Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 913/266/20(911/3025/19) : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; банківської діяльності; кредитування; забезпечення виконання зобов’язання.
Надіслано судом: 15.07.2021. Зареєстровано: 15.07.2021. Забезпечено надання загального доступу: 16.07.2021.
Дата набрання законної сили: 12.07.2021
Номер судового провадження: 1431 Л

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
		 
		ПОСТАНОВА
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"12" липня 2021 р.                                                      Справа № 913/266/20(911/3025/19)  
		 
		Колегія суддів у складі: 
		головуючий суддя Россолов В.В., суддя Склярук О.І., суддя Слободін М.М., 
		за участю секретаря судового засідання Беккер Т.М., 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу апеляційної скарги фізичної особи ОСОБА_1 (вх. №1431 Л/1) на рішення Господарського суду Луганської області від 07 квітня 2021 року у справі № 913/266/20(911/3025/19),
		за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" (місцезнаходження: вул. Сметаніна, буд. 3-А, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404);
		до відповідача фізичної особи ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 );
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Рітон" (вул. Вінницька, буд. 49 Б, смт. Сутиски, Вінницька область);
		про звернення стягнення на предмет іпотеки;
		в межах справи №913/266/20, 
		за заявою кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮС-Металл" (місцезнаходження: вул. Чавдар Єлизавети, буд. 13, кв. 37, м. Київ, 02140);
		до боржника - Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" (місцезнаходження: вул. Сметаніна, буд. 3-А, м.Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404);
		про банкрутство,-
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		Публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна компанія" звернулося до Господарського суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Рітон", в якому просить суд в рахунок часткового погашення заборгованості ТОВ "Рітон" перед Публічним акціонерним товариством "Укрінбанк" за кредитним договором №4761 від 22 вересня 2011 року у розмірі 130000,00 грн звернути стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку, площею 0,262 га, кадастровий номер 3222480601:01:040:0057, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво - Святошинський район, Бобрицька сільська рада, село Софіївська Борщагівка, та на все на ній збудовано; визначити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів.
		В обґрунтуванні заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Рітон" умов кредитного договору №4761 від 22 вересня 2011 року, як підстави для реалізації забезпечення виконання зобов`язання шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. 
		Рішенням Господарського суду Луганської області від 07 квітня 2021 року у справі №913/266/20 (911/3025/19) позов Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Рітон", про звернення стягнення на предмет іпотеки  задоволено; в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором №4761 від 22 вересня 2011 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Укрінбанк" (ПАТ "Українська інноваційна компанія") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рітон", в розмірі 130000,00 грн, звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 0,262 га, кадастровий номер 3222480601:01:040:0057, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво - Святошинський район, Бобрицька сільська рада, що належать ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ №229248, виданого 22.06.2009 Управлінням земельних ресурсів у Києво - Святошинському районі на підставі договору купівлі - продажу земельної ділянки №6609 від 29.12.2001; встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах із визначеннями вартості майна у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій; стягнуто з  ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" витрати зі сплати судового збору в розмірі 1950,00 грн.
		Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що ПАТ "Український інноваційний банк" та ПАТ "Українська інноваційна компанія" є однією юридичною особою, а відтак ПАТ "Українська інноваційна компанія" є належним кредитором та іпотекодержателем за кредитним правочином. При дослідженні відповідної обставини місцевий господарський суд вказав про відсутність підстав для врахування висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 10 грудня 2019 року у справі №925/698/16, оскільки: 1)відповідна постанова не є остаточною у вирішенні справи; 2)такі правові висновки не мають преюдиціального значення при розгляді даного спору. 
		Фізична особа ОСОБА_1 з вказаним рішенням суду не погодилась, звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
		В обґрунтуванні апеляційної скарги зазначає, що:
		-зобов`язання за кредитним договором №4761 від 22 вересня 2011 року є припиненим у зв`язку з повним його виконанням позичальником, оскільки видача Товариству з обмеженою відповідальністю "Рітон" коштів в розмірі 1 2777 931, 15 Євро здійснювалась у позадоговірному порядку, не в рамках зазначеного кредитним договору.
		-матеріали справи не містять доказів правонаступництва ПАТ "Українська інноваційна компанія" за ПАТ "Український інноваційний банк".
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16 червня 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою фізичної особи ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Луганської області від 07 квітня 2021 року у справі №913/266/20 (911/3025/19); призначено справу до розгляду на 12 липня 2021 року об 11:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 132; учасникам справи встановлено строк - 15 днів з дня вручення даної ухвали, протягом якого вони мають право подати відзиви на апеляційну скаргу, які повинні відповідати вимогам ч.2 статті 263 Господарського процесуального кодексу України, а також докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів апелянтові.
		 
		У судове засідання, яке відбулось 12 липня 2021 року, представників учасників судового процесу не з`явились, будучи належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи.
		12 липня 2021 року на електронну поштову скриньку Східного апеляційного господарського суду від імені представника фізичної особи ОСОБА_1 надійшли клопотання про відкладення розгляду справи, клопотання про долучення документів до матеріалів справи, клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції (вх.№3028, вх.№3029). Проте клопотання не засвідчене електронним цифровим підписом, що суперечить вимогам ч. 8 статті 42, статті 91 Господарського процесуального кодексу України. У зв`язку з чим зазначені клопотання залишаються судом без розгляду.
		 
		Проаналізувавши матеріали справи колегія суддів встановила такі обставини спору.
		22 вересня 2011 року між Публічним акціонерним товариством "Український інноваційний банк" (банк за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рітон" (позичальник за договором) укладено кредитний договір №4761, відповідно до умов якого банк надає позичальнику кредит на придбання виробничого обладнання в розмірі 6000000,00 грн на термін по 20 вересня 2012 року включно, зі сплатою 19% річних.
		20 липня 2012 року між Публічним акціонерним товариством "Український інноваційний банк" (іпотекодержатель за договором) та ОСОБА_1 (іпотекодавець за договором) укладено іпотечний договір (майнова порука), відповідно до умов якого, іпотекою за договором забезпечуються вимоги іпотекодержателя, що випливають з кредитного договору №4761 від 22.09.2011, додаткової угоди №1 від 03.12.2011, додаткової угоди №2 від 20.01.2012, додаткової угоди №3 від 10.05.2012, додаткової угоди №4 від 06.07.2012, додаткової угоди №5 від 20.07.2012, додаткової угоди №6 від 07.09.2012, додаткової угоди №7 від 10.09.2012, додаткової угоди №8 від 11.10.2012, додаткової угоди №9 від 31.10.2012, додаткової угоди №10 від 12.11.2012, додаткової угоди №11 від 11.11.2012, додаткової угоди №12 від 10.01.2013, додаткової угоди №13 від 06.02.2013, додаткової угоди №13/1 від 10.07.2013, додаткової угоди №14 від 16.07.2013, додаткової угоди №15 від 30.12.2014, додаткової угоди №16 від 10.03.2015 (з урахуванням додаткових угод до нього, укладених протягом строку його дії), укладеного між іпотекодержателем та позичальником, згідно з яким іпотекодержатель на визначених в ньому умовах надає, а позичальник зобов`язаний повернути в термін по 20.07.2017 (включно) кредит в розмірі 1277931,15 євро, зі сплатою 14% річних в євро, а також банківські комісії, пеню та штрафи у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором (п.1.1. іпотечного договору в редакції договору про внесення змін та доповнень №2 до іпотечного договору від 15 квітня 2015 року).
		Іпотекодавець з метою забезпечення виконання, передбачених кредитним договором зобов`язань передає в іпотеку:
		-об`єкт незавершеного будівництва, готовністю 97%, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;
		-земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,1935 га, кадастровий номер 3222480601:01:040:0059, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво - Святошинський район, Бобрицька сільська рада;
		-земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,0204 га, кадастровий номер 3222480601:01:040:0054, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво - Святошинський район, Бобрицька сільська рада;
		-земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,0492 га, кадастровий номер 3222:480601:01:040:0050, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво - Святошинський район, Бобрицька сільська рада;
		-земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 0,0262 га, кадастровий номер 3222:480601:01:040:0054, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво - Святошинський район, Бобрицька сільська рада;
		-земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 0,052 га, кадастровий номер 3222480601:01:040:0060, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво - Святошинський район, Бобрицька сільська рада;
		-земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 0,0509 га, кадастровий номер 3222480601:01:040:0063, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво - Святошинський район, Бобрицька сільська рада, що належать іпотекодавцю на праві власності. Предмет іпотеки передається в іпотеку разом з усіма його приналежностями, у тому числі здійсненими поліпшеннями предмету іпотеки, без видачі заставної (п.1.2. іпотечного договору).
		Звертаючись з позовною заявою Публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна компанія" вказує про неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Рітон" зобов`язання за кредитним договором №4761 від 22 вересня 2011 року щодо повернення кредитних коштів в розмірі 1277931,15 євро, а відтак і наявності підстав для реалізації забезпечення виконання зобов`язання, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 0,262 га, кадастровий номер 3222480601:01:040:0057, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво - Святошинський район, Бобрицька сільська рада, що належать ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ №229248, виданого 22 червня 2009 року Управлінням земельних ресурсів у Києво - Святошинському районі на підставі договору купівлі - продажу земельної ділянки №6609 від 29 грудня 2001 року.
		 
		Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам колегія суддів зазначає про таке.
		Колегією суддів встановлено, що 22 вересня 2011 року між Публічним акціонерним товариством "Український інноваційний банк" (банк за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рітон" (позичальник за договором) укладено кредитний договір №4761, відповідно до умов якого банк надає позичальнику кредит на придбання виробничого обладнання в розмірі 6000000,00 грн на термін по 20 вересня 2012 року включно, зі сплатою 19% річних.
		Додатковою угодою №5 від 20 липня 2012 року сторони змінили умови п.3.1. кредитного договору, та збільшили суму кредиту до 9525000,00 грн з терміном користування по 10 квітня 2013 року.
		Додатковою угодою №12 від 10 січня 2013 року сторони змінили назву кредитного договору на "Кредитний договір про відкриття мультивалютної відновлювальної кредитної лінії". Змінили умови п.3.1. договору, узгодили, що банк надає позичальнику кредит на умовах мультивалютної лінії відновлювальної кредитної лінії в розмірі 9525000,00 грн або еквівалент в євро по курсу Національного банку України на дату видачі кредитних коштів на термін до 20 жовтня 2014 року включно, зі сплатою 14% річних у євро.
		Додатковою угодою №14 від 16 липня 2013 року сторони змінили п.3.1. кредитного договору, та узгодили, що банк надає позичальнику кредит на умовах мультивалютної відновлювальної кредитної лінії в розмірі 13725000,00 грн або еквівалент в євро по курсу Національного банку України на дату видачі кредитних коштів на термін по 20 жовтня 2014 року включно.
		Додатковою угодою №15 від 31 грудня 2014 року сторони погодили змінити назву кредитного договору на "Кредитний договір про надання кредиту". Змінили п.3.1. кредитного договору, погодили що банк надає позичальнику кредит в розмірі 1277931,15 євро на термін по 20 березня 2017 року включно, зі сплатою 14% річних в євро.
		Додатковою угодою №17 від 10 березня 2015 року сторони погодили, що банк надає позичальнику кредит в розмірі 1277931,15 євро на термін до 20 липня 2017 року включно.
		Позичальник сплачує банку проценти в розмірі 14% річних у євро. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту в останній робочий день поточного місяця. Проценти за кредитом нараховуються щомісячно на суму фактичної заборгованості за кредитом з дати її виникнення. Будь - який наступний період нарахування процентів в подальшому є період з першого по останній календарний день поточного місяця та до повного погашення заборгованості за кредитом (п.3.4.1. в редакції додаткової угоди №14 до кредитного договору від 22 вересня 2011 року).
		Граничним терміном повернення кредиту є 20 липня 2017 року (включно) з урахуванням наступного графіку погашення кредиту:
		- до 10 числа кожного місяця, починаючи з вересня 2015 року по січень 2016 року (включно) позичальник здійснює погашення кредиту частинами в сумі не менше ніж по 48000,00 євро;
		- до 10 числа кожного місяця, починаючи з лютого 2016 року по липень 2016 року (включно) позичальник здійснює погашення кредиту частинами в сумі не менше ніж по 55000,00 євро;
		- до 10 числа кожного місяця, починаючи з серпня 2016 року по червень 2017 року (включно) позичальник здійснює погашення кредиту частинами в сумі не менше ніж по 60000,00 євро;
		- 20 липня 2017 року- остаточне погашення (п.4. в редакції додаткової угоди №14 до кредитного договору від 22 вересня 2011 року).
		Відповідно до п.3.7.1., в редакції додаткової угоди №16 до кредитного договору від 10 березня 2015 року, забезпеченням виконання зобов`язань позичальника за договором є:
		- застава виробничого обладнання, згідно бухгалтерської довідки від 22 вересня 2011 року у кількості 14 шт, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , заставною вартістю 7476333,00 грн;
		- застава товарів в обороті, згідно довідки від 22 вересня 2011 року, що належать позичальнику, заставною вартістю 3286900,00 грн;
		- застава виробничого обладнання у кількості 7 шт, а саме: верстат кромко обрізаний LZ 5/2, заставною вартістю 292633,00 грн, універсальний заточний верстат GRIFO, заставною вартістю 281809,00 грн, вертстат Rotoles 400 DS, заставною вартістю 641366,00, ламельний станок DSB SINGLEHEAD 310 (Wintersteiger, Австрія), заставною вартістю 1534530,00 грн; станок для заточки пильних полотен MACRO GRANDER HT BSB (Wintersteiger, Австрія), заставною вартістю 356662,00 грн; чотирьохсторонній фрезерний Powermat 500-019 (Weinig, Німеччина), заставною вартістю 1612802,00 грн, комплект ріжучого інструменту в кількості 1 шт, заставною вартістю 385092,00 грн, що належать позичальнику. Заставна вартість - 5104894,00 грн.
		- іпотека об`єкту незавершеного будівництва готовністю 97%, загальною площею 644,6 кв.м, розтащований за адресою: АДРЕСА_2 та земельні ділянки площею 3904,0 кв.м, де розташований об`єкт незавершеного будівництва та належать фізичній особі ОСОБА_1 , заставною вартістю - 8459800,00 грн;
		- іпотека комплексу виробничих та складських будівель, загальною площею 4762,7 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , заставною вартістю 7740666,00 грн, що належить позичальнику;
		- порука ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , як фізичних осіб (п. 3.7.1. в редакції додаткової угоди №14 до кредитного договору від 22 вересня 2011 року).
		У разі порушення строків сплати процентів за кредитом позичальник сплачує банку пеню. Пеня нараховується на суму несплачених (несвоєчасно сплачених) процентів, із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня (п.7.3. договору); у разі порушення граничного терміну повернення кредиту, в тому числі графіку зменшення ліміту кредитної лінії, позичальник сплачує банку пеню. Пеня нараховується на суму простроченої заборгованості за кредитом із розрахунку фактичної кількості днів існування простроченої заборгованості, починаючи з дати виникнення до дати повернення кредиту, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який нараховується пеня (п.7.4. договору); пеня, передбачена пунктами 7.3-7.4 договору, нараховується банком за весь час існування простроченої заборгованості (до моменту виконання простроченого зобов`язання) (п.7.5. договору).
		Відповідно до п.8.1. договору, договір набуває чинності з дати його підписання повноважними представниками позичальника та банку; договір залишається чинним до повного виконання позичальником зобов`язань за цим договором (повної сплати позичальником заборгованості за кредитом, процентів, інших платежів за договором відповідно до умов договору).
		Додатковою угодою №17 від 23 липня 2015 року сторони погодили, що проценти нараховані за користування кредитними коштами за період липень - жовтень 2014 року у розмірі  48120,70 євро підлягають сплаті згідно наступного графіку:
		- липень 2015- 10000,00 євро;
		- серпень 2015- 5000,00 євро;
		- вересень 2015 - 15000,00 євро;
		- жовтень 20115- 181250,00 євро.
		20 липня 2012 року між Публічним акціонерним товариством "Український інноваційний банк" (іпотекодержатель за договором) та ОСОБА_1 (іпотекодавець за договором) укладено іпотечний договір (майнова порука), відповідно до умов якого, іпотекою за договором забезпечуються вимоги іпотекодержателя, що випливають з кредитного договору №4761 від 22.09.2011, додаткової угоди №1 від 03.12.2011, додаткової угоди №2 від 20.01.2012, додаткової угоди №3 від 10.05.2012, додаткової угоди №4 від 06.07.2012, додаткової угоди №5 від 20.07.2012, додаткової угоди №6 від 07.09.2012, додаткової угоди №7 від 10.09.2012, додаткової угоди №8 від 11.10.2012, додаткової угоди №9 від 31.10.2012, додаткової угоди №10 від 12.11.2012, додаткової угоди №11 від 11.11.2012, додаткової угоди №12 від 10.01.2013, додаткової угоди №13 від 06.02.2013, додаткової угоди №13/1 від 10.07.2013, додаткової угоди №14 від 16.07.2013, додаткової угоди №15 від 30.12.2014, додаткової угоди №16 від 10.03.2015 (з урахуванням додаткових угод до нього, укладених протягом строку його дії), укладеного між іпотекодержателем та позичальником, згідно з яким іпотекодержатель на визначених в ньому умовах надає, а позичальник зобов`язаний повернути в термін по 20 липня 2017 року (включно) кредит в розмірі 1277931,15 євро, зі сплатою 14% річних в євро, а також банківські комісії, пеню та штрафи у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором (п.1.1. іпотечного договору в редакції договору про внесення змін та доповнень №2 до іпотечного договору від 15 квітня 2015 року).
		Іпотекою за цим договором забезпечуються вимоги щодо сплати позичальником  платежів у розмірах та випадках, передбачених кредитним договором, відшкодування позичальником збитків, понесених у зв`язку з невиконанням (неналежним виконанням) ним зобов`язань за кредитним договором та/або цим договором, а також забезпечуються вимоги зазначені у п.п.3.1.4. та п.п.3.2.3 іпотечного договору (п.п.1.1. іпотечного договору в редакції договору про внесення змін та доповнень №2 до іпотечного договору від 15 квітня 2015 року).
		Іпотекодавець з метою забезпечення виконання, передбачених кредитним договором зобов`язань передає в іпотеку:
		- об`єкт незавершеного будівництва, готовністю 97%, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;
		- земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,1935 га, кадастровий номер 3222480601:01:040:0059, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво - Святошинський район, Бобрицька сільська рада;
		- земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,0204 га, кадастровий номер 3222480601:01:040:0054, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво - Святошинський район, Бобрицька сільська рада;
		- земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,0492 га, кадастровий номер 3222:480601:01:040:0050, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво - Святошинський район, Бобрицька сільська рада;
		- земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 0,0262 га, кадастровий номер 3222:480601:01:040:0054, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво - Святошинський район, Бобрицька сільська рада;
		- земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 0,052 га, кадастровий номер 3222480601:01:040:0060, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво - Святошинський район, Бобрицька сільська рада;
		- земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 0,0509 га, кадастровий номер 3222480601:01:040:0063, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво - Святошинський район, Бобрицька сільська рада, що належать іпотекодавцю на праві власності. Предмет іпотеки передається в іпотеку разом з усіма його приналежностями, у тому числі здійсненими поліпшеннями предмету іпотеки, без видачі заставної (п.1.2. іпотечного договору).
		Відповідно до п.2.1. іпотечного договору предметом іпотеки за договором є нерухоме майно:
		- об`єкт незавершеного будівництва, готовністю 97%, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що належить іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі Державного акту на право власності па земельну ділянку ЯЗ №229250, виданого 22 червня 2009 року Управлінням земельних ресурсів у Києво - Святошинському районі на підставі рішення Бобрицької сільської ради №26/2 від 22 березня 2001 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010991301579;
		Державного акту на право власності на земельну ділянку ЯЗ №229245, виданого 22 червня 2009 року Управлінням земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки №6609 від 29 грудня 2001 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010991301574;
		Державного акту на право власності на земельну ділянку ЯЗ №229241, виданого 22 червня 2009 року Управлінням земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки №6609 від  29 грудня 2001 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010991301585.
		Право власності зареєстроване Комунальним підприємством "Бюро технічної інвентаризації  Києво - Святошинської районної ради Київської області" 26 червня 2009 року за реєстраційним номером 27651030, що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 23144880 від 26 червня 2009 року.
		Згідно з Витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно №34759263, виданим 09 липня 2012 року Комунальним підприємством "Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області", загальна площа Предмета іпотеки 1 становить 644,6 кв.м, реєстраційний номер майна - 27651030.
		Опис об`єкта: Житловий будинок в стадії будівництва (готовність 97%), побудований з цегли, загальною площею 644,6 кв.м, зазначений за планом земельної ділянки під літерою "А".
		Ринкова вартість Предмета іпотеки 1 відповідно до Висновку про вартість майна, складеного суб`єктом оціночної діяльності - ТОВ "Земюрконсалтинг", що діє на підставі Сертифікату суб`єкта оціночної діяльності Фонду державного майна України від 28 жовтня 2011 року №12588/11, станом на 31 травня 2012 року становить 6353000,00 грн без ПДВ.
		Предмет іпотеки 1 оцінено сторонами в 6353000,00 грн.
		- земельна ділянка для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,1935 га, кадастровий номер 3222480601:01:040:0059, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво - Святошинський район, Бобрицька сільська рада, надалі - Предмет іпотеки 2, та належить іпотекодавцю на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку ЯЗ № 229250, виданого 22 червня 2009 року Управлінням земельних ресурсів у Києво - Святошинському районі на підставі рішення Бобрицької сільської ради №26/2 від 22 березня 2001 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010991301579.
		Згідно з Висновком Про наявні обмеження (обтяження) на використання земельної ділянки, виданим Управлінням Держкомзему у Києво - Святошинському районі Київської області №3676/2 від 19 липня 2012 року, земельна ділянка повинна використовуватись з дотриманням обов`язків землевласників відповідно до статті 91 Земельного кодексу України та відповідно до Класифікатора обмежень (обтяжень) у використанні земельних ділянок, затвердженого наказом Держкомзему України №643 від 29 грудня 2008 року.
		Вартість Предмета іпотеки 2 відповідно до Висновку про експертну оцінку земельної ділянки №253/12, складеного суб`єктом оціночної діяльності - ТОВ "Земюрконсалтинг", що діє на підставі ліцензії на проведення робіт із землеустрою, землеоціночних робіт АГ №579406 від 05 січня 2012 року, станом на 31 травня 2012 року становить 1083600,00 грн.
		Предмет іпотеки 2 оцінено сторонами в 1083600,00 грн.
		- земельна ділянка для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,0204 га, кадастровий номер 3222480601:01:040:0054, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Свитошинський район, Бобрицька сільська рада; надалі - Предмет іпотеки 3, та належить іпотекодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку ЯЗ №229245, виданого 22 червня 2009 року Управлінням земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки №6609 від 29 грудня 2001 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010991301574.
		Згідно з Висновком Про наявні обмеження (обтяження) на використання земельної ділянки, виданим Управлянням Держкомзему у Києво-Святошинському районі Київської області №3677/2 від 19 липня 2012 року, земельна ділянка повинна використовуватись з дотриманням обов`язків землевласників відповідно до статті 91 Земельного кодексу України та відповідно до "Класифікатора обмежень (обтяжень) у використанні земельних ділянок", затвердженого наказом Держкомзему України №643 від 29 грудня 2008 року.
		Вартість Предмета іпотеки 3 відповідно до Висновку про експертну оцінку земельної ділянки №258/12, складеного суб`єктом оціночної діяльності - ТОВ "ЗемЮрКонсалтинг", що діє на підставі ліцензії на проведення робіт із землеустрою, землеоціночних робіт АГ №579406 від 05 січня 2012 року, станом на 31 травня 2012 року становить 114200,00 грн. 
		Предмет іпотеки 3 оцінено сторонами в 114200,00 грн.
		- земельна ділянка для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,0492 га, кадастровий номер 3222480601:01:040:0050, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Бобрицька сільська рада; надалі - Предмет іпотеки 4, та належить іпотекодавцю на підстав Державного акту на право власності на земельну ділянку ЯЗ №229241, виданого 22 червня 2009 року Управлінням земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки №6609 від 29 грудня 2001 року, зареєстрованого а Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010991301585.
		Згідно з Висновком Про наявні обмеження (обтяження) на використання земельної ділянки,  виданим Управлянням Держкомзему у Києво-Святошинському районі Київської області №3675/2 від 19 липня 2012 року земельна ділянка повинна використовуватись з дотриманням обов`язків землевласників відповідно до ст. 91 Земельного кодексу України та відповідно до "Класифікатора обмежень (обтяжень) у використанні земельних ділянок" затвердженого наказом Держкомзему України № 643 від 29 грудня 2008 року.
		Вартість Предмета іпотеки 4 відповідно до Висновку про експертну оцінку земельної ділянки №257/2, складеного суб`єктом оціночної діяльності - ТОВ "ЗемЮрКонсалтинг", що діє на підставі ліцензії на проведення робіт із землеустрою, землеоціночних робіт АГ № 579406 від 05 січня 2012 року, станом на 31 травня 2012 року становить 275500,00 грн.
		Предмет іпотеки 4 оцінено сторонами в 275500,00 грн.
		- земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства, площею 0,0262 га, кадастровий номер 3222480601:01:040:0057, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Бобрицька сільська рада, надалі - Предмет іпотеки 5, та належить іпотекодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, серія ЯЗ №229248, виданого 22 червня 2009 року Управлінням земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 29 грудня 2001 року №6609, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010991301577.
		Згідно з Висновком Про наявні обмеження (обтяження) на використання земельної ділянки, виданим Управлянням Держкомзему у Києво-Святошинському районі Київської області №3695/2 від 20 липня 2012 року, земельна ділянка повинна використовуватись з дотриманням обов`язків землевласників відповідно до ст. 91 Земельного кодексу України та відповідно до "Класифікатора обмежень (обтяжень) у використанні земельних ділянок", затвердженого наказом Держкомзему України № 643 від 29 грудня 2008 року.
		Вартість Предмета іпотеки 5 відповідно до Висновку про вартість майна, складеного суб`єктом оціночної діяльності - ТОВ "Земюрконсалтинг", що діє на підставі ліцензії на проведення робіт із землеустрою, землеоціночних робіт АГ №579406 від 05 січня 2012 року, станом на 31 травня 2012 року становить 130000,00 грн.
		Предмет іпотеки 5 оцінено сторонами в 130000,00 грн.
		-  земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства, площею 0,0502 га, кадастровий номер 3222480601:01:040:0060, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво - Святошинський район, Бобрицька сільська рада; надалі - Предмет іпотеки 6, та належить іпотекодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, серія ЯЗ №265931, виданого 22 червня 2009 року Управлінням земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі Договору купівлі-продажу земельної ділянки № 6609 від 29 грудня 2001 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010991301581.
		Згідно з Висновком Про наявні обмеження (обтяження) на використання земельної ділянки, виданим Управлянням Держкомзему у Києво-Святошинському районі Київської області №3694/2 від 20 липня 2012 року, земельна ділянка повинна використовуватись з дотриманням обов`язків землевласників відповідно до статті 91 Земельного кодексу України та відповідно до "Класифікатора обмежень (обтяжень) у використанні земельних ділянок", затвердженого наказом Держкомзему України № 643 від 29.12.2008.
		Вартість Предмета іпотеки 6 відповідно до Висновку про вартість майна, складеного суб`єктом оціночної діяльності - ТОВ "Земюрконсалтинг", що діє на підставі ліцензії на проведення робіт із землеустрою, землеоціночних робіт АГ №579406 від 05 січня 2012 року, станом на 31 травня 2012 року становить 249000,00 грн.
		Предмет іпотеки 6 оцінено сторонами в 249000,00 грн.
		-  земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства, площею 0,0509 га, кадастровий номер 3222480601:01:040:0063, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Бобрицька сільська рада; надалі - Предмет іпотеки 7, та належить іпотекодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, серія ЯЗ № 229239, виданого 22 червня 2009 року Управлінням земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі на підставі рішення Бобрицької сільської ради №26/2 від 22 березня 2001 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010991301584.
		Згідно з Висновком Про наявні обмеження (обтяження) на використання земельної ділянки, виданим Управлянням Держкомзему у Києво-Святошинському районі Київської області №3693/2 від 20 липня 2012 року, земельна ділянка повинна використовуватись з дотриманням обов`язків землевласників відповідно до статті 91 Земельного кодексу України та відповідно до "Класифікатора обмежень (обтяжень) у використанні земельних ділянок", затвердженого наказом Держкомзему України № 643 від 29 грудня 2008 року.
		Вартість Предмета іпотеки 7 відповідно до Висновку про вартість майна, складеного суб`єктом оціночної діяльності - ТОВ "Земюрконсалтинг", що діє на підставі ліцензії на проведення робіт із землеустрою, землеочіночних робіт АГ №579406 від 05 січня 2012 року, станом на 31 травня 2012 року становить 254500,00 грн.
		Предмет іпотеки 7 оцінено сторонами в 254500,00 грн.
		Відповідно до п.2.2. іпотечного договору вартість предмета іпотеки за згодою сторін становить - 8459800,00 грн, в тому числі предмета іпотеки 1 - 635300,00 грн, предмета іпотека 2- 1083600,00 грн, предмета іпотеки 3 - 114200,00 грн, предмета іпотеки 4 - 275500,00 грн, предмета іпотеки 5 - 130000,00 грн, предмета іпотеки 6 - 249000,00 грн, предмета іпотеки 7 - 254500,00 грн. 
		В розділі 6 іпотечного договору "Звернення стягнення на предмет іпотеки" (в редакції договору про внесення змін та доповнень №2 до іпотечного договору від 15 квітня 2015 року) сторони погодили, що у разі невиконання або неналежного виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором (в тому числі у випадку прострочення чергових платежів) іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (п.6.1); звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на розсуд іпотекодержателя на підставі рішення суду (п.6.2.1.), виконавчого напису нотаріуса. Для отримання виконавчого напису іпотекодержатель подає нотаріусу документи, що підтверджують безспірність заборгованості позичальника за кредитним договором, а саме заяву про невиконання позичальником умов кредитного договору, розрахунок заборгованості, свій примірник договору. Виконавчий напис вчиняється на примірнику договору, який після нотаріального посвідчення повертається іпотекодержателю (п.6.2.2.); шляхом позасудового врегулювання. При цьому позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в договорі іпотеки (п.6.3., 6.4 договору іпотеки) або згідно з окремим договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя (п.6.2.3.); вимоги іпотекодержателя можуть бути задоволені шляхом прийняття іпотекодержателем у власність предмету іпотеки в порядку ст. 37 Закону України "Про іпотеку" (п.6.3.). При цьому предмет іпотеки набувається у власність іпотекодержателя за вартістю, що буде визначена, на підставі висновку незалежного експерта - суб`єкта оціночної діяльності, правоздатність якого підтверджена сертифікатом суб`єкта оціночної діяльності. Сторони домовились, що суб`єкт оціночної діяльності визначається іпотекодержателем.
		Сторони, з розумінням змісту статті 37 Закону України "Про іпотеку" свідчать, що право іпотекодержателя зареєструвати право власності на предмет іпотеки на підставі положень умов договору є безумовним, тобто підлягає реєстрації незалежно від претензій позичальника/іпотекодавця, а рішення про реєстрацію права власності на предмет іпотеки може бути оскаржене іпотекодавцем в судовому порядку лише у випадку, якщо він доведе, що зобов`язання за кредитним договором повністю виконані позичальником/іпотекодавцем (п.6.3. договору іпотеки).
		Звертаючись з позовною заявою Публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна компанія" вказує про неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Рітон" зобов`язання за кредитним договором №4761 від 22 вересня 2011 року щодо повернення кредитних коштів в розмірі 1277931,15 євро, а відтак і наявності підстав для реалізації забезпечення виконання зобов`язання, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки
		Відповідно до статті 572 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
		Згідно з частиною першою статті 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
		За приписами статті 1 Закону іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
		Частиною першою статті 27 Закону України "Про заставу" передбачено, що застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи.
		У разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки  (частина перша та друга статті 23 Закону).
		Відповідно до частини першої статті 33 Закону у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
		Згідно з частинами першою та другою статті 35 Закону у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.
		За приписами статті 36 Закону сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання в порядку, встановленому статтею 37 Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.
		Порядок реалізації предмета іпотеки за рішенням суду врегульовано статтею 39 Закону, якою передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.
		Таким чином, в розумінні вищезазначених положень договору та законодавства, правом на реалізацію забезпечення виконання кредитного зобов`язання  шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки наділений кредитор/іпотекодержатель, яким за умовами договору є Публічне акціонерне товариство "Український інноваційний банк".
		Поряд з цим з матеріалів справи вбачається, що 01 жовтня 2015 року Правлінням Національного Банку України було прийнято Постанову №659/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Укрінбанк" до категорії проблемних" строком на 180 днів.
		24 грудня 2015 року Правлінням Національного Банку України було прийнято Постанову №934 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Укрінбанк" до категорії неплатоспроможних" та Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №239 від 24 грудня 2015 року "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Укрінбанк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".
		22 березня 2016 року Правлінням Національного банку України на підставі пропозиції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо відкликання банківської ліцензії та ліквідації ПАТ "УКРІНБАНК" винесено постанову №180 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "УКРІНБАНК".
		Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №385 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "УКРІНБАНК" та делегування повноважень ліквідатора банку".
		13 липня 2016 року наглядовою радою ПАТ "Український інноваційний банк" ініційовано проведення позачергових загальних зборів акціонерів, на яких прийнято рішення про перейменування ПАТ "Український інноваційний банк" на ПАТ "УКРІНКОМ", змінене місцезнаходження акціонерного товариства, затверджено нову редакцію його статуту, змінені види діяльності товариства за Класифікацією видів економічної діяльності (виключено "діяльність комерційних банків", за КВЕД: 64.19) та призначені голова правління і члени правління. Державна реєстрація відповідних змін до установчих документів банку була проведена цього ж дня приватним нотаріусом (реєстраційна дія № 10741050132038947). 
		Відповідно до пункту 1.1 статуту акціонерного товариства у редакції від 13 липня 2016 року ПАТ "УКРІНКОМ" продовжує свою діяльність на підставі цього статуту шляхом зміни найменування з ПАТ "Український інноваційний банк" на ПАТ "УКРІНКОМ", яке є правонаступником всіх прав та обов`язків ПАТ "Український інноваційний банк".
		Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 березня 2016 року у справі №826/1162/16 визнано протиправними та скасовані Постанова Правління Національного банку України №934 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "УКРІНБАНК" до категорії неплатоспроможних" та Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №239 від 24 грудня 2015 року "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "УКРІНБАНК" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".
		Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2016 року у справі №826/1162/16 апеляційні скарги Національного банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.03.2016 у справі №826/1162/16 залишені без задоволення, постанова Окружного адміністративного суду м. Києва залишена без змін.
		Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 квітня 2016 року у справі №826/5325/16 визнані протиправними та скасовані Постанова Правління Національного банку України №180 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "УКРІНБАНК" та Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №385 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "УКРІНБАНК" та делегування повноважень ліквідатора банку".
		Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2016 року постанова Окружного адміністративного суду м. Києва у справі №826/5325/16 від 29 квітня 2016 року залишена без змін.
		Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31 серпня 2016 року у справі №826/1162/16 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 березня 2016 року у справі №826/1162/16 та ухвалу Київського адміністративного суду від 14 квітня 2016 року залишено без змін.
		Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 листопада 2016 року у справі №826/5325/16 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 квітня 2016 року у справі №826/5325/16 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2016 року у справі №826/5325/16 залишено без змін.
		Відповідно до рішення позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ "УКРІНКОМ" від 28 березня 2017 року знову змінена назва акціонерного товариства на ПАТ "Українська інноваційна компанія", реєстрація здійснена 03 квітня 2017 року (реєстраційна дія № 10701200000007396). 
		Відповідно до пункту 1.1 статуту акціонерного товариства у редакції від 18 березня 2017 року ПАТ "Українська інноваційна компанія" продовжує свою діяльність на підставі цього статуту шляхом зміни найменування з ПАТ "УКРІНКОМ" на ПАТ "Українська інноваційна компанія", яке є набувачем всіх прав та обов`язків ПАТ "УКРІНКОМ" та ПАТ "Український інноваційний банк".
		Постановою Верховного Суду України від 24 жовтня 2017 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 березня 2016 року, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2016 року та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 31 серпня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення; у задоволенні позову ОСОБА_4 до Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, треті особи: Публічне акціонерне товариство "Український інноваційний банк", ОСОБА_5 , про визнання протиправними, скасування рішень та зобов`язання вчинити дії відмовлено.
		Постанова Верховного Суду України була мотивована тим, що провадження у даній справі було розпочате акціонером, який є власником простих іменних акцій в розмірі 0,0003%, а тому рівень його зацікавленості та сутність інтересу в діяльності банку якісно відрізняється від акціонера банку, який може бути ініціатором оскарження дій чи бездіяльності Національного Банку України
		14 грудня 2017 року Окружний адміністративний суд м. Києва постановою по справі №826/14033/17 задовольнив позовні вимоги ПАТ "Українська інноваційна компанія", визнав незаконним та скасував Постанову Правління Національного банку України від 24 грудня 2015 року №934 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "УКРІНБАНК" до категорії неплатоспроможних" та Рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24 грудня 2015 року №239 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "УКРІНБАНК" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".
		Постановою від 20 лютого 2018 року по справі №826/14033/17 Київський апеляційний адміністративний суд залишив без змін постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 14 грудня 2017 року.
		Постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у справі №826/14033/17 від 09 серпня 2019 року відмовлено у задоволенні касаційних скарг, залишені без змін постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 грудня 2017 року та постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року щодо визнання незаконним та скасування Постанови Правління Національного банку України від 24 грудня 2015 року №934 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "УКРІНБАНК" до категорії неплатоспроможних" та Рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24 грудня 2015 року №239 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "УКРІНБАНК" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".
		Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду було встановлено, що ПАТ "Укрінбанк" та ПАТ "УКР/ІН/КОМ" є однією і тією ж юридичною особою з урахуванням проведеної зміни найменування та вказано, що відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань свідчать про обставини правонаступництва між ПАТ "УКР/ІН/КОМ" та ПАТ "Укрінбанк", також ПАТ "УКР/ІН/КОМ" довело свою ідентичність та безперервність юридичної особи, а зміна організаційно - правової форми не відбувалась, тому відсутній факт реорганізації юридичної особи, в ході якої згідно зі статтями 27, 28 Закону України "Про банки і банківську діяльність" необхідне затвердження плану реорганізації та отримання дозволу від Національного Банку України.
		З огляду на викладене позивач зазначає, що у даному випадку мало місце транслятивне (підсумоване) правонаслідування юридичної особи, враховуючи зміну назви, збереження ідентифікаційного коду юридичної особи та вступ у цивільний оборот нової, замість правопопередника із збереженням обсягу правосуб`єктності в порядку правонаступництва, і ПАТ "Український інноваційний банк" та ПАТ "Українська інноваційна компанія" є однією юридичною особою.
		Господарський суд Луганської області визнав таку позицію ПАТ "Українська інноваційна компанія" обгрунтованою, зазначивши, що ПАТ "Українська інноваційна компанія" є належним іпотекодержателем за вищезазначеними правочинами.
		Однак колегія суддів, погоджується з аругментами апелянта та зазначає про безпідставне незастосування місцевим господарським судом висновків Великої Палати Верховного суду, викладених у постанові від 10 грудня 2019 року у справі №925/698/16, де розглядалась виключна правова проблема, вирішення якої має суттєве значення для розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, зокрема про обсяг прав та обов`язків ПАТ "Українська інноваційна компанія" як правонаступника банківської установи у кредитно-банківських, цивільних, депозитних та інших правовідносинах. 
		Вказане обґрунтовується таким. 
		У разі припинення діяльності суб`єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. 
		Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу (частини перша та третя статті 25 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України)). 
		Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки (частина перша статті 11 ЦК України). 
		Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти (пункти 1 та 4 частини другої статті 11 ЦК України). 
		Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства (частини перша статті 14 ЦК України). 
		У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події (частина шоста статті 11 ЦК України). 
		Суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства (частина п`ята статті 5 Господарського кодексу України (далі ГК України)). 
		Відповідно до частин другої та третьої статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватись від дій, які б могли б порушити права інших осіб, не допускається зловживання правом в інших формах. 
		Зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (частина перша статті 203 ЦК України). 
		До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (частина третя статті 202 ГК України). Припинення зобов`язання регулюється главою 50 ЦК України. 
		Юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.
		Особливості припинення банку як юридичної особи встановлюються законом (частини перша та четверта статті 104 ЦК України).
		Особливості ліквідації банків встановлюються Законом України "Про банки і банківську діяльність".
		Реорганізація банку - злиття, приєднання, виділення, поділ банку, перетворення його організаційно-правової форми, наслідком яких є передача, прийняття його майна, коштів, прав та обов`язків правонаступникам (абзац сороковий частини першої статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність").
		У разі реорганізації банку шляхом перетворення до таких правовідносин не застосовуються норми законодавства щодо припинення юридичної особи. Під час проведення реорганізації банку шляхом перетворення кредитори не мають права вимагати від банку припинення чи дострокового виконання зобов`язання (частина третя статті 26 Закону  України "Про банки і банківську діяльність"). 
		Власники банку мають право розпочати процедуру ліквідації банку за рішенням загальних зборів лише після надання на це згоди НБУ та за умови відкликання банківської ліцензії. Ліквідація банку з ініціативи власників здійснюється в порядку, передбаченому законодавством про ліквідацію юридичних осіб, у разі якщо НБУ після отримання рішення власників про ліквідацію банку не виявив ознак, за якими цей банк може бути віднесено до категорії проблемного або неплатоспроможного. В іншому випадку НБУ відмовляє в погодженні згідно з пунктом 2.4. глави 2 розділу III Положення про заходи впливу. 
		Якщо банк, який ліквідується за ініціативою власників, віднесено НБУ до категорії проблемних або неплатоспроможних, НБУ та Фонд вживають щодо нього заходи, передбачені Законом про банки та Законом про гарантування вкладів (згідно із статтею 78 Закону України "Про банки і банківську діяльність"). Правління банку зобов`язане протягом трьох робочих днів інформувати НБУ, зокрема про: про кандидатуру на призначення на посаду керівника банку, зміну юридичної адреси і місцезнаходження банку, наявність хоча б однієї з підстав для віднесення банку до категорії проблемних або неплатоспроможних або для відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку, припинення банківської діяльності (згідно із пунктами 1, 2, 5 та 6 частини першої статті 46 Закону  України "Про банки і банківську діяльність"). 
		Банк подає документи для проведення державної реєстрації змін до статуту банку після їх погодження НБУ. Перелік документів та порядок погодження змін до статуту банку встановлюються НБУ. НБУ приймає рішення про погодження змін до статуту банку або про відмову в їх погодженні не пізніше місячного строку з дня подання повного пакета документів. НБУ в установленому ним порядку вносить відповідний запис до Державного реєстру банків після проведення державної реєстрації змін до установчих документів (частини четверта та шоста-восьма статті 16 Закону  України "Про банки і банківську діяльність"). 
		Погодження змін, що вносяться до статутів банків, регулюються, зокрема главою 1 розділу VII Положення про порядок реєстрації та ліцензування банків, відкриття відокремлених підрозділів, затвердженого постановою Правління НБУ від 08 вересня 2011 року № 306, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2011 року за № 1203/19941 (далі - Положення про ліцензування банків). 
		Погодження призначення та визначення відповідності професійної придатності та ділової репутації керівників банку, керівника підрозділу внутрішнього аудиту (у разі їх зміни) регулюється главою 3 розділу VII Положення про ліцензування банків. Зокрема, відповідно до пункту 1.8 глави 1 розділу VII Положення про ліцензування банків банк у разі зміни свого найменування зобов`язаний у новій редакції статуту зробити запис про правонаступництво банку з новим найменуванням щодо передачі йому всього майна, прав і зобов`язань банку з попереднім найменуванням. 
		Документи, що подаються для державної реєстрації, повинні відповідати переліку вимог, передбаченому частиною першою статті 15 Закону про держреєстрацію, зокрема установчі документи банків, інших юридичних осіб, які згідно із законом підлягають погодженню (реєстрації) відповідно Національним банком України, іншими державними органами, подаються з відміткою про їх погодження відповідним органом (пункт 10).
		Правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними (частина третя статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").
		Банківська система України складається з Національного банку України та інших банків, а також філій іноземних банків, що створені і діють на території України відповідно до положень цього Закону та інших законів України (частина перша статті 4 Закону України "Про банки і банківську діяльність").
		Відповідно до частини другої статті 1 Закону України "Про банки і банківську діяльність" метою цього Закону є правове забезпечення стабільного розвитку і діяльності банків в Україні і створення належного конкурентного середовища на фінансовому ринку, забезпечення захисту законних інтересів вкладників і клієнтів банків, створення сприятливих умов для розвитку економіки України та підтримки вітчизняного товаровиробника. 
		Цим завданням кореспондує мета банківського нагляду, визначена у частині першій статті 67 Закону України "Про банки і банківську діяльність", а також мета банківського регулювання, визначена у частині першій статті 55 Закону України "Про національний банк України". 
		Банківський нагляд - система контролю та активних впорядкованих дій Національного банку України (далі також НБУ), спрямованих на забезпечення дотримання банками та іншими особами, стосовно яких НБУ здійснює наглядову діяльність законодавства України і встановлених нормативів, з метою забезпечення стабільності банківської системи та захисту інтересів вкладників та кредиторів банку (абзац четвертий статті 1 Закону України "Про національний банк України"). 
		Метою Закону про гарантування вкладів є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків. 
		Відносини, що виникають у зв`язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України (стаття 1 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"). Фонд та НБУ співпрацюють з метою забезпечення стабільності банківської системи України і захисту інтересів вкладників та інших кредиторів банків. 
		З цією метою Фонд і НБУ укладають договір про співпрацю, який передбачає засади співробітництва цих установ у процесі регулювання і нагляду за діяльністю банків, застосування до них заходів впливу, інспекційних перевірок банків, здійснення заходів з виведення неплатоспроможних банків з ринку (частина перша статті 55 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"). 
		Тимчасовим адміністратором неплатоспроможного банку та ліквідатором банку (крім ліквідації банку за рішенням власників) є Фонд. Фонд може делегувати рішенням виконавчої дирекції Фонду частину або всі свої повноваження як тимчасового адміністратора або ліквідатора уповноваженій особі (уповноваженим особам) Фонду (частина перша статті 35 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"). 
		Особливості передачі активів і зобов`язань неплатоспроможного банку визначені статтею 40 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
		У разі відповідності банку, який віднесений до категорії неплатоспроможних, критеріям, встановленим нормативно-правовими актами Фонду, виконавча дирекція Фонду затверджує план врегулювання, в якому зазначено, що найменш витратним способом виведення банку з ринку є ліквідація банку з відшкодуванням з боку Фонду коштів за вкладами фізичних осіб у порядку, встановленому Законом про гарантування вкладів, та подає НБУ пропозицію щодо відкликання банківської ліцензії та ліквідації такого банку. У такому разі тимчасова адміністрація припиняється у день отримання рішення НБУ про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (згідно із частиною другою статті 39 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"). 
		Відшкодування вкладникам коштів за їх вкладами після прийняття рішення НБУ про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку з підстав, передбачених частиною другою статті 77 (відкликання банківської ліцензії) Закону України "Про банки і банківську діяльність" закріплене статтею 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", яка також передбачає відповідне набуття Фондом   статусу кредитора відповідного банку. Завершує Фонд відповідні виплати у день подання документів для внесення до Єдиного реєстру запису про ліквідацію банку як юридичної особи. 
		Не допускається втручання органів державної влади та інших державних органів чи їх посадових та службових осіб, будь-яких юридичних чи фізичних осіб у виконання функцій і повноважень Національного банку, Ради Національного банку, Правління Національного банку чи службовців Національного банку інакше, як в межах, визначених Конституцією України та Законом про НБУ (частина перша статті 53 Закону України "Про національний банк України"). 
		Цьому положенню кореспондує частина сьома статті 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" стосовно гарантій незалежності Фонду. Органам державної влади і органам місцевого самоврядування забороняється будь- яким чином впливати на керівництво чи працівників банків у ході виконання ними службових обов`язків або втручатись у діяльність банку, за винятком випадків, передбачених законом. 
		Шкода, заподіяна банку внаслідок такого втручання, підлягає відшкодуванню у порядку, визначеному законом (частини четверта та п`ята статті 5 Закону України "Про банки і банківську діяльність"). 
		Законодавче регулювання питань, пов`язаних з виконанням НБУ своїх функцій, установлюється або змінюється виключно Законом України "Про національний банк України". 
		Зміна положень Закону про НБУ може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до Закону України "Про національний банк України" (частина третя статті 53 Закону України "Про національний банк України"). 
		Відповідно до змісту положень банківського законодавства лише реорганізація банку передбачає правонаступництво. 
		Способи реорганізації банку передбачені статтею 26 Закону України "Про банки і банківську діяльність". 
		До реорганізації не застосовуються норми законодавства щодо припинення юридичної особи. 
		Зміна назви акціонерного товариства (банку) без зміни його організаційно- правової форми, виключення з його назви слова "банк", виключення з видів його діяльності "діяльності комерційних банків" (КВЕД: 64.19) не є ані перетворенням цієї юридичної особи в розумінні статті 108 ЦК України (статті 87 Закону України "Про акціонерні товариства"), ані виділом в розумінні статті 109 ЦК України (статті 86 Закону України "Про акціонерні товариства"), ані припиненням шляхом злиття, приєднання або поділу в розумінні статті 106 ЦК України (статей 83-85 Закону України "Про акціонерні товариства"). 
		Отже, в результаті організаційних змін банку від 13 липня 2016 року та від 28 березня 2017 року нова банківська установа відповідно до вимог статті 17 Закону України "Про банки і банківську діяльність" не утворилась.
		Власники ПАТ "Український інноваційний банк", приймаючи рішення про відмову від "банківської діяльності", висловили своє бажання припинити таку діяльність, яка є складовою спеціальної правосуб`єктності банку як юридичної особи, але вони не звернулись до існуючої процедури ліквідації банку за їх рішенням, передбаченої статтею 78 Закону України "Про банки і банківську діяльність", погодження якої з боку НБУ неможливе в силу чинності у відповідного банку статусу проблемного, що відповідає як статті 78 Закону України "Про банки і банківську діяльність" так і пункту 2,4 глави 2 розділу III Положення про заходи впливу. 
		Також відповідно до банківського законодавства реорганізація банку або його ліквідація за рішенням власників має відбуватись за погодження з НБУ. Відповідного погодження не встановлено. 
		Разом з тим банківським законодавством, зокрема статтями   16 та 46 Закону України "Про банки і банківську діяльність", також передбачено інформування та погодження з НБУ змін до статуту банку, а також їх реєстрацію тільки після погодження таких змін НБУ. Однак весь обсяг організаційних змін банку від 13 липня 2016 року та від 28 березня 2017 року не погоджувався НБУ, попри те, що таке погодження є обов`язковим. 
		Банківське законодавство не передбачає правонаступництво у разі ліквідації банку. 
		Крім того, з урахуванням частини шостої статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", частини третьої статті 53 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", пункту 3.1 глави 3 розділу III Положення про заходи впливу, ліквідація банку ані за ініціативою НБУ, ані за ініціативою власників банку не може вважатись завершеною, оскільки не відповідає вимогам цих нормативних положень, що визначають момент закінчення ліквідації банку. 
		Отже, незалежно від того чи проведена ліквідація банку чи ні, банк зобов`язаний узгоджувати внесення змін до свого статуту з НБУ відповідно до вимог банківського законодавства.
		Відповідна вимога є обов`язковою незалежно від чинності Постанови НБУ про неплатоспроможність банку, Рішення Фонду про тимчасову адміністрацію, Постанови НБУ про відкликання ліцензії та ліквідацію банку, Рішення Фонду про ліквідацію банку.
		Правочину між ПАТ "Український інноваційний банк" та ПАТ "УКРІНКОМ" щодо передачі прав та обов`язків банку не відбулось, правонаступництва в розумінні процедури реорганізації також. Іншої передбаченої статтею 512 ЦК України зміни кредитора в особі ПАТ "Український інноваційний банк" на ПАТ "УКРІНКОМ" (ПАТ "Українська інноваційна компанія") не доведено. 
		Відповідно до банківського законодавства (частини 6 статті 38, частини першої та п`ятої статті 52 "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб") Фонд забезпечує вимоги кредиторів банку за рахунок реалізації вимог банку до боржників.
		Реорганізація банку в іншу особу, або передача прав та обов`язків банку іншій особі за іншими правочинами, навіть зміна назви, якщо це тягне трансформацію носія таких прав та обов`язків, має проводитись у спосіб, який відповідає закону, а за наявності прогалин в законодавчому регулюванні загальним принципам законодавства, в першу чергу спеціального, яке регулює банківську діяльність як специфічний вид діяльності. Не можуть ставитись діями однієї особи під загрозу система банківського нагляду встановлена банківським законодавством, та реалізація мети цього законодавства. Виведення банку з ринку шляхом виключення слова "банк" з його назви та "банківської діяльності" з видів його діяльності законом не передбачено. 
		Попри те, що закон не містить прямої заборони вказаних рішень керівників банку як таких, здійснення цього без узгодження з НБУ не відповідає загальним принципам банківського законодавства. Якщо юридична особа бажає припинити банківську діяльність, то вона має як банк вийти з ринку за процедурами, які передбачені законодавством, що регулює здійснення банківської діяльності в Україні, для виведення банку з ринку під наглядом НБУ та за участю Фонду. 
		Рішення про здійснення змін у статуті відповідного банку є підставою для державної реєстрації цих змін лише за умови дотримання встановленої законом процедури погодження таких змін. 
		Порушення такого порядку не відповідає публічному порядку, а також ставить під загрозу гарантовані права інших осіб, передбачені законодавством. 
		Ураховуючи те, що ПАТ "Український інноваційний банк" не було припинено чи змінено у встановленому законом порядку на ПАТ "Українська інноваційна компанія", останнє не набуло прав банку. 
		За висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеної у справі №925/698/16 від 10 грудня 2019 року, належним суб`єктом, уповноваженим представляти банк у спірних правовідносинах після запровадження у банку тимчасової адміністрації, є Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, відповідно до положень п. 17 частини першої статті 2, статей 34, 37, 44, 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". 
		Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ч. 1-4 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. 
		Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. 
		Згідно з імперативними вимогами статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та статті 236 ГПК України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		Виходячи з телеологічного (цільового), логічного й системного тлумачення положень статей 302, 303 ГПК України і статей 13, 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", можна зробити висновок, що господарським процесуальним законом визначені процесуальні механізми забезпечення єдності судової практики, що полягають у застосуванні спеціальної процедури відступу від висновків щодо застосування норм права, викладених у раніше постановлених рішеннях Верховного Суду. Логіка побудови й мета існування цих процесуальних механізмів указує на те, що в цілях застосування норм права в подібних правовідносинах за наявності протилежних правових висновків суду касаційної інстанції слід виходити з того, що висновки, які містяться в судових рішеннях судової палати Касаційного господарського суду, мають перевагу над висновками колегії суддів, висновки об`єднаної палати Касаційного господарського суду - над висновками палати чи колегії суддів цього суду, а висновки Великої Палати Верховного Суду - над висновками об`єднаної палати, палати й колегії суддів Касаційного господарського суду.
		При розгляді даного спору Господарський суду Луганської області необґрунтовано врахував висновок, викладений у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі  №826/14033/17 від 09 серпня 2019 року, не застостосувавши висновок, викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові № 925/698/16 від 10 грудня 2019 року, який має перевагу при використанні правозастосовчої практики.
		Висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові  № 925/698/16 від 10 грудня 2019 року, необхідно розглядати як вирішення виключної правової проблеми, дослідження якої має суттєве значення для розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, зокрема про обсяг прав та обов`язків ПАТ "Українська інноваційна компанія" як правонаступника банківської установи у кредитно-банківських, цивільних, депозитних та інших правовідносинах. Такі висновки є актуальними незалежно від того, чи є постанова Великої палати Верховного Суду остаточною у вирішенні справи.
		Не спростовують актуальність таких висновків й посилання суду першої інстанції на ухвалу Третьої колегії суддів Другої сенату Конституційного Суду України у справі № 3- 88/2020(175/20) від 03 червня 2020 року та постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 922/2144/16 від 25 листопада 2020 року, адже у них жодним чином не йдеться про нівелювання здійснених висновків Великою Палатою Верховного Суду.
		При цьому суд першої інстанції не врахував, що висновки у постанові Великої палати Верховного Суду у справі № 925/698/16 від 10 грудня 2019 року для даної справи мають значення не як преюдиція, а як правозастосування, що є не тотожним за своїм змістом. Суд першої інстанції відійшов від запропонованого правозастосування Великої Палати  Верховного Суду без будь-якого обґрунтування такого відступлення по суті, обмежившись лише твердженням про неостаточність такої постанови.
		Ураховуючи наведене колегія суддів зазначає, що Публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна компанія" не є належними кредитором та  іпотекодержателем за вищезазначеними правочинами, а відтак не є належним позивачем у такому спорі, що свідчить про безпідставність позовних вимог.
		Колегія суддів не надає правової оцінки іншим аргументам апелянта про необґрунтованість  позовних вимог, оскільки позовна заява подана належним кредитором за вищезазначеними правочинами, що виключає необхідність дослідження доводів позовної заяви по суті.
		З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду ухвалено з неповним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з неправильним застосуванням норм матеріального права, що спричинило неправильне вирішення спору. У зв`язку з цим апеляційна скарга фізичної особи ОСОБА_1 підлягає задоволенню, рішення Господарського суду Луганської області від 07 квітня 2021 року у справі № 913/266/20 (911/3025/19) скасуванню в частині задоволення позовних вимог, з прийняттям в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні позову.
		Оскільки  колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги фізичної особи ОСОБА_1 , судові витрати понесені апелянтом при поданні апеляційної скарги, підлягають відшкодуванню позивачем  в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
		Керуючись статтями 13, 74, 76-79, 126, 129, 269, п.2 ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,-
		 
		ПОСТАНОВИЛА:
		 
		Апеляційну скаргу фізичної особи ОСОБА_1 задовольнити.
		Рішення Господарського суду Луганської області від 07 квітня 2021 року у справі № 913/266/20 (911/3025/19) скасувати повністю.
		Прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" до фізичної особи ОСОБА_1 ,третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Рітон", про звернення стягнення на предмет іпотеки.
		Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" (місцезнаходження: вул. Сметаніна, буд. 3-А, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404. ідентифікаційний номер 05839888) на користь фізичної особи ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 2925,00 грн.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.
		Повний текст постанови складено 13 липня 2021 року. 
		 
		Головуючий суддя                                                                    В.В. Россолов
		 
		Суддя                                                                                           О.І. Склярук  
		 
		Суддя                                                                                           М.М. Слободін

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...