Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а-1214/10/0370 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 09.06.2010. Зареєстровано: 11.06.2010. Забезпечено надання загального доступу: 31.08.2010.
Дата набрання законної сили: 15.06.2010
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
			 
			28 травня 2010 рокуСправа № 2а-1214/10/0370
			Волинський окружний адміністративний суд у складі:
			головуючого - судді Димарчук Т.М., 
			при секретарі судового засідання Йовик С.Б.,
			за участю позивача ОСОБА_1,
			представника відповідача від УПФУ в Луцькому районі Романчук А.Я.,
			представника відповідача від ГУДКУ у Волинській області Гережун Н.Д.,
			розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Луцькому районі Волинської області, Головного управління державного казначейства України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобовязання вчинити дії, 
			 ВСТАНОВИВ:
			 ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Луцькому районі Волинської області (надалі  УПФ України в Луцькому районі ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління державного казначейства України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобовязання вчинити дії.
			Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16.05.2008 року ним вперше на підставі договору купівлі - продажу придбано квартиру АДРЕСА_1 Луцького району Волинської області, вартістю 307881,00 грн. При оформленні та посвідченні договору купівлі-продажу, ним сплачено збір на обовязкове державне пенсійне страхування в розмірі 1% від вартості придбаного нерухомого майна, сума якого відповідно до квитанції №ПН36585 від 16.05.2008 року становить 3 078,81 грн. Зазначає, що квартира за вищевказаною адресою, ним була придбана вперше, що доводить витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно №20284939 від 18.09.2008 року та довідка Комунального підприємства «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації» № 910 від 25.02.2010 року. Крім того, він по житловій приватизації не значився, житлові чеки не використовував. Відповідно до пункту 9 статті 1 Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування» платниками збору на загальнообовязкове державне пенсійне страхування є фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. 
			У вересні 2009 року він звернувся із письмовою заявою до УПФ України в Луцькому районі про повернення коштів з проведеної операції купівлі - продажу нерухомого майна в сумі 3078,81 грн., однак відповідач своїм листом № 5916/0316 від 18.09.2009 року відмовив йому у поверненні зазначеної суми коштів, мотивуючи тим, що в Україні не існує єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та відповідно органу, компетентного видавати довідки на підтвердження первинного придбання житла, а також управління не наділене повноваженнями щодо повернення коштів з операцій купівлі - продажу нерухомого майна громадянам, які придбавають житло вперше.
			Просив визнати протиправними дії УПФ України в Луцькому районі по відмові щодо неповернення сплаченого збору на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в розмірі 3 078,81 грн. та зобовязати УПФ України в Луцькому районі повернути вказані кошти. 
			Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 28.05.2010 року на підставі письмового клопотання позивача до участі в справі в якості другого відповідача залучено Головне управління Державного казначейства України у Волинській області (далі  ГУ ДКУ у Волинській області), оскільки збір на обовязкове державне пенсійне страхування сплачується на рахунок з обліку коштів спеціального фонду державного бюджету, відкритого в обласному управлінні Державного казначейства.
			В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 змінив позовні вимоги та просив визнати протиправними дії УПФ України в Луцькому районі по відмові щодо неповернення сплаченого збору на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у розмірі 3 078,81 грн. та стягнути з рахунку Державного бюджету, відкритого у Головному управлінні Державного казначейства України у Волинській області зазначену суму збору.
			Представник відповідача від УПФ України в Луцькому районі Романчук А.Я. позов не визнала, при цьому суду пояснила, що в Україні не існує єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та відповідно органу, компетентного видавати довідки на підтвердження обставин первинного придбання житла. У звязку з цим, Пенсійний фонд України звернувся до Конституційного суду України за офіційним розясненням пункту 9 статті 1 Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування» в частині встановлення механізму звільнення громадян, що вперше придбавають житло від сплати збору. Підтвердила, що не може надати суду письмові докази щодо звернення Пенсійного фонду за розясненням до Конституційного суду України. Оскільки дане питання залишається не вирішеним, то УПФ України в Луцькому районі не наділене повноваженнями щодо повернення коштів з операцій купівлі-продажу нерухомого майна громадян, які придбавають житло вперше. Просить в задоволенні позову відмовити повністю.
			Представник відповідача від ГУ ДКУ у Волинській області Гережун Н.Д. в судовому засіданні пояснила, що згідно із частиною 2 статті 50 Бюджетного кодексу України Державне казначейство України веде бухгалтерський облік всіх надходжень, що належать Державному бюджету України, та за поданням органів стягнення здійснює повернення коштів, що були помилково, або надмірно зараховані до бюджету. Відповідно до пункту 5 Порядку повернення платникам помилково, та/або надміру сплачених податків, зборів (обовязкових платежів), затвердженого наказом Державного Казначейства України № 226 від 10.12.2002 року повернення платникам помилково, або надмірно сплачених податків, зборів (обовязкових платежів) та інших бюджетів здійснюється за заявою платника та поданням органів, які повинні забезпечувати надходження платежів до бюджету та за якими згідно із законом закріплено контроль за справлянням (стягненням) платежів до бюджету. Оскільки такі документи до ГУ ДКУ у Волинській області не подавалися, тому відсутні будь-які правові підстави для повернення ОСОБА_1 коштів у розмірі 3078,81 грн. У звязку з цим, просить суд в задоволенні позову відмовити.
			Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, повно і всебічно зясувавши обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з наступних підстав.
			З дослідженого судом договору купівлі-продажу від 16.05.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу Волинської області Несмянович В.І. вбачається, що ОСОБА_1 придбано квартиру АДРЕСА_1 Луцького району Волинської області вартістю 307881 грн. При нотаріальному оформленні договору купівлі-продажу позивачем сплачено збір на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в розмірі 1% від вартості придбаного нерухомого майна, що з оглянутої судом банківської квитанції №ПН36585 від 16.05.2008 року становить 3 078,81 грн.
			Судом встановлено, що позивач у вересні 2009 року звернувся до УПФ України в Луцькому районі з письмовою заявою про повернення йому коштів з проведеної операції купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 3078,81 грн., проте як вбачається з оглянутого судом листа УПФ України в Луцькому районі № 5916/03-16 від 18.09.2009 року, ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні заяви та кошти не повернуто. Відмову мотивовано тим, що в Україні не існує єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та відповідно органу, компетентного видавати довідки на підтвердження обставин первинного придбання житла.
			Твердження відповідача УПФ України в Луцькому районі та його представника в судовому засіданні про те, що в Україні не існує єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та відповідно органу, компетентного видавати довідки на підтвердження обставин первинного придбання житла у звязку з чим позивачу відмовлено в поверненні коштів не заслуговує на увагу суду з наступних підстав. 
			Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та Законами України.
			Зі змісту статей 2, 17 КАС України вбачається, що спори фізичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності належать до компетенції адміністративних судів, крім випадків коли такі справи підлягають розгляду в порядку іншого судочинства.
			Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 року № 400/97-ВР, а питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» регулює Порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 року №1740 (надалі  Порядок).
			Пунктом 8 статті 2 Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування» визначено, що обєктом оподаткування для платників збору, визначених у пункті 9 статті 1 цього Закону є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна. Разом з цим, згідно з пунктом 10 статті 4 згаданого Закону на обовязкове державне пенсійне страхування встановлюються такі ставки, зокрема, для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону  1% від обєкта оподаткування, визначеного пунктом 8 статті 2 цього ж Закону.
			Судом встановлено, що позивачем придбано квартиру вартістю 307881, 00 грн., і при посвідченні договору купівлі-продажу сплачено 1% від обєкта оподаткування збору на обовязкове державне пенсійне страхування, що складає 3078,81 грн.
			Відповідно до пункту 9 статті 1 Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування» та пункту 15-1 Порядку платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
			Постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 року №671 затверджено Тимчасовий порядок державної реєстрації правочинів. Відповідно до пункту 2 цього Порядку державний реєстр правочинів  це єдина компютерна база даних, яка містить інформацію про правочини, що підлягають державній реєстрації, забезпечує її зберігання, видачу та захист від несанкціонованого захисту. Реєстратори  це державні нотаріальні контори, приватні нотаріуси, які згідно з договорами, укладеними з адміністратором Реєстру, проводять державну реєстрацію правочинів, змін, внесених до них, відомостей про припинення їх дії, приймають запити, видають завірені витяги з Реєстру та виконують інші функції, передбачені цим Порядком. Витяг  це документ, який свідчить про внесення запису до Реєстру або про відсутність такого запису. 
			Пунктами 5 та 6 Порядку передбачено, що договір купівлі-продажу квартири підлягає державній реєстрації шляхом внесення нотаріусом запису до Реєстру одночасно з його нотаріальним посвідченням.
			З досліджених судом витягу з Державного реєстру правочинів №8530584 від 13.05.2010 року, виданого приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу Несмянович В.І., інформаційної довідки Комунального підприємства «Волинського обласного бюро технічної інвентаризації» № 2548 від 19.05.2010 року вбачається, що ОСОБА_1 уклав лише один договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 Луцького району Волинської області. Разом з цим, відповідно до довідки Камінь-Каширського ТВБВ №10002/036 ВАТ «Державний ощадний банк України» № 15 від 02.03.2010 року ОСОБА_1 у списках по житловій приватизації не значиться та житлові чеки не використовував.
			Згідно витягу з Державного реєстру правочинів № 8530584 від 13.05.2010 року виданого приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу Несмянович В.І. та інформаційної довідки Комунального підприємства «Волинського обласного бюро технічної інвентаризації» № 2548 від 1905.2010 року вбачається, що ОСОБА_1 вперше придбав житло, а саме квартиру АДРЕСА_1 Луцького району Волинської області.
			Проаналізувавши вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивач дійсно 16.05.2008 року вперше придбав нерухоме майно (квартиру) по вищезгаданій адресі за договором купівлі-продажу, і при його нотаріальному посвідченні безпідставно сплатив збір на обовязкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від його вартості в сумі 3078,81 грн., який підлягає поверненню позивачу, оскільки відповідно до пункту 9 статті 1 Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування» останній не є платником зазначеного збору. 
			Враховуючи наведене, суд вважає протиправними дії УПФ України в Луцькому районі щодо відмови позивачу в повернені збору на обовязкове державне пенсійне страхування в сумі 3078,81 грн., сплаченого при укладенні договору купівлі  продажу квартири АДРЕСА_1 Луцького району Волинської області.
			У статті 3 вищеназваного Закону передбачено, що збір на обовязкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України у порядку, визначеному законодавством. Платники збору визначені у пункті 9 статті 1 цього Закону, збір на обовязкове державне пенсійне страхування сплачують на рахунки з обліку коштів спеціального фонду державного бюджету, відкриті в управліннях Державного казначейства в АРК, областях, містах Києві та Севастополі. Ці кошти в установленому порядку зараховуються до спеціального фонду державного бюджету і використовуються згідно із законом про Державний бюджет України.
			Разом з тим, згідно з пунктом 16 Порядку суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що сплачуються платниками з операцій з купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти за гривню, торгівлі ювелірними виробами із золота (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння та з відчуження легкових автомобілів, з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, з надання послуг стільникового рухомого зв'язку (додаткові збори на виплату пенсій), зараховуються в установленому порядку до спеціального фонду державного бюджету і використовуються згідно із Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік. 
			Відповідно до положень Бюджетного кодексу України розпорядниками бюджетних коштів є бюджетні установи в особі їх керівників, уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобовязань та здійснення видатків з бюджету.
			Пунктом 2 статті 48 Бюджетного кодексу України передбачено, що в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає, зокрема, здійснення Державним казначейством України розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних коштів.
			Як вбачається з матеріалів справи, зокрема квитанції №ПН36585 від 16.05.2008 року та встановлено судом, збір на обовязкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна сплачено позивачем на рахунок Державного бюджету через банк отримувача ГУ ДКУ у Волинській області, який спрямовано до спеціального фонду Державного бюджету Луцького району.
			Таким чином, суд прийшов до висновку, що позов цій частині підлягає до задоволення шляхом стягнення збору на обовязкове державне пенсійне страхування, який був сплачений при укладенні договору купівлі-продажу нерухомого майна з рахунку Державного бюджету, відкритого в ГУ ДКУ у Волинській області. 
			Згідно частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
			Відповідач УПФ України в Луцькому районі не надав суду належних та допустимих доказів в обґрунтування правомірності своєї бездіяльності щодо неповернення позивачеві збору на обовязкове державне пенсійне страхування.
			Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, доведені в судовому засіданні, підтверджені належними доказами, а тому підлягають до повного задоволення.
			Керуючись статтями 11, 17, 158, 160, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування, суд
			 ПОСТАНОВИВ:
			 Адміністративний позов задовольнити повністю.
			Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Луцькому районі щодо відмови ОСОБА_1 в поверненні збору на обовязкове державне пенсійне страхування в сумі 3078,81 грн., сплаченого при укладенні договору купівлі  продажу квартири АДРЕСА_1 Луцького району Волинської області.
			Стягнути з рахунку Державного бюджету № 31215225700208, за кодом платежу 24140500 «Збір з операцій купівлі-продажу нерухомого майна», відкритого в Головному управлінні Державного казначейства України у Волинській області в користь ОСОБА_1 3078, 81 грн. (три тисячі сімдесят вісім гривень вісімдесят одну копійку) збору на обовязкове державне пенсійне страхування, який був сплачений при укладенні договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 Луцького району Волинської області. 
			Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого статті 186 КАС України, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не буде подана у строк, встановлений статті 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. 
			Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі  з 02 червня 2010 року. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. 
			 Суддя Т.М. Димарчук

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...