Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 815/2979/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них.
Надіслано для оприлюднення: 12.07.2021. Зареєстровано: 13.07.2021. Забезпечено надання загального доступу: 13.07.2021.
Дата набрання законної сили: 12.07.2021
Номер судового провадження: К/9901/24438/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		 
		12 липня 2021 року 
		м. Київ
		справа № 815/2979/17
		адміністративне провадження № К/9901/24438/21
		 
		Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Мартинюк Н.М., перевіривши касаційну скаргу Регіонального сервісного центру МВС України в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від    8 вересня 2017 року і постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 2 червня 2021 року у справі №815/2979/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру МВС України в Одеській області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю «Драйв Фінанс», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Регіонального сервісного центру МВС України в Одеській області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору -    ТОВ «Драйв Фінанс», ОСОБА_2 , в якому просив:
		 
		- визнати протиправними дії Регіонального сервісного центру МВС України в Одеській області з перереєстрації транспортного засобу марки Lexus модель GS 350, 2008 року випуску, чорного кольору, кузов № НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , з ОСОБА_2 на ОСОБА_5 , проведеної 2 липня 2016 року та перереєстрації з ОСОБА_5 на Товариство з обмеженою відповідальністю «Драйв Фінанс», проведеної 20 липня 2016 року;
		 
		- зобов`язати Регіональний сервісний центр МВС України в Одеській області скасувати державні реєстрації транспортного засобу марки Lexus модель GS 350, 2008 року випуску, чорного кольору, кузов № НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 проведені 2 липня 2016 року та 20 липня 2016 року, та поновити попередній запис про державну реєстрацію транспортного засобу марки Lexus модель GS 350, 2008 року випуску, чорного кольору, кузов № НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , за     ОСОБА_2 .
		 
		Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 8 вересня 2017 року позов задоволено.
		 
		Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2018 року скасовано постанову суду першої інстанції та закрито провадження в справі. Роз`яснено позивачу право звернення до суду в порядку цивільного судочинства.
		 
		Постановою Верховного Суду від 27 січня 2021 року постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2018 року в справі №815/2979/17 була скасована, справу №815/2979/17 направлено на новий розгляд до П`ятого апеляційного адміністративного суду, вказуючи, що позивач звернувся до суду не з метою захисту особистого майнового інтересу щодо конкретного майна (право власності на вказаний транспортний засіб), а з метою оскарження дій суб`єкта владних повноважень, внаслідок яких неможливо виконати рішення, ухвалене на його користь, що виключає можливість розгляду цієї справи за правилами цивільного судочинства.
		 
		Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 2 червня 2021 року постанову Одеського окружного адміністративного суду від 8 вересня 2017 року     в    частині визнання протиправними дій відповідача скасовано та ухвалено у цій частині нове судове рішення, яким    відмовлено у задоволенні позову. В іншій частині постанову Одеського окружного адміністративного суду від 8 вересня 2017 року    залишено без змін.
		 
		Не погоджуючись із цими судовими рішеннями, Регіональний сервісний центр МВС України в Одеській області звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"), надіславши її  засобами поштового зв`язку 2 липня 2021 року.
		 
		У своїй касаційній скарзі скаржник просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від    8 вересня 2017 року і постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 2 червня 2021 року у справі №815/2979/17 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
		 
		Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
		 
		Дослідивши зміст касаційної скарги, Суд вважає за потрібне повернути її скаржнику з наступних підстав.
		 
		Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
		 
		Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
		 
		Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.
		 
		З 8 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким унесено зміни до розділу 3 Глави 2 "Касаційне провадження", зокрема, щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень та порядку їхнього розгляду.
		 
		Так, згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
		 
		Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
		 
		Так, відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
		 
		У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
		 
		У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
		 
		У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
		 
		Системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення. 
		 
		Перевіркою змісту касаційної скарги встановлено, що скаржник, на виконання вимог статті 330 КАС України, як на підставу звернення до Суду покликається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Проте, які саме норми права потребують такого висновку відповідач не зазначив, як і не вказав в чому полягало неправильне їх застосування судами попередніх інстанцій, що в свою чергу, не є належним  обґрунтуванням підстав звернення до суду касаційної інстанції, у розумінні пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України. 
		 
		Так, пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
		 
		Слід зазначити, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися. 
		 
		Відтак, зазначене свідчить, що скаржник формально підійшов до питання належного оформлення касаційної скарги, зокрема, в частині зазначення підстав касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної  інстанцій з урахуванням вимог частини четвертої статті 328 КАС України. Аргументи касаційної скарги зводяться до викладення обставин справи, цитування нормативно правових актів, зазначення, що судами попередніх інстанцій судові рішення ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
		 
		Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		 
		З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
		 
		Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
		 
		Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
		 
		Отже, касаційну скаргу Регіонального сервісного центру МВС України в Одеській області належить повернути як таку, що не містить підстав, визначених частиною четвертою статті 328 КАС України, для касаційного оскарження постанови Одеського окружного адміністративного суду від    8 вересня 2017 року і постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 2 червня 2021 року у справі №815/2979/17.
		 
		На підставі наведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України, Верховний Суд,
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Касаційну скаргу Регіонального сервісного центру МВС України в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від    8 вересня 2017 року і постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 2 червня 2021 року у справі №815/2979/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру МВС України в Одеській області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору    - Товариства з обмеженою відповідальністю «Драйв Фінанс»,      ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії повернути особі, яка її подала.
		 
		Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
		 
		Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.
		 
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.
		 
		 
		 
		………………………….
		Н.М.       Мартинюк,
		Суддя      Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...