Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/14689/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на доходи фізичних осіб.
Надіслано судом: 30.06.2021. Зареєстровано: 02.07.2021. Забезпечено надання загального доступу: 05.07.2021.
Дата набрання законної сили: 23.06.2021
Номер судового провадження: A/855/4313/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/14689/20                                                                  Суддя (судді) першої інстанції: Федорчук А.Б.
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		  23 червня 2021 року                                                                                            м. Київ
		          
		Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
		головуючого судді          - Єгорової Н.М.,
		суддів                    - Сорочка Є.О., Федотова І.В.,
		при секретарі                    - Казюк Л.М.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 листопада 2020 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішень, -
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		У червні 2020 року ФОП ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, в якому (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) просить: 
		- визнати протиправними та повністю скасувати податкове повідомлення-рішення від 04 березня 2020 року № 0019304209 Форма «ПС» на суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) за платежем податок з доходів фізичних осіб - 340, 00 грн.;
		- визнати протиправними та повністю скасувати податкове повідомлення - рішення від 04 березня 2020 року № 0019314209 Форма «Р» за платежем податок на доходи фізичних осіб за податковими зобов`язаннями - 1 109 599, 54 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 277 399, 88 грн.;
		- визнати протиправними та повністю скасувати податкове повідомлення-рішення від 04 березня 2020 року № 0019334209 Форма «Р» за платежем військовий збір за податковими зобов`язаннями - 92466, 60 грн. та за штрафними (фінансовими санкціями (штрафами) - 23 116, 64 грн.;
		- визнати протиправними та повністю скасувати податкове повідомлення-рішення від 04 березня 2020 року № 0019364209 Форма «Р» за податковими зобов`язаннями з єдиного податку з фізичних осіб - 7380, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1845, 00 грн.;
		- податкове повідомлення-рішення від 04 березня 2020 року № 0019274209 Форма «Р» за платежем податок на додану вартість за податковими зобов`язаннями - 1290321,33 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)- 322580,35 грн.;
		- визнати протиправною та скасувати повністю скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 04 березня 2020 року № Ф-101 (прийнята одночасно на різні суми: 38797, 00 грн. та 238 879, 08 грн.);
		- визнати протиправними та повністю скасувати рішення № 0019284209 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 04 березня 2020 року в розмірі 57 903, 50 грн.;
		- визнати протиправними та повністю скасувати рішення № 0019294209 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 04 березня 2020 року в сумі 340, 00 грн.;
		- визнати протиправними та повністю скасувати податкове повідомлення-рішення від 13 березня 2020 року № 0021944209 Форма «ПС» на суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) за платежем податок з доходів фізичних осіб - 340,00 грн.;
		- визнати протиправними та повністю скасувати податкове повідомлення - рішення від 13 березня 2020 року № 0021934209 Форма «Р» за платежем податок на доходи фізичних осіб за податковими зобов`язаннями - 1 109 599, 54 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 277 399, 88 грн.;
		- визнати протиправними та повністю скасувати податкове повідомлення-рішення від 13 березня 2020 року № 0022044209 Форма «Р» за платежем військовий збір за податковими зобов`язаннями - 92466, 60 грн. та за штрафними (фінансовими санкціями (штрафами) - 23 116, 64 грн.;
		- визнати протиправними та повністю скасувати податкове повідомлення-рішення від 13 березня 2020 року № 0022054209 Форма «Р» за податковими зобов`язаннями з єдиного податку з фізичних осіб - 7380, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1845, 00 грн.;
		- визнати протиправними та повністю скасувати податкове повідомлення-рішення від 13 березня 2020 року № 0022064209 Форма «Р» за платежем податок на додану вартість за податковими зобов`язаннями - 1290321,33 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)- 322580,35 грн.;
		- визнати протиправною та повністю скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13 березня 2020 року № Ф-119 на суму 238 879, 08 грн.;
		- визнати протиправними та повністю скасувати рішення № 0022074209 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 13 березня 2020 року в розмірі 57 903, 50 грн.;
		- визнати протиправними та повністю скасувати рішення № 0022084209 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 13 березня 2020 року в сумі 340 грн.; 
		- визнати протиправною та скасувати прийняту ГУ ДПС у місті Києві вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 03 липня 2020 року № Ф-55699-10 в загальній сумі 290 596,06 грн., в т.ч. недоїмки в сумі 238 879,08 грн., штрафу в сумі 51 716,98 грн.
		Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 листопада 2020 року у задоволенні позову відмовлено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп суб`єкти господарювання (юридичні та фізичні особи - підприємці), які, зокрема здійснюють діяльність у сфері фінансового посередництва. Звернув увагу на те, що позивач уклавши з ОСОБА_3 договір про надання позики, здійснив діяльність у сфері фінансового посередництва в розумінні класу 64.19 КВЕД-2010, а тому відповідно до вимог частини 5 підпункту 298.2.3 пункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України мала перейти з 01 січня 2017 року на сплату інших податків і зборів визначених Податковим кодексом України.
		Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняте нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 04 березня 2020 року прийнятті відповідачем до закінчення встановленого законом строку для подачі платником податків заперечень на висновки акту перевірки. Зауважив, що відповідач прийняв повторні податкові повідомлення-рішення, вимоги та рішення про застосування штрафних санкцій про сплату сум податків аналогічних рішенням від 04 березня 2020 року. Наголошує на помилковості висновків суду першої інстанції про те, що ФОП ОСОБА_1 здійснювала діяльність у сфері фінансового посередництва.
		У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Свої доводи обгрунтовує тим, що не можуть бути платниками єдиного податку першої-третьої груп суб`єкти господарювання, які, зокрема, здійснюють діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України "Про страхування", сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами. Зауважує, що фізична особа-підприємець, яка порушила умови перебування на спрощеній системі оподаткування, встановлені Податковим кодексом України, а саме надавала поворотну фінансову допомогу, зобов`язана оподаткувати дохід у- сумі повернутих коштів за надання такої допомоги за ставкою 15 % та перейти на сплату інших податків і зборів з першого числа місяця, наступного за звітним кварталом, в якому відбулося таке порушення.
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції - скасувати, виходячи з наступного.
		Вирішуючи вказаний спір, суд першої інстанції встановив, що у період з 09 грудня 2019 року по 13 грудня 2019 року Головним управлінням ДПС у місті Києві на підставі вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України, пункту 2 статті 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», наказу Головного управління ДПС у місті Києві № 3470 від 18 листопада 2019 року, проведена документальна позапланова невиїзна перевірка діяльності фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2018 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2018 року відповідно до затвердження плану перевірки, за результатами якої складено відповідний акт перевірки від 20 грудня 2019 року № 820/26-15-42-09-2262321143.
		Документальною позаплановою невиїзною перевіркою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 встановлені порушення: 
		- п. 177.11 ст. 177 ПКУ п.п. 49.18.5 пункт 49.18 ст. 49 ПКУ, а саме не подання декларації про майновий стан та доходи за 2017 року (термін подання 09 лютого 2018 року) та 2018 року (термін подання 11 лютого 2019 року);
		- п. 167.1 ст. 167, п. 177.2 ст. 177 ПКУ, а саме заниження податку на доходи фізичних осіб за 2017-2018 роки в сумі 1109599,54 грн., у т.ч. за 2017 року в сумі 425787,65 грн., за 2018 року в сумі 683811,89 грн.;
		- п.п. 1.4 п. 16-1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, а саме ФОП ОСОБА_1 отримано оподатковуваний дохід від здійснення підприємницької діяльності за 2017-2018 року року в загальній сумі 6164440,80 грн., з якого не враховано та не сплачено військового збору у розмірі 92466,60 грн., у тому числі за 2017 року в сумі 36022,30 грн., за 2018 року в сумі 56984,30 грн.;
		- п.п. 293.4.4 п. 293.4 ст. 293 ПКУ, що призвело до заниження суми єдиного податку, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету на суму у розмірі 7380,00 грн.;
		- п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ, у зв`язку з чим реєстрація платника єдиного податку підлягає анулюванню з 01 січня 2017 року;
		- п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464-УІ із змінами і доповненнями, а саме донараховано до сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування як платника єдиного соціального внеску фізичної особи - підприємця в загальній сумі 238879,08 грн., в тому числі за 2017 рік в сумі 101277,00 грн., за 2018 рік в сумі 137602,08 грн.;
		- п. 11 розділу III «Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 14 квітня 2015 року № 435 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15 травня 2018 року № 511), в порушення п. 1, п. 4 ч. 2 ст. 6, п. З ст. 7, п. 8 ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-УІ із змінами і доповненнями, ФОП ОСОБА_1 , не подані Таблиця 1 Додатку 5 Нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування фізичними особами - підприємцями за 2017 року, 2018 року;
		- п. 187.1 ст. 187, п. 2001 ст. 200 ПКУ, а саме ФОП ОСОБА_1 занижено суму зобов`язань з ПДВ, що підлягає до сплати в період з 11 січня 2017 року по 31 грудня 2018 року на загальну суму 1290321, 33 грн. за 2017 року, у сумі 497626,01 грн., та за 2018 рік у сумі 792695,32 грн.
		Також в акті перевірки від 20 грудня 2019 року вказано про те, що за результатами перевірки встановлено порушення п. 291.4 ст. 291, п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим реєстрація платника єдиного податку підлягає анулюванню з 01 січня 2017 року.
		Як вбачається з матеріалів справи, на підставі акта перевірки та виявлених за результатами її проведення порушень, контролюючим органом прийнято: 
		- податкове повідомлення-рішення від 04 березня 2020 року № 0019304209 Форма «ПС» на суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) за платежем податок з доходів фізичних осіб - 340, 00 грн.;
		- податкове повідомлення-рішення від 04 березня 2020 року № 0019314209 Форма «Р» за платежем податок на доходи фізичних осіб за податковими зобов`язаннями - 1 109 599, 54 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 277 399, 88 грн.;
		- податкове повідомлення-рішення від 04 березня 2020 року № 0019334209 Форма «Р» за платежем військовий збір за податковими зобов`язаннями - 92466, 60 грн. та за штрафними (фінансовими санкціями (штрафами) - 23 116, 64 грн.;
		- податкове повідомлення-рішення від 04 березня 2020 року № 0019364209 Форма «Р» за податковими зобов`язаннями з єдиного податку з фізичних осіб - 7380, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1845, 00 грн.;
		- податкове повідомлення-рішення від 04 березня 2020 року № 0019274209 Форма «Р» за платежем податок на додану вартість за податковими зобов`язаннями - 1290321,33 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)- 322580,35 грн.; 
		- вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 04 березня 2020 року № Ф-101 (прийнята одночасно на різні суми: 38797, 00 грн. та 238 879,08 грн.);
		- рішення № 0019284209 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 04 березня 2020 року в розмірі 57 903, 50 грн.;
		- рішення № 0019294209 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 04 березня 2020 року в сумі 340, 00 грн.; 
		- вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 03 липня 2020 року № Ф-55699-10 на суму 290 596,06 грн.
		На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
		З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.
		Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		У відповідності до п.15.1 ст.15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.
		Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
		За приписами п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
		Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п.44.2 ст.44 ПК України).
		Пунктом 291.2 ст.291 ПК України встановлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
		В силу вимог п.291.3 ст.291 ПК України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
		Відповідно до п.291.4 ст.291 ПК України суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку, зокрема, третя група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень.
		Відповідно до п.п.177.1, 177.2 ст.177 ПК України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу. Об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
		У разі якщо фізична особа-підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими цим Кодексом для платників податку - фізичних осіб (п.177.6 ст.177 ПК України).
		Згідно статті 292 Податкового кодексу України, доходом платника єдиного податку для фізичної особи - підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
		До складу доходу, визначеного статтею 292 Податкового кодексу України, не включаються, зокрема, суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів.
		Відповідно до пп. 14.1.257 Податкового кодексу України, поворотна фінансова допомога - це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.
		Згідно частин 1, 3, 5 п.п.298.2.3. п. 298.2. ст. 298 ПК України платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та строки:
		у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку першої і другої груп та нездійснення такими платниками переходу на застосування іншої ставки - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;
		у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;
		у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми.
		Відповідно до ч. 6 п.п. 291.5.1. п. 291.5. ст. 291 ПК України не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп - суб`єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють - діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України «Про страхування», сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розділом III цього Кодексу.
		Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, в період з 01 лютого 2016 року по 30 вересня 2017 року ФОП ОСОБА_1 діяльність здійснювала на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності (єдиний податок II група), в період з 01 жовтня 2017 року діяльність здійснювала на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності (єдиний податок III група).
		В ході проведення перевірки позивачем надано контролюючому органу оригінали договорів про надання поворотної фінансової допомоги, а саме: 
		- договір про надання поворотної фінансової допомоги № 3 від 04 листопада 2016 року між ФОП ОСОБА_1 (підприємство) та TOB «ЛОРІЯ» (позикодавець), в якому відповідно до пункту 1.1. договору підприємство надає позикодавцю поворотну фінансову допомогу, а позикодавець зобов`язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даним Договором;
		- договір про надання поворотної фінансової допомоги № 6 від 26 грудня 2016 року між ФОП ОСОБА_1 (підприємство) та TOB «ЛОРІЯ» (позикодавець), в якому відповідно до пункту 1.1. договору підприємство надає позикодавцю поворотну фінансову допомогу, а позикодавець зобов`язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даним договором;
		- договір про надання поворотної фінансової допомоги № 13 від 25 грудня 2016 року між ФОП ОСОБА_3 (підприємство) та ФОП ОСОБА_1 (позикодавець), в якому відповідно до пункту 1.1. договору підприємство надає позикодавцю поворотну фінансову допомогу, а позикодавець зобов`язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даним договором. 
		При цьому, в ході аналізу банківських виписок під час перевірки по pax. AT КБ «ПРИВАТБАНК» № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року підтверджено надання та отримання ФОП ОСОБА_1 поворотної фінансової допомоги.
		Згідно позиції податкового органу, сума безповоротної фінансової допомоги, яка була надана ФОП ОСОБА_1 та повернута протягом 2016 року в сумі 49 200,00 грн. є доходом та оподатковується за ставкою 15 відсотків.
		Суд першої інстанції прийшов до висновку, що починаючи з 01 січня 2017 року ФОП ОСОБА_1 втрачає право перебування на спрощеній системі оподаткування і таким чином, дохід отриманий від здійснення підприємницької діяльності на протязі 2017 року та 2018 року, за результатами перевірки, оподатковується на загальних умовах. 
		Зокрема, суд першої інстанції зауважив, що згідно Національного класифікатора України ДК 009:2010 «Класифікація видів економічної діяльності» (КВЕД 2010) надання поворотної фінансової допомоги належить до коду 64 «Надання фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення» та є забороненим для здійснення діяльності на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності.
		Вказані висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає помилковими виходячи з наступного.
		Відповідно до абзацу третього статті 333 Господарського кодексу України, фінансове посередництво - діяльність, пов`язана з отриманням та перерозподілом фінансових коштів, крім випадків, передбачених законодавством. Фінансове посередництво здійснюється установами банків та іншими фінансово-кредитними організаціями.
		Податковий кодекс України не містить визначення поняття «фінансового посередництва», проте відповідно до Класифікації видів економічної діяльності ДК 009:2010 (Наказ Держспоживстандарту України № 457 від 11.10.2010 року, КВЕД-2010), розділом 3 КВЕД-2010 передбачено - КВЕД побудовано за ієрархічною системою кодування із застосуванням літерно-цифрового коду. Літерні познаки секцій використовують як рубрикатор і їх не використовують у кодуванні. Подальшу деталізацію секцій КВЕД - розділ, група, клас - позначають цифровими кодами.
		Розділом 5 КВЕД-2010 встановлено - Фінансова та страхова діяльність (секція - К), Надання фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення (розділ - 64), Грошове посередництво (група - 64.1), Інші види грошового посередництва (клас - 64.19).
		З вищезазначеного вбачається, що лише особи з зареєстрованим відповідним видом діяльності можуть надавати фінансові послуги.
		Проте, ані у ФОП ОСОБА_1 , ані у ФОП ОСОБА_3 не зареєстровано такий вид діяльності.
		Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується учасниками справи, правовідносини між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_3 щодо надання поворотної фінансової допомоги носили разовий, а не постійний характер, в той час, як надання поворотної фінансової допомоги іншій особі, може розцінюватись як надання фінансових послуг та фінансове посередництво, виключно якщо воно здійснюється на постійній основі.
		Так, листом ДФС України від 05 лютого 2016 року N 2503/6/99-95-42-03-15 роз`яснено, що до складу доходу платників єдиного податку третьої групи не включаються, зокрема суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання.
		  Отже, юридична особа - платник єдиного податку третьої групи може надавати поворотну фінансову допомогу іншій юридичній особі (фізичній особі - підприємцю).
		Сума фінансової допомоги, що була надана юридичною особою - платником єдиного податку третьої групи на поворотній основі, при її поверненні не включається до складу доходу такого платника.
		При цьому, діяльність юридичної особи - платника єдиного податку третьої групи з надання поворотної фінансової допомоги іншим юридичним особам (підприємцям) на постійній основі може розглядатися як фінансове посередництво, що заборонено на єдиному податку.
		Крім того, надання у якості фінансової допомоги власних коштів, на переконання суду апеляційної інстанції, взагалі не може вважатись фінансовим посередництвом, оскільки операція фінансового посередництва пов`язана з отриманням та перерозподілом фінансових коштів, тобто залучених коштів, які і передаються у позику.
		При вирішенні спору колегія суддів, також, враховує, що надання безвідсоткової фінансової допомоги, що мало місце у даному випадку, не має жодних ознак фінансової послуги, оскільки не спрямоване на отримання прибутку.
		Що стосується визначення перевіряючими грошових зобов`язань та штрафних санкцій з податку на прибуток, то колегія суддів зазначає, що розділом III ПК України не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку на прибуток. Саме тому такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату. Лише коли поворотна фіндопомога стане безповоротною, у бухгалтерському обліку отримувача допомоги потрібно визначити дохід.
		Судова колегія звертає увагу на те, що операції, пов`язані з отримання, наданням та поверненням/неповерненням поворотної фіндопомоги, не можуть розглядатися, як постачання товарів або послуг, а тому вони не є об`єктом оподаткування ПДВ.
		З цих же підстав колегія суддів вважає необґрунтованим визначення перевіряючими грошових зобов`язань та штрафних санкцій з єдиного соціального внеску, враховуючи, що сума поворотної допомоги, а також безповоротної, яка не має систематичного характеру, не є об`єктом нарахування ЄСВ.
		При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що нарахування позивачу оскаржуваних сум грошових зобов`язань та штрафних санкцій визначених у спірних податкових повідомленнях-рішеннях та вимогах є похідними від висновку контролюючого органу про порушення ФОП ОСОБА_1 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України, згідно якого платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми.
		На підставі викладеного у сукупності, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції про те, що у зв`язку із здійсненням операцій з ОСОБА_3 щодо надання поворотної фінансової допомоги ФОП ОСОБА_1 втрачає право перебування на спрощеній системі оподаткування і дохід, отриманий від здійснення підприємницької діяльності протягом 2017-2018 років, має бути оподатковано на загальних умовах, з одночасним поданням позивачем відповідної звітності.
		Крім того, колегія суддів погоджується з доводами скаржника про те, що податкові повідомлення-рішення від 04 березня 2020 року прийнятті відповідачем до закінчення встановленого законом строку для подачі платником податків заперечень на висновки акту перевірки.
		Так, у силу приписів пункту 86.7 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).
		Згідно пп. 86.7.5. п. 86.7 ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу на підставі висновку комісії контролюючого органу з питань розгляду заперечень протягом п`яти робочих днів, наступних за днем прийняття такого висновку комісією і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків, у порядку, визначеному підпунктом 86.7.1 цього пункту.
		У наданих до суду апеляційної інстанції поясненнях ГУ ДПС у м. Києві вказує на те, що за результатами розгляду заперечень ФОП ОСОБА_1 на акт перевірки від 20 грудня 2019 року комісією було залишено без задоволення вказані заперечення, а висновки акту перевірки про результати документальної позапланової невиїзної перевірки - без змін, та винесено нові податкові повідомлення рішення і вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13 березня 2020 року.
		Разом з тим, відповідно до статті 60 ПК України Податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо: 
		- сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення;
		- контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов`язання або податкову вимогу;
		- контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов`язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі;
		- рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі;
		- рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.
		Однак, контролюючим органом не долучено до матеріалів справи доказів на підтвердження прийняття відповідно до положень вказаної вище статті 60 Податкового кодексу України рішення про відкликання податкових повідомлень-рішень та вимоги від 13 березня 2020 року.
		З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що, приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення та вимоги, відповідач діяв не в межах та спосіб визначений чинним законодавством, а тому позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
		При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
		Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
		Приписи п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні рішення неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також неправильно застосовано норми матеріального права, що стали підставою для неправильного вирішення справи. У зв`язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду - скасувати.
		Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
		Згідно ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
		За правилами ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		З матеріалів справи вбачається, що ФОП ОСОБА_1 згідно платіжного доручення № 297 від 25 червня 2020 року було сплачено судовий збір за подання позову до Окружного адміністративного суду міста Києва у розмірі 10510,00 грн.
		Крім того, за подання апеляційної скарги на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 листопада 2020 року позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 31530,00 грн. згідно платіжних доручень № 317 від 23 січня 2021 року та № 320 від 16 березня 2021 року. 
		З урахуванням наведеного судова колегія приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь ФОП ОСОБА_1 витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору в сумі 42  040,00 грн.
		Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, - 
		ПОСТАНОВИЛА:
		 
		Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - задовольнити.
		Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 листопада 2020 року - скасувати.
		Прийняти нове рішення, яким позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішень - задовольнити повністю.
		- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04 березня 2020 року № 0019304209 Форма «ПС» на суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) за платежем податок з доходів фізичних осіб - 340, 00 грн.;
		- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення від 04 березня 2020 року № 0019314209 Форма «Р» за платежем податок на доходи фізичних осіб за податковими зобов`язаннями - 1 109 599, 54 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 277 399, 88 грн.;
		- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04 березня 2020 року № 0019334209 Форма «Р» за платежем військовий збір за податковими зобов`язаннями - 92466, 60 грн. та за штрафними (фінансовими санкціями (штрафами) - 23 116, 64 грн.;
		- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04 березня 2020 року № 0019364209 Форма «Р» за податковими зобов`язаннями з єдиного податку з фізичних осіб - 7380, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1845, 00 грн.;
		- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04 березня 2020 року № 0019274209 Форма «Р» за платежем податок на додану вартість за податковими зобов`язаннями - 1290321,33 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)- 322580,35 грн.;
		- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 04 березня 2020 року № Ф-101 (прийнята одночасно на різні суми: 38797, 00 грн. та 238 879, 08 грн.);
		- визнати протиправними та скасувати рішення № 0019284209 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 04 березня 2020 року в розмірі 57 903, 50 грн.;
		- визнати протиправними та скасувати рішення № 0019294209 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 04 березня 2020 року в сумі 340, 00 грн.;
		- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13 березня 2020 року № 0021944209 Форма «ПС» на суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) за платежем податок з доходів фізичних осіб - 340,00 грн.;
		- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення від 13 березня 2020 року № 0021934209 Форма «Р» за платежем податок на доходи фізичних осіб за податковими зобов`язаннями - 1 109 599, 54 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 277 399, 88 грн.;
		- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13 березня 2020 року № 0022044209 Форма «Р» за платежем військовий збір за податковими зобов`язаннями - 92466, 60 грн. та за штрафними (фінансовими санкціями (штрафами) - 23 116, 64 грн.;
		- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13 березня 2020 року № 0022054209 Форма «Р» за податковими зобов`язаннями з єдиного податку з фізичних осіб - 7380, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1845, 00 грн.;
		- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13 березня 2020 року № 0022064209 Форма «Р» за платежем податок на додану вартість за податковими зобов`язаннями - 1290321,33 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)- 322580,35 грн.;
		- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13 березня 2020 року № Ф-119 на суму 238 879, 08 грн.;
		- визнати протиправними та скасувати рішення № 0022074209 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 13 березня 2020 року в розмірі 57 903, 50 грн.;
		- визнати протиправними та скасувати рішення № 0022084209 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 13 березня 2020 року в сумі 340 грн.; 
		- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 03 липня 2020 року № Ф-55699-10 в загальній сумі 290 596,06 грн., в т.ч. недоїмки в сумі 238 879,08 грн., штрафу в сумі 51 716,98 грн.
		Стягнути з Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267, місцезнаходження 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19) за рахунок бюджетних асигнувань на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в сумі 42  040 (сорок дві тисячі сорок) гривень 00 копійок.
		 
		Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.          
		 
		          Головуючий суддя                                                                      Н.М. Єгорова 
		Судді                                                                                 Є.О. Сорочко 
		                                                                                          І.В. Федотов
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Повний текст постанови складено « 29» червня 2021 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...