Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 906/585/19 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі); про комунальну власність.
Надіслано судом: 12.07.2021. Зареєстровано: 12.07.2021. Оприлюднено: 13.07.2021.
Дата набрання законної сили: 03.08.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Господарський суд
		Житомирської області
		_______________________________________
		___________________________________________________________________
		10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
		E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"01" липня 2021 р. м. Житомир Справа № 906/585/19 
		Господарський суд Житомирської області у складі: 
		судді Прядко О.В., 
		секретар судового засідання: Чухалова О.А.,     
		за участю представників сторін:
		від позивача: не з`явився; 
		від відповідача: Оверкович Г.В. - довіреність №7-03.09-79 від 22.04.2021;
		від третьої особи-1: не з`явився;
		від третьої особи-2: Максимчук М.П. - довіреність №519/214 від 21.01.2021;
		від третьої особи-3: не з`явився;
		від третьої особи-4: не з`явився; 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
		за позовом Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської 
		області  
		до Житомирської районної ради
		за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на 
		стороні відповідача:
		1) Житомирської районної державної адміністрації;
		2) Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова;
		3) Відділу державної реєстрації Житомирської районної державної адміністрації  
		Житомирської області;
		4) Квартирно-експлуатаційного відділу міста Житомира 
		про визнання недійсним свідоцтва про право власності, скасування запису про право власності та витребування майна із чужого незаконного володіння. 
		 
		Процесуальні  дії по справі.
		Новогуйвинська селищна рада Житомирського району Житомирської області звернулась до Господарського суду Житомирської області з позовом до Житомирської районної ради про:
		- визнання недійсним свідоцтва про право власності №33991573 від 23.02.2015 на нерухоме майно: загальноосвітню школу І-ІІ ступенів, загальною площею 1703 кв.м., за адресою Житомирська обл., Житомирський р-н, смт. Гуйва, вулиця Армійська, 25, видане Житомирській районній раді ;
		- скасування запису про право власності №8818813 за територіальною громадою в особі Житомирської районної ради Житомирської області, код ЄДРПОУ 13577066 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно ;
		- витребування із чужого незаконного володіння Житомирської районної ради будівлі загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів, склад - "Б", гараж - "В", котельню з прибудовою - "Г", гараж - "Д", уборну - "У", загальною площею 1703 кв.м., що знаходиться за адресою: Житомирська обл., Житомирський р-н, смт. Гуйва, вул.Армійська, 25.
		Рішенням господарського суду Житомирської області від 12.11.2019, залишеним без змін Постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 11.02.2020,  в задоволенні позову Новогуйвинської селищної ради до Житомирської районної ради про визнання недійсним свідоцтва про право власності, скасування запису про право власності та витребування майна із чужого незаконного володіння відмовлено.
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду Постановою від 10.06.2020 касаційну скаргу Новогуйвинської селищної ради задоволив частково. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 11 лютого 2020 року і рішення Господарського суду Житомирської області від 12 листопада 2019 року у справі № 906/585/19 скасовано. Постановлено справу № 906/585/19 направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
		Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.07.2020 справу №906/585/19 розподілено судді  Прядко О.В.
		Ухвалою суду від 27.07.2020 суддя Прядко О.В. прийняла справу №906/585/19 до свого провадження; ухвалила справу розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження; підготовче засідання призначено на 13.08.2020.
		Ухвалою суду від 13.08.2020 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів; відкладено підготовче засідання на 28.09.2020.
		Ухвалою суду від 28.09.2020 відкладено підготовче засідання на 12.10.2020.
		Ухвалою господарського суду від 12.10.2020 продовжено строк підготовчого провадження до 13.11.2020, на підставі ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та відкладено підготовче судове засідання на 13.11.2020; витребувано з Галузевого державного архіву Міністерства оборони України інформацію.
		13.11.2020 від відповідача до суду засобами електронного зв`язку надійшло клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору.
		Ухвалою господарського суду від 13.11.2020 продовжено строк підготовчого провадження до 18.12.2020, на підставі ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та відкладено підготовче судове засідання на 18.12.2020; повторно витребувано з Галузевого державного архіву Міністерства оборони України інформацію про наявні рішення Міністерства оборони України або іншого органу (з наданням їх засвідченої копії)  щодо передачі будівлі неповної середньої школи інв. № 129 за адресою в/містечко №81, селище Гуйва, Житомирського району, що були підставою для підписання 20.09.2000 Начальником Житомирської КЕЧ району та Новогуйвинським селищним головою Акту приймання-передачі відомчого житлового фонду в комунальну власність, а в подальшому 16.01.2001 для затвердження вказаного Акту Командувачем військами Північного оперативного командування.
		02.12.2020 до суду засобами поштового зв`язку від Галузевого державного архіву Міністерства оборони України надійшла відповідь на запит про відсутність в електронних базах даних ГДА Міноборони рішення Міністерства оборони або іншого органу щодо передачі будівлі середньої школи №129 за адресою Житомирська область, Житомирський район, смт.Гуйва, вул.Армійська, 25.
		Ухвалою господарського суду від 18.12.2020 продовжено строк підготовчого провадження до 22.01.2021, на підставі ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та відкладено підготовче судове засідання на 22.01.2021.
		Ухвалою господарського суду від 22.01.2021 продовжено строк підготовчого провадження до 26.03.2021, на підставі ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та відкладено підготовче судове засідання на 26.03.2021.
		Ухвалою суду від 26.03.2021 продовжено строк підготовчого провадження до 22.04.2021, на підставі ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та відкладено підготовче судове засідання на 22.04.2021.
		Ухвалою господарського суду від 22.04.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/585/19 до судового розгляду по суті на 31.05.2021.
		Ухвалою суду від 31.05.2021 відкладено розгляд справи по суті на 30.06.2021.
		Ухвалою суду від 17.06.2021 у  зв`язку із перебуванням судді Прядко О.В. у відрядженні, судове засідання, призначене на 30.06.2021, перепризначено на 01.07.2021.
		 
		В судовому засіданні 01.07.2021 суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
		Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
		В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що саме він є власником спірного майна, яке незаконно зареєстровано за відповідачем. Виникнення права комунальної власності селищної ради на спірний об`єкт позивач обґрунтовує, зокрема актом приймання-передачі відомчого житлового фонду в комунальну власність, складеного між Житомирським КЕЧ району та Новогуйвинською селищною радою 20.09.2000, затвердженого Командувачем військами Північного оперативного командування 16.01.2001. Разом з цим, позивач зазначає, що об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого органу, за винятком випадків, передбачених законом. Звертає увагу суду, що між Новогуйвинською селищною радою та Житомирською районною радою не укладалися документи, які посвідчували б факт приймання-передачі спірного майна. Селищною радою також не приймалося жодних рішень про надання згоди на передачу спірного майна у комунальну власність Житомирської районної ради. Тільки в процесі розгляду справи, 21.12.2020 року Новогуйвинською селищною радою було прийнято рішення № 10  Про безоплатне прийняття прав засновника та майна".
		Клопотання позивача від 07.01.2021  про відкладення розгляду справи 01.07.2021 задоволенню не підлягає, з огляду на строки розгляду справи та відкладення розгляду справи по суті  за клопотанням позивача 31.05.2021.
		Відповідач, заперечуючи проти позову, вказує, що актом приймання-передачі, на який посилається позивач не здійснювалося передачі спірного майна у комунальну власність селищної ради, ним лише закріплено результати проведеного обстеження. Перебування ж спірного об`єкту протягом певного періоду часу на балансі Позивача не є ознакою набуття ним права власності на такий об`єкт.
		 
		Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
		Житомирською районною радою на 15 сесії 23 скликання 25.12.2001 на виконання Указу Президента України "Про деякі заходи щодо поліпшення умов господарювання недержавних сільськогосподарських підприємств" № 398/2000 від 09.03.2000, враховуючи рішення Житомирської районної ради народних депутатів 13 сесії 21 скликання від 16.02.1993, розглянувши відповідні рішення сільських, селищної рад, керуючись статтями 43, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статтями 88, 89 та частиною 5 статті 6 Прикінцевих Положень Бюджетного кодексу України, прийнято рішення "Про розмежування майна комунальної власності між власністю територіальних громад", відповідно до якого Гуйвинську школу І-ІІ ступенів включено до переліку майна спільної власності територіальних громад сіл та селищ Житомирського району (пункт 25 Додатку 1).
		Відповідно до рішення Житомирської районної ради від 14.06.2002 "Про делегування повноважень районній державній адміністрації" вирішено передати РДА повноваження щодо управління майном, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ району, окрім функцій, пов`язаних зі зміною форм власності.
		Рішенням Житомирської районної ради № 73 від 08.04.2011 "Про затвердження переліку об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ району" затверджено перелік об`єктів установ, організацій та підприємств з усіма основними засобами, що закріплені за ними на праві господарського відання, оперативного управління, цілісних майнових комплексів підприємств та окремих об`єктів нерухомості, що належать до об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ Житомирського району, в т.ч. Гуйвинська школа. У роботі даної сесії районної ради також брав участь представник Новогуйвинської селищної ради, що відображено у протоколі сесії ради від 08 квітня 2011 року.
		Рішенням Житомирської районної ради № 154 від 18.11.2011 районною радою делеговано районній державній адміністрації повноваження з управління усіма закладами освіти, що належать до спільної власності територіальних громад сіл та селищ району.
		В подальшому, з врахуванням зазначеного рішення ради відділ освіти Житомирської районної державної адміністрації виступив замовником виготовлення технічного паспорту на Гуйвинську школу І-ІІ ступенів від 15.10.2014.
		Далі, 23.02.2015 відповідачем отримано свідоцтво про право власності на об`єкт нерухомого майна: загальноосвітню школу 1-2 ступенів загальною площею 1703 кв.м. за адресою: Житомирська область, Житомирський район, смт. Гуйва, вул. Армійська, 25, за територіальною громадою в особі Житомирської районної ради, індексний номер 33991726 та внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про право власності 8818813.
		17.03.2015 на засіданні робочої групи з питань використання майна Житомирської районної ради вирішено надати дозвіл на передачу в оренду нежилого приміщення Гуйвинської ЗОШ І-ІІ ступенів, яка знаходиться на балансі відділу освіти Житомирської РДА, за адресою: смт. Гуйва, вул. Армійська, 25, для розміщення 190 навчального центру Житомирського військового інституту ім. С.П. Корольова Державного університету телекомунікацій для підготовки військових фахівців для підрозділів Збройних Сил України з 26.03.2015.
		26.03.2015 між відділом освіти Житомирської РДА та Квартирно-експлуатаційним відділом міста Житомир було укладено договір оренди нерухомого майна № 77/183, про передачу в строкове платне користування нежитлового приміщення за адресою: смт. Гуйва, вул. Армійська, 25 , що знаходиться на балансі відділу освіти Житомирської РДА, загальною площею 1703 кв.м.
		Згідно рішення Житомирської районної ради № 474 від 03.11.2017 Гуйвинську загальноосвітню школу І-ІІ ступенів передано в довгострокову оренду терміном на 15 років Житомирському військовому інституту ім. С.П. Корольова, на підставі якого 21.11.2017 укладено відповідний договір оренди нерухомого майна.
		Новогуйвинська селищна рада вважаючи, що даними діями відповідача порушено її право власності на нерухоме майно - будівлю загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів, звернулася до Господарського суду Житомирської області за захистом порушеного права.
		Рішенням Господарського суду Житомирської області від 12.11.2019, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.02.2020, у задоволенні позовних вимог повністю відмовлено.
		Постановою Верховного Суду від 10.06.2020 касаційну скаргу Новогуйвинської селищної ради задоволено частково. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 11 лютого 2020 року і рішення Господарського суду Житомирської області від 12 листопада 2019 року у справі № 906/585/19 скасовано. Постановлено справу № 906/585/19 направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
		Верховним Судом у постанові від 10.06.2020 зроблено висновок, що суди попередніх інстанцій, оцінивши акт приймання-передачі відомчого житлового фонду в комунальну власність, складений між Житомирським КЕЧ району та Новогуйвинською селищною радою 20.09.2000, затверджений Командувачем військами Північного оперативного командування 16.01.2001, вказали, що факт передачі нерухомого майна за актом приймання-передачі не є доказом наявності у сторони права власності на це майно, адже такий акт не виключає наявність у особи, яка його прийняла, іншого правового титулу щодо цього майна, як то право оперативного управління, право користування, тощо, що не є тотожним праву власності. Не прийняті судами до уваги надані Позивачем рішення виконавчого комітету № 52 від 16.09.1999 "Про прийняття на баланс селищної ради приміщень Гуйвинської та Озерненської шкіл та Озерненського дитячого садка" та протокол засідання виконавчого комітету Новогуйвинської селищної ради № 9 від 16.09.1999 щодо прийняття на баланс селищної ради приміщення Гуйвинської школи, оскільки, як зазначили суди, перебування спірного об`єкту на балансовому обліку Новогуйвинської селищної ради не є ознакою її права власності на цей об`єкт.
		Верховний Суд у постанові від 10.06.2020 зазначив, що апеляційним господарським судом не прийняті також посилання Новогуйвинської селищної ради на положення статті 7 Закону України "Про передачу об`єктів права державної власності та комунальної власності", оскільки матеріали даної справи не містять доказів вчинення Позивачем дій, які передбачені пунктом 11 Постанови Кабінету Міністрів України № 1482 від 21.09.1998 "Про передачу об`єктів права державної власності та комунальної власності" якими визначено, що органи, до сфери управління яких передано об`єкт державної власності, у двотижневий термін з дня затвердження акта приймання-передачі зобов`язані повідомити про таку передачу органи державної статистики та державної податкової служби, фінансові органи, а стосовно об`єктів, передача яких провадилася на підставі рішень Кабінету Міністрів України, також Мінекономіки та своїм наказом закріпити нерухоме та інше окреме індивідуально визначене майно за відповідним підприємством (організацією) на праві повного господарського відання (оперативного управління).
		Верховним Судом у постанові від 10.06.2020 також зроблено висновок, що судами попередніх інстанцій не застосовано до спірних правовідносин належні до застосування норми Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності"; суди, в передбаченому ГПК України порядку, повинні були дослідити поданий позивачем доказ набуття ним права власності, а саме копію акта прийому-передачі від 20.09.2000 на предмет її відповідності положенням Закону № 147/98-ВР, а також і про дотримання, встановленої Законом процедури отримання майна у власність. У співставленні із приписами Закону № 147/98-ВР не оціненими залишилися і відповідні рішення Новогуйвинської селищної ради від 16.09.1999 "Про прийняття на баланс селищної ради приміщень Гуйвинської та Озерненської шкіл та Озерненського дитячого садка", від 27.04.2000 "Про клопотання про передачу приміщень Озерненського дитсадка, Озерненської школи, Гуйвинської школи на баланс селищної ради". Разом з тим, доводи касаційної скарги у частині відступу від наведеного висновку Верховного Суду зі справи № 917/927/17 про те, що свідоцтво про право власності не породжує виникнення відповідного права, а тільки фіксує факт його наявності, колегією суддів повністю відхилились, підстав для відступу від правової позиції Верховного Суду у справі № 917/927/17 не вбачалось, а отже і підстав для задоволення скарги з підстави касаційного оскарження, яка передбачена пунктом 2 частини 2 статті 287 ГПК України не було.  
		Відповідно до ч.5 ст.310 Господарського процесуального кодексу України висновки суду касаційної інстанції, у зв`язку з якими скасовано судові рішення, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.
		 
		Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду. 
		Відповідно до частин 1, 2 статті 386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
		Згідно із статтею 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
		Разом з цим, для застосування статті 387 Цивільного кодексу України необхідною умовою є доведеність позивачем того факту, що він є власником нерухомого майна і таке право власності підтверджене правовстановлюючими документами; особа, яка звернулась до суду з вимогою про витребування майна з чужого незаконного володіння, повинна довести своє право власності на майно, що перебуває у володінні відповідача. Предметом доказування у справах за позовами про витребування майна з чужого незаконного володіння становлять обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, як то факти, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, перебування його в натурі у відповідача та ін. Власник вправі витребувати своє майно від особи, у якої воно фактично знаходиться у незаконному володінні.
		Позивач обґрунтовує своє право власності на спірне майно, зокрема актом приймання-передачі відомчого житлового фонду в комунальну власність, складеного між Житомирським КЕЧ району та Новогуйвинською селищною радою 20.09.2000, затвердженого Командувачем військами Північного оперативного командування 16.01.2001. 
		Відповідно до абзацу 6 частини 1 статті 2 Закону № 147/98-ВР об`єктами передачі згідно з цим Законом є житловий фонд та інші об`єкти соціальної інфраструктури (далі - об`єкти соціальної інфраструктури), які перебувають у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, установ, організацій (далі - підприємств) або не увійшли до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації).
		Ініціатива щодо передачі об`єктів права державної та комунальної власності може виходити відповідно від органів, уповноважених управляти державним майном, Національної академії наук, інших аналогічних самоврядних організацій, яким передано в користування державне майно (далі - самоврядні організації), місцевих органів виконавчої влади, відповідних органів місцевого самоврядування (стаття 3 Закону № 147/98-ВР).
		Згідно абзацу 3 частини 1 статті 4 Закону № 147/98-ВР передача об`єктів з державної у комунальну власність здійснюється за рішенням органів, уповноважених управляти державним майном, самоврядних організацій - щодо об`єктів, визначених у абзацах четвертому та шостому частини першої статті 2 цього Закону.
		Передача об`єктів з державної у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах здійснюється за наявності згоди відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах рад, якщо інше не передбачено законом, а у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст - за наявності згоди районних або обласних рад, якщо інше не передбачено законом (частина 2 статті 4 Закону № 147/98-ВР).
		Статтями 4-1 та 4-2 Закону № 147/98-ВР чітко визначено особливості передачі об`єктів соціальної інфраструктури та унормовано питання фінансування видатків, пов`язаних з утриманням об`єктів соціальної інфраструктури.
		Абзацом 1 частини 1 статті 6 Закону № 147/98-ВР передбачено, що передача об`єктів здійснюється комісією з питань передачі об`єктів, до складу якої входять представники виконавчих органів відповідних рад, місцевих органів виконавчої влади, органів, уповноважених управляти державним майном, самоврядних організацій, фінансових органів, підприємств, трудових колективів підприємств, майно яких підлягає передачі. Абзацами 1, 2 частини 2 цієї ж статті Закону визначено, що утворює комісію з питань передачі об`єктів      та призначає її голову виконавчий орган відповідної сільської, селищної, міської, районної у місті ради, якщо інше не передбачено законом, - у разі передачі об`єктів у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах. Абзацами ж 1 та 3 частини 3 цієї статті Закону передбачено, що порядок утворення і роботи комісії з питань передачі об`єктів визначається відповідними органами місцевого самоврядування - у разі передачі об`єктів у комунальну власність
		Відповідно до положень частини 1, абзацу 1 частини 3, частин 4, 5 статті 7 Закону № 147/98-ВР передача об`єктів здійснюється безоплатно; об`єкти соціальної інфраструктури передаються разом з     майном підприємств, що обслуговували ці об`єкти, у тому числі основними фондами, ремонтно-будівельними базами, майстернями, транспортними засобами, прибиральною технікою, в частині, що визначається комісією з питань передачі об`єктів, яка здійснює передач; передача оформляється актом приймання-передачі, який підписується головою і членами комісії. Форма акта приймання-передачі затверджується Кабінетом Міністрів України; право власності на об`єкт передачі виникає з дати підписання акта приймання-передачі.
		Відповідно до п.9 Положення про порядок передачі об`єктів права державної та комунальної власності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 № 1482 "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" передача майна здійснюється в місячний термін з дня прийняття рішення про передачу.
		Відповідно до пункту 10 вказаного Положення передача оформлюється актом приймання-передачі за формою згідно з додатком до Порядку подання та розгляду пропозицій щодо передачі об`єктів з комунальної у державну власність та утворення і роботи комісій з питань передачі об`єктів у державну власність, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 № 1482 "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності".
		Отже, законодавством чітко визначено форму акту приймання-передачі державного майна у комунальну власність. Зокрема, ця форма акту передбачає позицію що найменування підприємства, установи та організації, що приймає майно у власність, натомість в акті приймання-передачі від 20.09.2000 ця позиція у відведеному для цього постановою КМУ місці відсутня, та у завершальній частині акту приймання-передачі зафіксовано, що Житомирська КЕЧ району, в повному господарському віданні якої перебуває будинок, передала, а облдержадміністрація прийняла таку документацію: технічний паспорт; план поверхів; схеми надвірних прибудинкових мереж та внутрішніх технічних засобів; домові книги; земельну ділянку, площею 3,2 га; іншу документацію. 
		Таким чином, Житомирська КЕЧ району не передавала, а Новогуйвинська селищна рада не приймала майно, документи та земельну ділянку на спірний об`єкт за даним актом.
		Крім того, цим актом приймання-передачі проведено лише обстеження неповної середньої школи в/містечко №81 селище Гуйва Житомирського району, що належить Житомирському КЕЧ району і встановлено, що школа інв. № 129 має певні показники (рік введення в експлуатацію, матеріали стін, покрівлі, об`єм будівлі, площі, мережі і т.д.).
		Також сама форма акту приймання-передачі за його структурою, змістом а текстовим наповненням не відповідає формі акту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 №1482, що є одним із факторів недотримання процедури передачі майна із державної у комунальну власність.
		Тобто, вказаним актом приймання-передачі суб`єкт володіння державним майном передав облдержадміністрації лише певні документи та земельну ділянку, а позивачу цим актом приймання-передачі нічого не передавалося.
		При цьому, рішення Новогуйвинської селищної ради від 16.09.1999 "Про прийняття на баланс селищної ради приміщень Гуйвинської та Озерненської шкіл та Озерненського дитячого садка" та від 27.04.2000 "Про клопотання про передачу приміщень Озерненського дитсадка, Озерненської школи, Гуйвинської коли на баланс селищної ради" свідчать про прийняття спірного майна лише на баланс, але не у власність.
		Перебування спірного об`єкту на балансовому обліку позивача не є ознакою його права власності на цей об`єкт.
		Як зазначалось вище, відповідно до статті 4 Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" (у редакції, що діяла на дату кладення акту приймання-передачі) передача об`єктів з державної у комунальну власність здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України (у визначених законодавством позиціях) або органів, уповноважених управляти державним районом, самоврядних організацій (у визначених законодавством позиціях). 
		Проте, позивачем не надано доказів того, що Кабінетом Міністрів України приймалося рішення щодо передачі спірного майна у власність позивачу.
		З метою повного всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи судом винесено ухвалу в рамках повторного розгляду справи судом першої інстанції про витребування з Галузевого Державного архіву Міністерства оборони України інформації про наявність або відсутність рішення Міністерства оборони України або відповідної Постанови Кабінету Міністрів України про надання дозволу про передачу спірного майна у 2000 року з фонду Державного майна до комунальної власності, а також інформацію про наявність aбо відсутність акту приймання передачі, який мав бути складений за результатами виконання управлінського рішення.
		02.12.2020 на запит суду 02.20.2020 надійшла відповідь Галузевого Державною архіву Міністерства оброни України, у якій зазначено що в електронних базах даних, що є в ГДА Міноборони за 2000 - 2001 роки рішень Міністерства оброни України або іншого органу щодо передачі будівлі середньої школи №129 за адресою: Житомирська область, Житомирський район, смт. Гуйва, вулиця Армійська, 25 (військове містечко №81) не виявлено. Додатково зазначили, що в архівному фонді Житомирської КЕЧ району та в архівному фонді Північного оперативного командування справ з листуванням та погрібних акті приймання - передачі не має.
		З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що процедури отримання майна у власність, визначеної Законом України №147/98-ВР, не дотримано, а акт приймання-передачі від 20.09.2000 не є належним доказом наявності у позивача права власності на спірне майно. 
		Частиною 1  статті 182 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
		Позивачем також не надані суду докази того, що стосовно даного спірного майна ним вживалися заходи щодо реєстрації за ним права власності.
		Судом критично оцінюються докази, надані позивачем на підтвердження права власності на спірне майно, як то рішення виконавчого комітету №52 від 16.09.1999 "Про прийняття на баланс селищної ради приміщень Гуйвинської та Озерненської шкіл та Озерненського дитячого садка" та протокол засідання виконавчого комітету Новогуйвинської селищної ради №9 від 16.09.1999 щодо прийняття на баланс селищної ради приміщення Гуйвинської школи, адже перебування спірного об`єкту на балансовому обліку Новогуйвинської селищної ради не є ознакою його права власності на цей об`єкт.
		Баланс підприємства є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна, але не є доказом перебування майна у власності чи володінні особи.
		Інші докази на підтвердження за позивачем права власності на спірне майно матеріали справи не містять.
		При цьому, суд зазначає, що при первісному розгляді справи, судом першої та апеляційної інстанції зроблено висновок що свідоцтво про право власності не породжує виникнення відповідного права, а тільки фіксує факт його наявності. Отже, оскільки рішення ради, яке стало підставою для видачі оскаржуваного свідоцтва про право власності та реєстрації речових прав на нерухоме майно, не скасоване та є чинним, відсутні підстави для визнання свідоцтва недійсним. Судом також прийнято до уваги, що дії державного реєстратора щодо внесення запису до Державного реєстру прав позивачем не оскаржувались.
		Про правильність даного висновку вказано і в Постанові Верховного Суду від 10.06.2020. Суд звернув увагу скаржника на те, що ототожнювати факт набуття права власності з фактом його державної реєстрації, а тим більше тлумачити факт державної реєстрації як підставу виникнення такого права є логічною та юридичною помилкою, намаганням підмінити поняття причини та наслідку. 
		Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав у даній справі для тверджень про порушення відповідачем прав позивача, оскільки не підлягає припиненню в судовому порядку право, яке не виникло та наявність якого (права) на день звернення позивача до суду із даним позовом не підтверджена документально, у зв`язку з чим в позові суд відмовляє.
		      
		Щодо розподілу судових витрат. 
		За правилами ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на позивача. 
		 
		Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,- 
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		В задоволенні позову Новогуйвинської селищної ради про визнання недійсним свідоцтва про право власності, скасування запису про право власності та витребування майна із чужого незаконного володіння відмовити.
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. 
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		  
		Повне рішення складено:  12.07.21 
		 
		Суддя                                                                     Прядко О.В. 
		 
		 
		Віддрукувати: 
		1 - в справу
		2 - позивачу - рек.
		   (e-mail: novoguivinske-rada.org.ua)
		3 - відповідачу - рек
		   (e-mail: ztrada.org.ua)
		4-7 - третім особам - рек.
		       e-mail: zhytomyr-rda.gov.ua;    zvir@zvir.zt.ua;     ІНФОРМАЦІЯ_1; cnapztrda@ukr.net

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...