Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 359/5500/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за скаргами на дії та рішення правоохоронних органів, на дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та інших осіб під час досудового розслідування; бездіяльність слідчого, прокурора.
Надіслано для оприлюднення: 16.07.2021. Зареєстровано: 16.07.2021. Забезпечено надання загального доступу: 19.07.2021.
Дата набрання законної сили: 30.06.2021
Номер судового провадження: 1-кс/359/885/2021
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42016111100000375

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа №359/5500/21
		 
		Провадження №1-кс/359/885/2021
		 
		 
		Бориспільський міськрайонний суд Київської області
		У Х В А Л А
		 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 
		30червня 2021року                                            м.Бориспіль 
		Слідчий суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 
		при секретарі ОСОБА_2 , 
		за участю адвоката ОСОБА_3 та прокурора ОСОБА_4 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду з технічною фіксацією скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 на постанову виконувача обов`язків начальника Яготинського відділу Бориспільської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_4 від 04.06.2021 року про відмову у задоволенні клопотання в кримінальному провадженні № 42016111100000375, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.11.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, -
		в с т а н о в и в:
		22 червня 2021 року адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 , звернувся до суду з вказаною скаргою та обґрунтовує її тим, що СВ Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження№ 42016111100000375, розпочатого за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, за підозрою ОСОБА_5 . Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному здійснюється Бориспільською окружною прокуратурою. 31.05.2021 року він звернувся до Бориспільської окружної прокуратури із клопотанням щодо звернення до Бориспільського міськрайонного суду Київської області із клопотанням про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до відповідальності, оскільки останньому інкримінується вчинення кримінального правопорушення, яке мало місце 13.04.2006 року, тобто вже минуло понад 15 років з часу його вчинення, та ОСОБА_5 надав добровільну згоду щодо звільнення його від кримінальної відповідальності. 15.06.2021 року ним отримано постанову за підписом в.о. начальника Яготинського відділу Бориспільської окружної прокуратури ОСОБА_4 про відмову в задоволенні його клопотання від 04.06.2021 року. В той же час, адвокат ОСОБА_3 не може погодитися з даною постановою, оскільки вона є необґрунтованою та незаконною. Так, перебування ОСОБА_5 у розшуку та не встановлення місцезнаходження останнього не є підставою у відмові від звільнення від відповідальності, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до відповідальності. На думку адвоката ОСОБА_3 , вказані твердження прокурора ОСОБА_4 є особистим тлумаченням норм КПК України, з огляду на імперативну норму ч. 2 ст. 49 КК України. При цьому ОСОБА_5 надав добровільну згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до відповідальності. Крім того, прокурор безпідставно ставить під сумнів дану згоду ОСОБА_5 , виключно через те, що така згода повинна бути надана особисто особою прокурору та суду в судовому засіданні. Ці обставини свідчать про те, що постанова прокурора про відмову у задоволенні клопотання від 04.06.2021 року є невмотивована, прийнята без всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин, а висновки, які в ній містяться не відповідають фактичним обставинам. Тому адвокат ОСОБА_3 просить скасувати постанову виконувача обов`язків начальника Яготинського відділу Бориспільської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_4 від 04.06.2021 року про відмову у задоволенні клопотання; зобов`язати уповноважених осіб Бориспільської окружної прокуратури у рамках в кримінального провадження № 42016111100000375, внесеного до ЄРДР 21.11.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 185 КК України, звернутися до суду з клопотанням про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності; встановити процесуальний строк у десятиденний термін з винесення ухвали слідчим суддею для звернення до суду з відповідним клопотанням.
		У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 скаргу підтримав в повному обсязі та просив її задовольнити, з підстав, що викладені в скарзі. Зазначив, що його підзахисний ОСОБА_5 знаходився за межами території України, постійно проживає за кордоном, має відповідну посвідку на постійне місце проживання, тому не мав змоги отримати поштову кореспонденцію на території України. Зазначив, що участь свого підзахисного ОСОБА_5 під час розгляду клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності, він забезпечить шляхом застосування систем відеоконференцзв`язку, яка надає учасникам процесу можливість дистанційної участі в судовому засіданні. 
		Прокурор в судовому засіданні проти вимог скарги заперечував, з огляду на те, що підозрюваний ОСОБА_5 перебуває у розшуку, місце знаходження його невідоме, а тому він не має можливості забезпечити його участь в судовому засіданні під час розгляду клопотання про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до відповідальності, щоб пересвідчитись у добровільності його згоди від звільнення його від кримінальної відповідальності з указаної підстави. Тому в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 щодо звернення ним до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_5 відмовлено, у зв`язку із не встановленням місця перебування ОСОБА_5 та неотриманням згоди підозрюваного ОСОБА_5 на таке звільнення. Разом з тим, не заперечував з приводу можливості звернення до суду з відповідним клопотанням, у разі явки ОСОБА_5 до прокуратури та в подальшому до суду для розгляду даного клопотання.
		Слідчий суддя, заслухавши пояснення захисника, прокурора, ознайомившись із доводами скарги, дослідивши надані матеріали, приходить до наступного.
		Відповідно до ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. 
		Пункт 16 частини 3 статті 42 КПК України передбачає, що підозрюваний, обвинувачений має право, зокрема, оскаржувати рішення, дії та бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді в порядку, передбаченому цим Кодексом.
		Встановлено, що СВ Бориспільський РУП ГУ НП в Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42016111100000375, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.11.2016 року, розпочатому за фактом заволодіння ОСОБА_5 та ОСОБА_6 картинами з картинної галереї Яготинського державного історичного музею від 13.04.2006 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України. У вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_5 має процесуальний статус підозрюваного.
		Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному здійснюється Яготинським відділом Бориспільської окружної прокуратури Київської області.
		Згідно із вимогами ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 5 ст. 185 КК України, є особливо тяжким злочином.
		Як встановлено п. 5 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили, у даному випадку, минуло п`ятнадцять років. 
		У відповідності до ч. 2 ст. 49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухиляється від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затриманням. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п`ятнадцять років, а з часу вчинення кримінального проступку  п`ять років.
		Таким чином, ст. 49 КК України встановлено п`ятнадцятирічний спеціальний недиференційований строк давності, по закінченню якого особа, яка вчинили злочин будь-якої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності навіть у тому разі, коли вона протягом цього терміну ухилялась від слідства або суду.
		31.05.2021 року адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 , звернувся до Бориспільської окружної прокуратури із клопотанням, направивши його засобами поштового зв`язку, про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до відповідальності, оскільки останньому інкримінується вчинення кримінального правопорушення, яке мало місце 13.04.2006 року, тобто вже минуло понад 15 років з часу його вчинення, та ОСОБА_5 надав добровільну згоду щодо звільнення його від кримінальної відповідальності.
		Постановою виконувача обов`язків начальника Яготинського відділу Бориспільської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_4 від 04.06.2021 року відмовлено в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_5 , у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до відповідальності, з огляду на те, що місце перебування ОСОБА_5 невідомо та неотримання згоди підозрюваного ОСОБА_5 на таке звільнення.
		Так, у мотивувальній частині вказаної вище постанови прокурором ОСОБА_4 зазначено: " ОСОБА_5 на даний час перебуває в розшуку, місцезнаходження останнього правоохоронними органами не встановлено. До органу досудового розслідування останній не з`являється та згоду на звільнення від кримінальної відповідальності, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до відповідальності, не надав, можливість розгляду справи за участі останнього в суді не з`ясовано. Долучена адвокатом до вказаного клопотання письмова згода на звільнення, датована 23.05.2021 року, підписана навпроти прізвища ОСОБА_5 , викликає сумнів, оскільки згода надана не особам, які уповноважені здійснювати досудове розслідування вказаного кримінального провадження". 
		Разом з тим, вказані твердження прокурора, викладені ним у постанові про відмову в задоволенні клопотання від 04.06.2021 року, є необґрунтованими, з огляду на наступне. 
		Згідно з висновком, який міститься в постанові Верховного Суду України від 19 березня 2015 року №5-1ксі5 (також Постанова Другої судової палати ККС ВС від 30.05.2019 р.), під ухиленням від слідства або суду з погляду застосування ст. 49 КК слід розуміти будь-які умисні дії, вчинені певного особою з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин, що змушує правоохоронні органи вживати заходів, спрямованих на розшук і затримання правопорушника (нез`явлення без поважних причин за викликом до слідчого або суду, недотримання умов запобіжного заходу, зміна документів, які посвідчують особу, зміна зовнішності, перехід на нелегальне становище, перебування в тайнику, імітація своєї смерті тощо). Особою, яка ухиляється від слідства або суду, визнається відома цим органам особа (що підтверджується матеріалами кримінальної справи) як така, що вчинила певний злочин і здійснила дії з метою переховування місця свого перебування від слідства або суду. Зупинення перебігу строку давності можливе тільки щодо певної особи, обізнаної про те, що стосовно неї проводиться слідство.
		При з`ясуванні, які дії особи мають визнаватись юридично значущим (а не просто фактичним) ухиленням від слідства або суду, треба враховувати, крім усього іншого, кримінально процесуальний статус особи, що вчинила злочин. Це має бути особа, яка в установленому порядку визнана підозрюваним або обвинуваченим та яка зобов`язана з`являтись до правозастосовних органів за викликом, перебувати в межах їх досяжності. Зазначена особа усвідомлює, що в неї вже виник юридичний обов`язок постати перед слідством або судом, однак вона ухиляється від виконання такого обов`язку.
		Відповідно до ч. 1 ст. 281 КПК України, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме, або особа перебуває за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, то слідчий, прокурор оголошує його розшук.
		Причому підстава для оголошення розшуку під час досудового розслідування "місцезнаходження підозрюваного невідоме" може мати місце як у випадку, якщо підозрюваний ухиляється від слідства, так і з інших причин, коли не встановлено його місцезнаходження.
		Саме тому зупинення досудового розслідування у зв`язку з розшуком підозрюваного саме по собі ще не може свідчити про ухилення останнього від слідства.
		Для застосування положень ч. 2 ст. 49 КК України, у такому випадку обов`язково має бути підтверджено факт ухилення підозрюваного від слідства.
		Як встановлено в ході судового розгляду, підозрюваний ОСОБА_5 знаходився за межами території України, постійно проживає за кордоном, де має відповідну посвідку на постійне місце проживання. Усі повістки про виклик в даному кримінальному провадженні направлялися ОСОБА_5 за місцем його реєстрації в Україні, у той час, як він фактично проживав за кордоном. Зі вказаної причини ОСОБА_5 не було відомо про те, що він викликається до органу досудового розслідування. 
		Із матеріалів скарги вбачається, що ОСОБА_5 дізнався про свій статус підозрюваного та оголошення в розшук тільки 07.04.2021 року, що підтверджується копією листа від Офісу Генерального прокурора вих. № 25/3-532вих-21. Також прокурором не доведено та матеріали кримінального провадження не містять даних на підтвердження факту умисного вчинення ОСОБА_5 будь-яких дій, спрямованих на ухилення від слідства, у зв`язку з чим суд не вважає його таким, що ухилявся від слідства.
		З огляду на викладене вище, приписи ч. 2 ст. 49 КК України про зупинення перебігу давності у зв`язку з ухиленням від досудового слідства або суду до ОСОБА_5 не можуть бути застосовані. Відповідно до вимог ст. 115 КПК України строк давності у цьому кримінальному провадженні закінчився 13 квітня 2021 року.
		Також, як встановлено в ході судового розгляду, ОСОБА_5 23.05.2021 року, надіслав своєму адвокату ОСОБА_3 добровільну згоду на звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до відповідальності, у якій вказав про те, що він, ОСОБА_5 , дає свою згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності. Вказані вище обставини, а також справжність свого підпису, підозрюваний ОСОБА_5 може також підтвердити особисто шляхом аудіо-, відеозв`язку.
		Відповідно до ч. 2 ст. 286 КПК України, встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суду.
		Таким чином, з огляду на вищевикладене прокурор повинен був не лише розглянути вищезазначене клопотання адвоката ОСОБА_3 , а і задовольнити його з наведених у клопотанні підстав.
		Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом (ч. 1 ст. 286 КПК України).
		Відповідно дост. 2 КПК Українизавданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		За приписамист. 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, з поміж іншого відносяться верховенство права та законність.
		При цьому, останні передбачають, що людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимогКонституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
		Так, за положенням ч. 1ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченомустаттями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
		За вимогамист. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
		Відповідно дост. 111 КПК України, повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію. Повідомлення учасників кримінального провадження з приводу вчинення процесуальних дій здійснюється у випадку, якщо участь цих осіб у таких діях не є обов`язковою. Повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченомуглавою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.
		За нормамиГлави 11 КПК України, а самест. 135 КПК Українипередбачено, що особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
		Статтею 136 КПК Українивстановлено, щоналежним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.
		Крім того, в Європейському суді наголошують: жодна справа не повинна бути розглянута, якщо особа протягом часу, який дозволяє їй з`явитися до суду й підготувати свій захист, не була повідомлена повістками, якщо тільки не буде встановлено, що вона навмисно уникала правосуддя.
		В справі "Синькова проти України" Європейський суд у рішенні від 27 лютого 2018 рокузазначає, що сам факт знаходження в списку розшукуваних не означає, що особа переховується від правосуддя. Важливим фактом при вимірі ризику того, що особа переховується від правосуддя, являється фактична поведінка підозрюваного, а не його офіційний статус в якості "особи в списку розшукуваних". З огляду на фактичну поведінку заявниці ЄСПЛ констатував відсутність порушення статті 5 § 1 Конвенції у цьому відношенні.
		Правова природа процесуальної діяльності прокурора при закінченні досудового розслідування випливає із того, що прокурор зобов`язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: 1) закрити кримінальне провадження; 2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; 3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру (ч. 2 ст. 283 КПК України). Отже, законодавець пов`язує реалізацію форм закінчення досудового розслідування із процесуальною діяльністю прокурора та реалізацією його повноважень на стадії завершення досудового розслідування.
		Ст. 114 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд, задля забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку, має право встановлювати процесуальні строки в межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження.
		Будь-які строки, що встановлюються прокурором, слідчим суддею або судом, не можуть перевищувати меж граничного строку, передбаченого цим Кодексом, а також мають бути такими, що дають достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень та не перешкоджають реалізації права на захист.
		В матеріалах кримінального провадження № 42016111100000375, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.11.2016 року, є в наявності клопотання, адвоката ОСОБА_3 , поданого в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 , про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до відповідальності, а також добровільна згода ОСОБА_5 на звільнення від кримінальної відповідальності, у зв`язку із закінченням строків давності,справжність підпису якого може бути підтверджена шляхом застосування систем відеоконференцзв`язку, яка надає учасникам процесу можливість дистанційної участі у відеоприйомі та в судовому засіданні. При цьому взяти участь як у відеоприйомі, так і в судовому засіданні в режимі відеоконференції можуть зареєстровані та авторизовані за електронним цифровим підписом користувачі сервісуEasyCon. Це в свою чергу дає беззаперечну можливість вставити та перевірити особу, оскільки авторизація в EasyCon можлива виключно за допомогою власного електронного цифрового підпису.
		При цьому,слідчий суддязвертає увагу,що електронний цифровий підпис призначений для використання, зокрема фізичними особами, - суб`єктами електронного документообігу: для аутентифікаціїпідписувача та для підтвердженняцілісності данихв електроннійформі ЕЦП як спосіб ідентифікації електронного документа, дозволяє одночасно визначити походження інформації (джерело інформації), що міститься у документі. Завдяки цьому ЕЦП є також надійним засобом розмежування відповідальності за інформаційну діяльність у суспільстві, зокрема, відповідальності задезінформування.
		Крім того, слід зазначити, що відповідно до абзацу 8ст. 6 ЗУ "Про дипломатичну службу", дипломатичні представництва та консульські установи України за кордоном є постійно діючими установами України, основним завданням яких є представництво України в державі перебування та підтримання офіційних міждержавних відносин, захист інтересів України, прав та інтересів її громадян і юридичних осіб за кордоном.
		Згідно з ст. 28 Консульського статуту України, консул виконує доручення слідчих або судових органів щодо громадян України, якщо це не заборонено законами держави перебування. Зазначені доручення виконуються з додержанням процесуального законодавства України. Тому, прокурор не позбавлений можливості переконатися у добровільності згоди ОСОБА_5 у форматі відео конференції з Посольством України, а суд - проводити в подальшому розгляди відповідне клопотання у режимі відеоконференції з Посольством України за місцем проживання ОСОБА_5 .
		З вищевикладеного слідує, що прокурор ОСОБА_4 , при винесенні постанови від 04.06.2021 року, не дотримався вимог ст. 286 КПК України та ст. 49 КК України, оскільки зробив висновки щодо обставин, які обумовлюють відмову у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , поданого в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 , про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до відповідальності, передчасно, без належної перевірки матеріалів кримінального провадження та з`ясування всіх обставин надання ОСОБА_5 згоди на звільнення від кримінальної відповідальності за наведеної обставини, внаслідок чого дійшов до помилкового висновку про відсутність достатніх підстав для задоволення даного клопотання, відмовивши в розгляді питання про закриття кримінального провадження без законних підстав, при наявності належно поданої заяви ОСОБА_5 .
		З огляду на ці обставини слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість доводів захисника підозрюваного ОСОБА_5  адвоката ОСОБА_3 про те, що немає на цей час підстав вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 ухиляється від проведення досудового розслідування, оскільки відсутній факт належного його повідомленні за місцем його фактичного мешкання за кордоном, а також підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 надав згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до відповідальності не особисто та не добровільно. Є факти безпідставної відмови у задоволенні з клопотання, адвоката ОСОБА_3 , про звільнення підозрюваного ОСОБА_5 , від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, при наявності підстав для звернення до суду з клопотанням про закриття кримінального провадження.
		При цьому, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування, може бути про зобов`язання вчинити певну дію.
		Статтею 13 Європейської Конвенції встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
		Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
		У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.11.2009 р. у справі "Кабулов проти України" вказано, що метою Конвенції є захист не теоретичних та ілюзорних прав, а прав практичних та ефективних.
		Ефективним способом захисту прав ОСОБА_5 є зобов`язання посадових осіб СВ Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області відновити досудове розслідування в кримінальному провадженні № 42016111100000375 від 21.11.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 185 КК України, та зобов`язання прокурорів групи прокурорів в даному кримінальному провадженні вирішити питання про направлення до суду клопотання про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності, на підставі ст. 49 КК України, вживши для цього всіх передбачених згідно КПК України заходів. Такі дії мають бути здійснені в строк тридцять днів з моменту отримання повного тексту даної ухвали слідчого судді.
		До такого висновку, слідчий суддя приходить у зв`язку з тим, що як вбачається з матеріалів скарги, на моменту її розгляду, пройшли строки давності притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_5 , визначені ст. 49 КК України.
		З огляду на викладені вище обставини, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для задоволення скарги адвоката ОСОБА_3 частково.
		На підставі наведеного, керуючись ст. 303-308, 376 КПК України, слідчий суддя
		у х в а л и в :
		Скаргу адвоката ОСОБА_3 задовольнити частково.
		Скасувати постанову виконувача обов`язків начальника Яготинського відділу Бориспільської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_4 від 04.06.2021 року про відмову у задоволенні клопотання в кримінальному провадженні №42016111100000375, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.11.2016 року.
		Зобов`язати посадових осіб СВ Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області відновити досудове розслідування в кримінальному провадженні №42016111100000375, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.11.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 185 КК України.
		Зобов`язати прокурорів групи прокурорів в кримінальному провадженні №42016111100000375, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.11.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 185 КК України звернутися до суду з клопотанням про звільнення підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
		Встановити строк в тридцять днів з моменту отримання повного тексту ухвали слідчого судді для виконання.
		Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
		Оголошення повного тексту ухвали слідчого судді здійснено 06.07.2021 року, 
		Слідчий суддя :      ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...