Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 161/10509/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про стягнення аліментів.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 13.07.2021. Забезпечено надання загального доступу: 14.07.2021.
Дата набрання законної сили: 08.07.2021
Номер судового провадження: 61-11025ск21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Ухвала
		08липня 2021 року
		м. Київ
		справа № 161/10509/20
		провадження № 61-11025ск21 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		Ткачука О. С. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Петрова Є. В., 
		розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Волинського апеляційного суду від 02 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
		ВСТАНОВИВ:
		У липні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
		Позов мотивовано тим, що вона та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 вересня 2019 року. У шлюбі у них народилося двоє дітей: дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Діти проживають разом із нею. Відповідач надає допомогу на утримання дітей на власний розсуд, не регулярно і в неналежному для їх утримання розмірі. 
		Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просила стягнути з відповідача на її користь аліменти у розмірі по 4000 грн на кожну дитину щомісяця.
		Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 січня 
		2021 року позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , 
		ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі по 4000 грн. на кожну дитину, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 01 липня 2020 року і до досягнення дітьми повноліття. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 8 300 грн витрат за надання професійної правничої допомоги. Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць звернуто до негайного виконання. Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави 840 грн 
		80 коп. судового збору.
		Постановою Волинського апеляційного суду від 02 червня 2021 року рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 січня 2021 року в частині визначення розміру аліментів та розміру судових витрат змінено. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на неповнолітніх дітей: дочку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина 
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі по 2 500  грн на кожну дитину, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 01 липня 2020 року та до досягнення кожною дитиною повноліття. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 4 312 грн 50 коп. судових витрат за надання професійної правничої допомоги. У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін. 
		У червні 2021 року до Верховного Суду через засоби поштового зв`язку 
		ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Волинського апеляційного суду від 02 червня 2021 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції. 
		Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд приходить до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.
		Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8). 
		Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України. 
		Відповідно до пункту 3 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства).
		Згідно з частиною четвертою статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах, що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя.
		Зазначена справа є незначної складності та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.
		Отже, зазначена справа є малозначною відповідно до вищенаведених приписів ЦПК України.
		У касаційній скарзі заявник зазначив, що дана справа стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та має виняткове значення для заявника.
		Наведені  заявником обставини не дають підстав для висновку про те, що дана справа стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та зводяться до його незгоди з оцінкою судами зібраних у справі доказів та встановлених обставин.
		Крім того, аналіз судових рішень у справі та наведені у касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про те, що справа має виняткове значення для заявника. 
		При цьому Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства, які дали можливість дійти висновку про малозначність справи.
		Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
		Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
		Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
		Верховний Суд зауважує, що застосування критерію малозначності справи в цій справі було передбачуваним, справу розглянули суди двох інстанцій в межах своїх повноважень, заявник не переконав у наявності інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.
		Враховуючи викладене,  ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, тому у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
		Керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 19, частиною четвертою статті 274, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
		УХВАЛИВ:
		Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Волинського апеляційного суду від 02 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
		Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:                                                                                                   О. С. Ткачук
		 
		       А. А. Калараш
		 
		       Є. В. Петров

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...