Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 144/474/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:; визнання права власності на земельну ділянку.
Надіслано для оприлюднення: 15.07.2021. Зареєстровано: 16.07.2021. Забезпечено надання загального доступу: 19.07.2021.
Дата набрання законної сили: 13.08.2021
Номер судового провадження: 2/144/545/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 144/474/21
		Провадження № 2/144/545/21
		 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"13" липня 2021 р. Теплицький районний суд Вінницької області
		в складі: головуючого судді - Германа О.С.,
		секретаря судового засіданні - Пігулі А.А.,
		розглянувши у судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в смт. Теплик цивільну справу за позовомОСОБА_1 до Краснопільської сільської ради Гайсинського району про визнання права постійного користування земельною ділянкою площею 0,92 га з кадастровим номером 0523782600:02:000:0293, яка розташована на території Кивачівської сільської ради Теплицького району Вінницької області в порядку спадкування після померлого ОСОБА_2 , - 
		 
		                                               В С Т А Н О В И В :
		 
		19 березня 2021 року позивач звернулася до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько - ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилася спадщина, яка крім іншого складається із земельної ділянки, загальною площею 0,92 га, розташована на території Кивачівської сільської ради Теплицького району Вінницької області. Вказана земельна ділянка належала померлому на праві постійного користування на підставі державного акту на право постійного користування землею серії ВН № 1556, виданий 31 жовтня 2001 року на підставі рішення 19 сесії ХХІІІ скликання Кивачівської сільської ради Теплицького району Вінницької області. З метою отримання свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_1 , звернулася до нотаріуса, але отримала відмову через те, що вказана земельна ділянка знаходилася у спадкодавця в постійному користуванні, а не у власності.
		В зв`язку з чим, позивач просить суд визнати за нею право постійного користування на земельну ділянку, загальною площею площею 0,92 га, розташована на території Кивачівської сільської ради Теплицького району Вінницької області, з кадастровим номером 0523782600:02:000:0293 з цільовим призначенням - для ведення особистого підсобного господарства.
		Від позивача ОСОБА_1 , надійшла заява про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.
		Представник відповідача - Краснопільської сільської ради, повторно в судове засідання не з`явився. Хоча повідомлявся належним чином про час та місце розгляду справи. Заяви про розгляд справи за відсутності представника відповідача не надходило, тому суд ухвалив винести по даній справі заочне рішення і позивач проти цього не заперечує.
		Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
		Встановлено, що  ІНФОРМАЦІЯ_1 помер - ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.10).
		Після смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно, зокрема, земельна ділянка площею 0,92 га, яка розташована на території Кивачівської сільської ради Теплицького району Вінницької області переданої для ведення особистого підсобного господарства, що належала померлому ОСОБА_2 на підставі державного акта на право постійного користування землею серія ВН №1556 (а.с.9).
		Після смерті ОСОБА_2 спадщину прийняла його дочка - ОСОБА_1 , факт родинних відносин позивача з померлим, підтверджується свідоцтвом про народження позивача серії НОМЕР_2 .
		Отже, позивач як дочка покійного ОСОБА_2 , являється спадкоємцем першої черги та такою що прийняла спадщину, оскільки проживала з покійним на день його смерті.
		ОСОБА_1 , маючи намір отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на спірну земельну ділянку, яка належала її батьку ОСОБА_2 , звернулася до нотаріуса.
		Постановою державного нотаріуса Теплицької державної нотаріальної контори Вінницької області від 11 березня 2021 року, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з тим, що заявник надав документ, який посвідчує право постійного користування землею, а не право власності спадкодавця на майно (а.с.14).
		Позивач не погоджуючись з відмовою нотаріуса звернулась до суду з даним позовом.
		Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд повинен розглядати справу в межах заявлених вимог.
		Предметом спору у даній справі є визнання за позивачем права на користування земельною ділянкою в порядку спадкування.
		Підставою відмови нотаріуса у видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину було ненадання нею документу, який посвідчує право власності спадкодавця на майно.
		Відповідно до ст. 7 Земельного кодексу України від 18.12.1990№ 561-XII(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин далі Закон № 561-XII) - постійним визнається землекористування без заздалегідь установленого строку. У постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власностігромадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, для ведення особистого підсобного господарства.
		Відповідно до ст. 19 Закону№ 561-XII - сільські, селищні Ради народних депутатів надають земельні ділянки у користування для всіх потреб із земель сіл, селищ, а також за їх межами, зокрема,для особистого підсобного господарства.
		Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів (ст. 23 Закону № 561-XII).
		У ст. 56 Закону № 561-XII зазначено - що для ведення особистого підсобного господарствагромадянам за рішенням сільської, селищної, міської Ради народних депутатів передаються безплатно у власність земельні ділянки, в межах населених пунктів, у розмірах, вказаних у земельно-облікових документах, або надаються безплатно у власність у розмірі не більше 0,6 гектара. За бажанням громадян їм додатково можуть надаватися земельні ділянки у користування. Загальна площа цих ділянок не повинна перевищувати 1 гектара.
		01 січня 2002 року набрав чинності ЗК України від 25.10.2001, згідно з ч. 1 ст. 92 якого право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
		Суд бере до уваги позицію ВП ВС у постанові від 23.06.2020 у справі №179/1043/16-ц, яка з урахуванням позиції ВП ВС, висловленій у постанові від 05.11.2019 у справі № 906/392/18 прийшла до наступного висновку.
		Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст. 1216 ЦК України). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (статті 1218 ЦК України).
		Право постійного користування земельною ділянкою, набуте у встановленому порядку до 1 січня 2002 року, не втрачається внаслідок його непереоформлення користувачем. Право постійного користування земельною ділянкою зберігається за таким користувачем до приведення прав і обов`язків щодо вказаної ділянки у відповідність до вимог чинного законодавства.
		Право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з передбачених у статті 141 ЗК України від 25 жовтня 2001 року підстав, перелік яких є вичерпним. Дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб`єкта права користування земельною ділянкою поза межами підстав, визначених у статті 141 ЗК України від 25 жовтня 2001 року, є такими, що порушують право користування земельною ділянкою (постанова ВП ВС від 05.11.2019 у справі № 906/392/18).
		Статті 27 і 114 ЗК Української РСР від 18 грудня 1990 року, а також стаття 141 ЗК України від 25 жовтня 2001 року не передбачали припинення права постійного користування земельною ділянкою внаслідок смерті особи. Тому право постійного користування (на підставі відповідного державного акта) земельною ділянкою не припиняється зі смертю особи, якій було надане таке право, незалежно від цільового призначення відповідної ділянки.
		Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (статті 1218 ЦК України).
		Перелік прав та обов`язків особи, які не входять до складу спадщину визначений устатті 1219 ЦК України. За змістом вказаного переліку право постійного користування земельною ділянкою, яке належало спадкодавцю, не є тим правом, яке не можна успадкувати. А тому таке право за загальним правилом входить до складу спадщини.
		Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
		За встановлених вище обставин, беручи до уваги, що право постійного користування землею відноситься до тих прав, які можуть бути успадковані, і ОСОБА_1 у встановленому законом порядку прийняла спадщину після смерті батька - ОСОБА_2 , суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову та визнання за позивачем в порядку спадкування права постійного користування земельною ділянкою.
		Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 89, 200, 263-265, 285 ЦПК України, суд,
		У Х В А Л И В:
		Позов ОСОБА_1 до Краснопільської сільської ради Гайсинського району про визнання права постійного користування земельною ділянкою площею 0,92 га з кадастровим номером 0523782600:02:000:0293, яка розташована на території Кивачівської сільської ради Теплицького району Вінницької області в порядку спадкування після померлого ОСОБА_2 , який помер  ІНФОРМАЦІЯ_1  - задовольнити.
		Визнати за  ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 , номер платника податків -  НОМЕР_3 , що проживає за адресою:  АДРЕСА_1 , право постійного користування земельною ділянкою площею 0,92 га з кадастровим номером 0523782600:02:000:0293 з цільовим призначенням - для ведення особистого підсобного господарства, яка розташована на території Кивачівської сільської ради Теплицького району Вінницької області в порядку спадкування після померлого  ОСОБА_2 ,який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скарги не було подано.
		Роз`яснити представнику Краснопільської сільської ради що відповідно до ст. 284 ЦПК України, рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за його письмовою заявою, складеною відповідно до вимог ст. 285 ЦПК України, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Вінницького апеляційного суду. Учасники справи, яким повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		 
		Суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...