10.2017 між ліквідатором АТ НТІ ТТР Тищенко О.І. (продавець) та переможцем аукціону ТОВ "Юридична фірма "Час "Ч " (покупець) укладено договір купівлі-продажу майна банкрута на відкритих торгах (аукціон) від 31.10.2017, відповідно до якого на підставі протоколу №1 проведення відкритих торгів у формі аукціон від 26.10.2017 продавець зобов`язується передати у власність покупцеві спірне нерухоме майно.
		Вказаний договір був підписаний сторонами, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І., зареєстровано в реєстрі за №2669.
		В подальшому Харківським апеляційним господарським судом були встановлені порушення проведення другого повторного аукціону, а саме: матеріали справи не містили належних доказів розміщення оголошення про проведення аукціону на нерухомому майні (ч.3 ст. 58 Закону про банкрутство); в розміщених на офіційних сайтах Міністерства юстиції України та Вищого господарського суду оголошеннях про проведення відкритих торгів у формі аукціону зазначено невірну нумерацію нежитлових приміщень, кількість таких приміщень (ч. 5 ст. 59 Закону про банкрутство), що є підставою для визнання недійсними результатів других повторних відкритих торгів у формі аукціону з продажу майна ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації", які були предметом іпотеки Національного банку України за договорами іпотеки від 06.07.2009 №5/2, №5/3 та №5/4. який проведено Товарною біржею "Всеукраїнський торгівельний центр", за наслідками якого складено протокол від 26.10.2017 № 1 та відповідною постановою від 14.08.2018 було визнано недійсними результати других повторних відкритих торгів у формі аукціону з продажу майна ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації", що відбувся 26.10.2017.
		Постановою Касаційного господарського суду в складі Верховного суду від 27.11.2019 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.08.2018 у справі № 922/719/16 залишено без змін.
		Частиною 3 статті 55 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин), що визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу.
		Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта, витяги з яких додані до матеріалів справи, станом на жовтень 2020 року право власності на майно, яке було придбано ТОВ "ЮФ "Час-Ч" на аукціоні 26.10.2017 перереєстровано, наступним чином:
		- нежитлові приміщення 3-го поверху № 95-102,102а,104-107 в літ. "А-7", заг. площею 180,9 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_7 , - зареєстровані за ОСОБА_9 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 . Майно обтяжене іпотекою номер запису про іпотеку: 23294493, Іпотеко держатель: ОСОБА_10 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_8 ;
		- нежитлові приміщення 6-го поверху №187а, 187-193, 195, 198, 198а, 199, 199а, в літ. "А-7", заг. площею 213,2 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_7 , - зареєстровано за ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ;
		- нежитлову будівлю в літ. "БС-2", заг. площею 2132,5 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_6 , - зареєстровано за ОСОБА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 . Майно обтяжене іпотекою, номер запису про іпотеку: 27589447, Іпотекодержатель: ОСОБА_11 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_9 ;
		- нежитлова будівля в літ. "В- 1", заг. площею 257,2 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_7 та нежитлова будівля (будівля водно  кисневої станції ) в літ. "Е- 2", заг. площею 473,3 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_7 , - зареєстровано за ОСОБА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 .
		Наразі розглядається позовна заява ліквідатора ТОВ "НТІ ТТР" про витребування у ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вказаних нежитлових приміщення з метою повернення їх до ліквідаційної маси боржника та визнання права власності за ПАТ "НТІ ТТР", оскільки згідно доданої до матеріалів справи інформації, з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта, витяги з яких додані до матеріалів справи, станом на 28.04.2021 право власності на майно в подальшому було перереєстровано, наступним чином:
		- власником нежитлових приміщень 3-го поверху № 95-102, 102а,104-107 в літ. "А-7", заг. площею 180,9 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_7 є ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_7 );
		- власником нежитлових приміщень 6-го поверху №187а, 187-193, 195, 198, 198а, 199, 199а, в літ. "А-7", заг. площею 213,2 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_7 є ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 );
		- власником нежитлової будівлі в літ. "БС-2", заг. площею 2132,5 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_6 є ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 );
		- власником нежитлової будівлі в літ. "В-1", заг. площею 257,2 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_7 є ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 );
		- власником нежитлової будівлі (будівля водно  кисневої станції ) в літ. "Е- 2", заг. площею 473,3 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_7 є ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ).
		В силу статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
		Відповідно до статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
		Частиною 1 статті 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
		За приписами ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
		Цивільним кодексом України передбачені як один зі способів захисту порушених прав віндикація.
		Віндикація - це витребування своєї речі неволодіючим власником від володіючого не власника. Віндикація - це передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна чи особи, що має речове право на майно (титульного володільця), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об`єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу його правомочностей. Майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України. Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником (законним володільцем) і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.
		Слід зазначити, що у спорі між особою, яка вважає себе власником спірного майна, та особою, яка вважає себе законним володільцем (користувачем) спірного майна, сторонами спору є особи, які претендують на спірне майно. Тому для правильного вирішення спору суду слід з`ясувати та перевірити передусім правові підстави, відповідно до яких виникло та існує речове право на майно у позивача; факт наявності майна у незаконному володінні відповідача; факт відсутності у відповідача правових підстав для володіння майном; факт добросовісного (недобросовісного) володіння чужим майном.
		При цьому незаконним володільцем може бути і добросовісний, і недобросовісний набувач.
		Добросовісним набувачем є особа, яка не знала і не могла знати про те, що майно придбане в особи, яка не мала права його відчужувати.
		Набувач визнається добросовісним, якщо при вчиненні правочину він не знав і не міг знати про відсутність у продавця прав на відчуження майна, наприклад, вжив усіх розумних заходів, виявив обережність та обачність для з`ясування правомочностей продавця на відчуження майна. При цьому в діях набувача не повинно бути і необережної форми вини, оскільки він не лише не усвідомлював і не бажав, а й не допускав можливості настання будь-яких несприятливих наслідків для власника.
		Недобросовісний набувач, навпаки, на момент здійснення угоди про відчуження спірного майна знав або міг знати, що річ відчужується особою, якій вона не належить і яка на її відчуження не має права.
		Слід зазначити, що від недобросовісного набувача майно може бути витребувано в будь-якому випадку. Від добросовісного - лише в передбачених законом випадках, а саме відповідно до статті 388 ЦК України.
		Відповідно до частини першої статті 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала право його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
		Власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.
		Одним із випадків, коли майно можна витребувати від добросовісного набувача, є вибуття такого майна з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі (пункт 3 частини першої статті 388 ЦК України).
		За змістом зазначеної норми майно, яке вибуло з володіння власника на підставі правочину, який в подальшому рішенням суду визнаний недійсним, слід вважати таким, що вибуло з володіння власника поза його волею.
		Аналогічний правовий висновок наведений у постановах Верховного Суду від 03.10.2018 у справі №906/1765/18 та від 18.02.2021 у справі №Б-39/187-08.
		Щодо 1-го відповідача ОСОБА_1 , з матеріалів справи вбачається наступне.
		28.10.2020 за реєстраційним номер лота 450268 на електронній платформі СЕТАМ для проведення електронних торгів майна боржника було розміщено повідомлення про продаж нежитлових приміщень 3-го поверху № 95- 102, 102а, 104-107 в будівлі літ. "А-7" загальною площею 180,9 кв.м., що знаходяться за адресою, АДРЕСА_7 .
		Оголошення розміщено на сайті https://setam.net.
		В інформації про лот були зазначені наступні відомості про обтяження майна: 
		- Заборона на нерухоме майно від 10.11.2017 № 23293666 на підставі договору іпотеки №3113 від 10.11.2017 виданого ПН ХМНО Глуховцевою Н.В.
		- Іпотека від 10.11.2017 № 23294493 на підставі договору іпотеки № 3113 від 10.11.2017 виданого ПН ХМНО Глуховцевою Н.В
		- Арешт нерухомого майна від 21.10 2020 № 38763120 на підставі постанови про арешт майна боржника від 19.10.2020 ВП 63344292 ПВ ОСОБА_12 
		Дата закінчення подання заявок для участі в аукціоні - 27.11.2020.
		Підставою примусового продажу спірних нежитлових приміщень був зазначений виконавчий напис нотаріуса N 4488 від 15.10.2020 вчинений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бєлінською К.В. про звернення стягнення на предмет іпотеки нежитлові приміщення 3-го поверху № 95-102, 102а, 104-107 в будівлі літ. "А-7" загальною площею 180,9 кв. м„ що знаходяться за адресою АДРЕСА_7 ; відкриття 19.10.2020 виконавчого провадження № 63344292 (приватний виконавець Попляк В.В.); оцінка спірного майна від 23.10.2020, виконана на виконання приписів Закону України Про виконавче провадження".
		16.11.2020 ОСОБА_1 подала заявку для участі в електронних торгах по лоту 450268. 27.11 2020 року відбулися відповідні торги та ОСОБА_1 було запропоновано найбільшу ціну по лоту 450268, про що свідчить копія відповідного протоколу № 513654, додана до матеріалів справи.
		02.12.2020 ОСОБА_1 було сплачено ціну продажу, за протоколом проведення електронних торів № 513654, у розмірі 3 123 400,00 грн., про що свідчить копія дублікату квитанції, яка додана до матеріалів справи.
		07.12.2020 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу К.В. Бєлінською було посвідчено перехід права власності на нежитлові приміщення 3-го поверху № 95-102, 102а, 104-107 в будівлі літ. "А-7" загальною площею 180,9 кв м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_7 , від ОСОБА_5 до ОСОБА_1 та видано відповідне свідоцтво.
		Отже, суд погоджується з правовою позицією відповідача стосовно статусу набувача спірного майна, вважає, що ОСОБА_1 проявила розумну обережність та обачність для з`ясування всіх правомочностей продавця на відчуження майна, не мала жодних сумнівів щодо правовірності та професійності осіб, які уповноважені державою на вчинення примусового продажу арештованого майна, що свідчить про добросовісність набуття права власності та дає усі підстави вважати ОСОБА_1 добросовісним набувачем.
		Статтею 388 ЦК України встановлено, щоЯкщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:
		1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;
		2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;
		3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
		При цьому, у відповідності до ч. 2 ст. 388 ЦК України, майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
		Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема виконавчих написів нотаріусів.
		Відповідно до ч.1 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження", звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
		Так, спірні нежитлові приміщення були набуті ОСОБА_1 , з прилюдних торгів у порядку здійснення виконавчого провадження за виконавчим написом нотаріуса №4488 від 15.10.2020 року вчиненого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бєлінською К.В. про звернення стягнення на предмет іпотеки нежитлові приміщення 3-го поверху №95-102, 102а, 104-107 в будівлі літ. "А-7" загальною площею 180,9 кв. м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_7 .
		Суд зазначає, що ототожнення понять судового рішення та виконавчого напису нотаріуса є некоректним беручи до увагу особливість їх правової природи.
		Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувана на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Виконавчий напис не породжує виникнення права стягувана на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувана раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувану можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання безспірного зобов`язання боржником (постанова ВС від 10.04.2019 р. у справі №201/11696/16-ц).
		Відкриття провадження у судовій справі відбувається у зв`язку із наявністю спору між сторонами, як правило, щодо існування заборгованості або з приводу її розміру та/або розміру штрафних санкцій. Під час судового розгляду справи позивач має довести, а суд - встановити факт існування заборгованості, її розмір, право позивача на її стягнення. Ухвалення судового рішення є результатом розв`язання спору за посередництва судді.
		Тобто, передумовою реалізації судового порядку стягнення заборгованості є спір, що склався між стягувачем та боржником із приводу заборгованості. Стягнення за виконавчим написом нотаріуса - це, по суті, підтвердження та посвідчення нотаріусом права стягувана на примусове стягнення безспірного боргу із зобов`язаної сторони, і таке посвідчення можливе за умов визначеним чинним законодавством.
		Таким чином, оскільки, в даному випадку майно придбавалося набувачем не в порядку, встановленому для виконання судового рішення, а на прилюдних торгах у порядку здійснення виконавчого провадження за виконавчим написом нотаріуса про звернення стягнення на нерухоме майно, то застосування судом положень частини другої статті 388 ЦК України до даних правовідносин є недопустимими (аналогічний правовий висновок викладений у Постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26.07.2018 по справі №902/389/1 б).
		Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
		Представником 2-го відповідача не наведено відповідних доказів або належних правових обгрунтувань в підтвердження наявності виключних обставин для необхідності відступлення від висновків Верховного суду щодо застосування ч. 2 ст. 388 ЦК України, у зв`язку з чим суд вважає, що до спірних правовідносин не може були застосована норма ч. 2 ст. 388 ЦК України. 
		За таких обставин, суд погоджується з позицією відповідача щодо добросовісності набуття спірного майна у власність ОСОБА_1 , проте, враховуючи висновки Верховного суду щодо вказаних питань, суд дійшов висновку, що спірні нежитлові приміщення вибули з власності боржника поза його волею, а тому можуть бути повернені у відповідності до ст. 388 ЦК України до ліквідаційної маси банкрута.
		Проте, 1-й відповідач в судовому засіданні просив застосувати до вимог ПАТ "НТІ ТТР" позовну давність.
		Статтею 256 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
		Згідно з ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
		Якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, суд зобов`язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 ЦК України і вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв`язку зі спливом позовної давності, або за наявності поважних причин її пропущення - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму).
		Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).
		Так, відповідач зауважує, що право власності банкрута на спірну нерухомість було порушено в момент її вибуття з власності у володіння іншої особи, то початок перебігу позовної давності для позову, поданого на захист цього порушеного права, пов`язується з моментом, коли банкрут довідався або міг довідатися про порушення його права або про особу, яка його порушила.
		Позивач в судовому засіданні заперечував про сплив строку позовної давності, просилаючись на той факт, що він дізнався про порушення свого права лише після прийняття апеляційним судом відповідного рішення про скасування аукціону, тобто 14.08.2018, а тому, на його думку строк позовної давності має сплинути лише 14.08.2021. 
		Суд не може погодитись з такою позицією позивача зважаючи на наступне.
		Верховним Судом у постанові від 27.11.2018 у справі № 904/6495/13 викладено правову позицію, за якою у процедурі банкрутства майно боржника вибуває з володіння власника (органу управління боржником) в момент введення ліквідаційної процедури та з призначенням ліквідатора до нього переходять права органу управління боржником.
		Визнання в судовому порядку недійсним правочину з продажу майна боржника у ліквідаційній процедурі очевидно підтверджує вихід ліквідатора за межі принципів добросовісності та законності, передбачених Законом про банкрутство, та означає порушення ним тих повноважень розумного власника, якими наділив його законодавець в момент введення ліквідаційної процедури.
		Отже, за встановлених обставин здійснення ліквідатором - арбітражним керуючим права власності не у спосіб та не у межах повноважень, передбачених Законом про банкрутство, не є вираженням волі власника майна (банкрута), на вибуття такого майна з його володіння, що дає підстави повернення майна володільцю, шляхом його витребування у відповідача як добросовісних набувача, в порядку частини першої статті 388 ЦК України. Зазначене відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 23.04.2019 у справі № Б-19/207-09, постановах Верховного Суду від 01.08.2018 у справі № 908/431/14, постанова від 21.06.2018 у справі № 927/939/17.
		Можливість судового захисту суб`єктивного права особи в разі його порушення, визнання або оспорювання, серед іншого, обумовлена строком, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу - позовною давністю (стаття 256 ЦК України).
		До позовних вимог про визнання недійсними договорів та витребування майна на підставі статей 203, 215, 387, 388 ЦК України застосовується загальна позовна давність у три роки. Така правова позиція була висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 17.10.2018 у справі № 362/44/17, від 07.11.2018 у справі № 372/1036/15-ц, від 20.11.2018 у справі № 907/50/16, від 05.12.2018 у справі №522/2201/15-ц та відображена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2018 у справі № 911/926/17, від 23.01.2019 у справі № 916/2130/15, від 23.01.2019 у справі № 910/2868/16.
		Згідно з частиною першою статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
		Порушення права та підтвердження такого порушення судовим рішенням не є тотожними поняттями. Закон не пов`язує перебіг позовної давності з ухваленням судового рішення про порушення права особи. Тому перебіг позовної давності починається від дня, коли позивач довідався або міг довідатися про порушення його права, а не від дня, коли таке порушення було підтверджене судовим рішенням.
		Таким чином, початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
		Отже, початок перебігу позовної давності за вимогами про витребування майна в порядку статті 388 ЦК України відліковується з моменту, коли особа дізналася про вибуття свого майна до іншої особи, яка згодом його відчужила добросовісному набувачу. Такий висновок було зроблено Верховним судом у складі КГС в постанові від 30.04.2020 по справі № 5023/5847/11.
		За таких обставин, у спірних правовідносинах перебіг позовної давності почався з моменту вибуття спірного майна з володіння банкрута, а саме з 26.10.2017 коли відбулися торги у формі аукціону.
		Враховуючи викладене, суд визнає позовну заяву в частині вимог до 1-го відповідача ОСОБА_1 про визнання права власності та витребування майна обґрунтованою, проте позивачем пропущений трирічний строк для звернення до суду за захистом своїх порушених прав, а відповідачем заявлено відповідне клопотання про застосування строків позовної давності, тому суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 про витребування майна та визнання права власності у зв`язку із спливом позовної давності.
		Щодо 2-го відповідача - ОСОБА_2 , судом встановлено наступне.
		ОСОБА_2 набув право власності на нежитлові приміщення 6-го поверху №187а, 187-193, 195, 198, 198а, 199, 199а, в літ. "А-7", заг. площею 213,2 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_7 на підставі договору купівлі-продажу від 18.12.2017, відповідно до п.2.1. якого було засвідчено та перевірено приватним нотаріусом, що нежитлові приміщення, які були предметом договору належали на праві власності продавцеві, тобто ОСОБА_7 (на підставі договору купівлі-продажу від 08.11.2017; право власності за ОСОБА_7 було зареєстроване того ж дня: 08.11.2017).
		Відповідач зауважує, що в державному реєстрі речових прав па нерухоме майно на момент укладання ним договору купівлі-продажу від 18.12.2017 були відсутні будь-які відомості, які б свідчили про наявність будь-яких обмежень на цивільний оборот придбаного мною нерухомого майна чи заборон на його відчуження у продавця.
		Суд вважає слушною позицію ОСОБА_13 щодо добросовісності набуття у власність спірного майна, оскільки під час купівлі спірних приміщень він не знав і не міг знати про відсутність у продавця прав на відчуження майна. В діях набувача не було необережної форми вини, оскільки він не лише не усвідомлював і не бажав, а й не допускав можливості настання будь-яких несприятливих наслідків внаслідок вчинення такого правочину.
		18.12.2017 приватним нотаріусом Мірошниченко Т.П. як державним реєстратором Лавриненко О.С. було здійснено державну реєстрацію права власності на придбані нежитлові приміщення.
		Відповідач заперечує проти позовних вимог щодо нього, наполягаючи, що спірні нежитлові приміщення вибули з володіння боржника саме за його волею, оскільки аукціон, який був визнаний в судовому порядку недійсним відбувався за волею ліквідатора боржника та в подальшому воля боржника була направлена на оскарження відповідного рішення суду. На думку 2-го відповідача вказані обставини виключають можливість витребування приміщень на користь боржника у відповідності до ст. 388 ЦК України.
		Суд, дослідивши матеріали справи визнає позовну заяву в частині вимог до 2-го відповідача ОСОБА_13 про визнання права власності та витребування майна обґрунтованою з правових підтстав, які були викладені вище при розгляді вимог до 1-го відповідача, проте позивачем пропущений трирічний строк для звернення до суду за захистом своїх порушених прав, а 2-м відповідачем заявлено відповідне клопотання про застосування строків позовної давності, тому суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_13 про витребування майна та визнання права власності у зв`язку із спливом позовної давності.
		Щодо 3-го відповідача - ОСОБА_3 , судом встановлено наступне.
		Наразі за ОСОБА_3 зареєстроване право власності на нежитлову будівлю в літ. "БС-2", заг. площею 2132,5 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_6 , про що свідчить інформація, з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта, витяги з яких додані до матеріалів справи.
		Право приватної власності на вказані нежитлові приміщення було зареєстровано 16.03.2021 приватним нотаріусом Скибою Т.В. на підставі свідоцтва № 306, виданого 16.03.2021, видавник: Скиба Т.В., приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу.
		В судовому засіданні ОСОБА_3 зазначив що вважає себе добросовісним набувачем та просив суд застосувати позовну давність. Будь яких письмових пояснень або доказів в підтвердження своєї правової позиції 3-й відповідач суду не надавав.
		Враховуючи, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, а сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові, суд визнає позовну заяву в частині вимог до 3-го відповідача ОСОБА_3 про визнання права власності та витребування майна обґрунтованою з правових підстав, які були наведені судом при розгляді вимог до 1-го та 2-го відповідачів, проте у зв`язку із пропуском позивачем строку для звернення до суду за захистом своїх порушених прав, а 3-й відповідач заявив відповідне клопотання про застосування позовної давності, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3 про витребування майна та визнання права власності у зв`язку із спливом позовної давності.
		Щодо 4-го відповідача - ОСОБА_4 , судом встановлено наступне.
		Станом на 05.05.2021 за ОСОБА_4 зареєстроване право власності на нежитлову будівлю в літ. "В-1", заг. площею 257,2 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_7 , про що свідчить інформація, з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта , витяги з яких додані до матеріалів справи.
		Право приватної власності на вказані нежитлові приміщення було зареєстровано 13.11.2017 приватним нотаріусом Балух Н.В. на підставі договору купівлі - продажу серія та номер р.№ 1635, виданий 13.11.2017, видавник: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Балух Н.В. 
		Крім того, станом на 05.05.2021 за ОСОБА_4 зареєстроване право власності на нежитлову будівлю в літ. "Е- 2", заг. площею 473,3 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_7 , про що свідчить інформація, з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта, витяги з яких додані до матеріалів справи.
		Право приватної власності на вказані нежитлові приміщення було зареєстровано 13.11.2017 приватним нотаріусом Балух Н.В. на підставі договору купівлі - продажу серія та номер р.№ 1638, виданий 13.11.2017, видавник: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Балух Н.В. 
		Враховуючи висновки Верховного суду щодо вказаних питань набуття права власності боржниками на спірне майно, а також висновки суду, які були вищевикладені судом стосовно вимог до попередніх відповідачів та майна банкрута, відчуженого на аукціоні 26.10.2017, суд вважає, що спірні нежитлові приміщення: нежитлова будівля в літ. "В-1", заг. площею 257,2 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_7 та нежитлова будівля (будівля водно - кисневої станції) в літ. "Е-2", заг. площею 473,3 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_7 , мають бути повернені у відповідності до ст. 388 ЦК України до ліквідаційної маси банкрута.
		Таким чином, позовні вимоги до 4-го відповідача ОСОБА_4 про витребування зазначеного майна та визнання на нього права власності ПАТ "НТІ ТТР" є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
		Пунктом 5 частини 1 статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
		Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу. 
		Згідно з п. 2 ч.1 ст.129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. 
		Як вбачається з матеріалів справи, загальна сума сплаченого судового збору становить 4540,00 грн., а тому, беручи до уваги те, що позов задоволено частково лише в частині вимог до 4-го відповідача, враховуючи правила п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, суд покладає витрати по сплаті судового збору у розмірі 1135,00 грн. стягненню з 4-го відповідача ОСОБА_4 на користь позивача, в іншій частині судовий збір покладається на позивачів.
		 
		Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст. 4, 13-15, 41- 46, 74, 75, 76, 77, 80, 86, 129, 207, 233, 237-241 ГПК України, суд, - 
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позовні вимоги задовольнити частково.
		 
		Визнати за Публічним акціонерним товариством Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації право власності на нежитлові приміщення на нежитлову будівлю в літ. "В-1", заг. площею 257,2 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_7 ;
		 
		Витребувати у ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ), нежитлову будівлю в літ. "В- 1", заг. площею 257,2 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_7 ;
		 
		Визнати за Публічним акціонерним товариством Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації право власності на нежитлову будівлю (будівля водно - кисневої станції ) в літ. "Е-2", заг. площею 473,3 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_7 ;
		 
		Витребувати у ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ), нежитлову будівлю (будівля водно  кисневої станції ) в літ. "Е- 2", заг. площею 473,3 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_7 ;
		 
		Стягнути з Фізичної особи ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) на користь Публічного акціонерного товариства Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації 1135,00 грн витрат по сплаті судового судового збору.
		Видати накази після набрання рішенням законної сили.
		 
		В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
		 
		Рішення направити позивачу, відповідачам, третій особі.
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення може бути оскаржене безпосередньо до апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу, протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.
		 
		Повне рішення складено "24" червня 2021 р. 
		 
		СуддяО.В. Кононова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...