Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/11949/20 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Договори перевезення, у тому числі при:; Інші договори перевезення:.
Надіслано для оприлюднення: 25.06.2021. Зареєстровано: 25.06.2021. Забезпечено надання загального доступу: 29.06.2021.
Дата набрання законної сили: 18.06.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		18 червня 2021 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  910/11949/20 
		 
		Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду: Селіваненка В.П. (головуючий), Баранця О.М., Булгакової І.В., Васьковського О.В., Дроботової Т.Б., Кібенко О.Р., Львова Б.Ю., Ткаченко Н.Г., Уркевича В.Ю.,  
		 
		розглянувши у порядку письмового провадження
		касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиторське підприємство "Вертикаль" (далі - Товариство)
		на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2021
		(головуючий суддя Коробенко Г.П., судді Козир Т.П. і Кравчук Г.А.)
		зі справи № 910/11949/20
		за позовом Товариства
		до акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - Укрзалізниця) 
		про стягнення 267 817,39 грн.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		1. Позов було подано до господарського суду міста Києва про стягнення штрафу в сумі 267 817,39 грн. і обґрунтовано порушенням термінів доставки вантажу відповідно до Статуту залізниць України (далі - СЗ України).
		 
		2. Рішенням господарського суду міста Києва від 26.11.2020 (суддя Паламар П.І.):  позов задоволено; стягнуто з Укрзалізниці на користь Товариства 267 817,39 грн. штрафу і 4 017,26 грн. витрат з оплати судового збору та мотивовано тим, що вантаж, який перевозився за залізничними накладними, Укрзалізницею доставлено за межами термінів доставки. 
		 
		3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2021: задоволено апеляційну скаргу Укрзалізниці; згадане рішення місцевого господарського суду скасовано; прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено; стягнуто з Товариства на користь Укрзалізниці 6 025,89 грн. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
		 
		Постанову мотивовано тим, що помилковим є висновок місцевого господарського суду про те, що позов у даній справі може бути пред`явлений протягом 6 місяців після спливу 6-місячного строку, передбаченого для пред`явлення претензії та 3-місячного строку, передбаченого для надання відповіді на претензію, з посиланням на правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 04.03.2020 у справі № 905/487/19, оскільки судом першої інстанції не враховано, що даний висновок зроблено судом касаційної інстанції у справі, предметом позову в якій було відшкодування збитків внаслідок недостачі вантажу та, відповідно, виходячи з положень статті 315 Господарського кодексу України (далі - ГК України), для пред`явлення претензій стосовно відшкодування збитків внаслідок недостачі вантажу встановлено 6-місячний строк та термін розгляду такої претензії - 3 місяці. Натомість у даному разі позивачем подано позовну заяву до суду з пропуском встановленого строку для захисту права.
		 
		4. У касаційній скарзі до Верховного Суду Товариство просить: справу передати на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду; постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2021 з даної справи скасувати; рішення господарського суду міста Києва від 26.11.2020 з даної справи залишити в силі; судові витрати, пов`язані зі сплатою позивачем судового збору за подання касаційної скарги, стягнути з відповідача. 
		 
		5. Касаційну скаргу обґрунтовано, з посиланням на пункти 1, 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зокрема, неправильним застосуванням апеляційним господарським судом норм матеріального і процесуального права, неврахуванням ним висновків щодо застосування норм права (ГК України, СЗ України, ГПК України) Верховним Судом; наявністю, на думку скаржника, протилежних один одному правових висновків Верховного Суду щодо застосування позовної давності у спорах про стягнення штрафів з Укрзалізниці. 
		 
		6. Укрзалізниця у відзиві на касаційну скаргу зазначає, що суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку щодо пропуску позивачем  позовної давності, тому оскаржуване судове рішення є обґрунтованим та законним, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2021 - без змін. 
		7. Ухвалою Верховного Суду від 30.04.2021 (судді Кібенко О.Р. - головуючий, Кондратова І.Д., Стратієнко Л.В.): 
		- відмовлено в задоволенні клопотання Товариства про передачу справи                               №         910/11949/20 на розгляд Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду з підстав необхідності відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №    910/3743/19;
		- справу №    910/11949/19 передано на розгляд Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду з підстав необхідності відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 02.12.2019 у справі №    910/3745/19, від 23.12.2019 у справі №    910/1002/19, від 09.04.2020 у справі №    910/6762/19.
		 
		8. Згадану ухвалу Верховного Суду мотивовано таким:
		 
		8.1. У справах, які стосуються сплати штрафу, 6-місячний строк для пред`явлення позову до залізниці має обраховуватися упродовж 6 місяців, після спливу 45-денного строку, передбаченого для пред`явлення претензії, та 45-денного строку, передбаченого для надання відповіді на претензію.
		 
		8.2.          Зазначене узгоджується з положеннями статті     315 ГК України та пунктами (фактично - статтями)      134, 136 СЗ України, оскільки визначений законом строк, у межах якого особа має право звернутися з позовом до суду, не може поглинатися строком на реалізацію права на досудове врегулювання спору.
		8.3. Зазначене узгоджується й з висновками Верховного Суду, зокрема висновком про початок перебігу 6-місячного строку після спливу 45-денного строку, передбаченого для пред`явлення претензії, та 45-денного строку (умовна формула розрахунку позовної давності "1,5     +    1,5     +    6     =    9 місяців"), передбаченого для надання відповіді на претензію, викладеним у постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №    910/3743/19 (відступити від якого просив скаржник), від 21.12.2019 у справі №    910/1549/19, предметом позову у яких є вимога про сплату штрафу. 
		8.4. Разом з тим наразі існує інший висновок Верховного Суду, викладений у постановах від 02.12.2019 у справі №    910/3745/19, від 23.12.2019 у справі                              №   910/1002/19, від 09.04.2020 у справі №    910/6762/19, у яких предметом позову були вимоги про сплату штрафу, який полягає у застосуванні такого порядку обчислення позовної давності: початок перебігу 6-місячного строку після спливу 6-місячного строку, передбаченого для пред`явлення претензії, та 3-місячного строку, передбаченого для надання відповіді на претензію (за умовною формулою  розрахунку позовної давності "6    +    3    +    6 =    15 місяців"). 
		 
		8.5. На думку колегії суддів, цей останній висновок суперечить висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №    910/3743/19, від 21.12.2019 у справі №    910/1549/19, та не узгоджується зі змістом частин другої, третьої статті     315 ГК України, а тому від нього необхідно відступити.
		 
		8.6. У зв`язку з тим, що предметом спору у справі №     910/11949/20 є вимога про стягнення 267 817,39 грн. штрафу, то 6-місячний строк для пред`явлення позову до залізниці має обраховуватися упродовж 6 місяців після спливу 45-денного строку, передбаченого для пред`явлення претензії, та 45-денного строку, передбаченого для надання відповіді на претензію, що узгоджується з відповідними нормами ГК України, СЗ України та відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 04.12.2019 у справі   №    910/3743/19, від 21.12.2019 у справі  №         910/1549/19.
		 
		9. Судом першої інстанції у розгляді даної справи з`ясовано й зазначено, зокрема, таке.
		 
		9.1. 07.02.2018 сторонами у справі укладено договір про надання послуг                               № 07244/ЦТЛ-2018, за умовами якого відповідач зобов`язується здійснювати перевезення вантажів, надавати вантажні вагони для перевезення, інші послуги, пов`язані з організацією перевезення вантажів.
		 
		9.2. Протягом травня-червня 2019 року відповідач (перевізник) здійснював перевезення вантажу на адресу вантажоодержувача,  філії "Миколаївський портовий елеватор", ПАТ "ДПЗКУ", АТ "ОПЗ" та ТОВ "ТІС" у низці вагонів, зазначених у позовній заяві та судових рішеннях зі справи. 
		 
		9.3. Після прибуття на станції призначення було встановлено несвоєчасність доставки відповідних залізничних вагонів, з простроченням від 2-х до 19-ти діб, що підтверджується відповідними залізничними накладними.
		 
		9.4. Зазначені у підпункті 9.2 цього пункту постанови підприємства передали в установленому порядку позивачу своє право пред`явлення позову за несвоєчасну доставку вантажу на їхні адреси. 
		 
		9.5. Згідно з розрахунком, проведеним позивачем відповідно до вимог статті 116 СЗ України, розмір штрафу за прострочення доставки вантажу складає                     267 817,39 грн. Доказів сплати цього штрафу Укрзалізницею не подано. 
		 
		9.6. Позивач направив відповідачу претензії від 23.10.2019, від 28.10.2019, від 08.11.2019, від 11.11.2019  про сплату штрафу за несвоєчасну доставку вантажу. Суду не подано доказів повного або часткового відхилення претензії. 
		 
		9.7. З позовом у даній справі Товариство звернулося 10.08.2020, тобто у межах позовної давності.
		 
		10. Судом апеляційної інстанції додатково зазначено, зокрема, таке.
		 
		10.1. Вантаж за наявними у матеріалах справи залізничними накладними доставлено з порушенням терміну, визначеного статтею 41 СЗ України та Правилами обчислення термінів доставки вантажів.
		 
		10.2. Право на звернення до Залізниці з позовом про стягнення штрафу виникає у позивача упродовж 6 місяців після спливу 45-денного строку, передбаченого для пред`явлення претензій, та 45-денного строку, передбаченого для надання відповіді на претензію, що узгоджується з положеннями  статті 315 ГК України.
		 
		10.3. З урахуванням того, що позовні вимоги заявлено про стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вантажу, який відповідно до залізничних накладних прибув на станцію призначення та був виданий вантажоодержувачу в період з 11.05.2019 по 17.05.2019, позовна давність за заявленими вимогами спливла, у залежності від дати видачі вантажу за кожною конкретною залізничною накладною, у період з 11.02.2020 по 17.02.2020.
		 
		Оскільки позовну заяву подано до суду 05.08.2020, тобто з пропуском встановленого строку для захисту порушеного права, слід застосувати позовну давність та відмовити в позові.
		 
		11. Причиною спору зі справи стало питання про наявність або відсутність підстав для стягнення штрафу за порушення термінів доставки вантажу, і зокрема, про застосування у зв`язку з цим позовної давності. 
		 
		12. Попередніми судовими інстанціями у цій справі встановлено обставини несвоєчасної доставки відповідачем вантажу вантажоодержувачам. 
		 
		13. Відповідно до статей 256, 257 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися з вимогою про захист цивільного права або інтересу; загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.  
		 
		14. Згідно з частиною першою статті 258 ЦК України для окремих вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. 
		 
		15. За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. 
		 
		16. Положенням статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, а статті 258 названого Кодексу до окремих вимог встановлено позовну давність в один рік. 
		 
		17. Частиною третьою статті 925 ЦК України, яка є загальною нормою, визначено, що до вимог, що випливають із договору перевезення вантажу, пошти, застосовується позовна давність в один рік з моменту, що визначається відповідно до транспортних кодексів (статутів). 
		 
		18. Як зазначалося, приписами частини першої статті 258 ЦК України визначено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. 
		 
		Що ж до перевезення вантажів залізницею, то відповідно до статті 136 СЗ України позови до залізниць можуть бути пред`явлені у шестимісячний термін, що обчислюється відповідно до вимог статті 134 цього Статуту, яким передбачено також і 6-місячний строк для пред`явлення претензії, з визначенням певних умов, обставин, підстав та строку його обмеження.  
		 
		19. Частиною п`ятою статті 307 ГК України, яка кореспондується з частиною четвертою статті 909 та статтею 920 ЦК України, встановлено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів за цими перевезеннями визначаються транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. 
		 
		20.   Отже, статті 134, 136 СЗ України є спеціальними нормами, які регулюють питання перебігу позовної давності за позовами про відшкодування збитків внаслідок недостачі вантажобагажу. СЗ України затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, і останні зміни до зазначених статей СЗ України вносилися постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2002 №1973. 
		 
		21. ГК України прийнятий 16.01.2003 і набрав чинності з 01.01.2004, і статтею 315 цього Кодексу передбачено певні особливості обчислення позовної давності за договором перевезення; він також є спеціальним законом, який повинен застосовуватися до правовідносин сторін переважно щодо норм права як такий, що прийнятий пізніше та містить порядок обчислення позовної давності. 
		 
		22. Відтак положення статей 134, 136 СЗ України слід застосовувати у системному зв`язку з положеннями статті 315 ГК України таким чином, що позовна давність починає свій перебіг з дня одержання відповіді на пропозицію позивача або з дня закінчення строку, встановленою частиною третьою статті 315 ГК України для відповіді на пропозицію.  Враховуючи, що дотримання претензійного порядку  не є обов`язковим, у вирішенні питання про початок перебігу позовної давності у розумінні цієї норми ГК України слід виходити з того, що такий перебіг починається після закінчення строку пред`явлення претензії і строку  її розгляду  (частини друга та третя статті 315 ГК України), незалежно від того, чи пред`являлася відповідна претензія  до перевізника. 
		 
		23. При цьому відсутність відомостей щодо звернення позивача до відповідача з претензією не впливає на порядок обчислення позовної давності, оскільки визначений законом строк, у межах якого особа має право звернутися до суду, не може починатися строком на реалізацію права на досудове врегулювання спору. 
		 
		Аналогічний правовий висновок виклав Верховний Суд у постановах від 11.04.2019 у справі № 905/729/18, від 13.08.2019 у справі № 910/11614/18, від 10.09.2019 у справі № 905/2303/18. 
		 
		24.  Таким чином, позов до перевізника у цій справі мав бути пред`явлений протягом 6 місяців після спливу 6 - місячного строку, передбаченого для пред`явлення претензії, та 3 - місячного строку, передбаченого для надання відповіді на претензію, що узгоджується з положеннями статей 134, 136 СЗ України та статтею 315 ГК України. 
		 
		25.   Оскільки судом першої інстанції встановлено, що Товариство звернулося до суду 10.08.2020, то він дійшов правильного висновку про звернення  позивача з даним позовом у межах позовної давності. 
		 
		26.  Відповідно,  на підставі статті 312 ГПК України суд касаційної інстанції скасовує оскаржувану постанову апеляційної інстанції, а рішення місцевого господарського суду, яке відповідає закону, залишає без змін. 
		 
		27.  Таким чином не вбачається підстав для відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 23.12.2019 у справі № 910/1002/19, від 02.12.2019 у справі № 910/3745/19 та від 09.04.2020 у справі № 910/6762/19. 
		 
		28. Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати, пов`язані зі сплатою позивачем судового збору за подання касаційної скарги, покладаються на відповідача.  
		 
		Керуючись статтями 129, 300, 312, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиторське підприємство "Вертикаль" задовольнити.
		 
		2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2021 у справі   № 910/11949/20 скасувати.
		 
		3. Рішення господарського суду міста Києва від 26.11.2020 у справі № 910/11949/20  залишити в силі.
		 
		4.  Стягнути з акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиторське підприємство "Вертикаль" 8 034, 52 грн. судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги. 
		 
		Видачу відповідного наказу доручити господарському суду міста Києва. 
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий суддя                                                             В. Селіваненко 
		 
		Судді                                                                                     О. Баранець    
		                                                                       
		                                                                                             І. Булгакова
		 
		                                                                                             О. Васьковський 
		                            
		                                                                                             Т. Дроботова
		 
		                                                                                              О. Кібенко    
		                                                                                                                                
		                                                                                              Б. Львов                                                                                                                       
		                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                      
		                                                                                              Н. Ткаченко 
		 
		                                                                                              В. Уркевич

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...