Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 380/9012/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; реалізації податкового контролю.
Надіслано для оприлюднення: 13.07.2021. Зареєстровано: 14.07.2021. Забезпечено надання загального доступу: 15.07.2021.
Дата набрання законної сили: 12.07.2021
Номер судового провадження: А/857/5327/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		12 липня 2021 рокуЛьвівСправа № 380/9012/20 пров. № А/857/5327/21
		Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
		 
		головуючий-суддя Довга О.І.,
		суддя Бруновська Н.В.
		суддя Запотічний І.І.
		 
		секретар судового засідання Гнатик А.З.
		 
		за участю: 
		представник позивача Васильчук С.С.
		представник відповідачаКвасниця Н.Б. 
		 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 січня 2021 року (головуючий суддя Клименко О.М., м.Львів, повне судове рішення складено 01 лютого 2021 року) у справі № 380/9012/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кельвіон Індастрі» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		21 жовтня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Кельвіон Індастрі» (далі  позивач, ТзОВ «Кельвіон Індастрі, товариство) звернулося в суд першої інстанції з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі відповідач), в якому просило: 
		- визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління ДПС у Львівській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 23 червня 2020 року № 24548;
		- зобов`язати ГУ ДПС у Львівській області виключити ТзОВ «Кельвіон Індастрі» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку;
		В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що оскаржене рішення відповідача не відповідає критеріям вмотивованості, чіткості та зрозумілості, що породжує його неоднозначне трактування та, у свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень. Крім того, вважав, що оскаржене рішення є необґрунтованим та безпідставним, оскільки відсутня достовірна та реальна, підтверджена доказами податкова інформація, у зв`язку з наявністю якої позивача було включено до реєстру ризикових платників податків за типом ознаки п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків, про що зазначено в оскарженому рішенні. 
		Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 25 січня 2021 року позов задоволено: 
		-визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області від 23 червня 2020 року № 24548 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
		-зобов`язано Головне управління ДПС у Львівській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Кельвіон Індастрі» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
		Не погоджуючись з рішення суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить апеляційний суд скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.
		За змістом апеляційна скарга відповідає відзиву на позов та складається з цитувань нормативно-правових актів, що становить її більшу частину. Резюмуючи доводи апелянта останній зазначає, що дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних) є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку, передбаченому Податковим кодексом України. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм Податкового кодексу України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків. 
		Також скаржник вважає, що внесення в Реєстр ризикових платників податкової інформації, щодо відповідності платника податків критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань. 
		Також відповідач, обґрунтовуючи свою позицію, посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 18 вересня 2018 року у справі № 818/398/15, від 27 серпня 2019 року у справі № 540/2077/18, від 20 листопада 2019 року у справі № 480/4006/18, від 03 березня 2020 року у справі № 240/3665/19. 
		Представник скаржника в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримує, просить їх задовольнити.
		Представник позивача, який бере участь в розгляді справи в режимі відеоконференції, проти вимог скарги заперечує, вважає їх необґрунтованими та просить суд скарги залишити без задоволення.
		Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступне.
		Судом встановлено, що 23 червня 2020 року Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області прийняла рішення № 24548 про відповідність платника податку  Товариства з обмеженою відповідальністю «Кельвіон Індастрі» критеріям ризиковості платника податку. Підставою зазначено пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податків: «Внести до п.8 У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування». 
		Не погоджуючись з рішенням відповідача позивач подав до суду позов.
		Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про те, що приймаючи оскаржуване Рішення про віднесення позивача до категорії ризикових платників податків податковий орган не виконав законодавчо встановлених вимог щодо вмотивованості цього рішення, як акта індивідуальної дії.
		Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступні міркування.
		Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
		Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
		Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (далі  Порядок № 1165).
		Відповідно до пункту 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.
		Згідно з пунктом 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
		Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
		У разі, коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (абзац перший пункту 6 Порядку № 1165).
		У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку № 1165).
		Додатком 1,3 до Порядку № 1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість 
		Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4). У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (абзаци 2-5 пункту 6 Порядку № 1165).
		Додатком № 4 до Порядку № 1165 затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
		Судом з`ясовано, що за формою та змістом оскаржуване рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області від 23 червня 2020 року № 24548 про відповідність платника податку  Товариства з обмеженою відповідальністю «Кельвіон Індастрі» критеріям ризиковості платника податку відповідає формі рішення, викладеній в Додатку № 4 до Порядку № 1165.
		У цьому рішенні зазначено про відповідність платника податку, Товариства з обмеженою відповідальністю «Кельвіон Індастрі», критеріям ризиковості платника податку, а саме пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, також вказано про те, що «У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування». 
		Разом з тим, формою рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку (Додаток № 4 до Порядку № 1165) передбачено необхідність зазначення підстави відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку (зазначається відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку) та деталізовано, що у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку «розшифровується, яка саме податкова інформація». 
		Апеляційний суд звертає увагу скаржника на те, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 лютого 2020 року у справі № 360/1776/19.
		Отже, Суб`єкт владних повноважень зобов`язаний обґрунтовувати рішення, які він приймає, зобов`язаний навести/вказати його належне обґрунтування. Таке рішення має бути належно визначеним та зрозумілим, а його мотивування (обґрунтування) рішення у письмовій формі повинно давати можливість особі правильно його зрозуміти та реалізувати право на оскарження.
		 
		Разом з тим, зі змісту оскарженого позивачем рішення відповідача судом з`ясовано, що таке не містить розшифрування, яка саме податкова інформація слугувала підставою для віднесення позивача до переліку ризикових платників податку. Законодавцем визначено, що за наявності у контролюючих органів податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (пункт 8 Додатку 1 Порядку № 1165), така податкова інформація має бути розшифрована та зазначена у рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
		Такі вимоги до рішення зумовлені тим, що платник податку має бути обізнаний з цією податковою інформацією, що забезпечить йому право подати на розгляд комісії регіонального рівня документи, необхідні для розгляду питання про виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку відповідно до пункту 6 Порядку № 1165.
		Не зазначення у рішенні розшифрування податкової інформації позбавляє права платника податків на подання таких документів з метою спростування доводів контролюючого органу щодо підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків.
		Фактично ж обґрунтовуючи правомірність оскаржуваного Рішення, відповідач у відзиві на позовну заяву вказує лише на те, що дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків, а внесення в Реєстр ризикових платників податкової інформації, щодо відповідності платника податків критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань. З цього приводу відповідач посилається на правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 18 вересня 2018 року у справі № 818/398/15, від 27 серпня 2019 року у справі № 540/2077/18, від 20 листопада 2019 року у справі № 480/4006/18, від 03 березня 2020 року у справі № 240/3665/19. 
		Однак такі посилання відповідача суд вважає необґрунтованими, оскільки вказана правова позиція Верховного Суду стосується правовідносин, пов`язаних із застосуванням положень Порядку № 117 (який втратив чинність з 01 лютого 2020 року). Разом з тим, спірні правовідносини у цій справі пов`язані із застосуванням положень Порядку № 1165, який набрав чинності з 01 лютого 2020 та регулює правовідносини щодо прийнятого Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних рішення від 23 червня 2020 року № 24548 про відповідність платника податку  Товариства з обмеженою відповідальністю «Кельвіон Індастрі» критеріям ризиковості платника податку.
		Додатково необхідно зазначити, що Додатком 4 Порядку № 1165 затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яке у своїй резолютивній частині містить право адміністративного та судового оскарження для платника податку. 
		Крім того, відповідно до Порядку № 1165 рішення комісії про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в суді, що в свою чергу свідчить про безпідставність доводів відповідача та правильне обрання позивачем способу захисту порушеного права.
		З цього приводу суд враховує також правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 16 грудня 2020 року у справі № 340/474/20 відповідно до якої право на оскарження в судовому порядку Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника випливає з норм пункту 6 Порядку №1165, за якими у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Право на звернення до суду також передбачено в затвердженій формі Рішення (додаток 4 до Порядку № 1165), а саме Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку. У вказаній постанові Верховний Суд також вказав на те, що при вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій з огляду на правове регулювання характер цих відносин мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного Рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.
		Отже, слід погодитись з висновком суду першої інстанції про те, що приймаючи оскаржене рішення про віднесення позивача до категорії ризикових платників податків податковий орган не виконав законодавчо встановлених вимог щодо вмотивованості цього рішення, як акта індивідуальної дії.
		Щодо другої позовної вимоги про зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, суд враховує таке.
		Під ефективним засобом (способом) захисту порушених прав позивача слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
		Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
		Абзацом 15 пункту 6 Порядку № 1165 передбачено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
		Отже, на думку суду, належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення у цій справі, є зобов`язання Головного управління ДПС у Львівській області виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
		За таких обставин, суд доходить висновку про наявність правових підстав для зобов`язання Головного управління ДПС у Львівській області виключити позивача з переліку ризикових платників податків.
		За наведених міркувань колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
		Доводи апеляційної скарги у своїй сукупності зводяться до суб`єктивного трактування обставин справи та норм як матеріального так і процесуальна права, однак такі не впливають на зміст правовідносин та не спростовують висновків суду першої інстанції.
		Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Згідно ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України перерозподіл судових витрат не здійснюється.
		Керуючись ст. ст. 243, 246, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 січня 2021 року у справі № 380/9012/20 - без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. 
		 
		 
		 
		Головуючий суддя О. І. Довга судді Н. В. Бруновська   І. І. Запотічний  Повне судове рішення складено 13 липня 2021 року

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...