Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 539/4114/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 02.07.2021. Забезпечено надання загального доступу: 02.07.2021.
Дата набрання законної сили: 23.06.2021
Номер судового провадження: 61-8093ск20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова 
		Іменем України
		 
		23 червня 2021 року 
		м. Київ
		 
		справа № 539/4114/19
		провадження № 61-8093св20
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого  Крата В. І., 
		суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М., Тітова М. Ю.,
		 
		учасники справи:
		заявник  ОСОБА_1 ,
		заінтересовані особи: Міністерство оборони України, управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради,
		 
		розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 17 лютого 2020 року в складі судді Іващенка Ю. А. та на постанову Полтавського апеляційного суду від 04 травня 2020 року в складі колегії суддів Прядкіної О. В., Бутенко С. Б., Обідіної О. І.,
		 
		ВСТАНОВИВ :
		 
		Описова частина 
		Короткий зміст вимог
		 
		У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення. 
		 
		Зазначав, що в період з 05 травня 1986 року по 03 серпня 1986 року він приймав участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і працював в 30-ти кілометровій зоні відчуження. Даний факт підтверджується посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) серія НОМЕР_1 від 05жовтня 2009 року.
		 
		З метою отримання посвідчення нового зразка особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, він звернувся до Управління соціального захисту населення Лубенської міської ради, де його зобов`язали надати архівну довідку з Міністерства оборони України, що підтверджувала б факт його участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
		 
		У довідці Галузевого державного архіву Міністерства оборони України №179/1/8651 від 27 травня 2019 року ім`я заявника зазначено по архівним документам військової частини № НОМЕР_2 ОСОБА_2 , у зв`язку з чим Управління соціального захисту населення Лубенської міської ради відмовило у видачі посвідчення учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році та рекомендувало звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. 
		 
		Позивач просив суд встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , довідки Галузевого Державного архіву Міністерства оборони України № 179/1/8651 від 27травня 2019 року. 
		 
		Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій
		 
		Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 17 лютого 2020 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 04 травня 2020 року, заяву ОСОБА_1 задоволено; встановлено факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , довідки Галузевого Державного архіву Міністерства оборони України №179/1/8651 від 27травня 2019 року.
		 
		Суди виходили з того, що ОСОБА_1 за наявності передбачених законом підстав звернувся до суду із заявою про встановлення факту належності йому архівної довідки, оскільки необхідний для отримання посвідчення документ містить допущену помилку в його прізвищі.
		 
		Суд апеляційної інстанції встановив, що немає підстав для закриття провадження у справі з підстав юрисдикції розгляду такої заяви, оскільки ОСОБА_1 , звертаючись до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, не заявляє вимоги щодо встановлення факту його участі в роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а просить встановити факт належності йому довідки, виданої Галузевим Державним архівом Міністерства оборони України, в якій омилково зазначено його прізвище як « ОСОБА_3 » п замість вірного « ОСОБА_4 ». Позивач має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), що підтверджується виданим йому 05жовтня 2009 року посвідченням. 
		 
		Аргументи учасників справи
		 
		У травні 2020 року Міністерство оборони України подало касаційну скаргу, в якій просило рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 17лютого 2020 року та постану Полтавського апеляційного суду від 04 травня 2020 року скасувати і ухвалити нове рішення про закриття провадження у справі. 
		 
		Аргументи касаційної скарги зводяться до того, що суди з порушенням норм процесуального права розглянули справу в порядку окремого провадження, адже законом не передбачено встановлення такого факту як належність особі довідки, що підтверджує участь особи в ліквідації наслідків Чорнобильської АЕС. Вказує, що вимога заявника спрямована на оскарження архівної довідки галузевого державного архіву Міністерство оборони України, в якій допущено помилку в його прізвищі, такі дії архіву позивач може оскаржити в порядку адміністративного судочинства та зобов`язати відповідний орган виправити допущені помилки. Посилається на аналогічні справи, у яких заяви про встановлення фактів належності довідки особам щодо участі в ліквідації наслідків аварії Чорнобильської АЕС Лубенським міськрайонним судом Полтавської області залишені без розгляду з підстав наявності між сторонами спору про право. 
		 
		Рух справи
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 02 липня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі.
		Ухвалою Верховного Суду від 26 травня 2021 року справу призначено до судового розгляду. 
		 
		Межі та підстави касаційного перегляду
		 
		Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межахдоводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
		 
		В ухвалі Верховного Суду від 02 липня 2020 року вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи Міністерства оборони України містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права).
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Колегія суддів не приймає аргументи, які викладені в касаційній скарзі, з таких мотивів.
		 
		Суди встановили, що відповідно до довідки Лубенського районного військового комісаріату № 882 від 30 вересня 2019 року ОСОБА_1 приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 28 травня 1986 року по 05липня 1986 року в складі в/ч НОМЕР_4 і працював в 30-ти кілометровій зоні відчуження.
		 
		Відповідно до копії військового квитка серія НОМЕР_5 ОСОБА_1 приймав участь в ліквідації аварії на ЧАЕС в період з 28 травня 1986 року по 05 липня 1986року в складі в/ч НОМЕР_4 .
		З облікової карточки ОСОБА_1 встановлено, що він приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 28 травня 1986 року по 05 липня 1986року в складі в/ч НОМЕР_4 .
		 
		Посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія1) серії НОМЕР_6 , видане 05 жовтня 2009 року на ім`я ОСОБА_1 .
		 
		Натомість у Архівній довідці № 179/1/8651 від 27 травня 2019 року Галузевого Державного архіву Міністерства оборони України, виданої російською мовою, вказано прізвище заявника « ОСОБА_3 ».
		 
		Управлінням соціального захисту населення Лубенської міської ради ОСОБА_1 відмовлено у видачі посвідчення учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році з тих підстав, що в ході формування справи щодо отримання посвідчення учасника ліквідації аварії Чорнобильської АСЕ у 1986 році для подання на розгляд регіональної комісії з визначенням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, були зроблені відповідні запити щодо підтвердження участі ОСОБА_1 у ліквідації наслідків ЧАЕС в зоні відчуження із зазначенням кількості днів і населеного пункту та отримано архівну довідку № 179/1/8651 від 27 травня 2019 року Галузевого Державного архіву Міністерства оборони України, в якій невірно зазначено прізвище заявника, у зв`язку з чим йому рекомендовано звернутися до суду з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. 
		 
		Звертаючись до суду з заявою в порядку окремого провадження з посиланням на статті 293, 315 ЦПК України, заявник просив установити факт належності йому архівної довідки № 179/1/8651 від 27 травня 2019 року Галузевого Державного архіву Міністерства оборони України, яка підтверджує його участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження. 
		 
		Встановлення такого факту йому необхідно для отримання посвідчення учасника ліквідації на Чорнобильській АЕС у 1986 році. 
		 
		Суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, задовольняючи заяву, виходив із того, що заявник просить установити не факт його участі у ліквідації аварії на ЧАЕС, а факт належності йому архівної довідки, оскільки така довідка необхідна для отримання посвідчення нового зразка, проте в ній допущено помилку в його прізвищі.
		 
		Відповідно до пункту 6 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті. 
		 
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі №761/16799/15 (провадження № 14-139цс18)зазначено, що «суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право».
		 
		Згідно зі статтею 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.
		 
		Відповідно до пункту 2 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категорія громадян, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 року №551 (далі  Порядок) посвідчення є документом, що підтверджує статус осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
		 
		Посвідчення видаються уповноваженим органом за місцем проживання (реєстрації) особи на підставі рішень, комісій з визначенням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, утворених уповноваженими органами (пункт 11 Порядку).
		 
		Посвідчення видаються учасникам наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі одного з таких документів: довідки архівної установи про участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження із зазначенням періоду служби (виконання робіт), днів виїзду на об`єкти або в населені пункти зони відчуження, у разі потреби  довідки командира військової частини, військового квитка, витягу з особової справи військовослужбовця, звіреного в установленому порядку.
		 
		За таких обставин суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, зробив правильний висновок про те, що довідка № 179/1/8651 від 27 травня 2019 року Галузевого Державного архіву Міністерства оборони України про участь особи у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження є необхідним документом для отримання посвідчення заявнику, проте у ній допущено помилки, які заявник не може у встановленому законом порядку виправити, а тому наявні підстави для встановлення юридичного факту належності ОСОБА_1 архівної довідки Галузевого Державного архіву Міністерства оборони України від 27 травня 2019року № 179/1/8651.
		 
		Аргументи касаційної скарги про те, що справа за заявою ОСОБА_1 підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства, не заслуговують на увагу, оскільки Виконавчий комітет управління соціального захисту населення Лубенської міської ради не відмовляв заявнику у видачі посвідчення учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, а тому в нього відсутні підстави на оскарження таких дій до адміністративного суду. 
		 
		Інші доводи касаційної скарги не можуть бути підставою для її задоволення, оскільки по своїй суті зводяться до незгоди з висновками суду першої та апеляційної інстанцій щодо установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який обґрунтовано їх спростував.
		 
		Згідно частини другої статті 410 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскарженні рішення суду першої та апеляційної інстанції ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права чи порушенням норм процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду. 
		 
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої та постанову суду апеляційної інстанцій  без змін.
		 
		Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення.
		 
		Рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 17 лютого 2020 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 04 травня 2020 року залишити без змін. 
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий  В. І. Крат
		 
		Судді Н. О. Антоненко
		 
		Є. В. Краснощоков
		 
		М. М. Русинчук
		 
		М. Ю. Тітов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...